У компанії «Укргідроенерго» вважають, що остаточна сума збитків України через руйнацію греблі Каховської ГЕС буде відома після того, як підрахують втрати аграрного та промислового секторів. Але в компанії вже вирахували щорічні енергетичні втрати через цю катастрофу.

«Ми втрачаємо приблизно від 1,5 до 2 мільярдів кіловат-годин виробітку кожен рік. І це приблизно 8–10 мільярдів гривень щороку буде компанія втрачати. Ну і ми втратили, що найгірше для нашої країни, 35% запасу прісної води», – сказав проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота.

За його даними, після руйнування Каховської ГЕС промисловість і аграрний сектор Херсонщини втратили до 94% води, а Дніпропетровщина – до 70%.

Руйнування греблі Каховської гідроелектростанції спричинило збиток на 14 мільярдів доларів. Таку суму 4 січня в етері телеканалу «Рада» озвучила міністерка захисту довкілля і природних ресурсів України Світлана Гринчук.

На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про часткове руйнування греблі Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві греблі російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна адміністрація натомість стверджувала, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили греблю Каховської ГЕС. Численні експерти заявляли, що руйнування греблі відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролювали війська РФ.

Національний банк України встановив на 14 січня курс 42 гривні 26,92 копійки за долар, це на півтори копійки менше за встановлений на 13 січня офіційний курс (28,41 копійки за долар). Уперше за більш як тиждень регулятор не оновив історичний мінімум національної валюти.

За даними Bloomberg, на українському міжбанківському валютному ринку торги 13 січня завершуються на рівні 42 гривні 35 копійок за долар, це на 9 копійок більше за рівень закриття торгів 10 січня.

«Торги по долару ближче до 12-ї години на піку активності… Частина угод із продажу долара йде навіть в межах близько 42,33 гривні за долар», – інформували аналітики сайту «Мінфін», відзначаючи суттєвий попит і незначну пропозицію американської валюти.

3 жовтня 2023 року курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.

Уряд спрямував з резервного фонду державного бюджету додаткові 5 мільярядів гривень на реалізацію програми «Зимова єПідтримка», повідомив 13 січня премʼєр-міністр України Денис Шмигаль.

«Таким чином усі подані українцями заявки на допомогу будуть виконані, люди отримають кошти і зможуть їх витратити на комунальні, медичні, освітні та інші послуги», – йдеться у дописі.

За словами Шмигаля, уряд також вдосконалив механізм виплати коштів для людей старше 60-ти років, людей з інвалідністю І і ІІ груп, які отримують пенсію по інвалідності або соціальну допомогу через банківські установи, та для недієздатних осіб за заявкою опікуна. Ці громадяни отримають свою тисячу гривень через «Укрпошту».

Раніше в Міністерстві економіки України повідомили, що заявки на отримання 1000 гривень допомоги подали вже 11,4 мільйона українців.

Президент України Володимир Зеленський з 1 грудня ініціював програму одноразової допомоги, яка передбачає виплату однієї тисячі гривень для кожного українця, щоб «підтримати населення в зимовий період».

Заявки на отримання «Зимової єПідтримки» можна подати до 28 лютого 2025 року. Кошти можна витратити на оплату комунальних послуг, медичних та освітніх послуг, мобільного зв’язку, благодійність та донати на ЗСУ, книжки та ліки українського виробництва.

Україна пропонувала свою допомогу Словаччині на час адаптації до відсутності транзиту газу з Росії, але премʼєр-міністр країни Роберт Фіцо «пихато відмовився», написав президент Володимир Зеленський у мережі Х 12 січня.

«Це було очевидною помилкою Фіцо – сподіватися, що його тіньові схеми з Москвою існуватимуть нескінченно. Ми пропонували свою допомогу народу Словаччини на час адаптації до відсутності транзиту газу з Росії, але сам Фіцо пихато відмовився. Багато хто у Європі попереджав його, що не можна просто нічого не робити й чекати. Зараз він намагається піаром, брехнею та гучними звинуваченнями перекласти провину із себе на когось іншого», – йдеться у дописі.

Зеленський вважає, що Фіцо «зробив ставку на Москву, а не на свою країну, не на об’єднану Європу й не на здоровий глузд».

«Це була його програшна ставка від початку. Сподіваємося, що подальша диверсифікація джерел постачання енергоресурсів у Європу, співпраця з Єврокомісією, а також реалізація політики Президента Трампа для збільшення постачання на континент американського газу допоможуть подолати проблеми, які виникають через недалекоглядність окремих європейських діячів», – наголосив президент.

12 січня парламентська делегація Словаччини вирушила до Росії з робочим візитом для переговорів про постачання природного газу до Словаччини.

Напередодні президент Словаччини Петер Пеллегріні відмовився їхати з офіційним візитом до Києва через те, що Україна припинила постачання газу до його країни.

Україна 1 січня о 07:00 «в інтересах національної безпеки» зупинила транспортування російського природного газу своєю територією, після закінчення терміну дії пʼятирічного контракту з Росією про транзит.

