Президент Росії Володимир Путін доручив уряду підготуватися до повернення іноземних компаній на російський ринок.

«Я прошу уряд подумати над тим, як нам відрегулювати взаємодію наших підприємств і підприємств наших конкурентів. З тим, щоб забезпечити національним виробникам певні переваги. Так, у рамках СОТ (Світова організація торгівлі – ред.)», – заявив він на пленарному засіданні Форуму майбутніх технологій.

Раніше міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров за підсумками зустрічі глав МЗС «Великої двадцятки» G20 в Йоганнесбурзі зазначив, що потрібно пускати західні компанії тільки в ті галузі, які не створюватимуть ризиків для економіки РФ, на випадок, якщо хтось знову «встане не з тієї ноги».

Після російського вторгнення в Україну понад 1500 організацій згорнули свою діяльність у Росії, з них 533 повністю залишили країну.

Раніше російське видання The Moscow Times із посиланням на джерело в дипломатичних колах писало, що на зустрічі в Ер-Ріяді 18 лютого російська делегація просила представників США сприяти розблокуванню заморожених російських активів за кордоном та послабленню санкцій. Також, повідомляє видання, представники Кремля просили повернути російську дипломатичну власність у США, зокрема кілька дач, вилучених ще адміністрацією Барака Обами за підозрою у використанні їх із метою шпигунства.

Загальна сума заморожених через санкції російських активів у світі становить близько 300 мільярдів доларів.

Віцепрем’єр і міністр національної єдності України Олексій Чернишов провів зустріч із представниками Міжнародного валютного фонду на чолі з головою місії МВФ в Україні Гевіном Греєм – про це Міністерство національної єдності повідомило 20 лютого.

«Сторони обговорили ключові напрями співпраці та можливі механізми підтримки з боку МВФ, зокрема в питаннях інтеграції та соціальної адаптації українців за кордоном», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Батьки вивозять 16-17-річних синів з України за кордон? Міграція і ризики

Відомство додає, що представникам фонду представили роботу Міністерства національної єдності. Також очільник міністерства розповів про складнощі, які виникли після виїзду мільйонів українців за кордон через війну:

«Виїзд мільйонів українців став серйозним викликом для економіки. Адже для її відновлення та зростання після війни потрібні будуть мільйони професіоналів і нам вже зараз необхідно залучати їх до проєктів в Україні. Маємо конкурувати за своїх громадян, створюючи привабливі умови для повернення — економічні стимули, кар’єрні можливості. Але все це можливе за умови втілення реформ та економічного зростання».

Читайте також: Українці в окупації і ВПО. Чому ними не займається Міністерство національної єдності і чим це загрожує

Місія Міжнародного валютного фонду 20 лютого в Києві почала роботу щодо сьомого перегляду Програми розширеного фінансування EFF.

Міністр Чернишов раніше повідомляв, що після повномасштабного вторгнення Росії населення України скоротилося на 9 мільйонів людей – з 41 до 32 мільйонів. Більшість біженців – 5 мільйонів – поїхали до країн ЄС.

Місія Міжнародного валютного фонду 20 лютого в Києві розпочинає роботу щодо сьомого перегляду Програми розширеного фінансування EFF, повідомила Прішила Тофано, постійна представниця МВФ в Україні.

«Місія МВФ на чолі у Гевіном Греєм розпочинає сьогодні в Києві обговорення з представниками влади України сьомого перегляду Програми розширеного фінансування (EFF)», – цитує Тофано пресслужба МВФ.

У грудні минулого року Україна отримала черговий транш від Міжнародного валютного фонду у розмірі 1,1 мільярда доларів.

З початку повномасштабної війни видатки держбюджету України значно зросли. У той час як військова кампанія фінансується за рахунок внутрішніх ресурсів, Україна розраховує на підтримку міжнародних партнерів у фінансуванні соціальних та гуманітарних потреб.

«Група семи» розглядає можливість колективного посилення або адаптації верхньої межі ціни на російську нафту, щоб зменшити доходи Москви, оскільки війна в Україні триває.

Проєкт заяви, з яким ознайомилося агентство Bloomberg News, показує, що країни G7 можуть доручити своїм міністрам фінансів колективно переглянути ліміт ціни на сиру нафту, який наразі встановлений на рівні 60 доларів за барель і який був запроваджений для обмеження доступу Кремля до нафтодоларів.

