Президент Росії Володимир Путін продовжує заявляти про економічну стабільність і зростання в РФ, в той час як високі процентні ставки і зусилля по боротьбі з інфляцією свідчать про те, що Кремль стурбований економічною стабільністю в довгостроковій перспективі, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

Вказано, що на інвестиційному форумі російського державного банку ВТБ 4 грудня Путін заявив, що російська економіка зросте на чотири відсотки до кінця цього року, а ВВП Росії з січня по жовтень 2024 року зріс на 4,1 відсотка.

«Путін, ймовірно, намагається продемонструвати економічну стабільність, незважаючи на повідомлення про те, що Росія може підвищити ключову процентну ставку до 25 відсотків у грудні 2024 року», – наголошують аналітики.

В ISW звертають увагу, що Путін мовчазно визнав деякі економічні проблеми, закликавши Центральний банк стримувати інфляцію. Російське державне видання РБК повідомило 4 грудня, посилаючись на дані Центрального банку, що готівкові заощадження росіян впали до історичного мінімуму і що готівкові рублі становлять лише 15 відсотків заощаджень російських громадян.

«Путін також припустив, що російська економіка зростає, похвалившись рекордно низьким рівнем безробіття в країні – 2,3 відсотка – і стверджуючи, що рівень безробіття, особливо серед росіян у віці 25 років і молодше, значно знизився. Путін не зазначив, що рівень безробіття серед молоді, ймовірно, рекордно низький, оскільки багато молодих російських чоловіків воюють в Україні, і що Росія страждає від значного дефіциту робочої сили», – йдеться у звіті.

У листопаді російський рубль впав до найнижчого рівня з березня 2022 року. Офіційний обмінний курс рубля, встановлений центральним банком, перевищив позначку 100 по відношенню до долара вперше з жовтня 2023 року. Центральний банк встановлює свій офіційний курс долара, використовуючи дані позабіржової торгівлі банків. Це робить обмінний курс більш непрозорим і нестабільним.

У жовтні Світовий банк прогнозував, що в Росії внаслідок більш жорсткої монетарної політики та «дедалі сильніших обмежень щодо виробничих потужностей і трудових ресурсів» очікується сповільнення зростання економіки з 3,6% у 2023 році до 3,2% цього року та 1,6% – наступного.

Україна підписала Меморандум про взаєморозуміння та кредитну угоду між Україною та Європейським союзом щодо залучення до 35 мільярдів євро макрофінансової допомоги, повідомляє пресслужба Міністерства фінансів 4 грудня.

Зазначено, що кошти є частиною ініціативи G7 щодо механізму додаткових кредитів для збільшення надходжень до бюджету України.

«Остаточний обсяг MFA буде визначено після затвердження суми кредитів всіх сторін ініціативи. Враховуючи запропоноване фінансування Сполученими Штатами у 20 млрд доларів США, макрофінансова допомога від ЄС може складати 18 млрд євро», – йдеться у повідомленні.

Погашення позики відбуватиметься за рахунок майбутніх прибутків від заморожених активів РФ в ЄС. Таким чином, у Мінфіні очікують, що усі кошти MFA для України будуть на безповоротній основі, а внутрішні фінансові ресурси не спрямовуватимуться на погашення.

«Наступний важливий крок у залученні коштів за рахунок заморожених активів країни-агресора. Останніми місяцями ми активно працювали з Європейським союзом та іншими сторонами в межах ініціативи, щоб досягти конкретних результатів у забезпеченні фінансових потреб України у 2025 році й надалі», – зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко.

Депутати Європарламенту 22 жовтня на сесії в Страсбурзі погодили допомогу для України на 2025 рік у розмірі 35 мільярдів євро, яку збираються відшкодувати за рахунок прибутків від заморожених російських активів.

Група Carlsberg погодила продаж своїх акцій у пивоварній компанії «Балтика» (Baltika Breweries) – про це пресслужба компанії повідомила 3 грудня.

За угодою, «Балтика» передасть усі свої пакети акцій компаніям групи Carlsberg Azerbaijan і Carlsberg Kazakhstan. Очікується, що транзакцію завершать протягом наступних кількох днів.

«З моменту оголошення про наш намір покинути Росію в 2022 році ми вичерпали всі можливості, щоб знайти спосіб повністю вийти з Росії, захистивши наших співробітників, активи та вартість бізнесу Carlsberg. Завдяки сьогоднішньому повідомленню ми вирішимо численні судові справи та проблеми з правами інтелектуальної власності, пов’язані з пивоварнями «Балтика». Враховуючи обставини, ми вважаємо, що це найкращий досяжний результат для наших співробітників, акціонерів і подальшого бізнесу», – йдеться в коментарі генерального директора Carlsberg Group Джейкоба Ааруп-Андерсена.

