Пенсії людей з окупованих територій, які понад рік не знімали пенсію, зберігатимуться на їхніх рахунках у ПФУ – уряд

Пенсії людей, які не виїхали з тимчасово окупованих територій Луганської і Донецької областей, і понад рік не знімали пенсію, зберігатимуться на їхніх рахунках у Пенсійному фонді України (ПФУ). Про це 20 травня повідомило міністерство соціальної політики України.

«Через російську агресію проти України, яка триває вже понад 10 років, частина українських пенсіонерів проживає на непідконтрольній державі території. При цьому такі пенсіонери продовжують отримувати свою пенсію за умови проходження фізичної (зокрема, відео-) ідентифікації у Пенсійному фонді. Водночас Пенсійний фонд України давно (від одного року до іноді 5–7 років) не може зв’язатися з деякими пенсіонерами. Ці люди також тривалий час (щонайменше рік) не користуються грошима зі своїх пенсійних карток. Через це їхні пенсійні кошти накопичуються в «Ощадбанку», який мав би ці пенсії виплачувати», – йдеться в повідомленні міністерства.

На 1 жовтня 2023 року в «Ощадбанку» накопичено понад 10 мільярдів гривень.

«Щоб зробити пенсійну систему більш фінансово стабільною, закон «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановив нове правило: кошти, які були відкладені для виплати таких пенсій, тепер будуть зберігатися не в «Ощадбанку», а безпосередньо в Пенсійному фонді України», – інформує міністерство.

Для того, щоб виконати цю норму, уряд підготував проєкт спеціальних правил, які чітко визначають, як саме ці кошти перейдуть з «Ощадбанку» до ПФУ. Гроші чекатимуть на своїх власників або їхніх спадкоємців до моменту звернення людей.

Кредит на картку онлайн

МВФ починає обговорення з владою України 8-го перегляду програми розширеного фінансування

Міжнародний валютний фонд починає черговий перегляд програми розширеного фінансування в Україні – про це Радіо Свобода стало відомо від постійної представниці фонду Прішили Тофано 20 травня.

«Місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм розпочинає сьогодні в Києві обговорення з представниками влади України восьмого перегляду Програми розширеного фінансування (EFF)», – заявила Тофано в Києві.

Читайте також: Гетманцев прокоментував оновлення меморандуму МВФ про співпрацю з Україною

У березні Виконавча рада Міжнародного валютного фонду завершила сьомий перегляд механізму розширеного фінансування для України. Це дозволило владі України залучити 0,4 мільярда доларів США, які «будуть спрямовані на підтримку бюджету». МВФ також оприлюднив звіт, за підсумками якого українська влада, «попри певні затримки в управлінській сфері, продовжила втілення важливих реформ».

Згодом прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив про надходження близько 400 мільйонів доларів траншу МВФ до бюджету України.

Кредит на картку онлайн

Шмигаль: Україна залучить 35 мільйонів євро від ЄІБ на підтримку малого й середнього бізнесу

Україна отримає фінансову допомогу від Європейського інвестиційного банку на підтримку малих і середніх підприємців, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 13 травня.

За його словами, уряд ухвалив рішення для покращення доступності кредитування.

«До 20 млн євро, які отримаємо від Європейського інвестиційного банку, спрямуємо на підтримку середньо- і довгострокових кредитів для українського бізнесу через державний «ПриватБанк», – повідомив він.

Читайте також: «Без рушниці та РЕБу в поле не вийти». Врожаї на півдні нищать війна та заморозки

Ще 15 мільйонів євро, за словами голови уряду, Україна залучить від ЄІБ на кредитування малого і середнього бізнесу через державний «Укрексімбанк».

Шмигаль очікує, що цей пакет допомоги забезпечить для українських підприємців «ресурс для розвитку, інвестицій та зростання».

У квітні голова уряду повідомив, що Європейський інвестиційний банк надає Україні 300 мільйонів євро на відновлення енергетики і критичної інфраструктури.

Кредит на картку онлайн

Веніславський: Україна не передає надра – готується ревізія дозволів, які отримали олігархи

Ратифікована сьогодні угода зі Сполученими Штатами про надра не передбачає передачу їх у власність – Україна залишається повноцінним власником і користувачем своїх ресурсів. Про це заявив народний депутат від «Слуги Народу» Федір Веніславський у етері Радіо Свобода.