Цей крок став би частиною зусиль, спрямованих на підвищення вартості війни в Україні для Росії, щоб «стимулювати її до переговорів про повноцінний мир».

Важко сказати напевно, як на практиці виглядатиме посилення або адаптація ліміту. Одним із варіантів може бути зниження ціни, іншим – спроба посилити контроль за дотриманням нинішніх обмежень.

У проєкті також зазначено, що союзники «визнають» «готовність» президента України Володимира Зеленського до переговорів про припинення війни, але водночас попереджають, що умови миру, запропоновані президентом Росії Володимиром Путіним, «поки що дорівнюють повній капітуляції України». У проєкті зазначено, що союзники планують зустрітися із Зеленським 24 лютого.

Згідно з проєктом, союзники закликатимуть до «справедливого миру, який ґрунтується на здоровому глузді, миру, який триває», що передбачатиме «міцні гарантії безпеки».

На даному етапі незрозуміло, наскільки всі країни G7 підтримують документ у його нинішньому вигляді, і він, ймовірно, буде переглянутий, оскільки дипломати продовжать переговори щодо його тексту. У так званому нульовому варіанті також згадуються «війська і ресурси на місцях у поєднанні з надійним міжнародним наглядом для контролю за дотриманням узгоджених ліній».

Обмеження ціни на нафту піддавалося різкій критиці, коли воно було вперше запроваджене в грудні 2022 року, як занадто легке для Росії, щоб обійти його. Це сприйняття змінилося 10 січня, коли адміністрація Байдена включила до списку 161 танкер, дві найбільші російські нафтовидобувні компанії, кількох трейдерів і ключового страховика танкерів країни.

Новий міністр фінансів США Скотт Бессент говорив про посилення заходів, якщо Вашингтон вважатиме, що це допоможе прискорити вирішення війни в Україні.

G7 планує оприлюднити заяву 24 лютого – в третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Місія Міжнародного валютного фонду розпочнеться вже найближчими днями, повідомляє пресслужба Міністерства фінансів України.

За повідомленням, міністр фінансів Сергій Марченко та директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва обговорили стан економіки України та прогрес у виконанні умов за програмою розширеного фінансування EFF.

«Мінфін спільно з командами Національного банку та МВФ продовжує працювати над впровадженням спільно визначених реформ. Ми успішно пройшли вже шість переглядів програми та працюємо над виконанням умов до сьомого перегляду і, як результат, отримання наступного траншу обсягом близько 917,5 млн доларів», – заявив український міністр.

Читайте також: За час великої війни ціни в Україні зросли на 44%. Чи дорожчатимуть далі продукти?

За даними Мінфіну, за майже два роки дії програми розширеного фінансування Україна успішно завершила вже шість переглядів – вперше за історію співпраці з МВФ. Це дозволило залучити до держбюджету України близько 9,8 млрд доларів з передбачених програмою на 2023 – 2027 роки 15,5 млрд доларів.

У відомстві нагадали, що у 2025 році планується залучити 2,7 млрд доларів від МВФ за результатами чотирьох квартальних переглядів.

У грудні минулого року Україна отримала черговий транш від Міжнародного валютного фонду у розмірі 1,1 мільярда доларів.

З початку повномасштабної війни видатки держбюджету України значно зросли. У той час як військова кампанія фінансується за рахунок внутрішніх ресурсів, Україна розраховує на підтримку міжнародних партнерів у фінансуванні соціальних та гуманітарних потреб.

Українські виробники знизять відпускні ціни на 100 найбільш популярних ліків на 30% вже з 1 березня, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Відповідне рішення було ухвалено РНБО 12 лютого. Для виконання цього указу уряд схвалює такі заходи для здешевлення ліків:

• Обмеження максимальної торговельної націнки для аптек – не більше 35% для безрецептурних препаратів і регресивну шкалу для рецептурних. Постачальники зможуть додавати не більше 8% до гуртової ціни залежно від вартості препарату.
• Посилення контролю за наявністю лікарських засобів у лікарнях. Пацієнти повинні отримувати ліки в лікарнях безоплатно.
• У межах ініціативи «Зимова підтримка» рекордно розширено програму «Доступні ліки». Для цього в бюджеті закладено понад 6 мільярдів гривень
• Покращення територіальної доступності ліків. «Укрпошта» безкоштовно доставляє ліки по всій країні.
• З липня 2025 року всі аптеки будуть зобов’язані укласти договір з Національною службою здоровʼя України (НСЗУ) і будуть відпускати препарати за програмою «Доступні ліки».

