Правління Національного банку України ухвалило рішення про збереження облікової ставки на рівні 15,5%.

У своєму повідомленні НБУ пише, що це рішення сприятиме підтриманню стійкості валютного ринку, збереженню контролю над інфляційними очікуваннями та поступовому сповільненню інфляції до цілі 5%.

«Враховуючи значний рівень невизначеності, що в останні місяці лише посилився, НБУ гнучко реагуватиме на зміни в балансі ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань», – вказує регулятор.

У березні НБУ підвищив облікову ставку на 1%, до 15,5% річних.

Перед тим Нацбанк підвищував облікову ставку на 1%, до 14,5% річних у січні 2025 року. Також було підвищення за місяць до того – у грудні.

Облікова ставка – один із головних інструментів, за допомогою якого Національний банк встановлює для банків й інших суб’єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщених грошових коштів на відповідний період.

Україна зробила «позитивний» новий крок у обговоренні зі Сполученими Штатами угоди про економічне партнерство та створення фонду інвестицій у відбудову України, повідомила міністерка економіки Юлія Свириденко 16 квітня.

«Наші технічні команди дуже ґрунтовно попрацювали разом над угодою – є суттєвий прогрес, юристи зробили правильні акценти у драфті угоди, дякую перемовникам в обох командах», – заявила вона.

За словами урядовиці, українська та американська сторони домовилися зафіксувати ці досягнення у відповідному меморандумі про наміри і найближчим часом готуються завершити формалізацію угоди.

Читайте також: Bloomberg: США вимагають від України повернути допомогу на суму 100 млрд доларів – замість 300 млрд

Свириденко додала, що команди продовжать працювати над конкретними пунктами в угоді – «багато вже пропрацьовано, і рівень угоди має бути достатньо високим».

Міністерка уточнила, що угода підлягатиме ратифікації у Верховній Раді. Очікується, що документ надаватиме можливість інвестицій і розвитку в Україні, а також забезпечить умови для «відчутного економічного зростання й України, і Сполучених Штатів».

Президент Зеленський напередодні назвав позитивними перемовини, які пройшли між США і Україною щодо угоди про корисні копалини, «були позитивними». Він заявив, що зустрічі щодо угоди в різному форматі продовжаться цього тижня.

30 березня президент США Дональд Трамп заявив, що український президент Володимир Зеленський намагається вийти з угоди щодо корисних копалин, і попередив, що у такому разі на нього чекатимуть «великі проблеми».

Читайте також: Зеленський: переговори щодо угоди про корисні копалини «були позитивними», зустрічі продовжаться цього тижня

За даними агенції Bloomberg, Україна запропонує внести зміни до нового проєкту угоди про корисні копалини, зокрема обіцянку збільшити інвестиції США.

24 березня президент США Дональд Трамп заявив, що очікує, що незабаром буде підписано угоду з Україною щодо корисних копалин. Згодом український президент Володимир Зеленський підтвердив, що США готують новий проєкт угоди. За його словами, американська сторона запропонувала Києву «одразу велику угоду».

Газета Financial Times й агентство Bloomberg, які ознайомились із новим проєктом угоди, повідомили, що Сполучені Штати наполягають на укладенні нової угоди з Україною, яка поширюватиметься на всі природні ресурси, включаючи нафту й газ, а також основні енергетичні активи країни.

На трьох пунктах пропуску на кордоні з Угорщиною, Словаччиною та Румунією триватиме перевірка автомобільних вагів, попереджає Державна митна служба.

Роботи триватимуть тиждень, з 17 по 24 квітня, йдеться в повідомленні з посиланням на дані філії «Укрінтеравтосервіс-Закарпаття»:

«Щорічну державну метрологічну повірку проходитимуть автомобільні ваги у пунктах пропуску «Чоп» (українсько-угорський кордон), «Ужгород» (українсько-словацький кордон) та «Дякове» (українсько-румунський кордон)».