«Україна не ділиться надрами – вона ділиться лише прибутками, рентними платежами… Жодних надр Україна не віддає, вона залишається суверенним власником і користувачем надр. Лише рентні платежі будуть наповнювати цей фонд і будуть реінвестувати в нашу промисловість», – наголосив він.

Читайте також: Зеленський: угода зі США означає спільну інвестиційну роботу «на десятиліття»

За словами Веніславського, угода також передбачає посилення контролю над використанням природних ресурсів. У майбутньому мають відбутися ревізії усіх спеціальних дозволів, виданих у попередні роки.

Як пояснив народний депутат, в Україні були поширені «сплячі» дозволи на надрокористування, коли «олігархи впродовж останніх 10-15 років отримували ці спецдозволи», але не використовували їх.

Україна і США 30 квітня підписали угоду про економічне партнерство і створення Інвестиційного фонду відбудови. За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, документ, серед іншого передбачає, що повна власність і контроль залишаються за Україною, фонд створюється 50/50, жодних боргових зобов’язань України перед США, угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюз, а фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій.

Кредит на картку онлайн

Єврокомісія представила план скорочення залежності ЄС від російських енергоносіїв

Європейська комісія 6 травня презентувала план дій для повної відмови Євросоюзу від російських енергоносіїв.

За повідомленням виконавчого органу, ЄС скоротив частку імпорту російського газу з 45% до 19% завдяки плану REPowerEU. Водночас у 2024 році ЄС спостерігав відновлення імпорту російського газу. Відтак Єврокомісія представила дорожню карту, щоб забезпечити «повне припинення залежності ЄС від російської енергії, забезпечуючи водночас стабільні постачання енергії та ціни по всьому ЄС».

Читайте також: Десять країн ЄС закликали повністю заборонити імпорт російського газу

«Дорожня карта передбачає поступове виведення російської нафти, газу та ядерної енергії з ринків ЄС у скоординований та безпечний спосіб, поки ЄС переходить на чисту енергію», – йдеться в повідомленні.

Комісія додає, що країни блоку підготують національні плани до кінця 2025 року, в яких буде викладено, як вони сприятимуть поступовому припиненню імпорту російських енергоносіїв.

Дорожня карта включає такі заходи:

  • припинення імпорту російського газу до кінця 2027 року через покращення прозорості, моніторингу та відстеження російського газу на ринках ЄС. Пропонується запобігати новим контрактами із постачальниками російського газу, а контракти про негайне постачання будуть припинені до кінця 2025 року
  • нові заходи для вирішення проблеми «тіньового флоту» Росії – суден для транспортування нафти, які Москва використовує для обходу санкцій
  • обмеження нових контрактів за участі Агентства Євроатому з постачання урану, збагаченого урану та інших ядерних матеріалів із Росії

У Єврокомісії вважають, що дорожня карта REPowerEU зменшить ризики безпеки, з якими стикається ЄС, забезпечивши зниження залежності від російської енергетики.

«Чистіша та незалежна енергетична система допомагає стимулювати економіку, а також робить величезний внесок у амбіції Європи щодо декарбонізації», – заявляє пресслужба комісії.

Наступного місяця Єврокомісія планує висунути законодавчі пропозиції на підтримку дорожньої карти.

У квітні агентство Reuters повідомило з посиланням на посадовця ЄС, що Європейська комісія оцінює, чи може вона законодавчо заборонити компаніям Євросоюзу підписувати нові контракти на постачання російського викопного палива.

Кредит на картку онлайн

ОЕСР: держборг України може сягнути 120% ВВП у 2026 році

Організація економічного співробітництва та розвитку 6 травня опублікувала огляди економічної ситуації та антикорупційної політики в Україні.

За оцінкою організації, російська агресія спричинила переміщення в межах та за кордони України приблизно чверті населення, а також знищила житло та інфраструктуру вартістю близько 2,5% ВВП країни.

