Глави МЗС країн-членів ЄС на черговому засіданні 16 березня обговорять підтримку України на тлі іншого конфлікту на Близькому Сході, що «поглинає» запаси зброї. Про це Радіо Свобода розповіли кілька європейських дипломатів, знайомих із порядком денним.

Частиною обговорень стане надання Україні 90 мільярдів євро позики, остаточне схвалення якої, попри домовленість на саміті лідерів ЄС наприкінці минулого року, заблокувала Угорщина.

«Європейський лідер узяв на себе зобов’язання на рівні лідерів, а через кілька тижнів каже: «Знаєте що, можливо, ні». Вважаю це головною проблемою. І єдине, на чому ми повинні зараз зосередитися – це зробити так, щоб тим чи іншим способом цей кредит, ці 90 мільярдів, якнайшвидше надійшли Україні», – сказав Радіо Свобода один зі співрозмовників.

Дипломат відкинув наявність потенційних запасних планів «Б» чи «С» як альтернативи до основного плану, про який домовилися лідери ЄС у грудні: надати Україні 90-мільярдний кредит на основі бюджету Євросоюзу.

«Є один план – той, щодо якого домовилися лідери і під яким Орбан поставив свій підпис. І ми очікуємо, що це зобов’язання буде виконано, тому що інакше ви не можете нормально функціонувати, якщо угода, укладена лідерами, до якої всі приєдналися, раптом підривається одним із лідерів. Якщо це новий спосіб роботи всередині ЄС, тоді у нас дуже серйозна проблема», – зазначив він.

Інший дипломат повідомив про наявність «переважної маси держав-членів, які дуже сильно, дуже інтенсивно тиснуть, щоб надання позики Україні відбулося».

На запитання, як переконати прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана розблокувати домовленість, співрозмовник Радіо Свобода сказав, що «аргумент очевидний».

Читайте також: Politico: у ЄС є план щодо надання кредиту Україні, попри блокування Угорщини та Словаччини

«Ідеться про домовленість, якої наші лідери, глави урядів, уже досягли ще в грудні, тобто це навіть не нове рішення чи угода. І, як ви, можливо, пам’ятаєте, Угорщина також формально не була частиною цієї угоди (до позики долучилися 24 держави Євросоюзу – винятків домоглися Угорщина, Словаччина й Чехія – ред.). Тож це справді перешкоджання, яке нам дуже важко прийняти», – зауважив дипломат, теж назвавши відкат від уже досягнутої домовленості «серйозною проблемою».

Водночас дипломати не стали прогнозувати, чи «протримається» угорське вето на кредиті Україні до парламентських виборів в Угорщині, в результаті яких, свідчать соцопитування, Віктор Орбан може втратити владу.

Словаччина та Угорщина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії й виділення багатомільярдного кредиту Україні, про який лідери ЄС домовилися на саміті в грудні. Дві країни обіцяють зберігати вето, доки не відновиться транспортування російської сировини нафтопроводом «Дружба».

Україна планує запровадити ліцензування імпорту винограду, вина та міцного алкоголю із Молдови. Таке рішення український уряд готує у відповідь на повну заборону Кишиневом ввезення українського м’яса птиці. Про це у коментарі Радіо Свобода заявив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.

Як пояснив урядовець, рішення про ліцензування стало «дзеркальною реакцією» на дії Молдови, яка наприкінці січня повністю заборонила імпорт українського м’яса птиці. Причиною стало виявлення залишків антибіотиків у партії кормів з України.

Після того, за словами Висоцького, українська сторона провела комплексне розслідування за європейськими стандартами. За результатами перевірок, невелика кількість продукції, що не відповідала нормам, була утилізована.

«Інших випадків наявності антибіотика в кормах не було виявлено ні в даного виробника, ні в принципі всередині країни. Також не було жодного факту виявлення залишку антибіотику в продукції, саме в м’ясі птиці ні нашим компетентним органом, не молдовською стороною», – зазначив Висоцький.

