Максимальна потужність експорту електроенергії з України та Молдови до країн Євросоюзу збільшена з 650 до 900 мегават (МВт), повідомили 3 липня Міністерство енергетики України та Національна енергетична компанія «Укренерго».

«Збільшення максимальної потужності експорту – важливий крок, який полегшить балансування української енергосистеми, а також дасть змогу українським електростанціям отримати додатковий прибуток, що дозволить спрямувати додаткові ресурси на ліквідацію наслідків російських обстрілів та підготовку до зими», – зазначив міністр енергетики Герман Галущенко.

За його словами, експорт електроенергії з України здійснюватиметься виключно за умов профіциту потужності в енергосистемі.

Голова правління «Укренерго» Віталій Зайченко повідомив, що термін чинності нового ліміту на експорт – до 1 серпня, надалі максимальна експортна потужність переглядатиметься щомісяця. Окрім того, в процесі щотижневої оцінки стану мережі величина експорту може бути скоригована відповідно до вимог операційної безпеки.

«Задля уникнення аварій енергосистема має працювати збалансовано – кількість виробленої енергії в кожну хвилину має відповідати кількості спожитої. Влітку, в період ефективної роботи сонячних електростанцій, саме збільшення експорту електроенергії є одним зі способів подолання профіциту генерації, щоб не довелося обмежувати роботу електростанцій», – вказав він.

Через масовані російські удари влітку 2024 року українські побутові споживачі мали електрику за графіками, зі значними обмеженнями. Ситуація нормалізувалася восени, коли на тлі зменшення інтенсивності обстрілів енергооб’єктів та скорочення споживання енергетикам вдалося збалансувати систему. Водночас обмеження для промислових споживачів застосовувалися значно довше, навіть навесні 2025 року.

Перший місяць літа 2025 року українська енергетика прожила без відчутних для споживачів проблем.

Уряд Швеції створює умови для збільшення допомоги Україні та гуманітарних програм по світу – про це його пресслужба повідомила 1 липня. Додаткове фінансування сягає близько 150 мільйонів євро.

Міністр розвитку, співробітництва та зовнішньої торгівлі Бенджамін Дуса вказав на те, що у кількох регіонах світу, «не в останню чергу в Україні, Судані, Газі та Ємені, людські страждання величезні». Ситуація, за його словами, погіршилася після скорочення глобальних програм допомоги Сполучених Штатів.

Читайте також: «Хочемо мати вибір»: як вимушені переселенці добиваються рівних прав для українців у Швеції

«Тому Швеція вирішує виступити вперед із комплексним перерозподілом пріоритетів бюджету допомоги на 2025 рік. Ми виділяємо 1,67 мільярда шведських крон (близько 150 мільйонів євро – ред.) на підтримку України та на зусилля з порятунку життів у всьому світі. Швеція не може покрити скорочення США, але ми повинні зробити все можливе, щоб підтримати Україну та врятувати життя», – заявив Дуса.

Перерозподіл пріоритетів, який проводиться, впливає на всі регіони, крім України та територій довкола неї. Скорочень зазнає також тематична допомога. Уряд зазначає, що зміни здійснюються так, щоб не порушувати раніше укладені угоди.

Швеція, зокрема, поступово скасовує стратегію регіонального співробітництва в галузі розвитку в Азії та Океанії, прагнучи перейти від допомоги в цьому регіоні до торговельних відносин.

Уряд уточнює, що виділення коштів значною мірою зумовлене прагненням продовжити підтримку України, що є «екзистенційно важливою» для Європи.

«Україна є головним пріоритетом Швеції в галузі допомоги в розвитку та зовнішньої політики. Щоб мати змогу протистояти Росії, яка не вагається обстрілювати дитячі майданчики, лікарні, школи та будинки, необхідна посилена підтримка. Україна бореться не лише за свою свободу, а й за свободу Європи», – додав Дуса.

У травні Стокгольм анонсував новий пакет військової допомоги для України вартістю 4,8 мільярда шведських крон (близько 443 мільйонів євро).

Україна отримала дев’ятий транш у 500 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду на покриття пріоритетних бюджетних потреб, повідомив 1 липня прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Це результат восьмого перегляду програми співпраці EFF. Наразі в межах програми Фонд вже спрямував Україні 10,6 мільярда доларів», – написав Шмигаль у телеграмі.

