Міністерство юстиції США розпорядилося розформувати оперативну групу KleptoCapture – підрозділ, створений для забезпечення дотримання санкцій проти російських олігархів.

У меморандумі генерального прокурора США Пем Бонді йдеться про те, що оперативна група буде розпущена, а ресурси перенаправлені на боротьбу з наркокартелями та транснаціональними злочинними організаціями.

Президент США Дональд Трамп «доручив федеральному уряду переглянути існуючі стратегії національної безпеки та боротьби з наркотиками з метою повної ліквідації картелів і транснаціональних злочинних організацій. Ця політика вимагає фундаментальних змін у мисленні та підходах», – йдеться в меморандумі.

Розслідування Міністерства юстиції щодо відмивання грошей також змістять фокус на наркокартелі та злочинні організації.

Оперативна група KleptoCapture була створена за часів тодішнього генерального прокурора Мерріка Гарланда у відповідь на вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Її завданням було забезпечення дотримання санкцій та експортних обмежень, накладених на Росію.

Станом на лютий 2023 року група KleptoCapture Міністерства юстиції США конфіскувала понад 500 мільйонів доларів у яхтах, нерухомості та інших активів людей, які підтримують російський уряд і ухилилися від санкцій США.

Завдяки «данській моделі» Збройні сили України у 2024 році отримали озброєння на загальну суму майже 597 млн євро, з них 175 млн євро надійшли безпосередньо від Данії. Про це повідомляє пресслужба Міноборони.

За даними відомства, на першому етапі Данія виділила 50 млн євро на виробництво 18 самохідних артилерійських установок «Богдана», згодом фінансування було розширене на налагодження виробництва інших стратегічно-важливих видів озброєння: безпілотників великої дальності, протитанкових і протикорабельних ракетних систем.

У 2024 році до механізму долучилися Швеція та Ісландія, які надали 20 млн євро та 2,7 млн євро відповідно – безпосередньо через Данію.

За даними Міноборони, на 2025 рік ЄС виділив мільярд євро з доходів від заморожених російських активів, а Канада – близько 67 млн євро. Також Данія зарезервувала 130 млн євро для подальших інвестицій в українську оборонну промисловість. Очікується, що Норвегія надасть близько 43 млн євро на реалізацію проєктів у межах ініціативи, а Швеція оголосила про виділення 178 млн доларів.

У 2024 році Україна та Данія запровадили новий механізм фінансування закупівель озброєння для ЗСУ через відшкодування контрактів з українськими виробниками. Цей механізм отримав назву «данська модель». За цією схемою українська сторона формує детальний перелік проєктів, що потребують фінансування, а данські фахівці проводять детальну оцінку спроможностей рекомендованих компаній та аналізують їхній попередній досвід виконання контрактів.

«Унікальність цього підходу полягає в тому, що він не лише забезпечує оперативне постачання необхідного озброєння українським військовим, але й створює потужний стимул для розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Це своєю чергою суттєво посилює економічну стійкість України в умовах воєнного стану та формує міцну базу для подальшого розвитку оборонної промисловості», – зауважують у Міноборони.

Данія стала першою країною, яка за свій кошт закупила озброєння та військову техніку для ЗСУ в українських виробників. У квітні 2024 року уряд Данії виділив 200 мільйонів данських крон (майже 300 млн євро) на інвестиції в українську оборонну промисловість.

Коло спільних інтересів та взаємовигідної співпраці не обмежується лише стратегічними ресурсами України – величезний потенціал, після припинення транзиту російського газу територією України, у закупівлі LNG-газу у Америки. Так вважає Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України.

Про це він заявив під час брифінгу із британським колегою Девідом Леммі в Києві 5 лютого, передає кореспондентка Радіо Свобода. Таким чином голова МЗС прокоментував пропозицію президента США Дональда Трампа укласти угоду про доступ до корисних копалин України в обмін на військову допомогу.

«Наприклад, величезний потенціал є, особливо після припинення транзиту російського газу територією України, в закупівлі LNG-газу у США. Ви знаєте, що Україна володіє надзвичайно потужними підземними газовими сховищами. І тут теж ми маємо спільні точки для взаємовигідного співробітництва, одночасно посиливши енергетичну безпеку Європи, тому що цього газу буде достатньо у разі його закачування у наші сховища для відігравання ролі гаранта енергетичної безпеки в Європі», – сказав Сибіга.

