Верховна Рада не схвалила законопроєкту №12360 щодо внесення змін до Митного кодексу України.

127 депутатів підтримали законопроєкт у другому читанні та у цілому – за необхідного мінімуму 226 голосів. За повторне друге читання проголосували 222 парламентарі.

Також не отримали необхідної підтримки низка правок до законопроєкту.

Депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк вважає, що після провалу розгляду №12360 у Верховній Раді уряд має подати новий законопроєкт.

6 травня парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував схвалити у другому читанні проєкт закону № 12360 щодо оцінки ефективності митних органів та впровадження митних процедур для посилок. До цього законопроєкту до другого читання надійшло 1243 пропозицій, під час доопрацювання члени профільного комітету також підготували 17 пропозицій.

Цим законопроєктом, серед іншого, пропонували змінити правила оподаткування міжнародних посилок.

За даними Мінфіну, законопроєкт передбачає, що ПДВ запроваджуватиметься на імпортовані товари, придбані через електронні інтерфейси, починаючи з 0 євро – раніше товари до 150 євро не оподатковувались ПДВ. Водночас, відповідно до проєкту закону, не оподатковуватимуться посилки «від громадянина до громадянина», незалежно від того, що це за товар (крім заборонених до пересилання), вартістю до 45 євро.

У Мінфіні раніше наголошували, що ухвалення законопроєктів № 15112-Д та № 12360 є структурним маяком меморандуму з МВФ від 13 лютого 2026 року. Очікується, що реформа принесе близько 10 млрд грн щороку на потреби сектору безпеки та оборони.

Угорський уряд знову запроваджує заборону на імпорт продуктів харчування з України, повідомив прем’єр-міністр Петер Мадяр 22 травня.

Також, за його словами, Угорщина офіційно відмовилася від планів вийти з Міжнародного кримінального суду.

«Уряд відкликає намір Угорщини вийти з Міжнародного кримінального суду та забороняє імпорт сільськогосподарських товарів з України», – заявив Мадяр.

Він додав, що відповідні розпорядження опубліковані в угорській урядовій газеті.

Читайте також: Сибіга після першої зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан каже про «готовність чути один одного»

Розпорядження в урядовому віснику передбачає заборону на ввезення низки найменувань сільськогосподарської продукції з України. Зокрема, йдеться про види м’яса, зерна, овочів, а також мед.

20 травня видання «Латифундист» звернуло увагу, що 14 травня в Угорщині втратила чинність постанова, яка з 2023 року забороняла ввезення понад 20 категорій української аграрної продукції. Документ був надзвичайним декретом, а новий уряд Угорщини припинив дію надзвичайного стану, повідомила виданню старша брокерка компанії Barva Invest Ольга Харабара. Водночас видання зазначало, що про офіційний дозвіл на імпорт не йдеться.

Згодом видання Euractiv повідомило з посиланням на речника угорського уряду, що заборона припинила діяти через помилку і її незабаром відновлять.

Апеляційний суд у Великій Британії відкинув скаргу колишніх власників Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова на попереднє рішення Високого суду Англії та Уельсу щодо «Приватбанку», повідомила пресслужба банку 22 травня.

За повідомленням, банк «успішно розгромив спробу своїх колишніх власників» оскаржити попереднє рішення, винесене в липні 2025 року:

«Відповідно, рішення про стягнення з пана Коломойського та пана Боголюбова на користь ПриватБанку понад 3 млрд дол. США у вигляді відшкодування збитків, процентів та судових витрат залишається в силі».

Таким чином апеляційна палата підтримала первинне рішення Високого Суду Англії та Уельсу, за яким Коломойський і Боголюбов повинні відшкодувати завдані «Приватбанку» збитки.

«Зокрема, Апеляційний суд відхилив аргументи колишніх власників про те, що вони повернули привласнені кошти за рахунок надходжень, отриманих в результаті подальших шахрайських дій проти Банку», – заявляє банк.

Надалі установа планує домагатися звернення до примусового виконання судового рішення по суті щодо арештованих активів колишніх бенефіціарів, щоб отримати компенсацію.

«Ми рішуче налаштовані повернути значні кошти, які були вкрадені, щоб вони могли бути повернуті та використані на благо народу України. Ми вдячні за незмінну підтримку наших стейкхолдерів та міжнародних партнерів, без яких ця визначна перемога була б неможливою», – заявив голова Наглядової ради «Приватбанку» Нільс Мелнгайліс.

15 травня «Інтерфакс» повідомляв, що Цивільна палата Апеляційного суду в Лондоні завершила заслуховувати аргументи сторін.

У листопаді 2025 року Високий суд Англії ухвалив рішення, згідно з яким колишні власники націоналізованого наприкінці 2016 року «Приватбанку» Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов зобов’язані виплатити «Приватбанку» понад 3 млрд доларів у вигляді відшкодування збитків та судових витрат.

Читайте також: КМУ очікує від держкомпаній надходження до бюджету майже 50 млрд грн дивідендів

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови. Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.

Упродовж останніх років українська влада протистоїть колишнім акціонерам «Приватбанку» в українських та іноземних судах.

Доходи російського бюджету від нафти та газу у травні 2026 року можуть зрости майже на 40% порівняно з травнем 2025 року та досягти близько 700 мільярдів рублів, повідомляє Reuters із посиланням на власні розрахунки.

Агентство пов’язує зростання з підвищенням світових цін на нафту через війну в Ірані та кризу в Ормузькій протоці. Нафтогазові доходи забезпечують близько п’ятої частини надходжень до бюджету Росії.

При цьому порівняно з квітнем доходи, як очікується, скоротяться приблизно на 17% через особливості податкових виплат та зростання субсидій нафтопереробникам.