Фіцо заявив, що припинення постачання газу через Україну коштуватиме Словаччині приблизно 1,5 мільярда євро у вигляді втрачених зборів за транзитні потоки, що йдуть далі до Європи.

Він погрожує вжити заходів у відповідь, можливо, скоротивши гуманітарну допомогу Києву, припинивши підтримку українських біженців у Словаччині або зупинивши екстрені постачання електроенергії в Україну.

10 січня він розповів, що Путін пообіцяв знайти альтернативні способи постачання газу до Словаччини.

Близько 13,5 мільярда кубометрів газу було прокачано через Україну торік, зокрема близько 3 мільярдів кубометрів – для словацького споживання.

ЄС заявив, що немає потреби продовжувати транзитний контракт через Україну і що країни, які отримують російський газ, мають доступ до альтернативних постачань.

Національний банк України встановив на 13 січня курс 42 гривні 28,41 копійки за долар, формально це вже шостий цього року історичний мінімум національної валюти, але від встановленого на 10 січня курсу (42 гривні 28,25 копійки за долар) новий показник відрізняється мінімально.

За даними Bloomberg, на українському міжбанківському валютному ринку торги 10 січня завершилися на рівні 42 гривні 26,34 копійки за долар, це майже на 15 копійок менше за рівень закриття торгів 9 січня.

«НБУ активно почав заливати ринок валютою перед обідом, що позначається на співвідношенні попиту та пропозиції на торгах», – інформували аналітики сайту «Мінфін» станом на 13:00.

3 жовтня 2023 року курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.

Кабінет міністрів України 10 січня спростив процедуру надання статусу критично важливих для економіки операторів газорозподільних систем.

Як повідомляє Міністерство енергетики, відтепер для бронювання працівників операторів не застосовується вимога до рівня щомісячної заробітної плати понад 2,5 мінімальних зарплат за останній календарний квартал.

Також операторам надали можливість обирати критерій щодо розміру нарахованої середньої зарплати працівників – не менше розміру середньої у регіоні за IV квартал 2021 року, як одного з трьох обов’язкових критеріїв.

«Це рішення дозволить підприємствам швидше отримати необхідний статус і забезпечить їхню ефективну роботу для стабільного газопостачання в умовах надзвичайних ситуацій», – зазначив заступник міністра економіки Віталій Кіндратів.

Сьогодні під час години запитань до уряду у Верховній Раді прем’єр Денис Шмигаль заявив, що уряд окремо понад норму забронює ремонтні бригади облгазів.

Читайте також: У Мінекономіки розповіли про нові правила бронювання працівників від мобілізації

У листопаді Кабмін оновив критерії бронювання та критерії для отримання критичності. В уряді очікують, що це дозволить зменшити ризик зловживань, коли компанії працевлаштовують людину заради «тіньової» домовленості про бронювання.

Для того, щоб бронювати своїх працівників, підприємство повинно отримати або оновити свою критичну важливість за новими обов’язковими критеріями. У бізнесу є на це час до кінця лютого 2025 року.

Інфляція в Україні у 2024 році становила 12%, повідомила Державна служба статистики.

За даними служби, зростання споживчих цін у країні в грудні 2024 року сповільнилося до 1,4%, порівняно з листопадом – 1,9%, у січні 2024 року воно становило 0,4.

У Держстаті зазначають, що на споживчому ринку в грудні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,8%. На 5,2-1,0% подорожчали масло, соняшникова олія, молоко та молочні продукти, овочі, продукти переробки зернових, хліб, яловичина, риба та продукти з риби, макаронні вироби, свинина. Водночас на 1,5% знизилися ціни на яйця.

Ціни на транспорт зросли на 0,5% переваджно через подорожчання проїзду в автодорожньому пасажирському транспорті на 2,1%.

Читайте також: За час великої війни ціни в Україні зросли на 44%. Чи дорожчатимуть далі продукти?

Як зауважували в МВФ, інфляція в Україні останнім часом зросла переважно через ціни на продукти харчування, тоді як інфляційні очікування залишаються добре закріпленими. Адекватні резерви підтримуються завдяки значній зовнішній підтримці, що продовжує надходити, зазначали у фонді.

До державного бюджету України надійшли 3 мільярди євро від Європейського союзу в межах ініціативи «Надзвичайного кредиту на підтримку України» ERA – про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 10 січня.

«Це перший транш коштів від Євросоюзу, які забезпечені доходами від російських заморожених активів. Україна спрямує цей ресурс на пріоритетні бюджетні видатки», – йдеться в повідомленні.

Шмигаль нагадав, що ERA є ініціативою «Групи семи» і передбачає передачу Україні 50 мільярдів доларів, з яких 20 мільярдів надає Європейський Союз.

Читайте також: Шмигаль анонсував 15 млрд доларів від США. Ця допомога забезпечена майбутніми доходами від заморожених активів РФ

«Таким чином втілюємо в життя принцип «Росія заплатить» і посилюємо фінансову стійкість України у 2025 році. Дякую партнерам за незмінну підтримку та солідарність», – додав голова уряду.

