Єврокомісія затвердила перший список із 13 стратегічних проєктів щодо стратегічної сировини, розташованої за межами ЄС, які спрямовані на диверсифікацію джерел постачання та підвищення економічної безпеки Євросоюзу, а також на стимулювання місцевої доданої вартості в третіх країнах.

Як повідомляє пресслужба Єврокомісії, сім проєктів розташовані в Канаді, Гренландії, Казахстані, Норвегії, Сербії, Україні, Замбії, з якими ЄС має стратегічне партнерство у сфері сировинних ланцюжків доданої вартості, а решта – у Бразилії, Мадагаскарі, Малаві, Новій Каледонії, Південній Африці та Великій Британії.

Десять із цих стратегічних проектів стосуються стратегічної сировини, необхідної для виробництва електромобілів, акумуляторів та акумуляторних батарей, таких як літій, нікель, кобальт, марганець і графіт.

Український проєкт – це Балахівське родовище графіту, проєкт компанії ТОВ «Розвиток Побужжя» з групи BGV.

«Для нас це не просто визнання – це відповідальність і стратегічна місія. Україна здатна бути надійним постачальником критичних мінералів, зокрема графіту, який відіграє ключову роль у виробництві акумуляторів, електроніки й оборонних технологій. Набуття такого статусу відкриває нові можливості для міжнародного фінансування», – заявили в BGV.

Відібрані проєкти отримають скоординовану підтримку з боку Єврокомісії. За оцінками, вони потребують загальних капітальних інвестицій у розмірі 5,5 млрд. євро для початку роботи.

Ця ініціатива доповнює список з 47 стратегічних проєктів ЄС, ухвалений 25 березня 2025 року. Загалом усі 60 стратегічних проєктів сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності промисловості ЄС, зокрема в таких секторах, як електромобільність, відновлювані джерела енергії, оборона та аерокосмічна галузь. Ці проєкти є першими результатами імплементації Закону про критичну сировину, який набув чинності у травні 2024 року.

Верховна Рада підтримала законопроєкти 13305 і 13306 про митні та податкові пільги для виробників безпілотників із оптоволоконним керуванням – про це повідомили народні депутати 4 червня.

«Рада підтримала наші з Романом Костенко #13305 та 13306 законопроекти про податкові та митні пільги для виробників дронів, що управляються через оптоволоконний кабель. За в цілому – 302 та 303», – написав у своєму телеграм-каналі народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк.

Законопроєкт 13306 передбачає звільнення від податку на додану вартість ввезення на митну територію України, зокрема, оптичних волокон, волоконно-оптичних джгутів і інших волоконно-оптичних кабелів для потреб безпеки і оборони на час воєнного стану. Проєкт закону 13305 звільняє такі товари від ввізного мита.

«Дані законодавчі ініціативи передбачають звільнення від оподаткування митними платежами оптоволокна для виробництва дронів», – прокоментував народний депутат від «Слуги народу», голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Він очікує, що це створить сприятливі умови для розробки та виробництва безпілотних систем із застосуванням оптичного кабеля.

Наприкінці 2024 року начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов визнав, що використання військами РФ оптоволоконних FPV-дронів є великою проблемою, яку потрібно буде вирішити наступного року.

Читайте також: Армія дронів Росії. Питання №1: як їй протидіяти?

У січні 2025-го головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський заявив, що сили РФ збільшили частку ударних БпЛА з оптоволоконним каналом управління, які створюють загрозу для бойової техніки в ході її переміщення. Водночас, за його словами, українські війська також приступили до застосування FPV-дронів на оптоволокні.

У квітні президент Зеленський заявив, що Україні потрібне «постійне, стабільне зростання виробництва й постачання у війська всіх потрібних частин безпілотного компонента». Окремо він згадав про розробку дронів на оптоволокні, повідомивши, що 11 українських підприємств в Україні вже опанували виробництво дронів з оптоволоконною системою керування.

Франція та Бельгія відмовилися підтримати план Єврокомісії щодо відмови від імпорту російського газу до 2027 року, вимагаючи більше інформації про економічні та юридичні наслідки цього кроку. Про це пише американське видання Politico.

Франція, за даними видання, віддає перевагу стратегії пошуку альтернативних джерел газу – йдеться про план замінити російські постачання палива катарською продукцією.

Міністр енергетики країни Марк Ферраччі заявив, що Франція «підтримує стратегію зниження ризиків від російського викопного палива», але заборона на європейському рівні означатиме, що «ніхто не може імпортувати зріджений природний газ» із Росії.

Читайте також: Росія у лещатах санкцій ЄС. Чи втрутиться Вашингтон?