Він додав, що Україна вважає рішення Молдови «необґрунтованим» і таким, що має ознаки нетарифного обмеження доступу до ринку.

«З урахуванням того, що Молдова прийняла рішення застосувати відповідне нетарифне обмеження по найбільшій експортній позиції з України, тому було прийнято рішення застосувати дзеркальний захід щодо найбільшої експортної позиції з Молдови до України», – пояснив урядовець.

Заборона на експорт української курятини до Молдови діє вже понад місяць, попри «відкритість і постійний заклик до діалогу» української сторони, каже Висоцький. Україна повідомила Молдові про намір запровадити ліцензування на виноград, вино та міцний алкоголь, втім відповіді наразі не отримали.

Наразі проєкт постанови проходить процедуру погодження і може бути ухвалений на найближчому засіданні уряду, документ одразу набуде чинності. Ліцензування планують запровадити до кінця 2026 року.

«Чергові засідання уряду проходять щосереди. Тому потенційно це може бути розглянуто і на черговому засіданні уряду, відповідно, запрацювати з 5-го чи 6-го березня», – сказав Тарас Висоцький.

Він також додав, що в уряді готові переглянути підхід, якщо Молдова змінить свою позицію.

«Якщо ми побачимо, що діалог відновлюється, є об’єктивне реагування з точки зору там торгівлі з Україною, аналогічно ми готові розглядати так само ж об’єктивне реагування на взаємодію з Молдовою», – зазначив посадовець.

За словами Висоцького, у 2025 році експорт українського м’яса птиці до Молдови склав близько 33 мільйонів доларів, тоді як імпорт молдовської виноградної продукції до України – близько 40 мільйонів доларів.

«На жаль, це дійсно можуть бути співставні збитки для кожної сторони. Наша ж ціль, щоб навпаки торгівля розвивалася, обмежень не було і цих збитків не було допущено», – додав він.

27 лютого уряд Молдови повідомив місцевій службі Радіо Свобода, що Україна поки що не повідомляла їх про жодне ембарго та що вони підтримують зв’язок зі своїми колегами в Києві.

Представник Європейського Союзу із питань санкцій Девід О’Салліван 26 лютого прибув до Бішкека для зустрічей на високому рівні з киргизькими чиновниками на тлі занепокоєння, що деякі фінансові канали та торговельні потоки в Киргизстані використовуються для обходу санкцій проти Росії. Про це повідомляє місцева служба Радіо Свобода.

О’Салліван зустрівся з посадовцями центрального банку країни та інших урядових відомств у сфері економіки, проінформувавши їх про свою місію з виявлення та усунення можливих шляхів обходу санкцій, перш ніж Брюссель остаточно затвердить нові заходи.

На пресконференції представник ЄС заявив, що близько 80 найменувань, переважно товарів подвійного використання, перебувають під пильною увагою на предмет можливого реекспорту до Росії через територію Киргизстану.

Приблизно 50 з цих товарів використовуються в російській військовій техніці, тоді як решта є критично важливими для промислового виробництва. Він наголосив, що це лише вузька категорія, яка «не становить економічного інтересу для Киргизстану».

Читайте також: ЗМІ: Росія різко наростила закупівлю оптоволокна в Китаї

За словами О’Саллівана, головне завдання ЄС полягає не в тому, щоб просити Киргизстан прийняти санкції блоку, а в тому, щоб країна не використовувалася як платформа для обходу санкцій.

«Ми не просимо Киргизстан запровадити наші санкції… ми розуміємо, що є країни, які з різних причин обирають інший шлях», – сказав він в інтерв’ю киргизькій службі Радіо Свобода.

Натомість, додав посадовець, деякі товари зараз імпортуються до Киргизстану з ЄС, а потім реекспортуються до Росії, що він назвав «неприйнятним».

