Приймання заявок на виплати за програмою «Зимова єПідтримка» завершилося. 14,4 мільйона громадян скористалися можливістю отримати 1000 гривень допомоги, йдеться 3 березня на сайті уряду.

«Люди використали ці кошти на оплату комунальних послуг, ліки, зв’язок та інші послуги. Частина коштів пішла на благодійність та підтримку наших захисників. Виплати ще тривають. Усі заявки, подані до кінця доби 28 лютого, будуть опрацьовані. Використати кошти можна до кінця 2025 року», – зазначила перша віцепрем’єр-міністерка України – міністерка економіки України Юлія Свириденко.

До найпопулярніших категорій витрат українців увійшли такі:

• Комунальні послуги – 4,9 мільярда гривень (57% від усіх витрат).
• Телекомунікації, зокрема, мобільний зв’язок – 1,9 мільярда гривень.
• Заклади харчування – 443 мільйони гривень.
• Ліки – 237 мільйонів гривень.
• Комп’ютерні мережі та інформаційні послуги – 234 мільйони гривень.
• Благодійність, зокрема донати на ЗСУ – мільйони гривень.
• Книжки та інша друкована продукція – 178 мільйонів гривень.
• Залізничні та автобусні пасажирські перевезення, громадський транспорт – 120 мільйонів гривень.
• Театри і кінотеатри – 80 мільйонів гривень.
• Поштові послуги – 61 мільйон гривень.

Витрати охоплюють програму «Зимова єПідтримка» з 10 грудня 2024 року по 28 лютого 2025 року. Загальна сума коштів, витрачених українцями за цей період, становить 8,6 мільярда гривень.

Президент України Володимир Зеленський з 1 грудня ініціював програму одноразової допомоги, яка передбачає виплату однієї тисячі гривень для кожного українця, щоб «підтримати населення в зимовий період».

Виплати фінансуватимуться коштом невикористаних бюджетних коштів Міністерства економіки та інших міністерств, які, за словами першого заступника міністра економіки Олексія Соболева, не встигнуть освоїти до кінця року.

Співробітники Міжнародного валютного фонду та українська влада досягли угоди на рівні персоналу (SLA) щодо сьомого перегляду 4-річної програми розширеного фінансування (EFF) на суму 15,5 мільярдів доларів, що за умови схвалення радою директорів МВФ відкриває шлях до отримання восьмого траншу близько 0,4 млрд доларів, повідомляє пресслужба фонду.

Загальний обсяг виплат в рамках програми досягне 10,1 млрд доларів.

«Ефективність програми залишається високою. Всі кількісні критерії ефективності (КЕ) станом на кінець грудня були досягнуті, а також досягнуто домовленостей щодо низки політик та реформ, спрямованих на підтримку макроекономічної стабільності», – йдеться в пресрелізі фонду.

Згідно із ним, порядок денний структурних реформ продовжує прогресувати: сім структурних контрольних показників досягнуто, ще один виконано із запізненням, а також зафіксовано тверді зобов’язання щодо просування інших ключових реформ.

Український прем’єр Денис Шмигаль зазначив, що загальний обсяг програми складає близько 15,5 млрд доларів США, черговий транш зможемо отримати після затвердження перегляду Виконавчою радою директорів МВФ.

Місія Міжнародного валютного фонду 20 лютого в Києві почала роботу щодо сьомого перегляду Програми розширеного фінансування EFF.

У грудні минулого року Україна отримала черговий транш від Міжнародного валютного фонду у розмірі 1,1 мільярда доларів.

З початку повномасштабної війни видатки держбюджету України значно зросли. У той час як військова кампанія фінансується за рахунок внутрішніх ресурсів, Україна розраховує на підтримку міжнародних партнерів у фінансуванні соціальних та гуманітарних потреб.

Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що рамкова угода щодо ресурсів з Україною готова, переговорів із цього приводу більше не буде, документ очікує підпису.

У коментарі Fox Business він сказав, що президенти України Володимир Зеленський і США Дональд Трамп підпишуть документ 28 лютого.

«Це угода щодо стратегічних корисних копалин, нафти і газу та інфраструктурних активів. Це справді вигідний варіант для обох сторін», – сказав міністр фінансів США.

Бессент приїжджав до Києва 12 лютого для переговорів щодо угоди про корисні копалини.

