Національний банк України встановив на 7 січня курс 42 гривні 56,34 копійки за долар. Це сталося вперше в історії, офіційний курс оновив мінімум гривні щодо долара.

За підсумками торгів 5 січня історичний мінімум був оновлений уперше цього року – на 6 січня був установлений курс 42 гривні 42,08 копійки за долар.

За даними Bloomberg, на українському міжбанківському валютному ринку торги 6 січня завершуються на рівні 42 гривні 55 копійок за долар.

3 жовтня 2023 року курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.

Президент Володимир Зеленський призначив нового очільника Національної комісії з цінних паперів – про це йдеться в указі, який Офіс президента опублікував 31 грудня 2025 року.

«Призначити Семенюка Олексія Володимировича Головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку», – йдеться в тексті.

Раніше Зеленський звільнив попереднього очільника комісії Руслана Магомедова. Причини звільнення не вказувалися.

Магомедов очолив НКЦПФР у лютому 2021 року.

Президент України Володимир Зеленський звільнив Руслана Магомедова з посади голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Відповідний указ №1018 від 31 грудня опублікований на cайті президента. Причини звільнення не вказуються.

Магомедов очолив НКЦПФР у лютому 2021 року.

Агентство «Інтерфакс-Україна» нагадує про заяву на звільнення від члена НКЦПФР Іраклія Барамії у жовтні, також було подання на звільнення ще одного члена комісії – Максима Лібанова, у якого закінчився термін повноважень.

За даними видання «Економічна правда», заяви на ім’я президента Володимира Зеленського з проханням звільнити їх із займаних посад у перших числах грудня подали ще два члена НКЦПФР Юрій Бойко та Ярослав Шляхов.

Якщо всіх чотирьох членів НКЦПФР буде звільнено, а замість них не буде призначено нових, комісія втратить кворум. Окрім того, як сказав агентству «Інтерфакс-Україна» один з членів НКЦПФР, з 1 січня 2026 року набуває чинності норма нового закону, згідно з якою перед поданням на призначення члена комісії претенденти мають пройти комісію з відбору, що може збільшити час на це кадрове рішення.

Експорт російського трубопровідного газу до Європи у 2025 році скоротився на 44%, до 18 мільярдів кубічних метрів, повідомляє Reuters, посилаючись на дані європейської газотранспортної групи Entsog.

Це мінімальне значення з 1970-х років. Тоді СРСР уперше став експортувати газ із Сибіру до Європи. Так, 1973 року Радянський Союз поставив 6,8 мільярда кубічних метрів газу, а 1975-го – 19,3 мільярдів кубічних метрів газу.

Пік експорту припав на 2018–2019 роки: тоді обсяги постачання перевищили 175–180 мільярдів кубометрів на рік і приносили десятки мільярдів доларів.

Reuters зазначає, що скорочення постачань пов’язане із припиненням угоди про транзит російського газу через Україну та з тим, що Євросоюз скорочує імпорт енергоносіїв із Росії.

Наразі єдиний транзитний маршрут для експорту російського газу до Європи — «Турецький потік». Крім Туреччини, газ цим трубопроводом отримують Сербія, Угорщина та Словаччина.

Росія також постачає зріджений природний газ (ЗПГ) за допомогою танкерів і залишається другим за обсягами постачальником ЗПГ до Євросоюзу після США, пише Reuters.

Президент Володимир Зеленський відповів на питання про те, чи виплата репарацій Україні згадувалася під час зустрічі із президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом напередодні.

«Передусім, ми зацікавлені, щоб Росія дала нам гроші, щоб це були репарації. Американці це називають не репараціями, а компенсаціями, тому що я думаю, що їм не дуже подобається слово репарації, скажу чесно. Але для нас важливо отримати гроші, щоб відновити нашу державу», – підкреслив голова держави.

Він нагадав, що питання репараційної позики «вже вирішили з європейцями», а більшість заморожених активів РФ розташована саме в юрисдикції блоку.

«Перші 100 мільярдів ми отримаємо найближчі два роки однаковими траншами. Якщо не буде війни, дай Бог, щоб не було, ми ці гроші будемо витрачати на відновлення нашої держави. Якщо нам прийдеться захищатися, то є на що купувати цей захист».

Читайте також: Туск про фінансування ЄС для України: «тепер у вас сильніші карти»

Напередодні під час зустрічі із Зеленським президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що Росія «хоче успіху України» і нібито допомагатиме у відбудові.

Ця заява пролунала на тлі масованих атак РФ по енергетичній інфраструктурі України.

Лідери ЄС вночі 19 грудня схвалили рішення про надання Україні 90 мільярдів євро на наступні два роки. Йдеться про кредит, підкріплений бюджетом ЄС, а не про репараційну позику, яку активно обговорювали останні тижні.

Репараційний кредит розглядався як механізм фінансової підтримки для України обсягом до 90 мільярдів євро на найближчі два роки за рахунок доходів і грошових залишків заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.

Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів і називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.

