Японія оголосила про створення координаційної ради з питань відбудови України, куди планує залучити українські і японські бізнеси – про це повідомило Міністерство економіки України 17 грудня з посиланням на міністра землі, інфраструктури, транспорту і туризму Японії Хіромасу Накано.

За повідомленням, про це Накано заявив під час зустрічі з мінітеркою економіки Юлією Свириденко та членами української делегації.

«Ми щиро вдячні Японії за готовність доєднатися до відновлення зруйнованої української інфраструктури. Японія має досвід ліквідації стихійних лих, технології та виробництва, необхідні для відбудови. Ми переконані, що їхня експертиза допоможе Україні пришвидшити процес відновлення зруйнованих об’єктів. Міністр Хіромаса Накано повідомив, що Японія готова провести перше засідання координаційної ради, куди вже запросила представників Уряду України. Вдячні партнерам за цю неоціненну підтримку», – заявила Свириденко.

Читайте також: За час великої війни ціни в Україні зросли на 44%. Чи дорожчатимуть далі продукти?

Українська сторона також озвучила пріоритети у співпраці з японським урядом в розрізі відновлення інфраструктури. Зокрема, уряд України закликав продовжити забезпечення «Укрзалізниці» рейками для відновлення залізничного покриття. За даними Мінекономіки, Україна потребує 25 тисяч тонн сталевих рейок R-65.

«Японія вже передала стільки ж через Японське агенство міжнародного співробітництва (JICA), завдяки чому у 2023-2024 раках вдалося відновити 200 кілометрів залізничних шляхів», – додає відомство.

Серед інших пріоритетних проєктів Мінекономіки називає відновлення житлової інфраструктури із залученням японських технологій та обмін досвідом для навчання фахівців у транспортній сфері.

Читайте також: «Вони впевнені, що там залишаться». Чи відновлює Росія окуповані міста і захоплені підприємства Донбасу?

За словами заступника міністра Сергія Деркача, відомство очікує, що координаційна рада стане дієвим механізмом для залучення підтримки у відбудову критично важливої інфраструктури, транспортного сектору, соціальних об’єктів та житла.

Мінекономіки додає, що сторони обговорили, як Японія та Україна можуть сприяти залученню японських компаній до відбудови України.

Раніше сьогодні міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що в Україні запустять проєкт із виготовлення японських пікапів за технологією великовузлового складання (SKD).

Кабмін здійснив перерозподіл 1,7 млрд грн у межах бюджетних призначень, передбачених Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України на 2024 рік, спрямувавши кошти на розвиток та утримання автодоріг, повідомив у телеграмі постійний представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.

«Здійснено в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури на 2024 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків державного бюджету шляхом зменшення обсягу видатків за програмою «Виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування» на 1 млрд 700 млн гривень», – йдеться в повідомленні.

Встановлено, що зазначену суму буде спрямовано на видатки розвитку за програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення».

Також уряд затвердив «Порядок використання коштів загального фонду державного бюджету, передбачених для розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення у 2024 році».

Раніше у Міністерстві фінансів повідомили, що у 2024 році надходження з державного дорожнього фонду, створеного у складі спецфонду держбюджету, будуть переведені на потреби безпеки і оборони України.

9 листопада Верховна Рада схвалила держбюджет на 2024 рік. На потреби Міністерства оборони України передбачено 1 трлн 164 млрд грн.

Міністерство оборони виділяє додаткові 1,1 мільярда гривень на закупівлю безпілотників для Збройних сил України, повідомив 13 грудня премʼєр-міністр України Денис Шмигаль.

Він зазначив, що ці підуть безпосередньо бригадам, аби вони могли закрити найбільш важливі потреби.

Загалом цього місяця Міноборони напряму перерахує військовим бригадам 4,3 мільярда гривень, а за 11 місяців таке пряме фінансування склало 27,2 мільярда гривень, додав Шмигаль.

