Шмигаль на бізнес-форумі в Брюсселі: Україна запрошує європейські інвестиції в сектор критичних ресурсів

Україна запрошує Європу інвестувати в критично важливі сировинні ресурси, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на бізнес-форумі в Брюсселі 10 квітня, передає кореспондентка Радіо Свобода.

«Ми маємо величезний потенціал у сфері відновлюваної енергетики, водню й біометану. Наша енергомережа повністю синхронізована з європейською. Підземні газові сховища, найбільші в Європі, можуть збільшити загальну потужність континенту на 25%. Ми також маємо другі за величиною запаси газу в Європі. Усе це робить Україну унікально стратегічним місцем для інвесторів, орієнтованих на майбутнє. Критично важливі сировинні ресурси – ще один сектор, куди ми запрошуємо європейські інвестиції», – сказав голвоа українського уряду.

Він зазначив, що нині ЄС імпортує багато з цих ресурсів із-за меж континенту, «але Україна може це змінити».

«Європейська промисловість може отримати надійне джерело сировини тут, у Європі, закладаючи основу нової індустріальної революції «зробленого в Європі», – заявив Шмигаль.

За його словами, відбудова України стане найбільшим економічним проєктом у Європі за останні покоління.

«За даними Світового банку, Україна потребує понад 524 мільярди доларів на відновлення протягом наступного десятиліття. І ці проєкти створять безпрецедентні можливості для європейського бізнесу. Сьогодні Україна – це не просто країна, що воює. Це – центральна точка, навколо якої вибудовується нова геометрія Європи. Ми – не буферна зона. Ми – не сіра зона. Ми – нова можливість для Європи віднайти свою ідентичність», – сказав прем’єр.

Він наголосив, що Україна готова стати постачальником і експортером безпеки, енергії, критично важливих ресурсів і цифрових інновацій. «І це вигідно не лише Європейському союзу як геополітичному центру сили, але й європейському бізнесу, для якого Україна стає новим привабливим напрямком для прибуткових інвестицій», – зазначив голова уряду.

Раніше віцепремʼєр-міністерка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції Ольга Стефанішин повідомила, що технічні консультації між Україною і США щодо угоди про корисні копалини відбудуться 11 квітня у Вашингтоні.

Вона зазначила, що не може поки розкривати подробиць, але підтвердила на запитання журналістів, що угода зі США про мінерали не може містити моменти, які суперечать співпраці з ЄС.

«Я дійсно можу підтвердити, що нічого в угоді не може обговорюватися з Україною таким чином, щоб це підривало наявні зобов’язання України, включно з фінансовими – в межах Ukraine facility, макрофінансової допомоги, співпраці з МВФ. Це не може бути предметом жодного переговорного формату. А це означає, що відповідні коригування повинні бути внесені в формат угоди пізніше», – додала урядовиця.

Минулого тижня голова МЗС України Андрій Сибіга уточнив, що угода зі США про копалини аналізується на відповідність законодавству України, тому що «ця угода має відповідати інтересам обидвох країн, і у нас є своє законодавство». Зокрема, зазначав міністр, документ не може суперечити євроінтеграційному курсу України.

Читайте також: «Жодної такої міжнародної угоди ніколи в світі не було» – що (не) так із новою угодою про надра?

Кредит на картку онлайн

Технічні консультації України і США щодо копалин розпочнуться 11 квітня – Стефанішина

Технічні консультації між Україною і США щодо угоди про корисні копалини відбудуться 11 квітня у Вашингтоні, повідомила віцепремʼєр-міністерка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції Ольга Стефанішина.

«Завтра у Вашингтоні відбудуться технічні консультації між командами міністерств юстиції й економіки. І я не в змозі розкривати якісь подробиці, тому що зустріч відбудеться лише завтра. Я зможу прокоментувати завтра», – сказала Стефанішина в Брюсселі 10 квітня, передає кореспондентка Радіо Свобода.

Вона підтвердила на запитання журналістів, що угода зі США про мінерали не може містити моменти, які суперечать співпраці з ЄС.

