Україна «запізнюється» із підписанням угоди про корисні копалини, заявив президент Сполучених Штатів Дональд Трамп – про це він заявив у своїй соцмережі Truth Social 25 квітня.

«Україна на чолі з Володимиром Зеленським не підписала фінальні документи щодо дуже важливої Угоди щодо рідкісних копалин зі Сполученими Штатами. Вона запізнилася щонайменше на три тижні. Сподіваємося, що її буде підписано негайно», – написав Трамп.

Водночас, як стверджує президент США робота над мирною угодою між Росією та Україною «йде гладко»: «здається, успіх ще попереду».

Тим часом міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що не очікує підписання з США угоди щодо корисних копалин цього тижня, але Київ працює над тим, щоб укласти її «якомога швидше».

23 квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль та Марченко зустрілися в середу з міністром фінансів США Скоттом Бессентом, щоб обговорити, серед іншого, цю угоду. Як повідомила 23 квітня пресслужба Мінфіну США, Бессент наголосив на необхідності якнайшвидшого завершення технічних переговорів та підписання угоди про економічне партнерство між Сполученими Штатами та Україною.

Трамп просував угоду з початку свого другого терміну в січні. Обидві сторони були готові в лютому підписати угоду щодо природних ресурсів, але її було відкладено після того, як зустріч Трампа та президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті перетворилася на суперечку.

Україна отримає кошти від Європейського банку реконструкції та розвитку та уряду Норвегії на підвищення енергетичної стійкості, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 25 квітня.

Відповідний договір, за його словами, він підписав сьогодні у Вашингтоні з президенткою ЄБРР Оділь Рено-Бассо.

«Договір передбачає залучення від ЄБРР 270 мільйонів євро під державні гарантії, що буде супроводжуватися грантом від уряду Норвегії в розмірі 140 мільйонів євро», – заявив голова уряду.

Шмигаль уточнив, що залучення коштів дозволить національній компанії «Нафтогаз України» імпортувати значні обсяги природного газу для підготовки до наступного опалювального сезону.

Читайте також: Шмигаль і Бессент у Вашингтоні обговорили угоду про надра

За даними прем’єра, після початку повномасштабної війни ЄБРР залучив для України понад 6 мільярдів євро у вигляді кредитів, грантів та гарантій. Зараз Україна спільно з установою реалізує 12 проєктів, у тому числі в галузі енергетики, логістики та критичної інфраструктури.

«Провели змістовний діалог з Президенткою Рено-Бассо. Окреслили перспективи подальшої співпраці у сфері розподіленої генерації, відбудови гідроенергетики, в галузі газовидобутку і транспорту», – повідомив він.

Також сторони обговорили підтримку приватного сектору та відбудову України після завершення бойових дій, а також на довгостроковій дистанції, додав він.

За даними Міненерго, Росія за три роки повномасштабного вторгнення завдала понад 30 масованих комплексних ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури України, загальні збитки від яких складають мільярди доларів.

Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що не очікує підписання з США угоди щодо корисних копалин цього тижня, але Київ працює над тим, щоб укласти її «якомога швидше». Про це він сказав у четвер агентству Reuters.

«Був прогрес, і зараз наші команди дуже тісно співпрацюють. Є ще деякі питання, які ми обговорюємо», – сказав міністр.

За його словами, чиновники працюють «якомога швидше, щоб підписати угоду». Але міністр не назвав конкретних термінів для завершення угоди.

Читайте також: Уряд оприлюднив текст підписаного зі США меморандуму щодо економічного партнерства

23 квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль та Марченко зустрілися в середу з міністром фінансів США Скоттом Бессентом, щоб обговорити, серед іншого, цю угоду. Як повідомила 23 квітня пресслужба Мінфіну США, Бессент наголосив на необхідності якнайшвидшого завершення технічних переговорів та підписання угоди про економічне партнерство між Сполученими Штатами та Україною.

Минулого тижня президент США Дональд Трамп заявив, що очікує підписання угоди у четвер, 24 квітня.

Читайте також: «Жодної такої міжнародної угоди ніколи в світі не було» – що (не) так із новою угодою про надра?

За даними агенції Bloomberg, Україна запропонує внести зміни до нового проєкту угоди про корисні копалини, зокрема обіцянку збільшити інвестиції США.