«Після початкового потрясіння економіка поступово адаптувалася завдяки ефективним політичним заходам та суттєвій зовнішній підтримці. Однак ситуація з безпекою, дефіцит робочої сили та енергії продовжують перешкоджати діяльності, тоді як рівень переміщення населення, безробіття та бідності залишаються високими. Хоча впроваджуються різні стратегії та постійні реформи, для створення стабільних інституцій для сильної ринкової економіки необхідна послідовна політична база», – йдеться в документі.

Читайте також: Мінфін: точна сума виплат за ВВП-варантами наразі невідома, діалог із інвесторами триває

За прогнозом організації, дефіцит бюджету України зросте до 20% ВВП цього й наступного року, головно через потреби в оборонних видатках:

«Для фінансування оборонних витрат у розмірі 25% ВВП потрібен дуже великий дефіцит бюджету. Очікується, що дефіцит бюджету становитиме близько 20% ВВП у 2025 та 2026 роках, що призведе до зростання державного та гарантованого державою боргу до 120% ВВП у 2026 році порівняно з 50% ВВП у 2021 році».

Для економічного зростання ОЕСР рекомендує, поміж іншого, створення умов для реінтеграції демобілізованих військовослужбовців та переселенців у ринок праці, заохочення повернення біженців та збільшення участі жінок. Зокрема, йдеться про зняття обмежень на роботу жінок на деяких посадах у нічний час.

Серед інших рекомендацій:

  • зміцнення верховенства права для покращення умов для бізнесу
  • надійне та прозоре фінансове управління
  • монетарну політику, спрямовану на стримування інфляції та, «щойно дозволять умови», обмеження дефіциту бюджету в межах середньострокових цілей

ОЕСР оцінює, що відновлення вимагатиме «глибших змін у підході України до створення політик для стимулювання економічних рішень, що підтримують продуктивність». За прогнозом організації, темпи зростання залишатимуться скромними, доки триватиме війна, а приватний сектор матиме центральну роль у відбудові України.

«Повне використання потенціалу приватного сектору передбачає збільшення приватних інвестицій, підвищення продуктивності та розвиток експорту. Досягнення цих цілей вимагатиме вирішення давніх структурних проблем, багато з яких посилилися повномасштабним вторгненням Росії. Ключові пріоритети включають зміцнення регуляторної бази, сприяння конкуренції та інноваціям, а також покращення доступу до фінансування для залучення як внутрішніх, так і міжнародних інвестицій», – вважають аналітики.

За даними Міненерго на лютий 2025 року, Росія за три роки повномасштабного вторгнення завдала понад 30 масованих комплексних ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури України, загальні збитки від яких складають мільярди доларів.

Кредит на картку онлайн

Трамп пропонує Конгресу скоротити необоронні видатки США в 2026 році на 23%

Офісу менеджменту та управління при адміністрації президента Сполучених Штатів спрямував до Конгресу бюджетний запит президента Дональда Трампа на 2026 фінансовий рік, повідомляє пресслужба Білого дому 2 травня.

Йдеться про так званий «худий бюджет» – загальну пропозицію щодо оборонних і не-оборонних видатків на наступний фінансовий рік, який у США починається 1 жовтня.

За повідомленням, запропонований Трампом бюджет передбачає скорочення дискреційних витрат, не пов’язаних із обороною, на 163 мільярди доларів або на 23 відсотки порівняно з рівнем 2025 році.

Читайте також: Держдеп США скасував ще 139 грантів на понад 200 мільйонів доларів – Рубіо

Як стверджує Білий дім, цей план спрямований проти «глибинної держави» і забезпечує збільшення видатків на оборону та охорону кордонів.

«Це найнижчий рівень витрат, не пов’язаних з обороною, з 2017 року. Економія досягається завдяки ліквідації програм радикального різноманіття, рівності та інклюзії (DEI) та критичної расової теорії, фінансування «Нової зеленої афери», значної частини федерального уряду, що використовується як зброя проти американського народу, та переміщенню програм, які краще підходять для штатів та місцевих органів влади», – заявляє пресслужба.

