Команда Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства провела зустріч із послами країн «Групи семи» та Європейського союзу, повідомляє пресслужба відомства 27 серпня.

За повідомленням, на заході були присутні представники посольств Канади, ЄС, США, Великої Британії, Німеччини, Японії, Італії та Франції. Українські урядовці представили пріоритетні задачі та команду нового відомства.

Як заявив міністр Олексій Соболєв, перед Мінекономіки зараз стоїть задача створити «принципово нову» інституційну платформу.

Читайте також: Виїзд чоловіків 18-22 років за кордон: у ДПСУ розповіли особливості

«Міністерство охоплює 15 із 35 розділів ЄС у ключових сферах економіки, довкілля та сільського господарства. Як національний координатор реалізації програми Ukraine Facility, ми забезпечуємо організацію і проведення моніторингу щодо виконання Плану України. Сьогодні наша команда сфокусована на прискоренні виконання кроків Плану та подальшій інтеграції до ЄС», – йдеться в його коментарі.

Соболєв назвав ключові пріоритети міністерства, серед яких:

• розвиток приватного сектору та промисловості
• дерегуляція й економічна свобода
• приватизація державного майна
• залучення інвестицій та розвиток експорту
• діджиталізація: презентовано два механізми для збору зворотного звʼязку з бізнесом
• гуманітарне розмінування
• розвиток людського капіталу та новий Трудовий кодекс
• державні програми допомоги фермерам на прифронтових територіях

Як цитує Мінекономіки, окремими важливими орієнтирами Соболев зазначив спільні міжнародні події, заплановані на цей рік в країнах G7. Серед них – Конференція з питань протимінної діяльності України, яка відбудеться в жовтні в Токіо, форум ReBuild Ukraine в листопаді у Варшаві, Німецько-український бізнес-форум в Берліні в грудні.

Мінекономіки заявляє, що представники G7 та ЄС висловили свою підтримку стратегічним пріоритетам і готовність надавати консультації та співпрацювати для досягнення цих цілей. За низкою реформ сторони домовилися взаємодіяти глибше – наприклад, у сферах приватизації, протидії корупції та дерегуляції.

Пресслужба представництва G7 також прокоментувала зустріч:

«Мали продуктивну зустріч з Міністром Соболевим та Мінекономіки щодо ключових економічних пріоритетів, просування порядку денного реформ та зміцнення бізнес-клімату для залучення нових інвестицій і прискорення євроатлантичної інтеграції України».

Олексій Соболев очолив новостворене Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства у новому уряд в липні цього року.

Український уряд ухвалив рішення про приватизацію Одеського припортового заводу, повідомила ввечері 26 серпня за підсумками засідання Кабінету міністрів прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

«Державний пакет акцій буде виставлений на відкритий електронний аукціон із початковою ціною 4,5 мільярда гривень… Підприємство має відновити повноцінну роботу. Це можливо лише через залучення приватного власника та інвестицій. Продаж ОПЗ дозволить наповнити бюджет, створити нові робочі місця і забезпечити українських аграріїв доступом до вітчизняних добрив», – відзначила голова уряду.

Одеський припортовий завод до початку повномасштабної війни він виробляв аміак і карбамід, експортував добрива. З 2022 року основне виробництво зупинене. Завод працював частково, забезпечуючи киснем і азотом критичні потреби, виконував функції портового хабу.

Українські атаки на 10 нафтопереробних заводів порушили щонайменше 17% потужностей російських нафтопереробних заводів, або 1,1 мільйона барелів на день, пише агенція Reuters з посиланням на власні підрахунки.

За даними агентства, атаки порушили переробку та експорт нафти Москвою, створили дефіцит бензину в деяких частинах Росії та стали відповіддю на просування Москви на передовій та її удари по газових та енергетичних об’єктах України.

Аналітики стверджують, що цей крок Києва є спробою підвищити ставки в можливих мирних переговорах та спростувати ідею про те, що Україна вже програла війну після зустрічі президента США Дональда Трампа та Путіна на Алясці цього місяця.

Удари по нафтопереробних заводах відбуваються на тлі піку сезонного попиту Росії на бензин з боку туристів та фермерів. Росія посилила заборонуна експорт бензину в липні, щоб впоратися зі зростанням внутрішнього попиту ще до нападів.

У деяких районах контрольованої Росією України, півдня Росії та навіть Далекого Сходу спостерігався дефіцит бензину, що змушувало автомобілістів переходити на дорожчий бензин через дефіцит звичайної марки А-95, пише Reuters.

Від початку серпня ударів дронів зазнали щонайменше вісім НПЗ у Росії. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах виходили з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.

У Генштабі ЗСУ час від часу підтверджують удари по об’єктах у РФ, задіяних у забезпеченні російської армії, і наголошують, що такі удари триватимуть.

Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс заявив, що має більше оптимізму щодо використання європейськими країнами нового інструменту позик SAFE у 150 мільярдів євро для інвестицій в українську оборонну промисловість. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода 23 серпня.

«Доволі скоро ми оголосимо, скільки країн-членів ЄС роблять запит на ці кредити (з фонду – ред.) на 150 мільярдів. Ми бачимо доволі великий інтерес. І пізніше, можливо, в листопаді, ми оголосимо, скільки з цих позик використають для України», – заявив Кубілюс, спілкуючись із журналістами в Брюсселі.

За його словами, деякі країни вже вказують, що використають позики для України, але «наразі чітких цифр ми не маємо».

Читайте також: Після Вашингтона: що означають переговори Зеленського, Трампа і ще семи європейських лідерів

Раніше, навесні, Кубілюс закликав країни інвестувати в українську оборонку і висловлював стурбованість, що не чув намірів брати кредити саме для закупівель в Україні.

«Зараз я значно більш оптимістичний», – сказав єврокомісар кореспондентці Радіо Свобода.

Кубілюс сказав, що не готовий наразі коментувати, чи готові країни ЄС профінансувати закупівлю американської зброї на 90 мільярдів доларів, як про це після перемовин у Вашингтоні заявляв Зеленський. Проте він назвав ці перемовини важливими та звернув увагу на те, що «Путін нервує, він намагається дискредитувати ту зустріч».

«Я бачу значно більше сильних та обʼєднаних дій з боку ЄС разом з американцями», – сказав посадовець.

Він додав, що європейська оборонна індустрія має більший інтерес в українській оборонній промисловості, ніж навпаки:

«Українська оборонна індустрія визначна своїми досягненнями. І, думаю, багато європейських країн, бізнес-індустрій мають чимало інтересу посилити свою інтеграцію».

Як приклад Кубілюс навів перші ініціативи співпраці, такі як BraveTech EU та EDIP (European Defence Industry Programme) – програми ЄС, запропоновані Європейською Комісією для фінансової підтримки, зміцнення та стимулювання співпраці в оборонній промисловості Європейського Союзу та України.

Раніше президент Володимир Зеленський називав власне виробництво зброї серед складових гарантій безпеки для України.

До бюджету України надійшли 4,05 мільярда євро, повідомляє прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 серпня.

За її словами, 1 мільярд євро наданий в рамках інструменту ERA за рахунок заморожених російських активів. Ще 3,05 мільярда – в рамках Ukraine Facility для відновлення та інтеграції.

«Ця підтримка зміцнює як державний бюджет, так і процес відбудови. Дякую європейським партнерам. Разом ми впевнено рухаємось до майбутнього України у сильній та об’єднаній Європі», – прокоментувала голова уряду.

У липні Україна черговий транш у 1 мільярд євро від Європейського Союзу в межах ініціативи ERA країн «Групи семи».

Читайте також: Ukraine Facility: Рада ЄС схвалила надання Україні траншу на понад 3,2 мільярда євро

Механізм Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) країн G7 передбачає надання Україні приблизно 50 мільярдів доларів у вигляді позик, забезпечених прибутками від заморожених російських суверенних активів. Ці кошти спрямовані на підтримку бюджету, військових потреб та відновлення інфраструктури України.

Навесні 2024 року Рада ЄС ухвалила план для Ukraine Facility, що визначає наміри уряду України щодо відновлення, реконструкції та модернізації країни, а також реформи, які він планує здійснити в рамках процесу вступу до ЄС протягом наступних чотирьох років.

Програма передбачає стабільне фінансування у вигляді грантів та позик на суму до 50 мільярдів євро на період з 2024 по 2027 рік.

Національний банк з 21 серпня 2025 року почав вводити в обіг оновлені 20-гривневі банкноти, повідомляє пресслужба НБУ.

За даними регулятора, у правій верхній частині на зворотному боці модифікованих банкнот розміщено гасло – «Слава Україні! Героям слава!», але всі інші елементи дизайну та захисту цих банкнот відповідають банкнотам номіналами 20 гривень зразка 2018 року.

Громадянам не потрібно спеціально обмінювати банкноти номіналом 20 гривень попереднього зразка на модифіковані банкноти.

У НБУ додають, що як законний платіжний засіб вони перебуватимуть в обігу разом з іншими банкнотами цих номіналів попередніх років випуску та обов’язкові до приймання за їх номінальною вартістю всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України.

У серпні 2024 року, до 33-ї річниці незалежності України, Нацбанк випустив модифіковані банкноти, доповнивши їх дизайн гаслом «Слава Україні! Героям слава!». У обіг були введенні модифіковані банкноти номіналами 50, 500 та 1000 гривень.

Велика Британія вживає заходів, щоб усунути можливості Росії для уникнення санкцій через фінансові системи та криптомережі Киргизстану, заявив британський уряд 20 серпня.