Раніше газета Financial Times й агентство Bloomberg, які ознайомились із новим проєктом угоди, повідомили, що Сполучені Штати наполягають на укладенні нової угоди з Україною, яка поширюватиметься на всі природні ресурси, включаючи нафту й газ, а також основні енергетичні активи країни.

Як зазначає FT, у цій угоді США не пропонують Києву жодних гарантій безпеки. Попередня версія угоди також не містила тих гарантій безпеки для України, на яких наполягав Зеленський.

Трамп просував угоду з початку свого другого терміну в січні. Обидві сторони були готові в лютому підписати угоду щодо природних ресурсів, але її було відкладено після того, як зустріч Трампа та президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті перетворилася на суперечку.

Представники України не змогли наразі домовитися про реструктуризцію державного боргу – про це повідомляють міжнародні медіа, а також йдеться в заяві уряду України на сайті біржі Euronext від 24 квітня.

За заявою, представники України провели зустріч з окремими членами комітету, що складається з інституційних власників цінних паперів України, прив’язаних до її ВВП (варантів), на загальну суму понад 3,23 мільярда доларів.

Власники паперів повідомили, що не можуть прийняти пропозицію України, і передали їй зустрічну пропозицію.

«Україна зазначила, що не може прийняти пропозицію обмежених власників, і відмовилася від подальших пропозицій обмеженим власникам до закінчення Обмеженого періоду. Україна має намір продовжувати взаємодію з утримувачами Варантів і розглядати всі доступні варіанти», – йдеться в заяві.

Читайте також: Шмигаль на бізнес-форумі в Брюсселі: Україна запрошує європейські інвестиції в сектор критичних ресурсів

За публікацією Financial Times, вже в травні Київ має виплатити 600 мільйонів доларів за борговими зобов’язаннями або оголосити дефолт.

Міністр фінансів Сергій Марченко прокоментував заяву уряду на біржі Euronext, вказавши на безпрецедентні збитки, завдані Україні російською агресією.

«Економічні збитки вже оцінюються у сотні мільярдів євро, а інфраструктура по всій країні зазнала значних руйнувань. За оцінками Світового банку, витрати на відновлення можуть перевищити 500 мільярдів євро протягом наступного десятиліття. Для повноцінного відновлення та розбудови України критично важливими є фінансова стабільність та боргова стійкість», – сказав він.

За словами Марченка, ВВП-варанти створені «для економічної реальності, якої вже не існує», і не мають стати на заваді відновленню України. Він назвав метою уряду знайти справедливе та комплексне рішення питання.

Читайте також: Шмигаль і Бессент у Вашингтоні обговорили угоду про надра

Марченко уточнив, що зустріч, яка тривала з 15 по 23 квітня, пройшла з членами Спеціального комітету, до складу якого входять власники близько 30% ВВП варантів України. Україна запропонувала власникам ВВП обмін варантів на додатковий випуск єврооблігацій, випущених у межах реструктуризації 2024 року, або зміну умов випуску ВВП-варантів.

Натомість, за словами Марченка, Спеціальний комітет запропонував Україні сплатити 75% платежу, що припадає на травень цього року, власникам варантів за зростання ВВП в 2023 році та випустити нові облігації C зі ставкою 7,75% на суму 209 мільйонів доларів з погашенням у лютому 2029 року. Україна відхилила цю пропозицію.

«Україна залишається налаштованою на проведення конструктивних переговорів зі всіма власниками ВВП варантів з метою пошуку рішення яке дозволяє забезпечити довгострокову боргову стійкість, не створюючи загрози для відбудови та відновлення країни», – додав Марченко.

Виконавча рада Міжнародного валютного фонду 28 березня завершила сьомий перегляд механізму розширеного фінансування для України. Рішення дозволило владі України залучити 0,4 мільярда доларів США, які «будуть спрямовані на підтримку бюджету». Відтак сума загальних виплат за програмою МВФ сягне 10,1 мільярда доларів.

Європейська комісія наклала на компанії Apple та Meta штрафи на загальну суму 700 мільйонів євро за порушення правил цифрової конкуренції, повідомляють міжнародні медіа 23 квітня.

Apple зобов’язана виплатити 500 мільйонів євро за обмеження свободи розробників, яким компанія забороняла спрямовувати користувачів до альтернативних способів оплати за межами App Store.

Компанія Meta, що володіє соцмережами Facebook та Instagram, отримала штраф у розмірі 200 мільйонів євро за систему «плати або погоджуйся», за якої користувачі ціх платформ мали або оплачувати їх використання, або давати згоду на обробку персональних даних.

