Голова білоруського режиму Олександр Лукашенко «посилив тиск» на банківський сектор Білорусі, заявляє Служба зовнішньої розвідки України 16 вересня.

«На тлі серйозних проблем в економіці влада шукає джерела ресурсів, і банки стали однією з ключових мішеней», – повідомили у відомстві.

За його даними, першою вимогою Лукашенка до банків є кредитувати державні пріоритети. СЗР посилається на його заяву, за якою банки нібито недостатньо фінансують економіку:

«Падіння частки банківських кредитів в інвестиціях з 27 % у 2014 році до 12 % у 2024-му трактують як серйозний прорахунок. Відтепер фінустанови мають не лише видавати позики, а й фактично наставляти бізнес, як скорочувати витрати. У хід ідуть і старі рецепти – зокрема створення фінансово-промислових груп, де банки й підприємства штучно об’єднують заради інвестицій».

Читайте також: Литва не дозволить транзит білоруських добрив навіть у разі зняття санкцій США – прем’єрка

Також, додає розвідка, білоруська влада вимагає від банків пришвидшити збільшити частку безготівкових розрахунків. Це трактують як намір встановити повний контроль за грошовими потоками. Мінськ також ймовірно готовий освоювати «сірі фінансові зони, включно з криптовалютами, щоб обходити західні санкції та проводити розрахунки за експорт поза контролем міжнародних банків».

Крім того, Лукашенко вимагає терміново переламати тенденцію до зростання інфляції, покладаючись на адміністративні методи. Банки отримують вказівку стримувати ціни, підміняючи ринкові механізми ручним регулюванням, зазначає СЗР.

Ще однією ініціативою є стимулювання попиту на білоруські товари через розширення споживчого кредитування. Нацбанк Білорусі ставить завдання щонайменше вдвічі збільшити частку кредитів на продукцію місцевих виробників до кінця п’ятирічки. Втім, зазначає розвідка, така модель «лише консервує неефективність: підприємства отримують гарантований збут замість мотивації підвищувати якість».

«Окремо Лукашенко розкритикував банки за використання прибутку «не за призначенням» і підкреслив, що зароблені гроші мають повертатися в економіку. Фактично влада ще раз дала зрозуміти: ресурси банків вважаються державними. У підсумку фінансовим установам відводиться роль «гаманця» режиму – від кредитування пріоритетних секторів до боротьби з інфляцією та обходу санкцій», – додає відомство.

Олександр Лукашенко 8 вересня заявив про необхідність шукати нові ринки збуту для білоруської продукції, яка втрачає російський ринок.

Багато країн Заходу запровадили кілька пакетів санкцій проти режиму Лукашенка у відповідь на придушення інакомислення в країні, відтоді, як спірні президентські вибори у серпні 2020 року викликали масові протести через перемогу авторитарного правителя і десятки тисяч білорусів були заарештовані за висловлення незгоди з режимом. Санкції були розширені після підтримки Мінськом російської повномасштабної війни проти України 2022 року.

Кабмін схвалив проєкт держбюджету на 2026 рік і передасть його для розгляду до Верховної Ради, повідомила премʼєр-міністерка Юлія Свириденко.

За її словами, видатки держбюджету становлять 4,8 трлн гривень (+415 млрд гривень від 2025), доходи – 2 трлн 826 млрд грн (+446,8 млрд грн або 18,8% від 2025), а потреба у зовнішньому фінансуванні становитиме 2 трлн 79 млрд грн.

Головним пріоритетом бюджету Свириденко назвала безпеку і оборону, соціальну стійкість.

«Усі власні надходження і запозичення уряд спрямовує на Сили Оборони — грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виготовлення власної зброї, в тому числі дронів. Оборона: 2,8 трлн грн (27,2% ВВП) на оборону (+168,6 млрд грн до 2025 року)», – написала вона у телеграмі.

Окремо прем’єр-міністерка зазначила, що на виробництво зброї у проєкті держбюджету передбачені щонайменше 44,3 млрд грн – на українські боєприпаси, ракети, протиракетну оборону, авіаційну та бронетанкову техніку.

Минулого тижня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що Україна звернулася до Міжнародного валютного фонду з проханням про нову програму фінансування, оскільки «активні бойові дії тривають, і проєкт держбюджету 2026 року сформований з розрахунком, що війна далека від завершення».

У серпні міністр фінансів Сергій Марченко повідомляв, що потреба України в зовнішньому фінансуванні складає 45 мільярдів доларів, ця сума включає дефіцит бюджету та видатки на погашення зовнішніх боргів.

