Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко провела нараду з головами обласних військових адміністрацій щодо виконання рішення уряду про перегляд фактичних списків обʼєктів критичної інфраструктури – про це вона повідомила 16 грудня.

«За результатами перегляду знайшли можливість вивільнити не менше ніж 800 МВт електричної потужності. Це вплине на скорочення тривалості графіків відключення світла для людей і промисловості», – заявила вона.

Голова уряду зазначила, що зі списків прибирали дві категорії: споживачів потужністю менше 100 кіловат, та обʼєкти, до яких була підключена низка інших споживачів, які для забезпечення справедливості розподілу електричної енергії підпадають під загальні обмеження.

«Визначені під час перегляду переліків критичних важливих об’єктів споживачі супутнього навантаження, яке не є критичними, будуть переведені на графіки відключень за загальним порядком. Нагадуємо, що цей перегляд не стосується опорних лікарень, обʼєктів життєзабезпечення та підприємств оборонно-промислового комплексу», – уточнила Свириденко.

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.

Читайте також: КМІС: більшість українців вважає, що основна причина відсутності світла – атаки РФ, майже третина – дії влади

В Україні через пошкодження енергооб’єктів внаслідок російських обстрілів застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу.

30 жовтня у Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні заявили, що через атаки РФ існує серйозний ризик небезпечних наслідків для цивільних осіб цієї зими, включно з тривалими перебоями в опаленні, електро- і водопостачанні. За даними ООН, такі перебої особливо болісно позначаться на вразливих групах населення, наприклад, людях старшого віку, особах з інвалідністю та сім’ях із малими дітьми.

Ціни на нафту на світовому ринку впали на тлі сподівань на угоду про припинення війни Росії проти України. Аналітики припускають, що досягнення домовленостей може послабити санкції проти російської сирої нафти та збільшити надлишок пропозиції на ринку, пише агенція Reuters/

Міжнародний еталон північноморської нафти Brent впав більш ніж на один відсоток до менш ніж 60 доларів за барель – уперше з травня.

Президент США Дональд Трамп заявив 15 грудня, що угода про припинення війни Росії в Україні ближча, ніж будь-коли. Це сталося після того, як він поговорив зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським та рядом європейських лідерів.

У понеділок 15 грудня стартував наступний етап перезавантаження енергетичних підприємств у рамках урядового плану реформування енергетики, заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

Вона повідомила, що в понеділок починається відбір кандидатів до складу наглядових рад низки стратегічно важливих компаній, зокрема:

• «Оператор газотранспортної системи України»
• «Українські розподільні мережі»
• «Оператор ринку»
• «Центренерго»
• «Енергетична компанія України»
• НАЕК «Енергоатом»
• «Укренерго»
• «Укргідроенерго»

«Усі деталі щодо перебігу конкурсного відбору публікуватиме Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Формування нового складу наглядових рад планується завершити у січні», – повідомляє уряд.

Також у п’ятницю, 12 грудня, стартував конкурс на чотири посади незалежних членів наглядової ради національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

«Головна наша мета – забезпечити прозорість, ефективність та контроль в управлінні компаніями енергетичного сектору», – заявила Свириденко.

Президент Володимир Зеленський 3 грудня повідомив про припинення повноважень «суттєвої частини» складу наглядових рад низки державних енергетичних компаній. Серед них – Центренерго, Оператор ГТС, Оператор ринку, Українські розподільні мережі та Енергетична компанія України. За його словами, нові члени наглядових рад мають бути призначені вже в грудні.

Читайте також: У Міненерго повідомили про знеструмлення споживачів у шести областях через атаки РФ

10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів».

У цій справі повідомили про підозру в цій справі вісьмом особам. «Схеми» опублікували повний список. Серед фігурантів справи є співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов («Тенор») і ще четверо «працівників» так званого «бек-офісу з легалізації коштів»: серед них Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко і Людмила Зоріна.

Один з підозрюваних – Олександр Цукерман («Шугармен») назвав «брехнею» звинувачення НАБУ та САП та пообіцяв повернутись в Україну. Тимур Міндіч справу не коментував. РНБО наклала на них обох санкції.

Голова брюссельського клірингового дому Euroclear Валері Урбен заявила, що в нинішньому вигляді план Європейської Комісії щодо примусового вилучення заморожених російських активів для допомоги Україні є нереалістичним, а депозитарій готовий оскаржувати його в суді, щоб захиститися від можливого банкрутства у разі заходів Москви у відповідь. Про це вона сказала в інтерв’ю бельгійському телеканалу RTBF.

Урбен підкреслила, що міжнародне право припускає блокування, але не експропріацію активів інших держав.

