До державного бюджету України надійшли 3 мільярди євро від Європейського союзу в межах ініціативи «Надзвичайного кредиту на підтримку України» ERA – про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 10 січня.

«Це перший транш коштів від Євросоюзу, які забезпечені доходами від російських заморожених активів. Україна спрямує цей ресурс на пріоритетні бюджетні видатки», – йдеться в повідомленні.

Шмигаль нагадав, що ERA є ініціативою «Групи семи» і передбачає передачу Україні 50 мільярдів доларів, з яких 20 мільярдів надає Європейський Союз.

Читайте також: Шмигаль анонсував 15 млрд доларів від США. Ця допомога забезпечена майбутніми доходами від заморожених активів РФ

«Таким чином втілюємо в життя принцип «Росія заплатить» і посилюємо фінансову стійкість України у 2025 році. Дякую партнерам за незмінну підтримку та солідарність», – додав голова уряду.

Механізм країн-членів G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) обсягом до 50 млрд доларів США передбачає спрямування Україні кредитних коштів, що будуть погашатися за рахунок майбутніх прибутків, отриманих від знерухомлених російських суверенних активів.

У грудні 2024 року в українському уряді заявили про отримання мільярда доларів від Сполучених Штатів. Надання цих коштів забезпечне доходами від заморожених російських активів.

10 грудня Міністерство фінансів США повідомило, що Сполучені Штати виділять Україні 20 мільярдів доларів кредитних коштів у межах ініціативи «Групи семи» Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans, яка загалом передбачає виділення 50 мільярдів доларів.

У 2024 році в європейські порти доставили 17,8 мільйона тонн російського зрідженого природного газу (ЗПГ), що на два мільйони тонн більше, ніж у 2023 році, пише The Guardian із посиланням на аналітиків Rystad Energy.

Унаслідок збільшення об’єму постачань Росія випередила Катар і стала другим за величиною постачальником ЗПГ до Європи після США. Аналітик компанії Ян-Ерік Фенріх наголосив, що потоки зрідженого газу з РФ до Європи торік не просто зросли, а «досягли рекордних обсягів». Частину зрідженого газу, за його словами, буде перепродано іншим країнам.

Центр дослідження енергетики та чистого повітря (CREA) наводить схожі цифри. За його даними, обсяги постачань ЗПГ із Росії до Європи у 2024 році склали 17,5 мільйона тонн. Аналітик CREA вважає, що причина зростання імпорту – це невисока вартість російського зрідженого газу: «За умов відсутності санкцій щодо цього товару компанії діють у власних інтересах та закуповують дедалі більші обсяги газу у найдешевшого постачальника».

У червні 2024 року Євросоюз схвалив 14-й пакет санкцій проти Росії, який передбачає заборону на перевалку російського ЗПГ через європейські порти: з судна на судно, з судна на берег, операції з перевантаження газу на території ЄС та супутні послуги. При цьому санкції не стосуються прямого імпорту ЗПГ до Євросоюзу, від якого залежать деякі європейські країни.

Торік Київ відмовився продовжувати угоду з РФ щодо транзиту газу. Газ через Україну трубопроводом отримували, зокрема, Молдова, Словаччина та Австрія. У Міненерго України це рішення назвали «історичною подією». «Росія втрачає ринки, вона зазнаватиме фінансових втрат», – заявив очільник відомства Герман Галущенко. У відомстві зазначили, що міжнародні партнери були проінформовані про припинення транспортування газу.

За словами Фенріха, у 2024 році постачання зрідженого газу на суднах з Росії до портів Європи склали майже половину від обсягу постачання російського газу трубопроводами до Європи та Туреччини.

Ключові порти на східному узбережжі Китаю закрили вхід для нафтових танкерів, які потрапили під санкції США, пише 8 січня Reuters з посиланням на неназваних трейдерів.

За словами трьох трейдерів, які розмовляли з Reuters, китайська компанія Shandong Port Group у понеділок опублікувала повідомлення про заборону на вхід таких суден до своєї мережі портів.

Це рішення потенційно обмежує доступ суден з чорного списку до основних енергетичних терміналів на східному узбережжі Китаю.

Повідомляється, що Shandong Port Group контролює основні порти на східному узбережжі Китаю, включаючи Циндао, Жичжао, Яньтай, які є основними терміналами для імпорту санкційної нафти.

Рішення ухвалено в той час, коли Міністерство оборони США внесло в чорний список COSTCO, провідну китайську судноплавну компанію, та низку інших компаній за ймовірні зв’язки з військовою діяльністю.

