Україна має «суттєвий прогрес» у секторальній інтеграції до Європейського Союзу, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 18 червня.

Шмигаль, зокрема, вказав на те, що Європарламент схвалив продовження «транспортного безвізу» для України до кінця 2025 року:

«Таким чином Угода пролонгована вже вчетверте. Українські перевізники і надалі не потребуватимуть спеціальних дозволів».

Крім того, зазначив голова уряду, напередодні Європейська комісія погодила приєднання України до політики ЄС Roam like at Home. Це дозволило б українцям не сплачувати за роумінг під час телефонних дзвінків та користування мобільним інтернетом на території 27 країн Євросоюзу.

«Очікуємо, що незабаром Рада ЄС схвалить це рішення і з початку 2026 року Україна стане частиною єдиного європейського комунікаційного простору. Цим створюємо важливий прецедент – досі жодна з країн поза межами Євросоюзу не долучалася до політики Roam like at Home», – заявив Шмигаль.

Він додав, що уряд розглядає це як «високу оцінку» своїх євроінтеграційних зусиль.

Політика «роумінг як вдома», запроваджена 2017 року, дозволяє людям, які мають мобільний контракт в одній з країн-членів ЄС, платити за дзвінки, текстові повідомлення та передачу даних за внутрішніми тарифами, коли вони відвідують іншу країну в ЄС.

«Роумінг як вдома» також застосовується в інших країнах Європейської економічної зони, які не є членами ЄС – Ісландії, Ліхтенштейні, Норвегії, а також в інших державах, де деякі телекомунікаційні оператори вирішили привести свою діяльність у відповідність до законодавства ЄС, як, наприклад, у Великій Британії.

Віцепрем’єрка-міністерка економіки Юлія Свириденко заявила, що літієве родовище «Добра» на Кіровоградщині може стати першим пілотним проєктом із США. Про це вона повідомила після засідання Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції (УРП).

«Маємо інтерес інвесторів до декількох родовищ. Одне з них – літієве родовище «Добра» в Кіровоградській області. Робоча група опрацює звернення щодо його розробки. Якщо всі вимоги закону будуть дотримані – на наступному засіданні запустимо процедуру оголошення конкурсу для всіх зацікавлених компаній», – написала вона у фейсбуці.

За її словами, це родовище потенційно підпадає під мандат Американсько-українського фонду відбудови – його розробка може стати першим пілотним проєктом у межах спільного інвестування.

Україна і США 30 квітня підписали угоду про економічне партнерство і створення Інвестиційного фонду відбудови. За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, документ, серед іншого передбачає, що повна власність і контроль залишаються за Україною, фонд створюється 50/50, жодних боргових зобов’язань України перед США, угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюз, а фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій.

Угода про американсько-український інвестиційний фонд відбудови офіційно набула чинності в травні, після передачі дипломатичної ноти США.

Велика Британія 17 червня додала ще шість юридичних осіб і чотирьох людей до санкційного переліку, пов’язаного з Росією – про це йдеться в оновленому списку на сайті британського уряду.

До списку увійшли, зокрема, пов’язані з російським банківським сектором Юрій і Єгор Карасьови. Серед компаній, які потрапили під санкції через «стратегічне значення для уряду Росії» – товариство «Металург», компанія «Оріон Стар Груп».

Під санкції також потрапила британська компанія Rosneft Marine, яка входить до структури російської «Роснефть» («Роснафта»). Підставами для санкцій стало те, що компанія співпрацює з урядом Росії, зокрема, в енергетичному секторі.

Як повідомляють міжнародні медіа, Британія також запровадила санкції проти 20 суден. За даними Reuters, йдеться в тому числі про нафтові танкери й кораблі, пов’язані з морським господарством і постачанням товарів до Росії, в тому числі електроніки.

Наприкінці травня Швеція повідомила про нові правила, спрямовані на боротьбу з так званим «тіньовим флотом» Росії – мережею танкерів, які використовуються для обходу міжнародних санкцій щодо експорту російської нафти.

Україна отримала ще 1 мільярд євро від Європейського Союзу, повідомляє прем’єр-міністр Денис Шмигаль 13 червня.

«Це вже п’ятий транш макрофінансової допомоги від ЄС в межах ініціативи ERA. Залучені кошти спрямуємо на ключові видатки державного бюджету», – прокоментував він у своєму телеграм-каналі.

За даними голови уряду, Україна загалом отримала від Євросоюзу вже 7 мільярдів євро в рамках ініціативи ERA. Цю допомогу забезпечують доходи від використання знерухомлених активів Росії.

Читайте також: Мінфін повідомляє про підписання угоди з Японією про черговий транш у рамках механізму G7

Шмигаль подякував партнерам за підтримку:

«Разом змусимо агресора заплатити за всі завдані Україні збитки».