Читайте також: Витрати на війну ведуть Росію до економічного краху: аналіз

Угода передбачає, що акції викупить менеджмент компанії. Новим контрольним акціонером «Балтики» стане компанія, що в рівних частках належить двом співробітникам, які зараз займають керівні посади в компанії. Вони візьмуть на себе керівництво Baltika Breweries як генеральний директор і заступник генерального директора.

Перед завершенням продажу його схвалили влада Данії та Росії, додають у компанії.

Суму угоди не розголошують. За даними агентства Reuters, уряд Росії погодив продаж активів за 34 мільярди рублів (близько 320,75 мільйонів доларів) російській юридичній особі «ВГ Інвест».

Група нагадує, що в липні 2023 року Володимир Путін своїм указом тимчасово передав контроль над пивзаводами «Балтика» російській державі. Згодом Carlsberg Group вирішила знизити повну вартість свого російського бізнесу та розірвати ліцензійні угоди, які дозволяли пивоварням «Балтика» виробляти, продавати та продавати бренди Carlsberg.

У жовтні цього року видання Le Monde писало, що складністю для західних груп, які прагнуть вийти з Росії, є пошук покупця, схваленого Кремлем. Якщо цього не станеться, активи будуть фактично конфісковані владою, як це було з компаніями Danone і Carlsberg.

Понад 2,5 мільйони заяв про «Зимову єПідтримку» отримано за добу, повідомив у понеділок міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Це абсолютний рекорд для цифрових сервісів. Безперечно, вона стала наймасовішою онлайн-послугою у світі.

Федоров зазначив, шо понад 550 заяв було подано на дітей.

Послуга, яка передбачає надання кожному громадянину тисяч гривень, стартувала 1 грудня.

Заступниця міністра нагадала, що перед поданням заявки необхідно оновити застосунок «Дія», після чого з’явиться додатковий розділ «Зимова єПідтримка» для отримання виплати у розмірі 1000 грн. Для тих, хто не користується «Дією» або не має РНОКПП, є можливість звернутись до банків-партнерів програми з 10 грудня.

Читайте також: Уряд схвалив порядок виплат за програмою «Зимова єПідтримка»

Бігун зауважила, що подати заявку через «Укрпошту» неможливо. За її словами, цей поштовий оператор буде виплачувати «Зимову єПідтримку» без заявок тим, хто отримує пенсію та соціальну допомогу по інвалідності, а також жителям територій, де ведуться бойові дії.

За її словами, замовити виплату можна до кінця зими, а використати кошти – до кінця 2025 року. Винятком є виплати через «Укрпошту», де діє інший механізм, і кошти можна отримати до кінця лютого.

Президент України Володимир Зеленський з 1 грудня ініціював програму одноразової допомоги, яка передбачає виплату однієї тисячі гривень для кожного українця, щоб «підтримати населення в зимовий період». Виплати фінансуватимуться коштом невикористаних бюджетних коштів Міністерства економіки та інших міністерств, які, за словами першого заступника міністра економіки Олексія Соболева, не встигнуть освоїти до кінця року.

Кабінет міністрів схвалив рішення спрямувати 150 млн грн від зборів у сфері інтелектуальної власності на закупівлю зброї та техніки для Головного управління розвідки Міноборони, йдеться у повідомленні Міністерства економіки.

«Кабінет Міністрів ухвалив рішення спрямувати 150 млн грн, отриманих держпідприємством «Український інститут інтелектуальної власності» за дії, повʼязані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, на закупівлю зброї та техніки для Головного управління розвідки Міністерства оборони (ГУР МО)», – кажуть у пресслужбі відомства.

Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні 29 листопада 2024 року.

Зазначається, що ці кошти надійшли на рахунки ДП «Український інститут інтелектуальної власності» у попередні роки у межах виконання ним функцій Національного органу інтелектуальної власності. У вересні 2024 року Верховна Рада дозволила перерахувати невикористані ним кошти, враховуючи потреби Сил оборони.

У пресслужбі Мінекономіки уточнили, що 150 млн грн мають бути перераховані до 1 грудня 2024 року.

Раніше Світовий банк оприлюднив прогноз, за яким економічне зростання України сповільниться до 2% у 2025 році.