Читайте також: Зеленський відреагував на пропозицію Трампа про доступ США до рідкісноземельних мінералів України

Він також нагадав, що в «плані перемоги» Володимира Зеленського був пункт щодо українських мінеральних і природних ресурсів і можливостей для партнерів інвестувати і розробляти їх.

«Це наш спільний стратегічний інтерес і це теж одні з таких конкретних втілень реалізації концепту «мир завдяки силі». Тому що це теж є елементами певних гарантій присутності крупного бізнесу в Україні, крупних інтересів, зацікавленості наших найближчих союзників, Сполучених Штатів Америки у розробці таких родовищ і їх захисті. І ми справді маємо для цього величезні можливості, і ця наша позиція також доводиться до наших американських друзів», – пояснив міністр закордонних справ.

Сибіга також додав, що можна говорити про спільний інтерес і можливості для американського бізнесу, до прикладу, в реконструкції України.

«Це буде один із наймасштабніших проєктів цього сторіччя і відповідно одні з наймасштабніших можливостей для наших союзників», – додав він.

Президент США Дональд Трамп заявив 3 лютого, що хоче домовитися з Україною про угоду, яка забезпечить доступ США до рідкісноземельних мінералів, що використовуються в електроніці. За його словами, українська влада готова до такої угоди.

У Кремлі, коментуючи це, заявили, що зацікавленість президента США Дональда Трампа в рідкісноземельних металах України є пропозицією купувати військову допомогу.

А канцлер Німеччини Олаф Шольц засудив пропозицію Трампа, заявивши, що пов’язати подальшу оборонну допомогу Україні з правами доступу до її цінної сировини «було б дуже егоїстично». За його словами, ці ресурси краще було б використати на відновлення країни після війни.

Наприкінці вересня 2024 року президент Володимир Зеленський літав у США, де презентував свій «план перемоги України» як демократам, так і республіканцям на чолі з Дональдом Трампом. Як пізніше з’ясували журналісти Financial Times, два з п’яти пунктів цього плану в Києві розробили безпосередньо для Трампа. Перший пункт: Київ пропонує після закінчення війни замінити американських військових у Європі українцями. Друга пропозиція: Україна поділиться із західними партнерами своїми найважливішими природними ресурсами.

Новий пакет допомоги на 55 мільйонів фунтів оголосила Велика Британія. Про це заявив очільник МЗС країни Девід Леммі на спільному із українським колегою брифінгу в Києві, передає кореспондентка Радіо Свобода.

«Cьогодні я оголошую про виділення ще 55 мільйонів фунтів на підтримку України з боку Великої Британії, щоб сприяти підвищенню стійкості та зростанню обох наших країн та економік», – заявив очільник британського МЗС.

За всю надану підтримку, зокрема, за сьогоднішній пакет, Великій Британії подякував міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Читайте також: Розвідка Британії: корупція в російському оборонному секторі підриває ефективність збройних сил РФ

«Це фінансування соціальних, гуманітарних, енергетичних програм посилить нашу стійкість, і ця допомога саме зараз дуже вчасна», – заявив керівник МЗС України.

Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі прибув з візитом до Києва раніше 5 лютого.

16 січня прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент України Володимир Зеленський у Києві підписали угоду про сторічне партнерство між країнами.

10-відсоткове мито на всю китайську продукцію, що поставляється у США, набуло чинності 4 лютого у результаті виконавчого указу, виданого президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом.

Влада Китаю оголосила про низку кроків у відповідь, включаючи додаткові тарифи на вугілля, природний газ, сільськогосподарську техніку та інші товари зі Сполучених Штатів.

Відповідні заходи включають 15% податок на імпорт вугілля та скрапленого природного газу з США. Сира нафта, сільськогосподарська техніка, пікапи та автомобілі з великими двигунами будуть обкладатися 10% митом.

Крім того, китайські регулятори ринку заявили, що розпочали розслідування щодо Google. Державна адміністрація з регулювання ринку заявила, що Google підозрюється у порушенні антимонопольного законодавства.

У понеділок Трамп заявив, що планує поговорити з китайським лідером Сі Цзіньпіном протягом наступних 24 годин, але не було зрозуміло, коли відбудеться телефонна розмова. Представник Білого дому повідомляв, що тарифи з Китаєм все ще мають набути чинності опівночі.

Сполучені Штати раніше оголосили нові каральні мита щодо Мексики, Канади та Китаю, що створює передумови для ширшого торговельного конфлікту з трьома найбільшими торговельними партнерами США.