Минулого тижня Міністерство фінансів повідомило про підписання угоди з Японією про черговий транш на понад 3 мільярди доларів у рамках механізму ERA.

Механізм Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) країн G7 передбачає надання Україні приблизно 50 мільярдів доларів у вигляді позик, забезпечених прибутками від заморожених російських суверенних активів. Ці кошти спрямовані на підтримку бюджету, військових потреб та відновлення інфраструктури України.

Україна залучить майже 1,7 мільярда фунтів від Великої Британії на додаткову закупівлю зброї, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, відповідне рішення ухвалив Кабінет міністрів на засіданні 11 червня.

«За ці кошти плануємо придбати комплекси ЗРК Rapid Ranger, а також легкі багатоцільові ракети Marlet. Це суттєво посилить нашу протиповітряну оборону та здатність зупинити ворога», – заявив голова уряду.

Читайте також: США не визначилися, чи постачатимуть у майбутньому Україні зброю – посол при НАТО

Крім того, він повідомив, що цього місяця Велика Британія також оголосила «рекордну допомогу» щодо постачання дронів – 350 мільйонів фунтів. Ця сума дозволить передати Україні 100 тисяч безпілотників до кінця 2025 року.

«Вдячні нашим британським партнерам за надзвичайну підтримку, яка допомагає нам наблизити справедливий мир», – додав Шмигаль.

Наприкінці травня британське видання The Telegraph заявило, що посадовці Британії та Франції переключають увагу із розміщення миротворчих військ на забезпечення довгострокової оборони України без підтримки США.

Польща хотіла б відновити лідерство в сфері автомобільних вантажних перевезень між Європою та пострадянськими країнами після завершення війни в Україні. Про це міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив під час спілкування з міжнародними медіа у Варшаві, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.

На питання, де Польща хотіла б б бачити себе на етапі відбудови України і у яких сферах бачить вигоду для себе, Радослав Сікорський насамперед зазначив, що було б «брутально» говорити про вигоду щодо країни, яка постраждала від війни. Водночас назвав автомобільні вантажоперевезення як нішу, яку Польща потенційно хотіла б зайняти.

«Сподіваюся, що у випадку з Україною ми побачимо повторення нашого успіху як транспортного хабу і в галузі далекомагістральних вантажних перевезень. Якщо мені не зраджує пам’ять, близько двох третин автомобільних вантажоперевезень між Західною Європою і колишнім СРСР здійснюють польські водії. І цьому є важливі причини. Найголовніша – це мова і той факт, що наші компанії та працівники не бояться їхати туди», – заявив польський міністр.

Відтак Сікорський висловив сподівання, що незалежно від планів інших країн Польща завдяки близькості, історичним зв’язкам і великій українській діаспорі буде «тією країною, яка справді працюватиме безпосередньо на місці й скористається, як я очікую, періодом економічного буму після завершення війни».

Він підкреслив, що Україна має низку природних переваг: родючі ґрунти, дешеву енергію з атомних електростанцій, чудову ІТ-галузь, новостворену оборонну промисловість.

Читайте також: Єврокомісія пропонує подовжити тимчасовий захист українців до березня 2027-го, але може закінчити його раніше

«Якщо правила ведення бізнесу також стануть європейськими, це викличе цунамі приватних інвестицій», – припустив польський міністр.

У травні 2025 року Державна митна служба України повідомила про блокування автомобільного пункту пропуску «Дорогуськ-Ягодин» протестною акцією польських перевізників.

Минулого року в Польщі відбувався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Вони блокували всі пункти пропуску на кордоні з Україною, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах. Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступали проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – низки екологічних і кліматичних вимог.

Центральний банк Росії 6 червня повідомив про зниження ключової ставки по кредитах із 21% до 20%.

За заявою установи, поточний інфляційний тиск продовжує знижуватися:

«При цьому внутрішній попит, як і раніше, випереджає можливості розширення пропозиції товарів та послуг, російська економіка поступово повертається до траєкторії збалансованого зростання».

Читайте також: Нові санкції ЄС проти Росії: яка причина зволікання?

З липня 2023 року ключова процентна ставка у Росії зросла з 7,5 до 21%. На цьому рівні вона залишалася з жовтня 2024 року.

Голова Центробанку Ельвіра Набіулліна заявила, що, якщо інфляція перестане стійко знижуватися і тим паче зростатиме, не виключене нове підвищення ключової ставки.

Набіулліна регулярно зазнавала різкої критики з боку представників великого російського бізнесу, які вимагали від неї послабити жорстку кредитну політику Центробанку, оскільки вона загрожує стагфляцією і зростанням витрат федерального бюджету. Голова установи пояснювала відмову знизити ключову ставку загрозою високої інфляції в Росії.

Міністр фінансів Сергій Марченко та голова Офісу Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) в Україні Хідекі Мацунага підписали Кредитний договір, повідомляє пресслужба Міністерство фінансів 5 червня.