Також надходили повідомлення про те, що адміністрація президента США Джо Байдена планує накласти санкції на велику кількість додаткових танкерів «тіньового флоту», залучених до російської торгівлі енергоносіями.

Обмеження щодо «тіньового флоту» Росії увійшли до 15-го пакета санкцій Євросоюзу, затвердженого 16 грудня. До списку санкцій було внесено ще 52 судна з третіх країн, які, як стверджується, дозволяють підтримувати енергетичний сектор Росії і причетні до перевезення військової техніки для російської армії. Загальна кількість суден під санкціями Євросоюзу сягнула 79. Їм заборонено входити до портів ЄС та отримувати послуги від європейських компаній.

За підрахунками експертів, за допомогою «тіньового флоту» експортується майже 70% російської нафти, яка перевозиться танкерами. За оцінкою Atlantic Council, майже три чверті російських постачань нафти здійснюється з використанням «тіньового флоту». Ці дані, як пише газета The Guardian, ілюструють проблеми, яких зазнають західні країни, що намагаються скоротити доходи Росії від експорту нафти шляхом запровадження так званої цінової стелі на російську нафту.

«Тіньовий флот» – засіб обходу санкцій для країн, яким заборонено торгувати нафтою або, як у випадку Росії, на торгівлю накладено обмеження (зокрема, у вигляді цінової стелі).

Національний банк України встановив на 8 січня курс 42 гривні 22,97 копійки за долар, це на три копійки більше за попередній історичний мінімум, встановлений на 7 січня (тоді за долар давали 42 гривні 19,59 копійки).

Гривня оновлювала мінімуми вже тричі цього року – раніше це сталося 3 і 6 січня.

За даними Bloomberg, на українському міжбанківському валютному ринку торги 7 січня завершилися на рівні 42 гривні 26 копійок за долар.

«Попит перевищує пропозицію. Нацбанк активно заливає покупців доларом, але частина угод усе одно проходить у межах рівнів близько 42,26−42,27 гривні за долар», – інформували аналітики сайту «Мінфін» станом на 12:00.

3 жовтня 2023 року курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.

Національний банк України встановив на 6 січня курс 42 гривні 8,89 копійки за долар, це на п’ять копійок більше за попередній історичний мінімум, встановлений на 31 грудня 2024 року (тоді за долар давали 42 гривні 3,90 копійки).

За даними Bloomberg, на українському міжбанківському валютному ринку торги 3 січня завершуються на рівні 42 гривні 16 копійок за долар.

«Курс поступово зростає після обіду, оскільки попит на валюту підштовхує котирування вгору. Частина угод відбувається в межах рівня 42,16 гривні за долар», – інформували аналітики сайту «Мінфін» станом на 14:00.

3 жовтня 2023 року курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.

Національний банк України встановив на 3 січня курс 42 гривні 3,85 копійки за долар, це майже повторює історичний мінімум, встановлений на 31 грудня 2024 року (тоді за долар давали 42 гривні 3,90 копійки). Порівняно з актуальним на 2 січня курсом (41 гривня 97,25 копійки за долар) показник додав майже сім копійок.

За даними Bloomberg, на українському міжбанківському валютному ринку торги 2 січня завершуються на рівні 42 гривні 8,49 копійки за долар.

«Торги по долару після обіду на мінімумі… Частина угод укладається в межах рівня котирувань до 42,127 гривні за долар», – інформували аналітики сайту «Мінфін» станом на 14:00.

3 жовтня 2023 року курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.

Україна 1 січня о 07:00 «в інтересах національної безпеки» зупинила транспортування російського природного газу своєю територією, повідомляє Міністерство енергетики.

У відомстві наголосили, що «Україна в установленому порядку проінформувала про це міжнародних партнерів».

«Ми зупинили транзит російського газу, це історична подія. Росія втрачає ринки, вона буде зазнавати фінансових втрат. Європа вже прийняла рішення про те, щоб відмовитися від російського газу. І європейська ініціатива Repower EU передбачає саме те, що сьогодні зробила Україна», – наголосив міністр енергетики Герман Галущенко.

З 1 січня газотранспортна система України працює в режимі відсутності транзиту російського газу. Інфраструктура газотранспортної системи завчасно підготовлена до функціонування в режимі нульового транзиту і надійного газопостачання українських споживачів, зауважили у Міненерго.

Раніше стало відомо, що з 1 січня 2025 року Україна припиняє транзит російського газу до Європи.

