Брюссель терміново шукає шляхи покриття дефіциту бюджету України в розмірі до 19 млрд доларів наступного року, пише Financial Times із посиланням на джерела, знайомі з перебігом переговорів.

За даними видання, Європейська комісія обговорює з країнами-членами ЄС різні варіанти, включаючи надання військової підтримки Україні у вигляді позабюджетних грантів, виділення Києву кредитів з існуючої програми підтримки G7 на суму 50 млрд доларів, а також подальше залучення російських активів, заморожених в ЄС.

Прогнозований бюджетний дефіцит України на наступний рік поки що не покривається зовнішнім фінансуванням.

«Зростає занепокоєння щодо наступного року, і багато зацікавлених сторін, які розраховували на угоду про припинення вогню цього року [для полегшення фіскальної напруги в Україні], змушені перераховувати свої витрати і розуміти, що діра [у фінансуванні] залишається, яким би шляхом вони не намагалися її залатати», – сказав високопоставлений чиновник ЄС, який бере участь у переговорах з Києвом.

Комісія вже була змушена скоригувати витрати з пов’язаних з Україною фінансових потоків протягом 2025 року, як повідомили Financial Times чиновники, у відповідь на тривалий конфлікт і відсутність впевненості у швидкому припиненні вогню з Москвою.

Нагальна потреба Брюсселя знайти нове фінансування з’явилася напередодні саміту, присвяченого фінансуванню потреб України у відновленні, який відбудеться у Римі наприкінці цього тижня і в якому візьме участь президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн.

За оцінками МВФ, фінансові потреби України на наступний рік покриті, але це за умови, що війна закінчиться цього року або в середині 2026 року – сценарій, який Україна та ЄС не поділяють.

53% американських компаній в Україні постраждали внаслідок російських ударів, про це в ефірі Радіо Свобода заявив президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер.

За його словами, Американська торговельна палата звернулася до офіційного Вашингтона з проханням продовжити надання військової допомоги Україні, щоб захистити українців і американські компанії, які працюють в Україні.

«Тут наших б’ють, б’ють американський бізнес: 53% наших компаній зазнали пошкоджень, бо прилетіли ракети на підприємства, на офіси, на заводи. І тому ми кажемо, ми просимо президента Трампа, американську адміністрацію, Білий дім: продовжуйте надавати захист, щоб захистити Україну, українців і захистити бізнес, який сьогодні працює тут, в Україні», – зазначив Гундер в ефірі «Свобода LIVE».

Він наголосив, що у 60% компаній-членів Американської торговельної палати загинули співробітники під час війни.

«Ми кажемо: дивіться, це голос американського бізнесу, який сьогодні тут, в центрі Києва, який працює в Україні. Ситуація така – ми тут під час обстрілів і все відчуваємо. І це – велика шкода, яка забирає життя українців. Серед компаній-членів Американської торговельної палати у 60% є випадки, коли співробітники загинули під час цієї війни. Ми доносимо цей меседж», – каже він.

Андрій Гундер додав, що вже мав зустріч, під час якої обговорювалося продовження військової допомоги Україні. Він не уточнив, з ким була ця зустріч.

Президент Американської торговельної палати в Україні висловив сподівання, що адміністрація США дослухається до голосу бізнесу.

За його словами, з 600 американських компаній-членів палати 90% продовжують працювати в Україні.

2 липня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із представниками американських компаній та підприємців – членів Американської торговельної палати. Президент зазначив, що розраховує на голос американського бізнесу у відносинах зі США, адже американські системи в Україні захищають не лише життя людей, а й підприємств. А також наголосив на важливості співпраці між країнами.

Апеляційний суд Парижу 1 липня відхилив скаргу Росії й залишив у силі рішення Арбітражного трибуналу Парижу від 26 листопада 2018 року – про це пресслужба суду повідомила 3 липня.

Це рішення зобов’язало Росію компенсувати збитки, який банк поніс внаслідок окупації українського Криму, зазначає банк.

«Також апеляційний суд вказав, що рішення Арбітражного трибуналу Парижу від 26 листопада 2018 року є визнаним на території Франції та додатково стягнув із Російської Федерації 300 тисяч євро судових витрат», – йдеться в повідомленні.

Членкиня наглядової ради банку Роза Тапанова зазначила, що сума збитків, призначених до стягнення за рішенням суду, перевищує 1,5 мільярди доларів, і суд «і в подальшому робитиме все можливе, щоб стягнути цю суму з РФ».

