Меморандум Міжнародного валютного фонду про механізм розширеного фінансування (EFF) України зазнав «помітних змін», заявив 29 березня народний депутат, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев («Слуга народу»).

Зокрема, строки чотирьох наявних маяків були перенесені:

• призначення нового керівника БЕБ – із кінця лютого на кінець липня 2025
• подача законопроєкту про ризик критичних третіх осіб фінансового сектору – з травня на вересень 2025
• внесення змін до Кримінального процесуального кодексу для посилення боротьби із корупцією, в тому числі щодо скасування так званих «правок Лозового» – з грудня 2024 до липня 2025-го; Гетманцев зазначає, що цей маяк «переноситься вже утретє, і, думаю, востаннє»
• публікація зовнішнього аудиту ефективності Національного антикорупційного бюро України – з лютого на липень 2025 року

На думку народного депутата, перенесення цих цілей свідчить про затримки із реалізацією програми EFF і перебігом реформ.

Також до меморандуму додали чотири нові структурні маяки, заявив Гетманцев. Йдеться про:

• розробку операційного плану для реалізації IT-стратегії для податкової та митниці – до кінця вересня 2025
• ухвалення секторальних стратегій відповідно до нової стратегії управління державними інвестиціями – до кінця грудня 2025
• незалежну перевірку професійної придатності і ділової репутації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку – до кінця червня 2025
• перегляд процедури відбору та призначення до наглядових рад держпідприємств – до кінця серпня 2025

Гетманцев припустив, що наступний перегляд програми відбудеться вже у липні і на нього будуть виноситись структурні маяки по реформах із виконанням на середину 2025 року.

Читайте також: В Україні можуть почати оподатковувати усі посилки із товарами із-за кордону – Гетманцев

«Не бачу суттєвих проблем із їх досягненням, звісно якщо НКЦПРФ вдруге не вирішить провалити «свій маяк». Потенційно можуть бути затримки із обранням на конкурсі та призначенням нового голови Митної служби, але буде видно ближче до дедлайну – кінця червня», – прокоментував він.

Напередодні Виконавча рада Міжнародного валютного фонду завершила сьомий перегляд механізму розширеного фінансування для України. Це дозволило владі України залучити 0,4 мільярда доларів США, які «будуть спрямовані на підтримку бюджету». МВФ також оприлюднив звіт, за підсумками якого українська влада, «попри певні затримки в управлінській сфері, продовжила втілення важливих реформ».

Виконавча рада Міжнародного валютного фонду завершила сьомий перегляд механізму розширеного фінансування для України – про це організація повідомила 28 березня.

За повідомленням, рішення дозволило владі України залучити 0,4 мільярда доларів США, які «будуть спрямовані на підтримку бюджету». Відтак сума загальних виплат за програмою МВФ сягне 10,1 мільярда доларів.

«Показники України за програмою залишаються високими. Усі кількісні критерії ефективності на кінець грудня та постійні показники були виконані, як і більшість структурних контрольних показників. Також було виконано попередню дію щодо підвищення акцизного податку на тютюнові вироби, тоді як структурний контрольний показник щодо введення в дію закону про створення Вищого адміністративного суду було виконано із затримкою», – йдеться у висновках фонду.

Читайте також: Пришвидшення інфляції: Нацбанк повідомив, які товари дорожчали найшвидше в лютому

Організація додає, що влада України попросила змінити етапи виплат МВФ, щоб краще узгодити їх з оновленими потребами платіжного балансу. Загальний розмір програми при цьому залишається незмінним.

За спостереженнями МВФ, економічне зростання України в 2024 році залишалося стійким, але сповільнилося в другій половині року. Очікується, що в 2025-му уповільнення продовжиться через «дедалі жорсткішу ситуацію на ринку праці, вплив атак на енергетичну інфраструктуру та невизначеність, що триває щодо подальшого ходу війни». Загальний прогноз залишається «надзвичайно невизначеним».

