Кабінет міністрів розподілив 8,3 мільярда гривень із резерву коштів, передбачених на 2026 рік для сектору безпеки й оборони – про це заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 6 липня.

За її словами, це фінансування отримають Служба безпеки, Головне управління розвідки при Міністерстві оборони, Служба зовнішньої розвідки, Управління державної охорони та Держспецзв’язку.

«Кошти буде спрямовано на оборонні й безпекові потреби, грошове забезпечення військовослужбовців, посилення матеріально-технічної бази та розвідувальних спроможностей», – повідомляє голова уряду.

29 червня уряд затвердив порядок використання коштів Європейського Союзу, залучених у рамках спеціальної позики на підтримку оборонно-промислової спроможності України у 2026-2027 роках.

У травні Кабмін ініціював зміни в державному бюджеті на 2026 рік, які передбачають збільшення витрат на оборону.

У червні морський експорт російської сирої нафти сягнув рекордних із початку повномасштабної війни з Україною показників, повідомляє агентство Bloomberg.

За чотири тижні, з 1 до 28 червня, Росія експортувала морем 4,13 мільйона барелів на добу. Крім того, що це рекорд із 2022 року, цей показник ще й на 780 тисяч барелів більший, ніж у першому кварталі року.

Високі обсяги російського експорту допомагають підтримувати світову пропозицію нафти, поки постачання з Перської затоки триває з перебоями. Також зростання поставок відбувається на тлі атак українських дронів по нафтових підприємствах у регіонах РФ. Агентство припускає, що через ці удари Росія переспрямовує на експорт частину нафти, яку не може переробити всередині країни.

Вартість російського експорту не зростає за збільшенням обсягів поставок. Ціни на основну експортну марку російської нафти Urals різко знизилися порівняно зі світовими еталонними сортами на тлі надій на те, що тимчасове перемир’я між США та Іраном стане постійним.

Зростання постачань призвело до рекордного скупчення нафти в морі – 133 мільйони барелів, що на 34% більше, ніж у середині квітня. Танкери з нафтою починають накопичуватися біля узбережжя Єгипту та Сінгапуру. Це, вважає Bloomberg, може свідчити про те, що Москві стає дедалі складніше знаходити покупців для своєї сировини.

Крім того, різке зростання постачання не компенсувало падіння цін на нафту. У результаті валютний виторг Росії від експорту знизився до мінімуму з березня – до 1,9 мільярда доларів на тиждень.

Кабінет міністрів затвердив порядок використання коштів Європейського Союзу, залучених у рамках спеціальної позики на підтримку оборонно-промислової спроможності України у 2026-2027 роках – про це повідомила голова уряду Юлія Свириденко 29 червня.

Вона зазначила, що це дозволить спрямувати залучені від ЄС кошти на закупівлю зброї, військової техніки та обладнання для потреб Сил оборони:

«Європейські кошти спрямують не лише на імпорт озброєння, а й на пряме фінансування контрактів із українськими виробниками. Закупівлі проводитимуться, зокрема, через міжнародні організації за їхніми процедурами, що пришвидшить доставку важливих компонентів та готового озброєння».

Також, за словами Свириденко, уряд запроваджує моніторинг, контроль, аудит та звітування відповідно до вимог Євросоюзу для забезпечення прозорого та найбільш ефективного використання залучених коштів.

Прем’єр-міністерка повідомила, що в цьому році Україна очікує на 28,3 мільярда доларів оборонної підтримки в рамках Ukraine Support Loan.

25 червня Євросоюз 25 червня перерахував Україні перший транш макрофінансової допомоги обсягом понад 3 мільярди євро в межах 90-мільярдного кредиту Ukraine Support Loan.

Україна підписала й ратифікувала угоду про отримання Ukraine Support Loan наприкінці травня. Це кредитний інструмент Європейського Союзу обсягом до 90 мільярдів євро, розрахований на 2026-2027 роки. 60 мільярдів із цієї суми, як передбачається, будуть спрямовані на оборонні потреби України.

Міністр закордонних справ Естонії Марґус Цахкна в Ґданську прийняв відповідальність за проведення наступної Конференції з відновлення України – про це повідомило МЗС країни 26 червня. Наступна URC-2026 відбудеться в Таллінні в 2027 році.

Цахкна назвав відбудову України найбільшим економічним проєктом Європи наступного десятиліття. Він має охопити, за його словами, не лише відновлення інфраструктури, зруйнованої російською агресією, але й розвиток сильних демократичних інституцій та тіснішу інтеграцію України з Європейським Союзом.

Міністр зазначив, що Естонія, починючи з 2022 року, долучилася до сотні проєктів із відбудови України.

«Десятки наших компаній та організацій щодня допомагають відбудовувати Україну та зміцнювати її стійкість. Проведення конференції в Естонії відображає наше зобов’язання продовжувати нашу довгострокову підтримку України та просувати цей стратегічний процес на міжнародному рівні», – сказав Цахкна.