«Я дійсно можу підтвердити, що нічого в угоді не може обговорюватися з Україною таким чином, щоб це підривало наявні зобов’язання України, включно з фінансовими – в межах Ukraine facility, макрофінансової допомоги, співпраці з МВФ. Це не може бути предметом жодного переговорного формату. А це означає, що відповідні коригування повинні бути внесені в формат угоди пізніше», – додала урядовиця.

На початку цього тижня про те, що Україна відправить делегацію до Вашингтону для переговорів щодо деталей нового проєкту угоди щодо корисних копалин, повідомила перша віцепрем’єр-міністерка України – міністерка економіки України Юлія Свириденко.

За її словами, до складу делегації увійдуть представники міністерств економіки, закордонних справ, юстиції і фінансів.

«Ми прагнемо узгодити вибір проєктів, законодавчу базу і механізми довгострокового інвестування», – додала урядовиця.

Минулого тижня голова МЗС України Андрій Сибіга уточнив, що угода про копалини аналізується на відповідність законодавству України, тому що «ця угода має відповідати інтересам обидвох країн, і у нас є своє законодавство». Зокрема, зазначав міністр, документ не може суперечити євроінтеграційному курсу України.

30 березня президент США Дональд Трамп заявив, що український президент Володимир Зеленський намагається вийти з угоди щодо корисних копалин, і попередив, що у такому разі на нього чекатимуть «великі проблеми».

За даними агенції Bloomberg, Україна запропонує внести зміни до нового проєкту угоди про корисні копалини, зокрема обіцянку збільшити інвестиції США.

24 березня президент США Дональд Трамп заявив, що очікує, що незабаром буде підписано угоду з Україною щодо корисних копалин. Згодом український президент Володимир Зеленський підтвердив, що США готують новий проєкт угоди. За його словами, американська сторона запропонувала Києву «одразу велику угоду».

Читайте також: «Жодної такої міжнародної угоди ніколи в світі не було» – що (не) так із новою угодою про надра?

Газета Financial Times й агентство Bloomberg, які ознайомились із новим проєктом угоди, повідомили, що Сполучені Штати наполягають на укладенні нової угоди з Україною, яка поширюватиметься на всі природні ресурси, включаючи нафту й газ, а також основні енергетичні активи країни.

Як зазначає FT, у цій угоді США не пропонують Києву жодних гарантій безпеки. Попередня версія угоди також не містила тих гарантій безпеки для України, на яких наполягав Зеленський.

Перед цим у березні Україна і США домовилися укласти угоду про розробку критичних мінеральних ресурсів України. Спроби підписати угоду провалилися 28 лютого після суперечки між Трампом і Зеленським у Білому домі.

19 березня Трамп і Зеленський домовилися працювати разом, щоб припинити війну Росії проти України під час телефонної розмови, яку Білий дім назвав «фантастичною».

Кредит на картку онлайн

Голова Єврокомісії вітає рішення Трампа відтермінувати запровадження мит

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 10 квітня привітала рішення президента Сполучених Штатів Дональда Трампа відтермінувати нові митні тарифи.

«Це важливий крок до стабілізації світової економіки. Чіткі, передбачувані умови є важливими для функціонування торговельних мереж і ланцюгів поставок», – заявила вона.

Фон дер Ляєн наголосила, що мита шкодять бізнесу та споживачам, тому вона виступає за митну «нуль за нуль» між Європейським союзом і Сполученими Штатами.

«Європейський Союз залишається відданим конструктивним переговорам зі Сполученими Штатами з метою досягнення безперебійної та взаємовигідної торгівлі», – каже голова Єврокомісії.

Читайте також: Трамп пояснив, що з митами «потрібно виявляти гнучкість»

Водночас, за словами посадовиці, Європа продовжує працювати над диверсифікацією свого торговельного партнерства, співпрацюючи з країнами, на які припадає 87% світової торгівлі та «які поділяють нашу прихильність вільному та відкритому обміну товарами, послугами та ідеями».

Також, каже фон дер Ляєн, ЄС активізує роботу, щоб зняти бар’єри на внутрішньому єдиному ринку:

«Ця криза прояснила одне: у часи невизначеності єдиний ринок є нашим якорем стабільності та стійкості».

Президент США Дональд Трамп раніше заявив про 90-денну паузу та «суттєве зниження» взаємних тарифів із 75 країнами.

