Уряд ухвалив низку заходів для спрощення регулювання будівничої сфери

Кабінет міністрів «розпочинає системну дерегуляцію для бізнесу», заявляє голова уряду Юлія Свириденко 24 квітня. Вона повідомила про ухвалення пакету рішень для спрощення регулювання будівництва та прискорення відбудови.

Свириденко вказала на запит від підприємців щодо зменшення кількості бюрократичних процедур і більш зрозумілих правил роботи.

Вона назвала низку рішень щодо процедур отримання дозволів і оскарження. Зокрема, підприємці говорять про затягнуті терміни і «відсутність реального вибору, де отримати послугу на початок будівельних робіт».

«Уряд запроваджує експериментальний механізм — замовник будівництва зможе обирати, де отримувати адмінпослуги, у місцевому органі (ДАБК) чи в ДІАМ. Мета – створити альтернативу в системі і пришвидшити отримання документів», – повідомила Свириденко.

Крім того, Кабмін запроваджує механізм оскарження відмов у наданні містобудівних умов та обмежень. Голова уряду вказує на те, що зараз навіть формальна або необґрунтована відмова може на місяці зупинити проєкт. Тепер такі рішення можна буде оскаржити до Державної інспекції архітектури та містобудування:

«Якщо відмова буде визнана необґрунтованою, замовник зможе продовжити проєктування з дотриманням вимог містобудівної документації – проєкт більше не блокується через формальні рішення».

Читайте також: Свириденко: уряд призначив нового голову митниці

Уряд також доручив Мінрозвитку та Міністерству юстиції невідкладно підготувати і внести законопроєкт, який встановить чіткі терміни для оскарження будівельних рішень.

«Ці рішення є частиною комплексної реформи містобудування. Наступним кроком мають стати законодавчі зміни, зокрема у сфері просторового планування громад та забезпечення правової визначеності в будівництві», – додала прем’єрка.

На початку квітня Свириденко повідомила, що для забезпечення стабільного міжнародного фінансування, зокрема в рамках Ukraine Facility та програми МВФ, Україна має виконати свою «домашню роботу» з продовження реформ.

Кредит на картку онлайн

Україна отримає 2,7 млрд євро в рамках Ukraine Facility у червні – Свириденко

Уряд провів зустрічі з керівниками парламентських комітетів, повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 23 квітня.

Вона зазначила, що подякувала народним депутатам за підтримку законодавчих ініціатив минулого парламентського тижня:

«Завдяки цьому готуємося отримати у червні 2,7 млрд євро за програмою (програми підтримки ЄС – ред.) Ukraine Facility».

Також спільно з міністром фінансів Сергієм Марченком голова уряду поінформувала про рішення ЄС щодо надання кредиту обсягом 90 мільярдів євро для України.

Читайте також: Зеленський і керівництво ЄС закликали «треті країни» закрити прогалини України у фінансуванні

«Ці кошти насамперед мають піти на оборону. Водночас для фінансування соціальної сфери надалі важливо виконати вимоги, передбачені програмою МВФ та Планом України в межах Ukraine Facility», – зазначила Свириденко.

Вона додала, що урядовці спільно з парламентарями визначили, зокрема, перелік термінових законопроєктів для ухвалення найближчим часом.

На початку квітня Свириденко повідомила, що для забезпечення стабільного міжнародного фінансування, зокрема в рамках Ukraine Facility та програми МВФ, Україна має виконати свою «домашню роботу» з продовження реформ.

23 квітня Рада ЄС одностайно схвалила зміни до багаторічного бюджету Євросоюзу, потрібні для виділення кредиту Україні сумою на 90 мільярдів євро, а також 20-й пакет санкцій. Про завершення відповідних письмових процедур, що тривали понад добу, повідомило головування Кіпру в Раді ЄС.

Кредит на картку онлайн

Зеленський і керівництво ЄС закликали «треті країни» закрити прогалини України у фінансуванні

Президент України Володимир Зеленський провів тристоронню зустріч із очільниками Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та Євроради Антоніу Коштою перед неформальним самітом на Кіпрі, передає кореспондентка Радіо Свобода.

Лідери привітали остаточне схвалення багатомільярдної позики Україні й наголосили на необхідності швидкої реалізації рішення. Перший транш очікується у другому кварталі 2026 року.

«Ми погодили, що одна третина кредиту піде на бюджетні потреби, а дві третини – на оборону. Гадаю, першим пакетом буде «дроновий» – дрони з України для України», – наголосила Урсула фон дер Ляєн.

Зеленський висловив намір працювати над тим, щоб ці кошти були надані Україні якомога швидше:

«Для нас це важливо, і це, звісно, зміцнить нашу армію, українські сили, а також дасть нам змогу наростити виробництво систем протиповітряної оборони й працювати більше для захисту нашої енергосистеми взимку», – зазначив він.

90 мільярдів євро від ЄС мають покрити дві третини потреб України у фінансуванні на цей і наступний роки.

Також пресслужба органів влади Євросоюзу оприлюднила заяву після тристоронньої зустрічі, за якою Зеленський та лідери ЄС запросили треті сторони долучитися до підтримки України:

«Вони (Зеленський, фон дер Ляєн, Кошта – ред.) також закликали треті країни допомогти у подоланні залишкових прогалин у фінансах України».

Лідери привітали остаточне схвалення 20-го пакету санкцій і високо оцінили прогрес України на шляху до ЄС, закликавши негайно відкрити переговорні кластери. Це рішення раніше блокував прем’єр Угорщини Віктор Орбан.

Підтвердили також зобов’язання ЄС допомагати Україні відбудовувати її пошкоджену російськими атаками енергетичну інфраструктуру в межах підготовки до наступної зими.

Читайте також: Зеленський про розблокування 90 млрд євро для України: працюємо, щоб перший транш надійшов у травні-червні

«Президенти привітали нещодавнє прийняття українським парламентом необхідного законодавства, яке розблокує подальше фінансування в рамках Механізму допомоги Україні. Вони наголосили на прогресі в реформах, досягнутому Україною на сьогодні за складних обставин, та закликали до подальших зусиль», – йдеться в заяві.

23 квітня Рада ЄС одностайно схвалила зміни до багаторічного бюджету Євросоюзу, потрібні для виділення кредиту Україні сумою на 90 мільярдів євро, а також 20-й пакет санкцій. Про завершення відповідних письмових процедур, що тривали понад добу, повідомило головування Кіпру в Раді ЄС.

22 квітня посли держав-членів ЄС схвалили 90 мільярдів євро кредиту для України і 20-й пакет санкцій проти Росії.

Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна провела ремонтні роботи на нафтопроводі «Дружба». За його словами, нафтопровід може відновити функціонування. Також 21 квітня він провів переговори із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і президентом Євроради Антоніу Коштою – обговорювалося розблокування кредиту.

Після перемоги на парламентських виборах в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр дав зрозуміти, що зніме накладене Орбаном вето на виділення Києву кредиту 90 мільярдів євро. При цьому він зазначив, що Угорщина не відповідатиме фінансово за цей кредит і виступає проти прискореного вступу України до ЄС.

Кредит на картку онлайн

Зеленський анонсував економічні кроки, які «допоможуть Україні стати сильнішою»

Уряд України готує рішення щодо додаткового фінансування армії та економічної політики, заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 21 квітня.

Зокрема, за його словами, сьогодні він мав обговорення з міністром оборони Михайлом Федоровим і військовим командуванням.

«Є речі, які потрібно зробити для більшої мотивації наших військових – як по комплектуванню підрозділів, так і по додатковому фінансуванню армії. Рішення готуються», – сказав він.

Крім того, президент повідомив про додаткові домовленості з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко та міністром економіки Соболевим:

«Найближчими тижнями визначимось із додатковими економічними заходами, які допоможуть Україні стати сильнішою. Потрібен більш стратегічний, системний підхід, який дозволить Україні покладатися на свої сили суттєвіше й дати суспільству зараз, в умовах цієї війни, можливості жити достойніше».

За твердженням Зеленського, такі рішення стосуються податкової стратегії, детінізації економіки, а також «реальної підтримки українців та українського бізнесу».

Раніше голова уряду повідомила, що Міжнародний валютний фонд «з розумінням поставився до чутливості питання» запровадження оподаткування ПДВ для ФОПів.

Кредит на картку онлайн

У Європі заблоковані операції з картками MasterCard двох білоруських банків

Обслуговування карток MasterCard двох білоруських банків у європейських країнах призупинили, повідомляє місцева служба Радіо Свобода.

Транзакції з картками MasterCard білоруського «Альфа-Банку» та «Белгазпромбанку» стають недоступними на території Європейського Союзу та навіть в інтернет-магазинах, зареєстрованих у Європі. 21 квітня попередні попередження стали реальністю.

Тепер білоруські банки надали деталі. Згідно з ними, картки MasterCard «Альфа-Банку» припинять роботу в десятках країн: Австрії, Болгарії, Бельгії, Угорщині, Греції, Данії, Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії, Ірландії, Ісландії, Іспанії, Італії, Кіпрі, Латвії, Ліхтенштейні, Литві, Люксембурзі, Мальті, Норвегії, Нідерландах, Німеччині, Португалії, Польщі, Румунії, Словаччині, Словенії, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції, Естонії.

У цих країнах такі картки більше не використовуватимуться для оплати в магазинах та інтернет-магазинах, зняття готівки в банкоматах або здійснення переказів з картки на картку через місцеві сервіси.

До 16 червня «Альфа-Банк» скасував комісію за зняття власних коштів за кордоном, незалежно від суми. Тим, хто не може зняти гроші в банкоматі, пропонується безкоштовний переказ грошей на картку іншого білоруського банку через систему ARIP.

«Белгазпромбанк» офіційно написав про припинення дії MasterCard у Європейському Союзі. Серед іншого, банк зазначив, що картки перестануть працювати у всіх інтернет-магазинах, зареєстрованих на території Європейського Союзу.

18 березня картки Альфа-Банку та «Белгазпромбанку» в системі Visa перестали працювати в Європейському Союзі, Великій Британії, Ісландії, Ліхтенштейні та Норвегії.

Кредит на картку онлайн

Компанія Ахметова купила розкішні апартаменти в Монако – Bloomberg

Найбагатший бізнесмен України Рінат Ахметов придбав величезні п’ятиповерхові розкішні апартаменти в найпрестижнішому новому комплексі Монако за 471 мільйон євро, що робить цю транзакцію однією з найбільших угод з окремими будинками в історії, пише агенція Bloomberg.

«21-кімнатний об’єкт на березі моря, придбаний холдинговою компанією бізнесмена, розташований у районі Mareterra князівства Монако. Новий район, побудований на рекультивованих землях, був відкритий принцом Альбертом II у 2024 році та приваблює надзвичайно багатих інвесторів з усього світу», – вказано в повідомленні.

Помешкання розташоване у флагманській будівлі Le Renzo і має площу близько 2500 квадратних метрів, не враховуючи балконів і терас з видом на Середземне море. Резиденція також має приватний басейн, джакузі та щонайменше вісім паркувальних місць.

Холдингова компанія Ахметова, System Capital Management (SCM) підтвердила факт придбання об’єкта, хоча відмовилася надати деталі щодо нього чи його ціни. У компанії вказали, що в проєкт Le Renzo вона інвестувала на первинному ринку у 2021 році. «Міжнародний інвестиційний портфель SCM уже понад десять років включає окремий портфель преміальної нерухомості», – заявила компанія.

Bloomberg указує, що відома від джерел агенції ціна робить цю інвестицію найбільшим відомим продажем житла в історії, перевершивши нещодавній продаж маєтка забудовника Ніка Кенді в лондонському районі Челсі за понад 350 мільйонів доларів або продаж пентхауса в Нью-Йорку менеджеру хедж-фонду Кену Гріффіну приблизно за 240 мільйонів доларів.

Розташоване на скелястому виступі між Францією та Італією, Монако вже давно є найдорожчим ринком нерухомого майна у світі через свої невеликі розміри та статус податкової гавані. Житловий комплекс Mareterra будувався протягом десятиліття на землі, відвойованій у моря, і включає 114 розкішних вілл, таунхаусів та апартаментів, розташованих навколо садів, гавані та громадської набережної.

Згідно з індексом мільярдерів Bloomberg, статки Ріната Ахметова перевищують 7 мільярдів доларів. Його статки пов’язані з SCM, найбільшим промисловим конгломератом України з інвестиціями в металургію, гірничовидобувну промисловість та енергетику.

***

Кредит на картку онлайн

Свириденко: МВФ із розумінням поставився до «чутливості» питання оподаткування ПДВ для ФОПів

Міжнародний валютний фонд (МВФ) «з розумінням поставився до чутливості питання» запровадження оподаткування ПДВ для ФОПів, повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

«Під час Весняних зборів ми знайшли розуміння в партнерів у тому, що це справді сенситивна тема і не конструктивна ідея, як і казав про це Президент Зеленський неодноразово представникам МВФ», – розповіла вона.

Свириденко зазначила, що під час весняних зборів у Вашингтоні українська делегація проводила численні консультації з МВФ та європейськими партнерами.

«Будемо й надалі працювати разом над необхідними рішеннями та опрацьовувати інші альтернативні заходи для забезпечення дохідної частини бюджету на 2027 рік», – наголосила прем’єрка.

Раніше в лютому прем’єр-міністерка Юлія Свириденко інформувала, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) спростив домовленості з Україною, досягнуті в листопаді – зокрема, переглянув попередні заходи і структурні маяки після численних дискусій і консультацій, в тому числі безпосередньо з директоркою-розпорядницею Кристаліною Георгієвою.

За словами очільниці уряду, Україна та МВФ знайшли порозуміння і в питанні оподаткування ФОПів. Зокрема, домовилися підвищити поріг запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців до 4 млн гривень. «Це максимальний діючий у Європі рівень ПДВ на товари», – пояснила урядовиця. За її словами, нині в країні 257 тисяч ФОПів з вищим порогом за 4 млн гривень, а отже зміни стосуватимуться ⅔ усіх ФОПів.

Раніше обговорювалося запровадження цієї норми з 1 січня 2027 року, однак зараз питання набуття чинності все ще обговорюється.

***

Кредит на картку онлайн

«Можна прожити» – в Росії пояснили, яку ціну нафти вважають задовільною

Російський міністр фінансів Антон Силуанов повідомив, що закладеної до бюджету 2026 року ціни на нафту достатньо. Таку заяву він зробив в інтерв’ю Радіо РБК на полях Біржового форуму в Москві.

«У нас ціна закладена 59 доларів за барель. Різні були точки зору, але мені здається, що поки що немає необхідності коригування цього параметра. І цей рік ми цілком можемо прожити при цьому рівні відсічення», – сказав Силуанов.

За його словами, базову ціну продовжать знижувати, щоби захистити бюджет від коливань цін на ринку енергоресурсів.

У рамках бюджетного правила Росії на 2026 рік ціна встановлена у розмірі 59 доларів за барель нафти марки Urals, і передбачається, що вона знижуватиметься на один долар щороку до 2030 року. Це базова ціна, відповідно до якої сформовано бюджет. Доходи понад цю «відсічку» йдуть на купівлю валюти та золота до Фонду національного добробуту (ФНБ). Якщо доходи нижчі від базової ціни, міністерство фінансів продає валюту та золото з ФНБ, пояснює РБК.

Як пише видання, на початок 2026 року прогноз російського міністерства економічного розвитку передбачав середньорічну ціну на нафту марки Urals на рівні 59 доларів за барель, але за підсумками січня фактична середня ціна склалася на рівні 40 доларів за барель, а лютого — 44,6 долара за барель. Унаслідок цього бюджет недоотримав значний обсяг нафтогазових доходів.

«Ми за два місяці трохи менш як 500 млрд рублів витратили з ФНБ», – заявив Силуанов на форумі.

15 квітня видання Politico повідомило про відновлення санкцій США проти російської нафти після відстрочки, яка запроваджувалася через війну в Ірані. Міністерство фінансів США послаблювало обмеження на продаж російських нафти та нафтопродуктів, які вже були завантажені на судна, щоб знизити ціни після фактичної блокади Іраном Ормузької протоки у відповідь на американсько-ізраїльську операцію.