Президент Росії Володимир Путін підписав указ, згідно з яким акції закордонної пивоварної компанії AB InBev Efes передаються до тимчасового управління російській групі компаній «Вместе», передає російська служба Радіо Свобода.

Спільне бельгійсько-турецьке підприємство AB InBev Efes виробляє, зокрема, пиво Stella Artois, Velkopopovický Kozel, Bud, Hoegaarden, Löwenbräu, «Клинське», «Сибірська корона» – всього понад 75 найменувань. У Росії під контролем компанії було 11 пивоварних заводів.

До сьогодні концерн AB InBev Efes залишався останнім із трьох найбільших зарубіжних виробників пива на російському ринку: голландська компанія Heineken пішла з Росії після початку повномасштабної війни в Україні, продавши всі свої активи до серпня 2023 року. У цей же час був переданий під тимчасове управління датського пивоварний холдинг Carlsberg Group.

Читайте також: Росіяни з паспортами США та «представник спецслужб РФ». Хто скуповує активи ліквідованих російських банків в Україні?

На початку грудня 2024 року Володимир Путін вивів активи Carlsberg з-під тимчасового управління – компанія оголосила про їх продаж з великим дисконтом, тобто суттєво нижчою за ринкову вартість.

Новий тимчасовий керуючий AB InBev Efes – група компаній «Вместе» – була створена в серпні 2024 року, її гендиректором значиться Микола Тюрніков. Згідно зі статутними документами, компанія займається розробкою програмного забезпечення та консультаційними послугами з питань фінансового посередництва.

За даними «Нової газети Європа» та організації «Трансперенсі Інтернешнл – Росія», у 2023-2024 роках російська влада націоналізувала або намагалася націоналізувати активи на загальну суму більше одного трильйона рублів.

У жовтні 2024 року влада Росії зробила жорсткішими умови для виходу з країни іноземного бізнесу. Фактично західні компанії, що ще залишаються на російському ринку, можуть продати свої активи лише за 40% від оціночної вартості.

Національний банк України встановив на 31 грудня курс 42 гривні 3,90 копійки за долар США, це на 10 копійок більше за офіційний курс на 30 грудня (41 гривня 94,03 копійки за долар). Це новий історичний мінімум національної валюти відносно американського долара.

«Торги по долару на піку активності ближче до обіду. Попит залишається на високому рівні і перевищує пропозицію», – відзначали фахівці сайту «Мінфін» станом на 13:00.

За даними Bloomberg, торги на міжбанківському валютному рівні завершилися на рівні 42 гривні 8,62 копійки за долар.

3 жовтня 2023 року курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.

Сполучені Штати Америки нададуть України 3,4 мільярда доларів США у вигляді прямої бюджетної підтримки, повідомила 30 грудня міністерка фінансів США Джанет Єллен.

«Наша пряма бюджетна підтримка Україні надходить у критичний час, коли Росія посилює свої атаки на українських цивільних осіб та критично важливу інфраструктуру. Економічна допомога з боку Сполучених Штатів і наших союзників має вирішальне значення для здатності України захистити свій суверенітет і досягти справедливого миру, підтримуючи критично важливі державні послуги, які лежать в основі її відважної боротьби», – вказано у заяві.

Ця допомога є остаточною виплатою коштів, виділених відповідно до двопартійного закону про додаткові асигнування на потреби безпеки України на 2024 рік.

«Наша пряма бюджетна підтримка, як і раніше, обумовлена реформами, повʼязаними з посиленням правоохоронних органів, підвищенням прозорості та ефективності державних інституцій, а також посиленням антикорупційних норм і процедур», – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Уряд: Україна отримала від США та Світового банку 485 млн доларів на соціальні виплати

Ця виплата була здійснена після того, як Сполучені Штати виконали свою частину кредитної ініціативи «Великої сімки» щодо надання Україні 50 мільярдів доларів США за рахунок прибутків від заморожених активів РФ.

Раніше у понеділок адміністрація президента США Джо Байдена оголосила про виділення Україні пакету військової допомоги на майже 2,5 мільярди доларів.

Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що США готують «важливе рішення» на підтримку України, а саме «значні пакети підтримки» для ЗСУ.

За даними Держдепу, від початку повномасштабного вторгнення РФ станом на початок грудня США надали Україні приблизно 61,4 мільярда доларів у вигляді військової допомоги. Зокрема, з серпня 2021 року Вашингтон 55 разів скористався програмою PDA на загальну суму приблизно 31,7 мільярда доларів.