Зеленський обговорив із головою Європейського центробанку використання російських активів

Президент Володимир Зеленський повідомив про розмову із президенткою Європейського центрального банку Крістін Лагард 10 жовтня.

За його словами, він поінформував Лагард про російську масовану атаку на Україну вночі проти 10 жовтня.

«Поінформував про наслідки цього терористичного удару. Зараз у різних наших регіонах працюють ремонтні бригади, енергетики. Робимо все, щоб відновити нормальне життя», – заявив він.

Президент вказав на важливість «реальної» відповідальності для Росії за затягування війни.

«Обговорили, як справедливо використати заморожені російські активи заради захисту від російської ж війни та відновлення життя в Україні. Рішення, як це зробити, є. Дякую за підтримку. Має бути достатня політична воля у Європі, адже саме там зосереджена найбільша частина цих активів», – сказав голова держави.

Читайте також: «Можливий колапс України»: в Єврокомісії пояснили, навіщо репараційна позика і як її можуть надати

Зеленський додав, що більшість партнерів підтримує Україну і в цьому, і Київ розраховує на дії. За його словами, сторони домовилися про тісну співпрацю з іншими європейськими лідерами.

Пресслужба Лагард наразі не коментувала розмову.

У ніч на 10 жовтня війська РФ завдали комбінованого удару по території України. За даними Повітряних сил ЗСУ, противник застосував 32 ракети та 465 БпЛА різних типів. Військові зафіксували прямі влучання 13 ракет та 60 ударних БпЛА на 19 локаціях та падіння збитих (уламки) на 7 локаціях.

Як повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, це був один з найбільших сконцентрованих ударів саме проти обʼєктів енергетики, значна частина ракет в ударі – балістичні, є суттєві пошкодження енергетичної інфраструктури. У дев’яти областях були запроваджені аварійні відключення світла.

Кредит на картку онлайн

Після розслідування «Схем» держава відсуджує активи ліквідованих російських банків у покупця, який приховав свої зв’язки з РФ

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розірвав договори зі «Спектрум Ессетс» – компанією-переможницею державного аукціону, власниця якої Марина Євсєєва, як встановили «Схеми» (Радіо Свобода) під час викупу активів ліквідованих російських банків, приховала від українських органів влади своє російське громадянство.

Після виходу журналістського матеріалу факт наявності у неї громадянства країни-агресора підтвердили в СБУ. При цьому, повертати Фонду набуті активи «Спектрум Ессетс» добровільно відмовляється, тому державні ліквідатори намагаються повернути їх через суди, та стягнути з компанії штрафи, здобуваючи перші позитивні рішення. Про це йдеться у новому матеріалі журналістів «Схем» (Радіо Свобода).

На початку 2024 року «Спектрум Ессетс» придбала у держави пул активів ліквідованих російських і українських банків, нерухомість і права вимоги зобовʼязань по кредитах на 2,8 мільярда гривень. Хоча постанова Кабінету міністрів України забороняє громадянам Росії та їхнім компаніям стягувати борги з українців, а правила аукціону – брати в них участь.

У лютому 2025 року, після виходу журналістського розслідування «Схем», Національний банк України анулював ліцензію «Спектрум Ессетс» на діяльність фінансової компанії, заборонивши компанії надавати кошти в кредит і стягувати відсотки. Нині «Спектрум Ессетс» намагається повернути собі ліцензію у суді.

У той же період Фонд гарантування вкладів розірвав угоди зі «Спектрум Ессетс» на підставі пункту про непов’язаність нового власника активів із країною-агресором, оскільки договори між Фондом гарантування вкладів і компанією «Спектрум Ессетс» передбачали: у разі виявлення зв’язків покупця з Росією угоди визнаються недійсними, активи повертаються державі, а компанія сплачує штраф у розмірі 100% вартості активів (124 мільйони гривень). За ці активи і штраф зараз триває судова боротьба, в якій Фонд уже здобув перші позитивні рішення, йдеться в матеріалі журналістів.

Наприклад, в липні Господарський суд Києва став на бік «Промінвестбанку» й ухвалив рішення стягнути зі «Спектрум Ессетс» 19 тисяч гривень штрафу на підставі інформації про наявність у власниці компанії Марини Євсєєвої громадянства Російської Федерації.

