Державна податкова служба та Державна прикордонна служба запровадили автоматизований обмін інформацією, повідомили 3 серпня пресслужби відомств.

У службах заявляють, що новий механізм обміну даними не запроваджує нових перевірок чи обмежень для громадян і не впливає на правила перетину державного кордону України.

«Автоматизований доступ це не про нові перевірки, обмеження чи додаткові повноваження. Правила перетину державного кордону також не змінюються. Але тепер ДПС зможе ще швидше виявляти фіктивні операції, схеми «сірого» імпорту чи експорту, схеми ухилення від оподаткування, точніше виявляти податкове резидентство. По суті, ефективніше протидіятимемо тіньовій економіці», – заявила очільниця ДПС Леся Карнаух.

За словами очільника Держприкордонслужби, автоматизований обмін інформацією дозволить значно скоротити час опрацювання запитів, підвищити ефективність роботи обох служб та забезпечити належний рівень захисту інформації.

Раніше податкова служба запитувала дані через листи – прикордонники вручну опрацьовували кожен лист та готувати відповіді.

Як повідомляються, тепер цей процес буде автоматизовано – податківець формує запит в електронній формі, а система автоматично формує відповідь за лічені секунди без залучення працівників у ручний процес.

Для чого Податковій службі ці дані?

У ДПС пояснюють, що інформація про перетин кордону використовується податковою у сукупності з іншими даними для:

• визначення податкового резидентства: перевірка статусу фізичних осіб (зокрема, перебування в Україні понад 183 дні протягом року) для точного розрахунку податкових зобов’язань та уникнення подвійного оподаткування;
• запобігання фіктивним операціям: виявлення фактів, коли фінансово-господарські документи чи звітність підприємства підписуються керівником, який на дату підписання фактично перебував за межами України.

Чи безпечний такий обмін інформацією?

У ДПС заявляють, що обмін інформацією між відомствами буде відбуватися через захищений канал зв’язку – Нацсистему конфіденційного зв’язку, кожен запит є точковим і формується виключно щодо однієї особи або одного транспортного засобу за наявності чіткої правової підстави.

Також у Податковій службі стверджують, що усі дії користувачів фіксуються в електронних журналах аудиту, що повністю виключає несанкціонований чи анонімний перегляд інформації.

Водночас ініціатива автоматизованого обміну інформацією між прикордонниками та податківцями зазнала критики. Зокрема, народний депутат України від фракції «Слуга народу» Максим Бужанський заявив, що це «абсолютно незаконне передавання персональних даних, по суті стеження». Він також анонсував направлення депутатського запиту на Держприкордонслужбу з проханням надати посилання на «закон, що дозволяє їм це робити». Бужанський також обіцяє вимагати запрошення керівника ДПСУ на комітет.

Національний банк України встановив на 31 липня курс 44 гривні 69 копійок за долар, це на 19 копійок менше за офіційний курс на 30 липня.

Торги на українському міжбанківському валютному ринку, за даними Bloomberg, також завершилися на позначці 44 гривні 69 копійок за долар, хоча цього тижня котирування наближалися до рівня 45 гривень за долар.

Ринок відреагував на рішення регулятора про підвищення облікової ставки до 15,5%.

Як повідомила пресслужба НБУ, підвищення облікової ставки має на меті збереження привабливості гривневих активів, стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань, що дасть змогу вже в 2027 році повернути інфляцію на траєкторію сповільнення до цілі 5%.

Нацбанк ухвалив рішення підвищити облікову ставку до 15,5% з огляду на стійке посилення цінового тиску та суттєвіше пришвидшення загальної інфляції до кінця року.

Як повідомляє пресслужба регулятора, підвищення облікової ставки спрямовується на збереження привабливості гривневих активів, стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань, що дасть змогу вже в 2027 році повернути інфляцію на траєкторію сповільнення до цілі 5%.

У Нацбанку зауважують, що протягом останніх місяців загальна інфляція сповільнилася під впливом тимчасових чинників, однак фундаментальний ціновий тиск надалі посилювався. Зокрема, у червні споживча інфляція очікувано сповільнилася до 7,2% передусім завдяки розширенню пропозиції сирих продуктів харчування, але базова інфляція надалі пришвидшувалася (до 8,1%) та перевищувала траєкторію прогнозу НБУ.

Регулятор вперше за понад рік підвищив облікову ставку. У березні 2025 року НБУ підвищив її до 15,5%, а у січні цього року він знизив до 15%.

Уряд спільно з видавцями визначив варіанти допомоги друкарням і видавництвам, які зазнали збитків через російські атаки, заявила міністерка культури Тетяна Бережна 23 линя.