  • Серед основних пріоритетів бюджету адміністрація Трампа називає, зокрема:
  • припинення «використання уряду як зброї» шляхом урізання «дезінформаційних» офісів із кібербезпеки та безпеки інфраструктури, «так званих» програм справедливого житла та «припинення несправедливого переслідування громадян Агентством з охорони довкілля»
  • припинення фінансування «шкідливих прогресивних, марксистських медіа» – зокрема, йдеться про грантові програми на 315 мільйонів доларів на просування «інтерсекційності», «расової рівності» та «ЛГБТКІА+ програмування»
  • охорону кордону – запит Трампа передбачає додаткові 500 мільонів доларів на Службу імміграційного та митного контролю США
  • переорієнтацію закордонної допомоги
  • «відновлення» армії
  • підтримку ветеранів
  • збереження програм соціального забезпечення
  • зміну фокусу діяльності NASA на висадку на Місяці та Марсі
  • підтримку розвитку штучного інтелекту

Агентство Reuters уточнює, що бюджетний запит є викладом пріоритетів Білого дому, який дасть республіканцям-розпорядникам бюджетних коштів у Конгресі план для початку розробки законопроєктів про витрати. Очільниця Комітету асигнувань у Сенаті, республіканка Сьюзен Коллінз, як цитує агентство, відреагувала на документ холодно.

«Цей запит надійшов до Конгресу із запізненням, і ключові деталі все ще залишаються невирішеними. Однак, виходячи з мого початкового огляду, у мене є серйозні заперечення», – заявила вона.

Зокрема, вона назвала на занизькі, на її думку, витрати на оборону і скороченняя програм допомоги американцям з низьким рівнем доходу в опаленні будинків.

У квітні державний секретар Марко Рубіо заявив про скасування ще 139 грантів на суму понад 200 мільйонів доларів. За його словами, американські платники податків не повинні фінансувати «хибні програми, такі як «Розбудова руху мігрантів-домашніх робітників» у Лівані або «Геть тролів геть!» у Великій Британії».

Президент США Дональд Трамп 9 квітня сказав, що він підтримує «значне скорочення видатків». Він також озвучив наміри щодо скорочення витрат, ймовірно, на суму понад трильйон доларів.

Раніше Дональд Трамп пообіцяв скоротити державні витрати і доручив ​Департаменту урядової ефективності (DOGE), очолюваному Ілоном Маском, здійснити це завдання.

Кредит на картку онлайн

Уряд опублікував угоду зі США про створення інвестиційного фонду

Кабінет міністрів опублікував угоду між урядами України та США про створення американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.

Зокрема, опубліковано розпорядження №416 від 30 квітня, яким уряд затвердив відповідний проєкт угоди.

Документ, серед іншого, передбачає, що кожна сторона планує робити внески у відповідно до умов угоди про обмежене партнерство (її текст наразі невідомий).

Водночас зазначається, що надана Вашингтоном нова військова допомога враховуватиметься у його внесок.

«Якщо після дати набуття чинності уряд США надаватиме уряду України нову військову допомогу в будь-якій формі (включаючи передачу систем озброєнь, боєприпасів, технологій або навчання), капітальний внесок партнера від США вважатиметься збільшеним на оціночну вартість такої військової допомоги, відповідно до угоди про обмежене партнерство», – йдеться в угоді.

Зазначається, що угода набирає чинності з дати більш пізньої ноти під час обміну нотами між сторонами про те, що кожна сторона завершила свої внутрішні процедури для набрання чинності. Ця угода потребує ратифікації Верховною Радою.

Крім того, передбачається, що угода залишається чинною до того моменту, доки сторони не погодяться про її припинення.

Україна і США 30 квітня підписали угоду про економічне партнерство та створення Інвестиційного фонду відбудови. За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, документ, серед іншого передбачає, що повна власність і контроль залишаються за Україною, фонд створюється 50/50, жодних боргових зобов’язань України перед США, угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюз, а фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій.

Читайте також: Мінекономіки: наступний крок угоди про надра між Україною та США – її ратифікація

Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль анонсував, що уряд проведе завтра, 1 травня, консультації з головами фракцій, груп і керівництвом Верховної Ради щодо ратифікації угоди зі США.

