Кабінет міністрів виділив майже 1 трильйон гривень на потреби безпеки та оборони протягом перших 5 місяців цього року – про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 25 червня.

За його словами, це дві третини видатків державного бюджету і на 34% більше на аналогічні видатки минулого року.

Також сьогодні Кабмін ухвалює законопроєкт про зміни до Державного бюджету на 2025 рік, повідомив прем’єр:

«Ми пропонуємо збільшити фінансування Сил безпеки та оборони України цього року на 412 мільярдів гривень. З них майже 311 мільярдів передбачено на Міністерство оборони».

Ще 100 мільярдів уряд пропонує спрямувати на посилення спроможностей Мінстратегпрому, Нацгвардії, Держприкордонслужби, СБУ та Головного управління розвідки – «тобто всіх тих, хто знищує ворогів та створює ефективні інструменти, аби їх ставало менше на українській землі».

Також, додав Шмигаль, законопроєкт передбачає спрямування 6,3 мільярдів Міністерству цифрової трансформації, зокрема, для розвитку оборонних інновацій.

«Усього плануємо збільшити видатки загального фонду державного бюджету на 449 млрд гривень. Джерела покриття цих видатків – це збільшення доходів бюджету і збільшення внутрішніх запозичень», – підсумував голова уряду.

Державний бюджет України на 2025 рік передбачав рекордні видатки на рівні 3,94 трильйона гривень, з них видатки на оборону становлять 2,22 трильйона гривень.

Котирування нафти на світових ринках різко впали після того, як увечері 23 червня Іран атакував щонайменше 10 ракетами американську військову базу Аль-Удейд поблизу столиці Катару Дохи. Такою є реакція ринку на обмежений, за оцінками аналітиків, рівень відповіді Тегерана на американські удари по ключових об’єктах іранської ядерної програми, завдані вночі 22 червня.

Станом на 21:30 еталонна марка Brent втрачає понад п’ять із половиною доларів, демонструючи зниження на понад 7%, до рівня близько 71 долара за барель. Котирування майже повернулися до рівня, який передував початку 13 червня ізраїльських ударів по Ірану.

Ізраїль розпочав бомбардування Ірану 13 червня. Заявленими цілями повітряних ударів є об’єкти, пов’язані з іранською ядерною програмою, будівлі силових відомств, а також науковці-ядерники та високопоставлені військові. За останніми офіційними даними влади Ірану, жертвами атак стали 224 особи, більшість із яких Тегеран називає мирними жителями.

Ізраїль нагадує, що в 2024 році Іран двічі завдавав по території Ізраїлю масованих ударів із застосуванням балістичних ракет та дронів – 13 квітня та 1 жовтня. Серію ракетних ударів Іран завдав також після 13 червня. В Ізраїлі загинули 25 мирних жителів,у тому числі українська родина з п’яти людей, серед яких було троє дітей.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів зустріч із послами країн Європейського Союзу – про це він повідомив у своєму телеграм-каналі 20 червня.

За його словами, сторони обговорили координацію зусиль у протидії російській агресії та посилення підтримки України. Зокрема, Шмигаль вказав на зростання потреби в розширенні військової, фінансової та гуманітарної підтримки України на тлі нових російських атак.

«Порушив питання санкцій проти агресора. Подякував за ухвалення 17-ти пакетів санкцій. Важливо посилювати тиск на російську економіку, зокрема, на такі сектори як металургійна, ядерна та хімічна промисловість, сфера ІТ-послуг і фінанси. Принципове питання – конфіскація заморожених російських активів», – заявив Шмигаль.

Читайте також: ЄС не повернеться до російських енергоносіїв після припинення війни в Україні – єврокомісар з енергетики

Голова уряду додав, що Україна цінує започаткування механізму ERA країнами «Групи семи» та Євросоюзу. Він висловив сподівання на рішення, які дозволять спрямувати заморожені російські кошти на підтримку та відновлення України.

«Також розповів про поточні пріоритети Уряду, що тісно пов’язані з нашим євроінтеграційним треком: економічна стійкість, підтримка бізнесу, відбудова та зміцнення оборонно-промислового потенціалу. Розраховуємо на якнайшвидше відкриття переговорів щодо кластерів», – заявив прем’єр.

Він додав, що Київ покладається на співпрацю з державами-членами Євросоюзу в межах нового інструменту SAFE обсягом 150 мільярдів євро для задоволення оборонних потреб.

10 червня Єврокомісія презентувала пропозиції до 18-го пакету санкцій, що передбачають, зокрема, заборону транзакцій, пов’язаних з обома «Північними потоками», заборону імпорту нафтопродуктів із російської сировини, зниження граничної ціни на нафту до 45 доларів за барель.

