Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс заявив, що має більше оптимізму щодо використання європейськими країнами нового інструменту позик SAFE у 150 мільярдів євро для інвестицій в українську оборонну промисловість. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода 23 серпня.

«Доволі скоро ми оголосимо, скільки країн-членів ЄС роблять запит на ці кредити (з фонду – ред.) на 150 мільярдів. Ми бачимо доволі великий інтерес. І пізніше, можливо, в листопаді, ми оголосимо, скільки з цих позик використають для України», – заявив Кубілюс, спілкуючись із журналістами в Брюсселі.

За його словами, деякі країни вже вказують, що використають позики для України, але «наразі чітких цифр ми не маємо».

Читайте також: Після Вашингтона: що означають переговори Зеленського, Трампа і ще семи європейських лідерів

Раніше, навесні, Кубілюс закликав країни інвестувати в українську оборонку і висловлював стурбованість, що не чув намірів брати кредити саме для закупівель в Україні.

«Зараз я значно більш оптимістичний», – сказав єврокомісар кореспондентці Радіо Свобода.

Кубілюс сказав, що не готовий наразі коментувати, чи готові країни ЄС профінансувати закупівлю американської зброї на 90 мільярдів доларів, як про це після перемовин у Вашингтоні заявляв Зеленський. Проте він назвав ці перемовини важливими та звернув увагу на те, що «Путін нервує, він намагається дискредитувати ту зустріч».

«Я бачу значно більше сильних та обʼєднаних дій з боку ЄС разом з американцями», – сказав посадовець.

Він додав, що європейська оборонна індустрія має більший інтерес в українській оборонній промисловості, ніж навпаки:

«Українська оборонна індустрія визначна своїми досягненнями. І, думаю, багато європейських країн, бізнес-індустрій мають чимало інтересу посилити свою інтеграцію».

Як приклад Кубілюс навів перші ініціативи співпраці, такі як BraveTech EU та EDIP (European Defence Industry Programme) – програми ЄС, запропоновані Європейською Комісією для фінансової підтримки, зміцнення та стимулювання співпраці в оборонній промисловості Європейського Союзу та України.

Раніше президент Володимир Зеленський називав власне виробництво зброї серед складових гарантій безпеки для України.

До бюджету України надійшли 4,05 мільярда євро, повідомляє прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 серпня.

За її словами, 1 мільярд євро наданий в рамках інструменту ERA за рахунок заморожених російських активів. Ще 3,05 мільярда – в рамках Ukraine Facility для відновлення та інтеграції.

«Ця підтримка зміцнює як державний бюджет, так і процес відбудови. Дякую європейським партнерам. Разом ми впевнено рухаємось до майбутнього України у сильній та об’єднаній Європі», – прокоментувала голова уряду.

У липні Україна черговий транш у 1 мільярд євро від Європейського Союзу в межах ініціативи ERA країн «Групи семи».

Читайте також: Ukraine Facility: Рада ЄС схвалила надання Україні траншу на понад 3,2 мільярда євро

Механізм Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) країн G7 передбачає надання Україні приблизно 50 мільярдів доларів у вигляді позик, забезпечених прибутками від заморожених російських суверенних активів. Ці кошти спрямовані на підтримку бюджету, військових потреб та відновлення інфраструктури України.

Навесні 2024 року Рада ЄС ухвалила план для Ukraine Facility, що визначає наміри уряду України щодо відновлення, реконструкції та модернізації країни, а також реформи, які він планує здійснити в рамках процесу вступу до ЄС протягом наступних чотирьох років.

Програма передбачає стабільне фінансування у вигляді грантів та позик на суму до 50 мільярдів євро на період з 2024 по 2027 рік.

Національний банк з 21 серпня 2025 року почав вводити в обіг оновлені 20-гривневі банкноти, повідомляє пресслужба НБУ.

За даними регулятора, у правій верхній частині на зворотному боці модифікованих банкнот розміщено гасло – «Слава Україні! Героям слава!», але всі інші елементи дизайну та захисту цих банкнот відповідають банкнотам номіналами 20 гривень зразка 2018 року.

Громадянам не потрібно спеціально обмінювати банкноти номіналом 20 гривень попереднього зразка на модифіковані банкноти.

У НБУ додають, що як законний платіжний засіб вони перебуватимуть в обігу разом з іншими банкнотами цих номіналів попередніх років випуску та обов’язкові до приймання за їх номінальною вартістю всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України.

У серпні 2024 року, до 33-ї річниці незалежності України, Нацбанк випустив модифіковані банкноти, доповнивши їх дизайн гаслом «Слава Україні! Героям слава!». У обіг були введенні модифіковані банкноти номіналами 50, 500 та 1000 гривень.

Велика Британія вживає заходів, щоб усунути можливості Росії для уникнення санкцій через фінансові системи та криптомережі Киргизстану, заявив британський уряд 20 серпня.

За повідомленням, Лондон вдався до цих кроків після того, як Сполучені Штати повідомили про аналогічні заходи.

«Оскільки санкції продовжують бути дієвими, Росія звернулася до фінансового сектору Киргизстану, щоб спрямувати гроші через непрозорі фінансові мережі, зокрема, через використання криптовалют. Ці мережі створили заплутану схему для обходу санкцій, запроваджених Великою Британією та її партнерами», – йдеться в тексті.

Читайте також: ЗМІ: Європа, ймовірно, запровадить санкції проти Росії, якщо Путін відмовиться від зустрічі з Зеленським

Уряд уточнює, що сьогоднішні заходи спрямовані проти киргизького Capital Bank, який Росія використовує для оплати військових товарів, та його директора Кантеміра Чалбаєва. Санкції також торкнулися криптовалютних бірж Grinex та Meer та інфраструктури нового криптовалютного токена A7A5, підкріпленого рублем, який перемістив 9,3 мільярда доларів на спеціалізованій криптобіржі лише за чотири місяці. За даними Лондона, він був спеціально розроблений як спроба обійти західні санкції.

«Якщо Кремль думає, що може приховати свої відчайдушні спроби пом’якшити удар наших санкцій шляхом відмивання транзакцій через сумнівні криптомережі, він глибоко помиляється. Ці санкції підтримують тиск на Путіна в критичний момент та придушують незаконні мережі, що використовуються для перекачування грошей до його військової скарбниці», – заявив міністр санкцій Стівен Доуті.

Уряд королівства очікує, що нові санкції закриють мережу навколо незаконних схем отримання грошей та продемонструють готовність Британії покласти край механізмам ухилення від міжнародних санкцій, які допомагають фінансувати вторгнення в Україну, «де б вони не були виявлені».

У березні агентство Reuters повідомляло, що Росія використовує криптовалюту в торгівлі нафтою з Китаєм та Індією, щоб обійти західні санкції.

Кабінет міністрів розширив перелік безоплатних ліків та медичних виробів, повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 20 серпня.

«Розширюємо перелік безоплатних ліків і медвиробів, що закуповує держава», – повідомила вона в своїх соцмережах.

За словами голови уряду, з нового в списку:

• ліки від аутоімунних захворювань нервової системи та нейром’язових захворювань
• медичні вироби для корекції складних сколіотичних деформацій хребта

Свириденко очікує, що рішення дозволить «тисячам українців отримати сучасне та якісне лікування без додаткових фінансових витрат».

Про це рішення також повідомило Міністерство охорони здоров’я:

«Розширено перелік ліків та медвиробів, які будуть закуповуватись централізовано державним коштом та надаватимуться пацієнтам безоплатно».

Днями голова уряду анонсувала збільшення розміру стипендій і оголосила про запровадження винагороди для школярів, які найкраще складуть Національний мультипредметний тест.

Україна спільно з Європейським Союзом проведе до кінця року офіційний аналіз відповідності українського законодавства праву ЄС та буде готова до відкриття переговорів про вступ за усіма шістьма кластерами. Про це заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко у понеділок, під час презентації проєкту Програми дій уряду, передає кореспондентка Радіо Свобода.

«Ми рухаємося до членства ЄС через реформи, через відкриття ринків і інтеграцію в європейську систему безпеки. Ми до кінця року завершуємо ключовий етап. Спільно з Європейською комісією проводимо офіційний аналіз відповідності українського законодавства праву ЄС і ми будемо готові розпочати переговори про вступ за всіма шістьма кластерами. Тобто технічно, з нашого боку, ця готовність буде. І це наш стратегічний пріоритет і я вважаю, що це наш обов’язок перед українським суспільством», – зазначила Свириденко.

Читайте також: Зеленський зустрівся з прем’єркою Латвії: говорили про оборонну допомогу та євроінтеграцію

Перший, другий і шостий кластери повністю готові до відкриття – про це на цьому ж заході заявив Тарас Качка, віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

«В нас повністю готові кілька кластерів для відкриття: і перший, і другий, і шостий. І перший є найважливішим – це «фундаментальні права». І тут в нас готова і з нашого боку, і з боку Європейської комісії вся документація», – сказав Качка.

Він також зазначив, що для відкриття переговорів потрібно голосування усіх 27 держав-членів ЄС. Втім, нині є підтримка лише 26 країн.

«Ми точно знаємо, що ми маємо підтримку 26 і зараз всі активно працюємо з 27-ю державою-членом. І сподіваюсь, що, власне, та фаза переговорів глобальних щодо перемир’я в Україні і взагалі геополітичну побудову світу, вона теж вплине на те, щоб ми отримали одностайність і відкрили ці переговори. Це зараз більше питання політичне, ніж питання організаційне», – вважає віцепрем’єр.

Спростити процедуру ухвалення євгоінтеграційних законопроєктів запропонував спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук. Під час презентації Програми дій уряду заявив, щ відповідний законопроєкт майже 40 нардепів зареєстрували напередодні.

