Уряд доручив усім обласним військовим адміністраціями (ОВА) розробити план забезпечення повної енергетичної автономності регіону. Області мають подати свої пропозиції найближчим часом, заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко під час спілкування із журналістами у п’ятницю, 13 лютого.

«Кожна ОВА отримала завдання розробити план забезпечення повної енергетичної автономності, це має бути системна робота разом з підготовкою до наступного опалювального сезону», – наголосила очільниця уряду.

Прем’єрка також зазначила, що уряд постійно допомагає регіонам у подоланні наслідків російських обстрілів. За її словами, ця зима є однією з найскладніших за чотири роки повномасштабного вторгнення РФ.

В умовах таких безпрецедентних обстрілів Україні потрібні набагато більші запаси обладнання і ППО, додала Свириденко. Над вирішенням цієї проблеми працює Міністерство оборони України, зокрема на Мюнхенській конференції з безпеки, яка триває нині.

Крім того, наслідки обстрілів уже відчутні для економіки. За словами прем’єрки, у січні надходження від митниці та податкової зменшилися на 12 млрд гривень. Це пов’язано зі зниженням ділової активності та змінами в роботі підприємств через обмеження енергопостачання.

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.

Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.

Уряд розраховує, що вже наступного тижня буде затверджено склад наглядової ради НАК «Нафтогаз України», заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко під час спілкування із журналістами, відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо результатів анонсованого у листопаді аудиту державних компаній, зокрема в енергетичному секторі.

Конкурс на посади членів Наглядової ради Кабінет міністрів оголосив у листопаді після рішення провести аудит держкомпаній на тлі викриття НАБУ масштабної корупційної схеми в енергетиці.

За словами прем’єрки, у «Нафтогазі» вже завершені співбесіди до Наглядової ради, а номінаційний комітет має визначити кандидатів для подання уряду на призначення.

«Ми очікуємо на формування Наглядової ради «Нафтогазу» наступного тижня», – сказала Юлія Свириденко.

Прем’єрка також висловила сподівання, що «Енергоатом» не затягуватиме з призначенням керівника.

«Державний аудит триває, проміжні результати передані наглядовій раді «Енергоатому». Водночас вона може залучити міжнародного аудитора. Сподіваюся, що «Енергоатом» не зволікатиме із призначенням керівника», – зазначила прем’єрка.

Раніше, наприкінці січня уряд призначив новий склад наглядової ради «Енергоатому». Незалежні члени вже підписали контракти, а перше засідання оновленої наглядової ради заплановане на наступний тиждень.

Загалом, нині триває аудит 12 державних енергетичних компаній, додала Юлія Свириденко.

Національний банк знизив облікову ставку з 15,5% до 15%, як прогнозував у грудні – про це установа повідомила 29 січня.

Згідно з повідомленням, правління НБУ вирішило почати цикл помʼякшення процентної політики, ураховуючи стійке зниження інфляційного тиску та зменшення ризиків, пов’язаних із зовнішнім фінансуванням:

«Зниження облікової ставки з 30 січня 2026 року з 15,5% до 15% узгоджується з приведенням інфляції до цілі 5% на горизонті політики й водночас підтримає економіку. НБУ і надалі гнучко реагуватиме на зміни в розподілі ризиків».

Виважене зниження облікової ставки, додає регулятор, стало можливим через зниження цінового тиску за підтримки заходів монетарної політики Нацбанку.

Банк очікує, що рішення сприятиме подальшій «адаптації економіки до викликів війни, зокрема, підтримає динаміку кредитування, що зростає упродовж останніх років темпами понад 30% р/р». Водночас очікується, що монетарні умови будуть достатньо жорсткими для збереження стійкості валютного ринку та зниження інфляції до цілі 5%.

Базовий сценарій січневого макроекономічного прогнозу Нацбанку передбачає поступове зниження облікової ставки на прогнозному горизонті. Але регулятор утримається від подальшого пом’якшення процентної політики в разі посилення ризиків для цінової динаміки.

НБУ фіксує уповільнення базової інфляції до 8% у річному вимірі. Це пояснюють передусім ефектами вищих урожаїв, а також певним зменшенням тиску на ринку праці та збереженням стійкої ситуації на валютному ринку. Очікується, що зниження інфляції триватиме й у наступні місяці.