Напередодні у пресслужбі МВФ повідомили, що Рада директорів фонду завершила восьмий перегляд програми в рамках механізму розширеного фінансування (EFF) для України, що дозволило виділити Україні близько 0,5 мільярда доларів США, які будуть спрямовані на бюджетну підтримку.

Як заявили у фонді, українська економіка залишається стійкою, а влада виконала всі кількісні критерії ефективності станом на кінець березня і на постійній основі, попередні заходи і два структурні маяки для перегляду.

Міжнародний валютний фонд 20 травня повідомив, що починає черговий перегляд програми розширеного фінансування в Україні.

Програма EFF для України терміном на 48 місяців з доступом до близько 15,5 млрд доларів США була схвалена 31 березня 2023 року і є частиною міжнародного пакету підтримки загальним обсягом 152,9 млрд доларів США.

Рада директорів МВФ завершила восьмий перегляд програми розширеного фінансування в рамках механізму розширеного фінансування (EFF) для України, що дозволило виділити Україні близько 0,5 мільярда доларів США, які будуть спрямовані на бюджетну підтримку.

Як повідомляє пресслужба фонду, українська економіка залишається стійкою, а влада виконала всі кількісні критерії ефективності станом на кінець березня та на постійній основі, попередні заходи та два структурні маяки для перегляду.

«Незважаючи на виклики, прогрес у мобілізації внутрішніх доходів, зміцнення інвестиційного клімату, покращення врядування та завершення стратегії реструктуризації боргу є необхідними для відновлення фіскальної та боргової стійкості та підтримки зростання. Повне та своєчасне надання зовнішньої підтримки протягом періоду дії програми залишається необхідною умовою макроекономічної стабільності», – йдеться у заяві.

Загальний обсяг виплат в рамках програми, що підтримується МВФ, досягне 10,6 млрд доларів США.

Читайте також: Марченко: Україна пропонує західним партнерам брати участь у фінансуванні українських Збройних сил

Міжнародний валютний фонд 20 травня повідомив, що починає черговий перегляд програми розширеного фінансування в Україні.

Програма EFF для України терміном на 48 місяців з доступом до близько 15,5 млрд доларів США була схвалена 31 березня 2023 року і є частиною міжнародного пакету підтримки загальним обсягом 152,9 млрд доларів США.

Європейський Союз та Україна досягли принципової домовленості щодо оновлення угоди про Поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі.

Згідно з новими домовленостями, Україна матиме можливість завозити до ЄС більше продукції, ніж до повномасштабного вторгнення, проте менше, ніж у пікові моменти під час дії «торговельного безвізу». Подробиці нової угоди Єврокомісія представила 30 червня, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Брюсселі.

«Для чутливих товарів, таких як яйця, цукор і пшениця, квоти збільшуються, але залишаються нижчими за історичні обсяги торгівлі для забезпечення стабільності ринку ЄС. Для менш чутливих продуктів квоти зростають помірно, а деякі товари будуть повністю лібералізовані», – пояснив суть домовленостей єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.

Угодою передбачений механізм захисту ринку ЄС на випадок, якщо імпорт з України створюватиме серйозні труднощі на рівні Союзу чи окремих держав-членів. Також очікується, що Україна поступово гармонізує свої стандарти виробництва сільськогосподарської продукції зі стандартами ЄС до 2028 року, зокрема у сферах добробуту тварин і використання пестицидів.

«Я хочу чітко наголосити: додатковий доступ на ринок буде надано за умови відповідності стандартам ЄС. Створення рівних умов для фермерів ЄС було чітко визначено у візії для аграрного сектору, і тепер ми реалізуємо це на практиці», – наголосив єврокомісар з сільського продовольства і Крістоф Хансен.

Раніше аграрії з деяких європейських країн скаржились, що українські фермери мають змогу знижувати собівартість виробництва, бо їм не потрібно дотримуватися вимог щодо використання пестицидів та інших добрив, які у ЄС можуть бути заборонені. На цьому наполягав у травні міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкєрський.

