Європейська комісія запровадила «швидкі та пропорційні» контрзаходи щодо імпорту Сполучених Штатів до Євросоюзу – про це відомство заявило 12 березня. Рішення пояснили відповіддю на нові мита США на імпорт сталі та алюмінію з ЄС.

«Комісія висловлює жаль з приводу рішення США запровадити такі мита, вважаючи їх невиправданими, руйнівними для трансатлантичної торгівлі та шкідливими для бізнесу та споживачів, що часто призводить до підвищення цін», – йдеться в пресрелізі.

Єврокомісія уточнює, що її відповідь ґрунтується на двоетапному підході:

• Комісія дозволить 1 квітня відновити наявні контрзаходи проти США від 2018 і 2020 років, які раніше були зупинені. Ці контрзаходи «спрямовані на цілу низку продуктів США у відповідь на економічну шкоду, завдану експорту сталі та алюмінію з ЄС вартістю 8 мільярдів євро
• У відповідь на нові мита США Єврокомісія пропонує пакет нових контрзаходів щодо експорту США – вони набудуть чинності в середині квітня після консультацій з державами-членами та зацікавленими сторонами

«Таким чином, загалом контрзаходи ЄС можуть застосовуватися до експорту товарів із США на суму до 26 мільярдів євро, що відповідає економічним масштабам мит США», – додає пресслужба.

Водночас, як додає Єврокомісія, ЄС готовий працювати з адміністрацією США, щоб «знайти рішення шляхом переговорів»:

«Вищезазначені заходи можуть бути скасовані в будь-який час, якщо таке рішення буде знайдено».

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що мита є податками, які погано впливають на бізнес і «ще гірше – на споживачів».

Читайте також: Указ Трампа про мита стосується і сталі з України. Металургія складає 57% експорту до США – Свириденко

«Ці мита порушують ланцюги постачання. Вони несуть невизначеність для економіки. На кону робочі місця. Ціни будуть рости. В Європі і в США. Європейський Союз повинен діяти, щоб захистити споживачів і бізнес. Контрзаходи, які ми вживаємо сьогодні, сильні, але пропорційні», – йдеться в її коментарі.

Фон дер Ляєн уточнила, що запровадження контрзаходів почнеться 1 квітня і вони повністю набудуть чинності 13 квітня.

10 лютого Президент США Дональд Трамп 10 лютого підписав укази про запровадження 25-відсоткових мит на імпорт сталі та алюмінію з 12 березня. Вони торкнуться товарів із Аргентини, Австралії, Канади, Мексики, країн ЄС і Великої Британії та інших країн.

Найбільшими імпортерами сталі в США є Канада і Мексика.

Національний банк 11 березня прокоментував рівень інфляції в лютому 2025 року на основі даних Державної служби статистики. За оцінками регулятора, інфляція пришвидшилася до 13,4% у річному вимірі, у місячному вимірі ціни зросли на 0,8%.

«Динаміка споживчої інфляції була близькою до траєкторії прогнозу Національного банку, опублікованого в Інфляційному звіті за січень 2025 року. Водночас базова інфляція і надалі перевищувала очікування через подальше зростання витрат бізнесу, зокрема на оплату праці», – йдеться в повідомленні.

Зокрема, пришвидшилося подорожчання сирих продуктів – ціни зросли на 13%:

«Швидше дорожчали фрукти, деякі продукти тваринництва, борошно й крупи під впливом триваючих ефектів низьких минулорічних врожаїв. Ціни на свинину, курятину і цукор наближалися до цін країн ‒ торговельних партнерів на тлі стійкого експорту».

Читайте також: Нацбанк вдруге у 2025 році підвищив облікову ставку

Натомість подорожчання овочів «дещо сповільнилося» завдяки розширенню пропозиції за рахунок імпорту, новому тепличному врожаю та зниженню попиту на окремі позиції.

Подорожчання оброблених продовольчих товарів минулого місяця пришвидшилося до 16,7% у річному вимірі. Регулятор пояснює таку динаміку подорожчанням продовольчої сировини, а також збільшенням витрат підприємств на електроенергію, оплату праці й логістику.

«У результаті високими темпами дорожчали хліб і окремі хлібопродукти, олія, м’ясо та молокопродукти. Через зростання цін на світових ринках дорожчали окремі імпортні товари, зокрема сири, чай, кава й шоколад», – уточнює НБУ.

Ціни на непродовольчі товари зросли з незначним темпом до 4,4% рік до року, ціни на одяг та взуття «залишалися нижчими, ніж торік». Також незначно – до 14,3% рік до року – пришвидшилося зростання вартості послуг. Зокрема, подорожчали послуги з охорони здоров’я, транспортні послуги, зв’язок, відпочинок і культурні заходи. Повільніше дорожчали послуги з особистого догляду, страхові та фінансові послуги.