Він також висловив побоювання, що приватні фірми можуть зіткнутися з російськими позовами через розірвані контракти. Наприклад, французька компанія TotalEnergies пов’язана контрактом з «Новатеком» до 2032 року та володіє 20-відсотковою часткою у проєкті «Ямал», який керує заводом з виробництва ЗПГ у Сибіру.

Бельгія, у свою чергу, хоче отримати звіт із докладним описом економічних наслідків, перш ніж приймати рішення. Обидві країни є найбільшими покупцями російського зрідженого природного газу в Євросоюзі.

Читайте також: ЄС розглядає санкції проти «Північного потоку-2», щоб зупинити повернення російського газу – Bloomberg

Два інші великі імпортери – Іспанія та Нідерланди – заявили виданню, що вони готові підтримати ініціативу Єврокомісії, який заборонить короткострокові закупівлі газу цього року та довгострокові контракти до 2027 року. Позиції цих чотирьох країн матимуть вирішальне значення для Єврокомісії.

За даними компанії Kpler, минулого року Франція, Бельгія, Іспанія та Нідерланди імпортували 16,77 мільйона тонн російського ЗПГ, що становить 97 відсотків від загального імпорту ЄС та більше половини світового експорту Росії.

Україна продовжує впроваджувати реформи, спрямовані на зміцнення економіки та створення фундаменту для входження до клубу розвинених країн, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Про це він сказав під час відкриття засідання міністерського рівня Організації економічного співробітництва та розвитку 3 червня, який цитує його пресслужба.

«Вже наступного року розраховуємо приєднатись до ОЕСР», – заявив голова уряду.

Шмигаль нагадав, що в 2023 році в Парижі відбувся запуск програми ОЕСР для України, тоді ж Київ започаткував діалог для вступу до організації. За ці два роки, за його даними, Україна спільно з ОЕСР запустила 23 заходи та приєдналася до восьми правових інструментів.

Зокрема, каже прем’єр, уряд:

• створив і запустив у роботу антикорупційну інфраструктуру, «практично імплементували Державну антикорупційну програму, яка на 80% відповідає критеріям ОЕСР»
• масштабував цифровізацію
• проводить «всеосяжну дерегуляцію» – вже скасовані до 2 тисяч регуляторних інструментів
• «має успіхи» у впровадженні стандартів ОЕСР у сфері приватизації та корпоратизації, доходи від приватизації перевищили заплановані в 2,5 рази
• здійснив велику роботу щодо тріажу державних підприємств, а також визначив перелік держкомпаній, де будуть створені незалежні наглядові ради

«Внаслідок наших реформ досвід повсякденної корупції українців за останні роки знизився з 70% до 15%. Це показник, що змінює парадигму розвитку держави з пострадянської на європейську», – додав прем’єр.

У листопаді 2023 року уряд затвердив План заходів із реалізації Програми Організації економічного співробітництва та розвитку для України.

Тоді прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав членство України в ОЕСР маркером готовності до вступу в Європейський союз та сигналом для іноземних компаній, що «наша країна – перспективне місце для інвестицій».

Канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявив, що рішення про зняття обмежень на далекобійність зброї, наданої Києву, було ухвалено кілька місяців тому.

««Питання обмеження дальності розгорнутої зброї було актуальним кілька місяців і навіть років тому. Наскільки мені відомо, і як я заявив учора, країни, які запровадили такі обмеження, давно їх скасували», – сказав Мерц під час пресконференції з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо в Турку 27 травня.

За словами канцлера Німеччини, якщо російська сторона не готова прийняти посередництво Ватикану, це показує, що Росія не зацікавлена в згоді на припинення вогню або навіть на мирну угоду.

Читайте також: Лавров назвав нереалістичним проведення зустрічі з Україною у Ватикані

«Війни зазвичай закінчуються через економічне чи військове виснаження з одного або з обох боків, і в цій війні ми, очевидно, ще далекі від досягнення цього (ситуації)», – сказав Мерц, якого цитує Reuters.

«Тож, можливо, нам доведеться готуватися до більш тривалого періоду», – додав Мерц.

Напередодні Фрідріх Мерц заявив, що Німеччина, Велика Британія, Франція та США зняли обмеження на далекобійність зброї, поставленої Україні.

«Ніяких обмежень щодо дальності для зброї, що постачається в Україну, більше немає. Ані з боку Великої Британії, ані з боку Франції, ані з боку нас. З боку американців також немає», – сказав Мерц.

У Кремлі це рішення назвали «небезпечним», заявивши, що «якщо такі рішення справді були, абсолютно йдуть урозріз з нашими прагненнями на вихід до політичного врегулювання».

