Міністр закордонних справ Андрій Сибіга у Франції 26 березня зустрівся з генеральним секретарем Організації економічного співробітництва та розвитку Матіасом Корманном.
За його словами, розмова фокусувалася на просуванні співпраці та поглиблення взаємодії України та ОЕСР. Сторони також обговорили регіональні події, в тому числі наслідки ситуації на Близькому Сході для глобальної безпеки та економічної стабільності.
«Україна неухильно просувається до членства в ОЕСР і прагне отримати статус кандидата вже цього року. Ми готові перейти до наступного етапу. Наша інтеграція до ОЕСР сприятиме відновленню України та забезпечить наше місце в спільноті розвинених демократичних держав», – заявив Сибіга.
Він зазначив, що роль України як платформи для співпраці зі східними партнерами зростає, а офіс ОЕСР в Україні допоможе підтримувати регіональний центр стандартів та політики організації.
Також, за словами Сибіги, він від імені президента України вручив орден «За заслуги» Корманну – «нашому справжньому другу, чиє принципове лідерство зміцнило нашу стійкість і послідовно просунуло наш процес реформ».
Матіас Корманн заявив, що був радий обговорили «останні події та нашу міцну співпрацю».
«Наша спільна робота допоможе забезпечити сильне, успішне майбутнє для України».
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко оголосила, що під час засідання у Києві Управлінської Ради Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови (URIF) вибрано першу компанію з понад 200 заявок, куди буде здійснено інвестицію.
«Рада затвердила першу інвестицію Фонду – в українську dual-use технологічну компанію Sine Engineering. Вона працює у сфері зв’язку та навігації. Її компоненти вже використовують понад 150 українських виробників БПЛА та перехоплювачів», – написала Свириденко у фейсбуці.
«Це надзвичайно захопливий час. Інвестиції дуже реальні… Ми закладаємо підвалини для руху вперед. Це основа для відбудови України на наступні десять років», – сказав під час онлайн-брифінгу головний інвестиційний директор Корпорації фінансування міжнародного розвитку США (DFC) Коннор Коулмен.
Як зазначила Свириденко, більше половини з двох сотень заявок – від українських компаній. Найбільше пропозицій проєктів надійшло в енергетичному секторі, який, як вона зазначила, є ключовим для України. Також серед пріоритетних напрямів – виробництво продукції подвійного призначення, інфраструктура та сфера критичних мінералів.
«Американсько-Український інвестиційний фонд відбудови є складовою нашого стратегічного партнерства зі США. Його успішна робота демонструє: Україна пропонує унікальний досвід і технології та може бути успішним бізнес-кейсом», – зазначила Свириденко.
Як сказав під час онлайн-брифінгу один американський посадовець, в найближчі місяці буде більше інвестування і цей процес є вигідним і Україні, і США.
Згідно з попереднім планом, інвестиційний фонд хотів вибрати три проєкти для інвестування до кінця цього року.
«Я впевнений, що таких проєктів буде більше, ніж три, до кінця цього року», – сказав представник США.
Перед засіданням ради міністр енергетики Денис Шмигань повідомив, що обговорював з Корпорацією фінансування міжнародного розвитку США (DFC) можливий кредит на 1,4 мільярда доларів для відновлення галузі видобутку газу в Україні, значна частина якої зазнала ушкоджень в час війни.
Компанія «Нафтогаз України» зі свого боку повідомила, що подала заявку до Американсько-Українського інвестиційного фонду на фінансування закупівлі скрапленого газу, а також збільшення внутрішнього газовидобутку в Україні, повідомив керівник компанії Сергій Корецький.
«Я не хочу робити ніяких оголошень, допоки вони не стануть реальністю і матимуть ґрунт… ми беремо участь у відбудові України і допомозі Україні загалом», – сказав американський посадовець, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
DFC запустила веб-портал для подачі заявок на інвестиції в січні цього року.
Зараз капітал фонду становить більше ніж 200 мільйонів доларів – по 75 мільйонів дали уряди США та України, решту становлять роялті від ліцензій на видобуток критичних мінералів в Україні.
Північна Корея відправляє своїх громадян на примусові роботи до Росії, йдеться в звіті правозахисної організації Global Rights Compliance від 25 березня.
