Вартість російських активів, заморожених завдяки санкціям Великої Британії, перевищила 25 мільярдів фунтів стерлінгів – про це йдеться в заяві уряду країни від 21 березня з посиланням на дані Офісу виконання фінансових санкцій (OFSI).
За даними уряду, на березень 2024 року до списку санкцій проти Росії потрапила 2 001 фізична та юридична особа.
«Санкції, запроваджені Великою Британією та її союзниками, суттєво вплинули на економіку Росії», – йдеться в повідомленні.
Уряд Британії оцінює, що федеральний бюджет Росії залишатиметься дефіцитним щонайменше до 2026 року. Пресслужба вказує на те, що Росія відчуває нестачу кваліфікованих працівників, інфляція зростає, а високі процентні ставки та економічна ізоляція роблять позики дорогими.
«Сполучене Королівство заморозило російські активи на суму 25 мільярдів фунтів стерлінгів (29,7 мільярда євро – ред.) і, працюючи з нашими союзниками, ми позбавили Росію понад 400 мільярдів доларів, що еквівалентно чотирирічним військовим витратам Росії. Ми продовжуватимемо жорстко застосовувати наші фінансові санкції як частину нашої більш широкої відповіді на варварське вторгнення Росії в Україну», – йдеться в коментарі міністерки фінансів Емми Рейнольдс.
Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Ламмі заявив у парламенті 17 березня, що країни «Групи семи» (G7) планують подальші кроки для посилення тиску на Росію, якщо вона відмовиться від припинення вогню в Україні.
Лідери країн Європейського союзу не відмовились від потенційної конфіскації заморожених російських активів, як це написали деякі ЗМІ, посилаючись на підсумкову декларацію саміту.
Зокрема, у декларації щодо України йдеться про те, що «російські активи повинні залишатися замороженими доти, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України і не компенсує їй шкоду, завдану цією війною».
Як пояснив Радіо Свобода один із дипломатів у кулуарах саміту, не уповноважений давати офіційні коментарі медіа, це формулювання було узгоджене як відповідь на дискусії щодо можливого скасування чи послаблення певних західних санкцій щодо Росії в процесі мирних переговорів. А також з огляду на загрозу, що продовження санкцій, які стосуються активів, блокуватиме Угорщина.
«Ці активи будуть надзвичайно важливі під час мирних переговорів. Не тих, які відбуваються зараз, бо це попередні переговори щодо можливого припинення вогню. Я говорю про справжні мирні переговори, коли, сподіваюся, Росія сяде за стіл з Україною, і де Росії доведеться зіткнутися з тим фактом, що їм потрібно відшкодувати вартість відбудови тощо. І в цей момент активи можуть служити своєрідною гарантією», – пояснив інший дипломат.
«Надзвичайно важливо зберегти цей важіль для переговорів, тому що якщо Україна не матимемо цього в момент, коли почнуться справжні мирні переговори, це буде відсутність наздвичайно важливого козира», – додав дипломат.
Санкції, які стосуються заморожених російських активів, мають продовжуватися за згоди усіх без винятку 27 країн-членів ЄС кожні пів року, і в Брюсселі побоюються чергового блокування продовження цих санкцій влітку Угорщиною.
Раніше видання Financial Times писало про розробку запасних варіантів, щоб блокування Угорщиною продовження санкцій не спричинило розмороження російських активів. Зокрема, мова йшла про можливість використання указу часів Другої світової війни, який дозволяє королю Бельгії і надалі блокувати заморожені російські активи.
Президент України Володимир Зеленський зустрічався в Брюсселі з королем Бельгії під час візиту 6 березня, коли відбувався позачерговий саміт щодо допомоги Україні. «Обговорили участь Бельгії в підготовці перших кроків до закінчення війни», – повідомлялося у телеграм президента України.
У Європі заморожено близько 300 мільярдів доларів суверенних російських активів. Найбільша частина цих коштів, приблизно 190 мільярд євро, зберігається у міжнародному депозитарії Euroclear у Бельгії.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зустрівся в Києві з комісаром Євросоюзу Валдісом Домбровскісом з питань економіки та продуктивності – про це сторони повідомили 20 березня.
