У Мінфіні заявили, що грошове забезпечення військових фінансується «вчасно і в повному обсязі»
Category Archives: Новини / Фінанси
Фінанси / Новини / Кредити
Новини / Фінанси / Кредити в Україні / Кредит онлайн 24/7
Швидкі позики кредити онлайн на карту
На тлі розслідування НАБУ уряд ухвалив рішення про відсторонення у державному «Сенс Банку»
Уряд ухвалив рішення відсторонити голову наглядової ради і голови правління державного «Сенс Банку», заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
За його словами, інші посадові особи банку, які фігурують у матеріалах досудового розслідування, повинні понести аналогічну відповідальність. Однак він не уточнив, про яких посадовців йдеться.
«Оприлюднені антикорупційними органами факти потребують належної оцінки та не можуть залишатися без реакції. Довіра є принциповою умовою роботи до державної фінансової установи довіра є принциповою умовою роботи», – написав він у телеграмі.
19 серпня у Національному антикорупційному бюро заявили, що в ході операції під назвою «Форест Гамп» викрили групу осіб, яка «організувала та забезпечила легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом».
До її складу, як зазначається, входили – заступник керівника Офісу президента, колишній народний депутат, голова правління держбанку та голова наглядової ради держбанку.
Як заявили в бюро, йдеться про 150 мільйонів гривень готівкою, які, за даними слідства, через низку рахунків підставних компаній були введені в легальний обіг для сплати застави за одного з учасників злочинної організації у справі «Мідас».
Читайте також: У ВР пропонують посилити контроль за походженням коштів на заставу для підозрюваних у корупції
Ім’я фігуранта, за якого вносили заставу, офіційно не розголошуються. Водночас на опублікованих записах розмов лунає ім’я «Герман», а сума відповідає заставі, призначеній ексміністру енергетики Герману Галущенку.
Детектив бюро Михайло Романюк уточнив, що для організації схеми фігуранти використали державний «Сенс банк» та рахунки підконтрольних підприємств:
«На початку червня організатори схеми отримали фактичний контроль над АТМ «Сенс банку». Це дало їм можливість використовувати його в своїх інтересах».
У «Сенс Банку» ввечері 19 серпня підтвердили, що правоохоронні органи проводили в головному офісі фінансової установи «слідчі дії, пов’язані з окремими особами».
Голова МЗС Бельгії пояснив позицію Брюсселя щодо передачі Україні заморожених російських коштів
Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево під час пресконференції в Києві 18 серпня відповів на питання щодо використання заморожених у цій країні російських активів на підтримку України.
Український колега Прево Андрій Сибіга висловився на повернення до обговорення цієї теми, нагадавши, що, за оцінкою Світового банку, на відновлення України знадобиться близько 600 мільярдів доларів.
Прево, своєю чергою, визнав, що питання заморожених суверенних активів Росії в бельгійській компанії Euroclear є «дуже чутливим».
«Я хотів би скористатися нагодою виступити перед українською пресою, щоб відхилити всі можливості неправильного розуміння позиції Бельгії. Я щойно пригадав, від першого дня (повномасштабної війни – ред.) ми підтримуємо та є союзником України і будемо ним до кінця. В жодному моменті відмову Бельгії використовувати ці російські заморожені кошти не слід розуміти як відмову Бельгії допомагати Україні, як бажання надати будь-яку підтримку Росії», – наголосив він.
Водночас, за словами дипломата, після консультацій із юристами бельгійський уряд побачив «серйозні ризики юридичні й фіскальні», які могли поширитися на інші фінансові ринки Європи.
«Якщо всі європейські та інші країни скажуть: «добре, ми солідарно зробимо це, візьмемо ці гроші» – потрібно, щоб між цими країнами було обговорення заходів безпеки й спільної відповідальності. Бо якщо Бельгія сама матиме за пару років віддавати ці гроші, сама Бельгія не може дозволити собі відшкодувати 200 мільярдів. Для нашого бюджету це пропорційно немислимо», – пояснив він.
Водночас такої солідарності, за спостереженнями голови МЗС, наразі немає – він припустив, тому що інші європейські країни також усвідомлюють ризики й не готові їх розділяти.