Окремо банки повертають собі право на активи і за іншою механікою – звертаються до господарських судів, щоб відновити свої права як кредитора у справах про борги на мільярди гривень. Тут теж є позитивні для держави рішення. Так, Господарський суд Одеської області став на бік «МР Банку» у справі про повернення права вимоги боргу ФК «Чорноморець» у розмірі 2,3 мільярдів гривень.

У своєму рішенні суд сам навів постанову Кабміну, якою встановлюється, що правочини, укладені з порушенням мораторію на стягування кредитів з українців, є нікчемними. А тому з урахуванням підтвердження наявності у власниці «Спектрум Ессетс» Марини Євсєєвої російського громадянства повернув «МР Банку» права кредитора, зобов’язавши «Спектрум Ессетс» повернути банку оригінали кредитного договору. Нині цю ухвалу «Спектрум Ессетс» теж оскаржує в апеляції.

Окрім того, у червні цього року Господарський суд Київської області задовольнив заяву «МР Банку» про відновлення його участі як кредитора в іншій справі – про банкрутство компанії з Київщини з правом вимоги у 131 мільйон гривень у зв’язку з вибуттям зі справи «Спектрум Ессетс», яка, на думку суду, порушила умови договору про купівлю активів банку, через наявність у власниці компанії російського громадянства.

Окремо банки під управлінням Фонду гарантування вкладів активно подають позови проти компанії «Спектрум Ессетс», намагаючись убезпечити майно і права вимоги, придбані на аукціонах, від перереєстрації, а також стягнути штрафні санкції.

Наприклад, у червні 2025 року Господарський суд Одеської області наклав арешт на ТЦ «Маліновський» в Одесі, придбаний «Спектрум Ессетс» на аукціоні, за позовом «МР Банку». Апеляція компанії була безуспішною. В іншій справі Верховний Суд залишив чинним рішення про арешт двох мільйнів гривень на рахунках «Спектрум Ессетс» за позовом «Промінвестбанку».

Однак суди не завжди підтримують банки, йдеться в матеріалі. Господарський суд Києва відмовив «МР Банку» в арешті 100 млн грн у справі проти «Спектрум Ессетс» щодо штрафу і витребування прав вимоги за кредитом на 2,3 млрд грн, виданим у 2011 році ФК «Чорноморець» одеського бізнесмена Леоніда Клімова. Апеляційний суд залишив рішення без змін, зазначивши відсутність доказів спроб відчуження майна компанією.

Деякі справи зупинено. Наприклад, справа за позовом «МР Банку» про стягнення 11,5 млн гривень призупинена Господарським судом Києва – це пов’язано із тим, що «Спектрум Ессетс» оскаржує рішення НБУ про позбавлення фінансової ліцензії в Київському окружному адміністративному суді, вимагаючи визнати його протиправним.

СБУ, як третя сторона, підтвердила громадянство РФ у засновниці компанії Марини Євсєєвої. У вересні 2025 року суд запросив у Держприкордонслужби дані паспортів, які використовувала Євсєєва при перетині кордону з 2018 року. Через це провадження господарські суди призупиняють пов’язані справи, хоча ФГВФО оскаржує такі рішення.

Водночас Господарський суд Сумської області відмовив «Спектрум Ессетс» у зупиненні справи за позовом «Мегабанку» про стягнення 227 тис. грн, оскільки компанія не довела неможливість розгляду справи до вирішення питання про наявність громадянства РФ у Євсєєвої.

Євсєєва, як встановили «Схеми» в журналістському розслідуванні, продовжувала після початку повномасштабного вторгнення відвідувати Росію, куди відтоді прилітала щонайменше шість разів, використовуючи свій російський паспорт.

На запитання «Схем» Марина Євсєєва відповіла, що проживає у США і відмовилася від російського громадянства, але на прохання редакції не змогла надати цьому документальних підтверджень, як і не пояснила, чому в такому разі в офіційних державних реєстрах РФ її російське громадянство значиться чинним.