Україна має «суттєвий прогрес» у секторальній інтеграції до Європейського Союзу, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 18 червня.

Шмигаль, зокрема, вказав на те, що Європарламент схвалив продовження «транспортного безвізу» для України до кінця 2025 року:

«Таким чином Угода пролонгована вже вчетверте. Українські перевізники і надалі не потребуватимуть спеціальних дозволів».

Крім того, зазначив голова уряду, напередодні Європейська комісія погодила приєднання України до політики ЄС Roam like at Home. Це дозволило б українцям не сплачувати за роумінг під час телефонних дзвінків та користування мобільним інтернетом на території 27 країн Євросоюзу.

«Очікуємо, що незабаром Рада ЄС схвалить це рішення і з початку 2026 року Україна стане частиною єдиного європейського комунікаційного простору. Цим створюємо важливий прецедент – досі жодна з країн поза межами Євросоюзу не долучалася до політики Roam like at Home», – заявив Шмигаль.

Він додав, що уряд розглядає це як «високу оцінку» своїх євроінтеграційних зусиль.

Політика «роумінг як вдома», запроваджена 2017 року, дозволяє людям, які мають мобільний контракт в одній з країн-членів ЄС, платити за дзвінки, текстові повідомлення та передачу даних за внутрішніми тарифами, коли вони відвідують іншу країну в ЄС.

«Роумінг як вдома» також застосовується в інших країнах Європейської економічної зони, які не є членами ЄС – Ісландії, Ліхтенштейні, Норвегії, а також в інших державах, де деякі телекомунікаційні оператори вирішили привести свою діяльність у відповідність до законодавства ЄС, як, наприклад, у Великій Британії.

Віцепрем’єрка-міністерка економіки Юлія Свириденко заявила, що літієве родовище «Добра» на Кіровоградщині може стати першим пілотним проєктом із США. Про це вона повідомила після засідання Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції (УРП).

«Маємо інтерес інвесторів до декількох родовищ. Одне з них – літієве родовище «Добра» в Кіровоградській області. Робоча група опрацює звернення щодо його розробки. Якщо всі вимоги закону будуть дотримані – на наступному засіданні запустимо процедуру оголошення конкурсу для всіх зацікавлених компаній», – написала вона у фейсбуці.

За її словами, це родовище потенційно підпадає під мандат Американсько-українського фонду відбудови – його розробка може стати першим пілотним проєктом у межах спільного інвестування.

Україна і США 30 квітня підписали угоду про економічне партнерство і створення Інвестиційного фонду відбудови. За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, документ, серед іншого передбачає, що повна власність і контроль залишаються за Україною, фонд створюється 50/50, жодних боргових зобов’язань України перед США, угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюз, а фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій.

Угода про американсько-український інвестиційний фонд відбудови офіційно набула чинності в травні, після передачі дипломатичної ноти США.

Велика Британія 17 червня додала ще шість юридичних осіб і чотирьох людей до санкційного переліку, пов’язаного з Росією – про це йдеться в оновленому списку на сайті британського уряду.

До списку увійшли, зокрема, пов’язані з російським банківським сектором Юрій і Єгор Карасьови. Серед компаній, які потрапили під санкції через «стратегічне значення для уряду Росії» – товариство «Металург», компанія «Оріон Стар Груп».

Під санкції також потрапила британська компанія Rosneft Marine, яка входить до структури російської «Роснефть» («Роснафта»). Підставами для санкцій стало те, що компанія співпрацює з урядом Росії, зокрема, в енергетичному секторі.

Як повідомляють міжнародні медіа, Британія також запровадила санкції проти 20 суден. За даними Reuters, йдеться в тому числі про нафтові танкери й кораблі, пов’язані з морським господарством і постачанням товарів до Росії, в тому числі електроніки.

Наприкінці травня Швеція повідомила про нові правила, спрямовані на боротьбу з так званим «тіньовим флотом» Росії – мережею танкерів, які використовуються для обходу міжнародних санкцій щодо експорту російської нафти.

Україна отримала ще 1 мільярд євро від Європейського Союзу, повідомляє прем’єр-міністр Денис Шмигаль 13 червня.

«Це вже п’ятий транш макрофінансової допомоги від ЄС в межах ініціативи ERA. Залучені кошти спрямуємо на ключові видатки державного бюджету», – прокоментував він у своєму телеграм-каналі.

За даними голови уряду, Україна загалом отримала від Євросоюзу вже 7 мільярдів євро в рамках ініціативи ERA. Цю допомогу забезпечують доходи від використання знерухомлених активів Росії.

Читайте також: Мінфін повідомляє про підписання угоди з Японією про черговий транш у рамках механізму G7

Шмигаль подякував партнерам за підтримку:

«Разом змусимо агресора заплатити за всі завдані Україні збитки».