«Якщо Росія розцінить цей кредит на відновлення, наданий Україні, як конфіскацію своїх активів, вона не буде бездіяльною», – додала очільниця депозитарію.

Читайте також: Велика Британія має намір передати Україні 8 мільярдів фунтів російських активів – The Times

Вона застерегла, що мішенню економічних і судових кроків у відповідь може стати і сама Бельгія.

У свою чергу, агентство Bloomberg повідомляє, що США переконують низку країн Євросоюзу не підтримувати репараційну позику, стверджуючи, що заморожені активи Росії необхідні як інструмент для майбутньої мирної угоди з Москвою і не повинні використовуватися для продовження війни.

У яких саме країнах відбувалися такі переговори, не уточнюється. Згідно з одним із варіантів американського мирного плану, 100 мільярдів доларів заморожених російських активів у США можуть бути інвестовані у відновлення України, при цьому Вашингтон отримав би 50% прибутку.

Після нападу Росії на Україну в західних країнах заморожені активи російського Центробанку на суму близько 260 мільярдів євро. Більшість цих коштів – близько 193 мільярдів євро – зберігається в Бельгії на рахунках депозитарію Euroclear. Європейські країни обговорюють можливість використання цих коштів для допомоги Україні майже чотири роки.

Останніми тижнями в Європі також обговорюється ідея «репараційного кредиту» Києву на 140 мільярдів доларів під заставу російських активів. Проти цього категорично виступає Бельгія, в юрисдикції якої перебуває основна частина коштів, побоюючись можливих юридичних претензій із боку Росії.

Європейський Центробанк також не готовий страхувати такий «репараційний кредит».

Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів та називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.

Європейська комісія додала Росію до переліку «країн високого ризику» зі стратегічними недоліками в протидії легалізації доходів та фінансуванню тероризму – про це пресслужба заявила 3 грудня.

Єврокомісія вказує на те, що в липні ухвалила Делегований регламент, який зобов’язує її до кінця 2025 року завершити огляд третіх країн, які не включені до Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF), але членство яких призупинено. Метою було оцінити необхідність внесення змін до списку ЄС щодо боротьби з відмиванням грошей на основі цього перегляду.

Оскільки Росія підпадає під дію цього регламенту, комісія здійснила технічну оцінку, використовуючи «чітко визначені методології та враховуючи інформацію, зібрану з публічних джерел, компетентних органів держав-членів та Європейської служби зовнішніх дій».

Читайте також: Словаччина не підтримує жодну з пропозицій Єврокомісії щодо підтримки України – міністр

«Ця перевірка дійшла висновку, що Росія відповідає критеріям для визначення як третьої країни з високим рівнем ризику», – пйдеться в повідомленні.

Суб’єкти Євросоюзу, на які поширюється дія системи боротьби з відмиванням грошей, повинні зберігати підвищену пильність щодо операцій, які стосуються країн у цьому списку.

Єврокомісія уточнює, що Делегований регламент набуде чинності після перевірки та погодження Європейським парламентом та Ради ЄС протягом місяця. Цей термін можуть продовжити ще на місяць.

Росія перебувала у Групі розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) з 2003 року. Її членство було припинене після початку повномасштабної війни у 2022 році. У 2024 організація не включила РФ до чорного списку на прохання України.

Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) досягли домовленості на рівні персоналу (staff-level agreement, SLA) щодо запиту української влади щодо нової 48-місячної розширеної угоди в рамках розширеного фінансування (EFF) з потенційним доступом у розмірі близько 8,1 млрд доларів США. Про це повідомляється на сайті фонду.

«Угода охоплює низку фіскальних та монетарних політик для закріплення програми, цілі якої включають підтримку макроекономічної стабільності, відновлення стійкості боргу та зовнішньої життєздатності, боротьбу з корупцією та покращення управління», – йдеться у повідомленні

Очікується, що програма каталізуватиме масштабну зовнішню підтримку для подолання фінансових дефіцитів України.

«За базовим сценарієм, загальний фінансовий дефіцит оцінюється приблизно в 136,5 мільярда доларів США на 2026-29 роки. У 2026-27 роках Україна зіткнеться із залишковим фінансовим дефіцитом (з урахуванням існуючих фінансових зобов’язань) у розмірі близько 63 мільярдів доларів США», – додають у фонді.

Як зазначають в МВФ, окрім реалізації стратегії реструктуризації боргу для відновлення його стійкості, влада зобов’язалася прискорити зусилля з запобігання ухиленню від сплати податків та розширенню податкової бази, зокрема шляхом оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, усунення митних лазівок для імпорту споживчих товарів та скасування пільг щодо реєстрації платників ПДВ.