Голова правління Сергій Наумов заявив, що «Ощадбанк» є першою банківською установою, яка виграла подібну справу проти Росії.

«Вважаємо наш прогрес у цій справі дороговказом, який дає надію багатьом українським бізнесам досягти справедливості щодо відшкодування втрат від російського вторгнення в Україну», – додав він.

Водночас, зазначив заступник голови правління Арсен Мілютін, у банку усвідомлюють, що РФ «ніколи добровільно не виконає рішення суду, і налаштовані на довгу боротьбу»:

«Окрім цього, ми продовжуємо збирати аргументовані докази для отримання компенсації від агресора за нові збитки, завдані під час активної фази війни, що розпочалась у 2022 році».

26 листопада 2018 року Арбітражний трибунал у Парижі ухвалив рішення на користь українського державного банку – стягнути з Російської Федерації збитки, яких банк зазнав унаслідок окупації Криму, в розмірі 1,3 мільярда доларів.

Максимальна потужність експорту електроенергії з України та Молдови до країн Євросоюзу збільшена з 650 до 900 мегават (МВт), повідомили 3 липня Міністерство енергетики України та Національна енергетична компанія «Укренерго».

«Збільшення максимальної потужності експорту – важливий крок, який полегшить балансування української енергосистеми, а також дасть змогу українським електростанціям отримати додатковий прибуток, що дозволить спрямувати додаткові ресурси на ліквідацію наслідків російських обстрілів та підготовку до зими», – зазначив міністр енергетики Герман Галущенко.

За його словами, експорт електроенергії з України здійснюватиметься виключно за умов профіциту потужності в енергосистемі.

Голова правління «Укренерго» Віталій Зайченко повідомив, що термін чинності нового ліміту на експорт – до 1 серпня, надалі максимальна експортна потужність переглядатиметься щомісяця. Окрім того, в процесі щотижневої оцінки стану мережі величина експорту може бути скоригована відповідно до вимог операційної безпеки.

«Задля уникнення аварій енергосистема має працювати збалансовано – кількість виробленої енергії в кожну хвилину має відповідати кількості спожитої. Влітку, в період ефективної роботи сонячних електростанцій, саме збільшення експорту електроенергії є одним зі способів подолання профіциту генерації, щоб не довелося обмежувати роботу електростанцій», – вказав він.

Через масовані російські удари влітку 2024 року українські побутові споживачі мали електрику за графіками, зі значними обмеженнями. Ситуація нормалізувалася восени, коли на тлі зменшення інтенсивності обстрілів енергооб’єктів та скорочення споживання енергетикам вдалося збалансувати систему. Водночас обмеження для промислових споживачів застосовувалися значно довше, навіть навесні 2025 року.

Перший місяць літа 2025 року українська енергетика прожила без відчутних для споживачів проблем.

Уряд Швеції створює умови для збільшення допомоги Україні та гуманітарних програм по світу – про це його пресслужба повідомила 1 липня. Додаткове фінансування сягає близько 150 мільйонів євро.

Міністр розвитку, співробітництва та зовнішньої торгівлі Бенджамін Дуса вказав на те, що у кількох регіонах світу, «не в останню чергу в Україні, Судані, Газі та Ємені, людські страждання величезні». Ситуація, за його словами, погіршилася після скорочення глобальних програм допомоги Сполучених Штатів.

Читайте також: «Хочемо мати вибір»: як вимушені переселенці добиваються рівних прав для українців у Швеції

«Тому Швеція вирішує виступити вперед із комплексним перерозподілом пріоритетів бюджету допомоги на 2025 рік. Ми виділяємо 1,67 мільярда шведських крон (близько 150 мільйонів євро – ред.) на підтримку України та на зусилля з порятунку життів у всьому світі. Швеція не може покрити скорочення США, але ми повинні зробити все можливе, щоб підтримати Україну та врятувати життя», – заявив Дуса.

Перерозподіл пріоритетів, який проводиться, впливає на всі регіони, крім України та територій довкола неї. Скорочень зазнає також тематична допомога. Уряд зазначає, що зміни здійснюються так, щоб не порушувати раніше укладені угоди.

Швеція, зокрема, поступово скасовує стратегію регіонального співробітництва в галузі розвитку в Азії та Океанії, прагнучи перейти від допомоги в цьому регіоні до торговельних відносин.