«Війна Росії в Україні продовжує завдавати руйнівних соціальних і економічних збитків Україні. Незважаючи на це, макроекономічна стабільність зберігається завдяки вмілій розробці політики, а також суттєвій зовнішній підтримці», – заявляє директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва.

Читайте також: НБУ: інфляція зростатиме в найближчі місяці, але згодом цього року має знизитися до «однознакового рівня»

Вона додає, що програма МВФ залишається повністю профінансованою із загальним обсягом зовнішнього фінансування 148,8 мільярда доларів Сполучених Штатів за базовим сценарієм і 162,9 мільярда – за сценарієм зниження протягом чотирирічного програмного періоду.

Георгієва також назвала доречним посилення монетарної політики, до якого вдається Національний банк України, і закликала його бути готовим до подальших дій у разі погіршення інфляційних очікувань.

У лютому співробітники Міжнародного валютного фонду та українська влада досягли угоди на рівні персоналу (SLA) щодо сьомого перегляду 4-річної програми розширеного фінансування (EFF) на суму 15,5 мільярдів доларів. Домовленість, зокрема, відкривала шлях до отримання восьмого траншу близько 0,4 мільярда доларів.

Україна отримала від США проєкт угоди щодо корисних копалин, повідомила міністр економіки України Юлія Свириденко на засіданні уряду.

За її словами, Київ формує свою позицію щодо угоди і передасть її до Вашингтона.

«Коли буде необхідно, ми звичайно вийдемо з консультації до Верховної Ради…будь-які публічні дискусії наразі щодо тексту цієї угоди завдають тільки шкоди перемовинам і нам заважають вести конструктивну дискусію з американськими партнерами», – зазначила вона.

Міністерка додала, що коли буде досягнуто консенсусу, уряд обов’язково оприлюднить свою позицію.

Цього тижня президент США Дональд Трамп заявив, що очікує, що незабаром буде підписано угоду з Україною щодо корисних копалин. Згодом український президент Володимир Зеленський підтвердив, що США готують новий проєкт угоди. За його словами, американська сторона запропонувала Києву «одразу велику угоду».

Газета Financial Times та агентство Bloomberg, які ознайомились із новим проєктом угоди, повідомили, що Сполучені Штати наполягають на укладенні нової угоди з Україною, яка поширюватиметься на всі природні ресурси, включаючи нафту та газ, а також основні енергетичні активи країни.

Згідно з документом, адміністрація президента США вимагає «права першої пропозиції» на інвестиції у всі інфраструктурні та ресурсні проекти. Якщо угоду буде підписано, США матимуть можливість контролювати інвестиції в інфраструктуру, пов’язану з експлуатацією природних ресурсів, у тому числі залізницю, порти, шахти, переробні заводи.

Київ повинен буде перераховувати до спеціального інвестиційного фонду 50 відсотків доходів від нових інфраструктурних проєктів та проєктів із розробки природних ресурсів. Згідно з проєктом угоди, США хочуть отримати право першими вимагати прибуток, що перераховується до цього фонду.

Вашингтон також вимагає, щоб Україна та США створили наглядову раду для контролю за спільним інвестиційним фондом. США зможуть призначити трьох із п’яти членів ради, що надасть Вашингтону повне право вето при ухваленні рішень.

Як зазначає FT, у цій угоді США не пропонують Києву жодних гарантій безпеки. Попередня версія угоди також не містила тих гарантій безпеки для України, на яких наполягав Зеленський.

Раніше цього місяця Україна і США домовилися укласти угоду про розробку критичних мінеральних ресурсів України. Спроби підписати угоду провалилися 28 лютого після суперечки між Трампом і Зеленським у Білому домі.

19 березня Трамп і Зеленський домовилися працювати разом, щоб припинити війну Росії проти України під час телефонної розмови, яку Білий дім назвав «фантастичною».

У 2025 році Міністерство оборони України вже підписало контракти з 12 українськими виробниками озброєння на загальну суму близько 130 мільярдів гривень у межах ініціативи «Зброя перемоги», повідомив директор Департаменту політики закупівель МОУ Гліб Канєвський, передає пресслужба оборонного відомства.

