Європейська комісія виділяє Україні додатковий транш на суму 1 мільярд євро в рамках макрофінансової допомоги – про це відомство заявило 20 березня.
«Європейська комісія виділила Україні додатковий транш у розмірі 1 мільярда євро своєї виняткової позики макрофінансової допомоги (МФД), яка має бути погашена за рахунок надходжень від заморожених державних активів Росії в ЄС, що зміцнює роль ЄС як найбільшого донора з початку війни Росії проти України», – йдеться в заяві.
Загальна сума макрофінансової допомоги становить 18,1 мільярда євро, нагадує комісія. Йдеться про внесок Євросоюзу в ініціативу «Групи семи», яка спільно має на меті надати приблизно 45 мільярдів євро фінансової підтримки Україні.
За повідомленням, тривають переговори з Україною щодо графіка наступних виплат. Комісія констатує готовність передати решту коштів МФД відповідно до потреб Києва, як до того закликали європейські лідери на спеціальній Європейській раді на початку березня.
«Сьогоднішнім платежем у розмірі 1 мільярда євро ми підтверджуємо нашу непохитну прихильність Україні. Ми допомагаємо економіці країни триматися курсу та відновлювати критичну інфраструктуру, пошкоджену російською агресією. Ми продовжуватимемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно», – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
У січні прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна отримала 3 мільярди євро від Європейського союзу в межах ініціативи «Надзвичайного кредиту на підтримку України».
Шмигаль нагадав, що ERA є ініціативою «Групи семи» і передбачає передачу Україні 50 мільярдів доларів, з яких 20 мільярдів надає Європейський Союз.
Угоду про початок III фази програми «U-LEAD з Європою» підписали у Києві. Вона передбачає виділення 62 мільйонів євро, які спрямують на посилення місцевого самоврядування та підтримку реформ у громадах, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Ініціатива «U-LEAD з Європою» впроваджується за підтримки Європейського союзу та його держав-членів – Німеччини, Данії, Франції, Польщі та Словенії у співпраці з українським урядом.
III фаза з бюджетом 62 мільйони триватиме до кінця 2027 року. З цих коштів ЄС надає 40 мільйонів євро, Німеччина 18 мільйонів євро, а Данія – 4 мільйони євро.
Програма зосередиться на зміцненні місцевого самоврядування та забезпеченні стійкого відновлення на місцевому та регіональному рівнях. Також «U-LEAD з Європою» спрямована на подальше просування децентралізації як частини загального, ширшого євроінтеграційного курсу України.
«Ми підтримуємо децентралізацію політично, практично, а також фінансово. Я захоплююся тим, як процес децентралізації триває навіть у воєнний час. І ми будемо тут протягом усього третього етапу (програми «U-LEAD з Європою» – ред.), який зараз розрахований на три роки. Я вважаю, що зараз, як ніколи, Україна потребує централізації», – зазначила Катаріна Матернова, посолка Європейського Союзу в Україні.
Матернова також нагадала, що проєкт «U-LEAD з Європою» почав працювати в Україні з початком децентралізації 10 років тому. За словами дипломатки, нині «децентралізація є важливою і неймовірно успішною в Україні».
«Саме реформа децентралізації на початку повномасштабного вторгнення зіграла величезну роль, тому що в нас на місцях були самостійні лідери, які приймали самостійні рішення», – Олексій Кулеба
Ця реформа, каже Матернова, допомогла громадам на початку повномасштабного вторгнення. Так вважає і Олексій Кулеба, віцепремʼєр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій.
«Вважаю, що саме реформа децентралізації на початку повномасштабного вторгнення зіграла величезну роль, тому що в нас на місцях були самостійні лідери, які приймали самостійні рішення, які дуже часто допомагали центральній владі в прийнятті тих чи інших рішеннях і, безумовно, це стало великою запорукою того, що ми вистояли в складні часи. Я впевнений, що так буде і надалі, і наше завдання працювати над тим, щоб давати більше додаткових повноважень органам місцевого самоврядування», – сказав Олексій Кулеба.
Віцепремʼєр також подякував за підтримку партнерам і союзникам, хто залишився з Україною, «не дивлячись на ці три роки повномасштабного вторгнення і 11 років боротьби з агресором».
«U-LEAD з Європою» продовжуватиме супроводжувати Україну та громади на шляху до відновлення та вступу до ЄС», – запевнив Бастіан Файгель, директор програми «U-LEAD з Європою».