Митниця радить перевізникам вантажівок врахувати можливі тимчасові затримки руху під час проведення метрологічної повірки на цих КПП.

У квітні прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив про відкриття нового пункту пропуску на кордоні України й Угорщини «Велика Паладь – Нодьгодош».

Президент України Володимир Зеленський заявив, що перемовини, які пройшли між США і Україною щодо угоди про корисні копалини, «були позитивними».

За його словами, зустрічі щодо угоди в різному форматі продовжаться цього тижня.

«Перемовини пройшли, і вони були позитивними. Це була зустріч технічної команди. Зустрічі на цьому рівні в різному форматі будуть продовжувати весь цей тиждень. Поки що обидві сторони закінчили зустрічі позитивно. Я вважаю, що це гарний результат», – сказав він під час пресконференції в Одесі.

Зеленський зазначив, що після всіх цих консультацій, коли команди будуть готові, вони покажуть свої напрацювання.

Українська делегація 11 квітня прибула до Вашингтону для нового раунду переговорів про угоду щодо корисних копалин України. Повідомлялося, що переговори мали розпочатися в п’ятницю і тривати два дні.

Американські та українські чиновники зустрілися в п’ятницю, щоб обговорити американський новий проєкт угоди щодо корисних копалин України.

Як повідомило Reuters обізнане джерело, перспективи прориву під час обговорення нового проєкту угоди були мізерними.

«Переговорна атмосфера дуже ворожою», – сказало джерело, вказуючи на «максималістський» проєкт, представлений адміністрацією Трампа минулого місяця, який є більш експансивним, ніж початкова версія.

Читайте також: «Жодної такої міжнародної угоди ніколи в світі не було» – що (не) так із новою угодою про надра?

30 березня президент США Дональд Трамп заявив, що український президент Володимир Зеленський намагається вийти з угоди щодо корисних копалин, і попередив, що у такому разі на нього чекатимуть «великі проблеми».

За даними агенції Bloomberg, Україна запропонує внести зміни до нового проєкту угоди про корисні копалини, зокрема обіцянку збільшити інвестиції США.

Газета Financial Times й агентство Bloomberg, які ознайомились із новим проєктом угоди, повідомили, що Сполучені Штати наполягають на укладенні нової угоди з Україною, яка поширюватиметься на всі природні ресурси, включаючи нафту й газ, а також основні енергетичні активи країни.

Як зазначає FT, у цій угоді США не пропонують Києву жодних гарантій безпеки. Попередня версія угоди також не містила тих гарантій безпеки для України, на яких наполягав Зеленський.

Перед цим у березні Україна і США домовилися укласти угоду про розробку критичних мінеральних ресурсів України. Спроби підписати угоду провалилися 28 лютого після суперечки між Трампом і Зеленським у Білому домі.

Адміністрація президента США Дональда Трампа вирішила не застосовувати нові взаємні мита до низки електроніки, включно зі смартфонами та ноутбуками.

Рішення передбачає виключення з тарифів також жорстких дисків, моніторів, деяких мікросхем і обладнання для виробництва напівпровідників. Це означає, що зазначені товари не потраплять під 145% мита на китайську продукцію та базові 10% мита на імпорт з інших країн.

Очікується, що ринок відреагує на це послаблення зростанням акцій технологічних компаній уже в понеділок. Рішення також може зняти побоювання споживачів щодо зростання цін на електроніку.

Водночас адміністрація Трампа зберігає курс на перенесення виробництва критично важливої техніки до США. Як заявила прессекретарка Білого дому Каролін Левітт, такі компанії як Apple, TSMC і Nvidia вже зобов’язалися інвестувати в американське виробництво.

Apple у лютому пообіцяла вкласти 500 мільярдів доларів у США і створити 20 тисяч робочих місць упродовж чотирьох років.

Президент США Дональд Трамп 2 квітня оголосив про запровадження мит на товари з усього світу, які ввозитимуться до Сполучених Штатів.

