Україна та Японія офіційно розпочали реалізацію четвертої фази Програми екстреного відновлення. Як повідомив віце-прем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, відповідну грантову угоду на 58 мільйонів доларів підписали з головою Офісу японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) в Україні Хідекі Мацунагою.

У межах трьох попередніх фаз забезпечувалися потреби енергетики, транспорту, аграрного сектору, медицини, освіти, управління відходами, водопостачання та розмінування.

Нова, четверта фаза також передбачає підтримку критичних напрямів, зокрема гуманітарне розмінування, енергетичну інфраструктуру, водовідведення та відновлення об’єктів у регіонах, повідомили у міністерстві.

За словами Кулеби, з початку повномасштабного вторгнення Японія надала Україні 12 мільярдів доларів гуманітарної та фінансової допомоги. Загальна сума проєктів у рамках співпраці Мінрозвитку з JICA – близько 700 млн доларів.

24 грудня Міністерство фінансів України повідомляло, що до держбюджету України надійшов транш обсягом 1 мільярд доларів від Японії та Великої Британії в межах програми Світового банку на підтримку реформ. З них 567 мільйонів доларів надано під гарантії уряду Японії.

Україна уклала оновлену угоду про вільну торгівлю з країнами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) – Швейцарією, Норвегією, Ісландією та Ліхтенштейном. Про це 8 квітня повідомив премʼєр-міністр України Денис Шмигаль.

«Це перезапуск угоди 2010 року, адаптований до нової реальності. Вона відкриває нові можливості для українського бізнесу на великих ринках з високою купівельною спроможністю», – заявив очільник уряду.

Угода включає оновлені положення щодо спрощення процедур торгівлі, санітарних і фітосанітарних заходів, державних закупівель, технічної співпраці та захисту прав інтелектуальної власності. Також з’явилися нові глави – про електронну комерцію, підтримку малого та середнього бізнесу, торгівлю і сталий розвиток, зазначив голова уряду.

Окремо Україна підписала оновлені угоди у сфері сільського господарства з Норвегією, Ісландією та Швейцарією. За словами Шмигаля, це дозволить зменшити барʼєри та розширити доступ українських товарів на ринки цих країн.

Хоча Євросоюз залишається відкритим для переговорів зі США щодо тарифів, він не чекатиме нескінченно, планує запровадити заходи у відповідь 15 квітня і 15 травня, заявив єврокомісар з питань торгівлі Марош Шефчович.

За його словами, нинішня торговельна ситуація зі США перебуває у важкому стані, зараз сторони перебувають на ранніх стадіях дискусій.

«Поки ми не побачимо відчутного прогресу, ми працюватимемо за трьома напрямками: захист наших інтересів за допомогою контрзаходів, диверсифікація нашої торгівлі на основі нових угод, стримування шкідливих відхилень у торгівлі», – сказав єврокомісар на пресконференції.
Щодо контрзаходів, то Шефчович повідомив, що Єврокомісія одержала «цінні відгуки від держав-членів і 660 зацікавлених сторін щодо тарифів на сталь і алюміній».

«Після ретельного перегляду всього цього ми працювали над створенням надійного списку контрзаходів, одночасно збалансувавши тягар між державами-членами. Остаточний список і рівні тарифів ми надішлемо їм пізніше сьогодні. Голосування призначено на 9 квітня, а остаточний список буде прийнято 15 квітня. Мита на товари почнуть діяти в цей день для першого набору заходів і 15 травня для решти», – повідомив єврокомісар.

Щодо диверсифікації, то Шефчович зазначив, що в інтересах ЄС зміцнювати торговельні та інвестиційні зв’язки з партнерами по всьому світу, такими як Індія, Індонезія, Таїланд, Філіппіни або в регіоні Перської затоки.

Також єврокомісар заявив про готовність ЄС використовувати всі інструменти в арсеналі захисту торгівлі, щоб захистити єдиний ринок ЄС, виробників і споживачів ЄС.

Читайте також: Торговельна війна між США та ЄС: перший постріл

Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала універсальні мита президента США Дональда Трампа серйозним ударом по світовій економіці і заявила, що Європейський Союз готовий відповісти контрзаходами, якщо переговори з Вашингтоном зазнають невдачі.

Президент США Дональд Трамп 2 квітня оголосив про запровадження мит на товари з усього світу, які ввозитимуться до Сполучених Штатів.

Базова митна ставка на імпорт усіх іноземних товарів до США становитиме 10%. Але для країн Євросоюзу вона становитиме 20%.

Світові фондові індекси і котирування сировинних товарів 4 квітня значно знижуються другий день поспіль – такою є реакція ринків на рішення президента США Дональда Трампа про запровадження мит проти товарів із більшості країн світу і заходи у відповідь, про які оголошують торговельні партнери США.

Станом на 17:00 за Києвом індекс Dow Jones, як це було і 3 квітня, втрачає понад тисячу пунктів або близько 2,6%, індекс S&P500 просідає на 3%. Ще більші втрати фіксують європейські фондові індикатори.

