Україна отримала 1 мільярд доларів від Сполучених Штатів, забезпечний доходами від заморожених російських активів – про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 24 грудня.

«Це перший транш із запланованих 20 млрд доларів, які Сполучені Штати готові виділити за рахунок використання знерухомлених російських активів у межах ініціативи G7», – заявив він.

Читайте також: Світовий банк: Україна отримає 2 млрд доларів допомоги, частина – це доходи від заморожених активів РФ

Шмигаль подякував США та Світовому банку за «важливий крок на шляху до справедливості». Він висловив сподівання, що всі суверенні активи Росії будуть конфісковані й спрямовані на відновлення України.

10 грудня Міністерство фінансів США повідомило, що Сполучені Штати виділять Україні 20 мільярдів доларів кредитних коштів у межах ініціативи «Групи семи» Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans, яка загалом передбачає виділення 50 мільярдів доларів.

23 жовтня Рада Євросоюзу погодила, якими будуть внески від країн «Групи семи» для кредиту Україні у 50 мільярдів доларів за рахунок прибутків від російських заморожених активів.

До держбюджету України надійшов транш обсягом 1 мільярд доларів США від Японії та Великої Британії в межах програми Світового банку на підтримку реформ, повідомило 24 грудня Міністерство фінансів України.

Фінансування складається з 567 мільйонів доларів під гарантії уряду Японії в рамках Цільового фонду з надання Україні необхідної кредитної підтримки (ADVANCE Ukraine) та 483 мільйонів доларів США під гарантії уряду Великої Британії.

«Залучені кошти буде спрямовано на збільшення потенціалу економічного розвитку та фінансування першочергових соціальних і гуманітарних видатків держбюджету України», – розповів міністр фінансів України Сергій Марченко.

Зазначається, що транш наданий для забезпечення сталого зростання у сферах митної та податкової політики, боротьби з корупцією, підтримки державних підприємств, розвитку приватного сектору та логістичної інфраструктури.

18 грудня виконавча рада Світового банку схвалила фінансування для України на понад 2 мільярди доларів. Пакет включає 1,05 мільярда доларів від Світового банку, які доповнюються кредитними гарантіями за підтримки Японії та Великої Британії. Також фінансовий пакет включає грант у розмірі 1 мільярда доларів із заморожених активів РФ.

Заявки за програмою «Зимова єПідтримка» у розмірі 1000 гривень подали 10,3 мільйона українців, понад 6 мільйонів вже отримали одноразову допомогу, розповів 24 грудня прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Різдвяні свята завжди є часом турботи та солідарності. Подбати про людей, особливо про тих, які перебувають у складних обставинах – наш обов’язок. Тому саме зараз з ініціативи Президента Володимира Зеленського ми реалізовуємо пакет програм «Зимової підтримки» для кожної української родини», – заявив глава Уряду.

Прем’єр-міністр додав, що цього місяця також розпочалися виплати за програмою «Тепла зима».

«Держава спрямувала на її реалізацію 3,8 мільярда гривень. Таким чином майже 600 тисяч українців отримають додатково по 6,5 тисяч гривень. Це діти з родин переселенців, сім’ї, де є люди з інвалідністю, діти із малозабезпечених родин», – зазначив премʼєр.

11 грудня президент Володимир Зеленський повідомляв, що майже шість із половиною мільйонів українців подали заявку на отримання 1000 гривень «єПідтримки». Тоді він зазначав, що близько половини виплат було перераховано за комунальні послуги.

Читайте також: Мінекономіки уточнило обсяг розкриття банківської таємниці за кешбек та 1000 гривень «єПідтримки»

Президент України Володимир Зеленський з 1 грудня ініціював програму одноразової допомоги, яка передбачає виплату однієї тисячі гривень для кожного українця, щоб «підтримати населення в зимовий період». За цю тисячу можна оплатити комунальні послуги, ліки, транспорт, мобільний звʼязок, купівлю українських книжок та інші послуги, а також перерахувати гроші на підтримку війська.

Кошти за програмою «Зимова єПідтримка» у розмірі 1000 гривень зараховуються на картку національний кешбек, яку можна відкрити в одному з банків-партнерів програми до кінця зими.