«Вчора президією парламенту і ще 35 народними депутатами ми зареєстрували новий проєкт закону, який зробить «фаст-трек» для прийняття євроінтеграційних законів. Одразу скажу, це буде не простий закон по проходженню в парламенті, але це буде та дискусія, до якої ми готові. Тому що ця дискусія визначає відповідальність, насамперед, за урядом в реалізації програми, пов’язаних з євроінтеграцією. Парламент безперечно підключиться. І я дякую, що разом ми сьогодні вже торуємо цей шлях, тому що більше 150 народних депутатів сьогодні інтегровані в різні переговорні групи, які пов’язані з євроінтеграцією», – заявив голова Верховної Ради.

У червні президентка Європейського парламенту Роберта Мецола підтримала початок переговорів із Україною та Молдовою про інтеграцію до блоку. Вона висловила думку, що обидві країни виконали умови для старту початкового циклу переговорів.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко провела нараду з міністром фінансів Сергієм Марченком. Про це вона повідомила 1 серпня у своїх соцмережах.

«Доручила винести на розгляд наступного засідання Уряду рішення про формування конкурсної комісії для відбору керівника митниці», – заявила вона.

Читайте також: Свириденко про призначення директора БЕБ: Цивінський пройде поліграф

Свириденко вказала на важливість проведення прозорого та професійного відбору:

«Митниця має стати сучасною сервісною службою, яка відповідає стандартам Європейського Союзу та стовідсотково чесно працює на наповнення бюджету».

1 лютого 2023 року Кабінет міністрів звільнив тимчасового виконувача обов’язків голови Державної митної служби В’ячеслава Демченка та першого заступника голови Держмитслужби Олександра Щуцького. Відтоді обов’язки голови митної служби використовує Сергій Звягінцев.

Рада директорів Банку Росії на липневому засіданні знизила ключову ставку з 20 до 18 відсотків – одразу на 200 базисних пунктів, передає російська служба Радіо Свобода.

Це друге зниження ставки поспіль, воно відбувається на тлі уповільнення зростання економіки, охолодження попиту та зниження інфляції.

У своєму повідомленні Центробанк відзначає скорочення зростання дефіциту робочої сили і зменшення попиту на неї, зниження зростання зарплат. Економісти фіксують уповільнення російської економіки від початку року після її перегріву через зростання військового виробництва.

З жовтня по квітень ключова ставка трималася на найвищому з початку 2000-х рівні – 21 відсоток. У 2021 році, перед повномасштабним вторгненням в Україну, вона знижувалася до 4,5 відсотків.

Від рівня ставки залежить відсоток, яким Центробанк кредитує російські банки. Що дорожче банкам коштують гроші, то дорожчі їхні кредити для бізнесу та населення. Високий рівень відсотків знижує споживання та зростання економіки, але утримує інфляцію.

У червні російський Центробанк повідомив про зниження ключової ставки по кредитах із 21% до 20%.

Нова очільниця українського уряду Юлія Свириденко заявила про намір найближчими днями провести дистанційні переговори з міністром фінансів США Скоттом Бессентом щодо потенційної фінансової допомоги. Про це вона розповіла в інтерв’ю виданню Bloomberg.

Новий Кабінет міністрів також прагнутиме співпрацювати зі США щодо закупівлі зброї, включаючи системи протиповітряної оборони Patriot, та спільного виробництва безпілотників, пише видання.

За словами Свириденко, це може включати будівництво заводів у США для виробництва безпілотних літальних апаратів.

«Ідея полягає в тому, що ми справді є сильною нацією – я вважаю, що це один з найкращих у світі прикладів єдиного поля бою для випробування технологій», – сказала прем’єр-міністр.

Верховна Рада 17 липня підтримала запропоновані Зеленським зміни в уряді. Зокрема, парламент затвердив кандидатуру Юлії Свириденко на посаду прем’єр-міністерки України.

Нова прем’єр-міністерка Юлія Свириденко провела перше засідання уряду під своїм головуванням. Як передає пресслужба Кабінетму міністрів, воно відбулося одразу після голосування у Верховній Раді 17 липня.

«Кожен міністр має у максимально короткі строки визначити конкретний план дій. Без абстракцій», – заявила Свириденко.

Вона додала, що ці плани будуть представлені публічно та підлягатимуть обговоренню з профільними комітетами парламенту, а також регулярній звітності: «повинні вийти на швидкий темп».

За словами Свириденко, вона має позитивний досвід співпраці з економічним комітетом у Раді і вважає, що конструктивна взаємодія також можлива за іншими напрямками.

«До речі, новий уряд – один із найменших за кількістю міністрів за всю історію. Це доказ того, що ми взяли курс на зменшення апарату», – зазначила вона.

Верховна Рада 17 липня підтримала запропоновані Зеленським зміни в уряді. Зокрема, колишній прем’єр-міністр Денис Шмигаль очолив Міністерство оборони.

Зранку 17 липня парламент затвердив кандидатуру Юлії Свириденко на посаду прем’єр-міністерки України.