За 10 місяців цього року, кажуть в уряді, витрачено 229 мільярдів гривень на придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту, продуктів харчування для Сил безпеки та оборони.

Раніше міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що кількість екіпажів БПЛА у Збройних силах України за рік зросла у сім разів.

Під час російсько-української повномасштабної війни роль безпілотників значно зросла. На лінії фронту для ЗСУ вони частково компенсують перевагу сил РФ в артилерії. Також вони стали незамінними для далеких, за сотні кілометрів, ударів по військових об’єктах на території Росії.

Кабінет міністрів продовжив ще на один рік дію заборону ввезення в Україну товарів походженням з РФ, йдеться у повідомленні народного депутата Олексія Гончаренка.

За його даними, дію постанови від 30 грудня 2015 року № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з РФ» продовжено до 31 грудня 2025 року (включно).

У грудні 2015 року уряд ухвалив дві постанови щодо обмеження торгівлі з Росією. Це відбулося через те, що Росія з 1 січня 2016 року в односторонньому порядку припинила дію Договору про зону вільної торгівлі в рамках СНД щодо України, у зв’язку з чим до товарів українського походження почало застосовуватися ввізне мито.

Обидва документи продовжуються щороку у грудні.

Зокрема, постановою №1147 заборонявся широкий спектр російських товарів, як промислових, так продовольчих.

Раніше, 2 вересня, на сайті президента України оприлюднили два укази, якими Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про застосування персональних спеціальних економічних й інших обмежувальних заходів (санкцій) проти Росії.

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 13,5% річних, повідомила пресслужба НБУ 12 грудня.

Таке рішення пояснюють прагненням зберегти стійкість валютного ринку, утримати інфляційні очікування під контролем та поступово сповільнити інфляцію до цілі 5%.

«У листопаді інфляція пришвидшилася до 11,2% у річному вимірі. З одного боку, вагомим рушієм зростання цін залишалися наслідки обмеженої пропозиції продовольства внаслідок гірших цьогорічних врожаїв. Очікується, що вплив цього чинника на інфляцію має нівелюватися в наступному році з надходженням нового врожаю. З іншого боку, інфляційний сплеск дедалі більше набуває фундаментальних ознак, що підтверджується подальшим пришвидшенням базової інфляції (до 9,3% р/р у листопаді)», – йдеться у повідомленні.

В НБУ очікують, що надалі інфляція має сповільнитися на тлі поступового поліпшення ситуації в енергосекторі й нарощування урожаїв. Цьому також мають сприяти заходи монетарної політики НБУ й очікуване послаблення зовнішнього цінового тиску.

У червні НБУ знизив облікову ставку до 13%. А у вересні зберіг цей показник.

До початку повномасштабного вторгнення Росії облікова ставка була на рівні 10%, а з червня 2022 року – 25%.

Облікова ставка – один із головних інструментів, за допомогою якого Національний банк встановлює для банків й інших суб’єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщених грошових коштів на відповідний період.

Загальна допомога Німеччини Україні склала 37 мільярдів євро. Це найбільше серед усіх європейських держав, розповів премʼєр-міністр України Денис Шмигаль 11 грудня під час VII Українсько-німецького економічного форуму у Берліні.

«Подякував уряду ФРН за державні програми інвестиційних та експортних гарантій для роботи бізнесу на українському ринку. Вже надано 53 інвестиційні гарантії для німецьких проєктів в Україні на загальну суму майже 382 млн євро», – написав Шмигаль у своєму телеграмі.

На заході канцлер Олаф Шольф підтвердив, що Німеччина передасть до кінця року шосту систему ППО IRIS-T і пускові установки Patriot.

Країна надає Україні військову, економічну та гуманітарну допомогу.

20 листопада в уряді Німеччини зазначали, що наразі вже близько 5 мільярдів євро (2023 рік) та близько 1,6 мільярда євро (2022 рік) було витрачено на військову допомогу Україні. Ще близько 2,9 мільярда євро було виділено в перші два роки війни на поставки, які надійдуть лише у 2025-2028 роках.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц не підтримує дозвіл Києву використовувати німецьку зброю для ураження цілей у Росії. Він кілька разів заявляв, що прагне уникнути ескалації конфлікту.

