«Група семи» розглядає можливість колективного посилення або адаптації верхньої межі ціни на російську нафту, щоб зменшити доходи Москви, оскільки війна в Україні триває.

Проєкт заяви, з яким ознайомилося агентство Bloomberg News, показує, що країни G7 можуть доручити своїм міністрам фінансів колективно переглянути ліміт ціни на сиру нафту, який наразі встановлений на рівні 60 доларів за барель і який був запроваджений для обмеження доступу Кремля до нафтодоларів.

Цей крок став би частиною зусиль, спрямованих на підвищення вартості війни в Україні для Росії, щоб «стимулювати її до переговорів про повноцінний мир».

Важко сказати напевно, як на практиці виглядатиме посилення або адаптація ліміту. Одним із варіантів може бути зниження ціни, іншим – спроба посилити контроль за дотриманням нинішніх обмежень.

У проєкті також зазначено, що союзники «визнають» «готовність» президента України Володимира Зеленського до переговорів про припинення війни, але водночас попереджають, що умови миру, запропоновані президентом Росії Володимиром Путіним, «поки що дорівнюють повній капітуляції України». У проєкті зазначено, що союзники планують зустрітися із Зеленським 24 лютого.

Згідно з проєктом, союзники закликатимуть до «справедливого миру, який ґрунтується на здоровому глузді, миру, який триває», що передбачатиме «міцні гарантії безпеки».

На даному етапі незрозуміло, наскільки всі країни G7 підтримують документ у його нинішньому вигляді, і він, ймовірно, буде переглянутий, оскільки дипломати продовжать переговори щодо його тексту. У так званому нульовому варіанті також згадуються «війська і ресурси на місцях у поєднанні з надійним міжнародним наглядом для контролю за дотриманням узгоджених ліній».

Обмеження ціни на нафту піддавалося різкій критиці, коли воно було вперше запроваджене в грудні 2022 року, як занадто легке для Росії, щоб обійти його. Це сприйняття змінилося 10 січня, коли адміністрація Байдена включила до списку 161 танкер, дві найбільші російські нафтовидобувні компанії, кількох трейдерів і ключового страховика танкерів країни.

Новий міністр фінансів США Скотт Бессент говорив про посилення заходів, якщо Вашингтон вважатиме, що це допоможе прискорити вирішення війни в Україні.

G7 планує оприлюднити заяву 24 лютого – в третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Місія Міжнародного валютного фонду розпочнеться вже найближчими днями, повідомляє пресслужба Міністерства фінансів України.

За повідомленням, міністр фінансів Сергій Марченко та директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва обговорили стан економіки України та прогрес у виконанні умов за програмою розширеного фінансування EFF.

«Мінфін спільно з командами Національного банку та МВФ продовжує працювати над впровадженням спільно визначених реформ. Ми успішно пройшли вже шість переглядів програми та працюємо над виконанням умов до сьомого перегляду і, як результат, отримання наступного траншу обсягом близько 917,5 млн доларів», – заявив український міністр.

Читайте також: За час великої війни ціни в Україні зросли на 44%. Чи дорожчатимуть далі продукти?

За даними Мінфіну, за майже два роки дії програми розширеного фінансування Україна успішно завершила вже шість переглядів – вперше за історію співпраці з МВФ. Це дозволило залучити до держбюджету України близько 9,8 млрд доларів з передбачених програмою на 2023 – 2027 роки 15,5 млрд доларів.

У відомстві нагадали, що у 2025 році планується залучити 2,7 млрд доларів від МВФ за результатами чотирьох квартальних переглядів.

У грудні минулого року Україна отримала черговий транш від Міжнародного валютного фонду у розмірі 1,1 мільярда доларів.

З початку повномасштабної війни видатки держбюджету України значно зросли. У той час як військова кампанія фінансується за рахунок внутрішніх ресурсів, Україна розраховує на підтримку міжнародних партнерів у фінансуванні соціальних та гуманітарних потреб.

Українські виробники знизять відпускні ціни на 100 найбільш популярних ліків на 30% вже з 1 березня, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Відповідне рішення було ухвалено РНБО 12 лютого. Для виконання цього указу уряд схвалює такі заходи для здешевлення ліків:

• Обмеження максимальної торговельної націнки для аптек – не більше 35% для безрецептурних препаратів і регресивну шкалу для рецептурних. Постачальники зможуть додавати не більше 8% до гуртової ціни залежно від вартості препарату.
• Посилення контролю за наявністю лікарських засобів у лікарнях. Пацієнти повинні отримувати ліки в лікарнях безоплатно.
• У межах ініціативи «Зимова підтримка» рекордно розширено програму «Доступні ліки». Для цього в бюджеті закладено понад 6 мільярдів гривень
• Покращення територіальної доступності ліків. «Укрпошта» безкоштовно доставляє ліки по всій країні.
• З липня 2025 року всі аптеки будуть зобов’язані укласти договір з Національною службою здоровʼя України (НСЗУ) і будуть відпускати препарати за програмою «Доступні ліки».