На основі свідчень 21 громадянина КНДР, які працюють на будівельних майданчиках у трьох російських містах, правозахисники дійшли висновку щодо наявності всіх 11 ознак примусової праці, визначених Міжнародною Організацією Праці. Співрозмовники організації розповідали про гнітючий патерн контролю, насильство та примус.
GRC зазначає, що Росія порушує санкції ООН, які забороняють наймати громадян Північної Кореї. Водночас, за пресрелізом організації, Росії «потрібна робоча сила, щоб підтримати економіку, яка зазнає складнощів через війну в Україні».
За даними GRC, робітники мусять працювати до 364 днів поспіль на рік, в середньому по 14 годин на день (від 12 до 16 годин у деяких випадках), отримуючи близько 10 доларів на місяць. Деякі працівники опинялися в боргу через рік роботи через державну систему квот КНДР.
Організація дійшла висновку, що програма закордонної праці служить стратегічним інтересам Пхеньяна, а не економічним можливостям самих працівників:
«Програма є інструментом трьох інтересів уряду КНДР, які перетинаються: отримання твердої валюти, забезпечення дипломатичного впливу та підтримка військової переваги. Працівники стають інструментами державної політики, а не бенефіціарами економічних можливостей».
Хоча робітники мають ймовірну свободу дій і навіть підкуповують посадовців КНДР, щоб працювати за кордоном, це не скасовує фактору примусу. GRC вказує на значний інформаційний розрив між інформацією, яку отримують північнокорейські громадяни, та реальністю, з якою вони стикаються. Зокрема, за свідченнями, компанія-працедавець забирає паспорти працівників і видає їх лише в разі поліцейського рейду для проходження перевірки.
«Ми повинні визнати вбудовану свободу дій працівників, водночас визнаючи, що це є державною примусовою працею, забороненою міжнародним правом», – йдеться в тексті.
Система державних квот КНДР, пояснюють автори звіту, робить програму закордонної праці засадничо експлуататорською. Державна квота систематично скорочує їхню зарплатню. Водночас підробітки, без яких працівники не можуть вижити, є незаконними.
За даними організації, державна квота постійно зростає – свідчення працівників вказують на її збільшення з 600 до 700 доларів на місяць, а деякі повідомляють, що сплачують 850 доларів щомісяця. Недоплата по квоті переноситься на наступний рік, затягуючи робітників у цикл боргової кабали.
«Найбільше працівники хочуть не жорсткої юридичної відповідальності, а обґрунтованого, негайного полегшення суворих умов: належного захисного обладнання на робочих місцях, скорочення робочого часу, менш експлуататорської системи квот, можливостей підтримувати зв’язок з родинами вдома та кращих можливостей для тих, хто хоче втекти», – повідомляють правозахисники.
За даними ООН на 2024 рік, понад 100 тисяч північнокорейців працюють за кордоном за державною програмою примусової праці КНДР.
Кабінет міністрів розподілить додаткові кошти на укриття в громадах, повдіомили міністр освіти і науки Оксен Лісовий та прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 19 березня.
За повідомленнями, урядовці обговорили безпеку учасників освітнього процесу та продовження реформи «Нова українська школа».
Зокрема, повідомив Лісовий, напередодні Кабмін розподілив 2,04 мільярда гривень субвенції для фінансування облаштування укриттів у школах 30 громад.
«1,94 млрд грн буде спрямовано на реалізацію 28 проєктів у громадах, де безпекова ситуація залишається найскладнішою. Питання захисту в цих регіонах потребує першочергових рішень. Окремо передбачено фінансування на будівництво укриттів для двох військових ліцеїв у Львові та Вінницькій області – на це передбачено 100,2 мільйона гривень», – уточнив міністр.
За його словами, насамперед уряд підтримує військові ліцеї та громади з безпековими ризиками, а також проєкти, які вже мають високу готовність і можуть бути швидко завершені.
Лісовий нагадав, що раніше уряд спрямував місцевим бюджетам 231,1 мільйона гривень на реалізацію 22 проєктів минулих років, де роботи завершені більш ніж на 60%.
Паралельно, за словами міністра, триває затвердження фінансування для громад із високим і помірним рівнями ризику.
Свириденко повідомила, що загалом у 2026 році на укриття в закладах загальної середньої освіти передбачено 5 мільярдів гривень.
Російські військові після початку широкомасштабного вторгнення в лютому 2022 року регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій..