III фаза зосередиться на трьох основних напрямках до 2027 року. Перше: посилення місцевого самоврядування та підготовка громад до вступу в ЄС, забезпечуючи політичну та юридичну експертизу.
«Друге: розвиток потенціалу, де через наші 24 регіональні офіси ми зміцнюватимемо місцеву стійкість, покращуючи надання послуг та сприяючи відновленню на місцевому рівні. Третє: експертиза з питань відновлення, де ми продовжуємо надавати громадам можливість очолити власні зусилля з відбудови за допомогою цільової підтримки та експертизи», – зазначив директор програми.
Розширення повноважень місцевого самоврядування та його приведення у відповідність до Копенгагенських критеріїв вступу до ЄС є пріоритетом III фази «U-LEAD з Європою» – відповів на питання Радіо Свобода посол Данії в Україні Оле Егберг Міккельсен.
«Я думаю, що наступним кроком вперед буде приведення місцевого самоврядування у відповідність до європейських стандартів, і вважаю, що значна частина цієї роботи вже зроблена, але є ще дещо, що все ще залишається невирішеним», – сказав Міккельсен.
«U-LEAD з Європою» продовжуватиме супроводжувати Україну та громади на шляху до відновлення та вступу до ЄС», – Бастіан Файгель, директор програми «U-LEAD з Європою» (праворуч)
Децентралізація в Україні розпочалася із квітня 2014 року, коли стартувала реформа місцевого самоврядування. Для забезпечення фінансової незалежності громад були проведені законодавчі зміни, а самі громади пройшли період реорганізації і укрупнення. 12 червня 2020 року уряд затвердив новий адміністративно-територіальний устрій базового рівня, що закріпив наявність територіальних громад, які покриватимуть усю територію країни.
Програма «U-LEAD з Європою» була започаткована у 2016 році для підтримки впровадження багаторівневого врядування, яке було б прозорим, підзвітним та орієнтованим на потреби населення України. Відтоді програма підтримує реформу місцевого самоврядування. Зокрема, реформа надала громадянам більше повноважень відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування.
Міністерство фінансів України заявило, що поки не планує підвищення податків для фізичних осіб-підприємців (ФОП).
«Анонімні телеграм-канали поширили інформацію та клікбейтні заголовки, що Мінфін вже планує підвищення податків для ФОП. Така інформація не відповідає дійсності та має маніпулятивний характер», – йдеться в повідомленні міністерства.
У Мінфіні зазначили, що законодавчі зміни щодо елементів спрощеної системи оподаткування почнуть опрацьовувати тільки після того, як будуть виконані передумови для такої реформи, – «не раніше року наступного за тим, в якому будуть вважатися виконаними заходи щодо безпеки використання даних і доступу до інформації про обсяг та обіг коштів платників податків на їх рахунках у банках».
«Цей процес буде відбуватися публічно і потребуватиме обговорень із громадськістю, бізнесом і всіма гілками органів влади, а також із залученням міжнародних партнерів», – йдеться в повідомленні.
У міністерстві наголосили, що тільки після публічних обговорень законодавчі зміни будуть розглядати й ухвалювати у Верховній Раді України.
Наприкінці минулого року в Україні ухвалили закон про підвищення податків, який серед іншого, передбачив збільшення військового збору з 1,5 до 5% (виняток – військовослужбовці). Цей збір тепер також платять ФОПи.
Крім того, документ запроваджує 50% податок на банки, 25% ПП для фінкомпаній і перехід на помісячну звітність по податку на прибуток або на доходи (ПДФО).
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 13 березня провів зустріч із міністром торгівлі Туреччини Омером Болатом та міністром сільського та лісового господарства Ібрагімом Юмакли під час їхнього візиту до Києва.
За його словами, він вказав на «хороші перспективи» для пожвавлення торговельно-економічних відносин з Туреччиною після набуття чинності Угоди про вільну торгівлю. Прем’єр подякував за остаточне затвердження президентом Реджепом Теїпом Ердоганом цієї угоди і заявив, що уряд очікує на її ратифікацію у Верховній Раді.
«Торкнулися, зокрема, теми імпорту-експорту сільського господарства. Україна зацікавлена у постачанні до Туреччини зернових, соняшникової олії, кукурудзи та інших продуктів. Привітав сьогоднішнє засідання українсько-турецької робочої групи з питань сільського господарства», – повідомив Шмигаль.
