Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець не підтримує розроблений Міністерством економіки України новий Трудовий кодекс (ТК), повідомив омбудсмен у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Проєкт містить низку недоліків, зокрема структурні прогалини, юридичну невизначеність, а також положення, які порівняно з чинним законодавством можуть (або будуть) послаблювати права та гарантії працівників, – заявив Омбудсмен і додав, що окремі норми (ТК – ред.) «суперечать принципам, закріпленим у Конституції України та міжнародному законодавстві».

Омбудсмен підкреслив, що у грудні 2024 року надав Мінекономіки свою позицію щодо проєкту Трудового кодексу України і наголосив на необхідності оновлення трудового законодавства особливо в контексті підготовки до післявоєнного періоду.

«Українське суспільство заслуговує на законодавство, яке забезпечує європейські трудові цінності, соціальний мир і справедливість», – зазначив уповноважений з прав людини.

Омбудсмен наголосив, що проєкт Трудового кодексу потребує суттєвого доопрацювання, щоб відповідати сучасним викликам і ґарантувати права та інтереси працівників.

Він звертає увагу на такі недоліки у законодавчій ініціативі:

• Зміна формулювання підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця на розірвання «з причин економічного, технологічного, структурного чи організаційного характеру» є вкрай широким формулюванням та потребують конкретизації задля уникнення невмотивованих звільнень.
• Проєкт містить абстрактні категорії: працівник має діяти «добросовісно й розумно, додержуватися моральних засад суспільства».
• Нормативно-правовими актами не встановлено чітких критеріїв щодо визначення добросовісності, розумності та моральних засад.
• Належить надати визначення поняттям «втрати довіри до працівника», за «аморальний проступок», які є підставами передбаченими у проєкті для звільнення.
• У разі відсутності працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 120 календарних днів поспіль, трудовий договір може бути розірвано в односторонньому порядку. Вказана норма не корелюється з положеннями окремих законів. Наприклад, до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», зазначає уповноважений.
• У розділі про укладання строкових трудових договорів передбачено можливість переукладання договору до п’яти років. На думку Лубінця, строк п’ять років є надмірним, виходячи з практики європейських країн, він потребує зменшення.
• Також у Офісі вважають негативним скасування ряду відпусток, передбачений чинним законодавством.
• Проєктом передбачається право роботодавця застосовувати локаут, що може призвести до зловживань з боку роботодавця, оскільки роботодавці, маючи більші економічні можливості, отримавши таке право, можуть здійснювати більший тиск на працівників. Варто встановити чіткі підстави застосування локауту, наприклад, при ухиленні працівників від проведення колективних переговорів. Не визначені також гарантії працівників під час застосування локауту: чи зберігається заробітна плата, чи компенсація здійснюється за правилами простою; не вказуються категорії працівників в залежності від тих, хто приймає участь у страйку, і тих, хто не приймає.
• У проєкті передбачено, що у разі відсутності роботодавця за місцезнаходженням, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/інспектування. Таким чином в проєкті, як і в чинному законодавстві, не передбачений дієвий механізм здійснення державного нагляду (контролю), який є одним із способів захисту порушених роботодавцем трудових прав працівника. Тому необхідно передбачити застосування санкцій до суб’єкта господарювання у разі відсутності його за місцем реєстрації, розробити механізм встановлення фактичного місця перебування суб’єкта господарювання та його посадових осіб.

Нині в Україні триває розроблення та обговорення нового Трудового кодексу, який має замінити застарілий Кодекс законів про працю України і враховує вимоги й стандарти ЄС. Текст проєкту нового ТК оприлюднили для громадського обговорення, проте його ще не зареєстрували у Верховній Раді України.

Міністерство економіки України заявляє, що розробило проєкт нового Трудового кодексу, щоб трансформувати законодавство так, аби воно відповідало викликам сьогодення, а не радянським рудиментам.

«У проєкті закону ми впроваджуємо 8 видів трудових договорів, зокрема щодо надомної, дистанційної роботи. Проєкт закону посилює спроможність людей з інвалідністю та сприятиме подоланню гендерного розриву в оплаті праці, коли жінки на аналогічних із чоловіками посадах отримують менше», – зазначила Юлія Свириденко

За її словами, протягом минулого року її команда провела десятки зустрічей із представниками громадянського суспільства, бізнесу, міжнародних організацій, аби спільно доопрацювати проєкт закону так, аби він відповідав запиту як працівників, так і роботодавців.