Єврокомісар Марош Шефчович запевнив, що нова угода є «збалансованою, справедливою та реалістичною» та сприятиме зростанню торгівлі між сторонами. Він нагадав, що обсяг торгівлі між ЄС та Україною після вступу в силу торгівельної частини Угоди про Асоціацію зріс у понад два рази – з 26 мільярдів євро у 2016 році до 67 мільярдів у 2024 році (при цьому ЄС ввозить до України продукцію на 18 мільярдів євро більше, ніж Україна до ЄС).

Він також висловив припущення, що сусідні з Україною держави – Польща, Угорщина, Словаччина – знімуть односторонні ембарго, які вони накладали на певні категорії української продукції.

«Я переконаний, що коли ми представимо результати цих переговорів нашим державам-членам, проведемо з ними детальне обговорення й пояснимо, наскільки важливою є ця угода, наскільки вона вигідна країнам і як чутливо ми підійшли до різних категорій продуктів, і як ми одночасно відкриваємо нові можливості для експорту фермерів ЄС в Україну, то реакція буде позитивною. Я вірю, що це призведе до скасування цих ембарго з боку наших держав-членів», – заявив єврокомісар Шефчович.

Переговори про нові торгівельні правила велися на тлі завершення 5 червня так званого «торговельного безвізу» України та ЄС, запровадженого на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів розмову з чинним президентом Польщі Анджеєм Дудою під час його візиту до Києва 28 червня.

За словами голови уряду, сторони обговорили посилення санкційної політики проти Росії. Він закликав до запровадження 18-го пакета санкцій, які мають більш відчутними, щоб «посилити тиск на агресора та змусити Росію сісти за стіл перемовин на умовах справедливого миру».

«Окремо зупинилися на питанні російських заморожених активів. Вдячні за запуск програми ERA, яка є допомогою нашої економіки. Проте цього недостатньо. Необхідно знайти чіткий політичний і юридичний механізм для повноцінної конфіскації цих активів з подальшим спрямуванням на відбудову України та зміцнення нашої та європейської безпеки», – додав голова уряду.

Читайте також: Британія посилить ППО України за рахунок коштів, отриманих від конфіскованих активів РФ

Пресслужба Дуди зазначає, що в ході візиту до Києва він обговорив зі Шмигалем «польсько-українське співробітництво та майбутнє взаємних відносин».

Президент Польщі Анджей Дуда зранку 28 червня прибув до Києва.

За підсумками другого туру виборів 1 червня новим президентом Польщі став Кароль Навроцький. Він має скласти присягу 6 серпня. Навроцького підтримувала опозиційна права партія «Право і справедливість» (PiS).

Представники країн «Групи семи» привітали визначення кандидатури директора Бюро економічної безпеки – про це повідомила група послів із підтримки реформ в Україні 26 червня.

«Посли G7 вітають останній крок у процесі відбору директора БЕБ. Прозорість за активної участі як міжнародних, так і українських членів комісії є ключовою», – йдеться в повідомленні.

Дипломати додають, що реформа БЕБ важлива для бізнес-клімату в Україні, залучення інвестицій і прогресу в євроатлантичній інтеграції.

Читайте також: ЄС розробив схему для отримання більшого прибутку від заморожених російських активів – ЗМІ

Днями стало відомо, що конкурсна комісія з відбору директора Бюро економічної безпеки передасть на розгляд прем’єр-міністру Денису Шмигалю кандидатуру фіналіста – Олександра Цивінського.

Цивінський очолює третій підрозділ детективів Другого Головного підрозділу детективів НАБУ. За повідомленнями в медіа, під час відбору комісія звернула увагу на лист від Служби безпеки, за яким Цивінський, поміж інших кандидатів, має родичів у Росії. Зокрема, там живе його батько. Під час слухань Цивінський розповів, що з батьком не спілкується.

Кабінет міністрів має призначити поданого комісією кандидата головою БЕБ протягом 10 днів із отримання подання.

Кабінет міністрів виділив майже 1 трильйон гривень на потреби безпеки та оборони протягом перших 5 місяців цього року – про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 25 червня.

За його словами, це дві третини видатків державного бюджету і на 34% більше на аналогічні видатки минулого року.

Також сьогодні Кабмін ухвалює законопроєкт про зміни до Державного бюджету на 2025 рік, повідомив прем’єр:

«Ми пропонуємо збільшити фінансування Сил безпеки та оборони України цього року на 412 мільярдів гривень. З них майже 311 мільярдів передбачено на Міністерство оборони».

