Споживачі, які використовують електроопалювальні установки, платитимуть повний тариф лише за ті обсяги електрики, які перевищують ліміт в 2 тисячі кВт/год. За решту спожитої електроенергії вони сплачуватимуть за тарифом 2,64 грн. Відповідне рішення ухвалили 17 січня на засіданні Кабінету міністрів, повідомив премʼєр-міністр України Денис Шмигаль.

«На час опалювального сезону держава забезпечила незмінність тарифу на електроенергію для населення на рівні 4,32 грн за кВт⋅год. Також передбачено пільговий тариф – 2,64 грн – людям, які використовують електроопалювальні установки. До сьогодні він стосувався тих, хто споживає до 2 тис. кВт/год електроенергії на місяць. Проте є багато людей, які споживають більше цього ліміту й були змушені платити за повним тарифом», – зазначив Шмигаль.

31 травня 2024 року Кабінет міністрів встановив новий тариф на електроенергію для споживачів.

Заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук повідомила, що підвищення тарифу на електроенергію для населення було необхідним для відновлення пошкодженої внаслідок російських обстрілів генерації. Гринчук нагадала, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії «Центренерго» та гідроелектростанції «Укргідроенерго».

Щорічно Україна отримуватиме від Великої Британії військову допомогу на щонайменше 3,6 мільярда доларів – це закріплює угода про сторічне партнерство між країнами, розповів президент Володимир Зеленський під час брифінгу у Києві з премʼєром Британії Кіром Стармером, передає кореспондентка Радіо Свобода.

За словами Зеленського, також домовилися про надходження 3 мільярдів доларів від російських активів.

«Ми домовились про щонайменше 3,6 мільярда доларів щорічної військової допомоги Україні стільки, скільки це буде потрібно. Плюс підготували рішення про ще 3 мільярдів доларів від російських активів. І загалом, тільки на цей рік ми маємо вийти на 6,6мільярда доларів від Британії», – сказав Володимир Зеленський.

16 січня прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент України Володимир Зеленський підписали угоду про сторічне партнерство між країнами.

Офіс президента України оприлюднив підписану з Британією угоду. Документ складається з 14 статей, які, серед іншого, стосуються зміцнення обороноздатності, безпеки та досягнення консенсусу щодо членства України в НАТО, посилення співпраці у сфері енергетики, у сфері правосуддя та притягнення до відповідальності та протидії іноземним інформаційним маніпуляціям і втручанням, використання потенціалу соціокультурних зв’язків, а також співробітництва з питань міграції.

Україна провела перший раунд переговорів із Великою Британією щодо укладення двосторонньої угоди про про 100-річне партнерство в серпні 2024 року.

Кір Стармер прибув до Києва вранці 16 січня для зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. Візит відбувається на тлі повідомлень британської преси, що Кір Стармер і президент Франції Емманюель Макрон розпочали обговорювати можливість відправити британських і французьких солдатів в Україну як миротворців у разі, якщо буде укладено угоду про припинення російсько-української війни.

На реєстрацію до Верховної ради подано законопроєкти, які пропонують запровадити ПДВ на всі замовлення в закордонних магазинах, написав 15 січня голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

За його словами, законопроєктами пропонується визначити наступне:

• громадяни можуть отримувати без оподаткування ПДВ товари вартістю до 45 євро за умови, що такі товари надсилаються на їх адресу фізичними особами без будь-якої оплати та без комерційної мети;
• товари, що купуються громадянами на маркетплейсах або інших подібних платформах підлягають оподаткуванню ПДВ незалежно від їх вартості. При цьому, ввізне мито з таких товарів буде справлятися лише у разі якщо їх вартість більша за 150 євро.

Читайте також: «Цей військовий збір є непосильним»: бізнес та військові реагують на підвищення податку

Також пропонується запровадити можливість сплати ПДВ безпосередньо постачальником товарів або маркетплейсом чи іншою подібною платформою, за сприяння якої відбувалося постачання такого товару, пише депутат.

«Сплата ПДВ постачальником товару або маркетплейсом виключить необхідність додаткових митних платежів з боку покупця під час митного оформлення та сприятиме пришвидшенню митних процедур», – вказано у дописі.

Гетманцев зазначив, що це рішення пропонується запровадити на вимогу бізнесу.

Зараз посилки з-за кордону вартістю до 150 євро не обкладаються ПДВ і митом.

Раніше Європейська бізнес-асоціація зазначала, що пільговий режим оподаткування малих партій товарів може впливати на спотворення конкуренції на внутрішньому ринку.

Наприклад, деякі продавці ввозять в Україну товари за заниженою в декларації вартістю, щоб вписатися в безмитний поріг 150 євро. Це дає можливість продавати їх дешевше, ніж це роблять офіційні ритейлери.

У компанії «Укргідроенерго» вважають, що остаточна сума збитків України через руйнацію греблі Каховської ГЕС буде відома після того, як підрахують втрати аграрного та промислового секторів. Але в компанії вже вирахували щорічні енергетичні втрати через цю катастрофу.

«Ми втрачаємо приблизно від 1,5 до 2 мільярдів кіловат-годин виробітку кожен рік. І це приблизно 8–10 мільярдів гривень щороку буде компанія втрачати. Ну і ми втратили, що найгірше для нашої країни, 35% запасу прісної води», – сказав проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота.

За його даними, після руйнування Каховської ГЕС промисловість і аграрний сектор Херсонщини втратили до 94% води, а Дніпропетровщина – до 70%.

Руйнування греблі Каховської гідроелектростанції спричинило збиток на 14 мільярдів доларів. Таку суму 4 січня в етері телеканалу «Рада» озвучила міністерка захисту довкілля і природних ресурсів України Світлана Гринчук.

На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про часткове руйнування греблі Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві греблі російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна адміністрація натомість стверджувала, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили греблю Каховської ГЕС. Численні експерти заявляли, що руйнування греблі відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролювали війська РФ.

Національний банк України встановив на 14 січня курс 42 гривні 26,92 копійки за долар, це на півтори копійки менше за встановлений на 13 січня офіційний курс (28,41 копійки за долар). Уперше за більш як тиждень регулятор не оновив історичний мінімум національної валюти.

За даними Bloomberg, на українському міжбанківському валютному ринку торги 13 січня завершуються на рівні 42 гривні 35 копійок за долар, це на 9 копійок більше за рівень закриття торгів 10 січня.

«Торги по долару ближче до 12-ї години на піку активності… Частина угод із продажу долара йде навіть в межах близько 42,33 гривні за долар», – інформували аналітики сайту «Мінфін», відзначаючи суттєвий попит і незначну пропозицію американської валюти.

3 жовтня 2023 року курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.

Уряд спрямував з резервного фонду державного бюджету додаткові 5 мільярядів гривень на реалізацію програми «Зимова єПідтримка», повідомив 13 січня премʼєр-міністр України Денис Шмигаль.

«Таким чином усі подані українцями заявки на допомогу будуть виконані, люди отримають кошти і зможуть їх витратити на комунальні, медичні, освітні та інші послуги», – йдеться у дописі.

За словами Шмигаля, уряд також вдосконалив механізм виплати коштів для людей старше 60-ти років, людей з інвалідністю І і ІІ груп, які отримують пенсію по інвалідності або соціальну допомогу через банківські установи, та для недієздатних осіб за заявкою опікуна. Ці громадяни отримають свою тисячу гривень через «Укрпошту».

Раніше в Міністерстві економіки України повідомили, що заявки на отримання 1000 гривень допомоги подали вже 11,4 мільйона українців.

Президент України Володимир Зеленський з 1 грудня ініціював програму одноразової допомоги, яка передбачає виплату однієї тисячі гривень для кожного українця, щоб «підтримати населення в зимовий період».

Заявки на отримання «Зимової єПідтримки» можна подати до 28 лютого 2025 року. Кошти можна витратити на оплату комунальних послуг, медичних та освітніх послуг, мобільного зв’язку, благодійність та донати на ЗСУ, книжки та ліки українського виробництва.

Україна пропонувала свою допомогу Словаччині на час адаптації до відсутності транзиту газу з Росії, але премʼєр-міністр країни Роберт Фіцо «пихато відмовився», написав президент Володимир Зеленський у мережі Х 12 січня.

«Це було очевидною помилкою Фіцо – сподіватися, що його тіньові схеми з Москвою існуватимуть нескінченно. Ми пропонували свою допомогу народу Словаччини на час адаптації до відсутності транзиту газу з Росії, але сам Фіцо пихато відмовився. Багато хто у Європі попереджав його, що не можна просто нічого не робити й чекати. Зараз він намагається піаром, брехнею та гучними звинуваченнями перекласти провину із себе на когось іншого», – йдеться у дописі.

Зеленський вважає, що Фіцо «зробив ставку на Москву, а не на свою країну, не на об’єднану Європу й не на здоровий глузд».

«Це була його програшна ставка від початку. Сподіваємося, що подальша диверсифікація джерел постачання енергоресурсів у Європу, співпраця з Єврокомісією, а також реалізація політики Президента Трампа для збільшення постачання на континент американського газу допоможуть подолати проблеми, які виникають через недалекоглядність окремих європейських діячів», – наголосив президент.

12 січня парламентська делегація Словаччини вирушила до Росії з робочим візитом для переговорів про постачання природного газу до Словаччини.

Напередодні президент Словаччини Петер Пеллегріні відмовився їхати з офіційним візитом до Києва через те, що Україна припинила постачання газу до його країни.

Україна 1 січня о 07:00 «в інтересах національної безпеки» зупинила транспортування російського природного газу своєю територією, після закінчення терміну дії пʼятирічного контракту з Росією про транзит.

Фіцо заявив, що припинення постачання газу через Україну коштуватиме Словаччині приблизно 1,5 мільярда євро у вигляді втрачених зборів за транзитні потоки, що йдуть далі до Європи.

Він погрожує вжити заходів у відповідь, можливо, скоротивши гуманітарну допомогу Києву, припинивши підтримку українських біженців у Словаччині або зупинивши екстрені постачання електроенергії в Україну.

10 січня він розповів, що Путін пообіцяв знайти альтернативні способи постачання газу до Словаччини.

Близько 13,5 мільярда кубометрів газу було прокачано через Україну торік, зокрема близько 3 мільярдів кубометрів – для словацького споживання.

ЄС заявив, що немає потреби продовжувати транзитний контракт через Україну і що країни, які отримують російський газ, мають доступ до альтернативних постачань.

Національний банк України встановив на 13 січня курс 42 гривні 28,41 копійки за долар, формально це вже шостий цього року історичний мінімум національної валюти, але від встановленого на 10 січня курсу (42 гривні 28,25 копійки за долар) новий показник відрізняється мінімально.

За даними Bloomberg, на українському міжбанківському валютному ринку торги 10 січня завершилися на рівні 42 гривні 26,34 копійки за долар, це майже на 15 копійок менше за рівень закриття торгів 9 січня.

«НБУ активно почав заливати ринок валютою перед обідом, що позначається на співвідношенні попиту та пропозиції на торгах», – інформували аналітики сайту «Мінфін» станом на 13:00.

3 жовтня 2023 року курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.

Кабінет міністрів України 10 січня спростив процедуру надання статусу критично важливих для економіки операторів газорозподільних систем.

Як повідомляє Міністерство енергетики, відтепер для бронювання працівників операторів не застосовується вимога до рівня щомісячної заробітної плати понад 2,5 мінімальних зарплат за останній календарний квартал.

Також операторам надали можливість обирати критерій щодо розміру нарахованої середньої зарплати працівників – не менше розміру середньої у регіоні за IV квартал 2021 року, як одного з трьох обов’язкових критеріїв.

«Це рішення дозволить підприємствам швидше отримати необхідний статус і забезпечить їхню ефективну роботу для стабільного газопостачання в умовах надзвичайних ситуацій», – зазначив заступник міністра економіки Віталій Кіндратів.

Сьогодні під час години запитань до уряду у Верховній Раді прем’єр Денис Шмигаль заявив, що уряд окремо понад норму забронює ремонтні бригади облгазів.

Читайте також: У Мінекономіки розповіли про нові правила бронювання працівників від мобілізації

У листопаді Кабмін оновив критерії бронювання та критерії для отримання критичності. В уряді очікують, що це дозволить зменшити ризик зловживань, коли компанії працевлаштовують людину заради «тіньової» домовленості про бронювання.

Для того, щоб бронювати своїх працівників, підприємство повинно отримати або оновити свою критичну важливість за новими обов’язковими критеріями. У бізнесу є на це час до кінця лютого 2025 року.

Інфляція в Україні у 2024 році становила 12%, повідомила Державна служба статистики.

За даними служби, зростання споживчих цін у країні в грудні 2024 року сповільнилося до 1,4%, порівняно з листопадом – 1,9%, у січні 2024 року воно становило 0,4.

У Держстаті зазначають, що на споживчому ринку в грудні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,8%. На 5,2-1,0% подорожчали масло, соняшникова олія, молоко та молочні продукти, овочі, продукти переробки зернових, хліб, яловичина, риба та продукти з риби, макаронні вироби, свинина. Водночас на 1,5% знизилися ціни на яйця.

Ціни на транспорт зросли на 0,5% переваджно через подорожчання проїзду в автодорожньому пасажирському транспорті на 2,1%.

Читайте також: За час великої війни ціни в Україні зросли на 44%. Чи дорожчатимуть далі продукти?

Як зауважували в МВФ, інфляція в Україні останнім часом зросла переважно через ціни на продукти харчування, тоді як інфляційні очікування залишаються добре закріпленими. Адекватні резерви підтримуються завдяки значній зовнішній підтримці, що продовжує надходити, зазначали у фонді.