«Було також досягнуто згоди щодо заходів для боротьби з неформальною економікою, зокрема шляхом посилення конкуренції у сфері державних закупівель та усунення лазівок у чинному трудовому кодексі», – зазначають у фонді.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко зазначила, що ця програма допоможе профінансувати критичні видатки, але домовленість ще має бути схвалена Радою виконавчих директорів МВФ.

«Загальний обсяг програми 8,2 млрд доларів на 4 роки. Ця програма допоможе профінансувати критичні видатки, зберегти макрофінансову стабільність і залучити додаткову зовнішню підтримку, яка для нас критично важлива у наступні роки. Домовленість ще має бути схвалена Радою виконавчих директорів МВФ», – написала вона у телеграмі.

Читайте також: Мінфін повідомив непокриті потреби України в зовнішньому фінансуванні на наступні два роки

Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) під керівництвом Гевіна Грея провела переговори з українською владою протягом 17-21 листопада у відповідь на їхній запит щодо нової Угоди про розширене фінансування (EFF).

Україна звернулася до Міжнародного валютного фонду з проханням про нову програму фінансування, заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко після зустрічі із місією МВФ на початку вересня.

За даними Мінфіну, від лютого 2022 року Україна отримала понад 145 млрд доларів міжнародної фінансової допомоги, що дозволило зберегти макрофінансову стабільність в умовах повномасштабної війни та гарантувати усі необхідні соціальні видатки.

Доходи Росії від нафти та газу в листопаді можуть скоротитися приблизно на 35% порівняно з аналогічним місяцем 2024 року, пише Reuters із посиланням на свої розрахунки.

Агентство зазначає, що доходи від продажу нафти і газу є найважливішим джерелом коштів для російської влади, становлячи чверть загального обсягу доходів федерального бюджету. Скорочення доходів цього місяця журналісти пов’язують зі здешевленням нафти та зміцненням рубля.

Ціна російської нафти в період із січня до листопада 2025 року знизилася до 57,3 долара за барель з 68,3 долара у 2024 році. Рубль зміцнився до 81,1 за долар з 91,7 у період від січня до листопада.

Міністерство фінансів РФ у 2025 році планувало отримати 10,94 трильйона рублів від продажу нафти та газу, але падіння цін на нафту змусило його минулого місяця переглянути цей прогноз у бік зниження до 8,65 трильйона рублів. Торік доходи від продажу нафти та газу сягнули 11,13 трильйона рублів, зазначає агентство.

Bloomberg з посиланням на джерела пише, що на тлі санкцій США проти компаній «Роснєфть» і «Лукойл» російська нафта марки Urals пропонується індійським нафтопереробним заводам за найнижчою ціною за останні два роки – ціна стала на 7 доларів за барель дешевшою, ніж ціна на нафту марки Brent. Ця пропозиція стосується партій, які будуть відвантажені в грудні та доставлені покупцям у січні наступного року.

Більшість індійських нафтопереробних компаній, за даними агентства, відмовилися від замовлень на російську нафту після останніх американських санцій, проте в останні дні настрої індійських компаній змінилися через нижчі ціни на нафту марки Urals: деякі переробники тепер готові купувати російську нафту у продавців, які не підпадають під санкції.

США запровадили санкції 22 жовтня «через відсутність у Росії серйозної прихильності до мирного процесу, спрямованого на припинення війни в Україні». Разом з головними організаціями до списку потрапили дочірні підприємства компаній «Роснєфть» і «Лукойл», у тому числі мережі з продажу бензину, компанії, що проводять геологорозвідку, видобуток нафти і газу, керують родовищами, займаються логістикою.

Міністр фінансів Сергій Марченко зустрівся із новопризначеним послом Великої Британії в Україні Нілом Кромптоном, передає пресслужба міністерства 19 листопада.

Марченко привітав Кромптона з призначенням і подякував Великій Британії за підтримку механізму «Групи семи» ERA, в рамках якого Лондон надав Україні близько 2 мільярдів доларів.

«Ще близько 1 млрд доларів планується отримати наступного року. Ці кошти спрямовуються на потреби сектору безпеки й оборони. Пряма бюджетна допомога Великої Британії з початку повномасштабного вторгнення перевищує 3 млрд доларів США та є четвертою за обсягом серед країн світі», – йдеться в повідомленні.

Мінфін додає, що сторони обговорили стан фінансової системи України та бюджетні потреби на 2026-2027 роки. Марченко представив дипломату ключові параметри проєкту державного бюджету на 2026 рік. Пріоритетом залишаються видатки на сектор безпеки та оборони – на це передбачено понад 61 мільярдів доларів, тобто понад 60% держбюджету.

Читайте також: Три варіанти фінансування України. Що пропонує Єврокомісія і які перешкоди?

