Україна має отримати кошти з репараційного кредиту наступного року, повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 23 жовтня.

«Нам вони (кошти – ред.) потрібні в 2026 році, краще отримати їх на самому початку року. Але я не знаю, чи це можливо. Не все залежить від нас – дещо залежить і це добре, але не все», – заявив він.

Голова держави додав, що Україна розуміє, хто блокуватиме надання позики, й готова працювати з цими людьми.

«Деякі з них до цього готові, але деякі, на жаль, не готові навіть слухати. Але хороші новини – їх не надто багато. Думаю, один чи два – це не надто багато», – додав Зеленський, не уточнюючи, про кого йдеться.

Дипломати Євросоюз, не уповноважені коментувати питання офіційно, пояснювали, що Бельгія має юридичні застереження, також Угорщина виступає проти позики.

Він розповів, що кошти планується витратити насамперед на розвиток українського оборонного виробництва.

«Ми говоримо, перш за все, про далекобійну зброю: дрони, радіоелектронну боротьбу, системи радіоелектронної боротьби, ракети… Ви знаєте можливості оборонної промисловості України. Тільки частина дронів і ракет на сьогодні становить 35 мільярдів на рік. Це наші можливості. Ми використовували втричі менше. Тому, перш за все, ми використаємо це для цього компонента», – наголосив Зеленський.

Український президент також підкреслив, що кошти витрачатимуться на спільне з Європою оборонне виробництво та на системи протиповітряної оборони, здатні захистити від балістики.

За його словами, використання активів Росії на допомогу Україні є «одним зі способів тиску», і цього рішення Росія «дуже боїться». Україна, зауважив президент, розраховує на це рішення, а відповідну дискусію між лідерами ЄС він назвав «непростою, але дуже хорошою».

«Лідери ЄС, сподіваюся, приймуть позитивне політичне рішення щодо того, щоб допомогти Україні з коштами в той чи інший спосіб, використовуючи заморожені активи», – наголосив Зеленський.

Читайте також: Прем’єр Нідерландів підтримав використання заморожених активів РФ, але закликав не перекладати ризики на Бельгію

Прем’єр Бельгії Барт де Вевер, на території якої зберігається понад 180 мільярдів російських заморожених активів, заявив 23 жовтня, що очікує на юридичну основу потенційного рішення про репараційну позику для України.

Сума готівки, накопичена завдяки облігаціям російського Центробанку в бельгійському центральному депозитарії Euroclear, становить близько 180 мільярдів євро. Росії ці кошти не повертають у зв’язку з санкціями, запровадженими Євросоюзом у відповідь на її повномасштабне вторгнення до України. Ідея надання Україні репараційного кредиту полягає в тому, щоби передати цю готівку ЄС, який «укладе індивідуальний борговий контракт із Euroclear під 0% річних».

Брюссель використає ці кошти, щоб профінансувати позику Україні, яку вона своєю чергою поверне лише у випадку відшкодування завданих їй збитків Росією. Кремль засудив цю ідею як «чисту крадіжку».

30 вересня президент Росії Володимир Путін у свою чергу підписав указ про новий порядок продажу федеральних активів. За даними Bloomberg, Росія готова націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи у відповідь на можливе вилучення своїх коштів за кордоном.

В «Укрексімбанку» не відповіли на запитання «Схем» (Радіо Свобода) про те, чи сплачуються зобов’язання за кредитом у 60 мільйонів доларів США, який державний банк видав бізнесмену Сергію Брюховецькому, чия компанія сплачувала податки угрупованню «ДНР» і який є тестем народного депутата від «ОПЗЖ» Федора Христенка. У відповідь на запит журналістів у фінустанові зазначили, що не можуть розголошувати відомості, захищені банківською таємницею.

Цей валютний кредит держбанк видав у 2021 році під заставу – столичний ТРЦ SkyMall, за який роками точиться боротьба у декількох юрисдикціях. У 2021 році «Схеми» розповіли про видачу цього кредиту у розмірі 60 мільйонів доларів у своєму розслідуванні, в межах якого звернулися по коментар до тодішнього голови правління «Укрексімбанку» Євгена Мецгера, що закінчилося нападом на знімальну групу та вказівками забрати відеокамери та видалити запис.

У новому матеріалі журналісти піднімають питання долі кредиту, виданого чотири роки тому тестю Христенка, якого СБУ з 2025 року підозрює в державній зраді, співпраці з «ДНР» та ФСБ, а також щодо перспектив конфіскації заставного майна – київського ТРЦ.

