Уряд працює над підготовкою до наступного опалювального сезону, заявив новопризначений прем’єр-міністр Сергій Корецький у коментарі каналу «Рада» 16 липня.

«Минула зима була достатньо важкою, але вона була пройдена попри всі атаки й спроби ворога зламати морально й фізично Україну, енергетичний сектор. Так от, розпочалася підготовка до наступного опалювального сезону рівно в перший день завершення минулого», – сказав він.

Корецький послався на комплексний «План стійкості», який охоплює, зокрема, пасивний захист об’єктів критичної інфраструктури. За цим документом, додав голова уряду, триває активна робота.

Читайте також: Шмигаль збереже посаду в новому уряді – до Ради надійшло подання прем’єра

Він назвав задачею Кабінету міністрів «прискорити все, що можна прискорити, і бути максимально готовими до початку опалювального сезону».

«Задача це надскладна, я особисто вважаю, що наступна зима буде більш складною, ніж попередня. Причина тому дуже проста – активізувався ворог з атаками, більше балістики, більше ракет, більше «Шахедів». Відповідно, руйнувань, спричинених цими атаками, також більше. Проте й ми стаємо сильнішими, більш досвідченими, вчимося на попередніх уроках», – додав прем’єр.

Раніше 16 липня Верховна Рада підтримала призначення Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра. За це рішення проголосували 289 депутатів.

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про введе в дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо внесення змін до секторальних санкцій проти фінансових установ РФ – про це Офіс президента повідомив 15 липня.

Йдеться про санкції, запроваджені в лютому 2023 року. Тоді вони були застосовані на 50 років до всіх банків, небанківських кредитних організацій, операторів платіжних систем, учасників фондового ринку, страхових компаній та інвестиційних фондів, зареєстрованих або розташованих у Росії.

Читайте також: У Сенаті США представили оновлений законопроєкт про санкції проти РФ, який просував Грем. Київ відреагував

Як пояснює ОП, Національний банк України підготував нові пропозиції до цього рішення. Вони спрямовані на те, щоб завадити Росії використовувати сучасні фінансові інструменти для обходу санкцій, зокрема, криптовалюту:

«Відтепер санкції поширюються і на операторів платформ для обігу цифрових фінансових активів, криптовалютних сервісів, фінансових платформ та клірингових організацій. Будуть заборонені операції з віртуальними активами та використання платформ, сервісів чи продуктів, які дають можливість проводити операції з фінансовими і віртуальними активами».

Окремі положення указу, за повідомленням офісу, відповідають 19-му та 20-му пакетам санкцій Європейського Союзу проти Росії. Водночас Україна застосує ширший підхід, зокрема, запровадивши санкції щодо «всіх віртуальних активів, забезпечених російським рублем». У адміністрації президента очікують, що це ускладнить використання криптовалют для обходу санкцій.

«Санкції не можуть залишатися статичними, поки Росія постійно змінює механізми їх обходу. Оновлення секторальних санкцій означає, що під обмеження потрапляє не лише те, що Росія використовувала вчора, а й фінансова інфраструктура, яку вона створює для обходу санкцій завтра», – прокоментував уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.

У червні президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо запровадження санкцій щодо 67 людей, а також продовження санкцій проти компаній, які обслуговують російський ВПК.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну США й інші західні країни запровадили проти РФ низку санкцій, спрямованих на зниження здатності Москви вести війну, перекривши доступ до західних технологій. Однак Росія продовжує знаходити способи для обходу санкцій, їй вдається отримувати іноземні компоненти.

Національний банк 15 липня відреагував на критику щодо дизайну нової банкноти на 2 тисячі гривень і пообіцяв замінити шрифт. Про це, зокрема, заявив генеральний директор НБУ Андрій Пишний.

Він вказав на дискусію, яка виникла щодо каліграфії номіналу «дві тисячі гривень» – фахівці пов’язали її з адаптацією шрифту, «зробленою колись російською дизайнеркою».