11 грудня у Берльні проходить VII Німецько-український бізнес-форум під лозунгом «Разом сильніше. Забезпечення майбутнього». Участь у форумі, беруть глави урядів обох держав – Денис Шмигаль і Олаф Шольц, міністри, представники бізнес-структур.

Міністерство економіки України направило банкам роз’яснення про недоцільність надмірних вимог щодо розкриття банківських даних під час реалізації державних програм «Зимова єПідтримка» та «Національний кешбек», повідомила пресслужба міністерства 10 грудня.

Зазначено, що кошти за програмою «Зимова єПідтримка» у розмірі 1000 гривень зараховуються на картку національний кешбек, яку можна відкрити в одному з банків-партнерів програми.

«У разі, якщо громадянин не зацікавлений брати участь в програмі «Національний кешбек» і планує використати цю картку лише для отримання коштів за програмою «Зимова єПідтримка», банки не повинні вимагати згоду на розкриття інформації про транзакції з особистих рахунків чи інші персональні дані, які не стосуються безпосередньо виплати», – вказано у повідомленні.

У Міністерстві економіки звертаються до банків щодо приведення своїх договорів з клієнтами та інших документів у відповідність до наданих роз’яснень.

Також наголошується, що для нарахування користувачу кешбеку 10% за купівлю українських товарів за програмою «Національний кешбек» уряд потребує даних виключно про транзакції, що стосуються купівлі чи повернення відповідних товарів.

«Дозвіл на передачу даних про транзакції за ці покупки учасник програми надає у разі зацікавленості брати в ній участь. Інформація про зазначені платіжні операції є підставою для нарахування кешбеку за конкретні покупки. Даних про інші транзакції для реалізації програми «Національний кешбек» уряд не потребує і не запитує від банків», – кажуть у Мінекономіки.

Президент України Володимир Зеленський з 1 грудня ініціював програму одноразової допомоги, яка передбачає виплату однієї тисячі гривень для кожного українця, щоб «підтримати населення в зимовий період». За цю тисячу можна оплатити комунальні послуги, ліки, транспорт, мобільний звʼязок, купівлю українських книжок та інші послуги, а також перерахувати гроші на підтримку війська.

Виплати фінансуватимуться коштом невикористаних бюджетних коштів Міністерства економіки та інших міністерств, які, за словами першого заступника міністра економіки Олексія Соболева, не встигнуть освоїти до кінця року.

За першу добу було отримано понад 2,5 мільйони заяв про «Зимову єПідтримку», повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

На 1 грудня міжнародні резерви України становили 39,92 мільярда доларів, повідомляє Національний банк у четвер.

За даними регулятора, протягом листопада обсяг золотовалютних резервів зріс на 9,1%.

«Така динаміка зумовлена, з одного боку, значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, а з іншого, – зменшенням обсягів чистого продажу валюти Національним банком на валютному ринку», – йдеться в повідомленні.

Нацбанк додає, що динаміку резервів визначала низка чинників. Серед них – надходження до уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу.

Читайте також: За час великої війни ціни в Україні зросли на 44%. Чи дорожчатимуть далі продукти?

Зокрема, рахунки НБУ отримали 6,67 мільярда доларів від партнерів та розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики. Також Нацбанк виплатив понад 433 мільйона в рамка обслуговування державного боргу.

Іншим чинником є операції Національного банку на валютному ринку України:

«Національний банк відповідно до балансових даних продав на валютному ринку 2 712,0 млн доларів США та викупив до резервів 4,4 млн дол. США. Отже, чистий продаж валюти НБУ в листопаді становив 2 707,6 млн дол. США, що на 21% менше, ніж у жовтні».