За словами Канєвського, серед ключових вимог до учасників – проходження кодифікації, серійне виробництво, а також локалізація не менше ніж на 50%.

«Програма «Зброя перемоги» дозволяє нам будувати довгострокові партнерства з українськими виробниками. Це не лише стабільність постачань для ЗСУ, а й розвиток оборонної промисловості, створення нових робочих місць та посилення економіки в умовах війни. Наше завдання – забезпечити передбачуваність і сталість цього процесу», – підкреслив чиновник.

У рамках обговорення з представниками Федерації роботодавців також обговорили пріоритетні напрями закупівель на 2025 рік, удосконалення нормативної бази та можливості розширення механізмів довгострокового контрактування, кажуть у Міноборони.

Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна намагається збільшити власне виробництво зброї, частково виробляючи її спільно з партнерами.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на пресконфернеції 4 березня заявив, що Україна зараз виробляє близько третини необхідної зброї.

Національний банк України запроваджує зміни у встановленні офіційного курсу валют – про це пресслужба банку повідомила 25 березня.

Зокрема, регулятор змінив перелік валют, до яких офіційний курс гривні встановлюється щоденно, а також скасував перелік валют для щомісячного встановлення офіційного курсу. Зміни почнуть діяти з 31 березня.

Рішення пояснили зростанням рівня автоматизації розрахунків, яке зменшило операційні обмеження та ризики щоденного розрахунку офіційного курсу для широкого переліку валют.

Читайте також: Пришвидшення інфляції: Нацбанк повідомив, які товари дорожчали найшвидше в лютому

«З огляду на це використання двох переліків валют (щоденного та щомісячного) для розрахунку офіційного курсу гривні втратило свою актуальність, і НБУ вирішив перейти до одного щоденного переліку валют, що відповідає міжнародному досвіду», – йдеться в повідомленні.

Нацбанк уточнює, що перелік валют, до яких встановлюватиметься офіційний курс гривні, буде коригуватися один раз на три роки на підставі актуальних статистичних даних з товарообігу з країнами-емітентами. За потреби це може відбуватися частіше.

З урахуванням змін, з 31 березня:

• періодичність встановлення офіційного курсу гривні до 11 валют буде змінена зі щомісячної на щоденну. Серед них: алжирський динар, бат, дирхам ОАЕ, донг, ларі, ліванський фунт, малайзійський ринггіт, саудівський ріял, сербський динар, така і туніський динар
• не розраховуватиметься офіційний курс гривні до низки валют: російський рубль, білоруський рубль, бразильський реал, вірменський драм, домініканське песо, іракський динар, іранський ріал, лівійський динар, марокканський дирхам, новий тайванський долар, пакистанська рупія, сом, сомоні, туркменський новий манат та узбецький сум

«Таким чином, перелік іноземних валют для щоденного встановлення офіційного курсу гривні включатиме 41 валюту та СПЗ (спеціальні права запозичення)», – додає Нацбанк.

Зміни передбачені постановою правління НБУ від 24 березня про зміни в «Положенні про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США й облікової ціни банківських металів» – документ набирає чинності в кінці березня.

Пенсії в Україні після індексації зросли на 11,5% для понад 10 мільйонів громадян, повідомив 25 березня прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

За його словами, середній розмір пенсії тепер становить 6345 гривень. Всі виплати за березень уже здійснено, і уряд продовжуватиме виконувати свої соціальні зобов’язання.

Шмигаль нагадав, що з 1 квітня автоматично буде проведено перерахунок для майже 630 тисяч працюючих пенсіонерів – з урахуванням оновленого страхового стажу.

Раніше Кабінет міністрів ухвалив рішення з 1 березня провести індексацію пенсій для понад 10 мільйонів українців.

Розмір індексації обчислено на базі офіційних показників розвитку економіки у 2024 році: зростання споживчих цін – 12%; зростання середньої заробітної плати за 2022-2024 рр. – 11%.

