Китай та Індія зупинили закупівлю російської нафти з постачанням у березні на тлі зростання витрат на фрахт танкерів, які не підпадають під санкції США, пише 28 січня агенція Reuters із посиланням на трейдерів.

За їхніми словами, ціна на російську сиру нафту ESPO, яка експортується з порту Козьміно в Тихому океані, зросла на 3–5 доларів за барель порівняно з маркою ICE Brent. Це пов’язане з різким підвищенням ставок фрахту суден. Наприклад, для танкера типу «Афрамакс» (судно водотоннажністю менш як 120 тисяч тонн, менше за тип «Суецмакс») з маршрутом до Китаю вони зросли «на кілька мільйонів доларів».

10 січня США запровадили найширший досі пакет американських санкцій, який зачіпає доходи Росії від експорту нафти та газу. Під обмеження потрапили дві з чотирьох найбільших російських нафтових компаній – «Газпромнефть» і «Сургутнефтегаз» і понад 180 танкерів, які, ймовірно, перевозять російську нафту і нафтопродукти, порушуючи санкції західних країн. Ці обмеження викликали стрибок цін на фрахт танкерів, оскільки деякі покупці і порти в Китаї та Індії стали відмовлятися приймати судна, що потрапили під санкції.

Фінансовий директор індійської Bharat Petroleum Corp Ltd повідомив Reuters минулого тижня, що компанія не отримала нових пропозицій про березневі постачання, як це зазвичай буває в середині кожного місяця, і очікує, що кількість пропозицій на березень скоротиться порівняно з січнем та груднем.

Російська нафта становила 36% імпорту Індії та майже п’яту частину імпорту Китаю у 2024 році.

За даними аналітичної компанії Kpler, останні санкції стосуються танкерів, які перевозять близько 42% морського експорту нафти Росії, переважно до Китаю. США вимагали від Індії розвантажити ці танкери з російською нафтою до 27 лютого і зробити за них платежі до 12 березня. У Китаї судна, які потрапили під обмеження, зазнають затримок під час вивантаження нафти, попри тимчасове звільнення від санкцій.

За даними Kpler, імпорт сирої нафти з Росії до Китаю минулого тижня впав до шестимісячного мінімуму і становить 717 тисяч барелів на день.

Що ж до Індії, перебої в постачанні російської сирої нафти становлять до 450 тисяч барелів на добу, зазначає Reuters. Індійські нафтопереробні заводи шукали альтернативні постачання з країн Близького Сходу, Африки та США на березень та квітень, оскільки очікують скорочення постачання з Росії, повідомляє агентство.

У 2024 році Росія експортувала 33,6 мільйона тонн зрідженого природного газу (ЗПГ). Це на 4% більше, ніж у 2023 році, пише РБК з посиланням на дані аналітичної компанії Kpler.

Попередній рекорд був зафіксований у 2022 році, тоді Росія експортувала 32,9 мільйона тонн ЗПГ. Крім того, в грудні 2024 року Росія встановила рекорд із місячних постачань, направивши на міжнародні ринки 3,25 мільйона тонн.

За даними Kpler, у 2024 році 52% всього експортованого з Росії ЗПГ припало на ринок Європи. Серед європейських країн найбільшими покупцями російського ЗПГ стали Франція, Іспанія, Бельгія та Нідерланди.

Ще 45% усіх постачань припали на ринок Азії. Найбільше ЗПГ із Росії закупили Китай та Японія. Іншими напрямками експорту стали Туреччина та Кувейт.

У січні стало відомо, що Євросоюз планує запровадити обмеження на імпорт зрідженого природного газу та алюмінію з Росії в черговому пакеті санкцій. Відмова від російського ЗПГ може бути здійснена як через санкції, так і через поступове обмеження закупівель.

У 14-му пакеті санкцій Євросоюз запровадив заборону реекспортувати через порти в Євросоюзі російський ЗПГ, призначений для третіх країн.

