Європейська комісія залучить аналіз Міжнародного валютного фонду для оцінки позики Україні за рахунок російських активів, повідомив єврокомісар Валдіс Домбровскіс. Про це він сказав журналістам на зустрічі міністрів фінансів та економіки країн Єврогрупи у Копенгагені 19 вересня.

«Єврокомісія пропонує репараційну позику, тобто надання позики Україні з використанням грошового балансу заморожених російських активів, не зачіпаючи по суті претензію РФ на ці активи», – сказав він.

Домбровскіс уточнив, що наразі не очікує детального обговорення цього питання, але в Єврокомісії триває робота над модальністю, часовими рамками та обсягами.

Читайте також: Уряд схвалив проєкт держбюджету-2026 і передасть його для розгляду до Ради

«Щодо обсягів – для нас буде важливо побачити оцінки Міжнародного валютного фонду щодо фінансів, які йому потрібні для України на наступні два роки. МВФ наразі фіналізує цю роботу», – повідомив єврокомісар.

У країнах Заходу з початку повномасштабної російсько-української війни заблоковано понад 260 мільярдів євро активів Росії. Більшість активів (близько 190 мільярдів євро) зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear. Країни ЄС неодноразово обговорювали можливість конфіскувати заморожені активи Росії, але Євросоюз вирішив використати лише прибуток від заморожених активів на допомогу Україні.

У Кремлі плани Заходу конфіскувати російські активи називали зазіханням на державну та приватну власність, а також протизаконними діями.

Уряд Естонії схвалив розширення санкцій проти російського скрапленого природного газу за ініціативою міністра закордонних справ країни Маргуса Цахкни – про це МЗС повідомило 18 вересня.

Цахкна напередодні вніс до уряду країни пропозицію розширити наявні санкції, які забороняють імпорт та купівлю природного газу з Росії. Він назвав метою запровадити повну заборону на імпорт скрапленого природного газу.

Міністр вказав на те, що наразі Естонія дозволяє купівлю та імпорт СПГ з Росії, якщо він не використовується в розподільчій мережі.

«Щойно (запропонована – ред.) поправка набуде чинності, заборона на імпорт також буде поширюватися на скраплений природний газ поза межі розподільчої мережі», – заявив він.

Читайте також: ЗМІ: Естонія на кордоні з РФ будує 40-кілометровий протитанковий рів

Цахкна підкреслив, що Росія не змінила своїх амбіцій і натомість продовжує вести війну проти України та підважувати глобальну безпеку. Він висловив намір Таллінна підвищувати ціну агресії для Росії та шукати способи скоротити доходи її військового бюджету.

Аналогічні заходи, за словами міністра, будуть застосовуватися й до Білорусі.

«Уряд схвалив продовження санкцій. Заборона набуде чинності 1 січня 2026 року, що дасть учасникам ринку достатньо часу, щоб ознайомитися зі змінами та відповідно реорганізувати свою діяльність», – додало МЗС.

За оцінкою уряду, оскільки обсяги імпорту невеликі, обмеження не матиме суттєвого впливу на економіку чи бізнес-середовище Естонії.

У вересні 2022 року естонський уряд заборонив імпорт та закупівлі скрапленого природного газу з Росії. Заборона поширювалася на надання супутніх послуг із передачі газу та його використання в розподільчих системах країни.

Сполучені Штати з розумінням ставляться до питання імпорту російської нафти Угорщиною, заявив 16 вересня журналістам у Брюсселі угорський міністр у справах Європейського Союзу Янош Бока. Про це він сказав перед засіданням міністрів, передає кореспондент Радіо Свобода.

«Американські партнери прекрасно розуміють особливе становище Угорщини й Словаччини та виявляють велике розуміння. В деяких аспектах вони показують навіть більше розуміння, ніж наші європейські партнери», – сказав Бока та наполіг, що угорці перебувають «в прямому контакті» з американськими партнерами, а не ведуть переговори «через пресу».

Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що готовий запровадити «серйозні санкції» проти Росії, якщо всі країни НАТО зроблять те саме і припинять купувати російську нафту.

Читайте також: У ЄС відповіли на вимогу Трампа щодо посилення тиску на Росію

Наразі лише три країни НАТО імпортують російську сиру нафту: це Угорщина, Словаччина, які на понад 85% залежні від російської нафти, а також Туреччина. Проте в Будапешті продовжують наполягати, що не підтримують російську економіку.

«Я думаю, вони (США – ред.) чудово усвідомлюють, що майбутнє російської воєнної економіки не залежить від Угорщини й Словаччини, які разом мають населення менш ніж 50 мільйонів і складають менш ніж 2% валового національного доходу ЄС. Тож я не думаю, що саме Угорщина й Словаччина тримають російську воєнну економіку на плаву», – заявив угорський міністр.

Словаччина та Угорщина можуть імпортувати нафту від інших постачальників через трубопровід Adria через Хорватію, але за вищою ціною. Політика ЄС щодо повної відмови від російських енергоносіїв до 2027 року зобов’язує ці країни диверсифікувати постачальників.

Тим часом Україна у серпні завдала кількох ударів по російському нафтопроводу «Дружба», що спричинило тимчасові затримки з постачанням нафти до Угорщини та Словаччини. У відповідь на критику Будапешта в Києві порадили Угорщині диверсифікувати постачання енергоносіїв.

У червні Єврокомісія запропонувала поступовий план відмови від російських нафти та газу, в тому числі скрапленого, до кінця 2027 року.

Як писало агентство Reuters, посилаючись на внутрішній документ ЄС, уряди країн Європейського Союзу хочуть, щоб Брюссель тримав у таємниці те, як вони планують поступово відмовитися від використання російських енергоресурсів до кінця 2027 року.

Голова білоруського режиму Олександр Лукашенко «посилив тиск» на банківський сектор Білорусі, заявляє Служба зовнішньої розвідки України 16 вересня.

«На тлі серйозних проблем в економіці влада шукає джерела ресурсів, і банки стали однією з ключових мішеней», – повідомили у відомстві.

За його даними, першою вимогою Лукашенка до банків є кредитувати державні пріоритети. СЗР посилається на його заяву, за якою банки нібито недостатньо фінансують економіку:

«Падіння частки банківських кредитів в інвестиціях з 27 % у 2014 році до 12 % у 2024-му трактують як серйозний прорахунок. Відтепер фінустанови мають не лише видавати позики, а й фактично наставляти бізнес, як скорочувати витрати. У хід ідуть і старі рецепти – зокрема створення фінансово-промислових груп, де банки й підприємства штучно об’єднують заради інвестицій».

Читайте також: Литва не дозволить транзит білоруських добрив навіть у разі зняття санкцій США – прем’єрка

Також, додає розвідка, білоруська влада вимагає від банків пришвидшити збільшити частку безготівкових розрахунків. Це трактують як намір встановити повний контроль за грошовими потоками. Мінськ також ймовірно готовий освоювати «сірі фінансові зони, включно з криптовалютами, щоб обходити західні санкції та проводити розрахунки за експорт поза контролем міжнародних банків».

Крім того, Лукашенко вимагає терміново переламати тенденцію до зростання інфляції, покладаючись на адміністративні методи. Банки отримують вказівку стримувати ціни, підміняючи ринкові механізми ручним регулюванням, зазначає СЗР.

Ще однією ініціативою є стимулювання попиту на білоруські товари через розширення споживчого кредитування. Нацбанк Білорусі ставить завдання щонайменше вдвічі збільшити частку кредитів на продукцію місцевих виробників до кінця п’ятирічки. Втім, зазначає розвідка, така модель «лише консервує неефективність: підприємства отримують гарантований збут замість мотивації підвищувати якість».

«Окремо Лукашенко розкритикував банки за використання прибутку «не за призначенням» і підкреслив, що зароблені гроші мають повертатися в економіку. Фактично влада ще раз дала зрозуміти: ресурси банків вважаються державними. У підсумку фінансовим установам відводиться роль «гаманця» режиму – від кредитування пріоритетних секторів до боротьби з інфляцією та обходу санкцій», – додає відомство.

Олександр Лукашенко 8 вересня заявив про необхідність шукати нові ринки збуту для білоруської продукції, яка втрачає російський ринок.

Багато країн Заходу запровадили кілька пакетів санкцій проти режиму Лукашенка у відповідь на придушення інакомислення в країні, відтоді, як спірні президентські вибори у серпні 2020 року викликали масові протести через перемогу авторитарного правителя і десятки тисяч білорусів були заарештовані за висловлення незгоди з режимом. Санкції були розширені після підтримки Мінськом російської повномасштабної війни проти України 2022 року.

Кабмін схвалив проєкт держбюджету на 2026 рік і передасть його для розгляду до Верховної Ради, повідомила премʼєр-міністерка Юлія Свириденко.

За її словами, видатки держбюджету становлять 4,8 трлн гривень (+415 млрд гривень від 2025), доходи – 2 трлн 826 млрд грн (+446,8 млрд грн або 18,8% від 2025), а потреба у зовнішньому фінансуванні становитиме 2 трлн 79 млрд грн.

Головним пріоритетом бюджету Свириденко назвала безпеку і оборону, соціальну стійкість.

«Усі власні надходження і запозичення уряд спрямовує на Сили Оборони — грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виготовлення власної зброї, в тому числі дронів. Оборона: 2,8 трлн грн (27,2% ВВП) на оборону (+168,6 млрд грн до 2025 року)», – написала вона у телеграмі.

Окремо прем’єр-міністерка зазначила, що на виробництво зброї у проєкті держбюджету передбачені щонайменше 44,3 млрд грн – на українські боєприпаси, ракети, протиракетну оборону, авіаційну та бронетанкову техніку.

Минулого тижня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що Україна звернулася до Міжнародного валютного фонду з проханням про нову програму фінансування, оскільки «активні бойові дії тривають, і проєкт держбюджету 2026 року сформований з розрахунком, що війна далека від завершення».

У серпні міністр фінансів Сергій Марченко повідомляв, що потреба України в зовнішньому фінансуванні складає 45 мільярдів доларів, ця сума включає дефіцит бюджету та видатки на погашення зовнішніх боргів.

За даними Міністерства фінансів, до державного бюджету України вже надійшло девʼять траншів у рамках чинної програми розширеного фінансування МВФ загальним обсягом близько 10,6 млрд доларів із запланованих 15,5 млрд доларів США на період 2023-2027 років. З початку повномасштабного вторгнення Міжнародний валютний фонд є третім за величиною джерелом фінансової допомоги Україні, після Європейського Союзу і США, додали в Мінфіні.

Міністр економіки, довкілля та сільського господарства, член керівної радиАмерикансько-Українського інвестиційного фонду відбудови Олексій Соболев заявив про перший візит із американськими партнерами на об’єкти, що можуть стати стартовими проєктами для Інвестиційного фонду відбудови України.

За словами міністра, він разом із делегацією U.S. International Development Finance Corporation відвідали Кіровоградщину, щоб оцінити інвестиційні можливості видобутку та переробки в регіоні.

Соболєв зазначив, що під час візиту оглянули Бирзулівський ГЗК та Лікарівське родовище – перспективні майданчики, які розглядаються для портфеля проєктів Фонду.

«Тут видобувають насамперед титанові руди та планується також видобуток цирконієвих руд в майбутньому. Є й потенційні поклади гафнію – одного з рідкісноземельних металів, який використовують у ядерній енергетиці, аерокосмічній галузі і не тільки», – написав він у фейсбуці, додавши, що такі візити є важливими, щоб оцінити «потенціал на місцях, врахувати усі аспекти майбутніх інвестицій».

Україна і США 30 квітня підписали угоду про економічне партнерство і створення Інвестиційного фонду відбудови. За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, документ, серед іншого, передбачає, що повна власність і контроль залишаються за Україною, фонд створюється 50/50, жодних боргових зобов’язань України перед США, угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюз, а фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій.

Угода про американсько-український інвестиційний фонд відбудови офіційно набула чинності в травні, після передачі дипломатичної ноти США.

Європейська комісія виділяє Україні додаткові 40 мільйонів євро гуманітарної допомоги напередодні чергової зими під час повномасштабної російської агресії, заявила пресслужба відомства 12 вересня.

Виконавчий орган ЄС очікує, що пакет підтримки посилить готовність України до зими та захистить цивільне населення від екстремальних холодів.

Допомога передбачатиме матеріали для житла, ремонт пошкоджених будинків та центрів для переселенців, покращення доступу до води, санітарії та опалення. Пакет включатиме грошову допомогу, тверде паливо, опалювальні прилади та ізоляцію, а також пункти аварійного обігріву.

«Зима приносить нові труднощі мільйонам українців, які вже страждають від наслідків війни Росії. Ми повинні бути єдиними в солідарності, посилити нашу колективну гуманітарну відповідь та захистити найбільш вразливих у прийдешні холодні місяці. Цими додатковими 40 мільйонами євро ми підтверджуємо нашу відданість народу України – із солідарністю, людяністю та рішучістю», – йдеться в коментарі єврокомісарки з питань кризового менеджменту Хаджі Лабіб.

Уряд Великої Британії анонсував виділення загалом 142 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 164 мільйонів євро) на підтримку України протягом зими, а також наступного року.

Зокрема, 100 мільйонів фунтів підуть на гуманітарну допомогу цивільним у прифронтових громадах. До пакету увійде відновлення систем водопостачання та опалення та допомогу в створенні робочих місць і «посилення української стійкості під час четвертої війни протиправної війни Росії».

Читайте також: Зеленський анонсував «спеціальний інструмент» Європи проти обходу Росією санкцій

«42 мільйони фунтів стерлінгів допоможуть провести життєво важливий ремонт мережі передачі електроенергії та встановити критично важливий захист для газової та енергетичної інфраструктури в той час, як зима починає даватися взнаки», – заявили в уряді.

У липні голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала виділити 100 мільярдів євро для України в наступному довгостроковому бюджеті ЄС на 2028-2034 роки.

У серпні Інститут дослідження війни прогнозував, що Росія найближчими тижнями може посилити свої атаки для погіршення стану української енергетичної інфраструктури напередодні майбутньої зими.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп запропонував європейським країнам запровадити високі імпортні мита на товари з Китаю та Індії для того, щоб переконати Пекін і Делі скоротити або відмовитися від закупівель російських енергоресурсів. Про це повідомило видання Financial Times, згодом інформацію підтвердили CNBC і BBC.

За словами президента Трампа, слідом за цим США запровадять аналогічні мита.

За даними журналістів, пропозиція Трампа прозвучала під час телефонної розмови з делегацією Євросоюзу, яка зараз у Вашингтоні обговорює із високопоставленими представниками Білого дому майбутнє санкцій. Трамп говорив про можливість запровадження 100-відсоткового імпортного мита на товари з обох країн.

За словами джерела Financial Times у Білому домі, президент вважає, що «очевидний підхід полягає в необхідності введення вражаючих мит та підтримки їх доти, доки китайці не відмовляться від купівлі нафти».

У зустрічі американських та європейських осіб брала участь прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка закликала учасників вжити рішучих заходів для того, щоб позбавити Росію ресурсів для ведення війни.

Наприкінці серпня президент Трамп підвищив наполовину – до 50 відсотків – імпортне мито на товари з Індії за відмову Делі зменшити закупівлі російської нафти. Більшість китайських товарів поки що обкладається 30-відсотковими митами. Дональд Трамп відклав запланований раніше підйом мит до 145 відсотків на китайський імпорт, продовживши торгові переговори з Китаєм.

Україна звернулася до Міжнародного валютного фонду з проханням про нову програму фінансування, заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, яка 9 вересня провела зустріч із місією МВФ, що протягом останнього тижня працювала в Києві.

«Україна пройшла рекордні вісім переглядів за чинною програмою. Я вдячна МВФ за підтримку усі ці роки повномасштабного вторгнення. Але активні бойові дії тривають, і проєкт держбюджету 2026 року сформований з розрахунком, що війна далека від завершення», – написала Свириденко у телеграмі.

«Сьогодні на зустрічі передала керівнику місії МВФ Гевіну Грею лист із запитом про нову програму співпраці, яка повинна підтримати Україну протягом наступних декількох років», – додала вона.

За словами прем’єрки, сторони домовилися продовжити консультації між командами в наступні місяці, «щоб отримати позитивне рішення Ради директорів МВФ до кінця року».

Свириденко не уточнила, скільки коштів уряд прагнутиме отримати в рамках нової програми.

За даними Міністерства фінансів, до державного бюджету України вже надійшло девʼять траншів у рамках чинної програми розширеного фінансування МВФ загальним обсягом близько 10,6 млрд доларів із запланованих 15,5 млрд доларів США на період 2023-2027 років. З початку повномасштабного вторгнення Міжнародний валютний фонд є третім за величиною джерелом фінансової допомоги Україні, після Європейського Союзу і США, додали в Мінфіні.