Дональд Трамп просував угоду з початку свого другого терміну президентства в січні. Обидві сторони були готові в лютому підписати угоду щодо природних ресурсів, алепідписання відклали після того, як зустріч Трампа і президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті перетворилася на суперечку.

США прагнуть доступу до понад 20 видів сировини, які вважаються стратегічно важливими для своїх інтересів. Серед них родовища титану, який використовується для виготовлення крил літаків та інших видів аерокосмічної продукції, а також урану, який використовується для ядерної енергетики, медичного обладнання і зброї. Україна також має родовища літію, графіту й марганцю, які використовуються в акумуляторах для електромобілів.

Кредит на картку онлайн

США й Україна підписали угоду щодо корисних копалин

Україна і США підписали угоду щодо природних ресурсів, повідомили міністерка економіки України Юлія Свириденко і Міністерство фінансів США в ніч на 1 травня.

За словами Свириденко, Угода про створення Інвестиційного фонду відбудови США–Україна, підписана спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессентом, «передбачає взаємовигідні умови для обох держав».

«Це угода, в якій США відзначають своє прагнення сприяти досягненню довгострокового миру в Україні і визнають вклад, який Україна зробила у глобальну безпеку, відмовившись від ядерного арсеналу. Угода, в якій США відзначають свою відданість питанням української безпеки, відновлення і реконструкції», – заявила Свириденко.

За її словами, українська сторона спільно зі США створить Інвестиційний фонд з відбудови України, який залучатиме глобальні інвестиції в Україну.

Міністерка навела ключові положення угоди:

  • повна власність і контроль залишаються за Україною
  • фонд створюється 50/50
  • національна власність захищена (угода не передбачає змін у процесах приватизації або управлінні державними компаніями, вони і далі належатимуть Україні)
  • ніяких боргових зобов’язань України перед США
  • угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюзу
  • фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій
  • необхідні законодавчі зміни – точкові (для функціонування фонду передбачено лише внесення змін до бюджетного кодексу, саму угоду має ратифікувати Верховна Рада)
  • США допоможуть залучати додаткові інвестиції і технології через агентство DFC
  • угода надає податкові гарантії (доходи і внески фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні).

Щодо роботи фонду, то, словами міністерки, США роблять внесок у нього коштами або новою допомогою, наприклад, системами ППО для України. Україна вносить 50% доходів державного бюджету від «нової ренти на нові ліцензії на нові ділянки».

«Далі фонд інвестує у проєкти із видобутку корисних копалин та нафти і газу, а також в супутню інфраструктуру чи переробку. Конкретні інвестиційні проєкти, на які будуть спрямовані кошти, Україна і США визначатимуть спільно. Важливо, що фонд може інвестувати виключно в Україну. Ми очікуємо, що перші 10 років прибутки та надходження фонду не розподіляються, а можуть лише інвестуватись в Україну – у нові проєкти чи відбудову. Ці умови будуть обговорюватися додатково», – додала урядовиця.

Міністр фінансів США Скотт Бессент наголосив, що ця угода «чітко сигналізує» Росії, що адміністрація президента Дональда Трампа налаштована на мирний процес, «зосереджений на вільній, суверенній і процвітаючій Україні в довгостроковій перспективі».

«Президент Трамп побачив у цьому партнерстві між американським і українським народами свідчення взаємного прагнення до тривалого миру і процвітання в Україні. І щоб було зрозуміло – жодна держава чи особа, яка фінансувала або постачала російську військову машину, не зможе отримати вигоду від відбудови України», – цитує слова Бессента Міністерство фінансів США.

Напередодні агенція Bloomberg з посиланням на джерело повідомила, що Україна готова підписати зі США угоду про природні ресурси, а міністерка економіки України Юлія Свириденко перебуває на шляху до Вашингтона для підписання угоди.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який минулого тижня був із візитом у США, вчора озвучив очікування, що цю угоду підпишуть протягом найближчої доби.

У рамках угоди США і Україна прагнутимуть створити умови для «збільшення інвестицій в гірничодобувну промисловість, енергетику і пов’язані з ними технології в Україні», йдеться в проєкті документа, з яким ознайомилися медіа. Вашингтон також визнає наміри Києва, щоб угода не суперечила його планам щодо вступу до ЄС.