Міжнародні санкції відклали на кілька років плани Росії збільшити щорічне виробництво скрапленого газу – про це повідомило віцепрем’єр-міністр РФ Олександр Новак сказав у коментарі державному каналу, передають російські медіа, а також американське видання Bloomberg.

За словами Новака, завдання Кремля «полягало в тому, щоб досягти 100 мільйонів тонн» виробництва скрапленого природного газу на рік.

«Очевидно, що через обмеження санкцій буде затримка (в досягненні мети – ред.) на кілька років», – сказав він, не уточнюючи термінів.

Як передає Bloomberg, раніше Росія прагнула виробляти 100 мільйонів тонн суперохолодженого палива до 2030 року та сягнути світової частки ринку в 20%. Водночас західні країни, в тому числі США, запровадили кілька раундів енергетичних санкцій, зокрема, на скраплений природний газ, щоб зменшити доходи Кремля, які фінансують війну в Україні.

США внесли до чорного списку всі поточні та майбутні російські проєкти з виробництва скрапленого газу, за винятком «Ямал СПГ», очолюваного компанією «Новатек». Вашингтон також запровадив санкції проти російського флоту за постачання суперохолодженого палива за кордон.

Втім, останнім часом пісанкційні вантажі зі знижкою почали використовуватися в Китаї, який не визнає західних обмежень.

Bloomberg зазначає, що минулого місяця Росія стала найбільшим постачальником СПГ до азійської країни, обігнавши Австралію.

У листопаді видання Financial Times повідомляло, що американські посадовці активно їздять країнами Європи, просуваючи постачання американського газу та нафти і домагаючись витіснення російського палива з ринку. За їхніми словами, Вашингтон прагне прибрати «весь до останньої молекули» російський газ із європейської енергетики.

Державний бюджет України отримав 2,3 мільярда євро від Європейського Союзу в межах фінансового інструменту Ukraine Facility, повідомило Міністерство фінансів 22 грудня.

За повідомленням, уряд України, зокрема, залучив 2,1 мільярда євро кредитних коштів та 200 мільйонів євро гранту. Це шостий регулярний транш, передбачений у межах Pillar I («першого стовпа») інструменту.

«Кошти буде спрямовано на фінансування першочергових соціальних і гуманітарних видатків держави», – уточнює Мінфін.

Для отримання коштів від Євросоюзу Україна, за даними міністерства, успішно виконала вісім реформаційних кроків, необхідних для виділення шостого траншу, а також один крок, передбачений у межах четвертого траншу.

Читайте також: Мінфін повідомив про реструктуризацію ВВП-варантів – їх обміняли на звичайні боргові папери

«Підтримка в межах Ukraine Facility є ключовою для зміцнення макрофінансової стабільності України та безперебійного функціонування державного управління в умовах війни. Успішне виконання понад 60 кроків Плану України підтверджує нашу відданість реформам, відновленню та руху до членства в Європейському Союзі», – прокоментував міністр фінансів Сергій Марченко.

Рада Євросоюзу схвалила цей транш 11 грудня.

Інструмент для підтримки України Ukraine Facility започаткували 2024 року терміном на чотири роки. Загальний обсяг фінансування, передбачений інструментом для України, становить близько 50 млрд євро. Загалом із 2024 року до Україна отримала понад 26,7 мільярда євро, з низ 10,6 у 2025 році.

Власники державних деривативів, прив’язаних до валового внутрішнього продукту, підтримали обмінну пропозицію, повідомляє Міністерство фінансів 18 грудня.

За повідомленням, власники ВВП варантів на суму 2,6 мільярда доларів проголосували за ухвалення запропонованої надзвичайної резолюції, яка передбачає повний обмін варантів на звичайні боргові цінні папери України.

«Це вагоме досягнення є важливим кроком до зміцнення боргової стійкості України та підвищення бюджетної прогнозованості завдяки вилученню з обігу ВВП варантів, випущених у 2015 році в межах попередньої реструктуризації державного боргу, спричиненої анексією Криму та вторгненням Росії на Донбас», – йдеться в повідомленні.

Міністерство очікує, що транзакція забезпечить зміцнення макроекономічної стабільності та стійкості державного боргу, дозволивши уникнути значних виплат у період післявоєнної відбудови й зберегти ресурси, потрібні для фінансування оборони країни в умовах повномасштабного вторгнення Росії.

«Після проведення комплексних переговорів із власниками ВВП варантів, 99,06% із них підтримали угоду про реструктуризацію, що перевищує необхідний поріг у 75%. Це означає, що Україна конвертує майже весь непогашений номінальний обсяг ВВП варантів у новий клас облігацій С зі строком погашення у 2032 році на суму 3,497 млрд дол. США», – повідомляє відомство.

Мінфін уточнює, що невелику частину варантів конвертують у облігації В зі строками погашення у 2030 та 2034 роках на суму близько 34 мільйони доларів. Також у межах цієї транзакції Україна анулює ВВП варанти на суму 604 мільйони доларів, які перебувають у власності держави. Відтак Україна повністю виводить з обігу цей інструмент.

