Україна отримала від Європейського Союзу черговий транш на 4 мільярди євро в межах ініціативи «Групи семи» Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), повідомляє Міністерство фінансів 1 жовтня.

«Загалом, у рамках інструменту ERA, Мінфін вже залучив від Європейського Союзу 14 млрд євро, із передбачених 18,1 млрд євро. Очікується, що решту коштів від ЄС Україна отримає до кінця 2025 року», – йдеться в заяві.

Отримані кошти можуть бути спрямовані на пріоритетні видатки державного бюджету у соціальній і військовій сферах, а також на відновлення.

Читайте також: Стали відомі деталі репараційного кредиту для України: сума позики 140 млрд євро, її погасить Росія або ЄС

Міністр фінансів Сергій Марченко констатував, що з лютого 2022 року Єврсоюз є найбільшим надавачем прямої бюджетної допомоги Україні – вона сягає 62,5 мільярда євро.

«Кошти ERA стали важливим інструментом забезпечення бюджетних потреб у 2025 році. Вдячний Єврокомісії за розуміння потреб України та проактивну позицію у цьому питанні. Подальше використання заморожених активів РФ для потреб України залишається на порядку денному зустрічей з європейськими колегами», – йдеться в коментарі Марченка.

У вересні міністр оборони Денис Шмигаль після розмови з єврокомісаром Валдісом Домбровскісом анонсував, що наступний транш за механізмом ERA очікується в жовтні.

Extraordinary Revenue Acceleration – ініціатива G7, яка передбачає надання Києву фінансових ресурсів коштом прибутків від заморожених активів Росії.

Україна і Європейський Союз домовилися про продовження Угоди про лібералізацію вантажних перевезень ще на 15 місяців – про це повідомили Міністерство розвитку громад та територій і Європейська комісія 25 вересня.

«Таким чином «транспортний безвіз» діятиме щонайменше до березня 2027 року. Це означає, що українські перевізники та перевізники Європейського Союзу і надалі не потребуватимуть спеціальних дозволів для виконання двосторонніх і транзитних перевезень», – заявляє Міністерство розвитку громад.

Читайте також: Кошта запрошує членів Євроради до Данії: говоритимуть про обороноздатність та підтримку України

За словами очільника відомства Олексія Кулеби, більшість українського експорту з доданою вартістю перевозиться дорогами, і за час дії угоди питома вага торгівлі України з ЄС автомобільним транспортом зросла на майже 55%:

«Вдячний нашим партнерам з Європейського Союзу за конструктивний діалог та розуміння того, що Угода вигідна обом сторонам, адже лібералізація забезпечує стійкість двосторонньої торгівлі».

Єврокомісія підтвердила, що «транспортний безвіз» діятиме до 31 березня 2027 року. За твердженням виконавчого органу Євросоюзу, угода «значно активізувала автомобільну торгівлю між Україною та ЄС, приносячи користь обом економікам».

Угоду про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та Європейським Союзом, відому як «транспортний безвіз», вперше підписали в червні 2022 року.

У квітні 2025 року Угоду про лібералізацію вантажних автоперевезень між Україною та Євросоюзом продовжили до кінця цього року.

Міністр оборони Денис Шмигаль провів розмову з єврокомісаром із питань економіки та продуктивності Валдісом Домбровскісом 24 жовтня.

За його словами, велику увагу приділили реалізації інструменту SAFE – оборонної ініціативи Європейського Союзу обсягом 150 мільярдів євро.

«Скоординували наші потреби, пріоритетні проєкти та залучення до них українських підприємств ОПК. Обговорили також фінансування оборонних потреб України, зокрема через механізм ERA. Наступний транш очікуємо вже в жовтні», – заявив міністр.

Крім того, розмова стосувалася конфіскації заморожених російських активів і наступного пакету санкцій.

«ЄС вже узгодив 19-й пакет санкцій, розраховуємо на якнайшвидше його затвердження. Разом посилюємо стійкість України та безпеку Європи», – додав Шмигаль.

Домбровскіс повідомив про розмову, згадавши, що вона, зокрема, стосувалася допомоги в рамках ERA, яка має надійти в жовтні, та позики на відбудову:

«Кредит на репарації: Україна погашає, лише коли Росія сплатить репарації».

Раніше агентство Reuters повідомило з посиланням на посадовців ЄС, що «репараційний кредит» Європейського Союзу для України може скласти до 130 мільярдів євро.

У серпні Україна вчергове отримала 1 мільярд євро в рамках інструменту ERA за рахунок заморожених російських активів.

Extraordinary Revenue Acceleration – ініціатива G7, яка передбачає надання Києву фінансових ресурсів коштом прибутків від заморожених активів Росії.

Астраханський газопереробний завод у Росії, підконтрольний енергетичному монополісту «Газпром», тимчасово зупинив виробництво моторного палива 22 вересня після пожежі внаслідок атаки дрона – про це інформаційному агентству Reuters повідомили три джерела в галузі.