Виплати фінансуватимуться коштом невикористаних бюджетних коштів Міністерства економіки та інших міністерств, які, за словами першого заступника міністра економіки Олексія Соболева, не встигнуть освоїти до кінця року.

Україна отримала черговий транш від Міжнародного валютного фонду у розмірі 1,1 мільярда доларів, повідомив 23 грудня прем’єр-міністр Денис Шмигаль

Голова уряду зазначив, що це шостий транш за спільною програмою в межах Механізму розширеного фінансування EFF.

«Кошти вже надійшли на українські рахунки. Їх спрямуємо на фінансування критичних видатків бюджету», – вказано у дописі.

Загалом, за даними уряду, за цією програмою Україна отримала від МВФ вже 9,8 мільярда доларів.

Чотирирічну програму EFF для України з доступом до фінансування у обсязі близько 15,6 мільярда доларів було схвалено 31 березня 2023 року. Ця програма є частиною пакету підтримки для України на суму 148 мільярдів доларів США.

У квітні цього року в МВФ заявили, що українському уряду цього року потрібно 42 мільярди доларів бюджетної підтримки на тлі російського вторгнення, яке триває.

З початку повномасштабної війни видатки держбюджету України значно зросли. У той час як військова кампанія фінансується за рахунок внутрішніх ресурсів, Україна розраховує на підтримку міжнародних партнерів у фінансуванні соціальних та гуманітарних потреб.

У 2025 році зросте грошове забезпечення курсантів військових вишів, зазначив заступник міністра оборони України Сергій Мельник, пише пресслужба Міноборони.

Під час робочого візиту до Львова заступник міністра оборони провів зустріч з курсантами Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

За словами Мельника, покращення умов грошового забезпечення для курсантів військових закладів вищої освіти відбудеться вже у 2025 році.

«Вже з березня 2025 року курсанти 1-2 курсів будуть отримувати виплати на рівні мінімальної заробітної плати в Україні, це 8 тисяч гривень, і ці виплати будуть підвищуватись у відповідному коефіцієнті. Курсанти 3-4 курсів, які прирівнюються до контрактної служби, отримуватимуть понад 20 тисяч гривень», – повідомив Мельник.

Мельник також запевнив курсантів у тому, що Міністерство оборони й надалі підтримуватиме їх, покращуючи умови навчання та служби. А також пообіцяв продовжувати практику відкритих зустрічей з курсантами усіх військових закладів вищої освіти України.

Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що фінансування одного військового коштує бюджету 1,2 млн гривень.

Рада директорів МВФ завершила шостий перегляд програми розширеного фінансування (EFF) для України, ухваливши рішення про виділення Україні близько 1,1 млрд доларів США, які будуть спрямовані владою на бюджетну підтримку. Про це йдеться у заяві фонду.

Таким чином, загальний обсяг виплат за програмою, що підтримується МВФ, сягне 9,8 млрд доларів США.

У МВФ зазначають, що українська економіка залишається стійкою, а показники виконання програми EFF залишаються високими, незважаючи на складні умови. Влада виконала всі кількісні критерії ефективності та структурні орієнтири, встановлені на кінець вересня.

«Прогноз економічного зростання на 2024 рік було підвищено з огляду на кращу, ніж очікувалось, стійкість до енергетичних шоків. Однак у 2025 році очікується уповільнення через дедалі жорсткішу ситуацію на ринку праці, вплив російських атак на українську енергетичну інфраструктуру та подальшу невизначеність щодо війни. Інфляція останнім часом зросла, головним чином через ціни на продукти харчування, тоді як інфляційні очікування залишаються добре закріпленими. Адекватні резерви підтримуються завдяки значній зовнішній підтримці, що продовжує надходити», – зауважують у фонді.

Читайте також – Мінфін: 33% зовнішньої бюджетної допомоги Україні надійшло у формі грантів

Загалом, як вважають у МВФ, перспективи залишаються під впливом надзвичайно високої невизначеності.

Директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва зауважує, що готовність та планування на випадок непередбачуваних ситуацій є ключовими факторами.