Вартість підакцизної продукції зростала швидше через подальше підвищення виробничих витрат, а також коригування цін з огляду на посилення заходів боротьби з тіньовою пропозицією та ймовірний вплив очікуваного тестового впровадження Е-акцизу.

«У лютому зростання цін на пальне пришвидшилося порівняно з січнем, передусім унаслідок високих темпів збільшення вартості автогазу. Водночас профіцит пропозиції бензинів, конкуренція на ринку АЗС та оптимізація логістики імпортних постачань стримували подорожчання пального», – додає НБУ.

Днями голова НБУ Андрій Пишний спрогнозував, що інфляція зростатиме в найближчі місяці, але заходи регулятора сприятимуть зниженню інфляції до цілі 5%.

У січні інфляція пришвидшилася до 12,9%. За оцінками НБУ, у лютому вона надалі зростала. Але, як зазначають у НБУ, такі тенденції були очікуваними та загалом відповідали прогнозу.

Проєкт створення білоруського порту в російському Примор’ї відкладено з фінансових міркувань – про це заявив голова Приморського краю Росії Олег Кожем’яка за підсумками зустрічі з Олександром Лукашенком, передає білоруське державне агентство БелТА. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Під час попередніх візитів глави російського регіону до Мінська повідомлялося, що обговорюється намір створити в Примор’ї спільний порт за участю російської, білоруської та китайської сторін.

«Ми нікуди не знімаємо ці портові проєкти. Ми їх відклали, тому що реальність зараз – це висока банківська ставка (ключова ставка Центробанку Росії – 21 відсоток річних), яка, безумовно, ляже на інфраструктуру та вартість транзиту», — сказав Кожем’яка.

Чтиайте також: Біля посольства Білорусі у Вільнюсі активісти вимагали звільнення політв’язнів (фото)

Раніше білоруська влада заявляла, що порт в Примор’ї необхідний Мінську як важливий пункт на транзитному шляху до Китаю. На початку 2024 року Примор’я відвідала команда фахівців з Білорусі, які мають досвід втілення портових проєктів.

Після підтримки білоруським керівництвом військового вторгнення Росії в Україну Білорусь втратила можливість постачати свою продукцію на зовнішні ринки через морські порти України та Литви.

У вересні 2022 року Білорусь і Росія підписали міжурядову угоду про транзит білоруських вантажів через територію РФ. Документ забезпечує створення альтернативних шляхів постачання експортної продукції як через морські порти, так і через наземну транспортну інфраструктуру.

Водночас сторони домовилися будувати порти для перевалки білоруської продукції.

У серпні 2022 року Лукашенко заявив, що Білорусь отримала «хороший шанс» створити власну портову інфраструктуру в Північно-Західному регіоні РФ. Пізніше тодішній прем’єр-міністр Білорусі Роман Головченко повідомив, що Мінськ і Москва «створюють нові транспортно-логістичні ланцюги».

Угоду про будівництво білоруського порту в Мурманську підписали в квітні 2024 року, введення в експлуатацію заплановано на 2028 рік. Білорусь також шукає ділянку для будівництва порту в Ленінградській області Росії. Однак про початок будівництва портової інфраструктури для Білорусі сторони поки не оголосили.

Канадська провінція Онтаріо повідомила 10 березня, що стягуватиме з американських домогосподарств на 25% більше за електроенергію у відповідь на нещодавно запроваджені президентом США Дональдом Трампом мита.

Премʼєр-міністр Онтаріо Даг Форд оголосив про надбавку до експортної ціни на електроенергію для 1,5 мільйона американських домогосподарств і підприємств в Міннесоті, Мічигані і Нью-Йорку, яким канадська провінція постачає електроенергію.

За словами Форда, надбавка додасть близько 100 канадських доларів (приблизно 67 доларів США) на місяць до рахунку кожного американського споживача.

«Дозвольте мені чітко заявити, що я без вагань збільшу цей збір, якщо це буде необхідно. Якщо Сполучені Штати підуть на ескалацію, я без вагань повністю відключу електроенергію», – додав він.

4 березня набрали чинності 25-відсоткові мита на імпорт до США товарів із Канади та Мексики, про які Дональд Трамп оголосив 2 лютого. Також було запроваджене 10-відсоткове мито на імпорт із Китаю. Запровадження мит Трамп пояснював необхідністю «змусити Мексику, Канаду та Китай виконати свої обіцянки зупинити нелегальну імміграцію та зупинити потік отруйного фентанілу та інших наркотиків» до США.

Всі три країни запровадили власні мита у відповідь на американські

6 березня Президент США Дональд Трамп 6 березня знову відклав на місяць запровадження мит у розмірі 25 % на значну частину товарів із Мексики та деяких товарів із Канади через побоювання щодо економічних наслідків ширшої торговельної війни.