Як зазначають аналітики ISW, реакція Кремля на зняття західними партнерами обмеження на далекобійність зброї, яка постачається Україні, є частиною тривалих зусиль Росії, спрямованих на те, щоб переконати західні держави припинити військову підтримку України, яку Путін прямо назвав умовою участі в переговорах про повне припинення вогню.

«Єдина реальна надія Росії на перемогу у війні в Україні – переконати Захід залишити Україну, і Кремль, ймовірно, побоюється впливу подальшої військової допомоги Заходу на військовий потенціал України. Дозвіл Україні атакувати військові склади і авіабази в Росії також загрожує здатності Москви продовжувати кампанію дальніх ударів по Україні, особливо в умовах, коли Росія прагне деморалізувати українське суспільство, завдаючи дедалі більших і частіших ударів, які непропорційно вражають цивільні райони», – йдеться у звіті.

Протягом 2024 року ЄС заплатив за російські енергоносії 23 мільярди євро, попри значне скорочення їхнього споживання. Про це, виступаючи на дебатах у Європарламенті, заявив єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен.

«До 2022 року половина вугілля, яке ми імпортували до ЄС, було російським. Ми повністю припинили імпорт. Частка нафти знизилася з 27% до 3%. І, нарешті, щодо газу: з 45% нашого газу, що надходив з Росії 2022-го, до 13% сьогодні. Втім, торік ми все одно заплатили Росії 23 мільярди євро за імпорт енергоносіїв», – наголосив Йоргенсен.

Посадовець пояснив євродепутатам, у який спосіб Єврокомісія планує поступово вивести російський газ із ринків ЄС до 2027 року, а всі інші джерела енергії – до 2030 року.

Читайте також – МЗС Литви: для альтернативи російському газу ЄС має співпрацювати зі США

«Наша мета – мінімізувати негативний вплив на ціни на енергоносії, стабілізувати енергетичні ринки та забезпечити правову визначеність. Тому ми рухатимемося вперед крок за кроком», – зазначив Йоргенсен.

Єврокомісар анонсував нові правила, що дозволять відстежувати російський газ на ринку. Від держав-членів Єврокомісія очікує на національні плани щодо поступової відмови від російських енергоносіїв.

«Рекомендуємо подати перші плани вже цього року, щоби відмова була безпечною й підготовленою. Крім того, ми посилимо контроль над нелегальною нафтою, що потрапляє на ринок через російський тіньовий флот», – наголосив посадовець.

Єврокомісар пояснив, що ці рішення є частиною ширшого плану щодо зміни торговельних відносин з Росією у зв’язку з безпековими ризиками.

«З огляду на цей важливий зсув у політиці, ми не бачимо жодного можливого сценарію для майбутнього використання «Північного потоку» для транспортування російської енергії до Європи. Це відповідає інтересам нашої економічної безпеки… Ми робимо низку різних кроків. І всі вони ведуть нас в одному напрямку – до більш безпечного, сталого та диверсифікованого енергопостачання», – резюмував Йоргенсен.

За даними медіа, Євросоюз цього тижня запропонує міністрам фінансів країн «Групи семи» знизити обмеження максимальної ціни на російську танкерну нафту з 60 до 50 доларів США за барель.

Європейська комісія 6 травня презентувала план дій для повної відмови Євросоюзу від російських енергоносіїв.

За повідомленням виконавчого органу, ЄС скоротив частку імпорту російського газу з 45% до 19% завдяки плану REPowerEU. Водночас у 2024 році ЄС спостерігав відновлення імпорту російського газу. Відтак Єврокомісія представила дорожню карту, щоб забезпечити «повне припинення залежності ЄС від російської енергії, забезпечуючи водночас стабільні постачання енергії та ціни по всьому ЄС».

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна запропонувала Євросоюзу обмежити ціну на російську нафту на рівні 30 доларів, тобто знизити вдвічі.

«Ми порушили питання про обмеження ціни на російську нафту. Я озвучив цифру, яку ми вважаємо виправданою – тридцять доларів. Ми представили наше бачення щодо інших санкційних кроків. Ми зараз на тому етапі, коли спільними зусиллями ми можемо завдати руйнівного удару по економіці Росії, тим самим змусивши їх до миру. Іншим таким болючим для російської економіки напрямком, безумовно, є банківський сектор, включаючи центральний банк. Тому всі ці речі ми проговорили», – розповів міністр журналістам під час візиту на Раду міністрів закордонних справ ЄС.

Читайте також: Євросоюз запропонує G7 знизити стелю цін на нафту з Росії – ЗМІ

Він озвучив меседж, з яким приїхав до європейських колег Брюсселя, – Києву потрібна невідкладна максимальна дипломатична мобілізація.