Група «Нафтогаз» 22 березня прокоментувала попередні звинувачення Національного антикорупційного бюро в бездіяльності, яка нібито може призвести до збитків.

У компанії стверджують, що співпрацюють із усіма зацікавленими сторонами для повернення активів в Україну:

«Нафтогаз співпрацює з уповноваженими міністерствами, відомствами та антикорупційними органами над поверненням активів в Україну. Це один із важливих напрямків діяльності компанії, який вимагає злагодженої позиції та синхронізації дій з усіма зацікавленими сторонами».

Читайте також: Шмигаль: «Нафтогазу» доручили підготувати стратегію імпорту газу на випадок дефіциту

Як додає група, оскільки в запиті НАБУ йдеться про відмову від статусу позивача у кримінальному провадженні, «Нафтогаз» для ухвалення рішення потребує координації з органами державної влади та зараз «докладає зусиль для задоволення запиту НАБУ».

Напередодні НАБУ заявило про «незрозумілу бездіяльність» групи «Нафтогаз», яка могла призвести до втрат 1,6 мільярда гривень. Як стверджує відомство, НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура працюють над поверненням активів до України та протидією корупційним схемам, і є «реальна можливість» першого за історію України повернення з-за кордону такої суми.

Читайте також: ВАКС виніс вирок екснардепці Кормишкіній та її чоловіку у справі про незаконне збагачення

«За ці кошти, до прикладу, можна було б придбати понад 100 тисяч fpv-дронів. Однак деструктивна позиція з боку в.о. керівника НАК «Нафтогаз» може призвести до втрати такої можливості, над якою активно працюють антикорупційні органи. Захист державних інтересів є спільною відповідальністю усіх державних інституцій, тому керівництво «Нафтогазу» зобов’язане вживати всіх необхідних заходів», – заявили в бюро.

Відомство не навело деталей щодо походження активів, про які йдеться.

Вартість російських активів, заморожених завдяки санкціям Великої Британії, перевищила 25 мільярдів фунтів стерлінгів – про це йдеться в заяві уряду країни від 21 березня з посиланням на дані Офісу виконання фінансових санкцій (OFSI).

За даними уряду, на березень 2024 року до списку санкцій проти Росії потрапила 2 001 фізична та юридична особа.

«Санкції, запроваджені Великою Британією та її союзниками, суттєво вплинули на економіку Росії», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: ЄС обіцяє продовжувати озброювати Україну на тлі переговорів про припинення вогню

Уряд Британії оцінює, що федеральний бюджет Росії залишатиметься дефіцитним щонайменше до 2026 року. Пресслужба вказує на те, що Росія відчуває нестачу кваліфікованих працівників, інфляція зростає, а високі процентні ставки та економічна ізоляція роблять позики дорогими.

«Сполучене Королівство заморозило російські активи на суму 25 мільярдів фунтів стерлінгів (29,7 мільярда євро – ред.) і, працюючи з нашими союзниками, ми позбавили Росію понад 400 мільярдів доларів, що еквівалентно чотирирічним військовим витратам Росії. Ми продовжуватимемо жорстко застосовувати наші фінансові санкції як частину нашої більш широкої відповіді на варварське вторгнення Росії в Україну», – йдеться в коментарі міністерки фінансів Емми Рейнольдс.

Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Ламмі заявив у парламенті 17 березня, що країни «Групи семи» (G7) планують подальші кроки для посилення тиску на Росію, якщо вона відмовиться від припинення вогню в Україні.

Лідери країн Європейського союзу не відмовились від потенційної конфіскації заморожених російських активів, як це написали деякі ЗМІ, посилаючись на підсумкову декларацію саміту.

Зокрема, у декларації щодо України йдеться про те, що «російські активи повинні залишатися замороженими доти, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України і не компенсує їй шкоду, завдану цією війною».

