Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко провела зустріч із президентом Чехії Петром Павелом під час його візиту до України 16 січня.

Вона повідомила, що подякувала за військову та гуманітарну підтримку Чехії. Зокрема, в рамках програми Ukraine Facility Чехія продовжить модернізацію українських лікарень, насамперед у прифронтових областях.

За словами Свириденко, шість наданих Чехією когенераційних установок загальною потужністю 1,45 мегаватт працюють у Харківській області й забезпечують безперебійне теплопостачання Чугуєва. Ще дві когенераційні установки у процесі підключення до міської лікарні.

Читайте також: Президент Чехії: Україні доведеться піти на болючі поступки

«Найближчим часом плануємо підписати міжурядову угоду про технічне та фінансове співробітництво, яка взаємно посилить наші держави. Ми маємо вже напрацьовані формати, які довели свою ефективність, зокрема, спільні консультації урядів та міжурядова комісія з питань економічного, промислового та науково-технічного співробітництва», – заявила голова уряду.

Президент Чехії Петр Павел, який відвідує Україну з візитом, зранку 16 січня прибув до Києва. Напередодні він відвідав Львів.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства 16 січня оприлюднило попередні оцінки економічного розвитку України протягом попереднього року.

Згідно з ними, у 2025 році реальний ВВП України зріс на 2,2%. Міністерство зазначає, що економіка України протягом року продовжувала працювати в умовах атак на енергетичну інфраструктуру, складної логістики та високих безпекових ризиків:

«Тим не менш, економіка України показала зростання близьке до прогнозованого, яке підтримувалось позитивною динамікою, зокрема, у таких ключових секторах: внутрішня (передусім роздрібна) торгівля; будівництво; переробна промисловість, зокрема, нарощування виробництва продукції оборонного спрямування,фармацевтичної продукції, продукції металургії, будматеріалів та іншої продукції».

Відомство назвало чинники, які підтримували економічну активність у 2025 році:

• програми відновлення та розвитку бізнесу, які фінансуються за рахунок міжнародної фінансової допомоги: за даними Мінфіну, у 2025 році в межах програми «Доступні кредити 5-7-9%» підприємці отримали нових кредитів на суму близько 93,7 мільярда гривень
• зростання споживання домогосподарств в умовах підвищення заробітних плат, що триває; за розрахунками work.ua, середня номінальна зарплата за вакансіями станом на 06.01.2026 зросла на 30,8% (до 27 530 грн) порівняно з 07.01.2025, а середня зарплата за резюме — на 39,9% (до 30 216 грн)
• значні капітальні видатки бюджету на відновлення критичної інфраструктури, житлові програми (єВідновлення, єОселя) та закупівлю вітчизняної продукції оборонно-промислового сектору. Мінекономіки посилається на дані Держказначейства, за якими на 1 грудня 2025 року капітальні видатки зведеного бюджету зросли на 17,3% порівняно з 1 грудня 2024-го; за даними Укрфінжитла, у 2025 році за програмою єОселя надано пільгові іпотечні кредити на суму понад 14,8 мільярда

Також, додає Мінекономіки, в 2025 році фіксували зростання ролі видів діяльності з вищою доданою вартістю. Зокрема, за даними Держстату, за 11 місяців 2025 року у структурі реалізації промисловості частка машинобудування зросла до 9,1% порівняно з 5,7% у 2021 році.

Читайте також: Мінфін: Україна отримала 2,3 млрд євро в рамках Ukraine Facility

«Спостерігалось і зростання завантаженості виробничих потужностей у промисловості. За даними Держстату станом на 01.10.2025 найвищий рівень завантаженості фіксувався у фармацевтичному виробництві, виробництві меблів, обробленні деревини, харчовій та текстильній промисловості», – йдеться в повідомленні.

Також міністерство називає фактори уповільнення динаміки економічного зростання:

• масовані ракетні атаки Росії по об’єктах електрогенерації та, вперше за роки повномасштабної війни, по інфраструктурі добування газу
• нижчий урожай окремих культур через несприятливі погодні умови
• логістичні складнощі, припинення транзиту природного газу трубопровідним транспортом, а також звуження попиту, зокрема, з боку сільського господарства

У жовтні Національний банк спрогнозував, що інфляція знизиться до 9,2% за підсумками 2025 році, до 6,6% у 2026 році та до цілі 5% наприкінці 2027 року.

Кабінет міністрів доручив Міністерству охорони здоров’я та Держпродспоживслужбі «слідкувати за цінами на лікарські засоби», повідомляє прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 14 січня.

«Ліки мають бути доступними для всіх, особливо в умовах холоду в домівках через обстріли енергосистеми та сильні морози», – заявила вона.

За словами голови уряду, в разі виявлення порушень в націнках Кабмін штрафувати відповідні субʼєкти господарювання.

Свириденко уточнила: планується визначити список ліків, за яким Міністерство охорони здоров’я разом із Держлікслужбою будуть постійно відстежувати ціни в аптеках.

