Нова прем’єр-міністерка Юлія Свириденко провела перше засідання уряду під своїм головуванням. Як передає пресслужба Кабінетму міністрів, воно відбулося одразу після голосування у Верховній Раді 17 липня.
«Кожен міністр має у максимально короткі строки визначити конкретний план дій. Без абстракцій», – заявила Свириденко.
Вона додала, що ці плани будуть представлені публічно та підлягатимуть обговоренню з профільними комітетами парламенту, а також регулярній звітності: «повинні вийти на швидкий темп».
За словами Свириденко, вона має позитивний досвід співпраці з економічним комітетом у Раді і вважає, що конструктивна взаємодія також можлива за іншими напрямками.
«До речі, новий уряд – один із найменших за кількістю міністрів за всю історію. Це доказ того, що ми взяли курс на зменшення апарату», – зазначила вона.
Європейська комісія запропонувала макрофінансову допомогу Україні в наступному довгостроковому бюджеті ЄС на 2028-2034 роки.
«Ми виділяємо 100 мільярдів євро для України», – сказала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, презентуючи новий бюджет на пресконференції.
За словами президентки Єврокомісії, ці кошти поповнять уже створений Ukraine Facility – інструмент ЄС, розроблений для підтримки України з 2024 до 2027 року. На цей період він складає 50 мільярдів євро.
Вони призначені для задоволення негайних фінансових потреб України під час війни, а також – для реконструкції, реформ і модернізації.
«Ці 100 мільярдів надходять до вже наявного фонду України. Він був створений главами держав та урядів, а також у межах необхідного процесу спільного законодавства. Отже, фонд існує. Він був поповнений 50 мільярдами євро під час проміжного перегляду (бюджету на 2021-2027 роки – ред.)… І ці 100 мільярдів – пропозиція, щоб поповнити цей фонд, призначений для відновлення України», – підкреслила фон дер Ляєн.
Очільниця Єврокомісії, втім, не відповіла на запитання, як переконуватимуть погодити запропонований бюджет Віктора Орбана, який уже розкритикував ідею виділення коштів Україні й наголосив, що Угорщина не погоджується.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан спілкується із ЗМІ під час саміту лідерів Європейського Союзу в Брюсселі, Бельгія, 26 червня 2025 року
«У виграші від нового плану Брюсселя опинилася Україна, оскільки Єврокомісія виділяє їй величезні гроші. Головною стороною, що програла, є європейці, зокрема, фермери, які можуть опинитися в дуже складній ситуації», – сказав 16 липня Орбан у відеозверненні, яке транслював телеканал М1.
Проєт бюджету, запропонований Єврокомісією, ще мають схвалити Європарламент і лідери країн-членів ЄС – одностайно. Затвердити його необхідно до кінця 2027 року.
У нинішньому бюджеті Євросоюзу, розрахованому на 2021-2027 роки, на потреби України закладено 50 мільярдів євро у вигляді кредитів і ґрантів. Їх виплачують траншами, останній передбачено, відповідно, на 2027 рік.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року з бюджету ЄС, зусиллями окремих держав-членів і в межах різноманітних ініціатив, як-от, використання прибутків від заморожених російських активів, Євросоюз мобілізував на підтримку України майже 165 мільярдів євро.
Це включає в себе військову, економічну, гуманітарну допомогу. Не всі ці кошти Україна вже отримала – деякі з ініціатив розраховані на середньострокову перспективу, й виплати за ними тривають.
ООН оцінює загальну вартість реконструкції та відновлення України в 506 мільярдів євро протягом наступного десятиліття.
Віцепрем’єрка, міністерка економіки Юлія Свириденко прокоментувала пропозицію президента Володимира Зеленського очолити уряд.
На своїй фейсбук-сторінці вона подякувала Зеленському «за довіру і за можливість служити Україні в цей вирішальний час».
Вона назвала пріоритетні задачі, які президент бачить перед оновленим урядом:
зміцнення економічного потенціалу України
розширення програм підтримки українців
масштабування виробництва власної зброї
За словами міністерки, втілити ці завдання можливо завдяки дерегуляції, ліквідації бюрократичних перепон, скороченню некритичних державних видатків і дублювання функцій державних інституцій, захисту підприємництва та повній концентрації державних ресурсів заради оборони України та відновлення після бойових дій.