Водночас він оголосив про негайне підвищення тарифів на китайські товари до 125%, звинувативши Пекін у «відсутності поваги» до світових ринків.

Кредит на картку онлайн

Україна та Японія підписали Грантову угоду на 58 мільйонів доларів – Кулеба

Україна та Японія офіційно розпочали реалізацію четвертої фази Програми екстреного відновлення. Як повідомив віце-прем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, відповідну грантову угоду на 58 мільйонів доларів підписали з головою Офісу японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) в Україні Хідекі Мацунагою.

У межах трьох попередніх фаз забезпечувалися потреби енергетики, транспорту, аграрного сектору, медицини, освіти, управління відходами, водопостачання та розмінування.

Нова, четверта фаза також передбачає підтримку критичних напрямів, зокрема гуманітарне розмінування, енергетичну інфраструктуру, водовідведення та відновлення об’єктів у регіонах, повідомили у міністерстві.

За словами Кулеби, з початку повномасштабного вторгнення Японія надала Україні 12 мільярдів доларів гуманітарної та фінансової допомоги. Загальна сума проєктів у рамках співпраці Мінрозвитку з JICA – близько 700 млн доларів.

24 грудня Міністерство фінансів України повідомляло, що до держбюджету України надійшов транш обсягом 1 мільярд доларів від Японії та Великої Британії в межах програми Світового банку на підтримку реформ. З них 567 мільйонів доларів надано під гарантії уряду Японії.

Кредит на картку онлайн

Шмигаль: Україна оновила угоду про вільну торгівлю зі Швейцарією, Норвегією, Ісландією та Ліхтенштейном

Україна уклала оновлену угоду про вільну торгівлю з країнами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) – Швейцарією, Норвегією, Ісландією та Ліхтенштейном. Про це 8 квітня повідомив премʼєр-міністр України Денис Шмигаль.

«Це перезапуск угоди 2010 року, адаптований до нової реальності. Вона відкриває нові можливості для українського бізнесу на великих ринках з високою купівельною спроможністю», – заявив очільник уряду.

Угода включає оновлені положення щодо спрощення процедур торгівлі, санітарних і фітосанітарних заходів, державних закупівель, технічної співпраці та захисту прав інтелектуальної власності. Також з’явилися нові глави – про електронну комерцію, підтримку малого та середнього бізнесу, торгівлю і сталий розвиток, зазначив голова уряду.

Окремо Україна підписала оновлені угоди у сфері сільського господарства з Норвегією, Ісландією та Швейцарією. За словами Шмигаля, це дозволить зменшити барʼєри та розширити доступ українських товарів на ринки цих країн.

Кредит на картку онлайн

У Єврокомісії озвучили терміни запровадження заходів у відповідь на мита США

Хоча Євросоюз залишається відкритим для переговорів зі США щодо тарифів, він не чекатиме нескінченно, планує запровадити заходи у відповідь 15 квітня і 15 травня, заявив єврокомісар з питань торгівлі Марош Шефчович.

За його словами, нинішня торговельна ситуація зі США перебуває у важкому стані, зараз сторони перебувають на ранніх стадіях дискусій.

«Поки ми не побачимо відчутного прогресу, ми працюватимемо за трьома напрямками: захист наших інтересів за допомогою контрзаходів, диверсифікація нашої торгівлі на основі нових угод, стримування шкідливих відхилень у торгівлі», – сказав єврокомісар на пресконференції.
Щодо контрзаходів, то Шефчович повідомив, що Єврокомісія одержала «цінні відгуки від держав-членів і 660 зацікавлених сторін щодо тарифів на сталь і алюміній».

«Після ретельного перегляду всього цього ми працювали над створенням надійного списку контрзаходів, одночасно збалансувавши тягар між державами-членами. Остаточний список і рівні тарифів ми надішлемо їм пізніше сьогодні. Голосування призначено на 9 квітня, а остаточний список буде прийнято 15 квітня. Мита на товари почнуть діяти в цей день для першого набору заходів і 15 травня для решти», – повідомив єврокомісар.

