Уряд Великої Британії анонсував виділення 210 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 240 мільйонів євро) на забезпечення України енергоносіями – про це він повідомив 16 червня.

Про цю угоду прем’єр-міністр Кір Стамер заявив на саміті «Групи Семи». Вона передбачає, що урядове відомство UK Export Finance (UKEF) гарантує позику, яка дозволить компанії зі збагачення урану Urenco, що має штаб-квартиру в Британії, постачати збагачений уран національній компанії України «Енергоатом». Це дозволить забезпечити енергією атомні електростанції країни протягом наступних двох років.

Уряд зазначає, що ця угода на додачу до попередньої домовленості про постачання ядерного палива, яку підтримав UKEF, збільшує підтримку Лондоном енергетичної безпеки України до понад 490 мільйонів фунтів стерлінгів.

«Угода також вигідна для Великої Британії. Понад третина урану надходитиме з переробного заводу Urenco на північному заході Англії, що підтримуватиме кваліфіковані робочі місця та збільшуватиме експорт Великої Британії в ядерному секторі», – йдеться в повідомленні.

За словами генерального директора Urenco Бориса Шухта, угода дозволяє компанії розвивати довгострокові відносини з «Енергоатомом» для задоволення його потреб у збагаченому урані.

«Енергоатом» також повідомив про угоду, назвавши її черговим кроком міжнародних партнерів України для посилення фінансової спроможності компанії та стабільної роботи атомної генерації в умовах повномасштабної війни.

Читайте також: Британія запровадить санкції проти кількох газовозів, які перевозять російський ЗПГ

У компанії зазначили, що в 2024 році залучали 181 мільйон євро кредиту від банків Deutsche Bank AG та Barclays Bank PLC під гарантії UK Export Finance. «Енегоатом» згодом виконав свої фінансові зобов’язання перед партнером Urenco у 2024-2025 роках.

«Своєю чергою, рішення Великої Британії демонструє готовність партнерів і надалі підтримувати Україну для забезпечення стабільної роботи вітчизняних АЕС, які генерують понад 50% електроенергії в державі», – йдеться в повідомленні.

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. В багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.

Кредит від Європейського Союзу на суму 90 мільярдів євро покриває дві третини фінансових потреб України на цей і наступний роки, в червні Україна отримає перший транш – про це повідомила у Франції очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, передає кореспондентка Радіо Свобода.

Однак, за словами посадовиці, залишається закрити ще одну третину потреб України.

«Щодо ще однієї третини ми потребуємо більшої підтримки з боку партнерів України. Це буде однією з тем цього саміту G7», – заявила фон дер Ляєн.

Читайте також: Верховна Рада ратифікувала угоду про отримання позики на 90 млрд євро від Євросоюзу

Керівництво ЄС підтвердило, що до дискусій саміту особисто долучиться президент України Володимир Зеленський. Лідери обговорять шляхи завершення війни. Президент Європейської ради Антоніу Кошта вказав на те, що російська агресія проти України вже триває довше, ніж Перша світова війна.

«Це величезний виклик, і ми знаємо, що бойові дії стають дедалі запеклішими. І країни, представлені тут у G7, можуть сприяти досягненню угоди заради тривалого миру… Росія повинна зрозуміти і зрозуміє, що час не на її боці; затягування часу не принесе їй користі, і що необхідно терміново розпочати переговори щодо справедливого і тривалого миру», – зазначив він.

23 квітня Рада ЄС одностайно схвалила зміни до багаторічного бюджету Євросоюзу, потрібні для виділення кредиту Україні сумою на 90 мільярдів євро, а також 20-й пакет санкцій.

Кабінет міністрів синхронізує план України в межах програми Ukraine Facility з планом вступу до Європейського Союзу, повідомляє прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 11 червня.

Таким чином, за її словами, Кабмін створює передумови для залучення 8,35 мільярда євро додаткової підтримки в межах Ukraine Support Loan.

«Уряд схвалив зміни, напрацьовані спільно з Європейською Комісією, центральними органами виконавчої влади та народними депутатами. Оновлюємо 35 кроків Плану та додаємо 26 нових. Серед основних напрямів – верховенство права, енергетика, корпоративне управління та інші ключові сфери», – заявила вона.