За даними Міністерства фінансів, до державного бюджету України вже надійшло девʼять траншів у рамках чинної програми розширеного фінансування МВФ загальним обсягом близько 10,6 млрд доларів із запланованих 15,5 млрд доларів США на період 2023-2027 років. З початку повномасштабного вторгнення Міжнародний валютний фонд є третім за величиною джерелом фінансової допомоги Україні, після Європейського Союзу і США, додали в Мінфіні.

Міністр економіки, довкілля та сільського господарства, член керівної радиАмерикансько-Українського інвестиційного фонду відбудови Олексій Соболев заявив про перший візит із американськими партнерами на об’єкти, що можуть стати стартовими проєктами для Інвестиційного фонду відбудови України.

За словами міністра, він разом із делегацією U.S. International Development Finance Corporation відвідали Кіровоградщину, щоб оцінити інвестиційні можливості видобутку та переробки в регіоні.

Соболєв зазначив, що під час візиту оглянули Бирзулівський ГЗК та Лікарівське родовище – перспективні майданчики, які розглядаються для портфеля проєктів Фонду.

«Тут видобувають насамперед титанові руди та планується також видобуток цирконієвих руд в майбутньому. Є й потенційні поклади гафнію – одного з рідкісноземельних металів, який використовують у ядерній енергетиці, аерокосмічній галузі і не тільки», – написав він у фейсбуці, додавши, що такі візити є важливими, щоб оцінити «потенціал на місцях, врахувати усі аспекти майбутніх інвестицій».

Україна і США 30 квітня підписали угоду про економічне партнерство і створення Інвестиційного фонду відбудови. За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, документ, серед іншого, передбачає, що повна власність і контроль залишаються за Україною, фонд створюється 50/50, жодних боргових зобов’язань України перед США, угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюз, а фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій.

Угода про американсько-український інвестиційний фонд відбудови офіційно набула чинності в травні, після передачі дипломатичної ноти США.

Європейська комісія виділяє Україні додаткові 40 мільйонів євро гуманітарної допомоги напередодні чергової зими під час повномасштабної російської агресії, заявила пресслужба відомства 12 вересня.

Виконавчий орган ЄС очікує, що пакет підтримки посилить готовність України до зими та захистить цивільне населення від екстремальних холодів.

Допомога передбачатиме матеріали для житла, ремонт пошкоджених будинків та центрів для переселенців, покращення доступу до води, санітарії та опалення. Пакет включатиме грошову допомогу, тверде паливо, опалювальні прилади та ізоляцію, а також пункти аварійного обігріву.

«Зима приносить нові труднощі мільйонам українців, які вже страждають від наслідків війни Росії. Ми повинні бути єдиними в солідарності, посилити нашу колективну гуманітарну відповідь та захистити найбільш вразливих у прийдешні холодні місяці. Цими додатковими 40 мільйонами євро ми підтверджуємо нашу відданість народу України – із солідарністю, людяністю та рішучістю», – йдеться в коментарі єврокомісарки з питань кризового менеджменту Хаджі Лабіб.

Уряд Великої Британії анонсував виділення загалом 142 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 164 мільйонів євро) на підтримку України протягом зими, а також наступного року.

Зокрема, 100 мільйонів фунтів підуть на гуманітарну допомогу цивільним у прифронтових громадах. До пакету увійде відновлення систем водопостачання та опалення та допомогу в створенні робочих місць і «посилення української стійкості під час четвертої війни протиправної війни Росії».

Читайте також: Зеленський анонсував «спеціальний інструмент» Європи проти обходу Росією санкцій

«42 мільйони фунтів стерлінгів допоможуть провести життєво важливий ремонт мережі передачі електроенергії та встановити критично важливий захист для газової та енергетичної інфраструктури в той час, як зима починає даватися взнаки», – заявили в уряді.

У липні голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала виділити 100 мільярдів євро для України в наступному довгостроковому бюджеті ЄС на 2028-2034 роки.

У серпні Інститут дослідження війни прогнозував, що Росія найближчими тижнями може посилити свої атаки для погіршення стану української енергетичної інфраструктури напередодні майбутньої зими.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп запропонував європейським країнам запровадити високі імпортні мита на товари з Китаю та Індії для того, щоб переконати Пекін і Делі скоротити або відмовитися від закупівель російських енергоресурсів. Про це повідомило видання Financial Times, згодом інформацію підтвердили CNBC і BBC.

