Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментувала запровадження мит Сполучених Штатів на імпорт товарів із алюмінію та сталі.

Вона заявила, що «глибоко шкодує» про рішення президента Дональда Трампа запровадити мита на ці товари, зокрема, з країн Євросоюзу.

«Мита є податками – це погано для бізнесу й ще гірше для споживачів. Невиправдані мита щодо ЄС не залишаться без відповіді – вони викличуть тверді та пропорційні контрзаходи», – заявила фон дер Ляєн.

Вона додала, що блок діятиме, щоб захистити власні економічні інтереси: «ми захистимо наших працівників, підприємства та споживачів».

Читайте також: Google Maps перейменували Мексиканську затоку на Американську для користувачів зі США

Президент США Дональд Трамп 10 лютого підписав укази про запровадження 25-відсоткових мит на імпорт сталі та алюмінію з 12 березня. Вони торкнуться товарів із Аргентини, Австралії, Канади, Мексики, країн ЄС і Великої Британії.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив напередодні, що Берлін готовий відповісти на можливі торгівельні обмеження, які може запровадити адміністрація Трампа.

За даними консалтингової компанії Roland Berger, близько 25 відсотків європейського експорту сталі йде до США.

3 лютого Трамп попередив американців, що вони можуть зіткнутися з економічним «болем» через торговельні тарифи, які він оголосив минулими вихідними щодо Канади, Мексики та Китаю – трьох найбільших торгових партнерів США.

Пізніше він заявив, що мита щодо Канади та Мексики будуть призупинені на 30 днів після того, як лідери двох країн, за його словами, пообіцяли посилити заходи на кордоні, щоб зупинити потік мігрантів і наркотиків.

Президент США Дональд Трамп 10 лютого підписав укази про запровадження 25-відсоткових мит на імпорт сталі та алюмінію з 12 березня.

«Починаючи з 12 березня 2025 року, весь імпорт алюмінієвих виробів і похідних алюмінієвих виробів з Аргентини, Австралії, Канади, Мексики, країн ЄС і Великобританії буде обкладатися додатковим адвалорним тарифом (мито, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом – ред)», – йдеться в указі.

Трамп видав окремий указ щодо сталі, в якому йдеться про те, що він поширюватиметься на весь імпорт з тих самих країн, яких торкнулися тарифи на алюміній, а також з Бразилії, Японії та Південної Кореї.

Канада і Мексика є найбільшими імпортерами сталі в США.

Трамп також зазначив, що розгляне можливість запровадження додаткових тарифів на автомобілі, фармацевтичну продукцію та компʼютерні чіпи.

Канадські виробники сталі попередили про «масові» перебої, а Європейська комісія заявила, що «відреагує, щоб захистити інтереси європейського бізнесу, робітників і споживачів від невиправданих заходів».

Президент Франції Емманюель Макрон в інтервʼю, яке вийшло в ефір 9 лютого обіцяв кроки у відповідь і зазначив, що Сполученим Штатам слід зосередити свої зусилля на Китаї.

Також канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив напередодні, що Берлін готовий відповісти на можливі торгівельні обмеження, які може запровадити адміністрація Трампа. На передвиборчому заході на півночі Німеччини Шольц зазначив, що «будь-які нові тарифи з боку Трампа будуть зустрінуті заходами у відповідь».

За даними консалтингової компанії Roland Berger, близько 25 відсотків європейського експорту сталі йде до США.

3 лютого Трамп попередив американців, що вони можуть зіткнутися з економічним «болем» через торговельні тарифи, які він оголосив минулими вихідними щодо Канади, Мексики та Китаю – трьох найбільших торгових партнерів США.

Пізніше він заявив, що мита щодо Канади та Мексики будуть призупинені на 30 днів після того, як лідери двох країн, за його словами, пообіцяли посилити заходи на кордоні, щоб зупинити потік мігрантів і наркотиків.

Україна вперше здійснила трубопровідне постачання біометану до Європейського союзу, повідомило Міністерство енергетики 7 лютого.

За повідомленням, український виробник газу здійснив експорт у лютому.