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Ураховуючи посилення зовнішніх ризиків, погіршення інфляційних очікувань населення й підвищення волатильності на валютному ринку, НБУ вважає за доцільне наразі утриматися від подальшого зниження облікової ставки, закладеного до січневого прогнозу», – вказано в повідомленні регулятора.
У НБУ вважають, що «збереження облікової ставки на незмінному рівні підтримає інтерес до гривневих активів та посприяє забезпеченню стійкості валютного ринку й контрольованості інфляційних процесів на тлі зростання економічної та геополітичної невизначеності».
Базовий сценарій січневого макроекономічного прогнозу Нацбанку передбачав поступове зниження облікової ставки на прогнозному горизонті. Але регулятор наголошував, що тримається від подальшого пом’якшення процентної політики в разі посилення ризиків для цінової динаміки.
Облікова ставка – один із головних інструментів, за допомогою якого Національний банк встановлює для банків й інших суб’єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщених грошових коштів на відповідний період.
Представники Міжнародного валютного фонду почали роботи в Україні, повідомила постійна представниця фонду в Україні Прішила Тофано 18 березня.
За її словами, фахівці МВФ на чолі з Гевіном Греєм розпочали сьогодні зустрічі з представниками влади України та іншими партнерами в контексті візиту персоналу фонду.
«Дискусії фокусуватимуться на макроекономічній політиці та ключових структурних реформах», – додала Тофано.
На початку березня Україна отримала перший транш від Міжнародного валютного фонду за новою чотирирічною програмою в рамках Механізму розширеного фінансування.
У лютому Рада директорів Міжнародного валютного фонду затвердила для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування на 8,1 мільярда доларів США.
За підсумками переговорів у Брюсселі в межах Фонду енергетичної підтримки України створять Стратегічний Резерв, заявив міністр енергетики Денис Шмигаль 17 березня.
«Доступний бюджет Резерву на сьогодні вже становить 197 млн євро. Завдяки цьому механізму українські компанії зможуть накопичити енергетичне обладнання до наступної зими і тоді, за потреби, використовувати сформовані запаси для ремонтів», – пояснив він.
За словами міністра, уряд погодив із партнерами фінансові потреби України для підготовки до наступної зими. Триває робота для забезпечення цих потреб повною мірою – Шмигаль оцінив їх у 5,4 мільярда євро.
Міністр повідомив, що українська сторона в Брюсселі провела низку зустрічей із представниками Єврокомісії: головою дипломатії Каєю Каллас, єврокомісарами Мартою Кос і Деном Йоргенсеном. Також були переговори з представниками країн. Йшлося про відновлення й захист енергооб’єктів, обладнання для ремонтів і санкції проти російських енергоресурсів.
«Дякую за підтримку Європейській комісії, країнам-учасникам «енергетичного Рамштайну», Секретаріату Енергетичного Співтовариства, а також всім донорам Фонду підтримки енергетики України, внески до якого вже перевищили 1,87 млрд євро», – додав Шмигаль.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
За даними ООН, станом на січень 2026 року Україна внаслідок окупації та пошкоджень від атак втратила понад половину потужностей з виробництва електроенергії, які мала до повномасштабного вторгнення, залишившись лише з 11 ГВт генерації, що значно менше за необхідні 18 ГВт у період пікового зимового споживання.
Розрив між потужностями генерації та потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням.
Плани стійкості для українських регіонів затверджені, заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 16 березня.
«Ми говорили сьогодні з прем’єр-міністром Юлією Свириденко по реалізації планів стійкості для наших регіонів, які були затверджені та мають бути повністю реалізовані. Уряд працює, щоб під це був і повний фінансовий ресурс», – сказав він.
Наявність фінансування, повідомив Зеленський, багато в чому залежить від партнерів України. У зв’язку з цим він вказав на важливість надання вже ухваленого кредиту на 90 мільярдів євро, раніше ухваленого Євросоюзом:
«Слово Європи має працювати. Щоб незалежно від дипломатичної ситуації, будь-яких викликів у світі наші регіони були готові на наступну зиму саме так, як цьому навчила минула зима».
Водночас, за словами голови держави, відповідальність обласної влади та громад має бути «теж достатньо серйозна».
Зеленський також звернув увагу на дорожні ремонти, які стартували в низці регіонів.