Журналісти також з’ясували, що фірмою, яка виграла аукціон Фонду гарантування вкладів, за довіреністю від Євсєєвої управляв Михайло Трубчік, який, окрім американського, має громадянство Білорусі та якому СБУ забороняла в’їзд в Україну, називаючи представником «глибоко законспірованої мережі спецслужб РФ». Згодом Трубчік успішно оскаржив цю заборону в Окружному адмінсуді.

У листуванні з журналістами «Схем» звинувачення СБУ на свою адресу Трубчік прокоментував так: «У мене є домовленість із СБУ, яка забороняє мені розголошувати будь-яку інформацію». Цю заяву Трубчіка в СБУ на запит «Схем» не прокоментували, але сказали, що мають право забороняти в’їзд іноземцям, якщо вбачають для цього законні підстави.

Після розслідування «Спектрум Ессетс» змінила власника на громадянина США Євгена Пікуліка і керівника – на Петра Доценка. Доценко стверджує, що не знайомий із Євсєєвою та був найнятий новим власником.

Компанія також почала передавати права вимоги за кредитами, отриманими на аукціонах 2020 року від «Надра Банку» та «Фідобанку», новоствореній фірмі «Амстер 1». Ця компанія, заснована у березні 2025 року, належить Юрію Кузнецову, який має російський паспорт і податковий номер у РФ. Телефон «Амстер 1» станом на 2018 рік належав Євгенію Шаміну, який мешкає у Москві й також має російське громадянство.

Кузнецов заперечує використання російського паспорта, але витоки даних свідчать, що він неодноразово використовував свій російський паспорт, йдеться в матеріалі «Схем». Журналісти чекають на офіційні коментарі від «Спектрум Ессетс» і «Амстер 1».

Кредит на картку онлайн

Міністри фінансів ЄС 10 жовтня обговорять репараційну позику Україні й економічну ситуацію в Росії

Міністри фінансів Європейського Союзу на своєму черговому засіданні в Люксембурзі 10 жовтня обговорять пропозицію Єврокомісії надати Україні репараційну позику, основою якої можуть стати російські заморожені активи. Про це Радіо Свобода стало відомо від кількох поінформованих дипломатів, знайомих із підготовкою зустрічі.

Дискусії відбудуться під час сніданку, запланованого на 10:00 ранку за місцевим часом.

Очікується, що Єврокомісія представить свіжі напрацювання щодо можливостей надати Україні репараційний кредит і відповість на численні запитання держав-членів.

Ключовим залишається питання гарантій для Бельгії, на території якої зберігаються активи. Обговорюється можливість надання їй двосторонніх гарантій, а також їх включення в наступний бюджетний цикл ЄС. Утім, для останньої опції знадобиться схвалення всіх 27 держав-членів Євросоюзу.

Наступним етапом у потенційному погодженні багатомільярдної позики для України стане обговорення на рівні лідерів під час їхнього наступного саміту в Брюсселі наприкінці жовтня.

За словами дипломатів, від лідерів очікується політична згода на прогрес у цьому питанні. За її наявності розпочнеться переговорний процес по суті.

Єврокомісія, як очікується, представить формальну пропозицію, а держави-члени займуться необхідними для надання відповідних гарантій національними процедурами.

У переважній більшості з них потрібне також схвалення парламенту для надання гарантій, які вимагає Бельгія з огляду на те, що сума російських заморожених активів на її території дорівнює третині її ВВП.

Читайте також: Нова ідея використання російських заморожених активів Україною. У чому дилема ЄС?

10 жовтня Єврокомісія також поінформує міністрів фінансів ЄС про вплив європейських санкцій на російську економіку. Дипломати сказали Радіо Свобода, що, згідно з останніми даними, обмеження працюють: економічна ситуація в Росії погіршується, інфляція вдвічі вища, ніж повідомляється офіційно.

Сума готівки, накопичена завдяки облігаціям російського Центробанку в бельгійському центральному депозитарії Euroclear, становить близько 176 мільярдів євро. Росії ці кошти не повертають у зв’язку з санкціями, запровадженими Євросоюзом у відповідь на її повномасштабне вторгнення до України. Ідея надання Україні репараційного кредиту полягає в тому, щоби передати цю готівку ЄС, який «укладе індивідуальний борговий контракт із Euroclear під 0% річних».

