Українські та французькі посадовці затвердили проєкти з критичної інфраструктури, передбачені міжурядовою угодою про підтримку критичної інфраструктури на 200 мільйонів євро. Про це повідомило Міністерство економіки 7 березня.

За повідомленням, міністерка економіки Юлія Свириденко під час візиту до Парижу обговорила ініціативи з французькими урядовцями та підприємцями, в тому числі міністром економіки, фінансів, промислового та цифрового суверенітету Франції Еріком Ломбардом.

«Сторони спільно опрацювали заявки і уряд затвердив перші 19 проєктів на засіданні Стратегічної інвестиційної ради. Це проєкти у сфері охорони здоровʼя, енергетики, інфраструктури, гуманітарного розмінування та інших напрямків», – заявляє Мінекономіки.

Очікується, що обрані проєкти будуть реалізовані у терміни від п’яти до 16 місяців.

Читайте також: Cили РФ вчетверте за два тижні атакували енергооб’єкти на Одещині – ДТЕК

«Ми вдячні Франції за стратегічне партнерство. Ця угода надає Україні 200 мільйонів євро через «Фонд для України», які будуть спрямовані на відбудову критичної інфраструктури. З них 60 мільйонів підуть на підтримку енергетики. Програма мала значну увагу з боку приватного сектору», – йдеться в коментарі Юлії Свириденко.

Вона додала, що загальна кількість проєктів, які подавалися на фінансування, сягнула 600 мільйонів євро, що перевищує передбачений обсяг фінансування.

«Тому ми сподіваємося на розширення співпраці», – каже міністерка.

За словами Свириденко, угода посилить енергетичний потенціал українських міст, серед них – Харків, Кривий Ріг і Запоріжжя. Фінансування дозволить модернізувати їхню інфраструктуру, впровадити цифрові рішення, відновити пошкоджені об’єкти, диверсифікувати джерела енергії та перейти до зеленої енергетики.

Читайте також: Унаслідок удару РФ у передмісті Одеси загинув чоловік, пошкоджена інфраструктура – влада

Окрім інфраструктури, за словами Свириденко, кошти підуть на гуманітарне розмінування. За її оцінкою, понад 138 000 квадратних кілометрів в Україні забруднені вибухонебезпечними предметами.

Вона зазначила, що проєкти будуть спільно втілювати українські та французькі компанії.

Уряди України та Франції підписали грантову угоду на надання 200 мільйонів євро на проєкти з критичної інфраструктури в жовтні минулого року.

В Україну надійшли перші кошти від Великої Британії, забезпечені доходами від заморожених російських активів, повідомив 7 березня премʼєр-міністр України Денис Шмигаль.

За його словами, Україна тримала 752 мільйони фунтів (приблизно 895 мільйонів євро – ред.) у межах ініціативи G7 ERA. Кошти спрямують на зміцнення української обороноздатності.

«Дякую уряду Великої Британії та нашим партнерам з G7 за механізм, який примушує російські кошти працювати на Україну. Розраховуємо, що всі суверенні активи РФ у майбутньому будуть конфісковані й передані на користь нашої держави», – написав голова уряду.

Раніше міністр фінансів України Сергій Марченко і канцлерка казначейства Великої Британії Рейчел Рівз підписали угоду про надання Україні кредиту в 2,26 мільярда фунтів стерлінгів (близько трьох мільярдів доларів), повідомило 1 березня Міністерство фінансів. Ці кошти є частиною механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) країн G7 загальним обсягом 50 мільярдів доларів.

Механізм Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) країн G7 передбачає надання Україні приблизно 50 мільярдів доларів у вигляді позик, забезпечених прибутками від заморожених російських суверенних активів. Ці кошти спрямовані на підтримку бюджету, військових потреб та відновлення інфраструктури України.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів першу розмову з французьким колегою Франсуа Байру – про це він повідомив 6 березня.

За його словами, він відзначив лідерство Франції в зусиллях зі встановлення «справедливого миру» і подякував французькому народу, уряду та президенту країни Еммануелю Макрону за підтримку України.

«Цінуємо нашу оборонну співпрацю. Маємо вже перші напрацювання між українськими та французькими компаніями у сфері ОПК. Розраховуємо на посилення цієї взаємодії», – зазначив Шмигаль.

Він додав, що сторони також обговорили економічне партнерство. Шмигаль, зокрема, подякував за участь у відбудові Чернігівської області. Він також запропонував провести спільне засідання урядів у Києві та Парижі.