РНБО доручила Міністерству охорони здоров’я протягом 2025 року забезпечити моніторинг виконання договорів про медичне обслуговування громадян за програмою медичних гарантій в тому, що стосується надання необхідних ліків.

Також Антимонопольний комітет отримав рекомендацію посилити контроль за дотриманням учасниками фармацевтичного ринку законів про захист економічної конкуренції. Рада рекомендує Офісу генпрокурора «вжити додаткових заходів» для виявлення фінансових зловживань чи непрозорого ціноутворення, яке призводить до штучного завищення цін на ліки.

Велика Британія запровадила нові санкції проти трьох російських фізичних і двох юридичних осіб, повідомили 14 лютого в Офісі впровадження фінансових санкцій Міністерства фінансів Великої Британії.

Під санкції потрапили заступник міністра оборони Росії Павло Фрадков, син ексгенпрокурора РФ Юрія Чайки та бізнесмен Артем Чайка, а також директор Федеральної служби з технічного та експортного контролю РФ Володимир Селін.

Також санкції ввели проти структур російського «Росатому» – заводу «Кіров-Енергомаш» у Санкт-Петербурзі та компанії «Росатом Адитивні технології».

Зазначається, що фізичні та юридичні особи потрапили під санкції через вигоди чи підтримки уряду Росії шляхом продовження бізнесу в секторах, що мають стратегічне значення для російської влади.

Павло Фрадков – син ексглави Служби зовнішньої розвідки і колишнього російського премʼєра Михайла Фрадкова. Артем Чайка – син представника президента на Північному Кавказі Юрія Чайки, який обіймав посаду російського генпрокурора у 2006-2020 роках.

Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців» – рішення з’явилося на сайті президента 12 лютого.

«Указ набирає чинності з дня його опублікування», – йдеться в повідомленні.

В указі РНБО йдеться, що рада заслухала міністра охорони здоров’я «щодо ситуації, яка склалася на національному ринку лікарських засобів». Вона також взяла до відома інформацію щодо «намірів учасників фармацевтичного ринку України щодо зниження на 30 відсотків з 1 березня 2025 року цін на найбільш затребувані основні лікарські засоби».

РНБО доручила Кабінету міністрів, поміж іншого:

• вжити додаткових заходів щодо забезпечення «ефективного системного діалогу» з учасниками фармацевтичного ринку щодо зниження та стабілізації цін на ліки
• розробити та внести до Верховної Ради відповідні проєкти законів, зокрема, щодо імплементації в законодавство положення «Правила Болар»
• адаптувати постанову уряду «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби» від 2008 року
• заборонити з 1 березня 2025 року на здійснення маркетингових послуг або послуг із промоції «стосовно лікарських засобів, що застосовуються юридичними особами», до впровадження Кабінетом Міністрів України окремого реферування оптових цін на всі лікарські засоби
• відновити з 1 березня заходи контролю за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін продавцями ліків
• протягом місяця вирішити питання розширення переліку ліків, вартість яких відшкодовується Національною службою здоров’я України за програмою медичних гарантій
• протягом двох тижнів опрацювати з місцевою владою питання створення аптек «як структурних підрозділів державних та/або комунальних закладів охорони здоров’я» із запровадженням мінімальних націнок на ліки

«Правило Болар» дозволяє виробникам аналогів оригінальних лікарських засобів досліджувати препарати до того, як закінчиться термін дії патенту оригінального препарату.

РНБО доручила Міністерству охорони здоров’я протягом 2025 року забезпечити моніторинг виконання договорів про медичне обслуговування громадян за програмою медичних гарантій в тому, що стосується надання необхідних ліків.

Також Антимонопольний комітет отримав рекомендацію посилити контроль за дотриманням учасниками фармацевтичного ринку законів про захист економічної конкуренції. Рада рекомендує Офісу генпрокурора «вжити додаткових заходів» для виявлення фінансових зловживань чи непрозорого ціноутворення, яке призводить до штучного завищення цін на ліки.