Запровадження мит із боку США призвело до падіння індексів на провідних світових ринках, падіння курсу долара і побоювань щодо можливої глобальної рецесії. Трамп пояснює свої дії захистом інтересів США й американських компаній.

Але 9 квітня Трамп заявив про 90-денну паузу і «суттєве зниження» взаємних тарифів із 75 країнами.

Відтермінування тарифів Сполучених Штатів на 90 днів є «сигналом» і відкриває двері для переговорів, заявив президент Франції Еммануель Макрон 11 квітня.

Водночас «ця пауза залишається крихкою», додав він:

«Крихкою, тому що 25% тарифи на сталь, алюміній і автомобілі та 10-відсоткові тарифи на всі інші товари все ще діють. Це становить 52 мільярди євро для Європейського Союзу! (Пауза – ред.) крихка, тому що ця 90-денна пауза означає 90 днів невизначеності для всіх наших підприємств, по обидва боки Атлантики та за її межами», – додав він.

За словами президента Франції, метою Єврокомісії та країн Європи залишаються переговори про скасування митних тарифів і симетричну угоду зі США.

Президент США Дональд Трамп раніше заявив про 90-денну паузу і «суттєве зниження» взаємних тарифів із 75 країнами.

Після цього президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що ЄС призупинить на 90 днів свої контрзаходи у відповідь на мита США.

Водночас він оголосив про негайне підвищення тарифів на китайські товари до 125%, звинувативши Пекін у «відсутності поваги» до світових ринків.

Президент США Дональд Трамп 2 квітня оголосив про запровадження мит на товари з усього світу, які ввозитимуться до Сполучених Штатів. Фондові ринки в усьому світі зазнали падіння на тлі цих кроків.

Угоду про лібералізацію вантажних автоперевезень між Україною та Євросоюзом, відому як «транспортний безвіз», продовжено до 31 грудня 2025 року, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Відповідно до умов угоди, українські автомобільні перевізники й надалі зможуть здійснювати вантажні перевезення до країн ЄС без необхідності отримання спеціальних дозволів.

Шмигаль зазначив, що це вже четверта пролонгація угоди, яка підтверджує свою результативність, оскільки експорт українських товарів автошляхами до ЄС зріс на 42%, імпорт автотранспортом – на 37%.

За словами прем’єра, «транспортний безвіз» є частиною секторальної інтеграції України до Європи та важливою передумовою вступу до Євросоюзу.

У червні 2024 року Україна та Єврокомісія продовжили дію «транспортного безвізу» на рік із можливістю його «автоматичної пролонгації» до кінця 2025 року. Оновлена угода передбачає низку взаємних зобов’язань щодо наявності ліцензій на перевезення та маркування вантажівок. Йдеться про маркування вантажівок, що виконують перевезення відповідно до угоди; необхідність для всіх водіїв мати ліцензію на перевезення чи інші підтверджувальні документи під час виконання перевезення; зобов’язання для перевізників, що слідують порожніми за товарами, мати підтверджувальні документи на товари, які вони планують завозити.

Україна запрошує Європу інвестувати в критично важливі сировинні ресурси, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на бізнес-форумі в Брюсселі 10 квітня, передає кореспондентка Радіо Свобода.

«Ми маємо величезний потенціал у сфері відновлюваної енергетики, водню й біометану. Наша енергомережа повністю синхронізована з європейською. Підземні газові сховища, найбільші в Європі, можуть збільшити загальну потужність континенту на 25%. Ми також маємо другі за величиною запаси газу в Європі. Усе це робить Україну унікально стратегічним місцем для інвесторів, орієнтованих на майбутнє. Критично важливі сировинні ресурси – ще один сектор, куди ми запрошуємо європейські інвестиції», – сказав голвоа українського уряду.

Він зазначив, що нині ЄС імпортує багато з цих ресурсів із-за меж континенту, «але Україна може це змінити».