За їхніми словами, полум’я охопило установку з виробництва конденсату потужністю 3 мільйони метричних тонн на рік. Вона виробляє бензин та дизельне паливо.

Вони сказали, що завод, розташований поблизу Каспійського моря, приблизно за 1 675 кілометрів від українського кордону, може відновити виробництво лише через кілька тижнів або місяців. «Газпром» не відповів на запит Reuters про коментар на момент публікації.

22 вересня губернатор Астраханської області Ігор Бабушкін заявив про атаку українських безпілотників на регіон, основною метою якої був «промисловий об’єкт». Назви підприємства він не уточнював.

Як додає Reuters, з понеділка Санкт-Петербурзька товарна біржа призупинила продаж оптових партій палива з Астраханського заводу.

Завод також зазнав удару дронів на початку лютого, що зупинило виробництво палива. Галузеві джерела повідомили агентству, що пошкоджена установка відновила роботу наприкінці серпня.

Читайте також: Генштаб ЗСУ підтвердив удари по двох диспетчерських станціях у Росії

За даними Reuters, у 2024 році завод переробив 1,8 мільйона тонн стабільного конденсату, виробивши 800 тисяч тонн бензину, 600 тисяч тонн дизельного палива та 300 тисяч тонн мазуту.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.

Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.

Група сенаторів Сполучених Штатів пропонує конфіскувати російські суверенні активи для відновлення України – про це йдеться в законопроєкті, про який комітет Сенату із закордонних справ повідомив 19 вересня.

Двопартійна група сенаторів, до якої входять Джин Шагін, Шелдон Вайтхаус, Джим Ріш, Чак Ґресслі, Ричард Блюменталь і Ліндсі Грем, запропонували зміни в законі REPO про відновлення України «з метою вдосконалення реалізації конфіскації російських суверенних активів на користь України та інших цілей». Закон REPO, що є основою для ініціативи, був ухвалений у квітні 2024 року.

Демократка Шагін вказала на те, що війна Росії проти України спричинила «вражаючі руйнування та втрати життів, і Путін має бути притягнутий до відповідальності».

«Перепрофілювання заморожених суверенних активів Росії є необхідним кроком, щоб забезпечити для України ресурси для оборони та відбудови своїх громад. Важливо, що цей підхід дозволяє нам продовжувати підтримувати Україну без додаткових витрат для американських платників податків. Це законодавство демонструє тверду двопартійну рішучість Конгресу підтримувати Україну. Я закликаю адміністрацію та наших союзників продовжити ці зусилля, щоб змусити Росію заплатити ціну за свою агресію», – заявила вона.

На думку Вайтхауса, заморожені російські активи є найбільш придатною ціллю для надання Україні підтримки, потрібної для її оборони й відбудови:

«REPO 2.0 заохочуватиме адміністрацію Трампа та наших союзників по G7 почати вилучати заморожені російські активи та розподіляти їх Україні за встановленим графіком, щоб посилити економічний тиск на Путіна».

Читайте також: Зеленський обговорив із Мецолою євроінтеграцію та російські активи

Наявність графіка вилучення російських активів забезпечить впевненість у підтримці Україні та відповідальність для «спонсорів безжального режиму Путіна», зазначив Блюменталь.

Закон про застосування REPO-2025 передбачає:

• переведення всіх заморожених суверенних активів Росії на суму близько 5 мільярдів доларів, що перебувають під юрисдикцією США, на рахунок із нарахуванням відсотків
• заохочення президента США Дональда Трампа перенаправляти щонайменше 250 мільйонів доларів з цього рахунку на користь України кожні 90 днів
• заохочення державного секретаря спільно з міністром фінансів проводити активну дипломатичну кампанію, щоб переконати союзників США почати передавати щонайменше 5% (приблизно 15 мільярдів доларів) російських суверенних активів на користь України кожні 90 днів

У країнах Заходу з початку повномасштабної російсько-української війни заблоковано понад 260 мільярдів євро активів Росії. Більшість активів (близько 190 мільярдів євро) зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear. Країни ЄС неодноразово обговорювали можливість конфіскувати заморожені активи Росії, але Євросоюз вирішив використати лише прибуток від заморожених активів на допомогу Україні.

У Кремлі плани Заходу конфіскувати російські активи називали зазіханням на державну та приватну власність, а також протизаконними діями.

Європейська комісія залучить аналіз Міжнародного валютного фонду для оцінки позики Україні за рахунок російських активів, повідомив єврокомісар Валдіс Домбровскіс. Про це він сказав журналістам на зустрічі міністрів фінансів та економіки країн Єврогрупи у Копенгагені 19 вересня.

«Єврокомісія пропонує репараційну позику, тобто надання позики Україні з використанням грошового балансу заморожених російських активів, не зачіпаючи по суті претензію РФ на ці активи», – сказав він.

Домбровскіс уточнив, що наразі не очікує детального обговорення цього питання, але в Єврокомісії триває робота над модальністю, часовими рамками та обсягами.