Уряд уточнює, що виділення коштів значною мірою зумовлене прагненням продовжити підтримку України, що є «екзистенційно важливою» для Європи.

«Україна є головним пріоритетом Швеції в галузі допомоги в розвитку та зовнішньої політики. Щоб мати змогу протистояти Росії, яка не вагається обстрілювати дитячі майданчики, лікарні, школи та будинки, необхідна посилена підтримка. Україна бореться не лише за свою свободу, а й за свободу Європи», – додав Дуса.

У травні Стокгольм анонсував новий пакет військової допомоги для України вартістю 4,8 мільярда шведських крон (близько 443 мільйонів євро).

Україна отримала дев’ятий транш у 500 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду на покриття пріоритетних бюджетних потреб, повідомив 1 липня прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Це результат восьмого перегляду програми співпраці EFF. Наразі в межах програми Фонд вже спрямував Україні 10,6 мільярда доларів», – написав Шмигаль у телеграмі.

Напередодні у пресслужбі МВФ повідомили, що Рада директорів фонду завершила восьмий перегляд програми в рамках механізму розширеного фінансування (EFF) для України, що дозволило виділити Україні близько 0,5 мільярда доларів США, які будуть спрямовані на бюджетну підтримку.

Як заявили у фонді, українська економіка залишається стійкою, а влада виконала всі кількісні критерії ефективності станом на кінець березня і на постійній основі, попередні заходи і два структурні маяки для перегляду.

Міжнародний валютний фонд 20 травня повідомив, що починає черговий перегляд програми розширеного фінансування в Україні.

Програма EFF для України терміном на 48 місяців з доступом до близько 15,5 млрд доларів США була схвалена 31 березня 2023 року і є частиною міжнародного пакету підтримки загальним обсягом 152,9 млрд доларів США.

Рада директорів МВФ завершила восьмий перегляд програми розширеного фінансування в рамках механізму розширеного фінансування (EFF) для України, що дозволило виділити Україні близько 0,5 мільярда доларів США, які будуть спрямовані на бюджетну підтримку.

Як повідомляє пресслужба фонду, українська економіка залишається стійкою, а влада виконала всі кількісні критерії ефективності станом на кінець березня та на постійній основі, попередні заходи та два структурні маяки для перегляду.

«Незважаючи на виклики, прогрес у мобілізації внутрішніх доходів, зміцнення інвестиційного клімату, покращення врядування та завершення стратегії реструктуризації боргу є необхідними для відновлення фіскальної та боргової стійкості та підтримки зростання. Повне та своєчасне надання зовнішньої підтримки протягом періоду дії програми залишається необхідною умовою макроекономічної стабільності», – йдеться у заяві.

Загальний обсяг виплат в рамках програми, що підтримується МВФ, досягне 10,6 млрд доларів США.

Читайте також: Марченко: Україна пропонує західним партнерам брати участь у фінансуванні українських Збройних сил

Міжнародний валютний фонд 20 травня повідомив, що починає черговий перегляд програми розширеного фінансування в Україні.

Програма EFF для України терміном на 48 місяців з доступом до близько 15,5 млрд доларів США була схвалена 31 березня 2023 року і є частиною міжнародного пакету підтримки загальним обсягом 152,9 млрд доларів США.

Європейський Союз та Україна досягли принципової домовленості щодо оновлення угоди про Поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі.

Згідно з новими домовленостями, Україна матиме можливість завозити до ЄС більше продукції, ніж до повномасштабного вторгнення, проте менше, ніж у пікові моменти під час дії «торговельного безвізу». Подробиці нової угоди Єврокомісія представила 30 червня, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Брюсселі.

«Для чутливих товарів, таких як яйця, цукор і пшениця, квоти збільшуються, але залишаються нижчими за історичні обсяги торгівлі для забезпечення стабільності ринку ЄС. Для менш чутливих продуктів квоти зростають помірно, а деякі товари будуть повністю лібералізовані», – пояснив суть домовленостей єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.

Угодою передбачений механізм захисту ринку ЄС на випадок, якщо імпорт з України створюватиме серйозні труднощі на рівні Союзу чи окремих держав-членів. Також очікується, що Україна поступово гармонізує свої стандарти виробництва сільськогосподарської продукції зі стандартами ЄС до 2028 року, зокрема у сферах добробуту тварин і використання пестицидів.