Українські та французькі посадовці затвердили проєкти з критичної інфраструктури, передбачені міжурядовою угодою про підтримку критичної інфраструктури на 200 мільйонів євро. Про це повідомило Міністерство економіки 7 березня.

За повідомленням, міністерка економіки Юлія Свириденко під час візиту до Парижу обговорила ініціативи з французькими урядовцями та підприємцями, в тому числі міністром економіки, фінансів, промислового та цифрового суверенітету Франції Еріком Ломбардом.

«Сторони спільно опрацювали заявки і уряд затвердив перші 19 проєктів на засіданні Стратегічної інвестиційної ради. Це проєкти у сфері охорони здоровʼя, енергетики, інфраструктури, гуманітарного розмінування та інших напрямків», – заявляє Мінекономіки.

Очікується, що обрані проєкти будуть реалізовані у терміни від п’яти до 16 місяців.

Читайте також: Cили РФ вчетверте за два тижні атакували енергооб’єкти на Одещині – ДТЕК

«Ми вдячні Франції за стратегічне партнерство. Ця угода надає Україні 200 мільйонів євро через «Фонд для України», які будуть спрямовані на відбудову критичної інфраструктури. З них 60 мільйонів підуть на підтримку енергетики. Програма мала значну увагу з боку приватного сектору», – йдеться в коментарі Юлії Свириденко.

Вона додала, що загальна кількість проєктів, які подавалися на фінансування, сягнула 600 мільйонів євро, що перевищує передбачений обсяг фінансування.

«Тому ми сподіваємося на розширення співпраці», – каже міністерка.

За словами Свириденко, угода посилить енергетичний потенціал українських міст, серед них – Харків, Кривий Ріг і Запоріжжя. Фінансування дозволить модернізувати їхню інфраструктуру, впровадити цифрові рішення, відновити пошкоджені об’єкти, диверсифікувати джерела енергії та перейти до зеленої енергетики.

Читайте також: Унаслідок удару РФ у передмісті Одеси загинув чоловік, пошкоджена інфраструктура – влада

Окрім інфраструктури, за словами Свириденко, кошти підуть на гуманітарне розмінування. За її оцінкою, понад 138 000 квадратних кілометрів в Україні забруднені вибухонебезпечними предметами.

Вона зазначила, що проєкти будуть спільно втілювати українські та французькі компанії.

Уряди України та Франції підписали грантову угоду на надання 200 мільйонів євро на проєкти з критичної інфраструктури в жовтні минулого року.

В Україну надійшли перші кошти від Великої Британії, забезпечені доходами від заморожених російських активів, повідомив 7 березня премʼєр-міністр України Денис Шмигаль.

За його словами, Україна тримала 752 мільйони фунтів (приблизно 895 мільйонів євро – ред.) у межах ініціативи G7 ERA. Кошти спрямують на зміцнення української обороноздатності.

«Дякую уряду Великої Британії та нашим партнерам з G7 за механізм, який примушує російські кошти працювати на Україну. Розраховуємо, що всі суверенні активи РФ у майбутньому будуть конфісковані й передані на користь нашої держави», – написав голова уряду.

Раніше міністр фінансів України Сергій Марченко і канцлерка казначейства Великої Британії Рейчел Рівз підписали угоду про надання Україні кредиту в 2,26 мільярда фунтів стерлінгів (близько трьох мільярдів доларів), повідомило 1 березня Міністерство фінансів. Ці кошти є частиною механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) країн G7 загальним обсягом 50 мільярдів доларів.

Механізм Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) країн G7 передбачає надання Україні приблизно 50 мільярдів доларів у вигляді позик, забезпечених прибутками від заморожених російських суверенних активів. Ці кошти спрямовані на підтримку бюджету, військових потреб та відновлення інфраструктури України.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів першу розмову з французьким колегою Франсуа Байру – про це він повідомив 6 березня.

За його словами, він відзначив лідерство Франції в зусиллях зі встановлення «справедливого миру» і подякував французькому народу, уряду та президенту країни Еммануелю Макрону за підтримку України.

«Цінуємо нашу оборонну співпрацю. Маємо вже перші напрацювання між українськими та французькими компаніями у сфері ОПК. Розраховуємо на посилення цієї взаємодії», – зазначив Шмигаль.

Він додав, що сторони також обговорили економічне партнерство. Шмигаль, зокрема, подякував за участь у відбудові Чернігівської області. Він також запропонував провести спільне засідання урядів у Києві та Парижі.

Читайте також: Туск: необхідно збільшити присутність військових ЄС і НАТО на кордоні з Росією та Білоруссю

Прем’єр додав, що порушив питання конфіскації заморожених російських активів та передачі на користь України.