Протягом минулого, 2024 року, сума державного і гарантованого державою боргу України збільшилась на 1461,3 млрд грн, у доларовому еквіваленті – на 20,74 млрд доларів США, повідомляє Міністерство фінансів України.

«Станом на 31 грудня 2024 року державний та гарантований державою борг України становив 6 980,93 млрд грн, або 166,06 млрд дол. США, а саме: державний та гарантований державою зовнішній борг – 5 048,44 млрд грн (72,32 % загальної суми державного та гарантованого державою боргу), або 120,09 млрд дол. США; державний та гарантований державою внутрішній борг – 1 932,49 млрд грн (27,68 %), або 45,97 млрд дол. США», – поінформували у відомстві.

Зазначається, що державний борг України становив 6 692,42 млрд грн (95,87% загальної суми державного та гарантованого державою боргу), або 159,20 млрд дол. США. Державний зовнішній борг становив 4 829,29 млрд грн (69,18% загальної суми державного та гарантованого державою боргу), або 114,88 млрд дол. США. Державний внутрішній борг становив 1 863,13 млрд грн (26,69% загальної суми державного та гарантованого державою боргу), або 44,32 млрд дол. США.

За даними Мінфіну, у 2024 році гарантований державою борг України становив 288,51 млрд грн (4,13%), або 6,86 млрд дол. США, зокрема:

• гарантований державою зовнішній борг – 219,15 млрд грн (3,14%), або 5,21 млрд дол. США;
• гарантований державою внутрішній борг – 69,36 млрд грн (0,99 %), або 1,65 млрд дол. США.

«Протягом 2024 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 1461,30 млрд грн і в доларовому еквіваленті державний та гарантований державою борг збільшився на 20,74 млрд дол. США»,– уточнили у Мінфіні.

Раніше, наприкінці березня 2024 року Міністерство фінансів повідомило, що протягом місяця до бюджету України надійшло близько 9 мільярдів доларів США зовнішнього фінансування.

У квітні 2024 року сума державного і гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 86,17 млрд гривень (у доларовому еквіваленті – на 0,47 млрд доларів США).

При цьому в уряді наголосили, що кошти від ЄС є першим траншем у межах нового інструменту Ukraine Facility. Вони є частиною перехідного фінансування, загальний обсяг якого сягає 6 мільярдів євро.

Рада Європейського cоюзу схвалила започаткування інструменту Ukraine Facility загальним обсягом 50 мільярдів євро на 2024–2027 роки в лютому. Ці кошти буде спрямовано на підтримання життєдіяльності, відновлення української держави та проведення реформ на шляху до членства в Європейському союзі.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець не підтримує розроблений Міністерством економіки України новий Трудовий кодекс (ТК), повідомив омбудсмен у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Проєкт містить низку недоліків, зокрема структурні прогалини, юридичну невизначеність, а також положення, які порівняно з чинним законодавством можуть (або будуть) послаблювати права та гарантії працівників, – заявив Омбудсмен і додав, що окремі норми (ТК – ред.) «суперечать принципам, закріпленим у Конституції України та міжнародному законодавстві».

Омбудсмен підкреслив, що у грудні 2024 року надав Мінекономіки свою позицію щодо проєкту Трудового кодексу України і наголосив на необхідності оновлення трудового законодавства особливо в контексті підготовки до післявоєнного періоду.

«Українське суспільство заслуговує на законодавство, яке забезпечує європейські трудові цінності, соціальний мир і справедливість», – зазначив уповноважений з прав людини.

Омбудсмен наголосив, що проєкт Трудового кодексу потребує суттєвого доопрацювання, щоб відповідати сучасним викликам і ґарантувати права та інтереси працівників.