При цьому, за словами представників Єврокомісії, Meta і Apple мають усунути порушення протягом 60 днів, інакше їм загрожуватимуть «регулярні штрафні санкції».

Читайте також: ЄС розглядає варіанти заборони нових російських газових контрактів – Reuters

Як передає AFP, у Apple заявили, що оскаржуватимуть штраф Єврокомісії, назвавши його «ще одним прикладом несправедливої атаки» на компанію, яка шкодить приватності її користувачів.

Meta звинуватила ЄС у спробі «перешкодити успішному американському бізнесу, дозволяючи китайським і європейським компаніям працювати за іншими стандартами».

Натомість речник Євросоюзу Томас Реньє заявив, що для ЄС «неважливо», хто володіє компанією і де вона розташована.

Це перші санкції, накладені за Законом Євросоюзу про цифрові ринки (Digital market Act, DMA), який набув чинності минулого року і спрямований на захист конкуренції в цифровій економіці.

Штрафи накладені на тлі переговорів щодо митних тарифів, які тривають між Євросоюзом та Сполученими Штатами.

На тлі переговорів у Лондоні перша віцепрем’єр, міністр економіки України Юлія Свириденко заявила, що Україна готова до переговорів, але не до капітуляції.

«Сьогодні, коли українська делегація зустрічається з партнерами в Лондоні, ми підтверджуємо свою принципову позицію: Україна готова до переговорів, але не до капітуляції. Не буде жодної угоди, яка дасть Росії міцніший фундамент, необхідний їй для перегрупування і повернення з більшим насильством. Повне припинення вогню – на землі, в повітрі та на морі – є необхідним першим кроком. Якщо Росія обере обмежену паузу, Україна відповість тим же», – повідомила Свириденко у соцмережі Х.

За її словами, український народ не прийме заморожений конфлікт, замаскований під мир.

«Ми ніколи не визнаємо окупацію Криму. І якщо членство в НАТО не буде надано, Україна вимагатиме обов’язкових гарантій безпеки – достатньо сильних, щоб стримати майбутню агресію, і достатньо чітких, щоб забезпечити тривалий мир», – додала вона.

Читайте також: Рівень переговорів у Лондоні знижений, але на порядку денному «повне і безумовне перемир’я»

Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна наполягає на негайному, повному і безумовному припиненні вогню. Він нагадав, що Україна пропонувала продовжити стан тиші щонайменше на 30 діб і зробити припинення вогню повним.

Ця заява пролунала на тлі переговорів України з представниками США та Європи у Лондоні. Спочатку планувалася зустріч на рівні міністрів закордонних справ, але згодом стало відомо, що її перенесли, а переговори пройдуть на нижчому рівні.

За даними видання The Wall Street Journal, Україна перебуває під тиском, щоб відповісти цього тижня на низку ідей адміністрації Трампа щодо того, як припинити війну в Україні, включно з потенційним визнанням США анексії Криму Росією у 2014 році та виключенням Києва зі списку кандидатів на вступ до НАТО. США чекають на відповідь Києва, яка, як очікується, надійде на зустрічі американських, українських і європейських посадовців у Лондоні цього тижня.

Видання Financial Times увечері 22 квітня з посиланням на три джерела повідомило, що Президент Росії Володимир Путін під час зустрічі зі спецпосланцем Трампа Стівом Віткоффом у Петербурзі запропонував зупинити бойові дії в Україні на поточній лінії фронту.

Міністр фінансів Сергій Марченко та посол Японії в Україні Масасі Накаґоме підписали угоду у формі обміну нотами про надання Україні кредиту обсягом до 471,9 мільярдів японських єн (близько 3 мільярдів доларів), повідомило Міністерство фінансів 18 квітня.

За повідомленням, кошти надані в рамках механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) країн «Групи семи» загальним обсягом близько 50 мільярдів доларів.

Читайте також: Великобританія надала Україні багатомільйонну позику на військову техніку

«Кредит буде обслуговуватися і погашатися за рахунок майбутніх прибутків, отриманих від знерухомлених російських суверенних активів. Фінансування надається на 30 років. Залучені кошти будуть спрямовані для підтримки пріоритетних бюджетних потреб і сприяння відбудові та розвитку України», – йдеться в повідомленні.

За словами Марченка, підписання угоди не лише сприятиме забезпеченню нагальних бюджетних потреб України, але й стане «черговим підтвердженням щирої відданості Японії спільним цінностям, які обʼєднують наші країни».