За словами Свириденко, нові та оновлені індикатори синхронізовані з євроінтеграційними зобов’язаннями України, показниками переговорного процесу щодо членства в ЄС та адаптацією українського законодавства до права Євросоюзу.

Читайте також: Україна може вперше втратити частину допомоги ЄС через невиконані реформи

Вона уточнила, що реалізація оновленого Плану України дозволить залучати фінансову підтримку для макроекономічної стабільності та відновлення.

У Мінекономіки зазначили, що робота над оновленням плану тривала кілька місяців за участі Європейської Комісії, центральних органів виконавчої влади, народних депутатів України та інших зацікавлених сторін. Основною метою було посилити зв’язок Плану України з процесом вступу до ЄС.

У понеділок 8 червня Єврокомісія схвалила чергову виплату Україні у розмірі 2,8 мільярда євро в межах Ukraine Facility.

Інструмент для підтримки України Ukraine Facility започаткували 2024 року терміном на чотири роки. Загальний обсяг фінансування, передбачений інструментом для України, становить близько 50 млрд євро.

Європейська комісія 10 червня запропонувала попередній варіант річного бюджету Європейського Союзу на 2027-й. Він сягає 200 мільярдів євро.

Бюджет наступного року продовжуватиме забезпечувати вирішальне фінансування встановлених політичних пріоритетів ЄС, включаючи значну підтримку України через Механізм підтримки України та нову Позику на підтримку України.

Зокрема, пропозиція бюджету передбачає 1,15 мільярда євро в графі «Позика на підтримку України».

За формулюванням Єврокоміісії, російська агресія проти України підкреслила необхідність значних інвестицій у безпеку та оборону в державах-членах блоку для побудови «безпечнішого майбутнього для Європи».

Читайте також: Україна може вперше втратити частину допомоги ЄС через невиконані реформи

«Бюджет наступного року відображає дедалі більшу роль Євросоюзу в зміцненні готовності Європи до безпеки та оборони, а також у підтримці інвестицій в оборонні дослідження, промисловий потенціал, військову мобільність та стратегічну стійкість», – додає орган виконавчої влади ЄС.

У понеділок 8 червня Єврокомісія схвалила чергову виплату Україні у розмірі 2,8 мільярда євро в межах Ukraine Facility.

Інструмент для підтримки України Ukraine Facility започаткували 2024 року терміном на чотири роки. Загальний обсяг фінансування, передбачений інструментом для України, становить близько 50 млрд євро.

Україна ризикує вперше втратити частину фінансової допомоги Європейського Союзу через невчасне виконання реформ, передбачених програмою Ukraine Facility. Це випливає із відповіді Єврокомісії на запит Радіо Свобода.

Як повідомив речник Європейської комісії, наразі залишаються невиконаними два етапи, пов’язані з попередніми траншами допомоги, які Київ вже отримав.

«Є два кроки, пов’язані з 4-м та 5-м траншами, які не були завершені вчасно. Суми, пов’язані з цими траншами, були «призупинені». Це означає, що їх ще не було виплачено», – пояснили в Єврокомісії.

Йдеться про майже 300 мільйонів євро у межах четвертого траншу та понад 380 мільйонів євро у межах п’ятого.

За інформацією посадовця Єврокомісії, у четвертому транші невиконаним залишається пункт щодо «збільшення кількості персоналу Вищого антикорупційного суду». У п’ятому – пункт щодо «набрання чинності законодавством про перегляд декларацій доброчесності суддів та процедури їхньої перевірки».

Остаточні дедлайни для виконання цих умов – 30 червня та 29 вересня 2026 року відповідно. У Єврокомісії наголошують: якщо Україна не виконає ці вимоги вчасно, може бути застосована процедура остаточного скорочення виплат, передбачена регламентом Ukraine Facility.

Читайте також: У НАТО розглядають можливість нової допомоги Україні на 70 млрд євро – Politico

Водночас у Брюсселі підкреслюють, що механізм Ukraine Facility передбачає певну гнучкість через війну.

«Для України був запроваджений механізм гнучкості. Це було передбачено регламентом – існує певний додатковий час для впровадження реформ», – пояснили в Єврокомісії.

Там також наголосили, що Україна попри складні обставини демонструє «значний прогрес» у виконанні реформ.

Програма Ukraine Facility передбачає 50 мільярдів євро допомоги Україні до 2027 року. Виплати напряму прив’язані до виконання реформ та індикаторів, погоджених між Києвом та ЄС.

У понеділок 8 червня Єврокомісія схвалила чергову виплату Україні у розмірі 2,8 мільярда євро в межах Ukraine Facility.

Європейський Союз планує надати дев’ятимісячний виняток із санкцій для китайської компанії Yangzhou Yangjie Electronic Technology, яка потрапила під обмеження через постачання напівпровідників до Росії. Про це під час брифінгу Єврокомісії заявила речниця з питань санкцій Шивон Макгаррі, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі 8 червня.

Компанія потрапила до попереднього, 20-го пакету санкцій, оскільки суттєво допомагала російським військовим можливостям, постачаючи обладнання, яке використовувалося в дронах і планерних бомбах. Це боєприпаси російські війська застосовують на полі бою в Україні, пояснила речниця Єврокомісії.

Yangzhou Yangjie залишиться у санкційному списку ЄС, однак Єврокомісія пропонує тимчасовий виняток на запит європейських автовиробників.

«Ми пропонуємо тимчасовий дев’ятимісячний виняток, тому що ця компанія є ключовим постачальником для низки європейських автомобільних компаній, і санкції могли б спричинити серйозні перебої в їхніх ланцюгах постачання чипів», – сказала Макгаррі.

Вона наголосила, що це не означає виключення зі санкційного списку:

«Компанія залишається під санкціями».

Як раніше повідомляло видання Financial Times, європейські автовиробники побоюються нової кризи постачання чипів.Для виробництва одного автомобіля потрібно до 3 тисяч мікрочипів – від систем контролю тиску в шинах до освітлення.

Читайте також: Ірландія експортує алюмінієву сировину до Росії, Каллас поїде розбиратися

Після запровадження китайських експортних обмежень на чипи та рідкоземельні матеріали у 2025 році частина європейських заводів уже змушена була скорочувати або тимчасово зупиняти виробництво.

У Єврокомісії заявляють, що дев’ятимісячний виняток потрібен для того, щоб європейські компанії встигли знайти альтернативних постачальників та переукласти контракти.

Будь-які зміни до санкційного режиму ЄС мають бути одностайно затверджені всіма державами-членами.

За минулий місяць українські дрони атакували російську нафтову інфраструктуру щонайменше 30 разів – більше, ніж за будь-який інший місяць від початку війни, повідомляє агентство Bloomberg 1 червня.

«Атаки України на російські нафтопереробні заводи встановили рекорд у травні, що спонукало Москву заборонити експорт авіаційного палива та загрожувало ще більше зашкодити переробці, яка зараз знаходиться на найнижчому рівні за 16 років», – йдеться в матеріалі.

Ударів зазнали 16 НПЗ, в тому числі вісім із 10 найбільших у Росії. Частину заводів атакували багаторазово – щоб не дати Росії швидко відновити виробництво та отримати вигоду від зростання нафтових цін на тлі війни з Іраном.

Читайте також: «700 кілометрів від лінії фронту. Важливий результат» – Зеленський про удар по Саратовському НПЗ

Обсяг переробки в травні опустивя до 4,58 мільйона барелів на добу – на 13% менше, ніж рік тому, і до мінімуму з осені 2009 року, свідчать оцінки аналітиків OilX.

За словами аналітика Сергія Вакуленка, якого цитує Bloomberg, Україна розширила список цілей і б’є по вторинних установках, терміналах та насосних станціях, які складніше відновити через санкції.

Водночас, як пише агенство, до паливної кризи Росії наразі далеко – роздрібні ціни на бензин з початку року зросли трохи більше ніж на 2 рублі, обмеження на продаж запровадили лише в Криму.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

У Міжнародному Реєстрі збитків з’являться нові категорії, за якими можна фіксувати наслідки російської агресії для відшкодування – про відповідне рішення уряду повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 1 червня.

«Уряд розширив перелік категорій, за якими громадяни, власники бізнесів, а також держава Україна зможуть офіційно фіксувати шкоду та втрати, завдані російською агресією після 24 лютого 2022 року. До врегульованих постановою категорій додадуться ще 14 нових», – заявила вона.

Голова уряду уточнила, що подати заяви за цими категоріями до реєстру можна буде після того, як вони будуть відкриті у застосунку «Дія». Зараз там вже є 21 категорія збитків.