За словами дипломата, Таллінн має намір залучити інші країни Північно-Балтійського регіону (NB8, формат, до якого входять Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія та Швеція) до підготовки та організації конференції. Він очікує, що цей формат дозволить об’єднати експертизу, досвід та ресурси регіону для більш ефективної підтримки України та презентації спільних ініціатив.

Читайте також – Гданськ: «футбол» у відбудові й Туск на «ти» зі Свириденко. Тінь від конфлікту між Польщею і Україною

Цахкна також висловився на підтримку вступу України до Євросоюзу, назвавши його не лише питанням безпеки, а й «можливістю для Європи вчитися на досвіді України».

«Чим ближче ми наблизимо Україну до Європи, тим сильнішою та стійкішою стане Європа в цілому», – додав міністр.

Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference) відбулася 24–26 червня у польському Ґданську. У ній брали участь представники урядів, міжнародних фінансових інституцій, бізнесу та громадянського суспільства. За підсумками голови делегації України, прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, на URC-2026 підписали 160 угод на суму в понад 10 мільярдів євро.

Європейський банк реконструкції та розвитку надасть 90 мільйонів євро для посилення захисту енергосистеми та формування резервів обладнання в Україні, заявив міністр енергетики Денис Шмигаль 25 червня.

Відповідну угоду, за його словами, він підписав сьогодні під час зустрічі з президенткою ЄБРР Оділь Рено-Бассо в рамках Конференції з відновлення України (URC-2026) в Ґданську.

«Кошти отримає НЕК «Укренерго» для зміцнення української енергосистеми. Йдеться про відновлення мережевої інфраструктури, будівництво захисних споруд та закупівлю критично важливого обладнання», – заявив Шмигаль.

Міністр зазначив, що ЄБРР є одним із ключових донорів проєктів із захисту об’єктів системи передачі електроенергії. Від початку повномасштабного вторгнення Росії партнери України спрямували на ці цілі та для формування резервів «Укренерго» понад 582 мільйонів євро.

«Крім того, в межах кредитної угоди буде профінансовано реконструкцію трьох великих підстанцій 330 кВ, а також будівництво нової підстанції на заході України», – додав він.

Голова правління «Укренерго» Віталій Зайченко, виступаючи на URC-026, вказав на те, що Україна активно готується до наступної зими в умовах російських атак на енергетичну інфраструктуру. Він також закликав європейських партнерів сформувати спільний запас ремонтного високовольтного обладнання.

Читайте також: Британія виділить понад 330 млн євро на відновлення та енергетичну безпеку України

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням, які тривали протягом всієї зими.

Міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив у березні, що, за оцінками Світового банку, Україні знадобиться майже 91 мільярд доларів протягом наступного десятиліття для відновлення енергетичного сектору.

Україна подала до Міжнародного кримінального суду матеріали щодо російських атак на енергетичну інфраструктуру України у період з липня 2025 року по лютий 2026 року.

На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.

Міністерство фінансів України і Світовий банк уклали угоду на 3,39 мільярда доларів, повідомляє прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 25 червня.

За її словами, пакет домовленостей уклали на полях конференції в Ґданську в межах Першої Програми політики розвитку робочих місць та зростання приватного сектору (DPO).

«Сьогодні подякувала президенту Світового банку Аджаю Банзі за багаторічну підтримку України. Кошти будуть спрямовані на підтримку макрофінансової стабільності України та фінансування пріоритетних видатків державного бюджету», – уточнила голова уряду.

Зокрема, угода передбачає:

• 1,04 мільярда доларів позики на політику розвитку, з них 500 мільйонів забезпечені гарантією Великої Британії, ще 540 мільйонів – гарантією Японії
• 2,35 мільярда грантового фінансування від Фонду F.O.R.T.I.S. Ukraine FIF

Свириденко зазначила, що домовленості стали можливими завдяки великій роботі над реформами. Україна виконала умови програми, ухваливши 13 законів і сім підзаконних актів. Йдеться про рішення в сферах публічних закупівель, факторингу, інтеграції енергоринку з Євросоюзом, розвитку аграрного сектору, ветеранського підприємництва, житлової політики, дошкільної та професійної освіти, а також відновлення системи моніторингу парникових газів.

Читайте також: Гданськ, солідарність і незручні питання: чого очікувати від Конференції з відновлення України

Вона додала, що обговорила з Бангою наступний етап партнерства. Сторони працюють над концепцією «Економіки майбутнього» – стратегією, яка має визначити вигляд української економіки після завершення війни. Також серед пріоритетів співпраці – житлова політика та приватизація.

За оцінкою голови Світового банку, на відбудову України впродовж наступного десятиліття знадобиться понад 580 мільярдів доларів.

У травні Свириденко привітала ухвалення Верховною Радою законопроєкту про нові процедури публічних закупівель. Вона зазначила, що закон є частиною домовленостей зі Світовим банком і дозволить розблокувати для України 3,5 мільярда доларів фінансової підтримки.

Ціна нафти марки Brent упала нижче від рівня, який фіксувався до початку 28 лютого війни США та Ізраїлю проти Ірану.

Падіння відбувається на тлі зростання кількості суден, які залишають із сировиною Ормузьку протоку, ключову світову артерію, через яку до війни проходило близько 20% світових поставок нафти.