Крім того, за його словами, турецький бізнес розглядає можливість будівництва заводів з виробництва кормів в Україні. Крім того, сторони зацікавлені у співпраці в сфері зрошення та меліорації, що сприятиме збільшенню обігу аграрної продукції.
Шмигаль додав, що сторони також обговорили участь Туреччини у відновленні України:
«Зокрема, сьогодні відбулося перше засідання українсько-турецької робочої групи з питань відбудови. Це було частиною домовленостей президентів наших держав. Розраховуємо на започаткування спільних проєктів у сфері відновлення дорожньої інфраструктури, водного транспорту, проєктів щодо захисту критичної інфраструктури, відновлення житла тощо».
Міністерство закордонних справ додало, що з турецькими урядовцями також зустрівся голова МЗС Андрій Сибіга. Він, поміж іншого, заявив готовність України поглиблювати співпрацю з Туреччиною у забезпеченні постачання продовольства, «зокрема, для зміцнення продовольчої безпеки Сирії в рамках програми Food from Ukraine».
Президент Володимир Зеленський 13 березня повідомив, що Україна готова ратифікувати Угоду про вільну торгівлю.
Туреччина ратифікувала Угоду про зону вільної торгівлі з Україною в серпні 2024 року.
Сполучені Штати не стали продовжувати дію ліцензії, яка дозволяла розраховуватися за енергоносії з російськими банками – про це повідомляє Reuters із посиланням на речника Міністерства фінансів США 13 березня.
Йдеться про дозвіл на останні енергетичні транзакції з російськими фінансовими установами, передбачений санкціями проти російської нафтової індустрії, які запровадив попередній президент США Джо Байден в останні дні на посаді.
За словами представника казначейства, термін дії генеральної ліцензії 8L збіг о 12:01 за Східним часом у середу.
Адміністрація Трампа «залишається зосередженою на припиненні бойових дій і сприянні переговорам про завершення війни», сказав представник Мінфіну в заяві, надісланій Reuters.
«Ми продовжуємо запроваджувати наші санкції, які залишаються одним із важелів для досягнення цих цілей», – додав він.
Раніше медіа, зокрема, CBS News, повідомляли з посиланням на поінформовані джерела про завершення 60-денної дії винятку з санкції, який дозволяв розрахунки за нафти через підсанкційні російські банки, які потрапили під санкції.
Рішення про подальше обмеження доступу до американських банківських систем ускладнює для інших країн купівлю російської нафти, таким чином обмежуючи її глобальний продаж.
Верховна Рада України 13 березня ухвалила законопроєкт №12093, який передбачає знижку 50% на штрафи для військовозобовʼязаних, які добровільно сплатять стягнення за порушення військового обліку, йдеться у картці закону на сайті парламенту.
Згідно з ухваленим документом, військовозобовʼязаний, якого притягнули до адміністративної відповідальності, матиме можливість звернутися до уповноважених органів і сплатити накладений штраф на 50% менше протягом 10 днів.
Замість 17 000 гривень потрібно буде сплатити лише 8500 гривень. Така можливість надається у разі, якщо порушник не заперечує свою провину і готовий до адміністративної відповідальності.
Заявку на сплату знижки можна подати особисто в письмовій формі або через електронний кабінет у системі «Резерв+». Після подачі заяви керівник ТЦК перевіряє її протягом трьох днів і виносить постанову по справі.
Закон також пропонує закрити адміністративні справи щодо порушення військового обліку стосовно тих чоловіків, які добровільно приєднаються до військової служби.
Однією з основних цілей цього законопроєкту є наповнення державного бюджету через добровільну сплату штрафів та заохочення громадян до своєчасного оновлення своїх даних у системі військового обліку. Закон також має на меті зменшення навантаження на адміністративну систему, що може допомогти більш оперативно вирішувати питання, повʼязані з порушенням обліку, йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мали до 16 липня оновити свої дані.
9 травня ВРУ ухвалила у другому читанні законопроєкт № 10379 про внесення змін до Кримінального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення правил мобілізації.
Європейська комісія запровадила «швидкі та пропорційні» контрзаходи щодо імпорту Сполучених Штатів до Євросоюзу – про це відомство заявило 12 березня. Рішення пояснили відповіддю на нові мита США на імпорт сталі та алюмінію з ЄС.