Після розмов з лідерами Канади і Мексики Трамп погодився відтермінувати запровадження мит на товари з цих країн на 30 днів.

Президент Володимир Зеленський 28 січня прокоментував припинення фінансування проєктів Агенції з міжнародного розвитку Сполучених Штатів.

За його словами, він доручив урядовцям «дати звіт щодо тих програм американської підтримки, які зараз призупинені». Зеленський уточнив, що йдеться про гуманітарні програми.

«Олексій Кулеба та інші урядовці з’ясовують, які саме програми зараз у дефіциті; майже всі вони йшли не через уряд України, а безпосередньо через наші громади, через різні організації. Багато проєктів. Визначимо, які з них критичні й потребують рішень уже зараз», – сказав президент у вечірньому зверненні.

Зеленський додав, що частину цього фінансування можливо забезпечити з бюджету, щодо решти – «обговоримо з європейцями та американцями». За його словами, програми охоплюють сфери звʼязку й цифровізації до підтримки ветеранів, шкіл, лікарень та відбудови.

Читайте також: Верещук анонсує консультації зі США через припинення фінансування проєктів USAID

«Звісно, деталі програм не були державною справою, але урядовці представлять мені все, і те, що є пріоритетним, те, що стосується українських дітей передусім, наших ветеранів, програм захисту нашої інфраструктури, – пріоритетні речі ми обов’язково підтримаємо», – заявив він.

Раніше заступниця голови Офісу президента Ірина Верещук анонсувала консультації зі США щодо припинення фінансування гуманітарних проєктів USAID в Україні.

Про те, що Американська агенція з міжнародного розвитку (USAID) в Україні отримала розпорядження призупинити всі проєкти і видатки на них, повідомило 26 січня «Суспільне» з посиланням на неназваного працівника офісу USAID у Києві.

За його словами, детальних вказівок працівники офісу поки що не отримали. Офіційно в USAID ситуацію не коментували.

Повідомлення з’явилося після того, як 24 січня Державний департамент США розпорядився заморозити нове фінансування майже всіх програм зовнішньої допомоги США в рамках прагнення президента Дональда Трампа «привести ці програми у відповідність зі своїми зовнішньополітичними цілями».

Китай та Індія зупинили закупівлю російської нафти з постачанням у березні на тлі зростання витрат на фрахт танкерів, які не підпадають під санкції США, пише 28 січня агенція Reuters із посиланням на трейдерів.

За їхніми словами, ціна на російську сиру нафту ESPO, яка експортується з порту Козьміно в Тихому океані, зросла на 3–5 доларів за барель порівняно з маркою ICE Brent. Це пов’язане з різким підвищенням ставок фрахту суден. Наприклад, для танкера типу «Афрамакс» (судно водотоннажністю менш як 120 тисяч тонн, менше за тип «Суецмакс») з маршрутом до Китаю вони зросли «на кілька мільйонів доларів».

10 січня США запровадили найширший досі пакет американських санкцій, який зачіпає доходи Росії від експорту нафти та газу. Під обмеження потрапили дві з чотирьох найбільших російських нафтових компаній – «Газпромнефть» і «Сургутнефтегаз» і понад 180 танкерів, які, ймовірно, перевозять російську нафту і нафтопродукти, порушуючи санкції західних країн. Ці обмеження викликали стрибок цін на фрахт танкерів, оскільки деякі покупці і порти в Китаї та Індії стали відмовлятися приймати судна, що потрапили під санкції.

Фінансовий директор індійської Bharat Petroleum Corp Ltd повідомив Reuters минулого тижня, що компанія не отримала нових пропозицій про березневі постачання, як це зазвичай буває в середині кожного місяця, і очікує, що кількість пропозицій на березень скоротиться порівняно з січнем та груднем.

Російська нафта становила 36% імпорту Індії та майже п’яту частину імпорту Китаю у 2024 році.

За даними аналітичної компанії Kpler, останні санкції стосуються танкерів, які перевозять близько 42% морського експорту нафти Росії, переважно до Китаю. США вимагали від Індії розвантажити ці танкери з російською нафтою до 27 лютого і зробити за них платежі до 12 березня. У Китаї судна, які потрапили під обмеження, зазнають затримок під час вивантаження нафти, попри тимчасове звільнення від санкцій.