РНБО доручила Міністерству охорони здоров’я протягом 2025 року забезпечити моніторинг виконання договорів про медичне обслуговування громадян за програмою медичних гарантій в тому, що стосується надання необхідних ліків.

Також Антимонопольний комітет отримав рекомендацію посилити контроль за дотриманням учасниками фармацевтичного ринку законів про захист економічної конкуренції. Рада рекомендує Офісу генпрокурора «вжити додаткових заходів» для виявлення фінансових зловживань чи непрозорого ціноутворення, яке призводить до штучного завищення цін на ліки.

Велика Британія запровадила нові санкції проти трьох російських фізичних і двох юридичних осіб, повідомили 14 лютого в Офісі впровадження фінансових санкцій Міністерства фінансів Великої Британії.

Під санкції потрапили заступник міністра оборони Росії Павло Фрадков, син ексгенпрокурора РФ Юрія Чайки та бізнесмен Артем Чайка, а також директор Федеральної служби з технічного та експортного контролю РФ Володимир Селін.

Також санкції ввели проти структур російського «Росатому» – заводу «Кіров-Енергомаш» у Санкт-Петербурзі та компанії «Росатом Адитивні технології».

Зазначається, що фізичні та юридичні особи потрапили під санкції через вигоди чи підтримки уряду Росії шляхом продовження бізнесу в секторах, що мають стратегічне значення для російської влади.

Павло Фрадков – син ексглави Служби зовнішньої розвідки і колишнього російського премʼєра Михайла Фрадкова. Артем Чайка – син представника президента на Північному Кавказі Юрія Чайки, який обіймав посаду російського генпрокурора у 2006-2020 роках.

Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців» – рішення з’явилося на сайті президента 12 лютого.

«Указ набирає чинності з дня його опублікування», – йдеться в повідомленні.

В указі РНБО йдеться, що рада заслухала міністра охорони здоров’я «щодо ситуації, яка склалася на національному ринку лікарських засобів». Вона також взяла до відома інформацію щодо «намірів учасників фармацевтичного ринку України щодо зниження на 30 відсотків з 1 березня 2025 року цін на найбільш затребувані основні лікарські засоби».

РНБО доручила Кабінету міністрів, поміж іншого:

• вжити додаткових заходів щодо забезпечення «ефективного системного діалогу» з учасниками фармацевтичного ринку щодо зниження та стабілізації цін на ліки
• розробити та внести до Верховної Ради відповідні проєкти законів, зокрема, щодо імплементації в законодавство положення «Правила Болар»
• адаптувати постанову уряду «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби» від 2008 року
• заборонити з 1 березня 2025 року на здійснення маркетингових послуг або послуг із промоції «стосовно лікарських засобів, що застосовуються юридичними особами», до впровадження Кабінетом Міністрів України окремого реферування оптових цін на всі лікарські засоби
• відновити з 1 березня заходи контролю за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін продавцями ліків
• протягом місяця вирішити питання розширення переліку ліків, вартість яких відшкодовується Національною службою здоров’я України за програмою медичних гарантій
• протягом двох тижнів опрацювати з місцевою владою питання створення аптек «як структурних підрозділів державних та/або комунальних закладів охорони здоров’я» із запровадженням мінімальних націнок на ліки

«Правило Болар» дозволяє виробникам аналогів оригінальних лікарських засобів досліджувати препарати до того, як закінчиться термін дії патенту оригінального препарату.

РНБО доручила Міністерству охорони здоров’я протягом 2025 року забезпечити моніторинг виконання договорів про медичне обслуговування громадян за програмою медичних гарантій в тому, що стосується надання необхідних ліків.

Також Антимонопольний комітет отримав рекомендацію посилити контроль за дотриманням учасниками фармацевтичного ринку законів про захист економічної конкуренції. Рада рекомендує Офісу генпрокурора «вжити додаткових заходів» для виявлення фінансових зловживань чи непрозорого ціноутворення, яке призводить до штучного завищення цін на ліки.

Читайте також: РНБО запровадила санкції проти Порошенка, Медведчука й двох засновників «Приватбанку»

Президент України Володимир Зеленський заявив у вечірньому відеозверненні 12 лютого, що на учасники засідання Ради національної безпеки і оборони знайшли рішення, яке допоможе знизити ціну найпопулярніших ліків на 30%.