Міністр енергетики Герман Галущенко назвав експорт біометану важливим кроком у зміцненні енергетичної незалежності та інтеграції України в європейський енергетичний простір:

«Це не лише відкриває нові можливості для нашого енергетичного сектору, але й сприяє декарбонізації економіки та зменшенню залежності від викопного палива. Україна готова стати надійним постачальником чистої енергії для Європи. Міністерство приділяє значну увагу питанню експорту біометану, яке є важливим у межах нової бізнес-моделі ринку природного газу та енергетики України в цілому».

Читайте також: Країни Балтії наприкінці тижня залишать спільну з РФ енергосистему – увійдуть до європейської

Міненерго уточнює, що обсяг першої партії біометану до ЄС складає 67 тисяч кубометрів.

Відомство додає, що українські виробники можуть експортувати біометан до ЄС через українську газотранспортну систему, приєднуючи біометанові установки як до газотранспортної, так і до газорозподільних мереж. Умови та тарифи приєднання і транспортування газу для виробників біометану такі ж, які для видобувників природного газу.

У лютому 2023 року Україна та ЄС підписали Меморандум щодо стратегічного партнерства у сфері відновлюваних газів, біометану, водню та інших синтетичних газів.

Міністерство юстиції США розпорядилося розформувати оперативну групу KleptoCapture – підрозділ, створений для забезпечення дотримання санкцій проти російських олігархів.

У меморандумі генерального прокурора США Пем Бонді йдеться про те, що оперативна група буде розпущена, а ресурси перенаправлені на боротьбу з наркокартелями та транснаціональними злочинними організаціями.

Президент США Дональд Трамп «доручив федеральному уряду переглянути існуючі стратегії національної безпеки та боротьби з наркотиками з метою повної ліквідації картелів і транснаціональних злочинних організацій. Ця політика вимагає фундаментальних змін у мисленні та підходах», – йдеться в меморандумі.

Розслідування Міністерства юстиції щодо відмивання грошей також змістять фокус на наркокартелі та злочинні організації.

Оперативна група KleptoCapture була створена за часів тодішнього генерального прокурора Мерріка Гарланда у відповідь на вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Її завданням було забезпечення дотримання санкцій та експортних обмежень, накладених на Росію.

Станом на лютий 2023 року група KleptoCapture Міністерства юстиції США конфіскувала понад 500 мільйонів доларів у яхтах, нерухомості та інших активів людей, які підтримують російський уряд і ухилилися від санкцій США.

Завдяки «данській моделі» Збройні сили України у 2024 році отримали озброєння на загальну суму майже 597 млн євро, з них 175 млн євро надійшли безпосередньо від Данії. Про це повідомляє пресслужба Міноборони.

За даними відомства, на першому етапі Данія виділила 50 млн євро на виробництво 18 самохідних артилерійських установок «Богдана», згодом фінансування було розширене на налагодження виробництва інших стратегічно-важливих видів озброєння: безпілотників великої дальності, протитанкових і протикорабельних ракетних систем.

У 2024 році до механізму долучилися Швеція та Ісландія, які надали 20 млн євро та 2,7 млн євро відповідно – безпосередньо через Данію.

За даними Міноборони, на 2025 рік ЄС виділив мільярд євро з доходів від заморожених російських активів, а Канада – близько 67 млн євро. Також Данія зарезервувала 130 млн євро для подальших інвестицій в українську оборонну промисловість. Очікується, що Норвегія надасть близько 43 млн євро на реалізацію проєктів у межах ініціативи, а Швеція оголосила про виділення 178 млн доларів.

У 2024 році Україна та Данія запровадили новий механізм фінансування закупівель озброєння для ЗСУ через відшкодування контрактів з українськими виробниками. Цей механізм отримав назву «данська модель». За цією схемою українська сторона формує детальний перелік проєктів, що потребують фінансування, а данські фахівці проводять детальну оцінку спроможностей рекомендованих компаній та аналізують їхній попередній досвід виконання контрактів.