Шмигаль повідомив, що під час зустрічі подякував Домбровскісу особисто за останній транш від Євросоюзу на 1 мільярд євро, наданий у рамках ініціативи ERA. Вона передбачає надання Україні допомоги за рахунок доходів від заморожених активів Росії.
За словами прем’єра, Україна вже спрямовує отримані кошти на потреби оборони та бюджетні видатки. Він назвав основною метою конфіскацію всіх заморожених активів Росії, які «стануть основним джерелом відбудови країни».
«Також обговорили посилення економічного співробітництва та європейську інтеграцію нашої держави. Триває процес скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС. Україна успішно імплементувала всі необхідні заходи для просування євроінтеграційного процесу. Ми активно працюємо над відкриттям усіх шести кластерів у рамках переговорного процесу з ЄС. Це ключовий пріоритет», – заявив Шмигаль.
Домбровскіс повідомив, що «був радий» зустрітися зі Шмигалем, щоб підтвердити тривалу підтримку Євросоюзом України.
«Ми обговорили подальшу підтримку України з боку ЄС і те, як ReARM Europe і наша Біла книга про майбутнє європейської оборони посилять безпеку України та всієї Європи», – додав він.
Напередодні Єврокомісія представила деталі нової оборонної ініціативи Євросоюзу SAFE, яка відкриває країнам-членам доступ до кредитів на 150 мільярдів євро. Гроші мають бути використані насамперед на компоненти зброї, вироблені в ЄС та Україні.
Проєкт комюніке саміту лідерів Євросоюзу, який відбудеться 20 березня в Брюсселі, передбачає, що Європейський союз буде продовжувати фінансову й військову допомогу Києву, незмінно підтримує незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів і наполягає, що Росія має продемонструвати «справжню політичну волю для завершення війни».
Європейська комісія виділяє Україні додатковий транш на суму 1 мільярд євро в рамках макрофінансової допомоги – про це відомство заявило 20 березня.
«Європейська комісія виділила Україні додатковий транш у розмірі 1 мільярда євро своєї виняткової позики макрофінансової допомоги (МФД), яка має бути погашена за рахунок надходжень від заморожених державних активів Росії в ЄС, що зміцнює роль ЄС як найбільшого донора з початку війни Росії проти України», – йдеться в заяві.
Загальна сума макрофінансової допомоги становить 18,1 мільярда євро, нагадує комісія. Йдеться про внесок Євросоюзу в ініціативу «Групи семи», яка спільно має на меті надати приблизно 45 мільярдів євро фінансової підтримки Україні.
За повідомленням, тривають переговори з Україною щодо графіка наступних виплат. Комісія констатує готовність передати решту коштів МФД відповідно до потреб Києва, як до того закликали європейські лідери на спеціальній Європейській раді на початку березня.
«Сьогоднішнім платежем у розмірі 1 мільярда євро ми підтверджуємо нашу непохитну прихильність Україні. Ми допомагаємо економіці країни триматися курсу та відновлювати критичну інфраструктуру, пошкоджену російською агресією. Ми продовжуватимемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно», – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
У січні прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна отримала 3 мільярди євро від Європейського союзу в межах ініціативи «Надзвичайного кредиту на підтримку України».
Шмигаль нагадав, що ERA є ініціативою «Групи семи» і передбачає передачу Україні 50 мільярдів доларів, з яких 20 мільярдів надає Європейський Союз.
Угоду про початок III фази програми «U-LEAD з Європою» підписали у Києві. Вона передбачає виділення 62 мільйонів євро, які спрямують на посилення місцевого самоврядування та підтримку реформ у громадах, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Ініціатива «U-LEAD з Європою» впроваджується за підтримки Європейського союзу та його держав-членів – Німеччини, Данії, Франції, Польщі та Словенії у співпраці з українським урядом.
III фаза з бюджетом 62 мільйони триватиме до кінця 2027 року. З цих коштів ЄС надає 40 мільйонів євро, Німеччина 18 мільйонів євро, а Данія – 4 мільйони євро.
Програма зосередиться на зміцненні місцевого самоврядування та забезпеченні стійкого відновлення на місцевому та регіональному рівнях. Також «U-LEAD з Європою» спрямована на подальше просування децентралізації як частини загального, ширшого євроінтеграційного курсу України.