Як пояснив Радіо Свобода один із дипломатів у кулуарах саміту, не уповноважений давати офіційні коментарі медіа, це формулювання було узгоджене як відповідь на дискусії щодо можливого скасування чи послаблення певних західних санкцій щодо Росії в процесі мирних переговорів. А також з огляду на загрозу, що продовження санкцій, які стосуються активів, блокуватиме Угорщина.

«Ці активи будуть надзвичайно важливі під час мирних переговорів. Не тих, які відбуваються зараз, бо це попередні переговори щодо можливого припинення вогню. Я говорю про справжні мирні переговори, коли, сподіваюся, Росія сяде за стіл з Україною, і де Росії доведеться зіткнутися з тим фактом, що їм потрібно відшкодувати вартість відбудови тощо. І в цей момент активи можуть служити своєрідною гарантією», – пояснив інший дипломат.

«Надзвичайно важливо зберегти цей важіль для переговорів, тому що якщо Україна не матимемо цього в момент, коли почнуться справжні мирні переговори, це буде відсутність наздвичайно важливого козира», – додав дипломат.

Санкції, які стосуються заморожених російських активів, мають продовжуватися за згоди усіх без винятку 27 країн-членів ЄС кожні пів року, і в Брюсселі побоюються чергового блокування продовження цих санкцій влітку Угорщиною.

Раніше видання Financial Times писало про розробку запасних варіантів, щоб блокування Угорщиною продовження санкцій не спричинило розмороження російських активів. Зокрема, мова йшла про можливість використання указу часів Другої світової війни, який дозволяє королю Бельгії і надалі блокувати заморожені російські активи.

Президент України Володимир Зеленський зустрічався в Брюсселі з королем Бельгії під час візиту 6 березня, коли відбувався позачерговий саміт щодо допомоги Україні. «Обговорили участь Бельгії в підготовці перших кроків до закінчення війни», – повідомлялося у телеграм президента України.

У Європі заморожено близько 300 мільярдів доларів суверенних російських активів. Найбільша частина цих коштів, приблизно 190 мільярд євро, зберігається у міжнародному депозитарії Euroclear у Бельгії.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зустрівся в Києві з комісаром Євросоюзу Валдісом Домбровскісом з питань економіки та продуктивності – про це сторони повідомили 20 березня.

Шмигаль повідомив, що під час зустрічі подякував Домбровскісу особисто за останній транш від Євросоюзу на 1 мільярд євро, наданий у рамках ініціативи ERA. Вона передбачає надання Україні допомоги за рахунок доходів від заморожених активів Росії.

За словами прем’єра, Україна вже спрямовує отримані кошти на потреби оборони та бюджетні видатки. Він назвав основною метою конфіскацію всіх заморожених активів Росії, які «стануть основним джерелом відбудови країни».

Читайте також: Президентка Єврокомісії: Путіну не можна довіряти, тому Європа має посилити свої військові спроможності

«Також обговорили посилення економічного співробітництва та європейську інтеграцію нашої держави. Триває процес скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС. Україна успішно імплементувала всі необхідні заходи для просування євроінтеграційного процесу. Ми активно працюємо над відкриттям усіх шести кластерів у рамках переговорного процесу з ЄС. Це ключовий пріоритет», – заявив Шмигаль.

Домбровскіс повідомив, що «був радий» зустрітися зі Шмигалем, щоб підтвердити тривалу підтримку Євросоюзом України.

«Ми обговорили подальшу підтримку України з боку ЄС і те, як ReARM Europe і наша Біла книга про майбутнє європейської оборони посилять безпеку України та всієї Європи», – додав він.

Напередодні Єврокомісія представила деталі нової оборонної ініціативи Євросоюзу SAFE, яка відкриває країнам-членам доступ до кредитів на 150 мільярдів євро. Гроші мають бути використані насамперед на компоненти зброї, вироблені в ЄС та Україні.

Проєкт комюніке саміту лідерів Євросоюзу, який відбудеться 20 березня в Брюсселі, передбачає, що Європейський союз буде продовжувати фінансову й військову допомогу Києву, незмінно підтримує незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів і наполягає, що Росія має продемонструвати «справжню політичну волю для завершення війни».