Читайте також: Депозитарій Euroclear позивається до Банку Росії в бельгійському суді
З огляду на це Прево привітав досягнення домовленості в Євросоюзі щодо позики на 90 мільярдів євро для України. Він зазначив, що, хоча всі хотіли б якнайшвидшого завершення війни, очевидно, що в найближчі місяці цього не станеться. Водночас міністр припустив, що заморожені в Бельгії активи могли б фігурувати під час мирних переговорів як кошти, якими Росія могла б компенсувати шкоду, заподіяну Україні.
«Ми не маємо принципового обмеження на використання цих коштів. Але треба, щоб відповідні експерти знайшли шлях з юридичної точки зору для обмеження ризиків, щоб вони не падали повністю на Бельгію, бо інакше Бельгія й надалі буде тримати таку позицію. Подивимося, що принесуть наступні місяці, але не треба думати, що Бельгія принципово проти використання цього замороженого майна й що вона не хоче підтримати Україну», – додав він.
Максим Прево перебуває в Києві з візитом 18 і 19 серпня. За офіційними даними Бельгії, з 2022 року вона надала Україні двосторонню військову й цивільну допомогу на 4,4 мільярда євро на додачу до участі в міжнародних і європейських ініціативах.
В Європі заморожено близько 300 мільярдів доларів суверенних російських активів. Найбільша частина цих коштів, приблизно 190 мільярдів євро, зберігається у міжнародному депозитарії Euroclear у Бельгії. У Великій Британії заморожено приблизно 30 мільярдів євро російських активів, а у Франції – 19 мільярдів євро.
Швейцарія виділить кошти на відбудову Києво-Печерської лаври після удару РФ
Києво-Печерська лавра, пошкоджена російським ударом, отримає допомогу на відновлення від Швейцарії. Кошти передадуть через ЮНЕСКО, повідомив делегат швейцарського уряду в Україні Жак Жербе.
За його словами, Швейцарія через ЮНЕСКО виділяє 600 тисяч франків – близько 730 тисяч доларів, на захист і відновлення Києво-Печерської лаври.
За словами Жербе, він мав «змістовну розмову» з міністеркою культури Тетяною Бережною та генеральним директором ЮНЕСКО Халедом Ель-Енані.
Рішення Швейцарії привітав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Він наголосив, що ця підтримка має особливе значення сьогодні – лише за два місяці до 975-ї річниці Лаври Росія навмисно вдарила по багатовіковій святині.
Як рятують Свято-Успенський собор після російського удару по лаврі (фоторепортаж)
«Поки Росія прагне знищити культурну спадщину України та стерти нашу ідентичність, наші партнери підтримують нас у її захисті та збереженні для майбутніх поколінь», – зазначив Сибіга.
Міністр подякував Швейцарії за вияв солідарності, а також особисто Жаку Жербе – за те, що той приєднався до відзначення річниці в Києві.
Загалом унаслідок російської атаки 15 червня на території Києво-Печерської лаври постраждали 19 об’єктів культурної спадщини, але найбільших руйнувань зазнав саме Успенський собор. Після завершення аварійних робіт спеціальна комісія обстежить пам’ятки, оцінить масштаби руйнувань та визначить необхідні заходи для їхнього збереження. Результати обстеження стануть основою для розроблення проєктної документації та подальшого відновлення пошкоджених обʼєктів.
Корецький: Молдова надає 50% знижку на транзитні залізничні перевезення українських вантажів
Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив про домовленість зі своїм молдовським колегою Василем Тофаном про 50% знижку на транзитні залізничні перевезення українських вантажів.
За його словами, новий режим діє з 10 серпня і до кінця 2026 року.
«Крім того, з 17 серпня за домовленістю між країнами, змінюємо маршрут потяга Київ – Кишинів. Це зробить для українців трансфер до аеропорту Кишинева зручнішим і значно швидшим», – написав він у телеграмі.
Молдовська сторона наразі цю заяву не коментувала.
Читайте також: Зеленський очікує від уряду чіткого переліку заходів для диверсифікації експортних маршрутів
Влітку війська РФ посили атаки по Одещині, зокрема портовій інфраструктурі. Водночас, як пишуть аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), російські війська, ймовірно, переносять цілі своїх ударів з українського морського коридору на сухопутний, щоб спеціально перешкодити експорту українського зерна та загалом погіршити українську економіку.
За даними брокерської компанії Spike Brokers, у перший тиждень серпня до товарних портів Великої Одеси залізницею вирушило на 84% менше зерна порівняно з липнем. Це пов’язано з масованими повітряними атаками РФ на українські чорноморські порти.