Кредит на картку онлайн

Уряд пропонує збільшити видатки на оборону: Шмигаль розповів, звідки планують брати кошти

Кабінет міністрів 6 жовтня ухвалив зміни до державного бюджету на 2025 рік. Зокрема, видатки Міністерства оборони пропонується збільшити загалом на 311 мільярдів гривень, уточнив міністр Денис Шмигаль.

За його словами, кошти планують спрямувати на покриття пріоритетних потреб:

  • закупівля озброєння (в тому числі дронів), боєприпасів, військової техніки, обладнання
  • своєчасні виплати грошового забезпечення військовослужбовцям
  • соціальна підтримка родин військових

«Чітко розуміємо, з яких джерел ці видатки будуть покриватися. Це кошти в межах ініціативи ERA, скорочення непершочергових бюджетних видатків, заощадження коштів на обслуговуванні державного боргу та інші статті», – заявив голова Міноборони.

Шмигаль додав, що уряд адаптує бюджет «до реалій сучасної війни».

Читайте також: Справа про закупівлі продуктів у Міноборони: НАБУ повідомило про завершення слідства

Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що Кабмін ухвалив зміни до державного бюджету на 2025 рік, передбачивши додаткові 324,7 мільярда гривень на оборону. З цієї суми понад 310 мільярдів планують спрямувати до загального фонду.

Зокрема, 202 мільярди пропонується спрямувати на грошове забезпечення військових, 100 – на озброєння, 8 мільярдів – на інші військові витрати.

Свириденко додала, що уряд розраховує на швидке ухвалення змін у парламенті.

У вересні вона повідомила, що Кабмін схвалив проєкт держбюджету на 2026 рік і передає його до Верховної Ради.

Кредит на картку онлайн

«Можливий колапс України»: в Єврокомісії пояснили, навіщо репараційна позика і як її можуть надати

Україну слід забезпечити ресурсами, щоб вона могла надалі чинити опір російській агресії, тому Європейська комісія працює над репараційною позикою для України, основою якої мають стати заморожені російські активи. Про це журналістам повідомив посадовець Єврокомісії на умовах анонімності, передає кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.

Чиновник навів дані Міжнародного валютного фонду, за якими в 2026-2027 роках Україні потрібно близько 52 мільярдів євро бюджетної підтримки, і ця оцінка не враховує потреби ЗСУ.

«Отже, суми досить значні, й залежно від прогнозу щодо бойових дій, вони можуть легко збільшитися приблизно до 80 мільярдів протягом наступних двох років… Ненадання підтримки, найімовірніше, призведе до колапсу України, що, на нашу думку, становитиме серйозну загрозу безпеці Європи», – наголосив посадовець Єврокомісії.

Співрозмовник журналістів зауважив, що нині в ЄС «не можуть розраховувати на те, що США нададуть значні суми». Відтак зросла актуальність того, щоб задіяти до допомоги Україні заморожені російські активи, при цьому «не порушуючи міжнародне право».

«Ми вважаємо, що знайшли спосіб це зробити, і дуже важливо одразу сказати, що ми пропонуємо не конфіскацію в жодному разі», – зазначив чиновник.

Йдеться, за його словами, про те, щоби позичити кошти в депозитарія Euroclear.

«Ключова ідея, яка певною мірою дуже проста, полягає в тому, що ми даємо вказівку EuroClear (бельгійському депозитарію цінних паперів – ред.) інвестувати готівку (накопичену завдяки облігаціям РФ – ред.) в Європейський Центральний Банк… ЄС використає ці кошти для надання Україні позики з обмеженим регресом, що означає, що Україні доведеться повертати борг лише після тог як Росія компенсує збитки, завдані військовою агресією», – наголосив посадовець.

Він нагадав про рішення саміту ЄС в жовтні 2024 року, в якому лідери погодилися, що активи РФ мають лишатися знерухомленими, доки триватиме агресія Росії проти України і доки Москва не компенсує завдані збитки. За таких умов, наголосив чиновник, ризики є «обмеженими».

Читайте також: Мерц очікує на рішення щодо використання російських активів через три тижні

«Доки держави-члени робитимуть те, що вони обіцяли, а саме: ремобілізують активи, якщо Росія сплатить завдані збитки, цей ризик не матеріалізується», – сказав співрозмовник журналістів.