Читайте також: РНБО запровадила санкції проти Порошенка, Медведчука й двох засновників «Приватбанку»

Президент України Володимир Зеленський заявив у вечірньому відеозверненні 12 лютого, що на учасники засідання Ради національної безпеки і оборони знайшли рішення, яке допоможе знизити ціну найпопулярніших ліків на 30%.

Інфляція в Україні сягнула 12% у 2024 році, ціновий тиск зберігається й на початку 2025 року, вказали в НБУ, оголошуючи в січні про підвищення облікової ставки до 14,5%.

Відправка європейських миротворців в Україну стане ключовою темою обговорень під час Мюнхенської конференції з безпеки, пише The New York Times.

Як зауважує видання, перспектива укладення угоди щодо припинення вогню прискорила дебати про європейські війська, які повинні підтримувати мир в Україні, контролювати припинення вогню і допомагати стримувати Росію від майбутньої агресії – питання в тому, чиї це будуть війська, скільки їх буде, і чи погодиться Путін на це.

«Ця тема, безсумнівно, буде в центрі дискусії цього тижня на щорічній Мюнхенській конференції з безпеки, яку відвідають віцепрезидент США Джей Ді Венс і держсекретар Марко Рубіо», – зазначають журналісти.

Читайте також: На Мюнхенській конференції головним питанням буде війна в Україні – Рубіо

Деякі європейські країни, серед яких країни Балтії, а також Франція і Великобританія, порушили питання про можливість включення частини своїх військ до складу сил в Україні. Високопосадовці Німеччини назвали цю ідею передчасною.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий до серйозних переговорів про угоду щодо припинення війни, якщо союзники нададуть гарантії безпеки, а не просто запевнення.

Як пише NYT з посиланням на високопоставленого європейського чиновника, Європа не може запропонувати 200 000 військовослужбовців (таку цифру озвучував Зеленський – ред.), і що будь-який військовий контингент повинен мати американську підтримку, в іншому випадку вони будуть постійно вразливими до російських зусиль з підриву політичної і військової довіри до Альянсу.

Навіть більш скромна кількість європейських солдатів, наприклад, 40 000, була б складною метою для континенту з повільним економічним зростанням, нестачею військ і необхідністю збільшувати військові витрати на власний захист, і цього, швидше за все, буде недостатньо для забезпечення реального стримування Росії, зауважують журналісти.

Мюнхенська конференція з безпеки цього року проходитиме з 14 по 16 лютого. Очікується, що в ній візьмуть участь близько 60 голів держав і урядів, 150 міністрів з усього світу, а також керівники провідних міжнародних організацій.

Рішення США із 12 березня запровадити мито на сталь із інших держав, зокрема і з України, вплине на металургійну галузь, повідомила 11 лютого перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко

Вона зазначила, що експорт металургійної продукції склав 57,9% в українському експорті до США – 503,3 мільйона з 869,1 мільйона доларів.

Найбільший товар експорту – чавун (363,4 мільйона доларів, 940 тисяч тон), труби (112,9 мільйона доларів, 92 тисячі тон), прутки (15,2 мільйона доларів, 3,3 тисячі тон), дріт (4 мільйона доларів, 3,9 тисячі тон), металоконструкції (1,3 мільйона доларів, 182 тони).

«Найбільшими експортерами цієї продукції є АрселорМіттал Кривий Ріг та Інтерпайп. Ці компанії важко постраждали від війни, як і вся металургії галузь. Тому ми налаштовані на активну роботу з партнерами для пошуку оптимального рішення до 12 березня», – йдеться у дописі.

Свириденко зазначила, що сам Трамп казав, що частка української продукції в імпорті сталі в США мінімальна і не має суттєвого впливу на американських виробників.

У травні 2022 року США встановили безмитний режим для української сталі.

10 лютого Президент США Дональд Трамп 10 лютого підписав укази про запровадження 25-відсоткових мит на імпорт сталі та алюмінію з 12 березня. Вони торкнуться товарів із Аргентини, Австралії, Канади, Мексики, країн ЄС і Великої Британії та інших країн.

Найбільшими імпортерами сталі в США є Канада і Мексика.