За її словами, податковий пакет та бюджет на 2025 рік ухвалено відповідно до базового сценарію програми, але буферних резервів залишилося небагато, тому ключовим буде суворе виконання бюджету.

«Подальший прогрес у мобілізації внутрішніх доходів є вкрай важливим для України, щоб задовольнити свої першочергові потреби у видатках та відновити фіскальну стійкість. Реалізація Нацстратегії доходів та реформа митниці допоможуть збільшити доходи, покращити дотримання податкового законодавства, боротися з ухиленням від сплати податків та сприятимуть вступу до ЄС», – додала вона.

Чотирирічну програму EFF для України з доступом до фінансування у обсязі близько 15,6 мільярдів доларів було схвалено 31 березня 2023 року. Ця програма є частиною пакету підтримки для України на суму 148 млрд доларів США.

У квітні цього року в МВФ заявили, що українському уряду цього року потрібно 42 мільярди доларів бюджетної підтримки на тлі російського вторгнення, яке триває.

З початку повномасштабної війни видатки держбюджету України значно зросли. У той час як військова кампанія фінансується за рахунок внутрішніх ресурсів, Україна розраховує на підтримку міжнародних партнерів у фінансуванні соціальних та гуманітарних потреб.

Україна починає отримувати перші кошти від США за рахунок заморожених російських активів. Світовий банк надасть 2 мільярди доларів через механізм DPL, повідомив 20 грудня премʼєр-міністр України Денис Шмигаль.

Голова уряду зазначив, що відповідні угоди зі Світовим банком підписало Міністерство фінансів України.

18 грудня виконавча рада Світового банку схвалила фінансування для України на понад 2 мільярди доларів.

Як пояснює банк, новий пакет спрямований на посилення фінансової та економічної стабільності України, а також підтримку уряду у здійсненні реформ, які зміцнять економічний потенціал країни та покращать макрофінансову стабільність.

Зокрема, 1 млрд доларів буде наданий у вигляді безповоротного гранту з фонду Світового банку FIF за рахунок внеску США в межах ініціативи G7. Ще 1,05 млрд доларів отримаємо у вигляді позики під гарантії від урядів Японії та Великої Британії.

10 грудня Міністерство фінансів США повідомило, що Сполучені Штати виділять Україні 20 мільярдів доларів кредитних коштів у межах ініціативи «Групи семи» Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans, яка загалом передбачає виділення 50 мільярдів доларів.

23 жовтня Рада Євросоюзу погодила, якими будуть внески від країн «Групи семи» для кредиту Україні у 50 мільярдів доларів за рахунок прибутків від російських заморожених активів.

Країни «Групи семи» вивчають шляхи посилення «стелі цін» на російську нафту, оскільки вони прагнуть краще вплинути на здатність Москви фінансувати свою війну проти України, пише Bloomberg із посиланням на людей, знайомих з цим питанням.

За даними видання, варіанти, що розглядаються, варіюються від повної заборони роботи з російською нафтою до зниження цінового порогу з нинішніх 60 доларів до приблизно 40 доларів.

Джерела зауважують, що дискусії тривають, і консенсусу щодо наступного кроку поки що немає.

Читайте також: Країни G7 обіцяють «серйозні витрати» Росії завдяки санкціям через війну проти України

За нинішніх умов «стелі цін» західні оператори можуть страхувати і транспортувати нафту лише тоді, коли вона купується за ціною, нижчою від 60 доларів.

Але Москва почала використовувати так званий «тіньовий флот» танкерів, які часто працюють з невідомими страховиками або власниками, щоб транспортувати нафту на нові ринки, особливо в Азію. Цей «тіньовий флот» допоміг Росії обійти обмеження, ціни на її нафту більшу частину року перевищували верхню межу.

У відповідь країни «Великої сімки» наклали санкції на десятки суден і компаній, залучених до цієї тіньової торгівлі.

У листопаді Європейський парламент закликав країни G7 посилити контроль за дотриманням цінових обмежень на російську нафту, суттєво знизити верхню межу ціни на нафту та ліквідувати лазівки, які використовуються Росією для продажу нафти та нафтопродуктів за ринковими цінами.