Він звертає увагу на такі недоліки у законодавчій ініціативі:

• Зміна формулювання підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця на розірвання «з причин економічного, технологічного, структурного чи організаційного характеру» є вкрай широким формулюванням та потребують конкретизації задля уникнення невмотивованих звільнень.
• Проєкт містить абстрактні категорії: працівник має діяти «добросовісно й розумно, додержуватися моральних засад суспільства».
• Нормативно-правовими актами не встановлено чітких критеріїв щодо визначення добросовісності, розумності та моральних засад.
• Належить надати визначення поняттям «втрати довіри до працівника», за «аморальний проступок», які є підставами передбаченими у проєкті для звільнення.
• У разі відсутності працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 120 календарних днів поспіль, трудовий договір може бути розірвано в односторонньому порядку. Вказана норма не корелюється з положеннями окремих законів. Наприклад, до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», зазначає уповноважений.
• У розділі про укладання строкових трудових договорів передбачено можливість переукладання договору до п’яти років. На думку Лубінця, строк п’ять років є надмірним, виходячи з практики європейських країн, він потребує зменшення.
• Також у Офісі вважають негативним скасування ряду відпусток, передбачений чинним законодавством.
• Проєктом передбачається право роботодавця застосовувати локаут, що може призвести до зловживань з боку роботодавця, оскільки роботодавці, маючи більші економічні можливості, отримавши таке право, можуть здійснювати більший тиск на працівників. Варто встановити чіткі підстави застосування локауту, наприклад, при ухиленні працівників від проведення колективних переговорів. Не визначені також гарантії працівників під час застосування локауту: чи зберігається заробітна плата, чи компенсація здійснюється за правилами простою; не вказуються категорії працівників в залежності від тих, хто приймає участь у страйку, і тих, хто не приймає.
• У проєкті передбачено, що у разі відсутності роботодавця за місцезнаходженням, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/інспектування. Таким чином в проєкті, як і в чинному законодавстві, не передбачений дієвий механізм здійснення державного нагляду (контролю), який є одним із способів захисту порушених роботодавцем трудових прав працівника. Тому необхідно передбачити застосування санкцій до суб’єкта господарювання у разі відсутності його за місцем реєстрації, розробити механізм встановлення фактичного місця перебування суб’єкта господарювання та його посадових осіб.

Нині в Україні триває розроблення та обговорення нового Трудового кодексу, який має замінити застарілий Кодекс законів про працю України і враховує вимоги й стандарти ЄС. Текст проєкту нового ТК оприлюднили для громадського обговорення, проте його ще не зареєстрували у Верховній Раді України.

Міністерство економіки України заявляє, що розробило проєкт нового Трудового кодексу, щоб трансформувати законодавство так, аби воно відповідало викликам сьогодення, а не радянським рудиментам.

«У проєкті закону ми впроваджуємо 8 видів трудових договорів, зокрема щодо надомної, дистанційної роботи. Проєкт закону посилює спроможність людей з інвалідністю та сприятиме подоланню гендерного розриву в оплаті праці, коли жінки на аналогічних із чоловіками посадах отримують менше», – зазначила Юлія Свириденко

За її словами, протягом минулого року її команда провела десятки зустрічей із представниками громадянського суспільства, бізнесу, міжнародних організацій, аби спільно доопрацювати проєкт закону так, аби він відповідав запиту як працівників, так і роботодавців.

Танкери з американським зрідженим природним газом (ЗПГ) масово змінюють маршрути та перенаправляються до Європи замість початкових пунктів призначення. За даними Financial Times, щонайменше сім суден, які спочатку прямували до Африки, Азії та Колумбії, змінили курс і тепер рухаються до європейських портів.

«Деякі судна зробили досить різкі розвороти. Незвичайно бачити так багато змін курсу і так багато очевидних розворотів», – зазначив один зі співрозмовників видання.

Причиною такого різкого маневру стало прагнення трейдерів скористатися зростанням цін на газ у Європі, спричиненим припиненням російських постачань через Україну.

Financial Times зазначає, що ціни на газ на європейському ринку зараз перебувають на максимальному рівні від жовтня 2023 року.