«Можна було б сперечатися про гліфи й ліцензії. Юридично ми в порядку. Але я поставив собі інше питання: чи може на банкноті з людиною, яку вбила Росія, бути бодай тінь асоціації з РФ? Відповідь очевидна. Тому маємо єдино правильне рішення. Напис номіналу буде змінено», – заявив він.

Пишний подякував професіоналам галузі за небайдужість.

Нацбанк також заявив, що проаналізував матеріали публічної дискусії. За його твердженням, напис номіналу банкноти створили художники НБУ, але критики вказували на його подібність до «однієї з неофіційних кириличних адаптацій шрифту, що має російське походження».

«Якщо раніше це питання могло розглядатися як суто фахова дискусія, зокрема щодо технічних аспектів виконання напису (шрифтовий пакет НБУ не використовувався), то сьогодні це справа принципу: для Національного банку України неприйнятна навіть асоціація елементів дизайну банкноти, що вшановує Василя Стуса, з роботою громадянки країни-агресора», – йдеться в повідомленні.

Відтак установа заявляє, що графічне зображення літер напису створять у відповідності до вигляду літер в офіційній кириличній версії шрифту Bickham Script без авторських варіацій.

Про те, що Національний банк України вводить в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень, стало відомо 10 липня. Після анонсу нової купюри митці та дизайнери, зокрема, Богдан Гдаль, звернули увагу на те, що в банкноті знову, як і в 2019 році, використаний «піратський» шрифт – Bickham Script, кирилізований російською дизайнеркою Олександрою Гофман.

У Європейській комісії анонсували ще один транш із 90-мільярдного кредиту Україні на цей тиждень, передає кореспондентка Радіо Свобода. Він стане наступним після 7,1 мільярда євро, перерахованих у червні. З них 3,2 мільярда євро було спрямовано на бюджетну підтримку, а майже 3,9 мільярда – на оборону. Транш, який анонсується, буде спрямований на оборонні потреби.

«Програма Ukraine Support Loan також є життєво важливою інвестицією в європейську безпеку. Сильна, суверенна й безпечна Україна є необхідною умовою безпеки та стабільності всієї Європи, а також стримування майбутньої агресії», – зазначено в пресрелізі Єврокомісії.

Також на полях саміту «Коаліції охочих», що 13 червня проходить у Парижі, Європейський Союз підписав із Великою Британією договірну угоду щодо участі останньої в 90-мільярдному кредиті для України.

«Це важливий крок, який відкриває для Великої Британії можливість брати участь у програмі Ukraine Support Loan, дозволяючи Україні здійснювати закупівлі у ширшого кола виробників оборонної продукції. Це забезпечить Україну необхідними спроможностями для протистояння російській агресії», – йдеться в повідомленні Єврокомісії.

Своєю чергою Сполучене Королівство, вказано в пресрелізі, зробить «справедливий і пропорційний внесок» у покриття витрат, пов’язаних із залученням позикових коштів. Розмір внеску не вказано.

Читайте також: «Тиск на Путіна зростає, економіка погіршується». Ексклюзивне інтерв’ю із головою МЗС Нідерландів

25 червня Євросоюз перерахував Україні перший транш макрофінансової допомоги обсягом понад 3 мільярди євро в межах 90-мільярдного кредиту Ukraine Support Loan.

Україна підписала й ратифікувала угоду про отримання Ukraine Support Loan наприкінці травня. Це кредитний інструмент Європейського Союзу обсягом до 90 мільярдів євро, розрахований на 2026-2027 роки. 60 мільярдів із цієї суми, як передбачається, будуть спрямовані на оборонні потреби України.

До державного бюджету України надійшло 3,35 мільярда доларів, повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 10 липня.

Йдеться про кошти, передбачені Першою програмою політики розвитку робочих місць та зростання приватного сектору, яку Україна реалізує спільно зі Світовим банком.

«Це стало результатом угод, які Україна та Світовий банк підписали 24 червня на полях Конференції з відновлення України (URC 2026). Кошти будуть спрямовані на підтримку макрофінансової стабільності та фінансування пріоритетних видатків державного бюджету в умовах воєнного стану», – заявила голова уряду.

Читайте також: ЄС видав перший транш на дрони із кредиту на 90 мільярдів євро

Вона зазначила, що фінансування стало можливим завдяки «масштабному пакету реформ»: за умовами програми уряд і Верховна Рада ухвалили 13 законів та сім підзаконних нормативно-правових актів.

Зміни стосувалися публічних закупівель, розвитку факторингу, інтеграції енергетичних ринків з Євросоюзом, аграрного сектору, підтримки ветеранського бізнесу, житлової політики, модернізації дошкільної та професійної освіти, а також відновлення системи екологічного моніторингу викидів парникових газів.

Свириденко додала, що наступний етап програми передбачає залучення ще 1 мільярда доларів до кінця 2026 року після виконання відповідних умов. Частину фінансування забезпечили гарантії урядів Великої Британії та Японії.

25 червня Юлія Свириденко повідомила, що Міністерство фінансів України і Світовий банк уклали угоду на 3,39 мільярда доларів на полях Конференції з відновлення України в Ґданську (URC-2026).

У травні Свириденко привітала ухвалення Верховною Радою законопроєкту про нові процедури публічних закупівель. Вона зазначила, що закон є частиною домовленостей зі Світовим банком і дозволить розблокувати для України 3,5 мільярда доларів фінансової підтримки.

Національний банк України вводить в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень. Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний на брифінгу в Києві.

За його словами, банкнота, на якій зображений поет та дисидент Василь Стус, з’явиться в обігу з 4 вересня 2026 року.

«Економіка змінюється. Змінюються доходи, ціни, обсяг готівки в обігу, а також поведінка населення. І банкнотний ряд національної валюти має відповідати цим змінам. Так само як у 2019 році економічні передумови привели до появи банкноти номіналом 1 000 гривень, у 2026 році вони сформували обґрунтовану потребу у введенні в обіг банкноти номіналом 2 000 гривень», – заявив Пишний.

У Нацбанку зауважують, що з часу введення банкноти 1 000 гривень сім років тому середньомісячна зарплата в Україні зросла втричі, а рівень цін на основі індексу інфляції – вдвічі, це зумовило потребу в більшій кількості готівкових коштів.

НБУ стверджує, що введення банкноти номіналом 2 000 гривень має низку переваг як для держави, так і для населення та бізнесу:

• для держави – це зменшення витрат на логістику та обслуговування готівкового обігу. Менша кількість банкнот для такого самого обсягу операцій означає зниження витрат на їх виготовлення, транспортування, інкасацію, оброблення і зберігання;
• для банків – це зменшення операційного навантаження, оптимізація касових процесів, менші обсяги готівки для оброблення;
• для торгівлі – це зручніше обслуговування клієнтів і менше навантаження на касових працівників;
• для бізнесу – простіші та швидші готівкові розрахунки з клієнтами;
• для населення – зручність у використанні та зберіганні коштів.

На лицьовому боці нової банкноти зображено портрет поета Василя Стуса, а на зворотному – зображення будівлі філологічного факультету Донецького національного університету, де він навчався.

Національний банк України вводить в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень. Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний на брифінгу в Києві.

За його словами, банкнота, на якій зображений поет та дисидент Василь Стус, з’явиться в обігу з 4 вересня 2026 року.

«Економіка змінюється. Змінюються доходи, ціни, обсяг готівки в обігу, а також поведінка населення. І банкнотний ряд національної валюти має відповідати цим змінам. Так само як у 2019 році економічні передумови привели до появи банкноти номіналом 1 000 гривень, у 2026 році вони сформували обґрунтовану потребу у введенні в обіг банкноти номіналом 2 000 гривень», – заявив Пишний.