«Схеми» звернулись із запитом до «Укрексімбанку» з проханням повідомити, чи виплачуються зобов’язання за кредитом, чи, можливо, були змінені умови договору позичальника з державним банком. Журналісти запитали також, чи були проведені додаткові перевірки та оцінка дій або бездіяльності керівництва «Укрексімбанку» під час видачі кредиту на 60 мільйонів доларів члену родини підозрюваного депутата Федора Христенка.

У відповідь на запит «Схем» у фінустанові повідомили, що не можуть розголошувати відомості, захищені банківською таємницею, однак заявили, що «всі ключові службові особи, що брали участь у прийнятті рішення з кредитування, наразі в установі не працюють». І додали, що внесли зміни у внутрішні правила.

«За результатами проведених перевірок та службових розслідувань, Банком, серед іншого, внесені зміни до внутрішніх нормативних документів щодо змін та підходів, які унеможливлюють виникнення подібних випадків у майбутньому. Банк постійно розвивається в процедурі прозорості видачі кредитів та недопущення випадків шахрайства», – йдеться у відповіді.

Джерела журналістів в «Укрексімбанку» на умовах анонімності повідомили, що позичальник сплачує по кредиту, але не повністю виконує платіжні зобов’язання, через що має штрафні санкції. Водночас у державному банку поки не планують йти до суду, бо сподіваються з часом все ж стягнути кошти з позичальника.

«Схеми» звернули увагу, що у ТРЦ SkyMall, який став заставою по великому валютному кредиту, з’явились нові співвласники.

Відповідно до даних аналітичної системи YouControl у компанії «Славіан», яка є власницею ТРЦ SkyMall через іншу фірму «Оптова мережа 2011», бенефіціаром якої через кіпрський офшор Napstor Limited був лише Брюховецький, з’явилося ще двоє співвласників. Це громадянин Великої Британії Марк Родес, що проживає на Кіпрі, та громадянин Ізраїлю Ігор Корев.

Ці зміни зафіксовані в YouControl 1 серпня цього року – через два тижні після оголошення підозри Христенку 21 липня. Хоча ще 22 липня, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юросіб та підприємців, кінцевим бенефіціарним власником значився одноосібно Брюховецький.

Змінились і частки в «Славіані»: у тестя Христенка – лишилось всього 30% компанії, стільки ж у Родеса – при чому, відповідно до структури власності, це сталось ще у листопаді 2021 – і 40% у Корева, з вересня 2024. Хоча ані в кіпрському, ані в українському реєстрі в той період це не було відображено.

Аналіз «Схем» показав, що ці нові співвласники ТРЦ SkyMall теж мають зв’язки з РФ.

За українським законодавством, приховування інформації про кінцевих бенефіціарних власників, яке відбулося у «Славіан» щонайменше з 2021 по 2025 рік, є порушенням, за яке може бути штраф та навіть зупинення фінансових операцій. Крім того, це порушує і пункти генерального кредитного договору на $60 мільйонів, в якому прописаний обов’язок позичальника повідомляти державний банк про такі зміни.

Раніше у розслідуванні «Схеми» розповіли про тестя Христенка Сергія Брюховецького, з бізнес-зв’язками в угрупованні «ДНР». Це не завадило йому у 2021 році отримати від державного «Укрексімбанку» кредит на 60 мільйонів доларів для купівлі торговельного центру SkyMall у Києві.

Під час досліження питання про отримання такого кредиту на знімальну групу «Схем» за вказівкою голови правління банку Євгена Мецгера напали директор департаменту банківської безпеки «Укрексімбанку» Ігор Тельбізов та начальник управління внутрішньої безпеки установи Олег Осіпов. Вони силою забрали картки з відзнятим матеріалом і намагалися видалити його, але зрештою журналістам вдалось його відновити. Згодом Мецгера, Тельбізова та Осіпова суд визнав винними, зокрема, у перешкоджанні законній професійній журналістській діяльності, всі вони отримали штрафи. Євген Мецгер написав заяву про звільнення, яке того ж дня схвалила наглядова рада «Укрексімбанку». Пізніше він очолив «Укрфінжитло» – компанію, що реалізує державні програми доступного іпотечного кредитування для населення, зокрема програму «єОселя»

17 березня 2025 року Київський апеляційний суд закрив провадження у справі нападу на журналістів у зв’язку зі спливом термінів притягнення до відповідальності Євгена Мецгера, Ігоря Тельбізова та Олега Осіпова. Таким чином колегія суддів задовольнила клопотання обвинувачених і звільнила їх від кримінальної відповідальності.

Після публікації розслідування «Схем» про багатомільйонний валютний кредит прокурор Офісу генерального прокурора відкрив провадження за статтею «фінансування тероризму». Досудове розслідування здійснює Головне слідче управління Служби безпеки України.