За словами Свириденко, крім вже наявних категорій, громадяни можуть зафіксувати та в подальшому отримати компенсацію за:

• втрату доступу до медичної допомоги
• втрату доступу до освіти
• інші порушення міжнародного гуманітарного права, прав людини, законів і звичаїв війни, а також додаткові економічні втрати

Також власники бізнесу можуть додатково зафіксувати втрати культурних об’єктів, витрати на евакуацію активів, інші економічні та гуманітарні збитки.

«Держава ж зафіксує знищення обʼєктів культурної спадщини, екологічну шкоду, розкрадання природних ресурсів, гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення, витрати на розмінування та очищення територій», – додала прем’єрка.

Читайте також: У Раді Європи схвалили чергове рішення про запуск спецтрибуналу щодо злочину агресії

Наразі Конвенцію про створення Міжнародної комісії з розгляду претензій підписали 38 країн та Євросоюз.

Міжнародна комісія з розгляду претензій перевірятиме, оцінюватиме та ухвалюватиме рішення щодо заяв, поданих до Реєстру збитків, а також визначатиме розмір компенсації, якщо така належить у кожному конкретному випадку.

За даними Ради Європи, до Реєстру збитків уже приєдналися 44 держави та ЄС, а сам механізм отримав понад 150 тисяч заяв на компенсацію.

Верховна Рада 28 травня ратифікувала угоду з Європейським Союзом про позику на підтримку України.

За відповідний документ проголосували 298 народних депутатів.

Законопроєкт, ініційований президентом Володимиром Зеленським, дає можливість залучити фінансову допомогу від ЄС на загальну суму до 90 млрд євро у 2026-2027 роках.

«Ці кошти будуть розподілені на покриття дефіциту держбюджету, забезпечення макроекономічної стабільності та посилення оборонно-промислового потенціалу», – коментує пресслужба парламенту.

Документ передбачає ратифікацію угоди, в якій Україна виступає позичальником, Національний банк – агентом позичальника, а Євросоюз, представлений Європейською комісією – кредитором.

У Раді наголосили, що основну суму позику погашатимуть виключно за рахунок репарацій від Росії, а відсотки покриватиме бюджет ЄС.

Угода вважається учиненою 27 травня 2026 року й спирається на меморандум про взаєморозуміння між Україною та ЄС від 20 травня.

Читайте також: Новий закон про закупівлі дозволить Україні розблокувати 3,5 млрд доларів підтримки – Свириденко

23 квітня Рада ЄС одностайно схвалила зміни до багаторічного бюджету Євросоюзу, потрібні для виділення кредиту Україні сумою на 90 мільярдів євро, а також 20-й пакет санкцій. Про завершення відповідних письмових процедур, що тривали понад добу, повідомило головування Кіпру в Раді ЄС.

Остаточне схвалення цієї позики кілька місяців блокували Угорщина та Словаччина.

Після затвердження позики Зеленський заявив, що триває робота над тим, щоб перший транш із цього пакету підтримки був доступним вже у травні-червні.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко привітала ухвалення Верховною Радою законопроєкту №11520 про нові процедури публічних закупівель.

Вона назвала ухвалення документа важливим кроком для продовження реформи публічних закупівель та підвищення прозорості використання державних коштів.

«Закон також є частиною домовленостей зі Світовим банком і дозволить розблокувати для України 3,5 мільярда доларів фінансової підтримки», – заявила голова уряду.

Свириденко додала, що Кабмін продовжить співпрацювати з парламентом для виконання міжнародних зобовʼязань і забезпечення міжнародного фінансування.

Народні депутати 27 травня підтримали проєкт Закону про публічні закупівлі в другому читанні. За нього проголосували 245 парламентарів, 11 були проти.

Згідно з пояснювальною запискою за підписом Свириденко, поточна версія закону «Про публічні закупівлі» потребує перегляду та оновлення «для потреб відновлення України внаслідок повномасштабної війни, а також з метою виконання міжнародних зобов’язань України в сфері публічних закупівель».

«Прийняття проекту акта створить правові умови для ефективного здійснення публічних закупівель, у тому числі для відновлення України у післявоєнний період, зокрема з використанням електронної системи закупівель», – йдеться в записці.

Верховна Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні у вересні 2024 року.