Читайте також: Шмигаль: Україна отримає грант на 85 мільйонів євро через ЄБРР на закупівлю газу

Водночас банк вказує на те, що зростання економіки залишається стриманим через наслідки війни:

«Через руйнування логістики та більший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії впродовж останніх місяців НБУ дещо знизив оцінку зростання реального ВВП у 2025 році – до 1,8%».

Нацбанк припускає, що поступове поліпшення ситуації в енергосекторі, подальша відбудова інфраструктури, а також збільшення приватних інвестицій сприятимуть пришвидшенню економічного зростання до близько 3-4% у 2027 і 2028 роках.

У жовтні 2025 року Нацбанк оцінював ймовірний ріст ВВП у 2026 році в 2% – через безпекові ризики та дефіцит електроенергії.

Російська нафтова компанія «Лукойл» уклала угоду про продаж своїх закордонних активів американському інвестиційному фонду Carlyle. – про це повідомляє російська служба Радіо Свобода з посиланням на пресслужбу компанії.

До периметру угоди не входять активи в Казахстані – вони залишаться у власності російської компанії і продовжать діяльність за поточною ліцензією.

Угоду ще має схвалити Управління контролю за іноземними активами казначейства США.

«Компанія також продовжує переговори з іншими потенційними покупцями», – йдеться в повідомленні пресслужби.

Читайте також: ЄС готує 20-й пакет санкції проти Росії до четвертої річниці війни

«Лукойл» оголосив про намір продати свої закордонні активи після запровадження санкцій США в жовтні 2025 року. Компанія володіє трьома нафтопереробними заводами в Європі, частками у нафтових родовищах у Казахстані, Узбекистані, Іраку, Мексиці, Гані, Єгипті та Нігерії, а також сотнями роздрібних заправних станцій у всьому світі, у тому числі в США.

Спочатку про намір купити закордонні активи «Лукойлу» заявляла швейцарська компанія Gunvor, пов’язана з другом Володимира Путіна Геннадієм Тимченком. Проте вона відмовилася від своїх планів після того, як Мінфін США дав зрозуміти, що не схвалить цю угоду – принаймні до закінчення бойових дій, які веде Росія в Україні.

Після цього інтерес до активів «Лукойлу» виявили кілька компаній, зокрема, великі американські нафтові компанії Exxon Mobil і Chevron, угорська нафтогазова компанія MOL, а також колишній власник Pornhub, австрійський бізнесмен Бернд Бергмайр.

Російська армія вранці 27 січня здійснила атаку на об’єкту критичної інфраструктури групи «Нафтогаз» у західному регіоні України, повідомляє пресслужба компанії.

Внаслідок влучання на місці виникла пожежа.

«З міркувань безпеки, щоб захистити людей і не допустили забруднення навколишнього середовища, фахівці компанії негайно зупинили технологічні процеси на обʼєкті», – йдеться в коментарі голови правління «Нафтогазу України» Сергія Корецького.

Він додав, що на місці удару працюють рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій.

За повідомленням компанії, вона координує дії з реагування з органами місцевої влади та відповідними службами. Це п’ятнадцятий цілеспрямований обстріл об’єктів критичної інфраструктури групи з початку січня.

Читайте також: Зеленський: на лівому березі Києва без опалення досі 926 будинків

Раніше міська рада Бродів на Львівщині повідомила, що російські військові вранці 27 січня завдали удару по обʼєкту інфраструктури. У місті спостерігається задимлення внаслідок горіння нафтопродуктів.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Україна працює над отриманням гранту від однієї з країн Європи на закупівлі газу, повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль 27 січня за підсумками розмови з президенткою Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо.

«85 млн євро через інструменти ЄБРР на закупівлю додаткового обсягу газу для України. Робота над отриманням відповідного гранту від однієї з європейських країн вже завершується», – написав він у своєму телеграм-каналі.

За словами міністра, він розповів очільниці ЄБРР про складну ситуацію в енергосистемі України через пошкодження внаслідок російських атак та ремонтні роботи:

«Продовження фінансової підтримки з боку ЄБРР українських компаній «Укренерго» й «Укргідроенерго» є вкрай необхідним. Це допомогає забезпечити ремонти, обладнання і впроваджувати нові рішення для того, щоб у людей було світло і тепло».

