Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) досягли домовленості на рівні персоналу (staff-level agreement, SLA) щодо запиту української влади щодо нової 48-місячної розширеної угоди в рамках розширеного фінансування (EFF) з потенційним доступом у розмірі близько 8,1 млрд доларів США. Про це повідомляється на сайті фонду.

«Угода охоплює низку фіскальних та монетарних політик для закріплення програми, цілі якої включають підтримку макроекономічної стабільності, відновлення стійкості боргу та зовнішньої життєздатності, боротьбу з корупцією та покращення управління», – йдеться у повідомленні

Очікується, що програма каталізуватиме масштабну зовнішню підтримку для подолання фінансових дефіцитів України.

«За базовим сценарієм, загальний фінансовий дефіцит оцінюється приблизно в 136,5 мільярда доларів США на 2026-29 роки. У 2026-27 роках Україна зіткнеться із залишковим фінансовим дефіцитом (з урахуванням існуючих фінансових зобов’язань) у розмірі близько 63 мільярдів доларів США», – додають у фонді.

Як зазначають в МВФ, окрім реалізації стратегії реструктуризації боргу для відновлення його стійкості, влада зобов’язалася прискорити зусилля з запобігання ухиленню від сплати податків та розширенню податкової бази, зокрема шляхом оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, усунення митних лазівок для імпорту споживчих товарів та скасування пільг щодо реєстрації платників ПДВ.

«Було також досягнуто згоди щодо заходів для боротьби з неформальною економікою, зокрема шляхом посилення конкуренції у сфері державних закупівель та усунення лазівок у чинному трудовому кодексі», – зазначають у фонді.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко зазначила, що ця програма допоможе профінансувати критичні видатки, але домовленість ще має бути схвалена Радою виконавчих директорів МВФ.

«Загальний обсяг програми 8,2 млрд доларів на 4 роки. Ця програма допоможе профінансувати критичні видатки, зберегти макрофінансову стабільність і залучити додаткову зовнішню підтримку, яка для нас критично важлива у наступні роки. Домовленість ще має бути схвалена Радою виконавчих директорів МВФ», – написала вона у телеграмі.

Читайте також: Мінфін повідомив непокриті потреби України в зовнішньому фінансуванні на наступні два роки

Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) під керівництвом Гевіна Грея провела переговори з українською владою протягом 17-21 листопада у відповідь на їхній запит щодо нової Угоди про розширене фінансування (EFF).

Україна звернулася до Міжнародного валютного фонду з проханням про нову програму фінансування, заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко після зустрічі із місією МВФ на початку вересня.

За даними Мінфіну, від лютого 2022 року Україна отримала понад 145 млрд доларів міжнародної фінансової допомоги, що дозволило зберегти макрофінансову стабільність в умовах повномасштабної війни та гарантувати усі необхідні соціальні видатки.

Доходи Росії від нафти та газу в листопаді можуть скоротитися приблизно на 35% порівняно з аналогічним місяцем 2024 року, пише Reuters із посиланням на свої розрахунки.

Агентство зазначає, що доходи від продажу нафти і газу є найважливішим джерелом коштів для російської влади, становлячи чверть загального обсягу доходів федерального бюджету. Скорочення доходів цього місяця журналісти пов’язують зі здешевленням нафти та зміцненням рубля.

Ціна російської нафти в період із січня до листопада 2025 року знизилася до 57,3 долара за барель з 68,3 долара у 2024 році. Рубль зміцнився до 81,1 за долар з 91,7 у період від січня до листопада.

Міністерство фінансів РФ у 2025 році планувало отримати 10,94 трильйона рублів від продажу нафти та газу, але падіння цін на нафту змусило його минулого місяця переглянути цей прогноз у бік зниження до 8,65 трильйона рублів. Торік доходи від продажу нафти та газу сягнули 11,13 трильйона рублів, зазначає агентство.

Bloomberg з посиланням на джерела пише, що на тлі санкцій США проти компаній «Роснєфть» і «Лукойл» російська нафта марки Urals пропонується індійським нафтопереробним заводам за найнижчою ціною за останні два роки – ціна стала на 7 доларів за барель дешевшою, ніж ціна на нафту марки Brent. Ця пропозиція стосується партій, які будуть відвантажені в грудні та доставлені покупцям у січні наступного року.

Більшість індійських нафтопереробних компаній, за даними агентства, відмовилися від замовлень на російську нафту після останніх американських санцій, проте в останні дні настрої індійських компаній змінилися через нижчі ціни на нафту марки Urals: деякі переробники тепер готові купувати російську нафту у продавців, які не підпадають під санкції.