Інфляція в Україні сягнула 12% у 2024 році, ціновий тиск зберігається й на початку 2025 року, вказали в НБУ, оголошуючи в січні про підвищення облікової ставки до 14,5%.

Відправка європейських миротворців в Україну стане ключовою темою обговорень під час Мюнхенської конференції з безпеки, пише The New York Times.

Як зауважує видання, перспектива укладення угоди щодо припинення вогню прискорила дебати про європейські війська, які повинні підтримувати мир в Україні, контролювати припинення вогню і допомагати стримувати Росію від майбутньої агресії – питання в тому, чиї це будуть війська, скільки їх буде, і чи погодиться Путін на це.

«Ця тема, безсумнівно, буде в центрі дискусії цього тижня на щорічній Мюнхенській конференції з безпеки, яку відвідають віцепрезидент США Джей Ді Венс і держсекретар Марко Рубіо», – зазначають журналісти.

Читайте також: На Мюнхенській конференції головним питанням буде війна в Україні – Рубіо

Деякі європейські країни, серед яких країни Балтії, а також Франція і Великобританія, порушили питання про можливість включення частини своїх військ до складу сил в Україні. Високопосадовці Німеччини назвали цю ідею передчасною.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий до серйозних переговорів про угоду щодо припинення війни, якщо союзники нададуть гарантії безпеки, а не просто запевнення.

Як пише NYT з посиланням на високопоставленого європейського чиновника, Європа не може запропонувати 200 000 військовослужбовців (таку цифру озвучував Зеленський – ред.), і що будь-який військовий контингент повинен мати американську підтримку, в іншому випадку вони будуть постійно вразливими до російських зусиль з підриву політичної і військової довіри до Альянсу.

Навіть більш скромна кількість європейських солдатів, наприклад, 40 000, була б складною метою для континенту з повільним економічним зростанням, нестачею військ і необхідністю збільшувати військові витрати на власний захист, і цього, швидше за все, буде недостатньо для забезпечення реального стримування Росії, зауважують журналісти.

Мюнхенська конференція з безпеки цього року проходитиме з 14 по 16 лютого. Очікується, що в ній візьмуть участь близько 60 голів держав і урядів, 150 міністрів з усього світу, а також керівники провідних міжнародних організацій.

Рішення США із 12 березня запровадити мито на сталь із інших держав, зокрема і з України, вплине на металургійну галузь, повідомила 11 лютого перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко

Вона зазначила, що експорт металургійної продукції склав 57,9% в українському експорті до США – 503,3 мільйона з 869,1 мільйона доларів.

Найбільший товар експорту – чавун (363,4 мільйона доларів, 940 тисяч тон), труби (112,9 мільйона доларів, 92 тисячі тон), прутки (15,2 мільйона доларів, 3,3 тисячі тон), дріт (4 мільйона доларів, 3,9 тисячі тон), металоконструкції (1,3 мільйона доларів, 182 тони).

«Найбільшими експортерами цієї продукції є АрселорМіттал Кривий Ріг та Інтерпайп. Ці компанії важко постраждали від війни, як і вся металургії галузь. Тому ми налаштовані на активну роботу з партнерами для пошуку оптимального рішення до 12 березня», – йдеться у дописі.

Свириденко зазначила, що сам Трамп казав, що частка української продукції в імпорті сталі в США мінімальна і не має суттєвого впливу на американських виробників.

У травні 2022 року США встановили безмитний режим для української сталі.

10 лютого Президент США Дональд Трамп 10 лютого підписав укази про запровадження 25-відсоткових мит на імпорт сталі та алюмінію з 12 березня. Вони торкнуться товарів із Аргентини, Австралії, Канади, Мексики, країн ЄС і Великої Британії та інших країн.

Найбільшими імпортерами сталі в США є Канада і Мексика.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментувала запровадження мит Сполучених Штатів на імпорт товарів із алюмінію та сталі.

Вона заявила, що «глибоко шкодує» про рішення президента Дональда Трампа запровадити мита на ці товари, зокрема, з країн Євросоюзу.

«Мита є податками – це погано для бізнесу й ще гірше для споживачів. Невиправдані мита щодо ЄС не залишаться без відповіді – вони викличуть тверді та пропорційні контрзаходи», – заявила фон дер Ляєн.

Вона додала, що блок діятиме, щоб захистити власні економічні інтереси: «ми захистимо наших працівників, підприємства та споживачів».