Танкери з американським зрідженим природним газом (ЗПГ) масово змінюють маршрути та перенаправляються до Європи замість початкових пунктів призначення. За даними Financial Times, щонайменше сім суден, які спочатку прямували до Африки, Азії та Колумбії, змінили курс і тепер рухаються до європейських портів.

«Деякі судна зробили досить різкі розвороти. Незвичайно бачити так багато змін курсу і так багато очевидних розворотів», – зазначив один зі співрозмовників видання.

Причиною такого різкого маневру стало прагнення трейдерів скористатися зростанням цін на газ у Європі, спричиненим припиненням російських постачань через Україну.

Financial Times зазначає, що ціни на газ на європейському ринку зараз перебувають на максимальному рівні від жовтня 2023 року.

За даними аналітиків, перенаправлення американських партій ЗПГ з Азії до Європи, де попит і ціни значно вищі, може збільшити прибуток більше як на п’ять мільйонів доларів за кожну партію вантажу, пише Financial Times.

Водночас Європа після припинення транзиту російського газу через Україну намагається диверсифікувати постачання, наприклад, закуповуючи газ в Азербайджані.

При цьому Китай прагне перетягнути на свій бік постачальників нафти та газу на Близькому Сході, зокрема Саудівську Аравію, переконуючи їх у непередбачуваності політики Трампа, пише американське видання Forbes. Крім того, Пекін обіцяє Баку довгострокові контракти на закупівлю азербайджанських енергоресурсів.

На думку Forbes, адміністрації Трампа потрібно зміцнювати зв’язки з країнами Близького Сходу та каспійського регіону, щоб не допустити посилення впливу Китаю, особливо на тлі його зближення з Іраном та Росією.

23 січня Дональд Трамп виступив по відеозв’язку на щорічних зборах Всесвітнього економічного форуму в Давосі. У своїй промові президент США заявив, що ціни на нафту занадто високі, і це дозволяє Росії продовжувати конфлікт з Україною. Трамп закликав основних виробників нафти, зокрема Саудівську Аравію та країни ОПЕК, збільшити видобуток та знизити ціну, щоб бойові дії закінчилися якнайшвидше.

Упродовж хвилин після заяви президента США Дональда Трампа про політику Вашингтона на ринку нафти котирування цього продукту на світовому ринку впали. До виступу американського президента на щорічних зборах Всесвітнього економічного форуму нафта еталонного сорту Brent торгувалася на рівні близько 79,4 долара за барель, станом на 18:55 за Києвом ціна опустилася щонайменше на долар – до менш як 78,4 долара за барель.

Трамп пов’язав падіння нафтових цін із імовірним завершенням війни в Україні – через скорочення доходів РФ.

«Я також збираюся попросити Саудівську Аравію і ОПЕК знизити вартість нафти. Ви повинні знизити її, що, чесно кажучи, я здивований, що вони не зробили перед виборами», – сказав лідер США.

Крім словесних інтервенцій, на ціну нафти впливає ймовірне послаблення попиту – через уповільнення економіки Китаю, масований перехід автопарку цієї країни на електромобілі та негативні сигнали про стан світової економіки.

Слідом за підвищенням облікової ставки Національний банк України повернув офіційний курс до рівня менш як 42 гривні за долар. Регулятор установив на 24 січня курс 41 гривня 97,51 копійки за одиницю американської валюти, це на шість копійок менше за офіційний курс на 23 січня (42 гривні 3,25 копійки) і фактично повторює мінімальне у 2025 році значення (на 2 січня НБУ мав показник 41 гривня 97,25 копійки за долар).

За даними Bloomberg, торги на міжбанківському валютному ринку завершуються на рівні 41 гривня 97,25 копійки за долар.

«Нацбанк підняв облікову ставку із 13,5% річних до 14,5% річних. Попит на валюту поки що зберігається стабільно високим», – відзначали аналітики сайту «Мінфін» станом на 14:00.

3 жовтня 2023 року курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.

Правління Національного банку України 22 січня ухвалило рішення підвищити облікову ставку на 1%, до 14,5% річних.

«Це рішення спрямовується на підтримання стійкості валютного ринку, збереження інфляційних очікувань під контролем, розворот інфляційного тренду та поступове сповільнення інфляції до цілі 5%. Стримування цінового тиску, ймовірно, потребуватиме подальшого посилення процентної політики», – ідеться в повідомленні регулятора.

