Високий суд Англії ухвалив рішення, згідно з яким колишні власники націоналізованого наприкінці 2016 року «Приватбанку» Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов зобов’язані виплатити «Приватбанку» понад 3 млрд доларів у вигляді відшкодування збитків та судових витрат, повідомляє пресслужба банку.

«Основна сума збитків, що мають бути сплачені «Приватбанку», визначена судом у розмірі $1 млрд 761 млн 957,792 тис. Суд також зобов’язав Коломойського та Боголюбова сплатити проценти в розмірі $1 млрд 190 млн 83,824 тис. та здійснити авансовий платіж для покриття витрат ПриватБанку в розмірі 76,4 млн фунтів стерлінгів ($99 млн 575,371 тис.)», – йдеться у повідомленні.

Коломойський та Боголюбов звертались до суду з проханням надати дозвіл на апеляцію винесеного рішення та зупинити його виконання до розгляду такої апеляції. Однак обидва клопотання були відхилені судом. Таким чином, усі вищезазначені суми мають бути сплачені до 24 листопада 2025 року, а у разі несплати до цієї дати, в подальшому на них нараховуватимуться проценти.

«Приватбанк» зауважує, що якщо ці суми не будуть сплачені добровільно, то банківська установа невідкладно розпочне процес стягнення та добиватиметься примусового виконання рішення суду за рахунок активів колишніх власників, щоб отримати компенсацію.

У липні «Приватбанк» повідомив про «беззаперечну перемогу» в англійському суді над колишніми власниками.

Банк подав позов до Коломойського та Боголюбова в грудні 2017 року, через рік після націоналізації банку. У позові «Приватбанку» стверджувалося, що колишні власники в період з 2013 до 2014 року переказали 1,9 мільярда доларів через «фіктивн» кредити та підроблені торгові документи на рахунки підконтрольних їм компаній у Великій Британії.

​«Приватбанк» – найбільший в Україні банк. До націоналізації 2016 року його бенефіціарними власниками були Ігор Коломойський (49,98%) та його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов (41,58%), які прямо чи опосередковано володіли понад 91,5 відсотками акцій. Ще 8,5 відсотків належало міноритаріям, в тому числі менеджменту на чолі з тодішнім головою правління Олександром Дубілетом.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.

Упродовж останніх років українська влада протистоїть колишнім акціонерам «Приватбанку» в українських та іноземних судах.

Рада Європейського Союзу схвалила п’ятий платіж Києву на суму понад 1,8 мільярда євро за програмою Ukraine Facility.

«Україна отримає понад 1,8 мільярда євро фінансування після того, як Рада ухвалила рішення про п’ятий черговий транш підтримки в рамках механізму підтримки України. Ця сума відображає успішне виконання Україною дев’яти кроків, необхідних для п’ятого траншу, а також один невиконаний крок із четвертого траншу», – йдеться в повідомленні пресслужби Ради ЄС, оприлюдненому 4 листопада.

У Раді ЄС указали, що фінансування спрямоване переважно на зміцнення макрофінансової стабільності України та підтримку безперервної роботи її державного управління.

Навесні 2024 року Рада ЄС ухвалила план для Ukraine Facility, що визначає наміри уряду України щодо відновлення, реконструкції та модернізації країни, а також реформи, які він планує здійснити в рамках процесу вступу до ЄС протягом наступних чотирьох років.

Програма передбачає стабільне фінансування у вигляді грантів та позик на суму до 50 мільярдів євро на період з 2024 по 2027 рік.

13 мільярдів гривень на фінансування «Укрзалізниці» виділить уряд у 2025 році. Ще 16 мільярдів компанія отримає від держави у 2026-му, повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко під час спілкування урядовців із журналістами.

«Всі 16 мільярдів це різниця квитка в касі і його собівартості», – зазначила Свириденко.

За її словами, цьогоріч вперше утворився суттєвий дисбаланс: раніше доходи від вантажних перевезень, які здійснювала компанія, покривали збиткові пасажирські перевезення «Укрзалізниці», собівартість квитків на які в кілька разів вища за актуальні ціни.

Читайте також: «Укрзалізниця» повідомила про пошкодження інфраструктури в двох областях через удари РФ

«Наприклад, квиток до Херсона коштує приблизно 200 гривень, а його реальна собівартість у чотири рази більша», – пояснила урядовиця.

Найбільших втрат компанія зазнала у перевезенні металургії та вугілля, зазначив Олександр Перцовський, голова правління «Укрзалізниці». За його словами, раніше саме ці категорії складали 60% обсягу вантажних перевезень компанії.

«Більше половини обсягів вантажу ми втратили через наближення фронту», – каже Перцовський.

Нині ж, за його даними, дальнє слідування «Укрзалізниці» приносить компанії 7 мільярдів гривень доходів. Водночас видатки компанії – 20 мільярдів гривень, зокрема, на заробітні плати працівників та на електроенергію. Різницю в 13 мільярдів гривень нині компенсує держава.

Це все кошти платників податків, тому щоб виконати соціальне зобовʼязання, «Укрзалізниця» запропонувала програму підтримки «УЗ-3000». Вона передбачає кожному українцю безкоштовні 3000 кілометрів на поїздки в далекому сполученні на внутрішні рейси по Україні.

Читайте також: «Укрзалізниця»: дрон намагався атакувати поїзд на під’їзді до Краматорська, є пошкодження

«Ця програма розгортається паралельно зі стартом системної компенсації реальної собівартості пасажирських перевезень. Це покращить ситуацію для залізниці, а разом із тим збереже доступність подорожей для всіх українців», – зазначив Олександр Перцовський, голова правління АТ «Укрзалізниця».