«Ми підтримуємо децентралізацію політично, практично, а також фінансово. Я захоплююся тим, як процес децентралізації триває навіть у воєнний час. І ми будемо тут протягом усього третього етапу (програми «U-LEAD з Європою» – ред.), який зараз розрахований на три роки. Я вважаю, що зараз, як ніколи, Україна потребує централізації», – зазначила Катаріна Матернова, посолка Європейського Союзу в Україні.
Матернова також нагадала, що проєкт «U-LEAD з Європою» почав працювати в Україні з початком децентралізації 10 років тому. За словами дипломатки, нині «децентралізація є важливою і неймовірно успішною в Україні».
«Саме реформа децентралізації на початку повномасштабного вторгнення зіграла величезну роль, тому що в нас на місцях були самостійні лідери, які приймали самостійні рішення», – Олексій Кулеба
Ця реформа, каже Матернова, допомогла громадам на початку повномасштабного вторгнення. Так вважає і Олексій Кулеба, віцепремʼєр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій.
«Вважаю, що саме реформа децентралізації на початку повномасштабного вторгнення зіграла величезну роль, тому що в нас на місцях були самостійні лідери, які приймали самостійні рішення, які дуже часто допомагали центральній владі в прийнятті тих чи інших рішеннях і, безумовно, це стало великою запорукою того, що ми вистояли в складні часи. Я впевнений, що так буде і надалі, і наше завдання працювати над тим, щоб давати більше додаткових повноважень органам місцевого самоврядування», – сказав Олексій Кулеба.
Віцепремʼєр також подякував за підтримку партнерам і союзникам, хто залишився з Україною, «не дивлячись на ці три роки повномасштабного вторгнення і 11 років боротьби з агресором».
«U-LEAD з Європою» продовжуватиме супроводжувати Україну та громади на шляху до відновлення та вступу до ЄС», – запевнив Бастіан Файгель, директор програми «U-LEAD з Європою».
III фаза зосередиться на трьох основних напрямках до 2027 року. Перше: посилення місцевого самоврядування та підготовка громад до вступу в ЄС, забезпечуючи політичну та юридичну експертизу.
«Друге: розвиток потенціалу, де через наші 24 регіональні офіси ми зміцнюватимемо місцеву стійкість, покращуючи надання послуг та сприяючи відновленню на місцевому рівні. Третє: експертиза з питань відновлення, де ми продовжуємо надавати громадам можливість очолити власні зусилля з відбудови за допомогою цільової підтримки та експертизи», – зазначив директор програми.
Розширення повноважень місцевого самоврядування та його приведення у відповідність до Копенгагенських критеріїв вступу до ЄС є пріоритетом III фази «U-LEAD з Європою» – відповів на питання Радіо Свобода посол Данії в Україні Оле Егберг Міккельсен.
«Я думаю, що наступним кроком вперед буде приведення місцевого самоврядування у відповідність до європейських стандартів, і вважаю, що значна частина цієї роботи вже зроблена, але є ще дещо, що все ще залишається невирішеним», – сказав Міккельсен.
«U-LEAD з Європою» продовжуватиме супроводжувати Україну та громади на шляху до відновлення та вступу до ЄС», – Бастіан Файгель, директор програми «U-LEAD з Європою» (праворуч)
Децентралізація в Україні розпочалася із квітня 2014 року, коли стартувала реформа місцевого самоврядування. Для забезпечення фінансової незалежності громад були проведені законодавчі зміни, а самі громади пройшли період реорганізації і укрупнення. 12 червня 2020 року уряд затвердив новий адміністративно-територіальний устрій базового рівня, що закріпив наявність територіальних громад, які покриватимуть усю територію країни.
Програма «U-LEAD з Європою» була започаткована у 2016 році для підтримки впровадження багаторівневого врядування, яке було б прозорим, підзвітним та орієнтованим на потреби населення України. Відтоді програма підтримує реформу місцевого самоврядування. Зокрема, реформа надала громадянам більше повноважень відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування.
Міністерство фінансів України заявило, що поки не планує підвищення податків для фізичних осіб-підприємців (ФОП).