«Я хочу чітко наголосити: додатковий доступ на ринок буде надано за умови відповідності стандартам ЄС. Створення рівних умов для фермерів ЄС було чітко визначено у візії для аграрного сектору, і тепер ми реалізуємо це на практиці», – наголосив єврокомісар з сільського продовольства і Крістоф Хансен.

Раніше аграрії з деяких європейських країн скаржились, що українські фермери мають змогу знижувати собівартість виробництва, бо їм не потрібно дотримуватися вимог щодо використання пестицидів та інших добрив, які у ЄС можуть бути заборонені. На цьому наполягав у травні міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкєрський.

Єврокомісар Марош Шефчович запевнив, що нова угода є «збалансованою, справедливою та реалістичною» та сприятиме зростанню торгівлі між сторонами. Він нагадав, що обсяг торгівлі між ЄС та Україною після вступу в силу торгівельної частини Угоди про Асоціацію зріс у понад два рази – з 26 мільярдів євро у 2016 році до 67 мільярдів у 2024 році (при цьому ЄС ввозить до України продукцію на 18 мільярдів євро більше, ніж Україна до ЄС).

Він також висловив припущення, що сусідні з Україною держави – Польща, Угорщина, Словаччина – знімуть односторонні ембарго, які вони накладали на певні категорії української продукції.

«Я переконаний, що коли ми представимо результати цих переговорів нашим державам-членам, проведемо з ними детальне обговорення й пояснимо, наскільки важливою є ця угода, наскільки вона вигідна країнам і як чутливо ми підійшли до різних категорій продуктів, і як ми одночасно відкриваємо нові можливості для експорту фермерів ЄС в Україну, то реакція буде позитивною. Я вірю, що це призведе до скасування цих ембарго з боку наших держав-членів», – заявив єврокомісар Шефчович.

Переговори про нові торгівельні правила велися на тлі завершення 5 червня так званого «торговельного безвізу» України та ЄС, запровадженого на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів розмову з чинним президентом Польщі Анджеєм Дудою під час його візиту до Києва 28 червня.

За словами голови уряду, сторони обговорили посилення санкційної політики проти Росії. Він закликав до запровадження 18-го пакета санкцій, які мають більш відчутними, щоб «посилити тиск на агресора та змусити Росію сісти за стіл перемовин на умовах справедливого миру».

«Окремо зупинилися на питанні російських заморожених активів. Вдячні за запуск програми ERA, яка є допомогою нашої економіки. Проте цього недостатньо. Необхідно знайти чіткий політичний і юридичний механізм для повноцінної конфіскації цих активів з подальшим спрямуванням на відбудову України та зміцнення нашої та європейської безпеки», – додав голова уряду.

Читайте також: Британія посилить ППО України за рахунок коштів, отриманих від конфіскованих активів РФ

Пресслужба Дуди зазначає, що в ході візиту до Києва він обговорив зі Шмигалем «польсько-українське співробітництво та майбутнє взаємних відносин».

Президент Польщі Анджей Дуда зранку 28 червня прибув до Києва.

За підсумками другого туру виборів 1 червня новим президентом Польщі став Кароль Навроцький. Він має скласти присягу 6 серпня. Навроцького підтримувала опозиційна права партія «Право і справедливість» (PiS).

Представники країн «Групи семи» привітали визначення кандидатури директора Бюро економічної безпеки – про це повідомила група послів із підтримки реформ в Україні 26 червня.

«Посли G7 вітають останній крок у процесі відбору директора БЕБ. Прозорість за активної участі як міжнародних, так і українських членів комісії є ключовою», – йдеться в повідомленні.

Дипломати додають, що реформа БЕБ важлива для бізнес-клімату в Україні, залучення інвестицій і прогресу в євроатлантичній інтеграції.

Читайте також: ЄС розробив схему для отримання більшого прибутку від заморожених російських активів – ЗМІ

Днями стало відомо, що конкурсна комісія з відбору директора Бюро економічної безпеки передасть на розгляд прем’єр-міністру Денису Шмигалю кандидатуру фіналіста – Олександра Цивінського.

Цивінський очолює третій підрозділ детективів Другого Головного підрозділу детективів НАБУ. За повідомленнями в медіа, під час відбору комісія звернула увагу на лист від Служби безпеки, за яким Цивінський, поміж інших кандидатів, має родичів у Росії. Зокрема, там живе його батько. Під час слухань Цивінський розповів, що з батьком не спілкується.

Кабінет міністрів має призначити поданого комісією кандидата головою БЕБ протягом 10 днів із отримання подання.