«Комісія висловлює жаль з приводу рішення США запровадити такі мита, вважаючи їх невиправданими, руйнівними для трансатлантичної торгівлі та шкідливими для бізнесу та споживачів, що часто призводить до підвищення цін», – йдеться в пресрелізі.
Єврокомісія уточнює, що її відповідь ґрунтується на двоетапному підході:
Комісія дозволить 1 квітня відновити наявні контрзаходи проти США від 2018 і 2020 років, які раніше були зупинені. Ці контрзаходи «спрямовані на цілу низку продуктів США у відповідь на економічну шкоду, завдану експорту сталі та алюмінію з ЄС вартістю 8 мільярдів євро
У відповідь на нові мита США Єврокомісія пропонує пакет нових контрзаходів щодо експорту США – вони набудуть чинності в середині квітня після консультацій з державами-членами та зацікавленими сторонами
«Таким чином, загалом контрзаходи ЄС можуть застосовуватися до експорту товарів із США на суму до 26 мільярдів євро, що відповідає економічним масштабам мит США», – додає пресслужба.
Водночас, як додає Єврокомісія, ЄС готовий працювати з адміністрацією США, щоб «знайти рішення шляхом переговорів»:
«Вищезазначені заходи можуть бути скасовані в будь-який час, якщо таке рішення буде знайдено».
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що мита є податками, які погано впливають на бізнес і «ще гірше – на споживачів».
«Ці мита порушують ланцюги постачання. Вони несуть невизначеність для економіки. На кону робочі місця. Ціни будуть рости. В Європі і в США. Європейський Союз повинен діяти, щоб захистити споживачів і бізнес. Контрзаходи, які ми вживаємо сьогодні, сильні, але пропорційні», – йдеться в її коментарі.
Фон дер Ляєн уточнила, що запровадження контрзаходів почнеться 1 квітня і вони повністю набудуть чинності 13 квітня.
Національний банк 11 березня прокоментував рівень інфляції в лютому 2025 року на основі даних Державної служби статистики. За оцінками регулятора, інфляція пришвидшилася до 13,4% у річному вимірі, у місячному вимірі ціни зросли на 0,8%.
«Динаміка споживчої інфляції була близькою до траєкторії прогнозу Національного банку, опублікованого в Інфляційному звіті за січень 2025 року. Водночас базова інфляція і надалі перевищувала очікування через подальше зростання витрат бізнесу, зокрема на оплату праці», – йдеться в повідомленні.
Зокрема, пришвидшилося подорожчання сирих продуктів – ціни зросли на 13%:
«Швидше дорожчали фрукти, деякі продукти тваринництва, борошно й крупи під впливом триваючих ефектів низьких минулорічних врожаїв. Ціни на свинину, курятину і цукор наближалися до цін країн ‒ торговельних партнерів на тлі стійкого експорту».
Натомість подорожчання овочів «дещо сповільнилося» завдяки розширенню пропозиції за рахунок імпорту, новому тепличному врожаю та зниженню попиту на окремі позиції.
Подорожчання оброблених продовольчих товарів минулого місяця пришвидшилося до 16,7% у річному вимірі. Регулятор пояснює таку динаміку подорожчанням продовольчої сировини, а також збільшенням витрат підприємств на електроенергію, оплату праці й логістику.
«У результаті високими темпами дорожчали хліб і окремі хлібопродукти, олія, м’ясо та молокопродукти. Через зростання цін на світових ринках дорожчали окремі імпортні товари, зокрема сири, чай, кава й шоколад», – уточнює НБУ.
Ціни на непродовольчі товари зросли з незначним темпом до 4,4% рік до року, ціни на одяг та взуття «залишалися нижчими, ніж торік». Також незначно – до 14,3% рік до року – пришвидшилося зростання вартості послуг. Зокрема, подорожчали послуги з охорони здоров’я, транспортні послуги, зв’язок, відпочинок і культурні заходи. Повільніше дорожчали послуги з особистого догляду, страхові та фінансові послуги.
Вартість підакцизної продукції зростала швидше через подальше підвищення виробничих витрат, а також коригування цін з огляду на посилення заходів боротьби з тіньовою пропозицією та ймовірний вплив очікуваного тестового впровадження Е-акцизу.