Також повідомлялося, що США погодилися, що лише майбутня військова допомога, яку вони можуть надати Україні після підписання угоди, буде зарахована до їхнього внеску до фонду, згідно з документом. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль днями заявив, що Вашингтон відмовився від свого наполягання на включенні в угоду допомоги на десятки мільярдів доларів, наданої з початку російського вторгнення.

Дональд Трамп просував угоду з початку свого другого терміну президентства в січні. Обидві сторони були готові в лютому підписати угоду щодо природних ресурсів, алепідписання відклали після того, як зустріч Трампа і президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті перетворилася на суперечку.

США прагнуть доступу до понад 20 видів сировини, які вважаються стратегічно важливими для своїх інтересів. Серед них родовища титану, який використовується для виготовлення крил літаків та інших видів аерокосмічної продукції, а також урану, який використовується для ядерної енергетики, медичного обладнання і зброї. Україна також має родовища літію, графіту й марганцю, які використовуються в акумуляторах для електромобілів.

Кредит на картку онлайн

FT: угода між США та Україною під загрозою зриву

США та Україна зіткнулися з перешкодами в останню хвилину перед підписанням угоди щодо корисних копалин, пише The Financial Times з посиланням на свої джерела.

За даними видання, виникли проблеми, коли літак віцепрем’єр-міністра України Юлії Свириденко прямував до Вашингтона, і команда міністра фінансів Скотта Бессента сказала їй, що вона повинна «бути готовою підписати всі угоди або повернутися додому», розповіли три людини, знайомі з цим питанням.

Як пише FT, американці хочуть, щоб українці підписали як рамкову угоду, так і детальну угоду про фінансування, яка б завершила повну угоду про надра у середу, повідомили два українських чиновники.

Одна особа, знайома з позицією США, повідомила в середу, що переговори не завершилися через те, що Україна намагалася переглянути умови, узгоджені на вихідних.

За словами співрозмовника, високопосадовці США були стурбовані тим, що це зменшить прозорість і підзвітність, але угода все ще може бути підписана вже в середу, якщо Україна повернеться до початкових умов.

«Президент Трамп сказав, що настав час це зробити, і ми рухаємося з усією можливою швидкістю в цьому напрямку. Сполучені Штати віддані швидкому укладенню цієї життєво важливої угоди і забезпеченню тривалого миру в Україні», – заявив представник Міністерства фінансів США.

Представники України, як пише видання, кажуть, що не можуть підписати обидва документи в середу, оскільки угода про фонд має бути ратифікована парламентом їхньої країни, перш ніж її можна буде підписати.

Раніше cьогодні агенція Bloomberg з посиланням на джерело повідомила, що Україна готова підписати зі США угоду про природні ресурси, міністр економіки України Юлія Свириденко перебуває на шляху до Вашингтона для підписання угоди.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який минулого тижня перебував з візитом у США, озвучив очікування, що цю угоду підпишуть протягом найближчої доби.

У рамках угоди США і Україна прагнутимуть створити умови для «збільшення інвестицій в гірничодобувну промисловість, енергетику і пов’язані з ними технології в Україні», йдеться в проєкті документа, з яким ознайомилися медіа. Вашингтон також визнає наміри Києва, щоб угода не суперечила його планам щодо вступу до ЄС.

Також повідомлялося, що США погодилися, що лише майбутня військова допомога, яку вони можуть надати Україні після підписання угоди, буде зарахована до їхнього внеску до фонду, згідно з документом.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль днями заявив, що Вашингтон відмовився від свого наполягання на включенні в угоду допомоги на десятки мільярдів доларів, наданої з початку російського вторгнення.

Про це Шмигаль заявив після зустрічі з міністром фінансів США Скоттом Бессентом, на якій обговорювали, серед іншого, цю угоду.

Читайте також: «Жодної такої міжнародної угоди ніколи в світі не було» – що (не) так із новою угодою про надра?

Трамп просував угоду з початку свого другого терміну в січні. Обидві сторони були готові в лютому підписати угоду щодо природних ресурсів, але її було відкладено після того, як зустріч Трампа та президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті перетворилася на суперечку.

Кредит на картку онлайн