Щодо диверсифікації, то Шефчович зазначив, що в інтересах ЄС зміцнювати торговельні та інвестиційні зв’язки з партнерами по всьому світу, такими як Індія, Індонезія, Таїланд, Філіппіни або в регіоні Перської затоки.

Також єврокомісар заявив про готовність ЄС використовувати всі інструменти в арсеналі захисту торгівлі, щоб захистити єдиний ринок ЄС, виробників і споживачів ЄС.

Читайте також: Торговельна війна між США та ЄС: перший постріл

Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала універсальні мита президента США Дональда Трампа серйозним ударом по світовій економіці і заявила, що Європейський Союз готовий відповісти контрзаходами, якщо переговори з Вашингтоном зазнають невдачі.

Президент США Дональд Трамп 2 квітня оголосив про запровадження мит на товари з усього світу, які ввозитимуться до Сполучених Штатів.

Базова митна ставка на імпорт усіх іноземних товарів до США становитиме 10%. Але для країн Євросоюзу вона становитиме 20%.

Кредит на картку онлайн

На світових ринках другий день триває обвал котирувань – після оголошення Трампа про мита

Світові фондові індекси і котирування сировинних товарів 4 квітня значно знижуються другий день поспіль – такою є реакція ринків на рішення президента США Дональда Трампа про запровадження мит проти товарів із більшості країн світу і заходи у відповідь, про які оголошують торговельні партнери США.

Станом на 17:00 за Києвом індекс Dow Jones, як це було і 3 квітня, втрачає понад тисячу пунктів або близько 2,6%, індекс S&P500 просідає на 3%. Ще більші втрати фіксують європейські фондові індикатори.

Рекордно впали і котирування нафти – Brent втрачає близько 7% і коливається навколо 65 доларів за барель, а російський сорт Urals оцінюється дещо вище 58 доларів за барель.

4 квітня міністерство фінансів Китаю заявило про запровадження з 10 квітня додаткових тарифів у розмірі 34% на всі американські товари як заходи у відповідь на тарифи, затверджені президентом США Дональдом Трампом. Пекін також додав 16 компаній зі США до списку експортного контролю та запровадив обмеження на експорт товарів, пов’язаних із рідкісноземельними елементами.

Президент США Дональд Трамп 2 квітня оголосив про запровадження мит на товари з усього світу, які ввозитимуться до Сполучених Штатів.

Базова митна ставка на імпорт усіх іноземних товарів до США становитиме 10%. Такою вона буде для Великої Британії, Бразилії, Австралії, Туреччини, України та багатьох інших країн. Для країн Євросоюзу вона становитиме 20%, для Китаю – 34%, для Південної Кореї – 25%, для Японії – 24%, для Індії – 26%.

Рекордними є ставки для Камбоджі (49%), В’єтнаму (46%) та Шрі-Ланки (44%).

Кредит на картку онлайн

МВФ оцінює наслідки останніх мит США, у Світовій організації торгівлі «стурбовані»

Митні тарифи, які оголосив президент Сполучених Штатів Дональд Трамп, становлять ризик для глобального економічного зростання, вважає директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва – про це йдеться в її заяві від 4 квітня.

«Ми все ще оцінюємо макроекономічні наслідки оголошених тарифних заходів, але вони явно становлять значний ризик для глобальних перспектив у період млявого зростання. Важливо уникати кроків, які можуть завдати подальшої шкоди світовій економіці», – йдеться в її заяві.

Георгієва закликала США та їхніх торгових партнерів конструктивно працювати над «вирішенням торгової напруженості та зменшенням невизначеності».

Читайте також: Трамп заявив, що готовий до обговорення тарифів, якщо інші країни запропонують щось «феноменальне»

Вона додала, що МВФ поділиться результатами своєї оцінки в звіті World Economic Outlook, який опублікують під час зустрічей МВФ і Світового банку згодом у квітні.

Світова організація торгівлі також поширила коментар генеральної директорки Нґозі Оконджо-Івеали, за якою нові мита, оголошені США на додачу до запроваджених на початку року, можуть призвести до скорочення обсягів світової торгівлі товарами приблизно на 1% цього року.

«Я глибоко стурбована цим падінням і можливістю переростання в митну війну з циклом заходів у відповідь, які призведуть до подальшого падіння торгівлі», – йдеться в заяві Оконджо-Івеали, яку цитуют міжнародні агенції.