Якщо Україна отримає від Росії репарації, вона поверне надану їй позику, тоді своєю чергою ЄС поверне кошти депозитарію Euroclear, а він – Росії. Таким чином, потреби в гарантіях від держав-членів не буде.

Якщо Росія не сплачуватиме репарації, активи своєю чергою лишатимуться знерухомленими, як вирішили лідери ЄС, і таким чином потреби в гарантії також не буде.

«Лише якщо держави-члени добровільно вирішать ремобілізувати активи, тобто скасувати санкції в ситуації, коли заявлена умова для скасування цих санкцій не виконана… тоді, очевидно, це призведе до застосування гарантії. Але дуже важливо сказати, що держави-члени самі вирішують, чи хочуть вони на той момент скасувати це та прийняти наслідки також і у фінансовому плані», – пояснив посадовець Єврокомісії.

Зараз Єврокомісія веде переговори з державами-членами щодо формату репараційної позики для України. Конкретну пропозицію можуть сформулювати після саміту лідерів ЄС, запланованого на кінець жовтня.

В знерухомленому стані російські активи тримають санкції ЄС, запроваджені на початку російського повномасштабного вторгнення до України. Щоб зберегти їх у такому стані, Єврокомісія пропонує подовжувати обмеження, що необхідно двічі на рік, не одностайно, а кваліфікованою більшістю.

На запитання журналістів, чому цей механізм не застосовувався раніше, якщо він є юридично можливим, посадовець Єврокомісії зауважив, що «це не той крок, за який йдуть із легкістю».

Сума готівки, накопичена завдяки облігаціям російського Центробанку в бельгійському центральному депозитарії Euroclear, становить близько 176 мільярдів євро. Росії ці кошти не повертають у зв’язку з санкціями, запровадженими Євросоюзом у відповідь на її повномасштабне вторгнення до України. Ідея надання Україні репараційного кредиту полягає в тому, щоби передати цю готівку ЄС, який «укладе індивідуальний борговий контракт із Euroclear під 0% річних».

Брюссель використає ці кошти, щоб профінансувати позику Україні, яку вона своєю чергою поверне лише у випадку відшкодування завданих їй збитків Росією. Кремль засудив цю ідею як «чисту крадіжку».

30 вересня президент Росії Володимир Путін у свою чергу підписав указ про новий порядок продажу федеральних активів. За даними Bloomberg, Росія готова націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи у відповідь на можливе вилучення своїх коштів за кордоном.

Кредит на картку онлайн

Мінфін: Україна отримала від Євросоюзу вже 14 млрд євро із 18,1 млрд, передбачених у межах ERA

Україна отримала від Європейського Союзу черговий транш на 4 мільярди євро в межах ініціативи «Групи семи» Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), повідомляє Міністерство фінансів 1 жовтня.

«Загалом, у рамках інструменту ERA, Мінфін вже залучив від Європейського Союзу 14 млрд євро, із передбачених 18,1 млрд євро. Очікується, що решту коштів від ЄС Україна отримає до кінця 2025 року», – йдеться в заяві.

Отримані кошти можуть бути спрямовані на пріоритетні видатки державного бюджету у соціальній і військовій сферах, а також на відновлення.

Читайте також: Стали відомі деталі репараційного кредиту для України: сума позики 140 млрд євро, її погасить Росія або ЄС

Міністр фінансів Сергій Марченко констатував, що з лютого 2022 року Єврсоюз є найбільшим надавачем прямої бюджетної допомоги Україні – вона сягає 62,5 мільярда євро.

«Кошти ERA стали важливим інструментом забезпечення бюджетних потреб у 2025 році. Вдячний Єврокомісії за розуміння потреб України та проактивну позицію у цьому питанні. Подальше використання заморожених активів РФ для потреб України залишається на порядку денному зустрічей з європейськими колегами», – йдеться в коментарі Марченка.

У вересні міністр оборони Денис Шмигаль після розмови з єврокомісаром Валдісом Домбровскісом анонсував, що наступний транш за механізмом ERA очікується в жовтні.