Шмигаль подякував Рено-Бассо та команді ЄБРР за рішучу й послідовну підтримку України, яка допомагає зберігати стійкість та відновлювати те, що зруйнував ворог.

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.

Після останніх масованих атак РФ в енергосистемі України діє режим надзвичайної ситуації, найскладніша ситуація – в Києві й на Київщині.

Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.

Конкретні гарантії безпеки дають можливість назвати конкретну дату закінчення війни, а їх складовою є членство України в Європейському Союзі, повідомив президент Володимир Зеленський. Про це він сказав під час спільної пресконференції з президентами Литви Гітанасом Науседою та Польщі Каролем Навроцьким у Вільнюсі 25 січня.

Він назвав домовленості з ЄС другими після двосторонніх гарантій безпеки, які Україна прагне отримати від Сполучених Штатів. Туди входять, зокрема, «Коаліція охочих» та євроінтеграція.

«Це економічні гарантії безпеки для України. Ми хочемо 2027 рік – ми говоримо про конкретну дату, коли Україна буде готова. Тобто технічно Україна буде готова вже в першому півріччі 2026 року щодо відкриття всіх кластерів. Повністю технічно буде готова в 2027 році, на наш погляд», – сказав він.

Водночас Зеленський вказав на те, що вступ до Євросоюзу має бути частиною мирних домовленостей:

«Ми хочемо конкретну дату в нашому договорі про закінчення війни, щоб потім всі сторони дотримувалися цих домовленостей, включаючи агреса, який буде підписуватися під 20-пунктним планом, як прийде такий момент. Щоб потім нас ніхто більше не блокував».

Президент Литви Науседа, зі свого боку, повторив підтримку Вільнюса вступу України до ЄС до 2030 року. Президент Навроцький не став називати конкретних термінів, але зазначив, що «шлях України йде до західної цивілізації, а не до східної».

6 січня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що вступ до ЄС є ключовою гарантією безпеки для України. Reuters нагадує, що вів був попередньо включений в мирний план із 20 пунктів, який обговорювався між Сполученими Штатами, Україною та Європейським союзом.

Неназвані представники Єврокомісії повідомили Financial Times, що членство України в блоці може сприяти згоді Володимира Зеленського на територіальні поступки на користь Росії. За їхніми словами, Зеленський може подати українському народу вступ до ЄС як досягнення.

Європейська комісія початково передбачає 1,9 мільярда євро в своєму бюджеті на гуманітарну допомогу на 2026 рік, повідомляє її пресслужба 21 січня.

Поміж іншого, бюджет включає 145 мільйонів на гуманітарну допомогу Україні «в час, коли вторгнення Росії триває четвертий рік». Також 8 мільйонів закладені на гуманітарні проєкти для Молдови.

За даними органу виконавчої влади Євросоюзу, 239 мільйонів людей по всьому світу потребують допомоги, тоді як найбільші донори скорочують фінансування.

Також Єврокомісія виділяє:

• 557 мільйонів євро для регіонів Західної та Центральної Африки – йдеться про Сахель, басейн озера Чад, північно-західну Нігерію, південь континенту, регіон Великих озер та Великий Африканський Ріг
• 448 мільйонів для Близького сходу – зокрема, Смуги Гази, «після крихкого припинення вогню, укладеного минулого року», а також Іраку, Ємену, Сирії та Лівану
• 126 мільйонів на гуманітарні потреби Афганістану, Пакистану та Ірану
• 95 мільйонів для Центральної та Південної Америки та Карибського басейну, де триває «складна гуманітарна криза через збройні конфлікти, поширене насильство, політичну нестабільність, гостру нерівність та виклики довкіллю»
• 73 мільйони на підтримку південно-східної Азії та Тихоокеанського регіону, зокрема, через кризу в М’янмі та її вплив на Бангладеш
• 14,6 мільйона виділені для північної Африки – регіону, який «залишається вразливим для складних політичних, економічних та соціальних викликів»

Єврокомісія додає, що ще 415 мільйонів євро залишаються в резерві на випадок неочікуваних надзвичайних ситуацій по всьому світу та для підтримки ланцюгів постачання.