Рекордно впали і котирування нафти – Brent втрачає близько 7% і коливається навколо 65 доларів за барель, а російський сорт Urals оцінюється дещо вище 58 доларів за барель.

4 квітня міністерство фінансів Китаю заявило про запровадження з 10 квітня додаткових тарифів у розмірі 34% на всі американські товари як заходи у відповідь на тарифи, затверджені президентом США Дональдом Трампом. Пекін також додав 16 компаній зі США до списку експортного контролю та запровадив обмеження на експорт товарів, пов’язаних із рідкісноземельними елементами.

Президент США Дональд Трамп 2 квітня оголосив про запровадження мит на товари з усього світу, які ввозитимуться до Сполучених Штатів.

Базова митна ставка на імпорт усіх іноземних товарів до США становитиме 10%. Такою вона буде для Великої Британії, Бразилії, Австралії, Туреччини, України та багатьох інших країн. Для країн Євросоюзу вона становитиме 20%, для Китаю – 34%, для Південної Кореї – 25%, для Японії – 24%, для Індії – 26%.

Рекордними є ставки для Камбоджі (49%), В’єтнаму (46%) та Шрі-Ланки (44%).

Митні тарифи, які оголосив президент Сполучених Штатів Дональд Трамп, становлять ризик для глобального економічного зростання, вважає директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва – про це йдеться в її заяві від 4 квітня.

«Ми все ще оцінюємо макроекономічні наслідки оголошених тарифних заходів, але вони явно становлять значний ризик для глобальних перспектив у період млявого зростання. Важливо уникати кроків, які можуть завдати подальшої шкоди світовій економіці», – йдеться в її заяві.

Георгієва закликала США та їхніх торгових партнерів конструктивно працювати над «вирішенням торгової напруженості та зменшенням невизначеності».

Читайте також: Трамп заявив, що готовий до обговорення тарифів, якщо інші країни запропонують щось «феноменальне»

Вона додала, що МВФ поділиться результатами своєї оцінки в звіті World Economic Outlook, який опублікують під час зустрічей МВФ і Світового банку згодом у квітні.

Світова організація торгівлі також поширила коментар генеральної директорки Нґозі Оконджо-Івеали, за якою нові мита, оголошені США на додачу до запроваджених на початку року, можуть призвести до скорочення обсягів світової торгівлі товарами приблизно на 1% цього року.

«Я глибоко стурбована цим падінням і можливістю переростання в митну війну з циклом заходів у відповідь, які призведуть до подальшого падіння торгівлі», – йдеться в заяві Оконджо-Івеали, яку цитуют міжнародні агенції.

Вона вважає, що мита можуть створити значне переорієнтування торгівлі.

Читайте також: У МВФ оцінили ймовірність рецесії через тарифи Трампа

Президент США Дональд Трамп 2 квітня оголосив про запровадження мит на товари з усього світу, які ввозитимуться до Сполучених Штатів.

Базова митна ставка на імпорт усіх іноземних товарів до США становитиме 10%. Такою вона буде для Великої Британії, Бразилії, Австралії, Туреччини, України та багатьох інших країн. Для країн Євросоюзу вона становитиме 20%, для Китаю – 34%, для Південної Кореї – 25%, для Японії – 24%, для Індії – 26%.

Рекордними є ставки для Камбоджі (49%), В’єтнаму (46%) та Шрі-Ланки (44%).

Президент Франції Емманюель Макрон закликав 3 квітня тимчасово призупинити інвестиції в економіку Сполучених Штатів до моменту прояснення ситуації з новими митами, запровадженими президентом США Дональдом Трампом.

Під час зустрічі з представниками французького бізнесу він назвав ці заходи «брутальними і безпідставними» та попередив про їхній серйозний вплив на європейську економіку.

«Яким буде послання, якщо великі європейські гравці інвестують мільярди євро в економіку США в той самий момент, коли вони завдають удару по нас», – додав він.

Макрон підкреслив, що американці стануть «слабшими й біднішими» після запровадження нових мит, які, за його словами, матимуть «масштабний вплив» на економіку Європи. Він також закликав ЄС до єдності у відповіді на дії Вашингтона, застерігши від односторонніх кроків окремих країн.

Він підтвердив, що реакція ЄС буде дворівневою. Перша відповідь – на вже запроваджені тарифи, зокрема на сталь і алюміній – буде надана в середині квітня. Друга, ширша реакція на мита, оголошені Трампом напередодні, очікується наприкінці місяця після детального аналізу по секторах за участі всіх держав-членів та представників економіки.

Президент США Дональд Трамп 2 квітня оголосив про запровадження мит на товари з усього світу, які ввозитимуться до Сполучених Штатів.