Читайте також: Туск: необхідно збільшити присутність військових ЄС і НАТО на кордоні з Росією та Білоруссю

Прем’єр додав, що порушив питання конфіскації заморожених російських активів та передачі на користь України.

«Був радий почути від Прем’єр-міністра, що Франція рішуче налаштована бути на боці України та передаватиме нам усе необхідне. Цінуємо готовність гарантувати безпеку та сталий мир в Україні», – додав він.

Байру, який очолив уряд Франції в грудні 2024 року, наразі не коментував розмову публічно.

Увечері 5 березня президент Франції Емманюель Макрон оголосив у зверненні до нації напередодні саміту лідерів ЄС, що планує зібрати в Парижі начальників генеральних штабів країн, які розглядають створення миротворчої місії для України. Зокрема, він заявив, що Росія стала загрозою для Європи, і заявив, що ініціює дискусію, щоб Франція як ядерна держава гарантувала безпеку інших країн ЄС.

Інфляція зростатиме в найближчі місяці, але заходи Нацбанку сприятимуть зниженню інфляції до цілі 5%, попередив голова Національного банку України Андрій Пишний.

«Інфляція зростатиме в найближчі місяці через подальший вплив гірших торішніх урожаїв та збільшення виробничих витрат підприємств. Водночас застосовані заходи НБУ з посилення монетарної політики обмежуватимуть фундаментальний ціновий тиск, а надходження нових урожаїв улітку загальмує зростання цін на продовольчі товари», – заявив Пишний, якого цитує пресслужба НБУ.

Але, за словами Пишного, завдяки заходам НБУ та поступовому вичерпанню впливу тимчасових рушіїв інфляції вона має повернутися на траєкторію сповільнення в другому півріччі та знизитися до однознакового рівня наприкінці року – на горизонті політики інфляція знизиться до цілі 5%.

Також у НБУ заявляють, що очікуваних обсягів зовнішньої підтримки буде достатньо для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримання стійкої ситуації на валютному ринку.

«Підтверджених на цей рік обсягів зовнішньої підтримки має вистачити як для беземісійного фінансування дефіциту бюджету, так і підтримання належного рівня міжнародних резервів. Це дасть змогу НБУ й надалі забезпечувати стійку ситуацію на валютному ринку та контрольованість інфляційних і курсових очікувань», – каже Пишний.

Водночас, за його словами, ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни.

У січні інфляція пришвидшилася до 12,9%. За оцінками НБУ, у лютому вона надалі зростала. Але, як зазначають у НБУ, Такі тенденції були очікуваними та загалом відповідали прогнозу.

Правління Національного банку України ухвалило рішення з 7 березня підвищити облікову ставку на 1%, до 15,5% річних.

«Попередні кроки з посилення процентної політики зупинили тенденцію до зниження ставок за гривневими депозитами, а ставки за ОВДП у гривні досить активно відреагували на підвищення облікової ставки – це підтримало попит на гривневі інструменти. Водночас для розвороту інфляційного тренду додаткове посилення монетарних умов є необхідним», – пояснює пресслужба регулятора.

Як очікують в НБУ, в умовах збереження стійкості валютного ринку підвищення ставки «дасть змогу й надалі підтримувати попит на гривневі інструменти для заощаджень, зберегти контрольованість інфляційних очікувань та обмежити відповідно тиск на ціни».

Очікується, що в найближчі місяці інфляція зростатиме, але має повернутися на траєкторію сповільнення в другому півріччі завдяки заходам НБУ та поступовому вичерпанню впливу тимчасових рушіїв інфляції.

Востаннє Нацбанк підвищував облікову ставку на 1%, до 14,5% річних у січні 2025 року. Також було підвищення за місяць до того – у грудні.

Облікова ставка – один із головних інструментів, за допомогою якого Національний банк встановлює для банків й інших суб’єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщених грошових коштів на відповідний період.

На порталі цифрових послуг «Дія» 5 березня заявили, що уряд вже виділив кошти і виплати за програмою «Національний кешбек» скоро будуть на картці.

«Платежі обробляють, і 3,4 мільйона українців отримають 714 мільйонів гривень кешбеку за грудень і січень зовсім скоро», – йдеться у дописі.

Раніше повідомлялося, що загальний обсяг накопичених коштів учасниками програми досяг 1 мільярда гривень.