Інфляція сягнула 12% у 2024 році, ціновий тиск зберігається й на початку 2025 року, вказують в НБУ.

«У грудні 2024 року інфляція пришвидшилася до 12% у річному вимірі, що перевищило попередній прогноз НБУ. За оцінками НБУ, прискорення інфляції тривало й у січні», – повідомляє Нацбанк.

У грудні НБУ вперше після тривалого періоду зниження підвищив облікову ставку – тоді на 0,5%, до 13,5%.

У червні 2024 року НБУ знизив облікову ставку до 13%. А у вересні зберіг цей показник.

До початку повномасштабного вторгнення Росії облікова ставка була на рівні 10%, а з червня 2022 року – 25%.

Облікова ставка – один із головних інструментів, за допомогою якого Національний банк встановлює для банків й інших суб’єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщених грошових коштів на відповідний період.

Європейський союз надасть Україні у 2025 році фінансову допомогу на 35 мільярдів євро, повідомив 22 січня віцепрезидент Єврокомісії, єврокомісар з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс.

«ЄС надає фінансову підтримку через кредитну ініціативу G7 ERA та Ukraine Facility», – зазначив він у мережі Х.

Єврокомісар додав, що також обговорив кроки України для наближення до єдиного ринку ЄС під час зустрічі з першою віцепремʼєр-міністеркою України Юлією Свириденко на полях Всесвітнього економічного форуму у Давосі.

Механізм країн-членів G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) обсягом до 50 млрд доларів США передбачає спрямування Україні кредитних коштів, що будуть погашатися за рахунок майбутніх прибутків, отриманих від знерухомлених російських суверенних активів.

У грудні 2024 року в українському уряді заявили про отримання мільярда доларів від Сполучених Штатів. Надання цих коштів забезпечне доходами від заморожених російських активів.

10 грудня Міністерство фінансів США повідомило, що Сполучені Штати виділять Україні 20 мільярдів доларів кредитних коштів у межах ініціативи «Групи семи» Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans, яка загалом передбачає виділення 50 мільярдів доларів.

Переважна більшість (77%) представників бізнесу очікують продовження підтримки України з боку США або її збільшення, тоді як 23% прогнозують зменшення підтримки, свідчать дані опитування «Ведення бізнесу в воєнній Україні. Січень 2025», проведеного Американською торговельною палатою в Україні спільно з компанією-членом Citi Україна.

Результати опитування, оприлюдненого 20 січня, в день інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа, показали, що 61% респондентів відповіли, що вважають можливим припинення вогню у 2025 році, 31% – мають сумніви, а 8% – очікують ескалації на фронті. Водночас 81% компаній-членів Палати впевнені, що припинення вогню матиме позитивний вплив і сприятиме підвищенню бізнес-активності у 2025 році.

«Вісімдесят п’ять відсотків компаній повністю функціонують і продовжуватимуть інвестувати в Україну в 2025 році. Це – потужний сигнал для тих, хто розглядає Україну як напрям для інвестицій. У той час як 77% бізнесів очікують продовження чи збільшення підтримки з боку США, імпульс відновлення України створює можливості для далекоглядних інвесторів», – зазначив Андрій Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні.

В опитуванні, проведеному з 8 по 16 січня 2025 року, взяли участь 145 генеральних директорів і топ-менеджерів компаній-членів Палати з різних галузей, дві третини респондентів – керівники компаній.

Інавгурація обраного президента Дональда Трампа пройде 20 січня у Вашингтоні.

Напередодні телеканал CNN із посиланням на джерела повідомив, що Трамп доручив помічникам організувати телефонну розмову з російським лідером Володимиром Путіним. За їхніми словами, новообраний президент США хоче поспілкуватися з президентом РФ у перші дні після інавгурації, щоб обговорити особисту зустріч. Як стверджується, у Трампа сподіваються швидко розпочати роботу над врегулюванням війни Росії проти України.

Незалежно від того, що станеться з військовою ситуацією, Сполучені Штати і Європа продовжуватимуть підтримувати Україну економічно, – на цій думці зійшлася більшість експертів, опитаних Радіо Свобода в листопаді.

Споживачі, які використовують електроопалювальні установки, платитимуть повний тариф лише за ті обсяги електрики, які перевищують ліміт в 2 тисячі кВт/год. За решту спожитої електроенергії вони сплачуватимуть за тарифом 2,64 грн. Відповідне рішення ухвалили 17 січня на засіданні Кабінету міністрів, повідомив премʼєр-міністр України Денис Шмигаль.