Володимир Зеленський прибув до США, де на 28 лютого запланована його зустріч з президентом Дональдом Трампом. Під час цього візиту заплановане підписання угоди між Україною і США про рідкоземельні мінерали. В українському уряді для підписання документа уповноважили першу віцепрем’єр-міністерку України – міністерку економіки Юлію Свириденко або міністра закордонних справ Андрія Сибігу.

25 лютого стало відомо, що Київ узгодив з Вашингтоном умови оновленої угоди про видобуток корисних копалин.

Перед цим, на початку місяця президент США Дональд Трамп заявив, що хоче домовитися з Україною про угоду, яка забезпечить доступ США до рідкісноземельних мінералів, що використовуються в електроніці. Трамп заявив, що таким чином планує відшкодувати надану Києву допомогу, обсяг якої він оцінив у 500 мільярдів доларів.

Після того, як Київ відкинув перший варіант проєкту угоди про ресурси, Трамп різко розкритикував президента України Володимира Зеленського, який стверджував, що надана США допомога складала близько 100 мільярдів доларів.

Читайте також: «Головне, що ми не є боржниками» – Зеленський розкрив деталі остаточного варіанту угоди із США

Потреби України в розмінуванні територій, які зазнали впливу війни, становлять 29,8 мільярда доларів, йдеться у «Швидкій оцінці завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4)», проведеній Світовим банком, урядом України, Європейським союзом та ООН, повідомило Міністерство економіки 27 лютого.

У відомстві зауважили, що у порівнянні з попереднім документом оцінка потреб на розмінування скоротилася на 4,8 мільярда доларів завдяки прогресу в обстеженні та очищенні земель, на яких велися бойові дії.

«Автори звіту відзначають, що активний розвиток таких інновацій, як використання сенсорних технологій, аерофотозйомка та машинне навчання можуть ще більше прискорити, а відповідно і здешевити вартість розмінування», – сказала перша віцепрем’єр-міністерка України, міністерка економіки Юлія Свириденко.

27 вересня 2024 року премʼєр-міністр Денис Шмигаль говорив, що для повного розмінування України потрібно 37 мільярдів доларів і понад 10 тисяч саперів, а близько 40 країн вже виділили 250 мільйонів доларів на розмінування.

Україна є найбільш замінованою державою світу. За даними МВС, в Україні «потенційно замінованими» залишаються 144 тисячі квадратних кілометрів. У СБУ 13 липня повідомляли, що з початку повномасштабного вторгнення через вибухові пристрої постраждала понад тисяча мирних жителів, з яких 297 – загинули.

RDNA4 (Fourth Rapid Damage and Needs Assessment) базується на попередніх трьох спільних оцінках та враховує додаткові аналітичні дослідження. Повна оцінка збитків, завданих внаслідок війни, можлива лише після того, як Україна отримає доступ до всіх своїх територій і зможе провести належне обстеження, зокрема у сфері гуманітарного розмінування, додали в уряді.

Українська земля всіяна російськими снарядами

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду України підтвердив неможливість повернення державного «Приватбанку» колишнім власникам, серед яких Ігор Коломойський, повідомила 27 лютого пресслужба Нацбанку.

26 лютого 2025 року суд не задовольнив касаційну скаргу Коломойського та залишив чинним рішення суду апеляційної інстанції, яким було закрито провадження з оскарження націоналізації «Приватбанку», інформують у пресслужбі.

Ігор Коломойський звертався до Верховного суду з проханням визнати неконституційними рішення про націоналізацію «Приватбанку». До націоналізації Коломойському належало 41,66% акцій банку.

У квітні 2019 року Окружний адміністративний суд Києва ухвалив рішення на користь Коломойського, визнавши націоналізацію незаконною.

У листопаді 2024 року Верховний суд підтвердив законність націоналізації «Приватбанку» та неможливість його повернення колишнім акціонерам. Розгляд цієї справи в судах різних інстанцій тривав майже пʼять років.

Ігор Коломойський або інші колишні акціонери наразі не коментували рішення суду.

Українські фармацевтичні виробники надали Міністерству охорони здоров’я України пропозиції щодо лікарських засобів власного виробництва, ціни на які вони готові знизити найближчим часом, повідомило відомство 25 лютого.

Серед цих ліків, знеболювальні препарати, сорбенти, антациди, людські імуноглобуліни, антибіотики, анестетики, протиепілептичні лікарські засоби, протикашлеві, жарознижувальні, ліки, що застосовуються для регуляції артеріального тиску, вітаміни та мікроелементи.