У Нацбанку зауважують, що з часу введення банкноти 1 000 гривень сім років тому середньомісячна зарплата в Україні зросла втричі, а рівень цін на основі індексу інфляції – вдвічі, це зумовило потребу в більшій кількості готівкових коштів.

НБУ стверджує, що введення банкноти номіналом 2 000 гривень має низку переваг як для держави, так і для населення та бізнесу:

• для держави – це зменшення витрат на логістику та обслуговування готівкового обігу. Менша кількість банкнот для такого самого обсягу операцій означає зниження витрат на їх виготовлення, транспортування, інкасацію, оброблення і зберігання;
• для банків – це зменшення операційного навантаження, оптимізація касових процесів, менші обсяги готівки для оброблення;
• для торгівлі – це зручніше обслуговування клієнтів і менше навантаження на касових працівників;
• для бізнесу – простіші та швидші готівкові розрахунки з клієнтами;
• для населення – зручність у використанні та зберіганні коштів.

На лицьовому боці нової банкноти зображено портрет поета Василя Стуса, а на зворотному – зображення будівлі філологічного факультету Донецького національного університету, де він навчався.

Канада виділяє Україні новий пакет військової допомоги, повідомляють президент Володимир Зеленський і пресслужба прем’єр-міністра Канади Марка Карні 7 липня.

«Дуже вдячний Канаді за новий пакет підтримки – дуже сильний пакет обсягом 900 мільйонів доларів. Передусім дбаємо, щоб було більше ППО. Захист життя – це головне, і російські удари балістикою, іншими ракетами, дронами – це терор, який треба долати спільно з партнерами», – заявив він.

Зеленський додав, що сторони також готують угоду у форматі drone deal (дронову угоду):

«Це не тільки про дрони, але й про систему нової та ефективної безпеки, реальних засобів, перевірених цією війною. Точно буде корисно».

Він також обговорив із Карні дипломатичну ситуацію . За словами Зеленського, Канада запросила Україну стати державою-засновницею банку в сфері оборони, безпеки та стійкості. Цей банк працюватиме над залученням капіталу та розвитком оборонно-промислового потенціалу і технологій, перевірених у бойових умовах.

Пресслужба Карні підтвердила, що пакет підтримки виділять на виконання зобов’язання Оттави щодо військової підтримки на загальну суму 2,8 мільярда доларів цього року.

Зокрема, 475 мільйонів доларів підуть на закупівлю боєприпасів, майже 400 мільйонів – на будівництво 35 бронемашин канадського виробництва, а ще 50 мільйонів доларів на надання критично важливих технологій та інженерного обладнання.

«Лідери обговорили зміцнення партнерства в оборонній промисловості, зокрема спільну розробку безпілотників, галузі з провідним світовим українським досвідом. Прем’єр-міністр Карні привітав підтримку Україною Банку оборони, безпеки та стійкості та наголосив на ролі Банку у зміцненні оборонного виробництва країн-членів», – йдеться в повідомленні.

У червні Карні під час зустрічі із Зеленським повідомив, Канада в 2026 році виділяє для Україні допомогу на 2,8 мільярда доларів, а також розширює санкції проти російського тіньового флоту.

Кабінет міністрів розподілив 8,3 мільярда гривень із резерву коштів, передбачених на 2026 рік для сектору безпеки й оборони – про це заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 6 липня.

За її словами, це фінансування отримають Служба безпеки, Головне управління розвідки при Міністерстві оборони, Служба зовнішньої розвідки, Управління державної охорони та Держспецзв’язку.

«Кошти буде спрямовано на оборонні й безпекові потреби, грошове забезпечення військовослужбовців, посилення матеріально-технічної бази та розвідувальних спроможностей», – повідомляє голова уряду.

29 червня уряд затвердив порядок використання коштів Європейського Союзу, залучених у рамках спеціальної позики на підтримку оборонно-промислової спроможності України у 2026-2027 роках.

У травні Кабмін ініціював зміни в державному бюджеті на 2026 рік, які передбачають збільшення витрат на оборону.