«Анонімні телеграм-канали поширили інформацію та клікбейтні заголовки, що Мінфін вже планує підвищення податків для ФОП. Така інформація не відповідає дійсності та має маніпулятивний характер», – йдеться в повідомленні міністерства.
У Мінфіні зазначили, що законодавчі зміни щодо елементів спрощеної системи оподаткування почнуть опрацьовувати тільки після того, як будуть виконані передумови для такої реформи, – «не раніше року наступного за тим, в якому будуть вважатися виконаними заходи щодо безпеки використання даних і доступу до інформації про обсяг та обіг коштів платників податків на їх рахунках у банках».
«Цей процес буде відбуватися публічно і потребуватиме обговорень із громадськістю, бізнесом і всіма гілками органів влади, а також із залученням міжнародних партнерів», – йдеться в повідомленні.
У міністерстві наголосили, що тільки після публічних обговорень законодавчі зміни будуть розглядати й ухвалювати у Верховній Раді України.
Наприкінці минулого року в Україні ухвалили закон про підвищення податків, який серед іншого, передбачив збільшення військового збору з 1,5 до 5% (виняток – військовослужбовці). Цей збір тепер також платять ФОПи.
Крім того, документ запроваджує 50% податок на банки, 25% ПП для фінкомпаній і перехід на помісячну звітність по податку на прибуток або на доходи (ПДФО).
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 13 березня провів зустріч із міністром торгівлі Туреччини Омером Болатом та міністром сільського та лісового господарства Ібрагімом Юмакли під час їхнього візиту до Києва.
За його словами, він вказав на «хороші перспективи» для пожвавлення торговельно-економічних відносин з Туреччиною після набуття чинності Угоди про вільну торгівлю. Прем’єр подякував за остаточне затвердження президентом Реджепом Теїпом Ердоганом цієї угоди і заявив, що уряд очікує на її ратифікацію у Верховній Раді.
«Торкнулися, зокрема, теми імпорту-експорту сільського господарства. Україна зацікавлена у постачанні до Туреччини зернових, соняшникової олії, кукурудзи та інших продуктів. Привітав сьогоднішнє засідання українсько-турецької робочої групи з питань сільського господарства», – повідомив Шмигаль.
Крім того, за його словами, турецький бізнес розглядає можливість будівництва заводів з виробництва кормів в Україні. Крім того, сторони зацікавлені у співпраці в сфері зрошення та меліорації, що сприятиме збільшенню обігу аграрної продукції.
Шмигаль додав, що сторони також обговорили участь Туреччини у відновленні України:
«Зокрема, сьогодні відбулося перше засідання українсько-турецької робочої групи з питань відбудови. Це було частиною домовленостей президентів наших держав. Розраховуємо на започаткування спільних проєктів у сфері відновлення дорожньої інфраструктури, водного транспорту, проєктів щодо захисту критичної інфраструктури, відновлення житла тощо».
Міністерство закордонних справ додало, що з турецькими урядовцями також зустрівся голова МЗС Андрій Сибіга. Він, поміж іншого, заявив готовність України поглиблювати співпрацю з Туреччиною у забезпеченні постачання продовольства, «зокрема, для зміцнення продовольчої безпеки Сирії в рамках програми Food from Ukraine».
Президент Володимир Зеленський 13 березня повідомив, що Україна готова ратифікувати Угоду про вільну торгівлю.
Туреччина ратифікувала Угоду про зону вільної торгівлі з Україною в серпні 2024 року.
Сполучені Штати не стали продовжувати дію ліцензії, яка дозволяла розраховуватися за енергоносії з російськими банками – про це повідомляє Reuters із посиланням на речника Міністерства фінансів США 13 березня.
Йдеться про дозвіл на останні енергетичні транзакції з російськими фінансовими установами, передбачений санкціями проти російської нафтової індустрії, які запровадив попередній президент США Джо Байден в останні дні на посаді.
За словами представника казначейства, термін дії генеральної ліцензії 8L збіг о 12:01 за Східним часом у середу.
Адміністрація Трампа «залишається зосередженою на припиненні бойових дій і сприянні переговорам про завершення війни», сказав представник Мінфіну в заяві, надісланій Reuters.