Попри травневе зростання, загалом за перші п’ять місяців 2026 року нафтогазові доходи Росії, за оцінкою Reuters, знизилися приблизно на третину порівняно з аналогічним торішнім періодом – приблизно до трьох трильйонів рублів.

Reuters також зазначає, що у 2025 році нафтогазові доходи бюджету Росії скоротилися на 24% – до 8,5 трильйона рублів, що стало мінімальним показником із 2020 року.

Суд у Казахстані дозволив групі «Нафтогаз» стягнути з російського «Газпрому» близько 1,4 мільярда доларів на території цієї країни, повідомила пресслужба національної компанії 20 травня:

«Суд Міжнародного фінансового центру «Астана» визнав арбітражне рішення та дозволив його виконання в країні на користь компанії».

«Нафтогаз» зазначає, що це перше публічне іноземне судове рішення, яке визнає та дозволяє примусове виконання арбітражного рішення проти «Газпрому» на території окремої держави.

Голова правління компанії Сергій Корецький назвав рішення суду ще одним практичним результатом у процесі стягнення коштів з «Газпрому»:

«Ми послідовно рухаємося вперед і працюємо над виконанням арбітражного рішення в різних юрисдикціях. Дякую команді Нафтогазу за цей результат».

Йдеться про справу щодо транзиту російського газу для «Газпрому», який «Нафтогаз» мав здійснювати за Угодою про організацію транспортування природного газу від 2019 року. Угода діяла до 1 січня 2025 року.

Як нагадує «Нафтогаз», у травні 2022 року російська повномасштабна агресія унеможливила транзит через точку входу «Сохранівка». Тим не менш, українська компанія продовжувала надавати передбачені угодою послуги з транзиту через пункт «Суджа». Натомість «Газпром» відмовився сплачувати в повному обсязі плату за організацію транспортування газу.

У червні 2025 року міжнародний арбітражний трибунал, який розглядав справу у Швейцарії, зобов’язав «Газпром» виплатити 1,37 мільярда доларів на користь української компанії. Як стверджує «Нафтогаз», з травня 2022 року «Газпром» порушив свої контрактні зобов’язання за принципом take or pay («бери або плати» – ред.), припинивши оплати. Через це у вересні 2022 року «Нафтогаз» ініціював арбітраж.

У березні 2026 року українська компанія повідомила про остаточну перемогу в суді у Швейцарії.

В Україні на середину травня зареєстровані майже 22 тисячі ФОПів з іноземним громадянством, повідомляє платформа відкритих даних Opendatabot з посиланням на Єдиний державний реєстр.

За даними ресурсу, загалом 21 967 підприємців з іноземним громадянством нараховується наразі в Україні, в середньому від початку повномасштабного вторгнення РФ на рік відкривається 1 896 справ громадян інших країн.

Зазначається, що кожен четвертий з них зареєстрований у Києві: 5 216. Харківщина посідає друге місце з 3 506 підприємцями, а Одещина – третє з 3 295 ФОПами. На ці 3 регіони припадає майже 55% усіх іноземців, що започаткували свій бізнес в Україні.

Opendatabot повідомляє, що найбільше серед підприємців громадян Російської Федерації – кожен п’ятий іноземець-ФОП (4 593). Далі йдуть громадяни В’єтнаму (1 994), Азербайджану (1 635), Узбекистану (1 469) та Молдови (1 118). Загалом майже половина іноземців із власною справою походять з цих 5 країн.

Найчастіше іноземці в Україні працюють у сфері роздрібної торгівлі – 6 346 ФОПів, пише платформа відкритих даних.

Загалом на 20 травня, за даними Opendatabot, в Україні працюють понад 2,1 мільйона фізичних осіб-підприємців.

На тлі демографічної кризи в Україні та повномасштабного вторгнення в країні бракує робочих рук.

Нещодавно Центр протидії дезінформації повідомив про фіксацію нової хвилі в соцмережах нібито «жартівливих» відео, в яких висміюється чи драматизується майбутнє України через залучення іноземних трудових мігрантів.

Центр дослідив цей контент і зафіксував багато російських каналів, які його створюють і педалюють. Цими штучно створеними відео і мемами намагаються спровокувати внутрішні конфлікти всередині українського суспільства, викликати побоювання щодо «втрати ідентичності», «заміщення населення» та «марності боротьби з російськими окупантами», пояснюють аналітики.

Національний банк застосував до компанії «Укрпошта» захід впливу у вигляді штрафу на суму 1 700 000 гривень – про це регулятор повідомив 19 травня.

За роз’ясненням, штраф пов’язаний із порушенням вимог законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, а саме з «невиконанням обов’язку АТ «УКРПОШТА» як надавача фінансових платіжних послуг забезпечити належне функціонування системи корпоративного управління, системи внутрішнього контролю та управління ризиками».

Відповідне рішення виніс Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду платіжної інфраструктури НБУ напередодні.

Читайте також: Страхування майна від воєнних ризиків. Як це працює і скільки коштує

«Було встановлено порушення вимог Закону України «Про платіжні послуги» та Положення про вимоги до системи управління надавача фінансових платіжних послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.10.2024 № 123 (зі змінами)», – заявляє Нацбанк.

Поштова компанія має сплатити штраф протягом п’яти робочих днів із дня отримання рішення комітету.

«Укрпошта» наразі не коментувала отримання штрафу.

У березні Нацбанк повідомив про штраф для «Укрпошти» на суму 255 тисяч гривень, також через порушення законодавства щодо діяльності платіжного ринку. Тоді регулятор заявив, що компанія не подала до НБУ документи, які запитувалися «відповідно до установлених Національним банком вимог у встановлені строки».