Минулого тижня Міністерство фінансів повідомило про підписання угоди з Японією про черговий транш на понад 3 мільярди доларів у рамках механізму ERA.

Механізм Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) країн G7 передбачає надання Україні приблизно 50 мільярдів доларів у вигляді позик, забезпечених прибутками від заморожених російських суверенних активів. Ці кошти спрямовані на підтримку бюджету, військових потреб та відновлення інфраструктури України.

Україна залучить майже 1,7 мільярда фунтів від Великої Британії на додаткову закупівлю зброї, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, відповідне рішення ухвалив Кабінет міністрів на засіданні 11 червня.

«За ці кошти плануємо придбати комплекси ЗРК Rapid Ranger, а також легкі багатоцільові ракети Marlet. Це суттєво посилить нашу протиповітряну оборону та здатність зупинити ворога», – заявив голова уряду.

Читайте також: США не визначилися, чи постачатимуть у майбутньому Україні зброю – посол при НАТО

Крім того, він повідомив, що цього місяця Велика Британія також оголосила «рекордну допомогу» щодо постачання дронів – 350 мільйонів фунтів. Ця сума дозволить передати Україні 100 тисяч безпілотників до кінця 2025 року.

«Вдячні нашим британським партнерам за надзвичайну підтримку, яка допомагає нам наблизити справедливий мир», – додав Шмигаль.

Наприкінці травня британське видання The Telegraph заявило, що посадовці Британії та Франції переключають увагу із розміщення миротворчих військ на забезпечення довгострокової оборони України без підтримки США.

Польща хотіла б відновити лідерство в сфері автомобільних вантажних перевезень між Європою та пострадянськими країнами після завершення війни в Україні. Про це міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив під час спілкування з міжнародними медіа у Варшаві, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.

На питання, де Польща хотіла б б бачити себе на етапі відбудови України і у яких сферах бачить вигоду для себе, Радослав Сікорський насамперед зазначив, що було б «брутально» говорити про вигоду щодо країни, яка постраждала від війни. Водночас назвав автомобільні вантажоперевезення як нішу, яку Польща потенційно хотіла б зайняти.

«Сподіваюся, що у випадку з Україною ми побачимо повторення нашого успіху як транспортного хабу і в галузі далекомагістральних вантажних перевезень. Якщо мені не зраджує пам’ять, близько двох третин автомобільних вантажоперевезень між Західною Європою і колишнім СРСР здійснюють польські водії. І цьому є важливі причини. Найголовніша – це мова і той факт, що наші компанії та працівники не бояться їхати туди», – заявив польський міністр.

Відтак Сікорський висловив сподівання, що незалежно від планів інших країн Польща завдяки близькості, історичним зв’язкам і великій українській діаспорі буде «тією країною, яка справді працюватиме безпосередньо на місці й скористається, як я очікую, періодом економічного буму після завершення війни».

Він підкреслив, що Україна має низку природних переваг: родючі ґрунти, дешеву енергію з атомних електростанцій, чудову ІТ-галузь, новостворену оборонну промисловість.

Читайте також: Єврокомісія пропонує подовжити тимчасовий захист українців до березня 2027-го, але може закінчити його раніше

«Якщо правила ведення бізнесу також стануть європейськими, це викличе цунамі приватних інвестицій», – припустив польський міністр.

У травні 2025 року Державна митна служба України повідомила про блокування автомобільного пункту пропуску «Дорогуськ-Ягодин» протестною акцією польських перевізників.

Минулого року в Польщі відбувався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Вони блокували всі пункти пропуску на кордоні з Україною, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах. Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступали проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – низки екологічних і кліматичних вимог.

Центральний банк Росії 6 червня повідомив про зниження ключової ставки по кредитах із 21% до 20%.

За заявою установи, поточний інфляційний тиск продовжує знижуватися:

«При цьому внутрішній попит, як і раніше, випереджає можливості розширення пропозиції товарів та послуг, російська економіка поступово повертається до траєкторії збалансованого зростання».

Читайте також: Нові санкції ЄС проти Росії: яка причина зволікання?

З липня 2023 року ключова процентна ставка у Росії зросла з 7,5 до 21%. На цьому рівні вона залишалася з жовтня 2024 року.

Голова Центробанку Ельвіра Набіулліна заявила, що, якщо інфляція перестане стійко знижуватися і тим паче зростатиме, не виключене нове підвищення ключової ставки.

Набіулліна регулярно зазнавала різкої критики з боку представників великого російського бізнесу, які вимагали від неї послабити жорстку кредитну політику Центробанку, оскільки вона загрожує стагфляцією і зростанням витрат федерального бюджету. Голова установи пояснювала відмову знизити ключову ставку загрозою високої інфляції в Росії.