Останні атаки на Київ, нагадала вона, пошкодили друкарню, знищили офіси видавництв і наклади книжок. Зокрема, за оцінкою урядовиці, через удар по друкарні згоріли понад 600 тисяч готових книжок і підручників багатьох українських видавництв, а також близько 350 тисяч примірників, які перебували у виробництві. На складі одного видавництв знищені близько 200 тисяч книжок.

«Відновлення друкарень і підтримка видавничої галузі – питання культурної стійкості та національної безпеки», – заявила Бережна.

Урядовиця звітувала про нараду з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства за участі голови правління Української видавничої асоціації Артема Біденка визначили доступні механізми державної підтримки:

• друкарні можуть отримати гранти до 16 мільйонів гривень на відновлення обладнання, пошкодженого або знищеного внаслідок російської агресії
• програма страхування воєнних ризиків передбачає до 30 мільйонів гривень компенсації за пошкоджене майно
• уряд працює над розширенням програми «єКнига», запуском субсидій для книгарень із компенсацією витрат на оренду приміщень та оновленою програмою поповнення фондів публічних бібліотек

Також, зазначила Бережна, Мінекономіки наразі консультує постраждалі видавництва та друкарні щодо можливої підтримки.

«Наше завдання – допомогти підприємствам відновити виробництво і забезпечити вихід нових українських книжок. Держава посилюватиме стійкість книжкової галузі та створюватиме умови для її відновлення і розвитку», – додала голова Мінкульту.

Читайте також: Українці в Бельгії здивували мережу кінотеатрів: дивляться кіно рідною мовою вдвічі активніше за бельгійців

Раніше Міністерство освіти повідомило про втрату майже 250 тисяч примірників книг, частина з яких – навчальна література, внаслідок російської атки. Ще близько 350 тисяч примірників були пошкоджені.

Український інститут книги 20 липня повідомляв про кілька видавництв, які постраждали внаслідок балістичної атаки Росії вночі проти 19 липня. Удар пошкодив друкарню групи «Конві», знищив склад, на якому зберігалися книги видавництва «Книголав», офіс нещодавно створеного видавництва MISON, а також пошкодив офіс видавництва «АРК.ЮЕЙ». За оцінкою УІК, протягом липня атаки Росії знищили понад 1,5 мільйона книг.

Кабінет міністру почав підготовку проєкту державного бюджету на наступний рік – про це 23 липня повідомив голова уряду Сергій Корецький.

«Розпочали підготовку проєкту держбюджету на 2027 рік. Міністерства в найкоротші терміни, до 31 липня, мають підготувати пропозиції щодо основних параметрів документу», – повідомив він.

Корецький нагадав, що за законом уряд має подати проєкт державного бюджету до Верховної Ради до 15 вересня. Він назвав головні завдання, яким має відповідати документ: «зміцнення обороноздатності, забезпечення фінансової стійкості та продумана соціальна політика».

У травні міністр фінансів Сергій Марченко оцінив загальну потребу України в зовнішньому фінансуванні на 2026-2027 роки в 95 мільярдів доларів.

Міністерство цифрової трансформації планує тестовий запуск зв’язку 5G у центрі Києва – про це у відомстві повідомили 22 липня:

«Після успішного тестування технології у Львові, Бородянці та Харкові запускаємо 5G-зону в столиці. Зв’язок нового покоління працюватиме в центральній частині міста – від Майдану Незалежності до Бессарабської площі».

Також мобільні оператори розгорнули додаткові локації, де можна зловити 5G. Після Києва пілотну мережу планують розширити на Одесу.

Мінцифри уточнює, що телефони зазвичай підключаються до нової мережі автоматично. Якщо цього не сталося, міністерство радить:

• перевірити в налаштуваннях стільникових даних, чи телефон підтримує 5G, та оновити операційну систему
• вимкнути режим енергозбереження, перемкнути режим «У літаку» або перезавантажити телефон

Серед характеристик 5G Мінцифри називає середню швидкість з’єднання 600-700 мегабіт за секунду, іноді понад 1 гігабіт за секунду, та стабільну роботу під навантаженням та в пікові години.

За даними міністерства, технологію вже протестували понад 1,5 мільйона українців.

Читайте також: Зв’язок буде навіть при повному блекауті. Як це можливо? Пояснює «Vodafone Україна»

У січні тодішній очільник Мінцифри Михайло Федоров повідомив про перший запуск в Україні технології 5G, яка дозволяє передачу даних на швидкості близько 500 Мбіт/с на абонента. Першими нею змогли скористатися люди, які живуть у центрі Львова або відвідують це місто.

Технологія стільникового зв’язку п’ятого покоління (5G) почала розгортатися по всьому світу в 2019 році. Вона обіцяє більшу пропускну здатність і набагато швидше передавання даних.