США запровадили санкції 22 жовтня «через відсутність у Росії серйозної прихильності до мирного процесу, спрямованого на припинення війни в Україні». Разом з головними організаціями до списку потрапили дочірні підприємства компаній «Роснєфть» і «Лукойл», у тому числі мережі з продажу бензину, компанії, що проводять геологорозвідку, видобуток нафти і газу, керують родовищами, займаються логістикою.

Міністр фінансів Сергій Марченко зустрівся із новопризначеним послом Великої Британії в Україні Нілом Кромптоном, передає пресслужба міністерства 19 листопада.

Марченко привітав Кромптона з призначенням і подякував Великій Британії за підтримку механізму «Групи семи» ERA, в рамках якого Лондон надав Україні близько 2 мільярдів доларів.

«Ще близько 1 млрд доларів планується отримати наступного року. Ці кошти спрямовуються на потреби сектору безпеки й оборони. Пряма бюджетна допомога Великої Британії з початку повномасштабного вторгнення перевищує 3 млрд доларів США та є четвертою за обсягом серед країн світі», – йдеться в повідомленні.

Мінфін додає, що сторони обговорили стан фінансової системи України та бюджетні потреби на 2026-2027 роки. Марченко представив дипломату ключові параметри проєкту державного бюджету на 2026 рік. Пріоритетом залишаються видатки на сектор безпеки та оборони – на це передбачено понад 61 мільярдів доларів, тобто понад 60% держбюджету.

Читайте також: Три варіанти фінансування України. Що пропонує Єврокомісія і які перешкоди?

«Для фінансування соціальних і гуманітарних потреб Уряд потребує міжнародної підтримки. Непокрита потреба у зовнішньому фінансуванні на 2026-2027 роки становить близько 61 млрд доларів США», – заявляє пресслужба.

Відтак, повідомляє відомство, Україна продовжує активні перемовини з ключовими партнерами для забезпечення необхідного фінансування, зокрема, з МВФ щодо запуску нової програми співпраці. Також Київ чекає на рішення Єврокомісії щодо надання репараційної позики, який є ключовим елементом партнерських гарантій фінансування на наступний рік.

На початку листопада прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що уряд підготував проєкт Держбюджету-2026 до другого читання у Верховній Раді.

У вересні міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що від лютого 2022 року Україна отримала понад 145 млрд доларів міжнародної фінансової допомоги, що дозволило зберегти макрофінансову стабільність в умовах повномасштабної війни та гарантувати усі необхідні соціальні видатки.

Народна депутатка та голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа прокоментувала початок переговорів з Міжнародним валютним фондом щодо нової програми 17 листопада.

Вона розповіла, що українська сторона обговорила деталі бюджету на 2026 рік з керівником місії Гевіном Греєм та його колегами.

«Загальний обсяг програми, який МВФ пропонує Україні – близько $8 млрд на 4 роки. Це менше, ніж ми очікували і ніж нам потрібно, але програма з МВФ – ключ до отримання фінансування від інших партнерів, у тому числі й репараційного кредиту», – заявила Підласа.

Читайте також: ЄС надає Україні п’ятий транш за програмою Ukraine Facility

Вона уточнила, що рішення керівництва МВФ щодо запуску програми очікується в січні, тоді ж планується перша виплата. Попередньою умовою для старту програму (prior action) традиційно є ухвалення бюджету на 2026 рік у межах погодженого з МВФ дефіциту.

«Щодо структурних маяків – МВФ найбільше зацікавлений у збільшенні доходів державного бюджету, зокрема шляхом закриття схем уникнення сплати податків», – додала народна депутатка.

Раніше пресслужба Міжнародного валютного фонду повідомила про початок дискусій місії МВФ на чолі з Гевіном Греєм з представниками влади України щодо їхнього звернення щодо започаткування нової програми розширеного фінансування (EFF).

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила 17 листопада, що обговорила проведення фінансового контролю державних підприємств із очільницею Держаудитслужби Аллою Басалаєвою.

За словами голови уряду, аудит національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» вже розпочався і є основним пріоритетом.

«ДАСУ перевірить діяльність безпосередньо апарату управління підприємства, 10 його філій, у тому числі трьох АЕС, за 2023–2025 роки. Домовилися, що проміжні результати аудиту мають бути готові вже у грудні. Матеріали аудиту будуть направлені до правоохоронних та антикорупційних органів для відповідного реагування», – заявила Свириденко.

Читайте також: Уряд затвердив план дій щодо оновлення складу наглядових рад і виконавчих органів енергокомпаній – Свириденко

Паралельно, за словами прем’єрки, розпочалася підготовка аудиту на інших держпідприємствах. Зокрема, йдеться про компанії «Оператор ГТС України», «Центренерго» та «Укргазвидобування».