Вона вважає, що мита можуть створити значне переорієнтування торгівлі.

Читайте також: У МВФ оцінили ймовірність рецесії через тарифи Трампа

Президент США Дональд Трамп 2 квітня оголосив про запровадження мит на товари з усього світу, які ввозитимуться до Сполучених Штатів.

Базова митна ставка на імпорт усіх іноземних товарів до США становитиме 10%. Такою вона буде для Великої Британії, Бразилії, Австралії, Туреччини, України та багатьох інших країн. Для країн Євросоюзу вона становитиме 20%, для Китаю – 34%, для Південної Кореї – 25%, для Японії – 24%, для Індії – 26%.

Рекордними є ставки для Камбоджі (49%), В’єтнаму (46%) та Шрі-Ланки (44%).

Кредит на картку онлайн

Макрон закликав призупинити інвестиції в США через нові мита Трампа

Президент Франції Емманюель Макрон закликав 3 квітня тимчасово призупинити інвестиції в економіку Сполучених Штатів до моменту прояснення ситуації з новими митами, запровадженими президентом США Дональдом Трампом.

Під час зустрічі з представниками французького бізнесу він назвав ці заходи «брутальними і безпідставними» та попередив про їхній серйозний вплив на європейську економіку.

«Яким буде послання, якщо великі європейські гравці інвестують мільярди євро в економіку США в той самий момент, коли вони завдають удару по нас», – додав він.

Макрон підкреслив, що американці стануть «слабшими й біднішими» після запровадження нових мит, які, за його словами, матимуть «масштабний вплив» на економіку Європи. Він також закликав ЄС до єдності у відповіді на дії Вашингтона, застерігши від односторонніх кроків окремих країн.

Він підтвердив, що реакція ЄС буде дворівневою. Перша відповідь – на вже запроваджені тарифи, зокрема на сталь і алюміній – буде надана в середині квітня. Друга, ширша реакція на мита, оголошені Трампом напередодні, очікується наприкінці місяця після детального аналізу по секторах за участі всіх держав-членів та представників економіки.

Президент США Дональд Трамп 2 квітня оголосив про запровадження мит на товари з усього світу, які ввозитимуться до Сполучених Штатів.

Базова митна ставка на імпорт усіх іноземних товарів до США становитиме 10%. Але для країн Євросоюзу вона становитиме 20%.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала універсальні мита президента США Дональда Трампа серйозним ударом по світовій економіці і заявила, що Європейський Союз готовий відповісти контрзаходами, якщо переговори з Вашингтоном зазнають невдачі.

У Міжнародному валютному фонді раніше заявили, що прагнення президента США Дональда Трампа до запровадження масштабних тарифів створює велику невизначеність і підриває впевненість, але навряд чи спровокує рецесію в найближчій перспективі.

Кредит на картку онлайн

Фондовий ринок у США різко впав після запровадження Трампом мит на товари з усього світу

Фондові індекси США втратили від 2,7% до майже 4% в перші хвилини після відкриття торгів 3 квітня – в перший день після оголошення президента США про запровадження мит на товари із майже всіх країн світу.

Індекс Dow Jones втратив понад 1100 пунктів, або 2,7%, індекс S&P500 – понад 3,2%, індекс Nasdaq (у ньому враховуються котирування акцій високотехнологічних компаній) – до 4%.

Читайте також: У ЄС заявили про контрзаходи на мита США, якщо переговори зазнають невдачі

Президент США Дональд Трамп 2 квітня оголосив про запровадження мит на товари з усього світу, які ввозитимуться до Сполучених Штатів.

Базова митна ставка на імпорт усіх іноземних товарів до США становитиме 10%. Але для країн Євросоюзу вона становитиме 20%, для Китаю – 34%, для Південної Кореї – 25%, для Японії – 24%, для Індії – 26%.

У Міжнародному валютному фонді раніше заявили, що прагнення президента США Дональда Трампа до запровадження масштабних тарифів створює велику невизначеність і підриває впевненість, але навряд чи спровокує рецесію в найближчій перспективі.

Кредит на картку онлайн