Читайте також: Уряд схвалив порядок реалізації програми «Скринінг здоров’я 40+»

«Щотижневі звіти подаватимуться Кабінету Міністрів», – додала прем’єрка.

У лютому 2025 року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що українські виробники знизять відпускні ціни на 100 найбільш популярних ліків на 30% з 1 березня.

Згодом МОЗ повідомило, що українські фармацевтичні виробники надали пропозиції щодо лікарських засобів власного виробництва, ціни на які вони готові знизити найближчим часом.

Омбудсман Дмитро Лубінець назвав постанову Кабміну щодо зниження цін на лікарські засоби «логічним кроком», але вказував на ризики для частини аптек, особливо в маленьких населених пунктах.

Сповільнення інфляції із червня 2025 року допомогло зберегти привабливість національної валюти, вважає голова Національного банку України Андрій Пишний. Про це він написав у колонці для інформагенції «Укрінформ», назвавши досягнення результатом цілеспрямованої політики НБУ.

«Щоб приборкати інфляцію, ми продовжили підвищення облікової ставки в березні 2025 року, а далі зберігали її на рівні 15,5%. У результаті заощадження в гривні залишилися привабливими, що обмежило тиск на курс гривні та ціни», – твердить очільник регулятора.

Пишний вказав, що вкладення населення в строкові гривневі депозити за рік зросли майже на 20%, у гривневі ОВДП – на 67%. Чистий попит населення на валюту був майже удвічі меншим, ніж у 2024 році.

За словами Андрія Пишного, Нацбанк очікує на подальше зниження інфляції.

«За даними Держcтату, в грудні 2025 року інфляція сповільнилася до 8%. Очікуємо, що ця тенденція триватиме. За нашим жовтневим прогнозом, інфляція знизиться до 6,6% у 2026 році та до цілі 5% у 2027-му. Такі значення є близькими до прогнозів більшості аналітиків», – пише голова НБУ.

На початку 2026 року національна валюта кілька разів оновила мінімуми щодо долара США. Упродовж тижня гривня втратила понад 2% проти американської валюти – від рівня 42,17 до 43,07. На початку минулого року гривня теж слабшала, але в цілому 2025 рік зберігала стабільність щодо долара.

Україна 8 січня надала право на видобуток літію з великого державного родовища Добра в Кіровоградській області американським інвесторам, серед яких є мільярдер Рональд Лаудер, друг президента США Дональда Трампа, повідомляє The New York Times. Іншим інвестором є ірландська компанія TechMet: її найбільшим акціонером є американська державна інвестиційна агенція DFC, створена під час першого терміну Трампа.

Лаудер – великий спонсор Республіканської партії із Нью-Йорка та єдиний спадкоємець косметичної компанії Estee Lauder, заснованої його батьками Есте та Джозефом Лаудерами. Forbes оцінював його статки у травні 2025 року в 4,7 мільярда доларів, що ставило його на 796-те місце у списку світових мільярдерів. Він знає Трампа ще з часів університету.

Літій – ключовий компонент для таких технологій, як електричні акумулятори та комп’ютерні плати. Адміністрація Трампа виявляє особливий інтерес до нього та інших рідкісноземельних металів по всьому світу, намагаючись зменшити залежність США від постачання з Китаю.

Київ поки що не коментував передачу родовища американським інвесторам. Але двоє членів комісії українського уряду на умовах анонімності розповіли виданню, що рішення було ухвалене.

«Рішення все ще вимагає офіційного схвалення Кабінету міністрів України, водночас чиновники заявили, що угода фактично укладена», – пише газета. У матеріалі також сказано, що консорціум-переможець випередив конкурентів, виконавши більшість критеріїв тендеру, визначених українською владою. Невідомо, скільки саме Лаудер та TechMet зобов’язалися інвестувати в розробку родовища, але в тендері було встановлено мінімальний обсяг інвестицій у 179 мільйонів доларів.

У травні 2025 року США та Україна підписали угоду про розробку рідкісноземельних металів в українських надрах. Трамп тоді заявив, що США «теоретично отримають набагато більше, ніж 350 мільярдів доларів», які, за його словами, були виділені Україні як військова допомога.

Національний банк України встановив на 12 січня курс 43 гривні 7,57 копійки за долар. Офіційний курс уп’яте поспіль цього тижня оновив мінімум гривні щодо долара.

За підсумками торгів 5 січня історичний мінімум був оновлений уперше цього року – на 6 січня був установлений курс 42 гривні 42,08 копійки за долар. Відтоді національна валюта втратила ще понад 1,5% порівняно з американською.

За даними Bloomberg, на українському міжбанківському валютному ринку торги 9 січня завершилися на рівні 43 гривні 13,5 копійки за долар.

3 жовтня 2023 року курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.