«На час опалювального сезону держава забезпечила незмінність тарифу на електроенергію для населення на рівні 4,32 грн за кВт⋅год. Також передбачено пільговий тариф – 2,64 грн – людям, які використовують електроопалювальні установки. До сьогодні він стосувався тих, хто споживає до 2 тис. кВт/год електроенергії на місяць. Проте є багато людей, які споживають більше цього ліміту й були змушені платити за повним тарифом», – зазначив Шмигаль.

31 травня 2024 року Кабінет міністрів встановив новий тариф на електроенергію для споживачів.

Заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук повідомила, що підвищення тарифу на електроенергію для населення було необхідним для відновлення пошкодженої внаслідок російських обстрілів генерації. Гринчук нагадала, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії «Центренерго» та гідроелектростанції «Укргідроенерго».

Щорічно Україна отримуватиме від Великої Британії військову допомогу на щонайменше 3,6 мільярда доларів – це закріплює угода про сторічне партнерство між країнами, розповів президент Володимир Зеленський під час брифінгу у Києві з премʼєром Британії Кіром Стармером, передає кореспондентка Радіо Свобода.

За словами Зеленського, також домовилися про надходження 3 мільярдів доларів від російських активів.

«Ми домовились про щонайменше 3,6 мільярда доларів щорічної військової допомоги Україні стільки, скільки це буде потрібно. Плюс підготували рішення про ще 3 мільярдів доларів від російських активів. І загалом, тільки на цей рік ми маємо вийти на 6,6мільярда доларів від Британії», – сказав Володимир Зеленський.

16 січня прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент України Володимир Зеленський підписали угоду про сторічне партнерство між країнами.

Офіс президента України оприлюднив підписану з Британією угоду. Документ складається з 14 статей, які, серед іншого, стосуються зміцнення обороноздатності, безпеки та досягнення консенсусу щодо членства України в НАТО, посилення співпраці у сфері енергетики, у сфері правосуддя та притягнення до відповідальності та протидії іноземним інформаційним маніпуляціям і втручанням, використання потенціалу соціокультурних зв’язків, а також співробітництва з питань міграції.

Україна провела перший раунд переговорів із Великою Британією щодо укладення двосторонньої угоди про про 100-річне партнерство в серпні 2024 року.

Кір Стармер прибув до Києва вранці 16 січня для зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. Візит відбувається на тлі повідомлень британської преси, що Кір Стармер і президент Франції Емманюель Макрон розпочали обговорювати можливість відправити британських і французьких солдатів в Україну як миротворців у разі, якщо буде укладено угоду про припинення російсько-української війни.

На реєстрацію до Верховної ради подано законопроєкти, які пропонують запровадити ПДВ на всі замовлення в закордонних магазинах, написав 15 січня голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

За його словами, законопроєктами пропонується визначити наступне:

• громадяни можуть отримувати без оподаткування ПДВ товари вартістю до 45 євро за умови, що такі товари надсилаються на їх адресу фізичними особами без будь-якої оплати та без комерційної мети;
• товари, що купуються громадянами на маркетплейсах або інших подібних платформах підлягають оподаткуванню ПДВ незалежно від їх вартості. При цьому, ввізне мито з таких товарів буде справлятися лише у разі якщо їх вартість більша за 150 євро.

Читайте також: «Цей військовий збір є непосильним»: бізнес та військові реагують на підвищення податку

Також пропонується запровадити можливість сплати ПДВ безпосередньо постачальником товарів або маркетплейсом чи іншою подібною платформою, за сприяння якої відбувалося постачання такого товару, пише депутат.

«Сплата ПДВ постачальником товару або маркетплейсом виключить необхідність додаткових митних платежів з боку покупця під час митного оформлення та сприятиме пришвидшенню митних процедур», – вказано у дописі.

Гетманцев зазначив, що це рішення пропонується запровадити на вимогу бізнесу.

Зараз посилки з-за кордону вартістю до 150 євро не обкладаються ПДВ і митом.

Раніше Європейська бізнес-асоціація зазначала, що пільговий режим оподаткування малих партій товарів може впливати на спотворення конкуренції на внутрішньому ринку.

Наприклад, деякі продавці ввозять в Україну товари за заниженою в декларації вартістю, щоб вписатися в безмитний поріг 150 євро. Це дає можливість продавати їх дешевше, ніж це роблять офіційні ритейлери.