За словами президента Трампа, слідом за цим США запровадять аналогічні мита.

За даними журналістів, пропозиція Трампа прозвучала під час телефонної розмови з делегацією Євросоюзу, яка зараз у Вашингтоні обговорює із високопоставленими представниками Білого дому майбутнє санкцій. Трамп говорив про можливість запровадження 100-відсоткового імпортного мита на товари з обох країн.

За словами джерела Financial Times у Білому домі, президент вважає, що «очевидний підхід полягає в необхідності введення вражаючих мит та підтримки їх доти, доки китайці не відмовляться від купівлі нафти».

У зустрічі американських та європейських осіб брала участь прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка закликала учасників вжити рішучих заходів для того, щоб позбавити Росію ресурсів для ведення війни.

Наприкінці серпня президент Трамп підвищив наполовину – до 50 відсотків – імпортне мито на товари з Індії за відмову Делі зменшити закупівлі російської нафти. Більшість китайських товарів поки що обкладається 30-відсотковими митами. Дональд Трамп відклав запланований раніше підйом мит до 145 відсотків на китайський імпорт, продовживши торгові переговори з Китаєм.

Україна звернулася до Міжнародного валютного фонду з проханням про нову програму фінансування, заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, яка 9 вересня провела зустріч із місією МВФ, що протягом останнього тижня працювала в Києві.

«Україна пройшла рекордні вісім переглядів за чинною програмою. Я вдячна МВФ за підтримку усі ці роки повномасштабного вторгнення. Але активні бойові дії тривають, і проєкт держбюджету 2026 року сформований з розрахунком, що війна далека від завершення», – написала Свириденко у телеграмі.

«Сьогодні на зустрічі передала керівнику місії МВФ Гевіну Грею лист із запитом про нову програму співпраці, яка повинна підтримати Україну протягом наступних декількох років», – додала вона.

За словами прем’єрки, сторони домовилися продовжити консультації між командами в наступні місяці, «щоб отримати позитивне рішення Ради директорів МВФ до кінця року».

Свириденко не уточнила, скільки коштів уряд прагнутиме отримати в рамках нової програми.

За даними Міністерства фінансів, до державного бюджету України вже надійшло девʼять траншів у рамках чинної програми розширеного фінансування МВФ загальним обсягом близько 10,6 млрд доларів із запланованих 15,5 млрд доларів США на період 2023-2027 років. З початку повномасштабного вторгнення Міжнародний валютний фонд є третім за величиною джерелом фінансової допомоги Україні, після Європейського Союзу і США, додали в Мінфіні.

Питання російських активів є на порядку денного зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу у форматі «Гімніх» в Копенгагені, заявила висока представниця ЄС із питань закордонних справ Кая Каллас 30 серпня.

Вона зазначила, що це неформальна зустріч, за підсумками якої не планується ухвалювати рішення. На порядку денному буде, зокрема, російська війна проти України:

«Ми бачимо, що Росія не хоче миру, хоча докладається багато дипломатичних зусиль, щоб привести Зеленського та Росію до столу переговорів».

Каллас сказала, що дипломати планують заглибитися в питання заморожених активів Росії.

«Є плюси та мінуси. Є деякі делікатні моменти щодо цього, але нам дійсно потрібно провести аргументовану дискусію з цього приводу – які ризики? Тому що у нас має бути стратегія виходу. Ми не можемо собі уявити, щоб у разі припинення вогню або мирної угоди ці активи були повернуті Росії, якщо вони не виплатять свої репарації», – заявила дипломатка.

Прибутки від заморожених російських активів частково використовуються для допомоги України. Зокрема, в серпні України отримала 1 мільярд євро в рамках інструменту ERA.

Механізм Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) країн G7 передбачає надання Україні приблизно 50 мільярдів доларів у вигляді позик, забезпечених прибутками від заморожених російських суверенних активів. Ці кошти спрямовані на підтримку бюджету, військових потреб та відновлення інфраструктури України.

Президент Володимир Зеленський у липні закликав учасників конференції з відновлення України використовувати не лише відсотки з цих активів, а й самі активи.

Команда Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства провела зустріч із послами країн «Групи семи» та Європейського союзу, повідомляє пресслужба відомства 27 серпня.

За повідомленням, на заході були присутні представники посольств Канади, ЄС, США, Великої Британії, Німеччини, Японії, Італії та Франції. Українські урядовці представили пріоритетні задачі та команду нового відомства.