У певний момент 25 червня ціна нафти марки Brent становила 72,24 долара за барель. Згідно з сервісом Trading Economics, 27 лютого, за день до початку бомбардувань Ірану, вона становила 73,48 долара.

Ціни на нафту знижувалися протягом усього тижня після укладення рамкової угоди між США та Іраном про припинення конфлікту.

Дані Міжнародної морської організації (IMO) від 25 червня свідчать, що 23 червня протокою пройшли 13 суден, наступного дня – 32, а до полудня за місцевим часом 25 червня – 12 суден. Це були лише судна, що вийшли з протоки в межах операції IMO.

Аналітична компанія Kpler нарахувала 70 перетинів в обох напрямках 24 червня, що є найвищим показником від 1 березня. Того ж дня компанія Windward зазначила 48-відсоткове зростання трафіку через протоку.

Світові постачання нафти ще більше зросли завдяки скасуванню санкцій США щодо іранської нафти, що призвело до появи на ринку додаткових барелів, які раніше були недоступні на законних підставах (хоча китайські нафтопереробні заводи купували великі обсяги нафти, що перевозилися суднами іранського тіньового флоту).

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко зустрілася з генеральним секретарем Організації економічного співробітництва та розвитку Матіасом Корманном у Києві – про це вона повідомила 23 червня.

За словами голови уряду, вона отримала результати трьох оглядів ОЕСР щодо України в сферах інфраструктури, державного управління та правосуддя – «це незалежна оцінка наших реформ й водночас дорожня карта для подальших змін».

Всі огляди, каже Свириденко, відзначають результати багаторічних і послідовних реформ в Україні.

«Крім того, представлений учора звіт ОЕСР щодо антикорупції та доброчесності засвідчив, що Україна має показники вище середніх по країнах ОЕСР у сферах запобігання корупції, доброчесності суддів, фінансування політичних партій та інших напрямках. Це також результат системної роботи протягом багатьох років», – заявила вона.

Прем’єр-міністерка додала, що Україна послідовно рухається до членства в ОЕСР як важливої складової її євроінтеграції. Вона вважає, що результати оглядів підтверджують готовність Києва до набуття статусу кандидата на вступ до організації.

«Передала лист Уряду України щодо поновлення запиту на членство в ОЕСР і розраховую на початок переговорного процесу вже найближчим часом», – повідомила вона.

Корманн не коментував зустріч публічно. В ході візиту до Києва він також зустрівся з міністро закордонних справ Андрієм Сибігою та міністром енергетики Денисом Шмигалем.

За оцінкою ОЕСР, опублікованою сьогодні, Україні потрібно буде 587,7 мільярда доларів на відновлення інфраструктури протягом наступного десятиліття.

У березні Сибіга заявив, що Україна прагне отримати статус кандидата на членство в ОЕСР вже цього року. У червні 2025 року тодішній голова уряду Денис Шмигаль заявив, що Україна розраховує приєднатися до ОЕСР у 2026-му.

Правоохоронці проводять обшуки в посадовців Фонду державного майна через можливе заниження вартості торговельно-розважального центру Ocean Plaza перед його продажем, заявив Офіс генерального прокурора 18 червня.

За повідомленням, головне слідче управління Національної поліції розслідує кримінальне провадження за статтею про зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки:

«Йдеться про можливі зловживання під час підготовки до продажу ТРЦ Ocean Plaza, активу, стягнутого в дохід держави за рішенням Вищого антикорупційного суду. За даними слідства, окремі службові особи Фонду державного майна України могли діяти в інтересах представників комерційних структур для створення умов продажу цього активу заздалегідь визначеному суб’єкту господарювання за штучно заниженою вартістю».

Читайте також: НАБУ повідомило про нові підозри в справі ексголови Фонду держмайна

Зокрема, правоохоронці перевіряють факти можливого впливу на процедуру оцінки ТРЦ, формування стартової ціни аукціону, визначення умов продажу та обмеження кола потенційних покупців. Прокуратура припускає, що це може призвести до продажу активу за ціною, яка не відповідає його реальній ринковій вартості, та спричинити збитки державному бюджету України.

У рамках цього розслідування поліція сьогодні здійснила санкціоновані обшуки за місцями проживання «окремих службових осіб» ФДМ й вилучила потенційно значущі для розслідування документи. Їхні імена та посади відомство не називає.

Фонд державного майна наразі не коментував обшуки.

У травні прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила про плани уряду цього року залучити близько 13 мільярдів гривень через приватизацію державних активів, в тому числі через продаж Ocean Plaza.

У лютому 2024 року Фонд держмайна почав процедуру приватизації 66,65% частки статутного капіталу компанії «Інвестиційний союз «Либідь», який є власником торговельно-розважального комплексу Ocean Plaza в Києві.

Дві третини власності торговельно-розважального центру Ocean Plaza у Києві належали російському олігарху Аркадію Ротенбергу. У березні 2023 року Вищий антикорупційний суд конфіскував цей актив. У червні 2023 року Фонд держмайна оформив права на державну частку в компанії, що володіє ТРЦ.