«Ми продовжуємо запроваджувати наші санкції, які залишаються одним із важелів для досягнення цих цілей», – додав він.
Раніше медіа, зокрема, CBS News, повідомляли з посиланням на поінформовані джерела про завершення 60-денної дії винятку з санкції, який дозволяв розрахунки за нафти через підсанкційні російські банки, які потрапили під санкції.
Рішення про подальше обмеження доступу до американських банківських систем ускладнює для інших країн купівлю російської нафти, таким чином обмежуючи її глобальний продаж.
Верховна Рада України 13 березня ухвалила законопроєкт №12093, який передбачає знижку 50% на штрафи для військовозобовʼязаних, які добровільно сплатять стягнення за порушення військового обліку, йдеться у картці закону на сайті парламенту.
Згідно з ухваленим документом, військовозобовʼязаний, якого притягнули до адміністративної відповідальності, матиме можливість звернутися до уповноважених органів і сплатити накладений штраф на 50% менше протягом 10 днів.
Замість 17 000 гривень потрібно буде сплатити лише 8500 гривень. Така можливість надається у разі, якщо порушник не заперечує свою провину і готовий до адміністративної відповідальності.
Заявку на сплату знижки можна подати особисто в письмовій формі або через електронний кабінет у системі «Резерв+». Після подачі заяви керівник ТЦК перевіряє її протягом трьох днів і виносить постанову по справі.
Закон також пропонує закрити адміністративні справи щодо порушення військового обліку стосовно тих чоловіків, які добровільно приєднаються до військової служби.
Однією з основних цілей цього законопроєкту є наповнення державного бюджету через добровільну сплату штрафів та заохочення громадян до своєчасного оновлення своїх даних у системі військового обліку. Закон також має на меті зменшення навантаження на адміністративну систему, що може допомогти більш оперативно вирішувати питання, повʼязані з порушенням обліку, йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мали до 16 липня оновити свої дані.
9 травня ВРУ ухвалила у другому читанні законопроєкт № 10379 про внесення змін до Кримінального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення правил мобілізації.
Європейська комісія запровадила «швидкі та пропорційні» контрзаходи щодо імпорту Сполучених Штатів до Євросоюзу – про це відомство заявило 12 березня. Рішення пояснили відповіддю на нові мита США на імпорт сталі та алюмінію з ЄС.
«Комісія висловлює жаль з приводу рішення США запровадити такі мита, вважаючи їх невиправданими, руйнівними для трансатлантичної торгівлі та шкідливими для бізнесу та споживачів, що часто призводить до підвищення цін», – йдеться в пресрелізі.
Єврокомісія уточнює, що її відповідь ґрунтується на двоетапному підході:
Комісія дозволить 1 квітня відновити наявні контрзаходи проти США від 2018 і 2020 років, які раніше були зупинені. Ці контрзаходи «спрямовані на цілу низку продуктів США у відповідь на економічну шкоду, завдану експорту сталі та алюмінію з ЄС вартістю 8 мільярдів євро
У відповідь на нові мита США Єврокомісія пропонує пакет нових контрзаходів щодо експорту США – вони набудуть чинності в середині квітня після консультацій з державами-членами та зацікавленими сторонами
«Таким чином, загалом контрзаходи ЄС можуть застосовуватися до експорту товарів із США на суму до 26 мільярдів євро, що відповідає економічним масштабам мит США», – додає пресслужба.
Водночас, як додає Єврокомісія, ЄС готовий працювати з адміністрацією США, щоб «знайти рішення шляхом переговорів»:
«Вищезазначені заходи можуть бути скасовані в будь-який час, якщо таке рішення буде знайдено».
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що мита є податками, які погано впливають на бізнес і «ще гірше – на споживачів».
«Ці мита порушують ланцюги постачання. Вони несуть невизначеність для економіки. На кону робочі місця. Ціни будуть рости. В Європі і в США. Європейський Союз повинен діяти, щоб захистити споживачів і бізнес. Контрзаходи, які ми вживаємо сьогодні, сильні, але пропорційні», – йдеться в її коментарі.
Фон дер Ляєн уточнила, що запровадження контрзаходів почнеться 1 квітня і вони повністю набудуть чинності 13 квітня.