За даними Kpler, імпорт сирої нафти з Росії до Китаю минулого тижня впав до шестимісячного мінімуму і становить 717 тисяч барелів на день.

Що ж до Індії, перебої в постачанні російської сирої нафти становлять до 450 тисяч барелів на добу, зазначає Reuters. Індійські нафтопереробні заводи шукали альтернативні постачання з країн Близького Сходу, Африки та США на березень та квітень, оскільки очікують скорочення постачання з Росії, повідомляє агентство.

У 2024 році Росія експортувала 33,6 мільйона тонн зрідженого природного газу (ЗПГ). Це на 4% більше, ніж у 2023 році, пише РБК з посиланням на дані аналітичної компанії Kpler.

Попередній рекорд був зафіксований у 2022 році, тоді Росія експортувала 32,9 мільйона тонн ЗПГ. Крім того, в грудні 2024 року Росія встановила рекорд із місячних постачань, направивши на міжнародні ринки 3,25 мільйона тонн.

За даними Kpler, у 2024 році 52% всього експортованого з Росії ЗПГ припало на ринок Європи. Серед європейських країн найбільшими покупцями російського ЗПГ стали Франція, Іспанія, Бельгія та Нідерланди.

Ще 45% усіх постачань припали на ринок Азії. Найбільше ЗПГ із Росії закупили Китай та Японія. Іншими напрямками експорту стали Туреччина та Кувейт.

У січні стало відомо, що Євросоюз планує запровадити обмеження на імпорт зрідженого природного газу та алюмінію з Росії в черговому пакеті санкцій. Відмова від російського ЗПГ може бути здійснена як через санкції, так і через поступове обмеження закупівель.

У 14-му пакеті санкцій Євросоюз запровадив заборону реекспортувати через порти в Євросоюзі російський ЗПГ, призначений для третіх країн.

Протягом минулого, 2024 року, сума державного і гарантованого державою боргу України збільшилась на 1461,3 млрд грн, у доларовому еквіваленті – на 20,74 млрд доларів США, повідомляє Міністерство фінансів України.

«Станом на 31 грудня 2024 року державний та гарантований державою борг України становив 6 980,93 млрд грн, або 166,06 млрд дол. США, а саме: державний та гарантований державою зовнішній борг – 5 048,44 млрд грн (72,32 % загальної суми державного та гарантованого державою боргу), або 120,09 млрд дол. США; державний та гарантований державою внутрішній борг – 1 932,49 млрд грн (27,68 %), або 45,97 млрд дол. США», – поінформували у відомстві.

Зазначається, що державний борг України становив 6 692,42 млрд грн (95,87% загальної суми державного та гарантованого державою боргу), або 159,20 млрд дол. США. Державний зовнішній борг становив 4 829,29 млрд грн (69,18% загальної суми державного та гарантованого державою боргу), або 114,88 млрд дол. США. Державний внутрішній борг становив 1 863,13 млрд грн (26,69% загальної суми державного та гарантованого державою боргу), або 44,32 млрд дол. США.

За даними Мінфіну, у 2024 році гарантований державою борг України становив 288,51 млрд грн (4,13%), або 6,86 млрд дол. США, зокрема:

• гарантований державою зовнішній борг – 219,15 млрд грн (3,14%), або 5,21 млрд дол. США;
• гарантований державою внутрішній борг – 69,36 млрд грн (0,99 %), або 1,65 млрд дол. США.

«Протягом 2024 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 1461,30 млрд грн і в доларовому еквіваленті державний та гарантований державою борг збільшився на 20,74 млрд дол. США»,– уточнили у Мінфіні.

Раніше, наприкінці березня 2024 року Міністерство фінансів повідомило, що протягом місяця до бюджету України надійшло близько 9 мільярдів доларів США зовнішнього фінансування.

У квітні 2024 року сума державного і гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 86,17 млрд гривень (у доларовому еквіваленті – на 0,47 млрд доларів США).

При цьому в уряді наголосили, що кошти від ЄС є першим траншем у межах нового інструменту Ukraine Facility. Вони є частиною перехідного фінансування, загальний обсяг якого сягає 6 мільярдів євро.

Рада Європейського cоюзу схвалила започаткування інструменту Ukraine Facility загальним обсягом 50 мільярдів євро на 2024–2027 роки в лютому. Ці кошти буде спрямовано на підтримання життєдіяльності, відновлення української держави та проведення реформ на шляху до членства в Європейському союзі.