«Унікальність цього підходу полягає в тому, що він не лише забезпечує оперативне постачання необхідного озброєння українським військовим, але й створює потужний стимул для розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Це своєю чергою суттєво посилює економічну стійкість України в умовах воєнного стану та формує міцну базу для подальшого розвитку оборонної промисловості», – зауважують у Міноборони.

Данія стала першою країною, яка за свій кошт закупила озброєння та військову техніку для ЗСУ в українських виробників. У квітні 2024 року уряд Данії виділив 200 мільйонів данських крон (майже 300 млн євро) на інвестиції в українську оборонну промисловість.

Коло спільних інтересів та взаємовигідної співпраці не обмежується лише стратегічними ресурсами України – величезний потенціал, після припинення транзиту російського газу територією України, у закупівлі LNG-газу у Америки. Так вважає Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України.

Про це він заявив під час брифінгу із британським колегою Девідом Леммі в Києві 5 лютого, передає кореспондентка Радіо Свобода. Таким чином голова МЗС прокоментував пропозицію президента США Дональда Трампа укласти угоду про доступ до корисних копалин України в обмін на військову допомогу.

«Наприклад, величезний потенціал є, особливо після припинення транзиту російського газу територією України, в закупівлі LNG-газу у США. Ви знаєте, що Україна володіє надзвичайно потужними підземними газовими сховищами. І тут теж ми маємо спільні точки для взаємовигідного співробітництва, одночасно посиливши енергетичну безпеку Європи, тому що цього газу буде достатньо у разі його закачування у наші сховища для відігравання ролі гаранта енергетичної безпеки в Європі», – сказав Сибіга.

Читайте також: Зеленський відреагував на пропозицію Трампа про доступ США до рідкісноземельних мінералів України

Він також нагадав, що в «плані перемоги» Володимира Зеленського був пункт щодо українських мінеральних і природних ресурсів і можливостей для партнерів інвестувати і розробляти їх.

«Це наш спільний стратегічний інтерес і це теж одні з таких конкретних втілень реалізації концепту «мир завдяки силі». Тому що це теж є елементами певних гарантій присутності крупного бізнесу в Україні, крупних інтересів, зацікавленості наших найближчих союзників, Сполучених Штатів Америки у розробці таких родовищ і їх захисті. І ми справді маємо для цього величезні можливості, і ця наша позиція також доводиться до наших американських друзів», – пояснив міністр закордонних справ.

Сибіга також додав, що можна говорити про спільний інтерес і можливості для американського бізнесу, до прикладу, в реконструкції України.

«Це буде один із наймасштабніших проєктів цього сторіччя і відповідно одні з наймасштабніших можливостей для наших союзників», – додав він.

Президент США Дональд Трамп заявив 3 лютого, що хоче домовитися з Україною про угоду, яка забезпечить доступ США до рідкісноземельних мінералів, що використовуються в електроніці. За його словами, українська влада готова до такої угоди.

У Кремлі, коментуючи це, заявили, що зацікавленість президента США Дональда Трампа в рідкісноземельних металах України є пропозицією купувати військову допомогу.

А канцлер Німеччини Олаф Шольц засудив пропозицію Трампа, заявивши, що пов’язати подальшу оборонну допомогу Україні з правами доступу до її цінної сировини «було б дуже егоїстично». За його словами, ці ресурси краще було б використати на відновлення країни після війни.

Наприкінці вересня 2024 року президент Володимир Зеленський літав у США, де презентував свій «план перемоги України» як демократам, так і республіканцям на чолі з Дональдом Трампом. Як пізніше з’ясували журналісти Financial Times, два з п’яти пунктів цього плану в Києві розробили безпосередньо для Трампа. Перший пункт: Київ пропонує після закінчення війни замінити американських військових у Європі українцями. Друга пропозиція: Україна поділиться із західними партнерами своїми найважливішими природними ресурсами.

Новий пакет допомоги на 55 мільйонів фунтів оголосила Велика Британія. Про це заявив очільник МЗС країни Девід Леммі на спільному із українським колегою брифінгу в Києві, передає кореспондентка Радіо Свобода.

«Cьогодні я оголошую про виділення ще 55 мільйонів фунтів на підтримку України з боку Великої Британії, щоб сприяти підвищенню стійкості та зростанню обох наших країн та економік», – заявив очільник британського МЗС.