«Саме зараз, в цей критичний момент, щоби досягти нашої стратегічної цілі справедливого, всеосяжного миру для України. Ви знаєте, що Україна віддана мирним зусиллям. Україна ніколи не була і не є перешкодою для миру. Тому мені важливо було поінформувати європейських колег про розвиток подій, про поїздку президента Зеленського до Туреччини. Вона відіграла надзвичайно важливу роль в активізації мирних зусиль України і консолідації світової підтримки на нашу користь», – сказав Сибіга.

Очільник українського МЗС нагадав про вчорашні переговори Зеленського з Трампом та європейськими лідерами, зазначивши, що «надзвичайно інтенсивна робота триває».

«Ми відстоюємо всі принципові, фундаментальні речі для України і відстоюватиме їх… Ми будемо далі чітко, злагоджено діяти для досягнення справедливого, всеосяжного миру для України. А першим фундаментальним кроком на цьому шляху є досягнення перемир’я. Перемир’я безумовного, беззастережного», – додав міністр.

20 травня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга перебуває з візитом в Брюсселі. Очільник МЗС України взяв участь в засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС, щоб поінформувати європейських колег про актуальну ситуацію на полі бою та динаміку мирних зусиль після зустрічей у Туреччині та контактів між США, країнами ЄС, Україною та Росією.

Пенсії людей, які не виїхали з тимчасово окупованих територій Луганської і Донецької областей, і понад рік не знімали пенсію, зберігатимуться на їхніх рахунках у Пенсійному фонді України (ПФУ). Про це 20 травня повідомило міністерство соціальної політики України.

«Через російську агресію проти України, яка триває вже понад 10 років, частина українських пенсіонерів проживає на непідконтрольній державі території. При цьому такі пенсіонери продовжують отримувати свою пенсію за умови проходження фізичної (зокрема, відео-) ідентифікації у Пенсійному фонді. Водночас Пенсійний фонд України давно (від одного року до іноді 5–7 років) не може зв’язатися з деякими пенсіонерами. Ці люди також тривалий час (щонайменше рік) не користуються грошима зі своїх пенсійних карток. Через це їхні пенсійні кошти накопичуються в «Ощадбанку», який мав би ці пенсії виплачувати», – йдеться в повідомленні міністерства.

На 1 жовтня 2023 року в «Ощадбанку» накопичено понад 10 мільярдів гривень.

«Щоб зробити пенсійну систему більш фінансово стабільною, закон «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановив нове правило: кошти, які були відкладені для виплати таких пенсій, тепер будуть зберігатися не в «Ощадбанку», а безпосередньо в Пенсійному фонді України», – інформує міністерство.

Для того, щоб виконати цю норму, уряд підготував проєкт спеціальних правил, які чітко визначають, як саме ці кошти перейдуть з «Ощадбанку» до ПФУ. Гроші чекатимуть на своїх власників або їхніх спадкоємців до моменту звернення людей.

Міжнародний валютний фонд починає черговий перегляд програми розширеного фінансування в Україні – про це Радіо Свобода стало відомо від постійної представниці фонду Прішили Тофано 20 травня.

«Місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм розпочинає сьогодні в Києві обговорення з представниками влади України восьмого перегляду Програми розширеного фінансування (EFF)», – заявила Тофано в Києві.

Читайте також: Гетманцев прокоментував оновлення меморандуму МВФ про співпрацю з Україною

У березні Виконавча рада Міжнародного валютного фонду завершила сьомий перегляд механізму розширеного фінансування для України. Це дозволило владі України залучити 0,4 мільярда доларів США, які «будуть спрямовані на підтримку бюджету». МВФ також оприлюднив звіт, за підсумками якого українська влада, «попри певні затримки в управлінській сфері, продовжила втілення важливих реформ».

Згодом прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив про надходження близько 400 мільйонів доларів траншу МВФ до бюджету України.

Україна отримає фінансову допомогу від Європейського інвестиційного банку на підтримку малих і середніх підприємців, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 13 травня.

За його словами, уряд ухвалив рішення для покращення доступності кредитування.

«До 20 млн євро, які отримаємо від Європейського інвестиційного банку, спрямуємо на підтримку середньо- і довгострокових кредитів для українського бізнесу через державний «ПриватБанк», – повідомив він.

Читайте також: «Без рушниці та РЕБу в поле не вийти». Врожаї на півдні нищать війна та заморозки

Ще 15 мільйонів євро, за словами голови уряду, Україна залучить від ЄІБ на кредитування малого і середнього бізнесу через державний «Укрексімбанк».

Шмигаль очікує, що цей пакет допомоги забезпечить для українських підприємців «ресурс для розвитку, інвестицій та зростання».

У квітні голова уряду повідомив, що Європейський інвестиційний банк надає Україні 300 мільйонів євро на відновлення енергетики і критичної інфраструктури.