«Я звертаю увагу урядовців та обласної влади зокрема на стан доріг поблизу фронту та в усіх тих громадах, де здійснюється евакуація поранених та наша військова логістика. Оборона держави – перший пріоритет. Росіяни до миру не готуються. Ми повинні забезпечити захист на сто відсотків – і ми це робимо», – заявив він.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко раніше заявила, що уряд розподілив 12,6 мільярда гривень з бюджету на 2026 рік на ремонт та утримання доріг загального користування. З них на поточні роботи спрямували 4,6 мільярда.
«Додатково виділяємо 3 млрд грн з резервного фонду держбюджету на невідкладний поточний ремонт автомобільних доріг державного значення з високою інтенсивністю руху», – уточнила вона.
За даними голови уряду, поточний ремонт на трасах міжнародного значення мають завершити до 1 травня, усі основні роботи – до 1 червня.
Прем’єр-міністерка 4 березня повідомила, що уряд виділить додаткові 3 мільярди гривень з резервного фонду держбюджету на забезпечення ямкових ремонтів автошляхів у прифронтових регіонах та доріг загального користування державного значення з високою інтенсивністю руху.
Національний банк України другий день поспіль посилює гривню проти долара, але офіційний курс усе одно залишається вище від позначки 44 гривні за одиницю американської валюти.
Регулятор встановив на 17 березня курс 44 гривні 8,03 копійки за долар, це на 6 копійок менше за офіційний курс на сьогодні і на 8 копійок менше за історичний мінімум гривні.
За даними Bloomberg, на українському міжбанківському валютному ринку торги 12 березня завершуються на рівні 44 гривні 5 копійок за долар.
3 жовтня 2023 року курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.
Глави МЗС країн-членів ЄС на черговому засіданні 16 березня обговорять підтримку України на тлі іншого конфлікту на Близькому Сході, що «поглинає» запаси зброї. Про це Радіо Свобода розповіли кілька європейських дипломатів, знайомих із порядком денним.
Частиною обговорень стане надання Україні 90 мільярдів євро позики, остаточне схвалення якої, попри домовленість на саміті лідерів ЄС наприкінці минулого року, заблокувала Угорщина.
«Європейський лідер узяв на себе зобов’язання на рівні лідерів, а через кілька тижнів каже: «Знаєте що, можливо, ні». Вважаю це головною проблемою. І єдине, на чому ми повинні зараз зосередитися – це зробити так, щоб тим чи іншим способом цей кредит, ці 90 мільярдів, якнайшвидше надійшли Україні», – сказав Радіо Свобода один зі співрозмовників.
Дипломат відкинув наявність потенційних запасних планів «Б» чи «С» як альтернативи до основного плану, про який домовилися лідери ЄС у грудні: надати Україні 90-мільярдний кредит на основі бюджету Євросоюзу.
«Є один план – той, щодо якого домовилися лідери і під яким Орбан поставив свій підпис. І ми очікуємо, що це зобов’язання буде виконано, тому що інакше ви не можете нормально функціонувати, якщо угода, укладена лідерами, до якої всі приєдналися, раптом підривається одним із лідерів. Якщо це новий спосіб роботи всередині ЄС, тоді у нас дуже серйозна проблема», – зазначив він.
Інший дипломат повідомив про наявність «переважної маси держав-членів, які дуже сильно, дуже інтенсивно тиснуть, щоб надання позики Україні відбулося».
На запитання, як переконати прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана розблокувати домовленість, співрозмовник Радіо Свобода сказав, що «аргумент очевидний».
«Ідеться про домовленість, якої наші лідери, глави урядів, уже досягли ще в грудні, тобто це навіть не нове рішення чи угода. І, як ви, можливо, пам’ятаєте, Угорщина також формально не була частиною цієї угоди(до позики долучилися 24 держави Євросоюзу – винятків домоглися Угорщина, Словаччина й Чехія – ред.). Тож це справді перешкоджання, яке нам дуже важко прийняти», – зауважив дипломат, теж назвавши відкат від уже досягнутої домовленості «серйозною проблемою».
Водночас дипломати не стали прогнозувати, чи «протримається» угорське вето на кредиті Україні до парламентських виборів в Угорщині, в результаті яких, свідчать соцопитування, Віктор Орбан може втратити владу.
Словаччина та Угорщина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії й виділення багатомільярдного кредиту Україні, про який лідери ЄС домовилися на саміті в грудні. Дві країни обіцяють зберігати вето, доки не відновиться транспортування російської сировини нафтопроводом «Дружба».