Всі ці ліки не входять до переліку топ 100, ціни на які мають бути знижені відповідно до указу РНБО.

З усім переліком можна ознайомитися за посиланням.

Відпускні ціни виробники знижуватимуть, починаючи з березня 2025 року, кажуть у МОЗ.

Раніше фармкомпанії погодилися з 1 березня знизити на 30% відпускні ціни на сто найбільш популярних українських ліків.

РНБО доручила Міністерству охорони здоров’я протягом 2025 року забезпечити моніторинг виконання договорів про медичне обслуговування громадян за програмою медичних гарантій в тому, що стосується надання необхідних ліків.

Також Антимонопольний комітет отримав рекомендацію посилити контроль за дотриманням учасниками фармацевтичного ринку законів про захист економічної конкуренції. Рада рекомендує Офісу генпрокурора «вжити додаткових заходів» для виявлення фінансових зловживань чи непрозорого ціноутворення, яке призводить до штучного завищення цін на ліки.

Президент Росії Володимир Путін своїм указом націоналізував найбільшого виробника рідкісноземельних металів в Росії і передав його держкорпорації «Росатом», яку контролює його давній друг. Про це повідомляє проєкт розслідувань телеканалу «Настоящее время» та російської служби Радіо Свобода «Система».

За даними журналістів, єдиний великий виробник рідкісноземельних металів у Росії – Солікамський магнієвий завод (СМЗ). Свою продукцію СМЗ виробляє із сировини, яка надходить від іншого унікального підприємства – Ловозерського гірничо-збагачувального комбінату.

«До 2022 року основним власником СМЗ і Ловозерського ГЗК був мільярдер Петро Кондрашов із партнерами. Після початку повномасштабної війни обидва підприємства були націоналізовані через суди, які визнали їхню приватизацію незаконною. У підсумку заводи передали держкорпорації «Росатом» – СМЗ за указом Путіна, а Ловозерський ГЗК – за розпорядженням премʼєра РФ Михайла Мішустіна», – йдеться у розслідування.

Таким чином, «Росатом» став власником повного циклу – від видобутку до виробництва рідкісноземельних металів.

Як зʼясували журналісти, держкорпорація «Росатомом» тісно повʼязана з Михайлом Ковальчуком. Він входить до президії науково-технічної ради «Росатома». А наглядову раду держкорпорації очолює давній знайомий Ковальчука Сергій Кирієнко.

«Разом із молодшим братом Юрієм Михайло Ковальчук входить до ближнього кола російського президента. Михайла Ковальчука називають «улюбленим фізиком Путіна» і людиною, яка «серйозно впливає на природничо-науковий світогляд російського президента». У 2023 році Путін включив Михайла Ковальчука до складу комісії Радбезу з питань забезпечення технологічного суверенітету», – йдеться у розслідуванні.

Увечері 24 лютого Путін провів нараду з розвитку галузі рідкісноземельних металів. Після цього він дав інтервʼю, в якому заявив, що у Росії більше рідкісноземельних металів, ніж в України і запропонував США взяти участь у таких проєктах.

Напередодні президент США Дональд Трамп на своїй соціальній платформі Truth Social заявив, що він і російський лідер Володимир Путін обговорюють «великі» економічні угоди в рамках дискусій про припинення війни.

24 лютого Трамп також повідомив, що очікує на візит Володимира Зеленського незабаром. За його словами, під час зустрічі Трамп розраховує на підписання угоди про корисні копалини.

Раніше віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції України Ольга Стефанішина повідомила, що команди з України і США перебувають на завершальній стадії переговорів щодо угоди про мінеральні ресурси.

Попередня пропозиція Вашингтона, як повідомлялося, передбачала надання Сполученим Штатам доступу до рідкісноземельних мінералів на 500 мільярдів доларів як оплати за американську військову і фінансову підтримку захисту Києва від повномасштабного вторгнення Росії.

Президент України зазначав, що допомога США у воєнний час до цього часу була набагато меншою за цю суму, і уточнив, що угоду не підписали через «юридичні питання». Адже, за словами Зеленського, Україні потрібні гарантії безпеки, а не просто віддати ресурси.

Також Зеленський зазначив на пресконференції 23 лютого, що умови США за угодою про надра мали характер боргу, який Україна мала виплатити США. Але він не вважає фінансову допомогу від США боргом.