Свириденко додала, що уряд очікує на регулярні звіти щодо перебігу всіх перевірок щомісяця протягом «всього періоду»:

«Ми будемо діяти оперативно, якщо будуть виявлені порушення. Маємо забезпечити повну прозорість державних підприємств».

Раніше Кабмін затвердив план дій для оновлення складу наглядових рад та виконавчих органів суб’єктів господарювання паливно-енергетичного комплексу.

Президент Володимир Зеленський провів нараду з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко 14 листопада. Прем’єр-міністр доповіла про запуск процесів аудиту в державних компаніях. Перед цим на тлі розслідування НАБУ щодо «Енергоатому» Свириденко анонсувала «комплексне рішення» щодо всіх державних компаній, зокрема енергетичних.

Читайте також: У РНБО заперечили повідомлення про відмову Умєрова повертатися в Україну

10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів».

У цій справі повідомили про підозру вісьмом особам. «Схеми» опублікували імена семи підозрюваних. За даними від джерел у правоохоронних органах, це бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов («Тенор») і ще четверо «працівників» так званого «бек-офісу з легалізації коштів»: серед них Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко і Людмила Зоріна. Пізніше про підозру у незаконному збагаченні повідомили також ексвіцепрем’єру-міністру національної єдності Олексію Чернишову.

Один з підозрюваних – Олександр Цукерман («Шугармен») назвав «брехнею» звинувачення НАБУ та САП та пообіцяв повернутись в Україну. Тимур Міндіч справу не коментував. Тим часом РНБО наклала на них обох санкції.

Американські посадовці активно їздять країнами Європи, просуваючи постачання американського газу та нафти і домагаючись витіснення російського палива з ринку, повідомляє Financial Times із посиланням на джерела. За їхніми словами, Вашингтон прагне прибрати «весь до останньої молекули» російський газ із європейської енергетики.

Кампанія США збіглася зі спробою нафтотрейдера Gunvor придбати закордонні активи «Лукойлу», який у жовтні опинився під американськими санкціями. Як пише Financial Times, угода ускладнилася через підвищену увагу ЗМІ до минулих зв’язків Gunvor із Росією. Міністерство фінансів США вже попередило трейдера, що не видасть ліцензію на ведення бізнесу до завершення війни з Україною.

До 2014 року співвласником Gunvor був Геннадій Тимченко, близький друг президента Росії. 2014 року, за день до запровадження проти нього санкцій, Тимченко продав свою частку шведському партнеру Торбйорну Торнквісту. Попри контроль Торнквіста, американська влада продовжувала побоюватися можливих зв’язків компанії з Москвою.

США офіційно вимагають від союзників скорочувати та припиняти імпорт російських енергоресурсів. Американські делегації порушують це питання на всіх переговорах, заявив міністр внутрішніх справ США Дуглас Бергам.

За словами міністра енергетики США Крістофера Райта, у Євросоюзі підтвердили, що з 1 січня 2027 року повністю припинять імпорт російського газу. Угорщина при цьому домоглася винятку, але Будапешт та Вашингтон не мають єдності щодо термінів його дії.

Президент Росії Володимир Путін заявляв, що санкції скоротять постачання російської нафти на світовий ринок та призведуть до зростання цін.

Високий суд Англії ухвалив рішення, згідно з яким колишні власники націоналізованого наприкінці 2016 року «Приватбанку» Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов зобов’язані виплатити «Приватбанку» понад 3 млрд доларів у вигляді відшкодування збитків та судових витрат, повідомляє пресслужба банку.

«Основна сума збитків, що мають бути сплачені «Приватбанку», визначена судом у розмірі $1 млрд 761 млн 957,792 тис. Суд також зобов’язав Коломойського та Боголюбова сплатити проценти в розмірі $1 млрд 190 млн 83,824 тис. та здійснити авансовий платіж для покриття витрат ПриватБанку в розмірі 76,4 млн фунтів стерлінгів ($99 млн 575,371 тис.)», – йдеться у повідомленні.

Коломойський та Боголюбов звертались до суду з проханням надати дозвіл на апеляцію винесеного рішення та зупинити його виконання до розгляду такої апеляції. Однак обидва клопотання були відхилені судом. Таким чином, усі вищезазначені суми мають бути сплачені до 24 листопада 2025 року, а у разі несплати до цієї дати, в подальшому на них нараховуватимуться проценти.

«Приватбанк» зауважує, що якщо ці суми не будуть сплачені добровільно, то банківська установа невідкладно розпочне процес стягнення та добиватиметься примусового виконання рішення суду за рахунок активів колишніх власників, щоб отримати компенсацію.