За даними Мінфіну, протягом останніх трьох років Японія надала бюджетну підтримку Україні на суму понад 8,5 мільярдів доларів, і ці кошти мали критичне значення для підтримки економічної та фінансової стабільності країни.

Міністерство закордонних справ Японії підтвердило підписання та обмін нотами про надання фінансової допомоги.

«Цей проєкт спрямований на підтримку програм, спрямованих на задоволення бюджетних потреб України в умовах економічної кризи, спричиненої агресією Росії проти України, та сприяння відбудові та розвитку України через фінансову підтримку уряду України», – йдеться в повідомленні МЗС.

Посольство Японії в Україні зазначило, що Токіо «і надалі підтримуватиме Україну та її народ».

Механізм Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) країн G7 передбачає надання Україні приблизно 50 мільярдів доларів у вигляді позик, забезпечених прибутками від заморожених російських суверенних активів. Ці кошти спрямовані на підтримку бюджету, військових потреб та відновлення інфраструктури України.

Україна та Сполучені Штати «зробили крок» до спільної угоди про економічне партнерство, заявила міністерка економіки Юлія Свириденко увечері 17 квітня.

«Україна і Сполучені Штати Америки підписали Меморандум, який засвідчує конструктивну спільну роботу наших команд та намір фіналізувати й укласти угоду, яка буде вигідна обом нашим народам», – заявила вона.

Міністерка додала, що сторони готують створення Фонду інвестицій у відбудову України. Угода, за її словами, відкриватиме можливості для інвестицій, модернізації інфраструктури та взаємовигідного партнерства України та Сполучених Штатів – «саме з такою метою команди працюють над документом»:

«Важливо, що ми підтверджуємо нашими домовленостями прагнення Американського народу інвестувати разом з Українським народом у вільну, суверенну та безпечну Україну».

Читайте також: Трамп розповів, коли США й Україна можуть підписати угоду про корисні копалини

Свириденко уточнила, що наступними кроками будуть фіналізація тексту угоди, її підписання й подальша ратифікація парламентами.

Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що угода про корисні копалини готова і він очікує, що вона буде підписана наступного четверга.

Перед цим президент України Володимир Зеленський повідомив на брифінгу, що меморандум про намір укласти угоду може бути підписаний вже сьогодні.

Напередодні міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що технічні команди України та США «дуже ґрунтовно попрацювали» над угодою про мінерали.

Читайте також: Bloomberg: США вимагають від України повернути допомогу на суму 100 млрд доларів – замість 300 млрд

Українська та американська сторони, за її словами, домовилися зафіксувати ці досягнення у відповідному меморандумі про наміри і найближчим часом готуються завершити формалізацію угоди.

24 березня президент США Дональд Трамп заявив, що очікує, що незабаром буде підписано угоду з Україною щодо корисних копалин. Згодом український президент Володимир Зеленський підтвердив, що США готують новий проєкт угоди. За його словами, американська сторона запропонувала Києву «одразу велику угоду».

Угода про корисні копалини готова, заявив президент Сполучених Штатів Дональд Трамп – про це він сказав у Овальному кабінеті під час зустрічі з прем’єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні 17 квітня.

Він вважає, що документ буде підписаний наступного четверга.

«У нас є угода про корисні копалини, яка, я думаю, буде підписана в четвер», – заявив Трамп.

Він додав, що очікує, що Україна «виконає угоду» після її підписання.

Раніше 17 квітня президент України Володимир Зеленський повідомив на брифінгу, що меморандум про намір укласти угоду може бути підписаний вже сьогодні.

Напередодні міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що технічні команди України та США «дуже ґрунтовно попрацювали» над угодою про мінерали.

Українська та американська сторони, за її словами, домовилися зафіксувати ці досягнення у відповідному меморандумі про наміри і найближчим часом готуються завершити формалізацію угоди.

24 березня президент США Дональд Трамп заявив, що очікує, що незабаром буде підписано угоду з Україною щодо корисних копалин. Згодом український президент Володимир Зеленський підтвердив, що США готують новий проєкт угоди. За його словами, американська сторона запропонувала Києву «одразу велику угоду».

Газета Financial Times й агентство Bloomberg, які ознайомились із новим проєктом угоди, повідомили, що Сполучені Штати наполягають на укладенні нової угоди з Україною, яка поширюватиметься на всі природні ресурси, включаючи нафту й газ, а також основні енергетичні активи країни.