Це досягається за рахунок використання більш високої, ніж у мережах 4G, радіочастоти. Радіус дії таких частот у середньому 1,6 кілометра, крім того вони слабко проникають крізь деякі види будівельних матеріалів, в зв’язку з чим мережа 5G вимагає набагато більш купчастого розгортання антен.

Заступник голови Фонду державного майна Віталій Коваленко очолив засідання аукціонної комісії з продажу Одеського припортового заводу, повідомив фонд 21 липня.

За підсумками засідання комісія визначила, що електронний аукціон з продажу 99,5667% статутного капіталу акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» відбудеться 19 жовтня 2026 року.

Крім того, комісія схвалила проєкт інформаційного повідомлення про продаж державного пакета ОПЗ на аукціоні з умовами, який найближчим часом опублікують на сайті Фонду держмайна та в електронній торговій системі «Прозорро.Продажі».

«Документ міститиме повний перелік умов приватизації, стартову ціну, дату проведення аукціону, вимоги до потенційних покупців та іншу необхідну інформацію для учасників», – додає пресслужба.

Кабінет міністрів на засіданні 15 липня затвердив умови приватизації Одеського припортового заводу. Його виставлять на відкритий електронний аукціон зі стартовою ціною понад 4,3 мільярда гривень. Однією з ключових умов для покупця є інвестувати щонайменше 500 мільйонів гривень у модернізацію та підвищення енергоефективності виробництва.

Український уряд ухвалив рішення про приватизацію Одеського припортового заводу з початковою ціною 4,5 мільярда гривень у серпні 2025 року.

Одеський припортовий завод до початку повномасштабної війни виробляв аміак і карбамід, експортував добрива. З 2022 року основне виробництво зупинене. Завод працював частково, забезпечуючи киснем і азотом критичні потреби, виконував функції портового хабу.

Рада виконавчих директорів МВФ завершила перший перегляд нової програми для України в межах Механізму розширеного фінансування (EFF), це відкриває можливість найближчими днями отримати від фонду близько 690 мільйонів доларів, повідомив зранку 21 липня премʼєр-міністр Сергій Корецький.

«Після цього загальний обсяг фінансування, наданого Україні в межах нової програми EFF, становитиме близько 2,2 мільярда доларів. Усі кількісні критерії ефективності та індикативні цілі програми станом на кінець березня було виконано», – написав очільник уряду.

Сергій Корецький додав, що уряд планує прискорити «впровадження узгоджених реформ».

27 травня місія МВФ почала зустрічі в Україні в рамках першого перегляду поточної програми фінансування.

На початку березня Україна отримала перший транш від Міжнародного валютного фонду за новою чотирирічною програмою в рамках Механізму розширеного фінансування.

У лютому Рада директорів Міжнародного валютного фонду затвердила для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування на 8,1 мільярда доларів США.

Атака Росії на Київ в ніч проти 19 липня пошкодила, зокрема, друкарню групи «Конві», повідомило Міністерство освіти і науки.

«За інформацією видавців, знищено майже 250 тисяч примірників книг, частина з яких – навчальна література. Ще приблизно 350 тисяч примірників було пошкоджено», – заявляє відомство.

Міністерство освіти і науки наразі спільно з видавцями уточнює масштаби втрат, зокрема, кількість знищених і пошкоджених підручників. Після оцінки збитків МОН спільно з Інститутом модернізації змісту освіти визначить обсяг навчальної літератури, який потрібно відновити, та «зробить усе можливе, щоб мінімізувати наслідки російського удару й вчасно забезпечити заклади освіти підручниками».

Читайте також – СБУ: військовим командувачам РФ оголосили підозру через удар по найбільшій в Україні друкарні

Міносвіти оцінює, що цього року для учнів і учениць 9 класів передбачений друк близько 8 мільйонів примірників навчальної літератури.

«Росія продовжує цілеспрямовано атакувати українську освітню інфраструктуру, намагаючись позбавити дітей можливості навчатися. Попри руйнування, українська система освіти продовжує працювати, щоб жодна дитина не залишилася без навчальних матеріалів через дії ворога», – додали в міністерстві.

Український інститут книги раніше 20 липня повідомляв про кілька видавництв, які постраждали внаслідок балістичної атаки Росії вночі проти неділі. Окрім друкарні «Конві», удар знищив склад, на якому зберігалися книги видавництва «Книголав», офіс нещодавно створеного видавництва MISON, а також пошкодив офіс видавництва «АРК.ЮЕЙ».

За оцінкою УІК, протягом липня атаки Росії знищили понад 1,5 мільйона книг.