Крім того, внаслідок переоцінки фінансових інструментів їхня вартість зросла на 71,9 мільйона доларів.

За оцінками Нацбанку, поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування п’яти місяців майбутнього імпорту.

Найбільша у світі криптовалюта Біткоїн досягла вночі 5 грудня історичного максимуму, його вартість перевищила 100 тисяч долів за монету під час торгів на біржах.

За даними біржі Binance, Біткоїн пробивав позначку в 104 тисячі доларів.

Ціна почала зростати після того, як обраний президент США Дональд Трамп обрав криптозахисника Пола Аткінса своїм кандидатом на посаду голови Комісії з цінних паперів і бірж.

Криптовалюта почала активно дорожчати на тлі перемоги Дональда Трампа на виборах у США, адже він під час передвиборчої кампанії висловлював підтримку цифровим активам.

У листопаді минулого року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №10225-1 про обіг віртуальних активів в Україні. Документ передбачає податкові умови для бізнесу, який працює у сфері віртуальних активів, повідомив віцепремʼєр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

10 серпня 2023 року Верховна Рада ухвалила в цілому два законопроєкти, згідно з якими віртуальні активи і цифровий контент належать до об’єктів цивільного права і на них поширюються норми регулювання Цивільного кодексу України.

Біткоїн – це електронна валюта з відкритим кодом. Вона децентралізована, дозволяє здійснювати розрахунки по всьому світу, при цьому комісія за перекази або дуже низька, або відсутня. Мережу, яка підтримує функціонування системи Bitcoin створюють люди, учасники, які мають на своєму комп’ютері встановлену програму. У цій мережі передача інформації здійснюється від програми до програми, а інтернет відіграє роль транспортної системи.

Президент Росії Володимир Путін продовжує заявляти про економічну стабільність і зростання в РФ, в той час як високі процентні ставки і зусилля по боротьбі з інфляцією свідчать про те, що Кремль стурбований економічною стабільністю в довгостроковій перспективі, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

Вказано, що на інвестиційному форумі російського державного банку ВТБ 4 грудня Путін заявив, що російська економіка зросте на чотири відсотки до кінця цього року, а ВВП Росії з січня по жовтень 2024 року зріс на 4,1 відсотка.

«Путін, ймовірно, намагається продемонструвати економічну стабільність, незважаючи на повідомлення про те, що Росія може підвищити ключову процентну ставку до 25 відсотків у грудні 2024 року», – наголошують аналітики.

В ISW звертають увагу, що Путін мовчазно визнав деякі економічні проблеми, закликавши Центральний банк стримувати інфляцію. Російське державне видання РБК повідомило 4 грудня, посилаючись на дані Центрального банку, що готівкові заощадження росіян впали до історичного мінімуму і що готівкові рублі становлять лише 15 відсотків заощаджень російських громадян.

«Путін також припустив, що російська економіка зростає, похвалившись рекордно низьким рівнем безробіття в країні – 2,3 відсотка – і стверджуючи, що рівень безробіття, особливо серед росіян у віці 25 років і молодше, значно знизився. Путін не зазначив, що рівень безробіття серед молоді, ймовірно, рекордно низький, оскільки багато молодих російських чоловіків воюють в Україні, і що Росія страждає від значного дефіциту робочої сили», – йдеться у звіті.

У листопаді російський рубль впав до найнижчого рівня з березня 2022 року. Офіційний обмінний курс рубля, встановлений центральним банком, перевищив позначку 100 по відношенню до долара вперше з жовтня 2023 року. Центральний банк встановлює свій офіційний курс долара, використовуючи дані позабіржової торгівлі банків. Це робить обмінний курс більш непрозорим і нестабільним.

У жовтні Світовий банк прогнозував, що в Росії внаслідок більш жорсткої монетарної політики та «дедалі сильніших обмежень щодо виробничих потужностей і трудових ресурсів» очікується сповільнення зростання економіки з 3,6% у 2023 році до 3,2% цього року та 1,6% – наступного.