За даними міністерства, реструктуризація суттєво зменшує ризики, які ВВП варанти створювали для державних фінансів України. Сукупні виплати за ними з 2025 по 2041 рік могли б становити від 6 до 20 мільярда доларів залежно від темпів економічного зростання країни у період відновлення.

Таку волатильність пояснюють природою варантів: після 2025 року виплати є «необмеженими та прив’язаними до річного зростання реального ВВП — без захисту від ризику економічних спадів, за якими може слідувати різке відновлення, що призводять до виплат, які не відповідають економічній реальності».

Читайте також: Свириденко: почався відбір до наглядових рад низки стратегічних підприємств в енергетиці

Міністр фінансів Сергій Марченко висловив очікування, що реструктуризація дозволить Україні заощадити мільярди доларів потенційних виплат у період післявоєнного відновлення.

«Конвертація ВВП варантів у стандартні боргові інструменти з механізмом агрегування забезпечує прогнозованість та зменшує довгострокову волатильність державних фінансів. Ми виводимо з обігу токсичний інструмент, який становив серйозний фіскальний ризик для України та міг поставити під загрозу наше відновлення й відбудову», – заявив він.

У квітні 2025 року стало відомо, що Мінфін не зміг домовитися про реструктуризцію державного боргу з власниками цінних паперів України, прив’язаних до її ВВП (варантів). Видання Financial Times писало, що вже в травні Київ має виплатити 600 мільйонів доларів за борговими зобов’язаннями або оголосити дефолт. Натомість урядове відомство повідомляло, що точна сума виплат за ВВП-варантами на той момент ще не була визначена.

Рада Європейського Союзу 18 грудня формально ухвалила законодавство для стимулювання оборонних інвестицій і втілення плану з переозброєння Європи ReArm.

Поміж іншого, зазначає пресслужба, зміни створюють можливості співпраці для українських компаній.

«Серед іншого, нові правила дозволяють для України зв’язки з Європейським оборонним фондом, тим самим створюючи нові можливості для українських суб’єктів господарювання приєднуватися до спільних оборонних досліджень та розробок ЄС у майбутньому», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Зеленський: Росія готується продовжувати війну в 2026-му, «важливо, щоб партнери це розуміли»

Рада додає, що цей крок підкреслює відданість Євросоюзу безпеці, стійкості та поступовій інтеграції України в європейську оборонну та технологічну промислову базу.

Нове рішення передбачає зміни до п’яти ключових програм ЄС – «Цифрова Європа», Європейського оборонного фонду, Механізму об’єднання Європи, Платформи стратегічних технологій для Європи та програми «Горизонт Європи». Вони мають забезпечити більш ефективне використання програм для підтримки оборонної діяльності.

За повідомленням, новий регламент також вносить правові корективи для швидших та більш скоординованих оборонних інвестицій по всьому Євросоюзу.

«Цим ухваленням Рада відповідає на неодноразові заклики Європейської Ради сприяти розподілу фінансування ЄС для оборонних технологій та технологій подвійного використання, а також зміцнювати оборонну промислову та технологічну базу Європи (EDTIB) перед обличчям дедалі більших геополітичних викликів», – додає пресслужба.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн представила план «Переозброєння Європи» (ReArm Europe) для збільшення витрат на оборону ЄС у березні 2025 року.

У вересні стало відомо, що Єврокомісія готує дорожню карту в межах стратегії «Готовність 2030», що передбачає зміцнення європейської оборони до 2030 року відповідно.

Споживча інфляція в Україні в листопаді знизилася до 9,3% у річному вимірі, повідомляє Національний банк у грудневому звіті про фінансову стабільність.

Банк прогнозує, що показник буде знижуватися й надалі завдяки ефектам більших врожаїв зернових та овочів, а також «відносній жорсткості» монетарної політики.

Водночас, зазначає регулятор, фундаментальний ціновий тиск залишається стійким через складну ситуацію на ринку праці та зростання зарплат, що підвищує виробничі витрати та ціни на послуги.

Читайте також: Репараційні гроші для України. Чи піддасться Європа залякуванням російського ГРУ?

«Додатковий тиск на ціни може спричинити енергодефіцит. Досить високими зберігаються й інфляційні очікування населення та бізнесу. Необхідність нівелювання воєнних ризиків та приведення інфляції до цільових рівнів вимагатимуть від НБУ утримання відносно високої реальної ставки», – йдеться в зведенні.

Нацбанк вказує на те, що збереження облікової ставки підтримає привабливість гривневих активів, зокрема внаслідок зростання реальних ставок за гривневими депозитами та облігаціями внутрішньої державної позики.

«Національний банк прогнозує сповільнення інфляції до 9.2% наприкінці року, а за результатами 2026 року – до 6.6%. Зниження облікової ставки може розпочатися в І кварталі 2026 року», – припускають в установі.

12 грудня Нацбанк ухвалив зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних.