Російська влада намагається нівелювати для свого населення вплив росту глобальних цін на нафту та руйнувань власної нафтової інфраструктури, і це знижує для неї вигоду від цінової динаміки енергоносіїв – про це йдеться в звіті Інституту дослідження війни від 6 травня.

«Зусилля Росії щодо захисту російського населення від наслідків зростання світових цін на нафту та пошкодження російської нафтової інфраструктури заважають Росії повною мірою скористатися перевагами збільшення доходів від нафти і газу», – повідомляють аналітики.

ISW посилається на опубліковані в середу дані Міністерства фінансів Росії, за якими доходи Росії від нафти і газу у квітні 2026 року подвоїлися порівняно з березнем 2026 року на тлі зростання світових цін на нафту через конфлікт в Ірані.

За твердженням російського уряду, федеральний бюджет отримав майже 917 мільярдів рублів (близько 12 мільярдів доларів) від податків на видобуток корисних копалин у квітні 2026 року – майже вдвічі більше за 443 мільярди рублів (приблизно 6 мільярдів доларів) у березні. При цьому доходи від нафти склали приблизно 10 мільярдів доларів.

Російське опозиційне медіа «Власть» (раніше Faridaily) вважає ці дані ознакою того, що Росія при цьому значно збільшила субсидії російським нафтовим компаніям, виділивши в еквіваленті майже 4,68 мільярда доларів, щоб підтримувати низькі ціни на бензин, а також модернізувати та ремонтувати нафтопереробні заводи. Це відбувається на тлі довгострокової кампанії України проти можливостей Росії експортувати нафту. Ці платежі значною мірою нівелювали додаткові доходи, які федеральний бюджет Росії отримав від вищих цін на нафту.

Водночас, за даними джерела Faridaily, в російському Мінфіні очікують зростання доходів від нафти і газу у травні 2026 року.

Читайте також: Найбільший у європейській частині РФ НПЗ зупинив роботу після атаки дронів – Reuters

У ISW підсумовують, що українські атаки на нафтову інфраструктуру продовжать обмежувати вигоду Москви від продажу нафти на тлі зростання цін:

«Посилення Україною далекобійної ударної кампанії проти російської нафтової інфраструктури в російському тилу, ймовірно, продовжуватиме впливати на доходи Росії від експорту нафти та газу, оскільки ключові російські нафтові порти, такі як Усть-Луга та Приморськ у Ленінградській області, працюють на неповну потужність, що заважає Кремлю повною мірою скористатися перевагами вищих цін на нафту та послаблення санкцій США».

Ціна нафти еталонної марки Brent 6 травня опускалася на 9% – нижче від позначки 100 доларів за барель. Станом на вечір ціна є дещо вищою за 102 долари за барель, це на 7% менше за рівень закриття торгів 5 травня. За оцінками аналітиків, ринок реагує на новини про те, що США та Іран близькі до угоди про завершення війни.

Ринок нафти активно реагує на новини з Близького Сходу, оскільки від початку конфлікту наприкінці лютого фактично закрито Ормузьку протоку. До початку бойових дій через неї проходила п’ята частина світових постачань нафти. На тлі війни вартість нафти піднімалася до рівня понад 120 доларів за барель.

Ціна нафти еталонної марки Brent 6 травня опускалася на 9% – нижче від позначки 100 доларів за барель. Станом на вечір ціна є дещо вищою за 102 долари за барель, це на 7% менше за рівень закриття торгів 5 травня.

За оцінками аналітиків, ринок реагує на новини про те, що США та Іран близькі до угоди про завершення війни. За даними Axios, США та Іран близькі до того, щоб укласти короткий меморандум про взаєморозуміння, який зафіксує припинення війни на Близькому Сході та визначить параметри наступних переговорів щодо ядерної програми Ірану.

Білий дім чекає, що впродовж 48 годин Іран дасть свою відповідь на ключові положення меморандуму. Остаточних домовленостей поки що немає.

Ринок нафти активно реагує на новини з Близького Сходу, оскільки від початку конфлікту наприкінці лютого фактично закрито Ормузьку протоку. До початку бойових дій через неї проходила п’ята частина світових постачань нафти. На тлі війни вартість нафти піднімалася до рівня понад 120 доларів за барель.

Кабінет міністрів України цього року має на меті залучити близько 13 мільярдів гривень через приватизацію державних активів, заявила 5 травня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

За її словами, в уряді очікують надходження близько 10 мільярдів гривень від великої приватизації і три мільярди – від малої.

«Це амбітне завдання в умовах війни, але саме його обговорили й узгодили на нараді з Мінекономіки та Фондом держмайна», – написала урядовиця у телеграмі.

За словами Свириденко, серед таких активів є торговий центр Ocean Plaza. «Це актив, який належав російському олігарху, який передано у власність держави відповідно до закону «Про санкції», та який держава готує до продажу новому власнику. Плануємо виставити його на відкритий аукціон у третьому кварталі цього року з орієнтовною ринковою вартістю близько 100 млн доларів», – додала вона.

Прем’єр-міністерка додала, що від початку року уряд отримав понад один мільярд гривень від малої приватизації і продовжує продаж підготовлених активів.

«Важливо, що кошти від продажу, зокрема санкційних активів, спрямовуються до фонду відновлення. Це ресурс на відбудову країни та підтримку людей, які постраждали від війни», – зазначила вона.

На початку цього року в уряді повідомили про спрощення процедури продажу санкційного майна громадян Росії, яке було стягнуте в державну власність, на відкритих аукціонах.

Угоді про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови (URIF), відомої як «угода про мінерали», виповнився рік, зазначила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 1 травня.

За її словами, угода започаткувала новий формат довгострокового економічного партнерства України та Сполучених Штатів.

«Усього за рік існування Фонд отримав 282 заявки з більш ніж 15 країн. Понад половина з них – від українських компаній. Найбільше заявок у сфері енергетики – більше ніж чверть від усіх поданих, а також у сферах транспорту і логістики, критичних мінералів та новітніх стратегічних технологій», – розповіла Свириденко.

Читайте також: Україна починає експорт зброї на п’ятому році великої війни: що саме потрапить у продаж

Вона зазначила, що загальний стартовий капітал URIF становить 150 мільйонів доларів. За словами голови уряду, метою фонду є укласти три інвестиційних угоди до кінця 2026 року.

Свириденко нагадала, що в березні URIF затвердив першу інвестицію. Ще кілька проєктів у сфері енергетики перебувають на етапі перевірки.

25 березня Американо-український інвестиційний фонд обрав першу компанію для інвестицій – нею стала українська Sine Engineering, яка працює в сфері зв’язку та комунікацій.

1 травня 2025 року Україна та Сполучені Штати Америки підписали історичну угоду, що передбачає створення спільного Інвестиційного фонду реконструкції.

Кабмін ухвалив рішення щодо нормативів дивідендів для державних компаній за підсумками 2025 року, яке передбачає надходження до бюджету майже 50 млрд грн, повідомила у телеграмі прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

За її словами, компанії енергетичної сфери, зокрема, «Енергоатом» мають перерахувати 50% чистого прибутку (9,344 млрд грн), «Укргідроенерго» – 30% чистого прибутку (6,285 млрд грн), «Нафтогаз України» – 30% чистого прибутку, що належить державі (970 млн грн), «Оператор ГТС України» – 50% чистого прибутку (4,218 млрд грн) та «Оператор ринку» – 75% чистого прибутку (30,5 млн грн)

«Плануємо, що частину чистого прибутку, що залишиться у розпорядженні енергокомпаній, буде спрямовано на реалізацію робіт в межах Планів стійкості регіонів – підготовку до зими, відновлення пошкоджених об’єктів критичної інфраструктури і інженерно-технічний захист», – написала вона у телеграмі.

Свириденко також повідомила, що компанія «Українська оборонна промисловість» має прямувати до бюджету 30% чистого прибутку (1,048 млрд грн), «Укренергомашини» – 75% чистого прибутку з частки держави (1,733 млн грн), а «Укрфінжитло» – 30% чистого прибутку (2,062 млрд грн).

Також, за рішенням Кабміну, «Приватбанк» спрямує до бюджету 20,4 млрд грн дивідендів (70% прибутку), а «Ощадбанк» – 4,8 млрд грн (30%).

У 2026 році Україна живе за держбюджетом з дефіцитом близько 1,9 трлн грн. Бюджет передбачає доходи у 2,9 трлн грн та видатки на рівні 4,8 трлн грн.

Ціна нафти марки Brent перевищила 126 доларів за барель, сягнувши найвищого рівня від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, повідомляє CNN.

Зростання світового еталонного сорту склало 7,1%, але пізніше сповільнилося, і ціна скоригувалася, пише Bloomberg. Станом на 16:35 за Києвом ціна опустилася до менш як 115 доларів за барель.

The Wall Street Journal пов’язує стрибок цін із повідомленнями про те, що президент США Дональд Трамп доручив помічникам підготуватися до тривалої блокади Ірану.

Bloomberg повідомляє, що Центральне командування збройних сил США попросило надіслати на Близький Схід гіперзвукові ракети Dark Eagle для можливих ударів по Ірану. Axios також пише, що американські військові підготували план «короткої й потужної» хвилі ударів, ціллю яких, імовірно, стануть об’єкти інфраструктури.

За даними Центрального командування Збройних сил США на Близькому Сході, на 28 квітня в іранському порту Чабахар (це стратегічний порт Ірану для прямого виходу в Індійський океан) залишалося понад 20 суден. До запроадження блокади, як заявляють американські військові, в середньому щодня в цьому порту стояло на якорі або швартувалося п’ять суден.

28 лютого США розпочали спільну з Ізраїлем військову операцію проти Ірану. Внаслідок ударів був убитий верховний лідер аятола Алі Хаменеї, секретар Вищої ради національної безпеки Алі Ларіджані, командир добровольчого воєнізованого формування «Басідж» Голамреза Сулеймані, уражені військові та ядерні об’єкти країни.

Іран у відповідь завдав ударів по американських базах та інфраструктурі союзників Вашингтона в країнах Перської затоки, а також заблокував судноплавство в Ормузькій протоці, через яку проходить близько 20% світових морських постачань нафти. Ключові виробники нафти в Перській затоці змушені були різко скоротити видобуток сирої нафти, що призвело до зростання цін на пальне.

Аналітики Financial Times називали головним бенефіціаром конфлікту в Ірані Росію. Зокрема, максимуму за останні 13 років сягали ціни на російську нафту марки Urals.

Міністр фінансів США Скотт Бессент повідомляв, що Сполучені Штати можуть продовжити знімати обмеження щодо російської нафти. Згідно з аналізом міністерства фінансів США, Росія могла отримати не більш як два мільярди доларів.

Сполучені Штати «очолюють зусилля» «Групи семи» з відновлення систем ядерної безпеки Чорнобильської атомної електростанції, заявив Державний департамент 29 квітня.

У своїй заяві Держдепартамент висловив намір США надати близько 100 мільйонів доларів фінансової підтримки на скоординовані зусилля G7 щодо подальшої ізоляції подільного ядерного матеріалу на Чорнобильській атомній електростанції в Україні.

У дипломатичному відомстві вказали на те, що протягом останніх 30 років США спільно з партнерами по «Групі семи» очолювали зусилля зі стримування ядерних матеріалів на Чорнобильській АЕС. Зокрема, Вашингтон надав понад 365 мільйонів доларів для зведення арки Нового безпечного конфайнменту (НБК) для захисту основних реакторних зон.

«Розрахований на 100 років експлуатації, НБК був пошкоджений торік внаслідок удару безпілотника під час безглуздої війни між Росією та Україною. Без ремонту НБК більше не може забезпечувати належний захист, створюючи загрозу витоку високорадіоактивних матеріалів у Європі», – йдеться в заяві відомства.

Відтак 100 мільйонів доларів, за оцінкою Держдепартаменту, покриють близько 20% від загальної вартості відновлення НБК – як розраховує G7, вона становить 500 мільйонів доларів. Ці кошти підуть на реставрацію арки конфайнменту та забезпечення подальшого захисту реакторів та залишків радіоактивних речовин у Чорнобилі.

Читайте також: ЧАЕС і ЗАЕС у часи великої війни. У Greenpeace кажуть про «ще один воєнний злочин» і «немислиму співпрацю»

«Ми закликаємо наших партнерів у G7 та Європі наслідувати цей приклад і взяти на себе істотні фінансові зобов’язання, щоб розподілити тягар цих критично важливих ремонтних робіт», – додає департамент.

У лютому 2025 року в захисний купол над зруйнованим реактором ЧАЕС поцілив дрон. Україна заявила, що удару завдав російський дрон із «фугасною боєголовкою». Кремль заперечив ці звинувачення, заявивши, що Київ нібито зробив це, щоб зірвати мирні переговори, які тривали на той час.

Пошкодження купола, хоча й фізично обмежені, мають величезні фінансові й безпекові наслідки.

Четвертий реактор Чорнобильської АЕС вибухнув 1986 року, що спричинило найгіршу ядерну катастрофу в історії світу. Купол вартістю 2,5 мільярда доларів був побудований у 2019 році, щоб запобігти подальшим витокам радіації і забезпечити подальший демонтаж залишків реактора.

Об’єднані Арабські Емірати вирішили залишити склад Організацій країн-експортерів нафти ОПЕК та ОПЕК+, повідомили міжнародні медіа 28 квітня з посиланням на міністерство енергетики країни.

За твердженням Al Jazeera, це рішення є «важким ударом» по групах експортерів нафти і, зокрема, їх неформальному лідеру Саудівській Аравії в той час, коли війна з Іраном спричинила енергетичну кризу і похитнула світову економіку.

Виробники країн Перської затоки ОПЕК вже стикаються з труднощами у постачанні експортної продукції через Ормузьку протоку.

Британське видання The Guardian припускає, що вихід ОАЕ послабить об’єднання. Члени ОПЕК у Перській затоці вже мають труднощі з експортом через Ормузьку протоку.

Читайте також: Члени ОПЕК, Росія та інші експортери нафти домовилися наростити видобуток

Як цитують журналісти, Міністерство енергетики ОАЕ заявило, що через обмеження руху в Ормузькій протоці його рішення про вихід не матиме значного впливу на ринок. Вихід з ОПЕК надасть Еміратам більшої «гнучкісті» та відповідає її «довгостроковому стратегічному та економічному баченню».

Емірат Абу-Дабі приєднався до ОПЕК у 1967 році, і ОАЕ були її членом після утворення країни в 1971 році. Очікується, що рішення про вихід набуде чинності в п’ятницю.

27 квітня американське видання Axios з посиланням на свої джерела повідомило, що Іран представив США нову пропозицію щодо відновлення роботи Ормузької протоки та припинення війни.

Блокування Іраном Ормузької протоки – важливого водного шляху, через який зазвичай проходить п’ята частина світової торгівлі нафтою – призвело до зростання цін на енергоносії і підірвало довіру до морських перевезень.

Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів Сполучених Штатів внесло до санкційних списків китайський нафтопереробний завод Hengli Petrochemical у Даляні. Про це американський Мінфін повідомив 24 квітня.

«Китайські нафтопереробні заводи продовжують відігравати життєво важливу роль у підтримці нафтової економіки Ірану, а Hengli Petrochemical є одним з найбільших клієнтів Ірану, придбавши іранської нафти на мільярди доларів», – йдеться в повідомленні.

За даними відомства, незалежні китайські НПЗ, відомі як «чайники», закуповують більшу частину сирої нафти Ірану і таким чином становлять критично важливе джерело доходу для Тегерану.

Щонайменше з 2023 року завод Hengli отримує іранські нафтові вантажі від низки суден тіньового флоту, що перебувають під санкціями. Мінфін додає, що принаймні три судна з них – BIG MAG, GALE та ARES – перевезли понад 5 мільйонів барелів іранської сирої нафти.

Крім того, сьогодні ж OFAC запровадило санкції проти близько 40 судноплавних фірм та суден, пов’язаних із тіньовим флотом Ірану.

Президент США Дональд Трамп 13 квітня розпорядився запровадити морську блокаду Ірану після того, як американсько-іранські мирні переговори в Ісламабаді 11-12 квітня не привели до угоди про припинення війни.

Ормузька протока, через яку прямує п’ята частина світового обсягу нафти та зрідженого природного газу, була фактично закрита через американо-ізраїльські повітряні атаки на Іран, які розпочалися 28 лютого, та удари Тегерана по цілях на Близькому Сході, включно з суднами в Перській затоці.