Національний банк України встановив на 9 січня курс 42 гривні 99,04 копійки за долар. Офіційний курс учетверте поспіль цього тижня оновив мінімум гривні щодо долара.

За підсумками торгів 5 січня історичний мінімум був оновлений уперше цього року – на 6 січня був установлений курс 42 гривні 42,08 копійки за долар. Відтоді національна валюта втратила ще понад 1% порівняно з американською.

За даними Bloomberg, на українському міжбанківському валютному ринку торги 8 січня завершуються на рівні 43 гривні 7,5 копійки за долар (дані станом на 15:30).

3 жовтня 2023 року курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.

Кабінет міністрів підготував проєкт оновленого Трудового кодексу – про це Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства повідомило 7 січня.

Як очікують у відомстві, документ має «комплексно оновити правила праці та замінити застарілу рамку трудового законодавства, сформовану ще у 1971 році».

«Оновлення Трудового кодексу є частиною євроінтеграційних зобов’язань України та наближення до європейських стандартів у сфері праці. Проєкт передбачає імплементацію понад 30 директив ЄС, зокрема щодо робочого часу, прозорих і передбачуваних умов праці, поєднання роботи та сімейних обов’язків, охорони праці та інших напрямів», – заявили в Мінекономіки.

За даними міністра Олексія Соболєва, проєкт подали, щоб оновити трудове законодавство під сучасну економіку та європейські стандарти.

Читайте також: Проєкт Трудового кодексу: законодавці забули про військових?

«Ринок праці в Україні досі функціонує за Кодексом законів про працю 1971 року й не встигає за реальністю, особливо після пандемії та в умовах повномасштабної війни. Точкові правки не прибирають суперечностей, тому потрібне системне оновлення», – заявив він.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко вважає, що кодекс має дати старт реформі ринку праці. Вона заявила, що команда Мінекономіки працювала над документом понад два роки.

«Ринок праці в Україні досі функціонує за Кодексом законів про працю 1971 року. За цей час змінилися структура економіки, формати зайнятості та потреби роботодавців і працівників. Новий Трудовий кодекс це враховує та формує зрозумілі правила трудових відносин», – зазначила голова уряду.

Вона додала, що документ є одним з ключових кроків для втілення Стратегії зайнятості населення до 2030 року, яку Кабмін також ухвалив сьогодні під час засідання.

Свириденко назвала окремі зміни, передбачені Кодексом:

• він визначає 8 ознак трудових відносин; це має допомогти зменшити правову невизначеність та вивести зайнятість з тіні. Попередні обсяги детінізації ринку праці оцінюють у 43 мільярди гривень на рік
• збільшення кількості типів трудових договорів з 6 до 9, чітке врегулювання сучасних форматів роботи, які включають дистанційну, надомну, нефіксований робочий час. Також працівник зможе укладати з роботодавцем кілька типів трудових договорів
• прирівняння електронних документів до паперових у трудових відносинах
• прозорий механізм визначення мінімальної зарплати як місячної, так і погодинної, узгоджений зі стандартами Євросоюзом
• гнучкі режими праці для працівників, які мають дітей; право на гнучкі форми роботи, також передбачене розширення прав обох батьків на відпустку для догляду за дитиною: і мати, і батько зможуть взяти по два місяці відпустки
• ризик-орієнтований підхід до інспекції праці
• механізм поєднання навчання й першої роботи (учнівський трудовий договір) для працевлаштування молоді

Свириденко наголосила, що ухвалення Кодексу є важливим кроком для подальшої євроінтеграції України. Документ передбачає імплементацію понад 30 директив ЄС, регламентів та конвенцій Міжнародної організації праці.

Надалі парламент має розглянути документ у першому читанні.

Читайте також: «90 мільярдів підтримки України». На що Європейський інвестиційний банк даватиме гроші у 2026 році

Мінекономіки зазначає, що «готове до професійного обговорення з народними депутатами, соціальними партнерами, бізнесом та експертним середовищем у межах парламентської процедури».

У листопаді Україна та Міжнародний валютний фонд досягли домовленості на рівні персоналу щодо запиту української влади щодо нової 48-місячної розширеної угоди в рамках розширеного фінансування (EFF) з потенційним доступом у розмірі близько 8,1 млрд доларів США. Поміж іншого, фонд повідомив про домовленість щодо заходів для детінізації економіки, зокрема, через «усунення лазівок у чинному трудовому кодексі».

Національний банк України встановив на 8 січня курс 42 гривні 71,55 копійки за долар. Офіційний курс утретє поспіль цього тижня оновив мінімум гривні щодо долара.

За підсумками торгів 5 січня історичний мінімум був оновлений уперше цього року – на 6 січня був установлений курс 42 гривні 42,08 копійки за долар. На 7 січня діє курс 42 гривні 56,34 копійки за долар.

За даними Bloomberg, на українському міжбанківському валютному ринку торги 7 січня завершуються на рівні 42 гривні 87 копійок за долар.

3 жовтня 2023 року курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.