Федір Христенко у 2019 році був обраний народним депутатом від партії «Опозиційна платформа – За життя» за виборчим округом в Бахмутському районі Донецькій області. Після 24 лютого Христенко публічно не засуджував російську агресію. Він виїхав з України 14 лютого 2022 року. У вересні 2025-го в СБУ повідомили про його затримання. За матеріалами справи, парламентар тривалий час був агентом ФСБ РФ, зокрема ще у 2014 році брав участь в організації проросійських протестів у Донецьку та продовжував підривну діяльність в інтересах Росії й надалі.

«Як встановило розслідування, Федір Христенко був завербований ФСБ РФ ще за часів Януковича і наразі перебуває у тісному зв’язку із Юрієм Іванющенком (відомим як Юра Єнакієвський), котрий є резидентом ФСБ та «смотрящим» від російської спецслужби за «ДНР». Крім того, Христенко був зв’язковим колаборанта Армена Саркісяна (відомого як Армен Горлівський), який загинув від вибуху в одному з елітних московських ЖК на початку 2025 року», – заявляє СБУ.

Нардепу повідомили про підозру за ч. 2 ст. 28 (вчинення злочину групою людей за попередньою змовою), ч. 1 та ч. 2 ст. 111 (державна зрада), а також за ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом). Максимальне покарання за держзраду в Україні – довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Федір Христенко та його адвокати звинувачення публічно не коментували.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розірвав договори зі «Спектрум Ессетс» – компанією-переможницею державного аукціону, власниця якої Марина Євсєєва, як встановили «Схеми» (Радіо Свобода) під час викупу активів ліквідованих російських банків, приховала від українських органів влади своє російське громадянство.

Після виходу журналістського матеріалу факт наявності у неї громадянства країни-агресора підтвердили в СБУ. При цьому, повертати Фонду набуті активи «Спектрум Ессетс» добровільно відмовляється, тому державні ліквідатори намагаються повернути їх через суди, та стягнути з компанії штрафи, здобуваючи перші позитивні рішення. Про це йдеться у новому матеріалі журналістів «Схем» (Радіо Свобода).

На початку 2024 року «Спектрум Ессетс» придбала у держави пул активів ліквідованих російських і українських банків, нерухомість і права вимоги зобовʼязань по кредитах на 2,8 мільярда гривень. Хоча постанова Кабінету міністрів України забороняє громадянам Росії та їхнім компаніям стягувати борги з українців, а правила аукціону – брати в них участь.

У лютому 2025 року, після виходу журналістського розслідування «Схем», Національний банк України анулював ліцензію «Спектрум Ессетс» на діяльність фінансової компанії, заборонивши компанії надавати кошти в кредит і стягувати відсотки. Нині «Спектрум Ессетс» намагається повернути собі ліцензію у суді.

У той же період Фонд гарантування вкладів розірвав угоди зі «Спектрум Ессетс» на підставі пункту про непов’язаність нового власника активів із країною-агресором, оскільки договори між Фондом гарантування вкладів і компанією «Спектрум Ессетс» передбачали: у разі виявлення зв’язків покупця з Росією угоди визнаються недійсними, активи повертаються державі, а компанія сплачує штраф у розмірі 100% вартості активів (124 мільйони гривень). За ці активи і штраф зараз триває судова боротьба, в якій Фонд уже здобув перші позитивні рішення, йдеться в матеріалі журналістів.

Наприклад, в липні Господарський суд Києва став на бік «Промінвестбанку» й ухвалив рішення стягнути зі «Спектрум Ессетс» 19 тисяч гривень штрафу на підставі інформації про наявність у власниці компанії Марини Євсєєвої громадянства Російської Федерації.

Окремо банки повертають собі право на активи і за іншою механікою – звертаються до господарських судів, щоб відновити свої права як кредитора у справах про борги на мільярди гривень. Тут теж є позитивні для держави рішення. Так, Господарський суд Одеської області став на бік «МР Банку» у справі про повернення права вимоги боргу ФК «Чорноморець» у розмірі 2,3 мільярдів гривень.

У своєму рішенні суд сам навів постанову Кабміну, якою встановлюється, що правочини, укладені з порушенням мораторію на стягування кредитів з українців, є нікчемними. А тому з урахуванням підтвердження наявності у власниці «Спектрум Ессетс» Марини Євсєєвої російського громадянства повернув «МР Банку» права кредитора, зобов’язавши «Спектрум Ессетс» повернути банку оригінали кредитного договору. Нині цю ухвалу «Спектрум Ессетс» теж оскаржує в апеляції.