Базова митна ставка на імпорт усіх іноземних товарів до США становитиме 10%. Але для країн Євросоюзу вона становитиме 20%.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала універсальні мита президента США Дональда Трампа серйозним ударом по світовій економіці і заявила, що Європейський Союз готовий відповісти контрзаходами, якщо переговори з Вашингтоном зазнають невдачі.

У Міжнародному валютному фонді раніше заявили, що прагнення президента США Дональда Трампа до запровадження масштабних тарифів створює велику невизначеність і підриває впевненість, але навряд чи спровокує рецесію в найближчій перспективі.

Фондові індекси США втратили від 2,7% до майже 4% в перші хвилини після відкриття торгів 3 квітня – в перший день після оголошення президента США про запровадження мит на товари із майже всіх країн світу.

Індекс Dow Jones втратив понад 1100 пунктів, або 2,7%, індекс S&P500 – понад 3,2%, індекс Nasdaq (у ньому враховуються котирування акцій високотехнологічних компаній) – до 4%.

Читайте також: У ЄС заявили про контрзаходи на мита США, якщо переговори зазнають невдачі

Президент США Дональд Трамп 2 квітня оголосив про запровадження мит на товари з усього світу, які ввозитимуться до Сполучених Штатів.

Базова митна ставка на імпорт усіх іноземних товарів до США становитиме 10%. Але для країн Євросоюзу вона становитиме 20%, для Китаю – 34%, для Південної Кореї – 25%, для Японії – 24%, для Індії – 26%.

У Міжнародному валютному фонді раніше заявили, що прагнення президента США Дональда Трампа до запровадження масштабних тарифів створює велику невизначеність і підриває впевненість, але навряд чи спровокує рецесію в найближчій перспективі.

Україна отримає допомогу від Світового банку на відновлення транспортної інфраструктури, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 2 квітня.

Він послався на відповідні угоди в рамках проєкту DRIVE («Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні»), які підписали в Києві Міністерство розвитку та Світовий банк.

«Проєкт передбачає капітальний ремонт доріг і мостів у 19 регіонах, реформу національних автомобільних доріг, встановлення модульних мостів, а також технічну допомогу. Його реалізацією займатиметься Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України», – розповів Шмигаль.

Проєкт DRIVE, уточнює голова уряду, схвалила Рада директорів Світового банку наприкінці минулого місяця. До його фінансування входять 212 мільйонів доларів від Міжнародного банку реконструкції та розвитку за підтримки уряду Японії та 10 мільйонів доларів від Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України.

За лютневим звітом Світового банку, уряду України, Єврокомісії і ООН про оцінку збитків і потреб (RDNA4), що виникли через агресію Росії, потреби на відновлення України протягом наступного десятиліття мають скласти 524 мільярди доларів.

Україна отримала черговий транш у розмірі 3,5 мільярди євро від Європейської комісії в рамках механізму Ukraine Facility, повідомив 1 квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Ці кошти допоможуть нам надалі підтримувати макроекономічну стабільність», — зазначив він.

За словами прем’єра, загальний обсяг фінансової допомоги в межах Ukraine Facility вже досяг 19,6 мільярда євро.

«Дякуємо за постійну підтримку та солідарність з Україною у важкі часи. Разом вистоїмо та все відбудуємо», – написав Шмигаль.

17 березня Рада Євросоюзу схвалила виплату Україні третього платежу в рамках програми Ukraine Facility на суму майже 3,5 мільярди євро.

Навесні 2024 року Рада ЄС ухвалила план для Ukraine Facility, що визначає наміри уряду України щодо відновлення, реконструкції та модернізації країни, а також реформи, які він планує здійснити в рамках процесу вступу до ЄС протягом наступних чотирьох років. Цей крок дозволив розпочати регулярні виплати в рамках Фонду для України на 50 мільярдів євро.

До державного бюджету України надійшли близько 400 млн доларів чергового траншу МВФ, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Це кошти, які ми отримали після успішного сьомого перегляду програми EFF. Таким чином, загальна підтримка МВФ в межах цієї ініціативи досягла понад 10 млрд доларів», – написав в Шмигаль в телеграмі.

28 березня Виконавча рада Міжнародного валютного фонду завершила сьомий перегляд механізму розширеного фінансування для України. За повідомленням фонду, це рішення дозволило владі України залучити 0,4 мільярда доларів США, які «будуть спрямовані на підтримку бюджету». Відтак сума загальних виплат за програмою МВФ сягне 10,1 мільярда доларів.

Читайте також: НБУ: інфляція зростатиме в найближчі місяці, але згодом цього року має знизитися до «однознакового рівня»

За спостереженнями МВФ, економічне зростання України в 2024 році залишалося стійким, але сповільнилося в другій половині року. Очікується, що в 2025-му уповільнення продовжиться через «дедалі жорсткішу ситуацію на ринку праці, вплив атак на енергетичну інфраструктуру та невизначеність, що триває щодо подальшого ходу війни». Загальний прогноз залишається «надзвичайно невизначеним».