Читайте також: Google Maps перейменували Мексиканську затоку на Американську для користувачів зі США

Президент США Дональд Трамп 10 лютого підписав укази про запровадження 25-відсоткових мит на імпорт сталі та алюмінію з 12 березня. Вони торкнуться товарів із Аргентини, Австралії, Канади, Мексики, країн ЄС і Великої Британії.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив напередодні, що Берлін готовий відповісти на можливі торгівельні обмеження, які може запровадити адміністрація Трампа.

За даними консалтингової компанії Roland Berger, близько 25 відсотків європейського експорту сталі йде до США.

3 лютого Трамп попередив американців, що вони можуть зіткнутися з економічним «болем» через торговельні тарифи, які він оголосив минулими вихідними щодо Канади, Мексики та Китаю – трьох найбільших торгових партнерів США.

Пізніше він заявив, що мита щодо Канади та Мексики будуть призупинені на 30 днів після того, як лідери двох країн, за його словами, пообіцяли посилити заходи на кордоні, щоб зупинити потік мігрантів і наркотиків.

Президент США Дональд Трамп 10 лютого підписав укази про запровадження 25-відсоткових мит на імпорт сталі та алюмінію з 12 березня.

«Починаючи з 12 березня 2025 року, весь імпорт алюмінієвих виробів і похідних алюмінієвих виробів з Аргентини, Австралії, Канади, Мексики, країн ЄС і Великобританії буде обкладатися додатковим адвалорним тарифом (мито, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом – ред)», – йдеться в указі.

Трамп видав окремий указ щодо сталі, в якому йдеться про те, що він поширюватиметься на весь імпорт з тих самих країн, яких торкнулися тарифи на алюміній, а також з Бразилії, Японії та Південної Кореї.

Канада і Мексика є найбільшими імпортерами сталі в США.

Трамп також зазначив, що розгляне можливість запровадження додаткових тарифів на автомобілі, фармацевтичну продукцію та компʼютерні чіпи.

Канадські виробники сталі попередили про «масові» перебої, а Європейська комісія заявила, що «відреагує, щоб захистити інтереси європейського бізнесу, робітників і споживачів від невиправданих заходів».

Президент Франції Емманюель Макрон в інтервʼю, яке вийшло в ефір 9 лютого обіцяв кроки у відповідь і зазначив, що Сполученим Штатам слід зосередити свої зусилля на Китаї.

Також канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив напередодні, що Берлін готовий відповісти на можливі торгівельні обмеження, які може запровадити адміністрація Трампа. На передвиборчому заході на півночі Німеччини Шольц зазначив, що «будь-які нові тарифи з боку Трампа будуть зустрінуті заходами у відповідь».

За даними консалтингової компанії Roland Berger, близько 25 відсотків європейського експорту сталі йде до США.

3 лютого Трамп попередив американців, що вони можуть зіткнутися з економічним «болем» через торговельні тарифи, які він оголосив минулими вихідними щодо Канади, Мексики та Китаю – трьох найбільших торгових партнерів США.

Пізніше він заявив, що мита щодо Канади та Мексики будуть призупинені на 30 днів після того, як лідери двох країн, за його словами, пообіцяли посилити заходи на кордоні, щоб зупинити потік мігрантів і наркотиків.

Україна вперше здійснила трубопровідне постачання біометану до Європейського союзу, повідомило Міністерство енергетики 7 лютого.

За повідомленням, український виробник газу здійснив експорт у лютому.

Міністр енергетики Герман Галущенко назвав експорт біометану важливим кроком у зміцненні енергетичної незалежності та інтеграції України в європейський енергетичний простір:

«Це не лише відкриває нові можливості для нашого енергетичного сектору, але й сприяє декарбонізації економіки та зменшенню залежності від викопного палива. Україна готова стати надійним постачальником чистої енергії для Європи. Міністерство приділяє значну увагу питанню експорту біометану, яке є важливим у межах нової бізнес-моделі ринку природного газу та енергетики України в цілому».

Читайте також: Країни Балтії наприкінці тижня залишать спільну з РФ енергосистему – увійдуть до європейської

Міненерго уточнює, що обсяг першої партії біометану до ЄС складає 67 тисяч кубометрів.

Відомство додає, що українські виробники можуть експортувати біометан до ЄС через українську газотранспортну систему, приєднуючи біометанові установки як до газотранспортної, так і до газорозподільних мереж. Умови та тарифи приєднання і транспортування газу для виробників біометану такі ж, які для видобувників природного газу.

У лютому 2023 року Україна та ЄС підписали Меморандум щодо стратегічного партнерства у сфері відновлюваних газів, біометану, водню та інших синтетичних газів.