Видання Bloomberg пише, що експорт із України сільгосппродукції, насамперед зернових, цього сезону може впасти на 53% порівняно з попереднім роком. Це вплине як на світовий ринок зерна, так і на економіку самої держави: Україна є одним із головних світових постачальників зернових та олійних культур, а в експортних доходах країни зерно та олія забезпечують більш як половину всього прибутку.
Від сьогодні НБУ пом’якшує валютні обмеження для громадян та бізнесу
Від сьогодні, 11 серпня, Національний банк України запроваджує пом’якшення валютних обмежень з метою передусім підтримки фізичних осіб.
Як повідомила напередодні пресслужба НБУ, пакет пом’якшення валютних обмежень передбачає:
- збільшення ліміту на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти до 200 тис. грн на календарний місяць (із 50 тис. грн);
- підвищення до 200 тис. грн на день (зі 100 тис. грн) ліміту на зняття населенням готівкових коштів із валютних рахунків в Україні та за кордоном;
- розширення можливості українців оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном із гривневих рахунків – ліміт збільшується до 200 тис. грн в еквіваленті на календарний місяць (зі 100 тис. грн);
- можливість оплати товарів, робіт та послуг за кордоном за допомогою переказів з валютного рахунку на рахунок отримувача (наприклад, із використанням системи SWIFT), ліміт для таких операцій встановлено на рівні 200 тис. грн на календарний місяць.
- ліміт у розмірі 500 тис. грн на календарний місяць, що діє для оплати валютною карткою послуг за проживання за кордоном, розширюється також на можливість оплати оренди житла за кордоном.
У НБУ очікують, що ці зміни полегшать життя українців за кордоном та розширять можливості для громадян, які проживають в Україні.
Крім того, Нацбанк задля підтримки ділової активності з 11 серпня збільшує ліміти на зняття готівкових коштів для юридичних осіб – із гривневих рахунків у межах України до 200 тис. грн на день (зі 100 тис. грн); із валютних рахунків в Україні та за кордоном – до 200 тис. грн на день (зі 100 тис. грн).
Також для юридичних осіб НБУ підвищує ліміт на розрахунки за кордоном за товари, роботи та послуги з використанням гривневих корпоративних карток до 400 тис. грн на календарний місяць (із 150 тис. грн). Водночас зберігається можливість для юридичних осіб без обмежень здійснювати аналогічні розрахунки з використанням валютних корпоративних карток.
Відвантаження зерна на експорт із портів Одеси в серпні скоротилося на 84%
У перший тиждень серпня до товарних портів Великої Одеси залізницею вирушило на 84% менше зерна порівняно з липнем. Це пов’язано з масованими повітряними атаками РФ на українські чорноморські порти.
За даними брокерської компанії Spike Brokers, у перший тиждень липня загальний експорт агропродукції з України склав 784,5 тисячі тонн, а на початку серпня – 312 тисяч тонн, з них пшениці – всього 33,5 тисячі тонн у серпні проти 294,9 тисячі тонн на початку липня. «Дані «Укрзалізниці» за перші п’ять днів місяця показують різке скорочення залізничного зернового потоку до морських портів, тоді як сухопутні залізничні переходи та автомобільний експорт працюють відносно активніше», – стверджують брокери.
Видання Bloomberg пише, що експорт із України сільгосппродукції, насамперед зернових, цього сезону може впасти на 53% порівняно з попереднім роком. Це вплине як на світовий ринок зерна, так і на економіку самої держави: Україна є одним із головних світових постачальників зернових та олійних культур, а в експортних доходах країни зерно та олія забезпечують більш як половину всього прибутку.
Таким чином ситуація на світовому ринку зерна, як і доходи самої України, залежатимуть від російських атак на порти. Близько 90% всього аграрного експорту проходило через порти Одеси та Чорноморська. Не на користь Україні грають і зміни клімату: через серпневу спеку, посуху та обміління судноплавних річок альтернативний маршрут через Дунай ускладнений. Україна вже домовилася з Румунією про відвантаження зерна через румунський порт Констанца, але не зможе повністю замістити експортні потужності Одеси.
Тим часом, пише Bloomberg, через перебої з постачанням українського зерна світові ціни на пшеницю зростають. За повідомленням видання, ф’ючерси на товарній біржі Чикаго 10 серпня зросли на 1,8%, а контракт на тверду озиму пшеницю зріс на 2,4%.