Через протоку проходить близько 20% світових морських постачань нафти, що призвело до зростання цін на пальне. Ціни на російську нафту марки Urals на початок квітня досягли максимуму за останні 13 років. За прогнозами експертів, додаткові нафтогазові доходи у квітні можуть сягнути або й перевищити трильйон рублів.

При цьому, попри те, що в березні на тлі війни в Ірані вартість Urals доходила до 100 доларів, середня ціна склала 77 доларів за барель, випливає з даних профільного міністерства, пише РБК.

Проте скасування санкцій США призвело до того, що вперше за п’ять років у Росії закупили два з половиною мільйони барелів сирої нафти Філіппіни. Ще 27 тисяч тонн російських нафтопродуктів прибули до Південної Кореї, яка не купувала нафту Росії з 2022 року.

Кредит на картку онлайн

Країни ЄС збільшили імпорт зрідженого природного газу з Росії

На тлі війни на Близькому Сході країни ЄС значно збільшили імпорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ) в першому кварталі 2026 року. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на аналітичну компанію Kpler.

За даними, наведеними виданням, на ЄС припадало 97% усіх закупівель, здійснених із січня до березня на російському проєкті «Ямал СПГ», що належить «Новатеку». Загалом до ЄС було відправлено близько 5 мільйонів тонн палива, що на 17% більше, ніж на рік раніше. Основними портами призначення є Зебрюгге (Бельгія), Мантуя, Дюнкерк (Франція), Більбао (Іспанія) та Роттердам (Нідерланди). За оцінками, загальний обсяг поставок перевищив 3 мільярди доларів.

У березні, коли Катар скоротив імпорт ЗПГ через операцію Ізраїлю та США проти Ірану, було поставлено 1,5 мільйона тонн російського газу.

Поставки здійснюються попри намір ЄС повністю відмовитися від російського газу, включно із ЗПГ, до 2027 року. Європейська комісія наголосила, що попри скорочення поставок на світовому ринку та зростання цін на паливо, ЄС не має наміру переглядати свої плани щодо відмови від російського газу.

***

Кредит на картку онлайн

Шмигаль повідомив, скільки газу потрібно накопичити Україні для наступного опалювального сезону

Україна готується до наступного опалювального сезону, повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль 9 квітня за підсумками засідання Кризового комітету за участі представників компаній паливно-енергетичного сектору.

Він зазначив, що учасники комітету затвердили прогнозний баланс надходження та розподілу природного газу на 2026-2027 роки. За базовим сценарієм, на початок опалювального сезону в підземних сховищах газу планується накопичити 14,6 мільярда кубічних метрів газу.

Водночас, за словами Шмигаля, Україна продовжує жити в умовах війни та російських атак, зокрема, на газову інфраструктуру. Відтак він очікує, що наступна зима пройде за таких же складних обставин, як і пройдешня, відтак прогноз може коригуватися відповідно до безпекової ситуації.

«Нашим орієнтиром залишається досвід попередніх опалювальних сезонів: наявність природного газу в ПСГ не менше 13,2 млрд куб. м газу на початок опалювального сезону. Це дозволить стабільно пройти зиму навіть за умов низьких температур і масованих атак. Таким чином, 13,2 млрд куб. м визначено як критично необхідний мінімум», – заявив міністр.

Шмигаль визначив ключові завдання для стабільного проходження наступного осінньо-зимового періоду:

  • своєчасне контрактування імпортних поставок природного газу
  • закачування ресурсу до ПСГ у період найнижчих ринкових цін
  • диверсифікація маршрутів постачання

За словами міністра, компанія «Нафтогаз України» та Оператор ГТС вже працюють над бронюванням можливих потужностей для імпорту природного газу та продовження дії маршрутних продуктів «Вертикального газового коридору». Також на засіданні обговорили підготовку до ремонтної кампанії.

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. В багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.

Читайте також: Шмигаль про відбудову енергетики: вдалося відновити 3,5 ГВт потужностей, у планах ще 4 ГВт

Президент України Володимир Зеленський 24 березня заявив, що сили РФ продовжують свою операцію, щоб зламати енергосистему України.

Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку опалювального сезону 2025 року задокументували щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.

На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.

Кредит на картку онлайн