За даними журналістів, у травні цього року надходження від продажу нафти до державного бюджету Росії зросли майже на 50% порівняно з минулим роком, оскільки ціни на нафту зросли, а країна адаптувалася до міжнародних санкцій.

Україна не планує продовжувати транзит російського газу – про це заявив президент Володимир Зеленський на пресконференції в Брюсселі 19 грудня.

«Ми не будемо давати можливість додатково заробляти на нашій крові. Будь-яка країна світу, яка може отримати щось дешеве від Росії, зрештою – сто відсотків, або за місяць, або за рік – буде залежною від РФ. Це їхня політика. Тому російський газ транзитувати ми не будемо», – сказав президент.

Говорячи про ймовірний обмін, коли Азербайджан транзитує свій газ, отримуючи натомість російський, Зеленський відповів, що Україна готова розглядати лише транзит газу, який походить з іншої країни і не дозволяє Москві отримувати прибутки:

«Сьогодні говорив прем’єр-міністр Словаччини, я йому чітко пояснив: якщо це буде газ не Росії, іншої країни, але ми повинні знати, ми не хочемо гратись, коли це буде інша країна, яка отримує від Росії газ, а потім транзитує свій газ. Це те саме, що продовжувати заробляти на цій війні і передавати гроші Росії. Якщо європейська країна готова отримувати газ і не сплачувати ці гроші в Росію до закінчення війни, можна думати».

Читайте також: Україна й Польща планують створити газовий хаб – Міненерго

Говорячи про ймовірні фінансові збитки Словаччини через відмову від такого транзиту, він заявив, що Україна в енергетиці втрачає «набагато більше», зокрема, через окупацію Росією Запорізької атомної електростанції.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 16 грудня після розмови зі словацьким колегою заявив, що Україна готова виконувати зобовʼязання, які взяла в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, тому готова обговорити транзит будь-якого газу, окрім російського.

У лютому 2024 року профільна єврокомісарка з енергетики Кадрі Сімсон у коментарі Радіо Свобода повідомила, що Євросоюз не зацікавлений у подовженні транзиту російського газу територією України після завершення дії тристороннього контракту.

Контракт терміном на п’ять років щодо транзиту російського газу через Україну до Європи підписали у 2019 році. Основними покупцями досі залишалися Словаччина та Австрія. Втім, 11 грудня австрійська компанія OMV розірвала довгостроковий контракт на постачання газу з російською компанією «Газпром експорт» («дочка» «Газпрому») через «численні істотні порушення».

Президент Володимир Зеленський повідомив, що провів зустріч із президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн 19 грудня. Зустріч відбулася на тлі саміту Євросоюзу в Брюсселі.

За його словами, сторони обговорили пріоритети в роботі нового складу Європейської комісії та вступ України до ЄС.

«Окремо поспілкувалися щодо використання заморожених російських активів на потреби України. Дякую за нову макрофінансову допомогу ЄС на 18,1 млрд євро в межах кредиту G7. Очікуємо на перший транш уже в січні 2025-го», – заявив він.

Зеленський також відзначив особисті зусилля Урсули фон дер Ляєн заради єдності в ЄС довкола України.

«Спільна позиція України та всіх інших країн Європи важлива для наближення справедливого миру», – додав президент.

Фон дер Ляєн назвала 2025 рік «критично важливим» для України та її партнерів.

«Ми будемо підтримувати економічну стабільність України із більше ніж 30 мільярдами євро підтримки ЄС на наступний рік», – заявила вона.

Читайте також: Каллас: передчасне просування переговорів буде «поганою угодою» для України

Україна 4 грудня підписала Меморандум про взаєморозуміння та кредитну угоду між Україною та Європейським союзом щодо залучення до 35 мільярдів євро макрофінансової допомоги. Ці кошти є частиною ініціативи G7 щодо механізму додаткових кредитів для збільшення надходжень до бюджету України.

Кожен з учасників позики для України – США, Євросоюз, Велика Британія, Канада та Японія – надає власний кредит, погашення та обслуговування якого відбуватиметься за рахунок надприбутків, отриманих від заморожених російських активів.