За повідомленням, Лондон вдався до цих кроків після того, як Сполучені Штати повідомили про аналогічні заходи.

«Оскільки санкції продовжують бути дієвими, Росія звернулася до фінансового сектору Киргизстану, щоб спрямувати гроші через непрозорі фінансові мережі, зокрема, через використання криптовалют. Ці мережі створили заплутану схему для обходу санкцій, запроваджених Великою Британією та її партнерами», – йдеться в тексті.

Читайте також: ЗМІ: Європа, ймовірно, запровадить санкції проти Росії, якщо Путін відмовиться від зустрічі з Зеленським

Уряд уточнює, що сьогоднішні заходи спрямовані проти киргизького Capital Bank, який Росія використовує для оплати військових товарів, та його директора Кантеміра Чалбаєва. Санкції також торкнулися криптовалютних бірж Grinex та Meer та інфраструктури нового криптовалютного токена A7A5, підкріпленого рублем, який перемістив 9,3 мільярда доларів на спеціалізованій криптобіржі лише за чотири місяці. За даними Лондона, він був спеціально розроблений як спроба обійти західні санкції.

«Якщо Кремль думає, що може приховати свої відчайдушні спроби пом’якшити удар наших санкцій шляхом відмивання транзакцій через сумнівні криптомережі, він глибоко помиляється. Ці санкції підтримують тиск на Путіна в критичний момент та придушують незаконні мережі, що використовуються для перекачування грошей до його військової скарбниці», – заявив міністр санкцій Стівен Доуті.

Уряд королівства очікує, що нові санкції закриють мережу навколо незаконних схем отримання грошей та продемонструють готовність Британії покласти край механізмам ухилення від міжнародних санкцій, які допомагають фінансувати вторгнення в Україну, «де б вони не були виявлені».

У березні агентство Reuters повідомляло, що Росія використовує криптовалюту в торгівлі нафтою з Китаєм та Індією, щоб обійти західні санкції.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко провела нараду з міністром фінансів Сергієм Марченком. Про це вона повідомила 1 серпня у своїх соцмережах.

«Доручила винести на розгляд наступного засідання Уряду рішення про формування конкурсної комісії для відбору керівника митниці», – заявила вона.

Читайте також: Свириденко про призначення директора БЕБ: Цивінський пройде поліграф

Свириденко вказала на важливість проведення прозорого та професійного відбору:

«Митниця має стати сучасною сервісною службою, яка відповідає стандартам Європейського Союзу та стовідсотково чесно працює на наповнення бюджету».

1 лютого 2023 року Кабінет міністрів звільнив тимчасового виконувача обов’язків голови Державної митної служби В’ячеслава Демченка та першого заступника голови Держмитслужби Олександра Щуцького. Відтоді обов’язки голови митної служби використовує Сергій Звягінцев.

Рада директорів Банку Росії на липневому засіданні знизила ключову ставку з 20 до 18 відсотків – одразу на 200 базисних пунктів, передає російська служба Радіо Свобода.

Це друге зниження ставки поспіль, воно відбувається на тлі уповільнення зростання економіки, охолодження попиту та зниження інфляції.

У своєму повідомленні Центробанк відзначає скорочення зростання дефіциту робочої сили і зменшення попиту на неї, зниження зростання зарплат. Економісти фіксують уповільнення російської економіки від початку року після її перегріву через зростання військового виробництва.

З жовтня по квітень ключова ставка трималася на найвищому з початку 2000-х рівні – 21 відсоток. У 2021 році, перед повномасштабним вторгненням в Україну, вона знижувалася до 4,5 відсотків.

Від рівня ставки залежить відсоток, яким Центробанк кредитує російські банки. Що дорожче банкам коштують гроші, то дорожчі їхні кредити для бізнесу та населення. Високий рівень відсотків знижує споживання та зростання економіки, але утримує інфляцію.

У червні російський Центробанк повідомив про зниження ключової ставки по кредитах із 21% до 20%.

Нова очільниця українського уряду Юлія Свириденко заявила про намір найближчими днями провести дистанційні переговори з міністром фінансів США Скоттом Бессентом щодо потенційної фінансової допомоги. Про це вона розповіла в інтерв’ю виданню Bloomberg.

Новий Кабінет міністрів також прагнутиме співпрацювати зі США щодо закупівлі зброї, включаючи системи протиповітряної оборони Patriot, та спільного виробництва безпілотників, пише видання.

За словами Свириденко, це може включати будівництво заводів у США для виробництва безпілотних літальних апаратів.

«Ідея полягає в тому, що ми справді є сильною нацією – я вважаю, що це один з найкращих у світі прикладів єдиного поля бою для випробування технологій», – сказала прем’єр-міністр.

Верховна Рада 17 липня підтримала запропоновані Зеленським зміни в уряді. Зокрема, парламент затвердив кандидатуру Юлії Свириденко на посаду прем’єр-міністерки України.