«У лютому зростання цін на пальне пришвидшилося порівняно з січнем, передусім унаслідок високих темпів збільшення вартості автогазу. Водночас профіцит пропозиції бензинів, конкуренція на ринку АЗС та оптимізація логістики імпортних постачань стримували подорожчання пального», – додає НБУ.
Днями голова НБУ Андрій Пишний спрогнозував, що інфляція зростатиме в найближчі місяці, але заходи регулятора сприятимуть зниженню інфляції до цілі 5%.
У січні інфляція пришвидшилася до 12,9%. За оцінками НБУ, у лютому вона надалі зростала. Але, як зазначають у НБУ, такі тенденції були очікуваними та загалом відповідали прогнозу.
Проєкт створення білоруського порту в російському Примор’ї відкладено з фінансових міркувань – про це заявив голова Приморського краю Росії Олег Кожем’яка за підсумками зустрічі з Олександром Лукашенком, передає білоруське державне агентство БелТА. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Під час попередніх візитів глави російського регіону до Мінська повідомлялося, що обговорюється намір створити в Примор’ї спільний порт за участю російської, білоруської та китайської сторін.
«Ми нікуди не знімаємо ці портові проєкти. Ми їх відклали, тому що реальність зараз – це висока банківська ставка (ключова ставка Центробанку Росії – 21 відсоток річних), яка, безумовно, ляже на інфраструктуру та вартість транзиту», — сказав Кожем’яка.
Раніше білоруська влада заявляла, що порт в Примор’ї необхідний Мінську як важливий пункт на транзитному шляху до Китаю. На початку 2024 року Примор’я відвідала команда фахівців з Білорусі, які мають досвід втілення портових проєктів.
Після підтримки білоруським керівництвом військового вторгнення Росії в Україну Білорусь втратила можливість постачати свою продукцію на зовнішні ринки через морські порти України та Литви.
У вересні 2022 року Білорусь і Росія підписали міжурядову угоду про транзит білоруських вантажів через територію РФ. Документ забезпечує створення альтернативних шляхів постачання експортної продукції як через морські порти, так і через наземну транспортну інфраструктуру.
Водночас сторони домовилися будувати порти для перевалки білоруської продукції.
У серпні 2022 року Лукашенко заявив, що Білорусь отримала «хороший шанс» створити власну портову інфраструктуру в Північно-Західному регіоні РФ. Пізніше тодішній прем’єр-міністр Білорусі Роман Головченко повідомив, що Мінськ і Москва «створюють нові транспортно-логістичні ланцюги».
Угоду про будівництво білоруського порту в Мурманську підписали в квітні 2024 року, введення в експлуатацію заплановано на 2028 рік. Білорусь також шукає ділянку для будівництва порту в Ленінградській області Росії. Однак про початок будівництва портової інфраструктури для Білорусі сторони поки не оголосили.
Канадська провінція Онтаріо повідомила 10 березня, що стягуватиме з американських домогосподарств на 25% більше за електроенергію у відповідь на нещодавно запроваджені президентом США Дональдом Трампом мита.
Премʼєр-міністр Онтаріо Даг Форд оголосив про надбавку до експортної ціни на електроенергію для 1,5 мільйона американських домогосподарств і підприємств в Міннесоті, Мічигані і Нью-Йорку, яким канадська провінція постачає електроенергію.
За словами Форда, надбавка додасть близько 100 канадських доларів (приблизно 67 доларів США) на місяць до рахунку кожного американського споживача.
«Дозвольте мені чітко заявити, що я без вагань збільшу цей збір, якщо це буде необхідно. Якщо Сполучені Штати підуть на ескалацію, я без вагань повністю відключу електроенергію», – додав він.
4 березня набрали чинності 25-відсоткові мита на імпорт до США товарів із Канади та Мексики, про які Дональд Трамп оголосив 2 лютого. Також було запроваджене 10-відсоткове мито на імпорт із Китаю. Запровадження мит Трамп пояснював необхідністю «змусити Мексику, Канаду та Китай виконати свої обіцянки зупинити нелегальну імміграцію та зупинити потік отруйного фентанілу та інших наркотиків» до США.
Всі три країни запровадили власні мита у відповідь на американські
6 березня Президент США Дональд Трамп 6 березня знову відклав на місяць запровадження мит у розмірі 25 % на значну частину товарів із Мексики та деяких товарів із Канади через побоювання щодо економічних наслідків ширшої торговельної війни.