Читайте також: «Сьогодні наш шанс». Успіхи й невдачі ЄС в обмеженні енергетичних доходів Росії

«Гуманітарна допомога ЄС забезпечує життєво важливу допомогу там, де це найбільш важливо: екстрене забезпечення продовольством та житлом, критичну медичну допомога, захист найбільш вразливих верств населення та підтримку освіти дітей у кризових зонах», – уточнюють у пресслужбі.

Лідери ЄС вночі 19 грудня схвалили рішення про надання Україні 90 мільярдів євро на наступні два роки. Йдеться про кредит, підкріплений бюджетом ЄС, а не про репараційну позику, яку активно обговорювали останні тижні. Цей кредит пропонується розділити на дві частини: 30 мільярдів – на бюджетну підтримку, 60 мільярдів – на військову.

Кабінет міністрів виділив 2,56 мільярда гривень із резервного фонду бюджету на закупівлю обладнання мобільної розподіленої генерації – уряд повідомив про це 21 січня.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко уточнила, що кошти підуть на обладнання для виробництва «тепла й електроенергії там, де це зараз потрібно найбільше».

«На ці кошти будуть придбані генератори великої потужності для Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Одеської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей. Це обладнання можна переспрямовувати на інші регіони, де є гостра потреба», – заявила вона.

За словами Свириденко, закупівлі будуть відбуватися за спрощеними процедурами без затягування термінів. Окремо уряд визначив відповідального замовника та встановив порядок використання генерації – для об’єктів тепло-, водопостачання та водовідведення.

«В умовах постійних російських ударів по енергетичній інфраструктурі нам потрібні не лише великі енергооб’єкти, а й менші установки розподіленої генерації – незалежні від роботи централізованих мереж», – додала прем’єрка.

Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба прокоментував рішення, вказавши на потребу посилення громад альтернативними та децентралізованими рішеннями.

«Окремо ухвалили рішення створити робочу групу з верифікації когенераційних установок, генераторів та іншого обладнання – щоб бачити реальну картину по кожному району Києва і використовувати наявні ресурси максимально ефективно», – додав він.

Російські війська вночі завдали чергового масованого удару по Україні вночі проти 20 січня. У Києві без тепла залишилися 5635 багатоповерхівок, майже 80 відсотків із них – це будинки, куди повертали теплопостачання після обстрілу 9 січня.

Читайте також: У Києві відновили водопостачання, тепло почнуть повертати вранці – Шмигаль

Президент Володимир Зеленський повідомив у вечірньому зверненні, що в Києві на вечір 20 січня без електропостачання залишаються понад мільйон споживачів, світла немає у понад 4 тисячах багатоповерхівок.

На Вінниччині через нічну російську атаку є влучання в обʼєкт критичної інфраструктури. Також про пошкодження енергообʼєкта повідомляла місцева влада Одещини. На Полтавщині заявили про удар по промисловому об’єкту.

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.

Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко провела зустріч із президентом Чехії Петром Павелом під час його візиту до України 16 січня.

Вона повідомила, що подякувала за військову та гуманітарну підтримку Чехії. Зокрема, в рамках програми Ukraine Facility Чехія продовжить модернізацію українських лікарень, насамперед у прифронтових областях.

За словами Свириденко, шість наданих Чехією когенераційних установок загальною потужністю 1,45 мегаватт працюють у Харківській області й забезпечують безперебійне теплопостачання Чугуєва. Ще дві когенераційні установки у процесі підключення до міської лікарні.

Читайте також: Президент Чехії: Україні доведеться піти на болючі поступки

«Найближчим часом плануємо підписати міжурядову угоду про технічне та фінансове співробітництво, яка взаємно посилить наші держави. Ми маємо вже напрацьовані формати, які довели свою ефективність, зокрема, спільні консультації урядів та міжурядова комісія з питань економічного, промислового та науково-технічного співробітництва», – заявила голова уряду.

Президент Чехії Петр Павел, який відвідує Україну з візитом, зранку 16 січня прибув до Києва. Напередодні він відвідав Львів.