Extraordinary Revenue Acceleration – ініціатива G7, яка передбачає надання Києву фінансових ресурсів коштом прибутків від заморожених активів Росії.

Кредит на картку онлайн

ЄС і Україна продовжили «транспортний безвіз» на 15 місяців

Україна і Європейський Союз домовилися про продовження Угоди про лібералізацію вантажних перевезень ще на 15 місяців – про це повідомили Міністерство розвитку громад та територій і Європейська комісія 25 вересня.

«Таким чином «транспортний безвіз» діятиме щонайменше до березня 2027 року. Це означає, що українські перевізники та перевізники Європейського Союзу і надалі не потребуватимуть спеціальних дозволів для виконання двосторонніх і транзитних перевезень», – заявляє Міністерство розвитку громад.

Читайте також: Кошта запрошує членів Євроради до Данії: говоритимуть про обороноздатність та підтримку України

За словами очільника відомства Олексія Кулеби, більшість українського експорту з доданою вартістю перевозиться дорогами, і за час дії угоди питома вага торгівлі України з ЄС автомобільним транспортом зросла на майже 55%:

«Вдячний нашим партнерам з Європейського Союзу за конструктивний діалог та розуміння того, що Угода вигідна обом сторонам, адже лібералізація забезпечує стійкість двосторонньої торгівлі».

Єврокомісія підтвердила, що «транспортний безвіз» діятиме до 31 березня 2027 року. За твердженням виконавчого органу Євросоюзу, угода «значно активізувала автомобільну торгівлю між Україною та ЄС, приносячи користь обом економікам».

Угоду про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та Європейським Союзом, відому як «транспортний безвіз», вперше підписали в червні 2022 року.

У квітні 2025 року Угоду про лібералізацію вантажних автоперевезень між Україною та Євросоюзом продовжили до кінця цього року.

Кредит на картку онлайн

Шмигаль після розмови з Домбровскісом: Україна очікує на наступний транш в рамках ERA в жовтні

Міністр оборони Денис Шмигаль провів розмову з єврокомісаром із питань економіки та продуктивності Валдісом Домбровскісом 24 жовтня.

За його словами, велику увагу приділили реалізації інструменту SAFE – оборонної ініціативи Європейського Союзу обсягом 150 мільярдів євро.

«Скоординували наші потреби, пріоритетні проєкти та залучення до них українських підприємств ОПК. Обговорили також фінансування оборонних потреб України, зокрема через механізм ERA. Наступний транш очікуємо вже в жовтні», – заявив міністр.

Крім того, розмова стосувалася конфіскації заморожених російських активів і наступного пакету санкцій.

«ЄС вже узгодив 19-й пакет санкцій, розраховуємо на якнайшвидше його затвердження. Разом посилюємо стійкість України та безпеку Європи», – додав Шмигаль.

Домбровскіс повідомив про розмову, згадавши, що вона, зокрема, стосувалася допомоги в рамках ERA, яка має надійти в жовтні, та позики на відбудову:

«Кредит на репарації: Україна погашає, лише коли Росія сплатить репарації».

Раніше агентство Reuters повідомило з посиланням на посадовців ЄС, що «репараційний кредит» Європейського Союзу для України може скласти до 130 мільярдів євро.

У серпні Україна вчергове отримала 1 мільярд євро в рамках інструменту ERA за рахунок заморожених російських активів.

Extraordinary Revenue Acceleration – ініціатива G7, яка передбачає надання Києву фінансових ресурсів коштом прибутків від заморожених активів Росії.

Кредит на картку онлайн

Reuters: Астраханський газопереробний завод зупинив роботу після атаки дронів

Астраханський газопереробний завод у Росії, підконтрольний енергетичному монополісту «Газпром», тимчасово зупинив виробництво моторного палива 22 вересня після пожежі внаслідок атаки дрона – про це інформаційному агентству Reuters повідомили три джерела в галузі.

За їхніми словами, полум’я охопило установку з виробництва конденсату потужністю 3 мільйони метричних тонн на рік. Вона виробляє бензин та дизельне паливо.

Вони сказали, що завод, розташований поблизу Каспійського моря, приблизно за 1 675 кілометрів від українського кордону, може відновити виробництво лише через кілька тижнів або місяців. «Газпром» не відповів на запит Reuters про коментар на момент публікації.

22 вересня губернатор Астраханської області Ігор Бабушкін заявив про атаку українських безпілотників на регіон, основною метою якої був «промисловий об’єкт». Назви підприємства він не уточнював.

Як додає Reuters, з понеділка Санкт-Петербурзька товарна біржа призупинила продаж оптових партій палива з Астраханського заводу.

Завод також зазнав удару дронів на початку лютого, що зупинило виробництво палива. Галузеві джерела повідомили агентству, що пошкоджена установка відновила роботу наприкінці серпня.

Читайте також: Генштаб ЗСУ підтвердив удари по двох диспетчерських станціях у Росії

За даними Reuters, у 2024 році завод переробив 1,8 мільйона тонн стабільного конденсату, виробивши 800 тисяч тонн бензину, 600 тисяч тонн дизельного палива та 300 тисяч тонн мазуту.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.

Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.

Кредит на картку онлайн

У Сенаті США пропонують передавати Україні прибутки від заморожених активів Росії кожні 90 днів

Група сенаторів Сполучених Штатів пропонує конфіскувати російські суверенні активи для відновлення України – про це йдеться в законопроєкті, про який комітет Сенату із закордонних справ повідомив 19 вересня.

Двопартійна група сенаторів, до якої входять Джин Шагін, Шелдон Вайтхаус, Джим Ріш, Чак Ґресслі, Ричард Блюменталь і Ліндсі Грем, запропонували зміни в законі REPO про відновлення України «з метою вдосконалення реалізації конфіскації російських суверенних активів на користь України та інших цілей». Закон REPO, що є основою для ініціативи, був ухвалений у квітні 2024 року.

Демократка Шагін вказала на те, що війна Росії проти України спричинила «вражаючі руйнування та втрати життів, і Путін має бути притягнутий до відповідальності».

«Перепрофілювання заморожених суверенних активів Росії є необхідним кроком, щоб забезпечити для України ресурси для оборони та відбудови своїх громад. Важливо, що цей підхід дозволяє нам продовжувати підтримувати Україну без додаткових витрат для американських платників податків. Це законодавство демонструє тверду двопартійну рішучість Конгресу підтримувати Україну. Я закликаю адміністрацію та наших союзників продовжити ці зусилля, щоб змусити Росію заплатити ціну за свою агресію», – заявила вона.

На думку Вайтхауса, заморожені російські активи є найбільш придатною ціллю для надання Україні підтримки, потрібної для її оборони й відбудови:

«REPO 2.0 заохочуватиме адміністрацію Трампа та наших союзників по G7 почати вилучати заморожені російські активи та розподіляти їх Україні за встановленим графіком, щоб посилити економічний тиск на Путіна».

Читайте також: Зеленський обговорив із Мецолою євроінтеграцію та російські активи

Наявність графіка вилучення російських активів забезпечить впевненість у підтримці Україні та відповідальність для «спонсорів безжального режиму Путіна», зазначив Блюменталь.

Закон про застосування REPO-2025 передбачає:

  • переведення всіх заморожених суверенних активів Росії на суму близько 5 мільярдів доларів, що перебувають під юрисдикцією США, на рахунок із нарахуванням відсотків
  • заохочення президента США Дональда Трампа перенаправляти щонайменше 250 мільйонів доларів з цього рахунку на користь України кожні 90 днів
  • заохочення державного секретаря спільно з міністром фінансів проводити активну дипломатичну кампанію, щоб переконати союзників США почати передавати щонайменше 5% (приблизно 15 мільярдів доларів) російських суверенних активів на користь України кожні 90 днів

У країнах Заходу з початку повномасштабної російсько-української війни заблоковано понад 260 мільярдів євро активів Росії. Більшість активів (близько 190 мільярдів євро) зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear. Країни ЄС неодноразово обговорювали можливість конфіскувати заморожені активи Росії, але Євросоюз вирішив використати лише прибуток від заморожених активів на допомогу Україні.

У Кремлі плани Заходу конфіскувати російські активи називали зазіханням на державну та приватну власність, а також протизаконними діями.

Кредит на картку онлайн