1 листопада президент Володимир Зеленський повідомив, що доручив розробити програму транспортної підтримки, в рамках якої «Укрзалізниця» запропонувала надати українцю можливість безкоштовно проїхати 3 тисячі кілометрів поїздом у межах України.

За перші 10 місяців 2025 року російський газовий монополіст «Газпром» прокачав європейським клієнтам лише 14,7 мільярда кубічних метрів газу. Про це повідомляє Reuters на основі статистики «Турецького потоку», останнього трубопроводу для поставок до Європи.

На кінець року обсяг постачань навряд чи перевищить 16 мільярдів кубічних метрів – максимальну потужність європейської гілки «Турецького потоку».

Порівняно з аналогічним періодом минулого року (26,6 мільярда кубічних метрів), колись найбільший ринок збуту обвалився ще на 45% через розірвання транзитного контракту на транспортування газу через Україну. Цим маршрутом європейські країни отримали 12,9 мільярда кубічних метрів російського газу за перші 10 місяців 2024 року.

Москва не експортувала таких малих обсягів газу до Європи з початку 1970-х років, коли генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв погодив перший контракт на постачання газу до Австрії. У 1975 році до Європи було поставлено 19,3 мільярда кубічних метрів, а в 1980 році, після угоди «газ за труби» та укладення великого контракту з Німеччиною, це вже становило 54,8 мільярда кубічних метрів. До повномасштабної війни з Україною експорт трубопровідного газу з Росії до Європи сягав 200 мільярдів кубічних метрів.

Reuters відзначає, що «Газпрому» практично немає куди продавати свій надлишок газу. Газопровід «Сила Сибіру» до Китаю, запущений у 2019 році, компенсує лише п’яту частину втрачених обсягів, а багаторічні переговори щодо будівництва нового трубопроводу нічим не завершилися. Провалу зазнав і проєкт газового хабу в Туреччині, який Кремль анонсував у 2022 році, сподіваючись відкрити нову європейську газову біржу.

Європейський Союз має намір повністю відмовитися від російського газу до 1 січня 2028 року. Європа планує поступово відмовитися від зрідженого природного газу з Росії до 1 січня 2027 року.

Національний банк України встановив на 28 жовтня курс 42 гривні 7,04 копійки за долар. Востаннє офіційний курс вище за 42 гривні за долар фіксувався ще на початку 2025 року, 29 січня.

За даними Bloomberg, на українському міжбанківському валютному ринку торги 10 січня завершуються на рівні 42 гривні 5 копійок за долар.

«Попит перевищує пропозицію. Серед продавців – здебільшого аграрії та частково Нацбанк. Покупці – імпортери енергоносіїв, держкомпанії та рітейлери», – інформували аналітики сайту «Мінфін» станом на 13:00.

3 жовтня 2023 року курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.

Затягувань з боку уряду щодо початку опалювального сезону не буде, повідомила міністерка енергетики Світлана Гринчук під час пресконференції із міністеркою енергетики Німеччини Катеріною Райхе, передає кореспондентка Радіо Свобода.

За словами урядовиці, рішення про початок опалювального сезону кожен регіон ухвалює самостійно.

«Для соціальної інфраструктури, для соціальних об’єктів в багатьох регіонах вже почався опалювальний сезон, для деяких об’єктів критичної інфраструктури. Далі кожен регіон, залежно від середньодобової температури, буде приймати рішення щодо початку опалювального сезону», – сказала Світлана Гринчук.

Вона також додала, що зі зниженням температури, опалювальний сезон може розпочатися вже найближчими днями.

«Затягувань з боку уряду точно не буде цього питання. Я думаю, що найближчими днями, зі зниженням температури місцеві органи влади будуть приймати рішення про початок опалювального сезону в їхніх регіонах», – пояснила міністерка.

Напередодні прем’єр-міністерка Юлія Свириденко також повідомляла, що рішення про старт опалювального сезону приймається органами місцевого самоврядування, коли протягом трьох діб середньодобова температура не перевищує 8 градусів.

Про те, що цьогорічний опалювальний сезон буде найскладнішим за всі роки повномасштабної війни заявляв міський голова Києва Віталій Кличко.

Також стало відомо, що уряд виділив із резервного фонду держбюджету 8,4 мільярда гривень на опалювальний сезон, ці кошти отримає компанія «Нафтогаз України» для закупівлі імпортного природного газу.

Із резервного фонду державного бюджету виділили 8,4 мільярда гривень на опалювальний сезон, повідомила пресслужба Кабінету міністрів 23 жовтня.

Кошти виділили для стабільного проходження опалювального сезону 2025-2026 року. Кошти отримає компанія «Нафтогаз України» для закупівлі імпортного природного газу.

«Це рішення дозволить уникнути перебоїв у теплопостачанні, зменшити ризики надзвичайних ситуацій техногенного характеру, і підтримати стабільну роботу енергосистеми», – йдеться в повідомленні.

Уряд очікує, що фінансування також дасть змогу вчасно підготувати запаси газу до зими.

Читайте також: Кличко: цьогорічний опалювальний сезон в Києві буде найскладнішим за час повномасштабної війни

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів назвав безперебійне забезпечення українців теплом питанням національної стійкості:

«Ми маємо гарантувати стабільну роботу енергосистеми навіть в умовах воєнного стану. Це рішення дозволяє уряду оперативно реагувати на виклики, посилює енергетичну безпеку і створює передумови для сталого проходження опалювального сезону».

Рішення, додає Кабмін, дозволить забезпечити стабільне проходження опалювального сезону та забезпечити безперебійну роботу лікарень, шкіл і житлових будинків взимку.

Днями голова правління «Укренерго» Віталій Зайченко висловив сподівання, що теплопостачання по всій Україні вдасться запровадити протягом 10 днів.