Команди з України і США перебувають на завершальній стадії переговорів щодо угоди про мінеральні ресурси, повідомила у X 24 лютого віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції України Ольга Стефанішина.

«Переговори були дуже конструктивними, майже всі ключові деталі узгоджені. Ми прагнемо швидко завершити це, щоб приступити до підписання. Ми сподіваємося, що лідери США й України зможуть якнайшвидше підписати і схвалити документ у Вашингтоні, щоб продемонструвати наші зобов’язання на десятиліття вперед», – написала Стефанішина.

В офісі віцепрем’єрки, а також у Міністерстві економіки відмовилися на прохання Радіо Свобода надати подробиці домовленостей.

Напередодні голова Офісу президента Андрій Єрмак зазначив, що будь-які інвестиції у розробку корисних копалин розглядаються з точки зору гарантій безпеки для України і її стратегічних інтересів. Єрмак додав, що зараз тривають переговори і «ніхто не відмовлявся» від укладення угоди, маючи на увазі угоду про копалини із США.

21 лютого президент Володимир Зеленський заявив про розробку угоди представниками Сполучених Штатів та України, не уточнивши, чого саме вона стосуватиметься. За його словами, це угода, яка «може додати нашим відносинам». Він висловив сподівання на «справедливий результат».

Того ж дня радник президента США з національної безпеки Майк Волц висловив впевненість, що Зеленський незабаром підпише угоду зі США про корисні копалини.

Попередня пропозиція Вашингтона, як повідомлялося, передбачала надання Сполученим Штатам доступу до рідкісноземельних мінералів на 500 мільярдів доларів як оплати за американську військову і фінансову підтримку захисту Києва від повномасштабного вторгнення Росії.

Президент України зазначав, що допомога США у воєнний час до цього часу була набагато меншою за цю суму, і уточнив, що угоду не підписали через «юридичні питання». Адже, за словами Зеленського, Україні потрібні гарантії безпеки, а не просто віддати ресурси.

Україна відмовилася від вимог США про створення фонду у розмірі 500 мільярдів, який був би частиною угоди про надання Вашингтону частки у володінні рідкісноземельними корисними копалинами, пише 22 лютого Bloomberg із посиланням на українського чиновника.

«Цей фонд мав би компенсувати США допомогу, яку вони надають розтерзаній війною країні від початку російського вторгнення. Україна стверджує, що фактична сума приблизно в п’ять разів менша і становить понад 90 мільярдів доларів, сказав співрозмовник, який попросив не називати його ім’я, оскільки переговори є закритими», – зазначає видання.

Учасникам переговорів потрібно більше часу для завершення угоди, оскільки поточний проєкт угоди, запропонований США, містить деякі сумнівні елементи, а президент України Володимир Зеленський не готовий його затвердити, сказала Bloomberg інша особа, обізнана з ходом переговорів.

Президент США Дональд Трамп неодноразово заявляв, що його адміністрація намагається повернути гроші надіслані на підтримку України.

Раніше агенція Reuters з посиланням на свої джерела повідомила, що американські переговорники, які тиснуть на Київ щодо доступу до критично важливих корисних копалин України, порушили ймовірність обмеження доступу країни до життєво важливої системи супутникового Інтернету Starlink Ілона Маска.

Під час зустрічі представника США з питань України Кіта Келлога та Зеленського Україні повідомили, що їй загрожує неминуче припинення послуги, якщо вона не досягне угоди щодо корисних копалин, повідомило джерело. Офіційно це ні Київ, ні Вашингтон не підтверджували.

21 лютого Зеленський заявив про розробку угоди представниками Сполучених Штатів та України, не уточнивши, чого саме вона стосуватиметься. За його словами, це угода, яка «може додати нашим відносинам». Він висловив сподівання на «справедливий результат».

Того ж дня радник президента США з національної безпеки Майк Волц висловив впевненість, що Зеленський незабаром підпише угоду зі США про корисні копалини.

Попередня пропозиція Вашингтона, як повідомлялося, передбачала надання Сполученим Штатам доступу до рідкісноземельних мінералів на 500 мільярдів доларів в якості оплати за американську військову та фінансову підтримку захисту Києва від повномасштабного вторгнення Росії.

Президент України зазначив, що допомога США у воєнний час до цього часу була набагато меншою за цю суму, і що пропозиція США не пропонує конкретних гарантій безпеки.