За даними аналітиків, перенаправлення американських партій ЗПГ з Азії до Європи, де попит і ціни значно вищі, може збільшити прибуток більше як на п’ять мільйонів доларів за кожну партію вантажу, пише Financial Times.

Водночас Європа після припинення транзиту російського газу через Україну намагається диверсифікувати постачання, наприклад, закуповуючи газ в Азербайджані.

При цьому Китай прагне перетягнути на свій бік постачальників нафти та газу на Близькому Сході, зокрема Саудівську Аравію, переконуючи їх у непередбачуваності політики Трампа, пише американське видання Forbes. Крім того, Пекін обіцяє Баку довгострокові контракти на закупівлю азербайджанських енергоресурсів.

На думку Forbes, адміністрації Трампа потрібно зміцнювати зв’язки з країнами Близького Сходу та каспійського регіону, щоб не допустити посилення впливу Китаю, особливо на тлі його зближення з Іраном та Росією.

23 січня Дональд Трамп виступив по відеозв’язку на щорічних зборах Всесвітнього економічного форуму в Давосі. У своїй промові президент США заявив, що ціни на нафту занадто високі, і це дозволяє Росії продовжувати конфлікт з Україною. Трамп закликав основних виробників нафти, зокрема Саудівську Аравію та країни ОПЕК, збільшити видобуток та знизити ціну, щоб бойові дії закінчилися якнайшвидше.

Упродовж хвилин після заяви президента США Дональда Трампа про політику Вашингтона на ринку нафти котирування цього продукту на світовому ринку впали. До виступу американського президента на щорічних зборах Всесвітнього економічного форуму нафта еталонного сорту Brent торгувалася на рівні близько 79,4 долара за барель, станом на 18:55 за Києвом ціна опустилася щонайменше на долар – до менш як 78,4 долара за барель.

Трамп пов’язав падіння нафтових цін із імовірним завершенням війни в Україні – через скорочення доходів РФ.

«Я також збираюся попросити Саудівську Аравію і ОПЕК знизити вартість нафти. Ви повинні знизити її, що, чесно кажучи, я здивований, що вони не зробили перед виборами», – сказав лідер США.

Крім словесних інтервенцій, на ціну нафти впливає ймовірне послаблення попиту – через уповільнення економіки Китаю, масований перехід автопарку цієї країни на електромобілі та негативні сигнали про стан світової економіки.

Слідом за підвищенням облікової ставки Національний банк України повернув офіційний курс до рівня менш як 42 гривні за долар. Регулятор установив на 24 січня курс 41 гривня 97,51 копійки за одиницю американської валюти, це на шість копійок менше за офіційний курс на 23 січня (42 гривні 3,25 копійки) і фактично повторює мінімальне у 2025 році значення (на 2 січня НБУ мав показник 41 гривня 97,25 копійки за долар).

За даними Bloomberg, торги на міжбанківському валютному ринку завершуються на рівні 41 гривня 97,25 копійки за долар.

«Нацбанк підняв облікову ставку із 13,5% річних до 14,5% річних. Попит на валюту поки що зберігається стабільно високим», – відзначали аналітики сайту «Мінфін» станом на 14:00.

3 жовтня 2023 року курс зрушив із місця вперше з 21 липня 2022 року. Упродовж більш як 14 місяців офіційний курс утримувався на рівні 36 гривень 57 копійок за долар.

Правління Національного банку України 22 січня ухвалило рішення підвищити облікову ставку на 1%, до 14,5% річних.

«Це рішення спрямовується на підтримання стійкості валютного ринку, збереження інфляційних очікувань під контролем, розворот інфляційного тренду та поступове сповільнення інфляції до цілі 5%. Стримування цінового тиску, ймовірно, потребуватиме подальшого посилення процентної політики», – ідеться в повідомленні регулятора.

Інфляція сягнула 12% у 2024 році, ціновий тиск зберігається й на початку 2025 року, вказують в НБУ.