Механізм країн-членів G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) обсягом до 50 млрд доларів США передбачає спрямування Україні кредитних коштів, що будуть погашатися за рахунок майбутніх прибутків, отриманих від знерухомлених російських суверенних активів.

У грудні 2024 року в українському уряді заявили про отримання мільярда доларів від Сполучених Штатів. Надання цих коштів забезпечне доходами від заморожених російських активів.

10 грудня Міністерство фінансів США повідомило, що Сполучені Штати виділять Україні 20 мільярдів доларів кредитних коштів у межах ініціативи «Групи семи» Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans, яка загалом передбачає виділення 50 мільярдів доларів.

У 2024 році в європейські порти доставили 17,8 мільйона тонн російського зрідженого природного газу (ЗПГ), що на два мільйони тонн більше, ніж у 2023 році, пише The Guardian із посиланням на аналітиків Rystad Energy.

Унаслідок збільшення об’єму постачань Росія випередила Катар і стала другим за величиною постачальником ЗПГ до Європи після США. Аналітик компанії Ян-Ерік Фенріх наголосив, що потоки зрідженого газу з РФ до Європи торік не просто зросли, а «досягли рекордних обсягів». Частину зрідженого газу, за його словами, буде перепродано іншим країнам.

Центр дослідження енергетики та чистого повітря (CREA) наводить схожі цифри. За його даними, обсяги постачань ЗПГ із Росії до Європи у 2024 році склали 17,5 мільйона тонн. Аналітик CREA вважає, що причина зростання імпорту – це невисока вартість російського зрідженого газу: «За умов відсутності санкцій щодо цього товару компанії діють у власних інтересах та закуповують дедалі більші обсяги газу у найдешевшого постачальника».

У червні 2024 року Євросоюз схвалив 14-й пакет санкцій проти Росії, який передбачає заборону на перевалку російського ЗПГ через європейські порти: з судна на судно, з судна на берег, операції з перевантаження газу на території ЄС та супутні послуги. При цьому санкції не стосуються прямого імпорту ЗПГ до Євросоюзу, від якого залежать деякі європейські країни.

Торік Київ відмовився продовжувати угоду з РФ щодо транзиту газу. Газ через Україну трубопроводом отримували, зокрема, Молдова, Словаччина та Австрія. У Міненерго України це рішення назвали «історичною подією». «Росія втрачає ринки, вона зазнаватиме фінансових втрат», – заявив очільник відомства Герман Галущенко. У відомстві зазначили, що міжнародні партнери були проінформовані про припинення транспортування газу.

За словами Фенріха, у 2024 році постачання зрідженого газу на суднах з Росії до портів Європи склали майже половину від обсягу постачання російського газу трубопроводами до Європи та Туреччини.

Ключові порти на східному узбережжі Китаю закрили вхід для нафтових танкерів, які потрапили під санкції США, пише 8 січня Reuters з посиланням на неназваних трейдерів.

За словами трьох трейдерів, які розмовляли з Reuters, китайська компанія Shandong Port Group у понеділок опублікувала повідомлення про заборону на вхід таких суден до своєї мережі портів.

Це рішення потенційно обмежує доступ суден з чорного списку до основних енергетичних терміналів на східному узбережжі Китаю.

Повідомляється, що Shandong Port Group контролює основні порти на східному узбережжі Китаю, включаючи Циндао, Жичжао, Яньтай, які є основними терміналами для імпорту санкційної нафти.

Рішення ухвалено в той час, коли Міністерство оборони США внесло в чорний список COSTCO, провідну китайську судноплавну компанію, та низку інших компаній за ймовірні зв’язки з військовою діяльністю.

Також надходили повідомлення про те, що адміністрація президента США Джо Байдена планує накласти санкції на велику кількість додаткових танкерів «тіньового флоту», залучених до російської торгівлі енергоносіями.

Обмеження щодо «тіньового флоту» Росії увійшли до 15-го пакета санкцій Євросоюзу, затвердженого 16 грудня. До списку санкцій було внесено ще 52 судна з третіх країн, які, як стверджується, дозволяють підтримувати енергетичний сектор Росії і причетні до перевезення військової техніки для російської армії. Загальна кількість суден під санкціями Євросоюзу сягнула 79. Їм заборонено входити до портів ЄС та отримувати послуги від європейських компаній.

За підрахунками експертів, за допомогою «тіньового флоту» експортується майже 70% російської нафти, яка перевозиться танкерами. За оцінкою Atlantic Council, майже три чверті російських постачань нафти здійснюється з використанням «тіньового флоту». Ці дані, як пише газета The Guardian, ілюструють проблеми, яких зазнають західні країни, що намагаються скоротити доходи Росії від експорту нафти шляхом запровадження так званої цінової стелі на російську нафту.

«Тіньовий флот» – засіб обходу санкцій для країн, яким заборонено торгувати нафтою або, як у випадку Росії, на торгівлю накладено обмеження (зокрема, у вигляді цінової стелі).