Читайте також: Уряд схвалив проєкт держбюджету-2026 і передасть його для розгляду до Ради

«Щодо обсягів – для нас буде важливо побачити оцінки Міжнародного валютного фонду щодо фінансів, які йому потрібні для України на наступні два роки. МВФ наразі фіналізує цю роботу», – повідомив єврокомісар.

У країнах Заходу з початку повномасштабної російсько-української війни заблоковано понад 260 мільярдів євро активів Росії. Більшість активів (близько 190 мільярдів євро) зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear. Країни ЄС неодноразово обговорювали можливість конфіскувати заморожені активи Росії, але Євросоюз вирішив використати лише прибуток від заморожених активів на допомогу Україні.

У Кремлі плани Заходу конфіскувати російські активи називали зазіханням на державну та приватну власність, а також протизаконними діями.

Уряд Естонії схвалив розширення санкцій проти російського скрапленого природного газу за ініціативою міністра закордонних справ країни Маргуса Цахкни – про це МЗС повідомило 18 вересня.

Цахкна напередодні вніс до уряду країни пропозицію розширити наявні санкції, які забороняють імпорт та купівлю природного газу з Росії. Він назвав метою запровадити повну заборону на імпорт скрапленого природного газу.

Міністр вказав на те, що наразі Естонія дозволяє купівлю та імпорт СПГ з Росії, якщо він не використовується в розподільчій мережі.

«Щойно (запропонована – ред.) поправка набуде чинності, заборона на імпорт також буде поширюватися на скраплений природний газ поза межі розподільчої мережі», – заявив він.

Читайте також: ЗМІ: Естонія на кордоні з РФ будує 40-кілометровий протитанковий рів

Цахкна підкреслив, що Росія не змінила своїх амбіцій і натомість продовжує вести війну проти України та підважувати глобальну безпеку. Він висловив намір Таллінна підвищувати ціну агресії для Росії та шукати способи скоротити доходи її військового бюджету.

Аналогічні заходи, за словами міністра, будуть застосовуватися й до Білорусі.

«Уряд схвалив продовження санкцій. Заборона набуде чинності 1 січня 2026 року, що дасть учасникам ринку достатньо часу, щоб ознайомитися зі змінами та відповідно реорганізувати свою діяльність», – додало МЗС.

За оцінкою уряду, оскільки обсяги імпорту невеликі, обмеження не матиме суттєвого впливу на економіку чи бізнес-середовище Естонії.

У вересні 2022 року естонський уряд заборонив імпорт та закупівлі скрапленого природного газу з Росії. Заборона поширювалася на надання супутніх послуг із передачі газу та його використання в розподільчих системах країни.

Сполучені Штати з розумінням ставляться до питання імпорту російської нафти Угорщиною, заявив 16 вересня журналістам у Брюсселі угорський міністр у справах Європейського Союзу Янош Бока. Про це він сказав перед засіданням міністрів, передає кореспондент Радіо Свобода.

«Американські партнери прекрасно розуміють особливе становище Угорщини й Словаччини та виявляють велике розуміння. В деяких аспектах вони показують навіть більше розуміння, ніж наші європейські партнери», – сказав Бока та наполіг, що угорці перебувають «в прямому контакті» з американськими партнерами, а не ведуть переговори «через пресу».

Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що готовий запровадити «серйозні санкції» проти Росії, якщо всі країни НАТО зроблять те саме і припинять купувати російську нафту.

Читайте також: У ЄС відповіли на вимогу Трампа щодо посилення тиску на Росію

Наразі лише три країни НАТО імпортують російську сиру нафту: це Угорщина, Словаччина, які на понад 85% залежні від російської нафти, а також Туреччина. Проте в Будапешті продовжують наполягати, що не підтримують російську економіку.

«Я думаю, вони (США – ред.) чудово усвідомлюють, що майбутнє російської воєнної економіки не залежить від Угорщини й Словаччини, які разом мають населення менш ніж 50 мільйонів і складають менш ніж 2% валового національного доходу ЄС. Тож я не думаю, що саме Угорщина й Словаччина тримають російську воєнну економіку на плаву», – заявив угорський міністр.

Словаччина та Угорщина можуть імпортувати нафту від інших постачальників через трубопровід Adria через Хорватію, але за вищою ціною. Політика ЄС щодо повної відмови від російських енергоносіїв до 2027 року зобов’язує ці країни диверсифікувати постачальників.

Тим часом Україна у серпні завдала кількох ударів по російському нафтопроводу «Дружба», що спричинило тимчасові затримки з постачанням нафти до Угорщини та Словаччини. У відповідь на критику Будапешта в Києві порадили Угорщині диверсифікувати постачання енергоносіїв.

У червні Єврокомісія запропонувала поступовий план відмови від російських нафти та газу, в тому числі скрапленого, до кінця 2027 року.

Як писало агентство Reuters, посилаючись на внутрішній документ ЄС, уряди країн Європейського Союзу хочуть, щоб Брюссель тримав у таємниці те, як вони планують поступово відмовитися від використання російських енергоресурсів до кінця 2027 року.