«Документ передбачає надання Україні кредиту у розмірі 471,9 мільярда японських єн (понад 3 мільярди доларів США). Обслуговування та погашення кредиту здійснюватиметься за рахунок майбутніх доходів, отриманих від знерухомлених російських активів», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: «Маємо конкретику»: Свириденко зустрілася з міністром фінансів США Бессентом

Мінфін уточнює, що кошти є частиною механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) країн «Групи семи», який передбачає отримання Україною близько 50 мільярдів доларів США.

Отримані від Японії кошти планують спрямувати на фінансування пріоритетних видатків Державного бюджету України для підтримки економіки та розвитку України.

У своєму коментарі Марченко зазначив, що Японія, починаючи з лютого 2022 року, надала Україні понад 8,5 мільярдів доларів США, з яких 955 мільйонів – на безповоротній основі. За його словами, втілення механізму ERA допоможе забезпечити бюджетні потреби у 2025 році та в середньостроковій перспективі.

Читайте також: Міністри G7 домовилися збільшити тиск на Росію, якщо не буде припинення вогню в Україні

«Водночас Міністр фінансів наголосив, що механізм ERA є проміжним рішенням. Метою України є створення міжнародного компенсаційного механізму, який дозволить повністю конфіскувати заморожені активи центрального банку Росії та спрямувати їх на відшкодування завданих агресією РФ збитків», – додає відомство.

Угоду про попередній транш сторони підписали в квітні.

Механізм Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) країн G7 передбачає надання Україні приблизно 50 мільярдів доларів у вигляді позик, забезпечених прибутками від заморожених російських суверенних активів. Ці кошти спрямовані на підтримку бюджету, військових потреб та відновлення інфраструктури України.

Правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%, повідомляє пресслужба регулятора.

У НБУ зазначають, що це підтримає стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань, що сприятиме поверненню інфляції на траєкторію сталого сповільнення, у разі посилення загроз для стійкого зниження інфляції до цілі 5% НБУ утримуватиме облікову ставку незмінною довше.

Нацбанк наголошує, що ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни.

«Війна триває. Російська агресія і надалі загрожує довгостроковим зниженням економічного потенціалу країни, зокрема через втрати людей, територій і виробництв. Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру й тривалості бойових дій», – йдеться у повідомленні.

У березні НБУ підвищив облікову ставку на 1%, до 15,5% річних. У квітні зберіг її на цьому ж рівні.

Перед тим Нацбанк підвищував облікову ставку на 1%, до 14,5% річних у січні 2025 року. Також було підвищення за місяць до того – у грудні.

Облікова ставка – один із головних інструментів, за допомогою якого Національний банк встановлює для банків й інших суб’єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщених грошових коштів на відповідний період.

Міністерка економіки Юлія Свириденко у Вашингтоні провела зустріч із очільником Мінфіну Сполучених Штатів Скоттом Бессентом – про це сторони повідомили на початку доби 5 червня за київським часом.

Зустріч стосувалася запуску перших проєктів Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови та інструментів захисту інвесторів, заявила Свириденко.

«Маємо конкретику. Зараз опрацьовуємо проєкти у сфері графіту, літію, титану. Саме в таких проєктах партнерство з США може бути взаємовигідним», – каже вона.

За її словами, наприкінці липня сторони планують провести перше засідання керівної ради Фонду. Це уможливить запуск операційної частини роботи.

Свириденко зазначила, що запропонувала розширити інвестиційний мандат фонду для підтримки українських компаній, зокрема – в оборонній промисловості:

«З боку США – позитивна реакція, відкритість до цього напрямку є. Ще одна тема – розширення страхування військових ризиків. Американські компанії готові інвестувати, але потрібні гарантії».

Скотт Бессент повідомив, що він і Свириденко «розділяють схвильованість» щодо запуску операційної роботи фонду.

«Я підтвердив підтримку США суверенітету України та прагнення до забезпечення міцного та тривалого миру. Ніхто, хто фінансував чи постачав російську військову машину, не повинен мати змоги отримати вигоду від відбудови України», – заявив він.

Напередодні українська делегація, яку очолює перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко, прибула до Вашингтона. Про це повідомив голова Офсу президента Андрій Єрмак, який також є у складі делегації. За його словами, буде «чимало зустрічей» із представниками обох партій.

Угода про американсько-український інвестиційний фонд відбудови офіційно набула чинності в травні, після передачі дипломатичної ноти США.

Україна і США 30 квітня підписали угоду про економічне партнерство і створення Інвестиційного фонду відбудови. За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, документ, серед іншого передбачає, що повна власність і контроль залишаються за Україною, фонд створюється 50/50, жодних боргових зобов’язань України перед США, угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюз, а фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій.