Україна 8 січня надала право на видобуток літію з великого державного родовища Добра в Кіровоградській області американським інвесторам, серед яких є мільярдер Рональд Лаудер, друг президента США Дональда Трампа, повідомляє The New York Times. Іншим інвестором є ірландська компанія TechMet: її найбільшим акціонером є американська державна інвестиційна агенція DFC, створена під час першого терміну Трампа.

Лаудер – великий спонсор Республіканської партії із Нью-Йорка та єдиний спадкоємець косметичної компанії Estee Lauder, заснованої його батьками Есте та Джозефом Лаудерами. Forbes оцінював його статки у травні 2025 року в 4,7 мільярда доларів, що ставило його на 796-те місце у списку світових мільярдерів. Він знає Трампа ще з часів університету.

Літій – ключовий компонент для таких технологій, як електричні акумулятори та комп’ютерні плати. Адміністрація Трампа виявляє особливий інтерес до нього та інших рідкісноземельних металів по всьому світу, намагаючись зменшити залежність США від постачання з Китаю.

Київ поки що не коментував передачу родовища американським інвесторам. Але двоє членів комісії українського уряду на умовах анонімності розповіли виданню, що рішення було ухвалене.

«Рішення все ще вимагає офіційного схвалення Кабінету міністрів України, водночас чиновники заявили, що угода фактично укладена», – пише газета. У матеріалі також сказано, що консорціум-переможець випередив конкурентів, виконавши більшість критеріїв тендеру, визначених українською владою. Невідомо, скільки саме Лаудер та TechMet зобов’язалися інвестувати в розробку родовища, але в тендері було встановлено мінімальний обсяг інвестицій у 179 мільйонів доларів.

У травні 2025 року США та Україна підписали угоду про розробку рідкісноземельних металів в українських надрах. Трамп тоді заявив, що США «теоретично отримають набагато більше, ніж 350 мільярдів доларів», які, за його словами, були виділені Україні як військова допомога.

Національний банк України встановив на 12 січня курс 43 гривні 7,57 копійки за долар. Офіційний курс уп’яте поспіль цього тижня оновив мінімум гривні щодо долара.

За підсумками торгів 5 січня історичний мінімум був оновлений уперше цього року – на 6 січня був установлений курс 42 гривні 42,08 копійки за долар. Відтоді національна валюта втратила ще понад 1,5% порівняно з американською.

За даними Bloomberg, на українському міжбанківському валютному ринку торги 9 січня завершилися на рівні 43 гривні 13,5 копійки за долар.

3 жовтня 2023 року курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.

Національний банк України встановив на 9 січня курс 42 гривні 99,04 копійки за долар. Офіційний курс учетверте поспіль цього тижня оновив мінімум гривні щодо долара.

За підсумками торгів 5 січня історичний мінімум був оновлений уперше цього року – на 6 січня був установлений курс 42 гривні 42,08 копійки за долар. Відтоді національна валюта втратила ще понад 1% порівняно з американською.

За даними Bloomberg, на українському міжбанківському валютному ринку торги 8 січня завершуються на рівні 43 гривні 7,5 копійки за долар (дані станом на 15:30).

3 жовтня 2023 року курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.

Кабінет міністрів підготував проєкт оновленого Трудового кодексу – про це Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства повідомило 7 січня.

Як очікують у відомстві, документ має «комплексно оновити правила праці та замінити застарілу рамку трудового законодавства, сформовану ще у 1971 році».

«Оновлення Трудового кодексу є частиною євроінтеграційних зобов’язань України та наближення до європейських стандартів у сфері праці. Проєкт передбачає імплементацію понад 30 директив ЄС, зокрема щодо робочого часу, прозорих і передбачуваних умов праці, поєднання роботи та сімейних обов’язків, охорони праці та інших напрямів», – заявили в Мінекономіки.

За даними міністра Олексія Соболєва, проєкт подали, щоб оновити трудове законодавство під сучасну економіку та європейські стандарти.

Читайте також: Проєкт Трудового кодексу: законодавці забули про військових?

«Ринок праці в Україні досі функціонує за Кодексом законів про працю 1971 року й не встигає за реальністю, особливо після пандемії та в умовах повномасштабної війни. Точкові правки не прибирають суперечностей, тому потрібне системне оновлення», – заявив він.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко вважає, що кодекс має дати старт реформі ринку праці. Вона заявила, що команда Мінекономіки працювала над документом понад два роки.

«Ринок праці в Україні досі функціонує за Кодексом законів про працю 1971 року. За цей час змінилися структура економіки, формати зайнятості та потреби роботодавців і працівників. Новий Трудовий кодекс це враховує та формує зрозумілі правила трудових відносин», – зазначила голова уряду.

Вона додала, що документ є одним з ключових кроків для втілення Стратегії зайнятості населення до 2030 року, яку Кабмін також ухвалив сьогодні під час засідання.

Свириденко назвала окремі зміни, передбачені Кодексом:

• він визначає 8 ознак трудових відносин; це має допомогти зменшити правову невизначеність та вивести зайнятість з тіні. Попередні обсяги детінізації ринку праці оцінюють у 43 мільярди гривень на рік
• збільшення кількості типів трудових договорів з 6 до 9, чітке врегулювання сучасних форматів роботи, які включають дистанційну, надомну, нефіксований робочий час. Також працівник зможе укладати з роботодавцем кілька типів трудових договорів
• прирівняння електронних документів до паперових у трудових відносинах
• прозорий механізм визначення мінімальної зарплати як місячної, так і погодинної, узгоджений зі стандартами Євросоюзом
• гнучкі режими праці для працівників, які мають дітей; право на гнучкі форми роботи, також передбачене розширення прав обох батьків на відпустку для догляду за дитиною: і мати, і батько зможуть взяти по два місяці відпустки
• ризик-орієнтований підхід до інспекції праці
• механізм поєднання навчання й першої роботи (учнівський трудовий договір) для працевлаштування молоді

Свириденко наголосила, що ухвалення Кодексу є важливим кроком для подальшої євроінтеграції України. Документ передбачає імплементацію понад 30 директив ЄС, регламентів та конвенцій Міжнародної організації праці.

Надалі парламент має розглянути документ у першому читанні.

Читайте також: «90 мільярдів підтримки України». На що Європейський інвестиційний банк даватиме гроші у 2026 році

Мінекономіки зазначає, що «готове до професійного обговорення з народними депутатами, соціальними партнерами, бізнесом та експертним середовищем у межах парламентської процедури».

У листопаді Україна та Міжнародний валютний фонд досягли домовленості на рівні персоналу щодо запиту української влади щодо нової 48-місячної розширеної угоди в рамках розширеного фінансування (EFF) з потенційним доступом у розмірі близько 8,1 млрд доларів США. Поміж іншого, фонд повідомив про домовленість щодо заходів для детінізації економіки, зокрема, через «усунення лазівок у чинному трудовому кодексі».

Національний банк України встановив на 8 січня курс 42 гривні 71,55 копійки за долар. Офіційний курс утретє поспіль цього тижня оновив мінімум гривні щодо долара.

За підсумками торгів 5 січня історичний мінімум був оновлений уперше цього року – на 6 січня був установлений курс 42 гривні 42,08 копійки за долар. На 7 січня діє курс 42 гривні 56,34 копійки за долар.

За даними Bloomberg, на українському міжбанківському валютному ринку торги 7 січня завершуються на рівні 42 гривні 87 копійок за долар.

3 жовтня 2023 року курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.

Національний банк України встановив на 7 січня курс 42 гривні 56,34 копійки за долар. Це сталося вперше в історії, офіційний курс оновив мінімум гривні щодо долара.

За підсумками торгів 5 січня історичний мінімум був оновлений уперше цього року – на 6 січня був установлений курс 42 гривні 42,08 копійки за долар.

За даними Bloomberg, на українському міжбанківському валютному ринку торги 6 січня завершуються на рівні 42 гривні 55 копійок за долар.

3 жовтня 2023 року курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.

Президент Володимир Зеленський призначив нового очільника Національної комісії з цінних паперів – про це йдеться в указі, який Офіс президента опублікував 31 грудня 2025 року.

«Призначити Семенюка Олексія Володимировича Головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку», – йдеться в тексті.

Раніше Зеленський звільнив попереднього очільника комісії Руслана Магомедова. Причини звільнення не вказувалися.

Магомедов очолив НКЦПФР у лютому 2021 року.

Президент України Володимир Зеленський звільнив Руслана Магомедова з посади голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Відповідний указ №1018 від 31 грудня опублікований на cайті президента. Причини звільнення не вказуються.

Магомедов очолив НКЦПФР у лютому 2021 року.

Агентство «Інтерфакс-Україна» нагадує про заяву на звільнення від члена НКЦПФР Іраклія Барамії у жовтні, також було подання на звільнення ще одного члена комісії – Максима Лібанова, у якого закінчився термін повноважень.

За даними видання «Економічна правда», заяви на ім’я президента Володимира Зеленського з проханням звільнити їх із займаних посад у перших числах грудня подали ще два члена НКЦПФР Юрій Бойко та Ярослав Шляхов.

Якщо всіх чотирьох членів НКЦПФР буде звільнено, а замість них не буде призначено нових, комісія втратить кворум. Окрім того, як сказав агентству «Інтерфакс-Україна» один з членів НКЦПФР, з 1 січня 2026 року набуває чинності норма нового закону, згідно з якою перед поданням на призначення члена комісії претенденти мають пройти комісію з відбору, що може збільшити час на це кадрове рішення.

Експорт російського трубопровідного газу до Європи у 2025 році скоротився на 44%, до 18 мільярдів кубічних метрів, повідомляє Reuters, посилаючись на дані європейської газотранспортної групи Entsog.

Це мінімальне значення з 1970-х років. Тоді СРСР уперше став експортувати газ із Сибіру до Європи. Так, 1973 року Радянський Союз поставив 6,8 мільярда кубічних метрів газу, а 1975-го – 19,3 мільярдів кубічних метрів газу.

Пік експорту припав на 2018–2019 роки: тоді обсяги постачання перевищили 175–180 мільярдів кубометрів на рік і приносили десятки мільярдів доларів.

Reuters зазначає, що скорочення постачань пов’язане із припиненням угоди про транзит російського газу через Україну та з тим, що Євросоюз скорочує імпорт енергоносіїв із Росії.

Наразі єдиний транзитний маршрут для експорту російського газу до Європи — «Турецький потік». Крім Туреччини, газ цим трубопроводом отримують Сербія, Угорщина та Словаччина.

Росія також постачає зріджений природний газ (ЗПГ) за допомогою танкерів і залишається другим за обсягами постачальником ЗПГ до Євросоюзу після США, пише Reuters.

Президент Володимир Зеленський відповів на питання про те, чи виплата репарацій Україні згадувалася під час зустрічі із президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом напередодні.

«Передусім, ми зацікавлені, щоб Росія дала нам гроші, щоб це були репарації. Американці це називають не репараціями, а компенсаціями, тому що я думаю, що їм не дуже подобається слово репарації, скажу чесно. Але для нас важливо отримати гроші, щоб відновити нашу державу», – підкреслив голова держави.

Він нагадав, що питання репараційної позики «вже вирішили з європейцями», а більшість заморожених активів РФ розташована саме в юрисдикції блоку.

«Перші 100 мільярдів ми отримаємо найближчі два роки однаковими траншами. Якщо не буде війни, дай Бог, щоб не було, ми ці гроші будемо витрачати на відновлення нашої держави. Якщо нам прийдеться захищатися, то є на що купувати цей захист».

Читайте також: Туск про фінансування ЄС для України: «тепер у вас сильніші карти»

Напередодні під час зустрічі із Зеленським президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що Росія «хоче успіху України» і нібито допомагатиме у відбудові.

Ця заява пролунала на тлі масованих атак РФ по енергетичній інфраструктурі України.

Лідери ЄС вночі 19 грудня схвалили рішення про надання Україні 90 мільярдів євро на наступні два роки. Йдеться про кредит, підкріплений бюджетом ЄС, а не про репараційну позику, яку активно обговорювали останні тижні.

Репараційний кредит розглядався як механізм фінансової підтримки для України обсягом до 90 мільярдів євро на найближчі два роки за рахунок доходів і грошових залишків заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.

Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів і називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.