«Європейська промисловість може отримати надійне джерело сировини тут, у Європі, закладаючи основу нової індустріальної революції «зробленого в Європі», – заявив Шмигаль.

За його словами, відбудова України стане найбільшим економічним проєктом у Європі за останні покоління.

«За даними Світового банку, Україна потребує понад 524 мільярди доларів на відновлення протягом наступного десятиліття. І ці проєкти створять безпрецедентні можливості для європейського бізнесу. Сьогодні Україна – це не просто країна, що воює. Це – центральна точка, навколо якої вибудовується нова геометрія Європи. Ми – не буферна зона. Ми – не сіра зона. Ми – нова можливість для Європи віднайти свою ідентичність», – сказав прем’єр.

Він наголосив, що Україна готова стати постачальником і експортером безпеки, енергії, критично важливих ресурсів і цифрових інновацій. «І це вигідно не лише Європейському союзу як геополітичному центру сили, але й європейському бізнесу, для якого Україна стає новим привабливим напрямком для прибуткових інвестицій», – зазначив голова уряду.

Раніше віцепремʼєр-міністерка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції Ольга Стефанішин повідомила, що технічні консультації між Україною і США щодо угоди про корисні копалини відбудуться 11 квітня у Вашингтоні.

Вона зазначила, що не може поки розкривати подробиць, але підтвердила на запитання журналістів, що угода зі США про мінерали не може містити моменти, які суперечать співпраці з ЄС.

«Я дійсно можу підтвердити, що нічого в угоді не може обговорюватися з Україною таким чином, щоб це підривало наявні зобов’язання України, включно з фінансовими – в межах Ukraine facility, макрофінансової допомоги, співпраці з МВФ. Це не може бути предметом жодного переговорного формату. А це означає, що відповідні коригування повинні бути внесені в формат угоди пізніше», – додала урядовиця.

Минулого тижня голова МЗС України Андрій Сибіга уточнив, що угода зі США про копалини аналізується на відповідність законодавству України, тому що «ця угода має відповідати інтересам обидвох країн, і у нас є своє законодавство». Зокрема, зазначав міністр, документ не може суперечити євроінтеграційному курсу України.

Читайте також: «Жодної такої міжнародної угоди ніколи в світі не було» – що (не) так із новою угодою про надра?

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 10 квітня привітала рішення президента Сполучених Штатів Дональда Трампа відтермінувати нові митні тарифи.

«Це важливий крок до стабілізації світової економіки. Чіткі, передбачувані умови є важливими для функціонування торговельних мереж і ланцюгів поставок», – заявила вона.

Фон дер Ляєн наголосила, що мита шкодять бізнесу та споживачам, тому вона виступає за митну «нуль за нуль» між Європейським союзом і Сполученими Штатами.

«Європейський Союз залишається відданим конструктивним переговорам зі Сполученими Штатами з метою досягнення безперебійної та взаємовигідної торгівлі», – каже голова Єврокомісії.

Читайте також: Трамп пояснив, що з митами «потрібно виявляти гнучкість»

Водночас, за словами посадовиці, Європа продовжує працювати над диверсифікацією свого торговельного партнерства, співпрацюючи з країнами, на які припадає 87% світової торгівлі та «які поділяють нашу прихильність вільному та відкритому обміну товарами, послугами та ідеями».

Також, каже фон дер Ляєн, ЄС активізує роботу, щоб зняти бар’єри на внутрішньому єдиному ринку:

«Ця криза прояснила одне: у часи невизначеності єдиний ринок є нашим якорем стабільності та стійкості».

Президент США Дональд Трамп раніше заявив про 90-денну паузу та «суттєве зниження» взаємних тарифів із 75 країнами.

Водночас він оголосив про негайне підвищення тарифів на китайські товари до 125%, звинувативши Пекін у «відсутності поваги» до світових ринків.