За даними Міністерства економіки, наразі програмою активно користуються 4,7 мільйона громадян, серед яких 65% – жінки та 35% –чоловіки.

До програми також долучилися 20 банків та 1672 виробники, а кешбек доступний на 355,4 тисячі товарів українського виробництва.

Програма «Національний кешбек» – це ініціатива уряду України, що передбачає компенсацію 10% вартості товарів українського виробництва, окрім підакцизних. Для участі потрібно відкрити картку в банку-партнері та підключити її до програми через «Дію». Отриманий кешбек можна використати для оплати комунальних послуг та державних сервісів. Бета-тестування програми почалося у вересні 2024 року. За даними уряду, програма має на меті підтримку вітчизняного виробництва та економіки України.

Приймання заявок на виплати за програмою «Зимова єПідтримка» завершилося. 14,4 мільйона громадян скористалися можливістю отримати 1000 гривень допомоги, йдеться 3 березня на сайті уряду.

«Люди використали ці кошти на оплату комунальних послуг, ліки, зв’язок та інші послуги. Частина коштів пішла на благодійність та підтримку наших захисників. Виплати ще тривають. Усі заявки, подані до кінця доби 28 лютого, будуть опрацьовані. Використати кошти можна до кінця 2025 року», – зазначила перша віцепрем’єр-міністерка України – міністерка економіки України Юлія Свириденко.

До найпопулярніших категорій витрат українців увійшли такі:

• Комунальні послуги – 4,9 мільярда гривень (57% від усіх витрат).
• Телекомунікації, зокрема, мобільний зв’язок – 1,9 мільярда гривень.
• Заклади харчування – 443 мільйони гривень.
• Ліки – 237 мільйонів гривень.
• Комп’ютерні мережі та інформаційні послуги – 234 мільйони гривень.
• Благодійність, зокрема донати на ЗСУ – мільйони гривень.
• Книжки та інша друкована продукція – 178 мільйонів гривень.
• Залізничні та автобусні пасажирські перевезення, громадський транспорт – 120 мільйонів гривень.
• Театри і кінотеатри – 80 мільйонів гривень.
• Поштові послуги – 61 мільйон гривень.

Витрати охоплюють програму «Зимова єПідтримка» з 10 грудня 2024 року по 28 лютого 2025 року. Загальна сума коштів, витрачених українцями за цей період, становить 8,6 мільярда гривень.

Президент України Володимир Зеленський з 1 грудня ініціював програму одноразової допомоги, яка передбачає виплату однієї тисячі гривень для кожного українця, щоб «підтримати населення в зимовий період».

Виплати фінансуватимуться коштом невикористаних бюджетних коштів Міністерства економіки та інших міністерств, які, за словами першого заступника міністра економіки Олексія Соболева, не встигнуть освоїти до кінця року.

Співробітники Міжнародного валютного фонду та українська влада досягли угоди на рівні персоналу (SLA) щодо сьомого перегляду 4-річної програми розширеного фінансування (EFF) на суму 15,5 мільярдів доларів, що за умови схвалення радою директорів МВФ відкриває шлях до отримання восьмого траншу близько 0,4 млрд доларів, повідомляє пресслужба фонду.

Загальний обсяг виплат в рамках програми досягне 10,1 млрд доларів.

«Ефективність програми залишається високою. Всі кількісні критерії ефективності (КЕ) станом на кінець грудня були досягнуті, а також досягнуто домовленостей щодо низки політик та реформ, спрямованих на підтримку макроекономічної стабільності», – йдеться в пресрелізі фонду.

Згідно із ним, порядок денний структурних реформ продовжує прогресувати: сім структурних контрольних показників досягнуто, ще один виконано із запізненням, а також зафіксовано тверді зобов’язання щодо просування інших ключових реформ.

Український прем’єр Денис Шмигаль зазначив, що загальний обсяг програми складає близько 15,5 млрд доларів США, черговий транш зможемо отримати після затвердження перегляду Виконавчою радою директорів МВФ.

Місія Міжнародного валютного фонду 20 лютого в Києві почала роботу щодо сьомого перегляду Програми розширеного фінансування EFF.

У грудні минулого року Україна отримала черговий транш від Міжнародного валютного фонду у розмірі 1,1 мільярда доларів.

З початку повномасштабної війни видатки держбюджету України значно зросли. У той час як військова кампанія фінансується за рахунок внутрішніх ресурсів, Україна розраховує на підтримку міжнародних партнерів у фінансуванні соціальних та гуманітарних потреб.