«Був радий почути від Прем’єр-міністра, що Франція рішуче налаштована бути на боці України та передаватиме нам усе необхідне. Цінуємо готовність гарантувати безпеку та сталий мир в Україні», – додав він.

Байру, який очолив уряд Франції в грудні 2024 року, наразі не коментував розмову публічно.

Увечері 5 березня президент Франції Емманюель Макрон оголосив у зверненні до нації напередодні саміту лідерів ЄС, що планує зібрати в Парижі начальників генеральних штабів країн, які розглядають створення миротворчої місії для України. Зокрема, він заявив, що Росія стала загрозою для Європи, і заявив, що ініціює дискусію, щоб Франція як ядерна держава гарантувала безпеку інших країн ЄС.

Інфляція зростатиме в найближчі місяці, але заходи Нацбанку сприятимуть зниженню інфляції до цілі 5%, попередив голова Національного банку України Андрій Пишний.

«Інфляція зростатиме в найближчі місяці через подальший вплив гірших торішніх урожаїв та збільшення виробничих витрат підприємств. Водночас застосовані заходи НБУ з посилення монетарної політики обмежуватимуть фундаментальний ціновий тиск, а надходження нових урожаїв улітку загальмує зростання цін на продовольчі товари», – заявив Пишний, якого цитує пресслужба НБУ.

Але, за словами Пишного, завдяки заходам НБУ та поступовому вичерпанню впливу тимчасових рушіїв інфляції вона має повернутися на траєкторію сповільнення в другому півріччі та знизитися до однознакового рівня наприкінці року – на горизонті політики інфляція знизиться до цілі 5%.

Також у НБУ заявляють, що очікуваних обсягів зовнішньої підтримки буде достатньо для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримання стійкої ситуації на валютному ринку.

«Підтверджених на цей рік обсягів зовнішньої підтримки має вистачити як для беземісійного фінансування дефіциту бюджету, так і підтримання належного рівня міжнародних резервів. Це дасть змогу НБУ й надалі забезпечувати стійку ситуацію на валютному ринку та контрольованість інфляційних і курсових очікувань», – каже Пишний.

Водночас, за його словами, ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни.

У січні інфляція пришвидшилася до 12,9%. За оцінками НБУ, у лютому вона надалі зростала. Але, як зазначають у НБУ, Такі тенденції були очікуваними та загалом відповідали прогнозу.

Правління Національного банку України ухвалило рішення з 7 березня підвищити облікову ставку на 1%, до 15,5% річних.

«Попередні кроки з посилення процентної політики зупинили тенденцію до зниження ставок за гривневими депозитами, а ставки за ОВДП у гривні досить активно відреагували на підвищення облікової ставки – це підтримало попит на гривневі інструменти. Водночас для розвороту інфляційного тренду додаткове посилення монетарних умов є необхідним», – пояснює пресслужба регулятора.

Як очікують в НБУ, в умовах збереження стійкості валютного ринку підвищення ставки «дасть змогу й надалі підтримувати попит на гривневі інструменти для заощаджень, зберегти контрольованість інфляційних очікувань та обмежити відповідно тиск на ціни».

Очікується, що в найближчі місяці інфляція зростатиме, але має повернутися на траєкторію сповільнення в другому півріччі завдяки заходам НБУ та поступовому вичерпанню впливу тимчасових рушіїв інфляції.

Востаннє Нацбанк підвищував облікову ставку на 1%, до 14,5% річних у січні 2025 року. Також було підвищення за місяць до того – у грудні.

Облікова ставка – один із головних інструментів, за допомогою якого Національний банк встановлює для банків й інших суб’єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщених грошових коштів на відповідний період.

На порталі цифрових послуг «Дія» 5 березня заявили, що уряд вже виділив кошти і виплати за програмою «Національний кешбек» скоро будуть на картці.

«Платежі обробляють, і 3,4 мільйона українців отримають 714 мільйонів гривень кешбеку за грудень і січень зовсім скоро», – йдеться у дописі.

Раніше повідомлялося, що загальний обсяг накопичених коштів учасниками програми досяг 1 мільярда гривень.

За даними Міністерства економіки, наразі програмою активно користуються 4,7 мільйона громадян, серед яких 65% – жінки та 35% –чоловіки.

До програми також долучилися 20 банків та 1672 виробники, а кешбек доступний на 355,4 тисячі товарів українського виробництва.

Програма «Національний кешбек» – це ініціатива уряду України, що передбачає компенсацію 10% вартості товарів українського виробництва, окрім підакцизних. Для участі потрібно відкрити картку в банку-партнері та підключити її до програми через «Дію». Отриманий кешбек можна використати для оплати комунальних послуг та державних сервісів. Бета-тестування програми почалося у вересні 2024 року. За даними уряду, програма має на меті підтримку вітчизняного виробництва та економіки України.