У липні «Приватбанк» повідомив про «беззаперечну перемогу» в англійському суді над колишніми власниками.

Банк подав позов до Коломойського та Боголюбова в грудні 2017 року, через рік після націоналізації банку. У позові «Приватбанку» стверджувалося, що колишні власники в період з 2013 до 2014 року переказали 1,9 мільярда доларів через «фіктивн» кредити та підроблені торгові документи на рахунки підконтрольних їм компаній у Великій Британії.

​«Приватбанк» – найбільший в Україні банк. До націоналізації 2016 року його бенефіціарними власниками були Ігор Коломойський (49,98%) та його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов (41,58%), які прямо чи опосередковано володіли понад 91,5 відсотками акцій. Ще 8,5 відсотків належало міноритаріям, в тому числі менеджменту на чолі з тодішнім головою правління Олександром Дубілетом.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.

Упродовж останніх років українська влада протистоїть колишнім акціонерам «Приватбанку» в українських та іноземних судах.

Рада Європейського Союзу схвалила п’ятий платіж Києву на суму понад 1,8 мільярда євро за програмою Ukraine Facility.

«Україна отримає понад 1,8 мільярда євро фінансування після того, як Рада ухвалила рішення про п’ятий черговий транш підтримки в рамках механізму підтримки України. Ця сума відображає успішне виконання Україною дев’яти кроків, необхідних для п’ятого траншу, а також один невиконаний крок із четвертого траншу», – йдеться в повідомленні пресслужби Ради ЄС, оприлюдненому 4 листопада.

У Раді ЄС указали, що фінансування спрямоване переважно на зміцнення макрофінансової стабільності України та підтримку безперервної роботи її державного управління.

Навесні 2024 року Рада ЄС ухвалила план для Ukraine Facility, що визначає наміри уряду України щодо відновлення, реконструкції та модернізації країни, а також реформи, які він планує здійснити в рамках процесу вступу до ЄС протягом наступних чотирьох років.

Програма передбачає стабільне фінансування у вигляді грантів та позик на суму до 50 мільярдів євро на період з 2024 по 2027 рік.

13 мільярдів гривень на фінансування «Укрзалізниці» виділить уряд у 2025 році. Ще 16 мільярдів компанія отримає від держави у 2026-му, повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко під час спілкування урядовців із журналістами.

«Всі 16 мільярдів це різниця квитка в касі і його собівартості», – зазначила Свириденко.

За її словами, цьогоріч вперше утворився суттєвий дисбаланс: раніше доходи від вантажних перевезень, які здійснювала компанія, покривали збиткові пасажирські перевезення «Укрзалізниці», собівартість квитків на які в кілька разів вища за актуальні ціни.

Читайте також: «Укрзалізниця» повідомила про пошкодження інфраструктури в двох областях через удари РФ

«Наприклад, квиток до Херсона коштує приблизно 200 гривень, а його реальна собівартість у чотири рази більша», – пояснила урядовиця.

Найбільших втрат компанія зазнала у перевезенні металургії та вугілля, зазначив Олександр Перцовський, голова правління «Укрзалізниці». За його словами, раніше саме ці категорії складали 60% обсягу вантажних перевезень компанії.

«Більше половини обсягів вантажу ми втратили через наближення фронту», – каже Перцовський.

Нині ж, за його даними, дальнє слідування «Укрзалізниці» приносить компанії 7 мільярдів гривень доходів. Водночас видатки компанії – 20 мільярдів гривень, зокрема, на заробітні плати працівників та на електроенергію. Різницю в 13 мільярдів гривень нині компенсує держава.

Це все кошти платників податків, тому щоб виконати соціальне зобовʼязання, «Укрзалізниця» запропонувала програму підтримки «УЗ-3000». Вона передбачає кожному українцю безкоштовні 3000 кілометрів на поїздки в далекому сполученні на внутрішні рейси по Україні.

Читайте також: «Укрзалізниця»: дрон намагався атакувати поїзд на під’їзді до Краматорська, є пошкодження

«Ця програма розгортається паралельно зі стартом системної компенсації реальної собівартості пасажирських перевезень. Це покращить ситуацію для залізниці, а разом із тим збереже доступність подорожей для всіх українців», – зазначив Олександр Перцовський, голова правління АТ «Укрзалізниця».

1 листопада президент Володимир Зеленський повідомив, що доручив розробити програму транспортної підтримки, в рамках якої «Укрзалізниця» запропонувала надати українцю можливість безкоштовно проїхати 3 тисячі кілометрів поїздом у межах України.