«У грудні 2024 року інфляція пришвидшилася до 12% у річному вимірі, що перевищило попередній прогноз НБУ. За оцінками НБУ, прискорення інфляції тривало й у січні», – повідомляє Нацбанк.

У грудні НБУ вперше після тривалого періоду зниження підвищив облікову ставку – тоді на 0,5%, до 13,5%.

У червні 2024 року НБУ знизив облікову ставку до 13%. А у вересні зберіг цей показник.

До початку повномасштабного вторгнення Росії облікова ставка була на рівні 10%, а з червня 2022 року – 25%.

Облікова ставка – один із головних інструментів, за допомогою якого Національний банк встановлює для банків й інших суб’єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщених грошових коштів на відповідний період.

Європейський союз надасть Україні у 2025 році фінансову допомогу на 35 мільярдів євро, повідомив 22 січня віцепрезидент Єврокомісії, єврокомісар з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс.

«ЄС надає фінансову підтримку через кредитну ініціативу G7 ERA та Ukraine Facility», – зазначив він у мережі Х.

Єврокомісар додав, що також обговорив кроки України для наближення до єдиного ринку ЄС під час зустрічі з першою віцепремʼєр-міністеркою України Юлією Свириденко на полях Всесвітнього економічного форуму у Давосі.

Механізм країн-членів G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) обсягом до 50 млрд доларів США передбачає спрямування Україні кредитних коштів, що будуть погашатися за рахунок майбутніх прибутків, отриманих від знерухомлених російських суверенних активів.

У грудні 2024 року в українському уряді заявили про отримання мільярда доларів від Сполучених Штатів. Надання цих коштів забезпечне доходами від заморожених російських активів.

10 грудня Міністерство фінансів США повідомило, що Сполучені Штати виділять Україні 20 мільярдів доларів кредитних коштів у межах ініціативи «Групи семи» Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans, яка загалом передбачає виділення 50 мільярдів доларів.

Переважна більшість (77%) представників бізнесу очікують продовження підтримки України з боку США або її збільшення, тоді як 23% прогнозують зменшення підтримки, свідчать дані опитування «Ведення бізнесу в воєнній Україні. Січень 2025», проведеного Американською торговельною палатою в Україні спільно з компанією-членом Citi Україна.

Результати опитування, оприлюдненого 20 січня, в день інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа, показали, що 61% респондентів відповіли, що вважають можливим припинення вогню у 2025 році, 31% – мають сумніви, а 8% – очікують ескалації на фронті. Водночас 81% компаній-членів Палати впевнені, що припинення вогню матиме позитивний вплив і сприятиме підвищенню бізнес-активності у 2025 році.

«Вісімдесят п’ять відсотків компаній повністю функціонують і продовжуватимуть інвестувати в Україну в 2025 році. Це – потужний сигнал для тих, хто розглядає Україну як напрям для інвестицій. У той час як 77% бізнесів очікують продовження чи збільшення підтримки з боку США, імпульс відновлення України створює можливості для далекоглядних інвесторів», – зазначив Андрій Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні.

В опитуванні, проведеному з 8 по 16 січня 2025 року, взяли участь 145 генеральних директорів і топ-менеджерів компаній-членів Палати з різних галузей, дві третини респондентів – керівники компаній.

Інавгурація обраного президента Дональда Трампа пройде 20 січня у Вашингтоні.

Напередодні телеканал CNN із посиланням на джерела повідомив, що Трамп доручив помічникам організувати телефонну розмову з російським лідером Володимиром Путіним. За їхніми словами, новообраний президент США хоче поспілкуватися з президентом РФ у перші дні після інавгурації, щоб обговорити особисту зустріч. Як стверджується, у Трампа сподіваються швидко розпочати роботу над врегулюванням війни Росії проти України.

Незалежно від того, що станеться з військовою ситуацією, Сполучені Штати і Європа продовжуватимуть підтримувати Україну економічно, – на цій думці зійшлася більшість експертів, опитаних Радіо Свобода в листопаді.