Окрім того, у червні цього року Господарський суд Київської області задовольнив заяву «МР Банку» про відновлення його участі як кредитора в іншій справі – про банкрутство компанії з Київщини з правом вимоги у 131 мільйон гривень у зв’язку з вибуттям зі справи «Спектрум Ессетс», яка, на думку суду, порушила умови договору про купівлю активів банку, через наявність у власниці компанії російського громадянства.

Окремо банки під управлінням Фонду гарантування вкладів активно подають позови проти компанії «Спектрум Ессетс», намагаючись убезпечити майно і права вимоги, придбані на аукціонах, від перереєстрації, а також стягнути штрафні санкції.

Наприклад, у червні 2025 року Господарський суд Одеської області наклав арешт на ТЦ «Маліновський» в Одесі, придбаний «Спектрум Ессетс» на аукціоні, за позовом «МР Банку». Апеляція компанії була безуспішною. В іншій справі Верховний Суд залишив чинним рішення про арешт двох мільйнів гривень на рахунках «Спектрум Ессетс» за позовом «Промінвестбанку».

Однак суди не завжди підтримують банки, йдеться в матеріалі. Господарський суд Києва відмовив «МР Банку» в арешті 100 млн грн у справі проти «Спектрум Ессетс» щодо штрафу і витребування прав вимоги за кредитом на 2,3 млрд грн, виданим у 2011 році ФК «Чорноморець» одеського бізнесмена Леоніда Клімова. Апеляційний суд залишив рішення без змін, зазначивши відсутність доказів спроб відчуження майна компанією.

Деякі справи зупинено. Наприклад, справа за позовом «МР Банку» про стягнення 11,5 млн гривень призупинена Господарським судом Києва – це пов’язано із тим, що «Спектрум Ессетс» оскаржує рішення НБУ про позбавлення фінансової ліцензії в Київському окружному адміністративному суді, вимагаючи визнати його протиправним.

СБУ, як третя сторона, підтвердила громадянство РФ у засновниці компанії Марини Євсєєвої. У вересні 2025 року суд запросив у Держприкордонслужби дані паспортів, які використовувала Євсєєва при перетині кордону з 2018 року. Через це провадження господарські суди призупиняють пов’язані справи, хоча ФГВФО оскаржує такі рішення.

Водночас Господарський суд Сумської області відмовив «Спектрум Ессетс» у зупиненні справи за позовом «Мегабанку» про стягнення 227 тис. грн, оскільки компанія не довела неможливість розгляду справи до вирішення питання про наявність громадянства РФ у Євсєєвої.

Євсєєва, як встановили «Схеми» в журналістському розслідуванні, продовжувала після початку повномасштабного вторгнення відвідувати Росію, куди відтоді прилітала щонайменше шість разів, використовуючи свій російський паспорт.

На запитання «Схем» Марина Євсєєва відповіла, що проживає у США і відмовилася від російського громадянства, але на прохання редакції не змогла надати цьому документальних підтверджень, як і не пояснила, чому в такому разі в офіційних державних реєстрах РФ її російське громадянство значиться чинним.

Журналісти також з’ясували, що фірмою, яка виграла аукціон Фонду гарантування вкладів, за довіреністю від Євсєєвої управляв Михайло Трубчік, який, окрім американського, має громадянство Білорусі та якому СБУ забороняла в’їзд в Україну, називаючи представником «глибоко законспірованої мережі спецслужб РФ». Згодом Трубчік успішно оскаржив цю заборону в Окружному адмінсуді.

У листуванні з журналістами «Схем» звинувачення СБУ на свою адресу Трубчік прокоментував так: «У мене є домовленість із СБУ, яка забороняє мені розголошувати будь-яку інформацію». Цю заяву Трубчіка в СБУ на запит «Схем» не прокоментували, але сказали, що мають право забороняти в’їзд іноземцям, якщо вбачають для цього законні підстави.

Після розслідування «Спектрум Ессетс» змінила власника на громадянина США Євгена Пікуліка і керівника – на Петра Доценка. Доценко стверджує, що не знайомий із Євсєєвою та був найнятий новим власником.

Компанія також почала передавати права вимоги за кредитами, отриманими на аукціонах 2020 року від «Надра Банку» та «Фідобанку», новоствореній фірмі «Амстер 1». Ця компанія, заснована у березні 2025 року, належить Юрію Кузнецову, який має російський паспорт і податковий номер у РФ. Телефон «Амстер 1» станом на 2018 рік належав Євгенію Шаміну, який мешкає у Москві й також має російське громадянство.

Кузнецов заперечує використання російського паспорта, але витоки даних свідчать, що він неодноразово використовував свій російський паспорт, йдеться в матеріалі «Схем». Журналісти чекають на офіційні коментарі від «Спектрум Ессетс» і «Амстер 1».