«Найперше, це забезпечення Сил оборони та безпеки України та гарантування стійкості нашої держави. Державний апарат не має права марнувати ресурси та потенціал нашої країни. Україна заслуговує бути серед найсильніших економік Європи», – заявила Свириденко.
Вона також висловила переконання, що українське суспільство, зокрема, військові та ветерани, потребує «чіткіших інструментів» соціальної підтримки.
«Рішення про призначення Прем’єр-міністра України ухвалює Верховна Рада. Готуємось до взаємодії з парламентом та до представлення відповідних урядових кроків», – додала вона.
Свириденко зазначила, що незабаром оголосить пропозиції щодо кандидатур членів уряду.
Президент України Володимир Зеленський повідомив удень 14 липня, що пропонує першій віцепрем’єрці Юлії Свириденко очолити український уряд.
Перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко очолювала українську урядову делегацію, яка раніше цього року вела й успішно завершила переговори про ресурсну угоду зі США. Свириденко називали серед кандидатів на посаду голови уряду в рамках анонсованих Зеленським перестановок на чолі виконавчої влади.
Від березня 2020 року посаду прем’єр-міністра України обіймає Денис Шмигаль. Про його відставку наразі не повідомлялося.
Європейська комісія погодила надання Україні «роумінгового безвізу», заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду 14 липня.
Йдеться про приєднання України до політики Європейського Союзу Roam like at Home. Голова уряду повторив очікування, що це відбудеться з 1 січня 2026 року.
«Сьогодні ж Уряд схвалив рішення Комітету асоціації Україна-ЄС про взаємне відкриття сектора роумінгу. Це частина процедури фіналізації набуття роумінгового безвізу», – заявив Шмигаль.
Відтак в уряді очікують, що з 1 січня 2026 року українські громадяни зможуть користуватися мобільним зв’язком у країнах ЄС без додаткових витрат, а європейські абоненти — на тих же умовах в Україні.
У червні прем’єр-міністр повідомив, що Україна має «суттєвий прогрес» у секторальній інтеграції до Європейського Союзу. Зокрема, він вказав на поступ у приєднанні до політики блоку Roam Like at Home.
Україна отримала ще один транш 1 мільярд євро від Європейського Союзу в межах ініціативи ERA країн «Групи семи» – про це повідомили Міністерство фінансів та прем’єр-міністр Денис Шмигаль 10 липня
Мінфін нагадує, що ERA передбачає надання Україні 50 мільярдів доларів за рахунок майбутніх доходів від заморожених активів Росії. Внесок Євросоюзу складає 18,1 мільярда євро. Загалом відомство вже залучило від блоку 8 мільярдів євро.
За словами міністра Сергія Марченка, транш дозволить профінансувати пріоритетні соціальні та військові видатки державного бюджету, підтримати макроекономічну стабільність та відновити критично важливу інфраструктуру.
«Це важлива та своєчасна інвестиція у зміцнення фінансової стійкості України, посилення нашої здатності протидіяти агресору та забезпечення належного функціонування соціальних послуг. Вдячний партнерам з ЄС за впровадження цього механізму», – заявив він.
Шмигаль повідомив, що уряд спрямовує отримані кошти на стійкість України та «швидку відбудову».
«Ініціатива ERA дає хороший результат, але ми на цьому не зупинимося. На URC-2025 закликаємо партнерів разом з нами сформувати правові інструменти повної конфіскації всіх російських активів», – додав він.
Механізм Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) країн G7 передбачає надання Україні приблизно 50 мільярдів доларів у вигляді позик, забезпечених прибутками від заморожених російських суверенних активів. Ці кошти спрямовані на підтримку бюджету, військових потреб та відновлення інфраструктури України.
Посолка Європейського союзу в Україні Катаріна Матернова повідомила про свою участь у Конференції з відновлення України (URC2025), яка пройде в Римі 10-11 липня.
За її словами, також у зустрічі візьмуть участь прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, голова Європейської Ради Антоніу Кошта, голова Європарламенту Роберта Метсола та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
«Я прибула до Риму – міста, де протягом наступних трьох днів світ зосередиться не на руйнуванні, а на відбудові України. На Конференції з відновлення України 2025 року ключові лідери, включаючи прем’єр-міністра Джорджію Мелоні, президента Володимира Зеленського, президента Європейської ради Антоніо Кошту, президента Європейського парламенту Роберту Метсолу та президента Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн, зберуться разом з низкою інших глобальних партнерів, щоб забезпечити реальні зобов’язання щодо відновлення України», – написала Матернова у фейсбуці.
За її словами, політики зібралися, «щоб поговорити про енергетику, інфраструктуру, охорону здоров’я, освіту, можливості для ветеранів – і про реформи, які закріплять шлях України до ЄС».
«Бізнес та міжнародні інвестори також беруть участь, оскільки відновлення потребує як державного, так і приватного лідерства. Тут також присутні організації громадянського суспільства, багато місцевих представників та журналісти з України», – додала Матернова.
Напередодні президент Володимир Зеленський затвердив склад української делегації на конференції в Римі, її очолить перша віцепрем’єрка, міністр економіки України Юлія Свириденко. Загалом до складу делегації входять 11 високопосадовців.
URC2025 відбудеться з 10 по 11 липня 2025 року. Це буде четверта Конференція з питань відновлення України, що продовжуватиме серію політичних заходів високого рівня, присвячених швидкому відновленню та довгостроковій реконструкції України з початку повномасштабної війни Росії проти України.
Рада ЄС ухвалила три останні законодавчі акти, необхідні для того, щоб Болгарія запровадила євро з 1 січня 2026 року.
Як повідомляє пресслужба європейської інституції, це завершує процес, який дозволить Болгарії стати 21-м членом єврозони і отримати переваги від використання спільної валюти ЄС, євро, починаючи з наступного року.
Один з трьох законодавчих актів встановлює обмінний курс між євро і болгарським левом на рівні 1,95583 лева за 1 євро. Це відповідає поточному центральному курсу лева в рамках механізму обмінного курсу (ERM II).
Раніше Європейський парламент проголосував за вступ Болгаріїдо єврозони. Ця новина з’явилася на тлі протесту проти вступу Болгарії до єврозони перед будівлею представництва Європейської комісії (ЄК) у Софії. Пізніше проросійська партія «Відродження» організувала протест на площі Незалежність у Софії.
На початку червня Європейська комісія (ЄК) та Європейський центральний банк (ЄЦБ) опублікували свої звіти про конвергенцію, оголосивши про готовність Болгарії приєднатися до єврозони.
Звіт про конвергенцію, підготовлений Єврокомісією, є основою для прийняття Радою ЄС рішення про те, чи відповідає держава-член умовам, необхідним для вступу до єврозони.
Брюссель терміново шукає шляхи покриття дефіциту бюджету України в розмірі до 19 млрд доларів наступного року, пише Financial Times із посиланням на джерела, знайомі з перебігом переговорів.
За даними видання, Європейська комісія обговорює з країнами-членами ЄС різні варіанти, включаючи надання військової підтримки Україні у вигляді позабюджетних грантів, виділення Києву кредитів з існуючої програми підтримки G7 на суму 50 млрд доларів, а також подальше залучення російських активів, заморожених в ЄС.
Прогнозований бюджетний дефіцит України на наступний рік поки що не покривається зовнішнім фінансуванням.
«Зростає занепокоєння щодо наступного року, і багато зацікавлених сторін, які розраховували на угоду про припинення вогню цього року [для полегшення фіскальної напруги в Україні], змушені перераховувати свої витрати і розуміти, що діра [у фінансуванні] залишається, яким би шляхом вони не намагалися її залатати», – сказав високопоставлений чиновник ЄС, який бере участь у переговорах з Києвом.
Комісія вже була змушена скоригувати витрати з пов’язаних з Україною фінансових потоків протягом 2025 року, як повідомили Financial Times чиновники, у відповідь на тривалий конфлікт і відсутність впевненості у швидкому припиненні вогню з Москвою.