«Для фінансування соціальних і гуманітарних потреб Уряд потребує міжнародної підтримки. Непокрита потреба у зовнішньому фінансуванні на 2026-2027 роки становить близько 61 млрд доларів США», – заявляє пресслужба.

Відтак, повідомляє відомство, Україна продовжує активні перемовини з ключовими партнерами для забезпечення необхідного фінансування, зокрема, з МВФ щодо запуску нової програми співпраці. Також Київ чекає на рішення Єврокомісії щодо надання репараційної позики, який є ключовим елементом партнерських гарантій фінансування на наступний рік.

На початку листопада прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що уряд підготував проєкт Держбюджету-2026 до другого читання у Верховній Раді.

У вересні міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що від лютого 2022 року Україна отримала понад 145 млрд доларів міжнародної фінансової допомоги, що дозволило зберегти макрофінансову стабільність в умовах повномасштабної війни та гарантувати усі необхідні соціальні видатки.

Народна депутатка та голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа прокоментувала початок переговорів з Міжнародним валютним фондом щодо нової програми 17 листопада.

Вона розповіла, що українська сторона обговорила деталі бюджету на 2026 рік з керівником місії Гевіном Греєм та його колегами.

«Загальний обсяг програми, який МВФ пропонує Україні – близько $8 млрд на 4 роки. Це менше, ніж ми очікували і ніж нам потрібно, але програма з МВФ – ключ до отримання фінансування від інших партнерів, у тому числі й репараційного кредиту», – заявила Підласа.

Читайте також: ЄС надає Україні п’ятий транш за програмою Ukraine Facility

Вона уточнила, що рішення керівництва МВФ щодо запуску програми очікується в січні, тоді ж планується перша виплата. Попередньою умовою для старту програму (prior action) традиційно є ухвалення бюджету на 2026 рік у межах погодженого з МВФ дефіциту.

«Щодо структурних маяків – МВФ найбільше зацікавлений у збільшенні доходів державного бюджету, зокрема шляхом закриття схем уникнення сплати податків», – додала народна депутатка.

Раніше пресслужба Міжнародного валютного фонду повідомила про початок дискусій місії МВФ на чолі з Гевіном Греєм з представниками влади України щодо їхнього звернення щодо започаткування нової програми розширеного фінансування (EFF).

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила 17 листопада, що обговорила проведення фінансового контролю державних підприємств із очільницею Держаудитслужби Аллою Басалаєвою.

За словами голови уряду, аудит національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» вже розпочався і є основним пріоритетом.

«ДАСУ перевірить діяльність безпосередньо апарату управління підприємства, 10 його філій, у тому числі трьох АЕС, за 2023–2025 роки. Домовилися, що проміжні результати аудиту мають бути готові вже у грудні. Матеріали аудиту будуть направлені до правоохоронних та антикорупційних органів для відповідного реагування», – заявила Свириденко.

Читайте також: Уряд затвердив план дій щодо оновлення складу наглядових рад і виконавчих органів енергокомпаній – Свириденко

Паралельно, за словами прем’єрки, розпочалася підготовка аудиту на інших держпідприємствах. Зокрема, йдеться про компанії «Оператор ГТС України», «Центренерго» та «Укргазвидобування».

Свириденко додала, що уряд очікує на регулярні звіти щодо перебігу всіх перевірок щомісяця протягом «всього періоду»:

«Ми будемо діяти оперативно, якщо будуть виявлені порушення. Маємо забезпечити повну прозорість державних підприємств».

Раніше Кабмін затвердив план дій для оновлення складу наглядових рад та виконавчих органів суб’єктів господарювання паливно-енергетичного комплексу.

Президент Володимир Зеленський провів нараду з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко 14 листопада. Прем’єр-міністр доповіла про запуск процесів аудиту в державних компаніях. Перед цим на тлі розслідування НАБУ щодо «Енергоатому» Свириденко анонсувала «комплексне рішення» щодо всіх державних компаній, зокрема енергетичних.

Читайте також: У РНБО заперечили повідомлення про відмову Умєрова повертатися в Україну

10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів».

У цій справі повідомили про підозру вісьмом особам. «Схеми» опублікували імена семи підозрюваних. За даними від джерел у правоохоронних органах, це бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов («Тенор») і ще четверо «працівників» так званого «бек-офісу з легалізації коштів»: серед них Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко і Людмила Зоріна. Пізніше про підозру у незаконному збагаченні повідомили також ексвіцепрем’єру-міністру національної єдності Олексію Чернишову.

Один з підозрюваних – Олександр Цукерман («Шугармен») назвав «брехнею» звинувачення НАБУ та САП та пообіцяв повернутись в Україну. Тимур Міндіч справу не коментував. Тим часом РНБО наклала на них обох санкції.