Посланець також звернув увагу на ризики у фінансовому секторі, посилаючись на проникнення в киргизькі банки та на криптовалютні платформи суб’єктів, які прагнуть обійти санкції. Він сказав, що це було причиною включення кількох банків та установ, пов’язаних із криптовалютою, до попереднього пакету санкцій.

«Якщо у нас є докази того, що компанії в будь-якій країні, зокрема в Киргизстані, сприяють обходу наших санкцій, ми залишаємо за собою право діяти проти цих компаній», – сказав він, уточнивши, що такі заходи спрямовані на компанії, а не на країну.

О’Салліван наголосив, що ЄС поважає суверенітет Киргизстану та законну торгівлю з Росією, зазначивши важливість грошових переказів трудових мігрантів для місцевих сімей:

«Ми не маємо жодного наміру втручатися у ваші цілком законні торговельні та економічні відносини з Росією, геть жодного. Ми поважаємо близькість ваших відносин з Росією; ми знаємо, що у вас багато трудових мігрантів у Росії, чиї грошові перекази назад до Киргизстану є важливими для існування багатьох сімей».

У ЄС триває обговорення 20-го пакету санкцій проти Росії. Він, зокрема, забороняє експорт певних товарів високого ризику, таких як верстати з числовим програмним керуванням та радіообладнання до Киргизстану через побоювання, що товари, експортовані з ЄС, вже реекспортовані до Росії, що допомагає обійти чинні санкції.

Згідно з попереднім варіантом документа, експорт цих товарів до Киргизстану зріс майже на 800 відсотків за перші 10 місяців 2025 року порівняно з рівнями до вторгнення Росії в лютому 2022-го, тоді як експорт тих самих товарів з Киргизстану до Росії збільшився приблизно на 1200 відсотків.

Загальна вартість реконструкції та відновлення в Україні на 31 грудня 2025 року становить 588 млрд доларів протягом наступного десятиліття – це майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік, таку оновлену «Оцінку завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5)» оприлюднили уряд України, Група Світового банку, Єврокомісія та ООН.

«Нам все ще вдається швидко відновлюватися та розвиватися далі. Підтримка (Світового банку, ЄС та ООН – ред.) допомагає нам терміново відремонтувати нашу критично важливу інфраструктуру, щоб країна продовжувала функціонувати, а також продовжувати систематичні заходи з відновлення, зосереджені на енергетичних проектах та житлі для наших людей», – заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

Зазначається, що оцінка RDNA5, яка охоплює завдану шкоду за майже чотири роки з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2025 року, демонструє, що пряма шкода в Україні наразі сягнула 195 млрд доларів порівняно зі 176 млрд доларів у оцінці RDNA4 та 152 млрд доларів у оцінці RDNA3.

В останньому оновленні представлено огляд майже чотирьох років впливу, що охоплюють 46 місяців з лютого 2022 року по грудень 2025 року. У ньому зазначається, що прямі збитки в Україні вже сягнули понад 195 мільярдів доларів США, порівняно зі 176 мільярдами доларів США у RDNA4 від лютого 2025 року, причому найбільше постраждали житловий, транспортний та енергетичний сектори. Зазначається, що збитки, втрати та потреби залишаються зосередженими в прифронтових областях та великих мегаполісах.

В енергетичному секторі, який зазнав посилення нападів, з моменту RDNA4 спостерігається приблизно 21% збільшення кількості пошкоджених або знищених активів, включаючи інфраструктуру виробництва, передачі та розподілу електроенергії, а також централізоване теплопостачання.

У транспортному секторі потреби зросли приблизно на 24% з моменту RDNA4 і є результатом посилення нападів на залізниці та порти протягом 2025 року. Станом на 31 грудня 2025 року 14% житла було пошкоджено або зруйновано, що вплинуло на понад три мільйони домогосподарств.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:

оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
публічні заклики до знищення українців;
цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;
переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.

Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.

Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.

Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.