Нагальна потреба Брюсселя знайти нове фінансування з’явилася напередодні саміту, присвяченого фінансуванню потреб України у відновленні, який відбудеться у Римі наприкінці цього тижня і в якому візьме участь президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн.
За оцінками МВФ, фінансові потреби України на наступний рік покриті, але це за умови, що війна закінчиться цього року або в середині 2026 року – сценарій, який Україна та ЄС не поділяють.
53% американських компаній в Україні постраждали внаслідок російських ударів, про це в ефірі Радіо Свобода заявив президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер.
За його словами, Американська торговельна палата звернулася до офіційного Вашингтона з проханням продовжити надання військової допомоги Україні, щоб захистити українців і американські компанії, які працюють в Україні.
«Тут наших б’ють, б’ють американський бізнес: 53% наших компаній зазнали пошкоджень, бо прилетіли ракети на підприємства, на офіси, на заводи. І тому ми кажемо, ми просимо президента Трампа, американську адміністрацію, Білий дім: продовжуйте надавати захист, щоб захистити Україну, українців і захистити бізнес, який сьогодні працює тут, в Україні», – зазначив Гундер в ефірі «Свобода LIVE».
Він наголосив, що у 60% компаній-членів Американської торговельної палати загинули співробітники під час війни.
«Ми кажемо: дивіться, це голос американського бізнесу, який сьогодні тут, в центрі Києва, який працює в Україні. Ситуація така – ми тут під час обстрілів і все відчуваємо. І це – велика шкода, яка забирає життя українців. Серед компаній-членів Американської торговельної палати у 60% є випадки, коли співробітники загинули під час цієї війни. Ми доносимо цей меседж», – каже він.
Андрій Гундер додав, що вже мав зустріч, під час якої обговорювалося продовження військової допомоги Україні. Він не уточнив, з ким була ця зустріч.
Президент Американської торговельної палати в Україні висловив сподівання, що адміністрація США дослухається до голосу бізнесу.
За його словами, з 600 американських компаній-членів палати 90% продовжують працювати в Україні.
2 липня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із представниками американських компаній та підприємців – членів Американської торговельної палати. Президент зазначив, що розраховує на голос американського бізнесу у відносинах зі США, адже американські системи в Україні захищають не лише життя людей, а й підприємств. А також наголосив на важливості співпраці між країнами.
Апеляційний суд Парижу 1 липня відхилив скаргу Росії й залишив у силі рішення Арбітражного трибуналу Парижу від 26 листопада 2018 року – про це пресслужба суду повідомила 3 липня.
Це рішення зобов’язало Росію компенсувати збитки, який банк поніс внаслідок окупації українського Криму, зазначає банк.
«Також апеляційний суд вказав, що рішення Арбітражного трибуналу Парижу від 26 листопада 2018 року є визнаним на території Франції та додатково стягнув із Російської Федерації 300 тисяч євро судових витрат», – йдеться в повідомленні.
Членкиня наглядової ради банку Роза Тапанова зазначила, що сума збитків, призначених до стягнення за рішенням суду, перевищує 1,5 мільярди доларів, і суд «і в подальшому робитиме все можливе, щоб стягнути цю суму з РФ».
Голова правління Сергій Наумов заявив, що «Ощадбанк» є першою банківською установою, яка виграла подібну справу проти Росії.
«Вважаємо наш прогрес у цій справі дороговказом, який дає надію багатьом українським бізнесам досягти справедливості щодо відшкодування втрат від російського вторгнення в Україну», – додав він.
Водночас, зазначив заступник голови правління Арсен Мілютін, у банку усвідомлюють, що РФ «ніколи добровільно не виконає рішення суду, і налаштовані на довгу боротьбу»:
«Окрім цього, ми продовжуємо збирати аргументовані докази для отримання компенсації від агресора за нові збитки, завдані під час активної фази війни, що розпочалась у 2022 році».
26 листопада 2018 року Арбітражний трибунал у Парижі ухвалив рішення на користь українського державного банку – стягнути з Російської Федерації збитки, яких банк зазнав унаслідок окупації Криму, в розмірі 1,3 мільярда доларів.