Ще 100 мільярдів уряд пропонує спрямувати на посилення спроможностей Мінстратегпрому, Нацгвардії, Держприкордонслужби, СБУ та Головного управління розвідки – «тобто всіх тих, хто знищує ворогів та створює ефективні інструменти, аби їх ставало менше на українській землі».

Також, додав Шмигаль, законопроєкт передбачає спрямування 6,3 мільярдів Міністерству цифрової трансформації, зокрема, для розвитку оборонних інновацій.

«Усього плануємо збільшити видатки загального фонду державного бюджету на 449 млрд гривень. Джерела покриття цих видатків – це збільшення доходів бюджету і збільшення внутрішніх запозичень», – підсумував голова уряду.

Державний бюджет України на 2025 рік передбачав рекордні видатки на рівні 3,94 трильйона гривень, з них видатки на оборону становлять 2,22 трильйона гривень.

Котирування нафти на світових ринках різко впали після того, як увечері 23 червня Іран атакував щонайменше 10 ракетами американську військову базу Аль-Удейд поблизу столиці Катару Дохи. Такою є реакція ринку на обмежений, за оцінками аналітиків, рівень відповіді Тегерана на американські удари по ключових об’єктах іранської ядерної програми, завдані вночі 22 червня.

Станом на 21:30 еталонна марка Brent втрачає понад п’ять із половиною доларів, демонструючи зниження на понад 7%, до рівня близько 71 долара за барель. Котирування майже повернулися до рівня, який передував початку 13 червня ізраїльських ударів по Ірану.

Ізраїль розпочав бомбардування Ірану 13 червня. Заявленими цілями повітряних ударів є об’єкти, пов’язані з іранською ядерною програмою, будівлі силових відомств, а також науковці-ядерники та високопоставлені військові. За останніми офіційними даними влади Ірану, жертвами атак стали 224 особи, більшість із яких Тегеран називає мирними жителями.

Ізраїль нагадує, що в 2024 році Іран двічі завдавав по території Ізраїлю масованих ударів із застосуванням балістичних ракет та дронів – 13 квітня та 1 жовтня. Серію ракетних ударів Іран завдав також після 13 червня. В Ізраїлі загинули 25 мирних жителів,у тому числі українська родина з п’яти людей, серед яких було троє дітей.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів зустріч із послами країн Європейського Союзу – про це він повідомив у своєму телеграм-каналі 20 червня.

За його словами, сторони обговорили координацію зусиль у протидії російській агресії та посилення підтримки України. Зокрема, Шмигаль вказав на зростання потреби в розширенні військової, фінансової та гуманітарної підтримки України на тлі нових російських атак.

«Порушив питання санкцій проти агресора. Подякував за ухвалення 17-ти пакетів санкцій. Важливо посилювати тиск на російську економіку, зокрема, на такі сектори як металургійна, ядерна та хімічна промисловість, сфера ІТ-послуг і фінанси. Принципове питання – конфіскація заморожених російських активів», – заявив Шмигаль.

Читайте також: ЄС не повернеться до російських енергоносіїв після припинення війни в Україні – єврокомісар з енергетики

Голова уряду додав, що Україна цінує започаткування механізму ERA країнами «Групи семи» та Євросоюзу. Він висловив сподівання на рішення, які дозволять спрямувати заморожені російські кошти на підтримку та відновлення України.

«Також розповів про поточні пріоритети Уряду, що тісно пов’язані з нашим євроінтеграційним треком: економічна стійкість, підтримка бізнесу, відбудова та зміцнення оборонно-промислового потенціалу. Розраховуємо на якнайшвидше відкриття переговорів щодо кластерів», – заявив прем’єр.

Він додав, що Київ покладається на співпрацю з державами-членами Євросоюзу в межах нового інструменту SAFE обсягом 150 мільярдів євро для задоволення оборонних потреб.

10 червня Єврокомісія презентувала пропозиції до 18-го пакету санкцій, що передбачають, зокрема, заборону транзакцій, пов’язаних з обома «Північними потоками», заборону імпорту нафтопродуктів із російської сировини, зниження граничної ціни на нафту до 45 доларів за барель.