За всю надану підтримку, зокрема, за сьогоднішній пакет, Великій Британії подякував міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Читайте також: Розвідка Британії: корупція в російському оборонному секторі підриває ефективність збройних сил РФ

«Це фінансування соціальних, гуманітарних, енергетичних програм посилить нашу стійкість, і ця допомога саме зараз дуже вчасна», – заявив керівник МЗС України.

Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі прибув з візитом до Києва раніше 5 лютого.

16 січня прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент України Володимир Зеленський у Києві підписали угоду про сторічне партнерство між країнами.

10-відсоткове мито на всю китайську продукцію, що поставляється у США, набуло чинності 4 лютого у результаті виконавчого указу, виданого президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом.

Влада Китаю оголосила про низку кроків у відповідь, включаючи додаткові тарифи на вугілля, природний газ, сільськогосподарську техніку та інші товари зі Сполучених Штатів.

Відповідні заходи включають 15% податок на імпорт вугілля та скрапленого природного газу з США. Сира нафта, сільськогосподарська техніка, пікапи та автомобілі з великими двигунами будуть обкладатися 10% митом.

Крім того, китайські регулятори ринку заявили, що розпочали розслідування щодо Google. Державна адміністрація з регулювання ринку заявила, що Google підозрюється у порушенні антимонопольного законодавства.

У понеділок Трамп заявив, що планує поговорити з китайським лідером Сі Цзіньпіном протягом наступних 24 годин, але не було зрозуміло, коли відбудеться телефонна розмова. Представник Білого дому повідомляв, що тарифи з Китаєм все ще мають набути чинності опівночі.

Сполучені Штати раніше оголосили нові каральні мита щодо Мексики, Канади та Китаю, що створює передумови для ширшого торговельного конфлікту з трьома найбільшими торговельними партнерами США.

Після розмов з лідерами Канади і Мексики Трамп погодився відтермінувати запровадження мит на товари з цих країн на 30 днів.

Президент Володимир Зеленський 28 січня прокоментував припинення фінансування проєктів Агенції з міжнародного розвитку Сполучених Штатів.

За його словами, він доручив урядовцям «дати звіт щодо тих програм американської підтримки, які зараз призупинені». Зеленський уточнив, що йдеться про гуманітарні програми.

«Олексій Кулеба та інші урядовці з’ясовують, які саме програми зараз у дефіциті; майже всі вони йшли не через уряд України, а безпосередньо через наші громади, через різні організації. Багато проєктів. Визначимо, які з них критичні й потребують рішень уже зараз», – сказав президент у вечірньому зверненні.

Зеленський додав, що частину цього фінансування можливо забезпечити з бюджету, щодо решти – «обговоримо з європейцями та американцями». За його словами, програми охоплюють сфери звʼязку й цифровізації до підтримки ветеранів, шкіл, лікарень та відбудови.

Читайте також: Верещук анонсує консультації зі США через припинення фінансування проєктів USAID

«Звісно, деталі програм не були державною справою, але урядовці представлять мені все, і те, що є пріоритетним, те, що стосується українських дітей передусім, наших ветеранів, програм захисту нашої інфраструктури, – пріоритетні речі ми обов’язково підтримаємо», – заявив він.

Раніше заступниця голови Офісу президента Ірина Верещук анонсувала консультації зі США щодо припинення фінансування гуманітарних проєктів USAID в Україні.

Про те, що Американська агенція з міжнародного розвитку (USAID) в Україні отримала розпорядження призупинити всі проєкти і видатки на них, повідомило 26 січня «Суспільне» з посиланням на неназваного працівника офісу USAID у Києві.

За його словами, детальних вказівок працівники офісу поки що не отримали. Офіційно в USAID ситуацію не коментували.

Повідомлення з’явилося після того, як 24 січня Державний департамент США розпорядився заморозити нове фінансування майже всіх програм зовнішньої допомоги США в рамках прагнення президента Дональда Трампа «привести ці програми у відповідність зі своїми зовнішньополітичними цілями».