Як заявив міністр Олексій Соболєв, перед Мінекономіки зараз стоїть задача створити «принципово нову» інституційну платформу.

Читайте також: Виїзд чоловіків 18-22 років за кордон: у ДПСУ розповіли особливості

«Міністерство охоплює 15 із 35 розділів ЄС у ключових сферах економіки, довкілля та сільського господарства. Як національний координатор реалізації програми Ukraine Facility, ми забезпечуємо організацію і проведення моніторингу щодо виконання Плану України. Сьогодні наша команда сфокусована на прискоренні виконання кроків Плану та подальшій інтеграції до ЄС», – йдеться в його коментарі.

Соболєв назвав ключові пріоритети міністерства, серед яких:

• розвиток приватного сектору та промисловості
• дерегуляція й економічна свобода
• приватизація державного майна
• залучення інвестицій та розвиток експорту
• діджиталізація: презентовано два механізми для збору зворотного звʼязку з бізнесом
• гуманітарне розмінування
• розвиток людського капіталу та новий Трудовий кодекс
• державні програми допомоги фермерам на прифронтових територіях

Як цитує Мінекономіки, окремими важливими орієнтирами Соболев зазначив спільні міжнародні події, заплановані на цей рік в країнах G7. Серед них – Конференція з питань протимінної діяльності України, яка відбудеться в жовтні в Токіо, форум ReBuild Ukraine в листопаді у Варшаві, Німецько-український бізнес-форум в Берліні в грудні.

Мінекономіки заявляє, що представники G7 та ЄС висловили свою підтримку стратегічним пріоритетам і готовність надавати консультації та співпрацювати для досягнення цих цілей. За низкою реформ сторони домовилися взаємодіяти глибше – наприклад, у сферах приватизації, протидії корупції та дерегуляції.

Пресслужба представництва G7 також прокоментувала зустріч:

«Мали продуктивну зустріч з Міністром Соболевим та Мінекономіки щодо ключових економічних пріоритетів, просування порядку денного реформ та зміцнення бізнес-клімату для залучення нових інвестицій і прискорення євроатлантичної інтеграції України».

Олексій Соболев очолив новостворене Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства у новому уряд в липні цього року.

Український уряд ухвалив рішення про приватизацію Одеського припортового заводу, повідомила ввечері 26 серпня за підсумками засідання Кабінету міністрів прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

«Державний пакет акцій буде виставлений на відкритий електронний аукціон із початковою ціною 4,5 мільярда гривень… Підприємство має відновити повноцінну роботу. Це можливо лише через залучення приватного власника та інвестицій. Продаж ОПЗ дозволить наповнити бюджет, створити нові робочі місця і забезпечити українських аграріїв доступом до вітчизняних добрив», – відзначила голова уряду.

Одеський припортовий завод до початку повномасштабної війни він виробляв аміак і карбамід, експортував добрива. З 2022 року основне виробництво зупинене. Завод працював частково, забезпечуючи киснем і азотом критичні потреби, виконував функції портового хабу.

Українські атаки на 10 нафтопереробних заводів порушили щонайменше 17% потужностей російських нафтопереробних заводів, або 1,1 мільйона барелів на день, пише агенція Reuters з посиланням на власні підрахунки.

За даними агентства, атаки порушили переробку та експорт нафти Москвою, створили дефіцит бензину в деяких частинах Росії та стали відповіддю на просування Москви на передовій та її удари по газових та енергетичних об’єктах України.

Аналітики стверджують, що цей крок Києва є спробою підвищити ставки в можливих мирних переговорах та спростувати ідею про те, що Україна вже програла війну після зустрічі президента США Дональда Трампа та Путіна на Алясці цього місяця.

Удари по нафтопереробних заводах відбуваються на тлі піку сезонного попиту Росії на бензин з боку туристів та фермерів. Росія посилила заборонуна експорт бензину в липні, щоб впоратися зі зростанням внутрішнього попиту ще до нападів.

У деяких районах контрольованої Росією України, півдня Росії та навіть Далекого Сходу спостерігався дефіцит бензину, що змушувало автомобілістів переходити на дорожчий бензин через дефіцит звичайної марки А-95, пише Reuters.

Від початку серпня ударів дронів зазнали щонайменше вісім НПЗ у Росії. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах виходили з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.

У Генштабі ЗСУ час від часу підтверджують удари по об’єктах у РФ, задіяних у забезпеченні російської армії, і наголошують, що такі удари триватимуть.